Зовнішній водний баланс організму. Вода. Від'ємний баланс. Рівень (величини) зовнішнього водного балансу.






    Головна сторінка





Дата конвертації29.04.2017
Розмір3.09 Kb.
ТипСтаття

Баланс між надходженням речовин із зовнішнього середовища і їх виділенням з внутрішнього середовища носить назву «зовнішнього балансу». У здорової людини підтримується рівність обсягів виділяється з організму і що надійшла в нього за добу води, що називають зовнішнім водним балансом організму. Середні показники зовнішнього водного балансу здорової людини в стані спокою показані в табл. 14.2. Прийнято розглядати також і зовнішній баланс електролітів - натрію, калію, кальцію та інших речовин (табл. 14.3).

Вода є найважливішим неорганічним компонентом організму, що забезпечує зв'язок зовнішнього і внутрішнього середовища, транспорт речовин між клітинами і органами. Будучи розчинником органічних і неорганічних речовин, вода являє собою основну середу розгортання метаболічних процесів. Вона входить до складу різних систем органічних речовин. Кожен грам глікогену, наприклад, містить 1,5 мл води, кожен грам білка - 3 мл води. За її участі формуються клітинні мембрани, транспортні частинки крові, макромолекулярні та надмолекулярні освіти.

Таблиця 14.2. Середні величини параметрів зовнішнього водного балансу організму людини
Зовнішній водний баланс організму. Вода. Від'ємний баланс.

У процесі обміну речовин і окисленні водню, відокремленого від субстрату, утворюється ендогенна «вода окислення», причому її кількість залежить від виду розпадаються субстратів і рівня обміну речовин. Так, в спокої при окисленні 100 г жиру утворюється понад 100 мл води, 100 г білка - близько 40 мл води, 100 г вуглеводів - 55 мл води. Підвищення катаболізму і енергетичного обміну веде до збільшення обсягу утвореною ендогенної води.

Однак ендогенної води у людини недостатньо для забезпечення водного середовища метаболічних процесів, особливо виведення в розчиненому вигляді продуктів метаболізму. Зокрема, підвищення споживання білків і, відповідно, кінцеве перетворення їх в сечовину, що видаляється з організму з сечею, веде до абсолютної необхідності зростання втрат води в нирках, що вимагає підвищеної її надходження в організм. При харчуванні переважно вуглеводної, жирової їжею і невеликому надходженні в організм NaCl потреба організму в надходженні води менше, так як і ендогенної води утворюється більше, і для екскреції речовин з сечею води потрібно менше. У здорової дорослої людини добова потреба у воді коливається від 1 до 3 л.

Таблиця 14.3. Середньодобовий баланс обміну деяких речовин у людини
Рівень (величини) зовнішнього водного балансу.

Загальна кількість води в організмі становить у людини від 44 до 70% маси тіла, або приблизно 38-40 л. Зміст її в різних тканинах варіює від 10% в жировій тканині до 83-87% в нирках і крові.

- Читати далі "Внутрішній водний баланс організму. Внутрішньоклітинний простір. Позаклітинна рідина. Внутрішній баланс."


  • Середні величини параметрів зовнішнього водного балансу організму людини
  • У процесі обміну речовин і окисленні водню
  • Однак ендогенної води у людини
  • Загальна кількість води