Земська медицина в Запоріжжі






    Головна сторінка





Дата конвертації14.08.2017
Розмір4.12 Kb.
Типкурсова робота
ітарной організації Катеринославської губернії, до складу якої входив Олександрівський повіт. На утримання санітарної служби відпускалися незначні кошти, а на роз'їзди не відпускає взагалі.

1897 р .-- відкриття в м Мелітополі санітарної станції з примітивною лабораторією (в 1911 р в цій СЕС значилося три медпрацівника).

1903 г.? Видання перших правил для санітарно-виконавчих комісій "про мерів по попередженню і боротьбі з холерою".

1905 г. - Катеринославська губернська санітарна організація ліквідована "за революційність" (вимога поліпшення умов праці).

1907 г. - в зв'язку з епідемією холери санітарна служба губернії знову організована і її очолив великий громадський діяч і санітарний лікар

А. А. Смідович, його помічником був Н.Д. Степанов, а повітовими санітарними лікарями в різний час були Д. І. Ульянов, А. Н. Марзєєв, С. Ф. Казанський,

А. І. Пижев, Л.Д. Ульянов, С. А. Томілін, Л. Н. Розов, І.Н.Савон. Всі вони в радянський період стали активними організаторами і керівниками санітарної справи, а деякі очолили кафедри гігієни.

1908 г. - за даними С. А. Томіліна в Олександрівському повіті зареєстровано 72 випадки холери, померло 48 осіб.

1910 г. - знову зареєстрована епідемія холери - 1915 випадків, померло 794 хворих.

За звітом за 1908 р захворюваність в повіті:

натуральна віспа 925 випадків;

дифтерія 3486 випадків;

висипний тиф 1647 випадків;

черевний тиф 1 998 випадків;

поворотний тиф 525 випадків;

скарлатина 1060 випадків;

холера 72 випадки.

У Катеринославській губернії в дореволюційний період реєструвалися щорічно 150 000 випадків захворювання на малярію. Детально в санітарно-епідемічної обстановки в губернії і Олександрівському повіті до революції і в перші післяреволюційні роки можна прочитати в спогадах

С. В. Певзнера, Ю. Е. Бірківській, С. А. Дрейзин і інших ветеранів санепідслужби.

висновок

Аналізуючи розвиток медицини земського періоду з позицій 1992--2000 р, тобто початку реформування охорони здоров'я України та області, слід відзначити значне наближення окремих видів медичної допомоги до села. Одночасно сформувалися і закріпилися позитивні риси земської медицини, які збереглися і до сих пір: дільничний принцип обслуговування населення, безкоштовність послуг, профілактична спрямованість. До того ж, земські лікарі, а також нерідко - фельдшер і акушерки були справжніми сподвижниками, які йшли працювати "в народ" і якому бажали віддати свої знання і сили.

література

1. Про побоюваннях щодо чуми, яка відкрилася в Січі запорізької, 1760 р .// Архiв Коша Нової 3апорозької Січі: Опис справ 1713--1776 р. - К .: Наукова думка, 1994. - С. 57, 66, 139.

2. Бородій Н. К. З історії медицини Нової Запорізької січі // Радянське охорону здоров'я. - 1975. - 12. - С. 55--60.

3. Верхоратській С. А. Медична допомога в Запорізькій Січі // Лікарська справа. - 1954. - № 5. - С. 451--542.

4. Верхоратській С. А. Iсторiя медицини. - 3-тє вид. - К., 1983. - с.382.

5. Оборін Н. А. З історії медицини в Запорізькій Січі // Лікарська справа. - 1955. - 11. - С. 1115--1118.

6. Інструкцiя, 1868 р. - Державний архiв Запорiзької областi (ДАЗО), ф. 56, оп.1.

7. Пушин Г. А. До історії земської медицини в Запоріжжі // Радянське охорону здоров'я. - 1965. - № 5. - С. 75--81.

8. ДАЗО, ф. 56, оп.1, арк. 8.

9. Статистичний таблиця на витрати земства по народному здравiю, освiтi и друкування протоколiв по 200 повiтам. Катеринослав. 1 869 р. - ДАЗО, ф. 56.

10.Медіціна Запорізької області: Історичні нариси / За ред. В. Г.Цісс.- Запоріжжя: Дике Поле, 2001.-412 стор.

...........


  • висновок
  • література