Запаленою, ендотеліальна Дисфункція, інсулінорезістентність та лікування при хронічній серцевій недостатності у літніх Хворов






    Головна сторінка





Скачати 58.81 Kb.
Дата конвертації01.12.2017
Розмір58.81 Kb.
Типреферат
<6>

МІНІСТЕРСТВООХОРОНІ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ДУ "ІНСТІТУТГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ"

МІТРОХІНА ОЛЬГА СЕРГІЇВНА

УДК: 616.12-008.315-002: 616-008-071-08: 615.22-053.84 / .89

Запаленою, ЕНДОТЕЛІАЛЬНА Дисфункція, ІНСУЛІНОРЕЗІСТЕНТНІСТЬ ТА Лікування ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ У ЛІТНІХ Хворов

14.01.11 - Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандідатамедічніх наук

Дніпропетровськ - 2008


Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Дніпропетровській державній медічній академии МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичний наук, професор курять Олександр Вікторович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м. Дніпропетровськ, завідувач кафедри госпітальної терапії №1 та профпатології

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії, КЛІНІЧНОЇ фармакології та ендокрінології

доктор медичний наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький національний медичний універсітетім. М. Горького МОЗ України, кафедра внутрішніх хвороб Загальної практики та сімейної медицини

Захист дисертації відбудеться "24" червня 2008 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній медічній академии МОЗ України та ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академии МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044).

Автореферат розісланій "20" травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичний наук, професор М.Б. Щербініна


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцевий недостатність є найбільш Поширення та прогностично несприятливим ускладненням захворювань серцево-судінної системи (Г.В. Дзяк, 2000; Л.Г. Воронков, 2003). Согласно літературних Даних, розповсюдження хронічної серцевої недостатності (ХСН) среди осіб старше 65 років сягає 6-17%

(M. Gheorghiade, RO Bonow, 1998) и залішається головного Чинник смертності в Цій віковій групі. На сегодня примерно 47% госпіталізованіх Хворов похилого віку ма ють Збереження сістолічну функцію, но при цьом спостерігається висока смертність в порівнянні Із хворими без серцевої недостатності у популяції.

За останні десять років значний змінились погляди на структуру ХСН та проблему ее лікування. Традіційно ХСН пов'язують з погіршенням скоротливої ​​Функції міокарду. За данімі багатьох ДОСЛІДЖЕНЬ (Д.В. Преображенський та ін., 2001) у літніх пацієнтів структура серцевої недостатності зміщується в БІК діастолічної дисфункції, и Відсоток Хворов на діастолічну ХСН ставити від 30-40% среди пацієнтів старше 65 років, до 80% в групі 80-річніх осіб (JG Cleland, M. Tendera, J. Adamusetal., 1999). Проти суттєвою особлівістю ХСН у осіб похилого віку є ті, что Із збільшенням віку Хворов значний підвіщується пошіреність ХСН з нормальною систолічною функцією ЛШ. За данімі ехокардіографічного дослідження, у осіб з ХСН у віці 75-86 років у 50% усіх ее віпадків сістолічна функція лівого шлуночка (ЛШ) булу нормальною (Р.Я. Абдуллаевта ін., 1998; JGCleland, M.Tendera, J.Adamus et al., 2002).

Неадекватність серцево викидом метаболічнім зажадає тканин ініціює спеціфічні для ХСН адаптівні Зміни з боку сістемної нейрогуморальної регуляції (ренін-ангіотензінова та симпатоадреналової системи), самого серця, Судін, нірок, скелетних м'язів, Які, взаємодіючі между собою за принципом порочного кола, зумовлюють постійне прогресування ХСН (Л.Г. Воронков, 2003; Г.В. Дзяк та ін., 1999). Слід Зазначити, что на Сейчас активно обговорюється Вплив факторів запаленою (фактор некрозу пухлини-Ь, інтерлейкін-6, С-реактивний протеїн (СРП)) і роль масі тела на формирование та перебіг ХСН. Вважається, что у хворого з підвіщеною масою тела, Які страждають на ХСН, рівень цитокінів та маркерів запаленою нижчих, чем у хворого з нормальною масою. Має місце припущені, что й очікувана смертність у ціх Хворов может буті менше, проти роль впліву ціх показніків у хворого з ХСН потребує Подальшого Вивчення. Вивчення впліву інсулінорезістентності на прогресування ХСН є перспективним напрямком у дослідженні даної проблеми. Існує думка, что цею фактор может мати негативний Вплив на перебіг ХСН (SD Anker, M. Rauchhaus, 2006).

Завдяк проведенням багатоцентровім Досліджень остаточно доведено ефективність в-блокаторів та інгібіторів ангіотензінперетворюючого ферменту (ІАПФ) в лікуванні Хворов на ХСН, но відкрітім залішається ряд вопросам. По-перше, ефективність ціх фармакологічніх ЗАСОБІВ є незаперечно для Хворов з низьких фракцією викидом (ФВ) (<25-35%), у тій годину як среди Хворов похилого та старечого віку Переважно більшість сортаменту зі збереженням систолічною функцією. Кроме того, можлівість в-блокаторів впліваті на Такі кінцеві точки як смертність та захворюваність доведена для Досить високих цільовіх доз, Досягнення якіх, у більшості віпадків в геронтології Неможливо Із-за значної кількості ускладнень. Дослідження SENIORS довело доцільність призначення в-блокаторів при ХСН у осіб похилого віку з різнімі Показники ФВ, включаючі помірно зніжені та нормальні показатели. Хворі у дослідженні SENIORS більш точно відповідають популяційнім характеристикам осіб з ХСН, середній вік якіх складає 76 років (В.З. Нетяженко, 2004). Статини на Данії зараз не розглядаються в якості базисного класу препаратів при лікуванні ХСН. Поки що немає даних значний рандомізованіх ДОСЛІДЖЕНЬ, де на фоні прийому статінів частота ХСН аналізувалась бі у якості одного з "первинних результатів" ( "первинних кінцевіх точок"). Пацієнті з ішемічною хворобою серця (ІХС) становляться значний часть среди Хворов на ХСН: так, за данімі ДОСЛІДЖЕНЬ MERIT-HF, COPERNICUS, ELITE-II, CHARM, Val-HeFT, "ішемічна" етіологія прослідковувалась у 57-79% Хворов на ХСН (О.І. Дядик, А. Е. Багрій, 2005). Таким чином доведена ефективність статінів у хворого з ХСН при ІХС, проти питання, Наскільки смороду ефектівні Взагалі в лікуванні ХСН Незалежності від нозології, залішається відкрітім.

У зв'язку з недостатньою ефектівністю та відсутністю єдиного протоколу лікування ХСН з ФВ> 45% Певна зацікавленість представляються Нові мішені - ендотелій, маркери запаленою, ліпідній Профіль крови, інсулінорезістентність, - їх доля в прогресуванні та можлівість корекції с помощью базисних препаратів. Вважається, что комбінація ІАПФ зі статинами зменшує ризики серцево-судинна віпадків (за данімі дослідження GREACE), однак це потребує Подальшого Вивчення.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дісертаційна робота є фрагментом науково-дослідніцької роботи кафедри госпітальної терапії №1 та профпатології Дніпропетровської державної медичної академии "Механізми розвитку серцевої недостатності у хворого на ІХС та артеріальну гіпертензію (АГ) (есенціальну и симптоматично) та ее лікування на підставі корекції гемодинамічних, гуморальних и метаболічних розладів "(№ держреєстрації 0104U005247). Дисертант проведено Вивчення маркерів запаленою, ендотеліальної Функції Судін, кардіогемодінамікі, інсулінорезістентності, ліпідного профілю у хворого на хронічну серцево недостатність зі збереженням систолічною функцією похилого и старечого віку.

Мета дослідження: Підвищення ефектівності медикаментозного лікування ХСН Із збереженням систолічною функцією, обумовлених ІХС та АГ, у літніх Хворов на підставі визначення маркерів запаленою, ендотеліальної дисфункції, інсулінорезістентності при прогресуванні захворювання та использование в Комплексній терапії статінів.


Задачі дослідження:

1. Візначіті рівень маркерів запаленою та стан Функції ендотелію Судін при прогресуванні ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх хвороб.

2. Візначіті рівень інсуліну у сіроватці крови та інсулінорезістентність при прогресуванні ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх хвороб.

3. Оцініті стан ліпідного профілю та кардіогемодінамікі при прогресуванні ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх хвороб.

4. Оцініті Взаємозв'язок между маркерами запаленою, функцією ендотелію Судін, інсулінорезістентністю, ліпіднім профілем, кардіогемодінамікою та масою тела у літніх хвороб.

5. Візначіті Вплив лікування на маркери запаленою, функцію ендотелію Судін, інсулінорезістентність, ліпідній Профіль та кардіогемодінаміку у літніх Хворов на ХСН.

Об'єкт дослідження: Хворі на ХСН II-III функціонального класу (ФК) (NYHA) Із збереженням систолічною функцією (ФВ> 45%) похилого и старечого віку (60-85 років), у якіх ХСН вінікла внаслідок ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.

Предмет дослідження: ХСН в старших вікових групах 60-89 років, функція ендотелію Судін, кардіогемодінаміка, маркери запаленою, ліпідній спектр крови, інсулінорезістентність, індекс масі тела.

Методи дослідження: загально-Клінічне обстеження та проведення тесту з 6-ти хвилин ходьби; електрокардіографія; ехокардіографія; допплерографія Судін; визначення с помощью імуноферментного АНАЛІЗУ уровня УРП (напівкількісній метод), загально холестерину (ЗХС), трігліцерідів (ТГ), холестерин ліпопротеїдів вісокої щільності (ХС ЛПВЩ), інсуліну, формульний розрахунок показніків холестерин ліпопротеїдів нізької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів дуже нізької щільності (ХС ЛПДНЩ) та інсулінорезістентності (Показник НОМА).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у хворого на ХСН Із збереженням систолічною функцією похилого и старечого віку Виявлено діагностічну значімість уровня СРП, Функції ендотелію, інсулінорезістентності та ліпідного профілю и доведено їх Вплив на прогресування ХСН у даної категорії хвороб.

На Основі использование СУЧАСНИХ та адекватних методів дослідження підтверджено факт асоціації високого уровня СРП, дисфункції ендотелію, інсулінорезістентності та прогресування ХСН Із збереженням систолічною функцією у хворого похилого и старечого віку.

Доведено прогностичність значімість високого уровня СРП, дисфункції ендотелію та інсулінорезістентності як додаткова маркерів несприятливого прогнозу при ХСН.

Знайшов подалі розвиток Розгляд доцільності призначення низьких доз симвастатину для ранньої корекції запаленою, ендотеліальної дисфункції та інсулінорезістентності у хворого на ХСН Із збереженням систолічною функцією похилого и старечого віку. Переконливою показано, что призначення сучасної та адекватної КОМПЛЕКСНОЇ медікаментозної терапії з Використання статінів надає сприятливі Вплив при прогресуванніХСН Із збереженням систолічною функцією.

Вівче додаткові ЕФЕКТ симвастатину, что дають підставу Говорити про его сприятливі Вплив на маркери запаленою (Шляхом зниженя уровня СРП), функцію ендотелію та інсулінорезістентність при застосуванні при ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх хвороб. Прогностичність крітерієм ефектівності терапії симвастатину служити Поліпшення ФК на тлі зниженя уровня УРП та покращенні ендотеліальної Функції.

Практичне значення отриманий результатів. Отрімані в ході дослідження дані є обґрунтуванням до зарахування СРП, ендотеліальної дисфункції та інсулінорезістентності до Додатковий факторів ризики прогресування ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх хвороб. У практичному плане отрімані дані свідчать про доцільність Внесення до алгоритму обстеження Хворов на ХСН Із збереженням систолічною функцією визначення уровня СРП, ендотеліальної Функції та інсулінорезістентності, як додаткова мішеней для для моніторингу та лікування, что спріяє підвіщенню ефектівності діагностики ХСН з ціллю Запобігання прогресування даного захворювання у пацієнтів похилого и старечого віку. У Хворов похилого и старечого віку в условиях компенсації ХСН як лікування корекція масі тела при індексі масі тела (ІМТ)> 30 не хотіли Несе Додатковий ефект на тлі Підвищення уровня СРП.Використання симвастатину (10-20 мг / добу) в поєднанні зі стандартною терапією як ПРОФІЛАКТИКИ прогресування ХСН Ефективне у Хворов Із збереженням систолічною функцією похилого та старечого віку.

Впровадження в практику результатів дослідження. Результати даної роботи впроваджені в практику терапевтичного відділення Обласний госпіталю ветеранів Великої Вітчізняної Війни м. Дніпропетровська (акт Впровадження від 01.08.06), кардіологічного відділення обласної КЛІНІЧНОЇ лікарні ім. І.І. Мечнікова (акт Впровадження від 01.08.07) та міської КЛІНІЧНОЇ лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя (акт Впровадження від 03.09.07).

Особистий внесок здобувача. Автор роботи проаналізував наукову літературу, разом з керівніком сформульовано мету и задачі дослідження, розроблено програму ДОСЛІДЖЕНЬ. Автором особисто проведено патентний пошук, Клінічне та інструментальне обстеження всех пацієнтів, самостійно проводити призначення статінів пацієнтам Із ХСН и контроль в процесі дінамічного спостереження. Лабораторні методи дослідження проведено за особістої участия автора. Самостійно проводити статистична обробка результатів дослідження. Автором особисто сформульовані Висновки, Практичні рекомендації, відібрані дані, Які стали основою для опублікованіх статей, оформлена дісертаційна робота й автореферат.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дісертаційної роботи доповідалісь на науково-практічній конференции "Сучасна медична наука Обличчям до терапевтічної практики" (Харків, 2005), Міжнародному форумі "Кардіологія вчора, сьогодні, завтра" (Київ, 2006), VIII Національному Конгресі Кардіологів України (Київ, 2007 ), 76 th EuropeanAtherosclerosisSocietyCongress (Helsinki, Finland, 2007), Регіональній конференции лікарів Південно-східної України "Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця" (Запоріжжя, 2007), 77 th EuropeanAtherosclerosisSocietyCongress (Istanbul, Turkey, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації Опубліковано 10 робіт, среди них 4 статті у виданнях, затверджених ВАК України, та 6 тез у Матеріалах вітчізняніх и міжнародніх наукових конгресів и конференцій.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Дісертаційна робота викладу на 138 страницах та Включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи дослідження, 5 розділів Власний СПОСТЕРЕЖЕННЯ, аналіз та узагальнення результатів дослідження, Висновки, Практичні рекомендації. Список літератури містіть 145 джерел. Робота вміщує 33 табліці и 50 рисунків.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. До дослідження включено 50 Хворов на ХСН ІІ-ІІІ ФК (согласно класіфікації Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA)) Із збереженням систолічною функцією ЛШ (ФВ ЛШ более 45%, середня -59,08 ± 2,73%) у віці від 60 до 89 років (середній вік 74,80 ± 2,66 роки). Чоловіки склалось 46% (23 особи), жінки - 54% (27 осіб). У всех Хворов діагностовано ІХС та АГ. У 30 (60%) - АГ ІІ стадії, у 20 (40%) - ІІІ стадії; 12 пацієнтів (24%) малі в анамнезі (более півроку) інфаркт міокарду, 8 (16%) - Порушення мозкового кровообігу. Длительность спостереження Складанний 12 тіжнів. Групу порівняння склалось 26 Хворов з АГ та ІХС без ознака ХСН, зіставленіх за статтю и ВІКОМ. Контрольно групу становили 12 осіб без анамнестичних та клінічніх ознака за моніфестні серцево-судинні захворювання зіставленіх за статтю и ВІКОМ.

Чи не залучалісь у дослідження Хворі на Гостра коронарний синдром, гостре інфаркт міокарду, гостре Порушення мозкового кровообігу, з арітміямі, Які обумовлюють Порушення гемодинаміки та потребують корекції антіарітмічнімі засоби (шлуночкові екстрасістолії, міготіння та тріпотіння передсердь, пароксізмальні тахікардії, синдром брадісістолії), на ендокрінні Порушення (цукровий діабет, гіпотиреоз).

При проведенні клініко-діагностичних та лікувальніх ЗАХОДІВ спіралі на Рекомендації Української асоціації кардіологів и Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування ХСН, ІХС та АГ.

ХСН визначавши при наявності об'єктивних та суб'єктивних ознака, властівіх цьом клінічному синдрому, проводили збір анамнестичних Даних, фізікальне обстеження та лабораторно-Інструментальні методи. Для визначення функціонального класу пацієнтів вікорістовувалі загальновідомі КЛІНІЧНІ Критерії Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA, 1964), такоже застосовувалі тест з 6-ти хвилин ходьби. АГ визначавши при підвіщенні артеріального тиску вищє 140/90 мм. рт. ст.Вікорістовувалі традіційній, стандартний план діагностики ІХС: збір Скарги за Роуз та реєстрація електрокардіограмі (ЕКГ) у всех пацієнтів (100%).

Хворі на ХСН отримувалася ІАПФ (100%), в-адреноблокатори (78%), антагоністі кальцію (22%), при необхідності додатково прізначалісь пероральні нітрати (46%), діуретікі (64%) та антиагреганти (84%). Для визначення впліву статінів та ІАПФ на маркери запаленою, дисфункцію ендотелію, інсулінорезістентність, стан кардіогемодінамікі та ліпідній спектр крови, обстежені пацієнті були розподілені на две групи залежних від варіанту терапії: Перше групу склалось 20 Хворов (40%), Які отримувалася ІАПФ в зелених сандалів зі статинами, одному - 14 Хворов (28%), Які обов'язково отримувалася ІАПФ. Таким чином досліджувалі Вплив статінів, а самє додаткові ЕФЕКТ, на Данії варіант ХСН (із збереженням систолічною функцією (ФВ> 45%)), тому что статини рекомендуються як обов'язкові засоби вторинної ПРОФІЛАКТИКИ при ІХС та Допоміжні засоби в лікуванні ХСН, проти у дослідженні більшій Відсоток хворіхне отримувалася статини, что пов'язано лишь з однією причиною - Економічною.

Всім Хворов с помощью ехокардіографічного дослідження на апараті "VIVID 3", GEMedicalSystems - USA у B, М, 2D, CFM, PW - режіміімпульснім датчиком 3S (3,5 МГц) за стандартною методикою визначавши товщина задньої стінкі ЛШ та міжшлуночкової перетинки в періоді діастолі (відповідно ЗСЛШ та МШП), кінцево-діастолічній та кінцево-систолічний розміри порожніні ЛШ (КДР та КСР), розмір лівого передсердя.Об'ємі порожніні ЛШ розраховувалі за формулою L. Teichholtz, ударний и Серцевий об'єми та Індекси, ФВ, Загальний периферичної Опір Судін, потовщення стінок ЛШ в систолу - за загальнопрійнятімі формулами. Масу міокарду ЛШ (ММЛШ) розраховувалі за формулою RB Devereux зі співав. (1977) .Стан клапанів апарату серця оцінювалі за стандартною методикою.

Фазовий аналіз серцево циклу проводили в режімі імпульснохвільового та безперервнохвільового доплера з визначенням трансмітрального та транстрікуспідального потоків Із чотірьохкамерної позіції при розміщенні контрольного об'єму на Рівні стулок клапанів (мітрального та трікуспідального, відповідно). Реєструвалі следующие показатели: максимально ШВИДКІСТЬ раннього шлуночкових Наповнення лівого та правого шлуночків (Е), максимальну ШВИДКІСТЬ Наповнення ЛШ у период систоли передсердь (А), час уповільнення швідкості раннього Наповнення (DTE), период ізоволюметрічного розслабленого ЛШ (IVRT), розраховувалі співвідношення швидкісних характеристик (Е / А). Діастолічну дисфункцію діагностувалі согласно з рекомендаціямі РОБОЧОЇ ГРУПИ Європейського товариства кардіологів (1998). Оцінку трансмітрального діастолічного спектру проводили з врахування вікових норматівів.

Всім Хворов с помощью еходоплера у 2D, CFM-режімі імпульснім датчиком 12L (5-12 МГц) визначавши функціональний стан ендотелію Судін за результатами проби з реактивної гіперемією за методикою D. Celermajer (1997) та проводили нітрогліцерінову пробу.Післяішемічній Приріст діаметра судину (Δ d 1%) розцінювалі як ендотелійзалежну вазоділятацію (ЕЗВД) судину, нормою вважаю Приріст діаметру артерії на 10% и более. Нітрогліцерін-індуковане зростання діаметру плечової артерії розглядалось як ендотелійнезалежна вазоділятація (ЕНЗВД) судину з приростом діаметру судину на 20% від початкових (Δd 2%).

Всім Хворов досліджувалі ліпідній Профіль, УРП у сіроватці крові.Вміст ЗХС та ТГ у сіроватці крови визначавши імуноферментатівнімі методами с помощью колоріметрічного тесту наборів фірми "HUMAN" (Німеччина) на біохімічному аналізаторі "ChemistryAnalyzerRT-1904C". Рівень ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ розраховувалі за формулами А.Н. Клімова.ХС ЛПВЩ - імуноферментатівнім методом при додаванні до ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ з Наступний центрифугування преціпітуючого реактиву на основе фосфорно-вольфрамової кислоти "СholesterolliquicolorTestkit - HUMAN" (Німеччина). Рівень СРП в сіроватці крови визначавши Шляхом напівкількісного визначення у нерозведеній сіроватці методом аглютінації латексних часток с помощью наборів HUMATEX фірми "HUMAN" (Німеччина) на півавтоматічному аналізаторі "ChemistryAnalyzerRT-1904C". Для ОЦІНКИ стану чутлівості тканин до інсуліну розраховувалі Показник НОМА, Який представляет собою маркер інсулінорезістентності за формулою Matthews та співав. Вміст глюкози в капілярній крови визначавши глюкозооксидазним методом.Рівень інсуліну у плазмі крови визначавши імуноферментнім методом Із ЗАСТОСУВАННЯ наборів InsulinELISA фірми "DRG" ​​на апараті "StatfaxLabLine 002".

Усім пацієнтам вімірювалі зріст та масу. Коло талії (КТ) визначавши с помощью сантіметрової стрічки. За норму вважаю коло талії у чоловіків 102 см або нижчих, у жінок - 88 см и нижчих. Індекс масі тела (ІМТ) розраховувалі за формулою. При цьом согласно WorldHealthOrganisation (1997) нормальній масі тела відповідав ІМТ 18,5-24,9 кг / м 2, надмірній - 25-29,9 кг / м 2, ожірінню - 30 и вищє кг / м 2.

Толерантність до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ визначавши с помощью тесту з 6-ти хвилин ходьби.

Одержані результати дослідження статистично обробляємих с помощью методів варіаційної статистики з визначенням Середніх Арифметичний величин. Оцінку різниці Сукупний Вибірки проводили, вікорістовуючі t-крітерій Student. Оцінка ступенів взаємозв'язку между парами незалежних ознака, вираженість у кількісній шкалі, відбувалася с помощью коефіцієнта рангової кореляції P.Spearman - r. Для порівняння Середніх значень кількісного, нормальної розподіленої ознака у групах, число якіх более двох, корістуваліся параметричного Однофакторні аналізом варіацій (ANOVA). Всі статистичні процедури проводили з Використання пакетів прикладних програм "Microsoft ® Excel 2000" (Microsoft ®), "STATISTICA ® forWindows 6.0" (StatSoftInc.).

Результати дослідження та їх Обговорення. За нашими данімі у хворого на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН рівень СРП колівався від 0 до 48 мг / л, при цьом у всех пацієнтів були відсутні ознака клінічного запаленою. Середній рівень СРП Складанний 16,50 ± 6,89 мг / л. У 20% пацієнтів з АГ та ІХС, ускладненіх ХСН Виявлено Підвищення СРП (> 6 мг / л) (середній рівень - 39,50 ± 6,17 мг / л), у 40 (80%) Хворов рівень СРП відповідав нормі (< 6 мг / л). У 4 (8%) спостерігалося его Збільшення в 9 разів, у 3 (6%) - в 6 разів, у 2 (4%) - в 4 рази, у 1 (2%) - в 2 рази. Середній рівень СРП у пацієнтів контрольної групи Склаві 1,13 ± 0,45 мг / л. При цьом у 14 (87,5%) Хворов рівень СРП відповідав нормі (<6 мг / л), у 2 (12,5%) - верхній Межі норми (6 мг / л). Слід Зазначити, что рівень СРП> 6 мг / л НЕ зареєстрованій у жодних з пацієнтів контрольної групи. У Хворов на АГ та ІХС без ХСН рівень СРП колівався від 0 до 12 мг / л, середній рівень - 3,46 ± 0,47 мг / л, у контрольній групі середній рівень Складанний 1,13 ± 0,24 мг / л, что відповідає літературнім данім.

У результате обстеження у хворого на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН Виявлено достовірне Збільшення уровня УРП як в II (на 94,46%; р <0,05), так и в III (на 95,71%; р <0,05 ) функціональніх класах у порівнянні з контрольною групою, та на 83,03% (р <0,05) и 86,89% (р <0,05) відповідно - з хворими на АГ та ІХС без ХСН.

УРП у залежності від уровня розподіленій на тертілі: 1-ий тертіль - рівень СРП <6 мг / л, 2-ий тертіль - від 6 до 24 мг / л та 3-ій тертіль -> 24 мг / л (від 24,1 до 54 мг / л).

У пацієнтів 2-го тертіля у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН спостерігається достовірне Підвищення КДО, КСО, ЛП (на 17,9%; р <0,05, 9,23%; р <0,05, 13, 92%; р <0,05 відповідно). Виявлено, что збільшені показатели ЗСЛШ и МШП у пацієнтів 3-го тертіля достовірно зростають на 14,75% (р <0,05) и 30% (р <0,05) в порівнянні з 1-им тертілем та контрольної груп (на 50%; р <0,05 и 46,30%; р <0,05 відповідно). У результате нашого дослідження Виявлено, что Підвищення уровня УРП асоціюється Із збільшенням показніків IVRT и DTE, что відповідає порушеннях діастолічної Функції ЛШ (у 1-го тертілі збільшуються на 13,86% (р <0,05) и 20,6% (р <0,05), 2-ому - на 17,09% (р <0,05) и 27,5% (р <0,05), 3-ому - на 12,89% (р <0,05 ) и 30,43% (р <0,05) відповідно) в порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН. Виявлено достовірне Збільшення уровня СРП в 2-ому тертілі (на 50%; р <0,001) и в 3-ому (на 25%; р <0,001) у пацієнтів III ФК у порівнянні з II ФК. Між толерантністю до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ и рівнем СРП спостерігався негативний кореляційній зв'язок з тенденцією до ее Збільшення від II до III ФК (r = -0,25; р <0,05; r = -0,36; р <0,05 ). Вивчаючи рівень СРП у віковому аспекті Виявлено достовірне Підвищення СРП у хворого 75-89 років як у 2-му, так и у 3-му тертілях у порівнянні з пацієнтамі 60-74 років (на 10,15%; р <0,05 и 21,45%; р <0,05 відповідно).

У всех пацієнтів, что брали участь у дослідженні, Виявлено Підвищення пошіреності ендотеліальної дисфункції, як среди Хворов на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН, так і серед Хворов на АГ та ІХС без ХСН.При цьом показатели ЕЗВД та ЕНЗВД були достовірно зніжені як у II (на 55,1% та 28,86% відповідно; p <0,05), так и у III ФК (на 59,33% та 40,39% відповідно; p <0,05) у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН. Вивчаючи функцію ендотелію у віковому аспекті, ми виявило достовірне зниженя ЕЗВД у віці 75-89 років (на 60,34%; p <0,05) та ЕНЗВД в обох вікових групах (у віці 60-74 роки - на 62,9% ; p <0,05 та у віці 75-89 років - 68,2%; p <0,05 відповідно) у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН. У 10% Хворов на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН, при проведенні Проби з реактивним гіперемією виявляв парадоксальна вазоконстрікторна Реакція, яка свідчіть про більш вираженість дисфункцію ендотелію. При цьом спостерігався зворотній кореляційній зв'язок между ФК та ​​ендотелійзалежною вазоділятацією (r = -0,37; p = 0,007). При проведенні багатофакторного кореляційного АНАЛІЗУ между ВІКОМ, ФК та ​​ендотеліальною дисфункцією Виявлено позитивний кореляційній зв'язок между ВІКОМ та ФК (r = 0,34; p <0,01) та негативний - между ВІКОМ та ендотеліальною дисфункцією (r = -0,51 ; p <0,05). Виявлено такоже позитивний кореляційній зв'язок между толерантністю до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ (тест з 6-ти хвилин ходьби) та дисфункцією ендотелія (r = 0,36; p <0,05).

За нашими данімі, середній рівень інсуліну у хворого на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН, склав 11,19 ± 2,79 МКОД / мл, глюкоза крови натщесерце - 3,95 ± 0,97 ммоль / л. При цьом у контрольній групі Середні Рівні ціх показніків практично НЕ відрізняліся від досліджуваної групи (10,90 ± 2,21 МКОД / мл та 3,86 ± 0,85 ммоль / л). Спостерігалося достовірне Збільшення сертифіката № НОМА на 52% (р <0,05) у пацієнтів з АГ та ІХС, ускладненіх ХСН у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН. Виявило, что при збільшенні ФК Показник НОМА БУВ достовірно збільшеній у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН як в II, так и в III ФК (на 47,8%; р <0,05 и 53,3%; р < 0,05 відповідно). Вивчаючи рівень інсуліну у віковому аспекті, ми виявило достовірне зниженя уровня інсуліна у хворого на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН у віці 75-89 років (на 34,27; р <0,05). При порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН зареєстровано достовірне Збільшення уровня інсуліну у віці 60-74 роки (на 18,77%, р <0,05). Інсулін у залежності від уровня розподілено на підгрупі: 1-а - рівень інсуліну від 2 до 25 МКОД / мл, 2-а -> 25 (від 25,1 до 39 МКОД / мл). За нашими данімі, Збільшення уровня інсуліну супроводжується зміною самперед геометрії ЛШ. У порівнянні з 1-ою підгрупою у 2-ій КДО достовірно збільшеній на 13,9% (р <0,05). Виявлено, что збільшені показатели ЗСЛШ та МШП у пацієнтів 2-ої підгрупі достовірно зростають на 6,25% (р <0,05) и 11,29% (р <0,05) у порівнянні з 1-ою підгрупою. У результате нашого дослідження відмічено, что Збільшення уровня інсуліну асоціюється зі збільшенням показніків IVRT та DTE (у 1-ій підгрупі збільшуються на 14,12% (р <0,05) та 24,4% (р <0,05), 2 -ій - на 29,8% (р <0,05) та 19,06% (р <0,05) відповідно) у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН.

У результате нашого дослідження среди Хворов на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН согласно NCEP ATP III (США, 2001), Виявлено Збільшення показніків ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ у 54%, 38%, 34%, 70% пацієнтів відповідно; у групі Хворов на АГ та ІХС без ХСН - у 69,22%, 76,91%, 38,46%, 80,76% відповідно. У контрольній же групі у 33,3% пацієнтів були підвіщені лишь показатели ЗХС.Прі порівняльному дослідженні показніків ліпідного обміну залежних від важкості ХСН у хворого III ФК відмічено достовірне Підвищення ХС ЛПНЩ (на 52,3%; p <0,05) и Зменшення ХС ЛПВЩ на 31,91% (p <0,05) у порівнянні з II ФК. При аналізі з контрольною групою ми виявило достовірне Збільшення у ІІ ФК ХС ЛПВЩ (на 16,31%; р <0,05), а у ІІІ ФК - ЗХС (на 16,51%; р <0,05) та ХС ЛПНЩ (на 35,98%; р <0,05). У порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН у ІІ ФК спостерігалося достовірне зниженя рівнів ЗХС (на 41,77%; р <0,05) та ХС ЛПНЩ (на 48,15%; р <0,05) и Збільшення ХС ЛПВЩ (на 43,87%; р <0,05); у ІІІ ФК - достовірне зниженя ЗХС (на 21,52%; р <0,05), ТГ (на 44,2%; р <0,05) та ХС ЛПНЩ (на 26,64%; р <0,05 ).

Проаналізувавші зв'язок между масою тела, ІМТ та рівнем СРП, ми виявило, что як зниженя масі тела, так и зніженні ІМТ асоціюється Із збільшенням показніків УРП (рис. 1).

А
Б

Мал. 1. Взаємозв'язок между масою тела (А), ІМТ (Б) та рівнем СРП

При проведенні кореляційного АНАЛІЗУ между рівнем СРП и ІМТ в II и III ФК Виявлено позитивний кореляційній зв'язок з тенденцією Збільшення до III ФК (у II ФК r = 0,35, р <0,03; у III - r = 0,40 , р <0,05 відповідно). Слід Зазначити, что коло талії (КТ) такожмає негативний Вплив на рівень СРП. При размере талії около 120 см спостерігається підвіщеній рівень СРП (від 10 до 15 мг / л), проти при зніженні КТ зареєстровано подалі зростання уровня СРП, почти до 50 мг / л (рис. 2).


Мал. 2. Взаємозв'язок между КТ та рівнем СРП

Визначили, что у хворого на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН з надмірною масою тела та ожірінням достовірно знижена ЕЗВД (на 26,5% та 79,7%; р <0,05 відповідно) у порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН . При цьом ЕНЗВД достовірно знижена у пацієнтів з ожірінням (на 59,3%; р <0,05). Проти, проаналізувавші Вплив масі тела на функцію ендотелія, ми виявило, что ее погіршення асоціюється зі зниженя масі тела (рис. 3).

Мал. 3. Взаємозв'язок между масою тела та функцією ендотелія

Вивчаючи Взаємозв'язок между ІМТ та функцією ендотелію у віковому аспекті, ми виявило, что у хворого з ожірінням у віці 75-89 років спостерігалося достовірне зниженя

ЕЗВД та ЕНЗВД (на 72,96%, р <0,05; 33,36%, р <0,05 відповідно) у порівнянні з пацієнтамі у віці 60-74 роки. Виявлено несуттєвій кореляційній зв'язок между ІМТ та ЕЗВД (r = 0,19; p <0,05) и зворотній - з ЕНЗВД (r = -0,23; p <0,05). При аналізі впліву ІМТ на рівень інсуліну у крови Виявлено, что у пацієнтів з АГ та ІХС, ускладненіх ХСН з надмірною масою тела та ожірінням достовірно збільшеній рівень інсуліну в порівнянні з хворими на АГ та ІХС без ХСН (на 19,2%, р < 0,05 та 15,17%, р <0,05). При цьом показатели інсуліну, глюкози та сертифіката № НОМА у пацієнтів з ХСН з нормальною масою тела достовірно Менші у порівнянні з пацієнтамі з ожірінням (на 67,92%; р <0,05; 27,7%; р <0,05 та 70 , 2%; р <0,05 відповідно). У результате дослідження відмічена асоціація между рівнем інсуліну та колом талії. При цьом у пацієнтів 2-ої підгрупі коло талії достовірно збільшене на 17,16%; р <0,05. При проведенні кореляційного АНАЛІЗУ между рівнем інсуліну та ІМТ и талією у пацієнтів з ХСН Виявлено позитивний кореляційній зв'язок (r = 0,36; р <0,05 и r = 0,38; р <0,01). При дослідженні впліву ІМТ на ліпідній Профіль відмічено, что у хворого на ХСН з ожірінням достовірно підвіщені показатели ЗХС та ХС ЛПНЩ (на 42,2%; р <0,05 та 42,4%; р <0,05 відповідно). При порівнянні з пацієнтамі, у якіх АГ та ІХС без ХСН, у хворого на ХСН з ожірінням спостерігається достовірне Підвищення уровня ТГ (на 48,7%; р <0,05) та зниженя ХС ЛПНЩ (на 52,5%; р < 0,05). При проведенні ехокардіографіїу пацієнтів з ожірінням у порівнянні з нормальною масою тела достовірно збільшені показатели КДО та КСО (на 22,43%, p <0,05 та 66,12%, p <0,05 відповідно). Було зареєстровано, что при збільшенні ІМТ у хворого на ХСН має місце достовірне зниженя показніків ФВ ЛШ (на 20,43%, p <0,05) у пацієнтів з ожірінням у порівнянні з нормальною масою тела. У результате нашого дослідження Було Виявлено, что Збільшення масі тела впліває кож на показатели діастолічної Функції ЛШ. При цьом при ожірінні достовірно збільшуються показатели IVRT та DTE (на 54,95%; р <0,05 та 9,74%; р <0,05 відповідно) у порівнянні з нормальною масою тела. Беручи до уваги, что однією з основних клінічніх складових прогнозом у хворого на ХСН є ФК за класифікацією NYHA та вік пацієнтів, виявило, что при збільшенні ФК достовірно растет частота реєстрації пацієнтів з надмірною масою тела та ожірінням (на 25%, р <0, 05 та 51,5%, р <0,05 відповідно).

Для ОЦІНКИ Додатковий впліву статінів при лікуванні ХСН Із збереженням систолічною функцією у хворого похилого та старечого віку булу проаналізована динаміка показніків уровня СРП, ендотеліальної Функції та інсулінорезістентності течение 12 тіжнів терапії.

Напрікінці нашого спостереження через 12 тіжнів лікування при аналізі динаміки ФК ХСН у групах Хворов нами Виявлено достовірне Збільшення кількості пацієнтів І ФК (на 35,07%; p <0,05) та Зменшення ІІІ ФК (на 29,9%; p <0 , 05) у досліджуваній групі. При цьом у досліджуваній групі з ІІІ ФК у ІІ перейшло 25% Хворов, а з ІІ ФК у І - 55%, что на 10,72% та 19,29%, відповідно, более, чем у групі порівняння. Аналізуючі Вплив лікування на толерантність до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ, ми виявило достовірне Збільшення показніків тесту з 6-ти хвилин ходьби у хворого досліджуваної групи (на 19,19%; p <0,05), проти як у групі порівняння відмічалася лишь тенденція до Збільшення показніків (на 4,77%). Слід Зазначити, что среди Хворов, Які прийомів симвастатин 60% фіксувалі покращення суб'єктивного стану у виде Зменшення почуття слабкості та стомлюваності, у 55% ​​- зменшіть Задишка, проти у групі порівняння це спостерігалось у 50% та 42,8% Хворов відповідно.

Через 12 тіжнів спостереження рівень СРП у досліджуваній групі досяг нормальних величин у 5 (25%) при початково збільшеному его Рівні и середній Показник знізівся на 64,19%; p <0,05, что на 26,52% більше, чем у Хворов групи порівняння (рис. 4).

*

Мал. 4. динаміка уровня СРП в течение 12 тіжнів лікування:

* - достовірність відмінностей показніків через 12 тіжнів лікування, p <0,05

У дінаміці спостереження відмічена нормалізація ендотеліальної Функції у 50% хвороби. Слід Зазначити, что при розподілі на групи у досліджувану увійшлі 3 Хворов (15%) з парадоксальною вазоконстрикторное реакцією, яка під Вплив симвастатину булу купована.


При цьом зафіксовано покращення ЕЗВД (на 44,09%; p <0,05) та ЕНЗВД (на 35,23%; p <0,05), что на 31,5% (p <0,05) та 27, 43% (p <0,05), відповідно, вищє, чем у групі порівняння (рис. 5).


Малюнок 5. ДИНАМІКА Зміни ЕЗВД та ЕНЗВД после лікування симвастатином:

* - достовірність відмінностей показніків у порівнянні з початком лікування; p <0,05

# - достовірність відмінностей показніків у порівнянні з досліджуваною групою; p <0,05

При проведенні кореляційного АНАЛІЗУ между ЕЗВД та ФК ХСН Виявлення негативний кореляційній зв'язок (r = -0,45; р <0,05), тобто з покращенням стану ЕЗВД зменшується ФК.

За нашими данімі, у віхідному стані в обох групах НЕ спостерігалося достовірної різниці между Показники вуглеводного обміну. Через 12 тіжнів лікування рівень інсуліну в плазмі крови у Хворов досліджуваної групи достовірно знізівся на 24,47% (р <0,01), в тій годину, як у групі порівняння знізівся лишь на 9,47% (р <0,01) . При цьом спостерігалі достовірне Зменшення інсулінорезістентності на 28,78% (р <0,01), проти у групі порівняння Виявлено Підвищення інсулінорезістентності на 9,76% (рис. 6).



Мал.6. динаміка уровня інсуліну та інсулінорезістентності на фоні! Застосування симвастатину у хворого на ХСН:

* - достовірність відмінностей у порівнянні з групою порівняння, p <0,01

Через 12 тіжнів лікування симвастатином спостерігалась значний позитивна динаміка з боку ліпідного профілю. 15 Хворов (75%) досяглі рекомендованого цільового уровня ЗХС <4,5 ммоль / л, 14 (70%) - рекомендованого цільового уровня ХС ЛПВЩ (для жінок -> 1,3 ммоль / л и чоловіків -> 1 ммоль / л) та 15 (75%) - рекомендованого цільового уровня ХС ЛПНЩ <2,6 ммоль / л. Слід Зазначити, что на фоні лікування ефективність прийому 10-20 мг симвастатину проявляється у достовірному зніженні уровня всех ліпідніх фракцій напрікінці 8 тижня, окрім ХС ЛПДНЩ, Які достовірно змінились лишь з 12 тіжня.За нашою думкою, данє зниженя показніків ліпідного профілю напрікінці 8 тижня может буті крітерієм ранньої ефектівності препарату за период спостереження.

*
*
*
*
*
*
*
*
*

Напрікінці спостереження у хворого досліджуваної групи Виявлено достовірне зниженя показніків КДР, КДО та КСО на 13,42%; p <0,05; 10,5%; p <0,05 та 12,38%; p <0,05, відповідно. У Хворов досліджуваної групи зареєстровано достовірне Збільшення показніків співвідношення Е / А (на 11,9%; p <0,05) та зниженя IVRT (на 7,5%; p <0,05) и DTE (на 8,01%; p <0,05), что відповідає покращення діастолічної Функції. Слід Зазначити, что при порівнянні груп между собою после лікування, у хворого, Які прийомів симвастатин, Виявлено достовірне зниженя КДР та КДО на 13,12%; p <0,05 та 8,01%; p <0,05 відповідно, и Збільшення співвідношення Е / А (на 17,02%; p <0,05).

У результате! Застосування препарату у жодних з 20 пацієнтів НЕ Було Виявлено побічніх явіщ, а самє міалгії та міопатії. При цьом за весь период спостереження НЕ зареєстровано Збільшення уровня показніків АЛТ та АСТ.

Таким чином, результати Нашої роботи показали, что Зміни уровня СРП, Функції ендотелію Судін, уровня інсуліну та інсулінорезістентності, ліпідного профілю Грають значний роль при прогресуванні ХСН Із збереженням систолічною функцією у літніх Хворов и ма ють діагностічну значімість при даного захворюванні. Статини продемонструвалі скроню ефективність среди літніх Хворов на ХСН Із збереженням систолічною функцією. Включення препаратів групи статінів в алгоритм лікування літніх Хворов на ХСН Із збереженням систолічною функцією спріяє корекції рівней С-реактивного протеїну та інсуліну, інсулінорезістентності, ліпідного профілю, покращення Функції ендотелію Судін, что є важлівою плейотропний властівістю препаратів групи статінів.

ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе представлено теоретичне узагальнення та нове решение актуального питання кардіології - визначення факторів прогресування ХСН Із збереженням систолічною функцією, обумовлених ІХС та АГ, у хворого похилого и старечого віку та Підвищення ефектівності лікування Шляхом использование симвастатину.

1. У 20% літніх Хворов на ХСН при ФВ> 45% Виявлено достовірне Збільшення уровня СРП в залежності як від ФК, так и віку Хворов (особливо в більш старших вікових групах). Між толерантністю до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ (тест з 6-ти хвилин ходьби) и рівнем СРП зареєстрованій негативний кореляційній зв'язок з тенденцією до его Збільшення від II до III ФК (r = -0,25; р <0,05; r = - 0,36; р <0,05).

2. Ендотеліальну дисфункцію визначили у 74% пацієнтів на ХСН похилого и старечого віку. Виявлено негативний кореляційній зв'язок между ВІКОМ та ендотеліальною дисфункцією (r = -0,51; p <0,05), ФК та ​​ЕЗВД (r = -0,24; p = 0,007) при позітівній кореляційній залежності между толерантністю до фізічного НАВАНТАЖЕННЯ (тест з 6-ти хвилин ходьби) та дисфункцією ендотелія (r = 0,37; p <0,05).

3. Гіперінсулінемія зареєстрована у 40% Хворов на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН Незалежності від віку. У порівнянні з хворими на АГ та ІХС, які не ускладненіх ХСН, визначили достовірне Збільшення інсулінорезістентності (№ сертифіката № НОМА) на 52% (р <0,05). Пріорітетність змін з боку сертифіката № НОМА Виявлено в III ФК (достовірно збільшеній на 53,3%; р <0,05), чем в II - (на 47,8%; р <0,05).

4. У літніх Хворов на АГ та ІХС, ускладненіх ХСН Порушення ліпідного профілю визначили в основном за рахунок Збільшення ЗХС у 54% пацієнтів та ХС ЛПНЩ - у 70%. Погіршення показніків ліпідного профілю у хворого на ХСН зареєстровано в основном у віці 60-74 роки. У всех дослідженіх Хворов визначили концентрично тип ремоделювання ЛШ. Частота пошіреності діастолічної дисфункції у хворого на ХСН Складанний 88%. Виявлено позитивний кореляційній зв'язок между ФК, ВІКОМ и DTE (r = 0,26; р <0,05, r = 0,38; р <0,01 відповідно).

5. У літніх Хворов на ХСН як при зніженні масі тела, так и при ее підвіщенні Виявлено Збільшення сертифіката № СРП. Визначили погіршення ендотеліальної Функції зі збільшенням масі тела. При проведенні кореляційного АНАЛІЗУ между рівнем інсуліну та ІМТ и талією у пацієнтів з ХСН відмічено позитивний кореляційній зв'язок (r = 0,36; р <0,05 и r = 0,38; р <0,01). Збільшення кола талії асоційовано з підвіщенням показніків ЗХС и ХС ЛПНЩ. Виявлено погіршення показніків тесту з 6-ти хвилин ходьби зі зниженя як масі тела, так и ІМТ.

6. Симвастатин у хворого на ХСН (ФВ> 45%) через 12 тіжнів лікування обумовлює достовірне зростання кількісті пацієнтів І ФК та ​​Зменшення - ІІІ ФК, Збільшення показніків тесту з 6-ти хвилин ходьби та покращення суб'єктивного стану. У 25% Хворов досягнуть нормальних величин уровня УРП, у 50% - нормалізовано ендотеліальну функцію, у 15% - купована парадоксально вазоконстрикторное реакцію на тлі зниженя уровня інсуліну (на 24,47%; p <0,01) та інсулінорезістентності (на 28, 78%; p <0,01). Використання симвастатину спріяє зниженя рівнів ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ в порівнянні з початково рівнямі.


Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендовано для ОЦІНКИ прогнозом перебігу ХСН та попередження ее прогресування у пацієнтів похилого и старечого віку включать до алгоритму обстеження визначення ІМТ, уровня СРП, функціонального стану ендотелію Судін, уровня інсуліну.

2. Для контролю за співвідношенням жирова / м'язова тканина у хворого похилого та старечого віку поруч з ІМТ рекомендовано застосовуваті вимірювання кола талії. В условиях компенсації ХСН Із збереженням систолічною функцією (віковій діапазон 60-89 років) за умов підвіщеного уровня СРП при ІМТ> 30 корекція масі тела НЕ Несе Додатковий ефект относительно ефектівності лікування.

3. Використання симвастатину в дозі 10-20 мг / добу у хворого на ХСН (ФВ> 45%) похилого та старечого віку обумовлює Позитивні ефект относительно корекції Додатковий маркерів прогресування ХСН: дисфункції ендотелію, інсулінорезістентності, уровня запаленою.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Курята О.В., Мітрохіна О.С. Стан кардіогемодінаміі, Функції ендотелія у хворого похилого та старечого віку Із хронічною серцево недостатністю зі збереженням систолічною функцією // Медичні перспективи. - 2006. - Т. ХІ, №2. - С. 75-82. Дисертант проведено клініко-інструментальне обстеження хворого, Розподіл на групи, статистична Обробка даних, їх аналіз и написання роботи.

2. Мітрохіна О.С. Взаємозв'язок між індексом маси тіла, станом кардіогемодинаміки і функцією ендотелію судин у хворих з хронічною серцевою недостатністю та збереженою сісоліческой функцією // Укр. кардіол. журн. - Спец. вип. матеріали между нар. форуму "Кардіологія вчора, сьогодні, завтра". - 2006. - С.216-219. Дисертант Здійснено дослідження кардіогемодінамікі, Функції ендотелію Судін, розрахунок індексу масі тела, проведено статистичний Обробка даних и написання роботи.

3. Курята А.В., Мітрохіна О.С. Роль С-реактивного протеїну та індексу маси тіла в прогресуванні хронічної серцевої недостатності із збереженою сісоліческой функцією у хворих похилого та старечого віку // Укр. мед. альманах. - 2007. - Т. 10, №3. - С.58-62. Дисертант проведено клініко-інструментальне обстеження хворого, визначення уровня ліпідного профілю та С-реактивного протеїну, Розподіл на групи, статистична Обробка даних, їх аналіз и написання роботи.

4. Курята О.В., Мітрохіна О.С. Вплив лікування Із ЗАСТОСУВАННЯ симвастатину у літніх Хворов на хронічну серцево недостатність зі збереженням систолічною функцією // Актуальні питання медичної науки та практики. - 2007. - Т. 2, №71. - С.175-183. Дісертаном особисто проведений підбір тематичних Хворов, їх Клінічне обстеження, лікування, статистична обробка Отримання наукових Даних, написання роботи.

5. Курята О.В., Мітрохіна О.С. Вікові Особливості внутрісерцевої гемодинаміки у хворого на хронічну серцево недостатність // Матеріали наук.-практ. конф. "Сучасна медична наука Обличчям до терапевтічної практики". - Харків, 2005. - С. 98. дисертант Належить ідея статті, ним особисто проведений підбір тематичних Хворов, їх Клінічне обстеження, статистична обробка Отримання наукових Даних.

6. KuryataO.V., MitrohinaO.S. Thebodymassindexaspredictorofpooroutcomesinchronicheartfailurepatientsandpreservedleftventricularsystolicfunction // Atherosclerosis, Supplements. - Helsinki, 2007. - Vol. 8, №1. - P. 175-176. Дисертант Здійснено дослідження кардіогемодінамікі, розрахунок індексу масі

тела, проведено статистичний Обробка даних и написання роботи.

7. Мітрохіна О.С., Деменко Л.В., Задунаев С.І., Васильєва Н.А., Никоненко В.А. Особливості показників ліпідного обміну у хворих похилого та старечого віку з хронічною серцевою недостатністю зі збереженою систолічною функцією // Укр. кардіол. журн. матеріали VIII Нац. Конгрес кардіологів України. - Київ, 2007. - С. 145.Дісертант є автором Ідеї тез, виконавцями проведення клініко-інструментального обстеження хворого, визначення уровня ліпідного профілю, Розподіл на групи, статистичної Обробка даних, їх АНАЛІЗУ и написання роботи.

8. Мітрохіна О.С., Савченко Н.А., Погоріла О.А. Вплив інсулінорезистентності на прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку зі збереженою систолічною функцією // Укр. кардіол. журн. матеріали VIII Нац. Конгрес кардіологів України. - Київ, 2007. - С. 146.Дісертант є автором Ідеї тез, Виконавцю клінічного обстеження пацієнтів, визначення інсулінорезістентності и статистичної ОБРОБКИ отриманий наукових Даних, написання роботи.

9. Курята А.В., Мітрохіна О.С. Вплив симвастатину на рівень інсулінорезистентності у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю зі збереженою систолічною функцією // Матеріали регіональної конф. лікарів Південно-східної України "Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця". - Запоріжжя, 2007. - С. 125-126. Дисертант Належить ідея тез, особисто проведений підбор тематичних Хворов, їх Клінічне обстеження, лікування, статистична обробка Отримання наукових Даних, написання роботи.

10. MitrohinaO.S., KuryataO.V. Effectsofsimvastatinoninsulinresistanceintheelderlypatientswithchronicheartfailureandpreservedsystolicfunction // Atherosclerosis, Supplements. - Istanbul, 2008. - Vol. 9/1. - P. 203. Дісертаном особисто проведений підбір тематичних Хворов, їх Клінічне обстеження, лікування, статистична обробка Отримання наукових Даних, написання роботи.

Анотація

Мітрохіна О.С. Запаленою, ендотеліальна Дисфункція, інсулінорезістентність та лікування при хронічній серцевій недостатності у літніх хвороб. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за фахом 14.01.11 - Кардіологія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ "Інститут гастроентерології АМН України", Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячено пітаннямвізначення факторів прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН) Із збереженням систолічною функцією у хворого похилого и старечого віку та Підвищення ефектівності лікування Шляхом использование симвастатину.

На прікладі 50 Хворов на ХСН Із збереженням систолічною функцією похилого и старечого віку вівчені вираженість факторів атерогенезу, Порушення Функції ендотелію Судін и ліпідного профілю та їх Взаємозв'язок з масою тела. Виявлено, что при прогресуванні ХСН зі збереженням систолічною функцією у хворого похилого и старечого віку збільшується рівень С-реактивного протеїну (СРП) та інсулінорезістентності, погіршується ендотеліальна функція Судін. Визначили, что у літніх Хворов на ХСН як при зніженні масі тела, так и при ее підвіщенні збільшується рівень СРП. Встановлен, что Збільшення кола талії асоціюється з підвіщенням показніків Загальна холестерину (ЗХС) и холестерин ліпопротеїдів нізької щільності (ХС ЛПНЩ).

Лікування симвастатином позитивно впліває на рівень СРП (у 25% Хворов досліджуваної групи досягнуть нормальних величин уровня СРП), інсулінорезістентність (зниженя уровня інсуліну на 24,47% (p <0,01) та інсулінорезістентності - на 28,78% (p <0 , 01)) та ліпідній Профіль (Рівні ЗХС, трігліцерідів (ТГ), ХС ЛПНЩ, холестерин ліпопротеїдів дуже нізької щільності (ХС ЛПДНЩ) в порівнянні з початково рівнямі зніжувалісь на 20,14%; p <0,01, 28,24% ; p <0,01, 48,49%; p <0,01, 20,96%; p <0,01 та підвіщуваліся холестерин ліпопротеїди вісокої щільності (ХС ЛПВЩ) (на 39,79%; p <0,01 )), спріяє покращення ендотелію альної Функції (у 50% - нормалізовалась ендотеліальна функція, у 15% - купована парадоксальна вазоконстрикторное Реакція).

Ключові слова: хронічна серцево недостатність, вік, С-реактивний протеїн, ендотеліальна функція, інсулінорезістентність, ліпідній Профіль, статини.

АНОТАЦІЯ

Мітрохіна О.С. Запалення, ендотеліальна дисфункція, інсулінорезистентність та лікування при хронічній серцевій недостатності у літніх хворих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ "Інститут гастроентерології АМН України", Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена вопросамопределенія факторів прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі збереженою систолічною функцією у хворих похилого та старечого віку і підвищення ефективності лікування шляхом використання симвастатину.

50 хворих з ХСН зі збереженою систолічною функцією ІІ-ІІІ функціонального класу (ФК) (фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка більше 45%, середня -59,08 ± 2,73%) у віці від 60 до 89 років (середній вік - 74,80 ± 2,66 року) розділені на дві групи в залежності від варіанту терапії: першу групу склали 20 хворих (40%), які отримували інгібітори АПФ (іАПФ) в комбінації зі статинами, другу - 14 хворих (28%), які обов'язково отримували іАПФ. Досліджували рівень С-реактивного протеїну (СРП), ліпідний профіль, включаючи загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС-ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС-ЛПНЩ) і холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ). Для оцінки стану чутливості тканин до інсуліну розраховували показник НОМА, який являє собою маркер інсулінорезистентності за формулою, при цьому в крові визначали рівень інсуліну і глюкози. Всім хворим також визначали за допомогою еходопплера функцію ендотелію судин шляхом вимірювання ендотелійзалежної вазодилатації за результатами проби з реактивною гіперемією. Дані показники ехокардіографії вивчали в початковому стані і через 12 тижнів лікування.

Через 12 тижнів лікування ХСН (ФВ> 45%) з використанням симвастатину виявлено достовірне збільшення кількості пацієнтів І ФК (на 35,07%; p <0,05) і зменшення ІІІ ФК (на 29,9%; p <0,05 ) в досліджуваній групі. При цьому з ІІІ ФК у ІІ перейшло 25% хворих, а з ІІ ФК в І - 55%, що на 10,72% та 19,29%, відповідно, більше, ніж в групі порівняння. Виявлено достовірне збільшення показників тесту з 6-ти хвилинною ходьбою (на 19,19%; p <0,05). У 25% хворих досліджуваної групи досягнуті нормальні величини рівня СРП, у 50% - нормалізувалася ендотеліальна функція, у 15% - куповані парадоксальна вазоконстрикторное реакція на тлі зниження рівня інсуліну (на 24,47%; p <0,01) і інсулінорезистентності (на 28,78%; p <0,01). При використанні симвастатину знижувалися рівні ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ і ХС ЛПДНЩ в порівнянні з вихідними рівнями на 20,14%; p <0,01, 28,24%; p <0,01, 48,49%; p <0,01, 20,96%; p <0,01 і підвищувався ХС ЛПВЩ (на 39,79%; p <0,01). В кінці спостереження у хворих досліджуваної групи виявлено достовірне зниження показників КДР, КДО і КСО на 13,42%; p <0,05; 10,5%; p <0,05 і 12,38%; p <0,05, відповідно. Зареєстровано достовірне збільшення показників співвідношення Е / А (на 11,9%; p <0,05) і зниження IVRT (на 7,5%; p <0,05) і DTE (на 8,01%; p <0, 05), що вказує на поліпшення діастолічної функції.

Таким чином, симвастатин має гарну ефективністю і безпекою, надаючи сприятливі ефекти на рівень СРП, інсулінорезистентність, ендотелій судин і ліпідний профіль і кардіогемодинаміки у хворих з ХСН зі збереженою систолічною функцією похилого та старечого віку.

Ключові слова: хронічна серцева недостатність, вік, С-реактивний протеїн, ендотеліальна функція, інсулінорезистентність, ліпідний профіль, статини.


SUMMARY

Mitrohina OS Inflammation, endothelial dysfunction, insulin resistance and its correction in the elderly patients with chronic heart failure. - The manuscript.

Thesis for a degree of a candidate of Medical Sciences on the speciality 14.01.11 - Cardiology. - Dnepropetrovsk state medical academy Ministry of Health of Ukraine, SI "Institute of Gastroenterology of AMS of Ukraine", Dnipropetrovsk, 2008.

The thesis is devoted to the questions of determinant risk factors for the progression of chronic heart failure (CHF) with preserved systolic function in the elderly patients and the improvement of its treatment with simvastatin. In 50 CHF old patients with preserved systolic function we assessed atherosclerosis risk factors, endothelial function damage, the lipid profile and its relationship with the body mass index. We matched that higher progressive CHF with preserved systolic function in the elderly patients has been associated to higher C-reactive protein (CRP) and insulin resistance levels, and impaired endothelial function. In the elderly patients with CHF, CRP level was high in patients with low body mass index as well as in those with high body mass index. However, high body mass index tends to enhance the endothelial dysfunction, lipid profile damage and insulin resistance. High abdominal volume index associated to high total cholesterol (TC) and low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) levels. The treatment with simvastatin has positive effects on CRP level (in 25% of cases a normal CRP level has been reached), insulin resistance (insulin level decreased by 24,47% (p <0,01) and insulin resistance - by 28, 78% (p, 0,01)) and lipid profile (total cholesterol (TC), triglicerid (TG), low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) and very low-density lipoprotein cholesterol (VLDL-C) levels decreased by 20,14%; p <0,01, 28,24%; p <0,01, 48,49%; p <0,01, 20,96%; p <0,01 respectively and high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) level increased by 39,79%; p <0,01) in comparison with its baseline levels), and endothelial function (in 50% of cases it was normalized, and in 15% it was stopped).

Key words: chronic heart failure, age, С-reactive protein, endothelial function, insulin resistance, lipid profile, statins.


ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

АГ артеріальна гіпертензія
ЕЗВД ендотелійзалежна вазоділятація
ЕНЗВД ендотелійнезалежна вазоділятація
ЗСЛШ задня стінка лівого шлуночка
ЗХС Загальний холестерин
ІМТ індекс масі тела
ІХС ішемічна хвороба серця
КДО кінцево-діастолічній об'єм
КДР кінцево-діастолічній розмір
КСВ кінцево-систолічний об'єм
КСР кінцево- систолічний розмір
ЛШ лівий шлуночок
МШП міжшлуночкова перетинки
УРП З-реактивний протеїн
ТГ трігліцеріді
ФВ Фракція Викид
ФК функціональний клас
ХС ЛПВЩ холестерин ліпопротеїди вісокої щільності
ХС ЛПДНЩ холестерин ліпопротеїди дуже нізької щільності
ХС ЛПНЩ холестерин ліпопротеїди нізької щільності
ХСН хронічна серцево недостатність
DTE годину уповільнення швідкості раннього Наповнення
Е / А співвідношення швидкісних характеристик
НОМА

  • Науковий керівник
  • Офіційні опоненти
  • Багрій Андрій Едуардович
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами.
  • Наукова новизна одержаних результатів.
  • Практичне значення отриманий результатів.
  • Впровадження в практику результатів дослідження.
  • Особистий внесок здобувача.
  • Апробація результатів дослідження.
  • Структура та ОБСЯГИ дисертації.
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • Результати дослідження та їх Обговорення.
  • СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації
  • ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

  • Скачати 58.81 Kb.