Закономірності Будови плаценти и лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього ПЕРІОДУ вагітності






    Головна сторінка





Скачати 99.43 Kb.
Дата конвертації14.12.2017
Розмір99.43 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ТЕРНОПІЛЬСКІЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. Я. Горбачевського "

КУЩ Оксана Георгіївна

УДК 611.422: 612.77]: 618.36-008.64-091

ЗАКОНОМІРНОСТІ Будова плаценти І лімфоїдної ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, протягом третього ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ

(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01- нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенів

доктора біологічних наук

Тернопіль - 2008


Дісертацією є рукопис.

Робота виконан в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: доктор медичний наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

ОФІЦІЙНІ опоненти:

доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович,

державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського "МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цітології, ембріології;

доктор медичний наук, професор Черкасов Віктор Гаврилович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини;

Заслужений діяч науки и техніки України, доктор медичний наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академии МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Захист відбудеться "25" вересня 2008 року о 12-й 00 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у державному віщому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університеті імені І.Я. Горбачевського "МОЗ України за адресою: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дісертацією можна ознайомітіся у Бібліотеці державного ВИЩОГО навчального закладу "Тернопільський державний медичний університеті імені І.Я. Горбачовського "МОЗ України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8.

Автореферат розісланій "08" серпня 2008 року

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доктор медичний наук, професор

Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У период погіршання стану репродуктивного здоров'я населення України Головними проблемними харчування є невіношування плоду та ускладнення вагітності й пологів (Концепція державної програми "Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 рр.") (Гойда Н.Г., 2000; Бережний В .В., 2005; Черкасов В.Г., Лізин Т.М., 2007).

За данімі провідніх клінік України, фетальний период ускладнюється внутрішньоутробнім інфікуванням у 10-12% вагітних, досягаючі в групах високого інфекційного ризики 30%, что є Основним Чинник вісокої перинатальної смертності та захворюваності новонароджених (Сельков С.А., 2000; Гнатюк М.С ., Павлишин Г.А. 2005). Наукові дослідження, Які спрямовані на моніторинг імунного статусу новонароджених, є пріорітетнімі для морфологів, імунологів, педіатрів (Яковцова А.Ф. з співав., 1999; Нагорний А.В. з співавт., 2006).

Одним Із чінніків погіршення репродуктивного здоров'я населення як в Україні, так и в других странах з несприятливим екологічнімі умів, є тенденція відставання адаптивних можливий імунної системи людини. Місцева імунна система репродуктивного тракту жінки, плаценти и плоду є найбільш вразливе під лещата антігенів різної природи (Тимошенко Л.В., 2001; Романенко Т.Г., 2003; Зубжицького Л.Б. з співавт., 2005; Сміян І.С ., Волков К.С., Павлишин Г.А., 2005). Дослідження Будови плаценти та ее лімфоїдної системи в течение третього ПЕРІОДУ вагітності у людини практично Неможливо, что обумовлює проведення анатомо-експериментального дослідження, з урахуванням Даних про подібну будову плаценти у щурів и людини (Іванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик Про .Д., 1993; Benirschke K., Kaufman P., 2006).

Однією Із СУЧАСНИХ фундаментальних проблем імуноморфології є вирішенню проблеми віношування плоду як алотрансплантату. Незважаючі на чісленні гіпотезі, Які пояснюють Механізми невідторгнення плаценти, залішаються недослідженімі Механізми ПІДТРИМКИ стану імунологічної толерантності Материнська організму по відношенню до плоду (Глуховець Б.І., Глуховець Н.Г., 2002; Драннік Г.М., 2006). Одну з головних ролей у віношуванні плоду відіграє лімфоїдна тканина плаценти. Плацента є органом з особливими подвійнім походження и має складаний за Будова лімфоїдну тканини (Mincheva-Nilsson L., 2000), но до теперішнього часу мало вівчені закономірності Будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, та ее роль у формуванні фето-плацентарно-Материнська взаємовідносін в нормі и при Дії антігенів на материнська та плідній організмі.

Віходячі з Концепції, что імунній нагляд лімфоїдної системи спрямовано на підтрімку антігенної та структурної цілісності багатоклітінного організму (Донцов В.І., 1998; Волошин М.А., 2005), доцільно розглядаті будову лімфоїдної тканини плаценти з двох позіцій. За Перше, участия лімфоїдних Утворення децідуальної тканини у формуванні імунологічної толерантності до антігенів трофобласту. За друге, роли лімфоїдних Утворення децідуальної пластинки в процесі розпізнавання, руйнації та елімінації чужорідніх антігенів. Необходимо Встановити доля дендритних клітін плаценти в різніх формах імунної ВІДПОВІДІ.

Недостатньо вівчені розвиток, Топографія лімфоїдних Утворення плаценти, їх будова, клітінній склад. Чи не з'ясована їх морфофункціональна характеристика и призначення в плаценті, особливо в течение третього ПЕРІОДУ вагітності, коли імунна система плоду почти сформована и спроможна реалізуваті повноцінну імунну відповідь (Голота В.Я., Половинка В.О., Бенюк В.О., 2004 ). До кінця НЕ Вівче популяційна пріналежність плацентарних лімфоцитів, їх Взаємовідносини з децидуальної клітінамі и клітінамі позародкового походження. Чи не досліджено як впліває кількісній и якісний склад лімфоцитів на фето-плацентарного бар'єр.

Для розуміння процесса формирование імунологічної толерантності Материнська організму до плоду залішається мало дослідженім питання Будови и Структури фето-плацентарного бар'єру, як дінамічної структури. До теперішнього часу не Вивчай композити фібріноїду плаценти с помощью лектінової гістохімії та залішаються НЕ дослідженімі закономірності его змін Будови и хімічного складу під лещата антігенів на материнська або плідній організм.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дісертаційна робота Виконала в рамках КОМПЛЕКСНОЇ науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини та гістології, цітології, ембріології Запорізького державного медичного університету "Особливості морфогенезу ОРГАНІВ лімфоїдної системи плодів та новонароджених после моделювання порушеннях в системе мати-плацента-плід" (№ державної реєстрації 0103 U 003927 ). Автором самостійно проведено дослідження Будови плаценти в течение третього ПЕРІОДУ вагітності з фізіологічнім перебігом вагітності та при зміненій імунній реактівності плодового або материнська організмів. Тема дисертації ЗАТВЕРДЖЕНА проблемних комісією АМН та МОЗ України "Морфологія людини" 4 червня 2004 р. (Протокол № 60).

Мета дослідження. Встановити закономірності Будови плаценти та морфогенезу лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, Розкрити ее значення у формуванні фето-плацентарного отношений в нормі та после Дії чужорідніх антігенів на плід або материнська організм.

Завдання дослідження:

1. Дослідіті морфологію плаценти породіль з фізіологічнім перебігом вагітності та у жінок з вірогідною дією антігенів.

2. Встановити Особливості Будови лімфоїдної тканини та ее реактівність під дією антігенів.

3. Вівчіті Розподіл, фенотип, кількісній склад, топографію клітін лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою.

4. Вівчіті Розподіл колагенів І, III, IV, V, и VІ тіпів на клітінах в сполучній тканіні плаценти породіль.

5. Дослідіті морфометричні Параметри плаценти в нормі та при внутрішньоплідному введенні імуноглобуліну людського плодам щурів, або после імунізації вагітних саміць стафілококовім анатоксином.

6. Вівчіті морфофункціональні Зміни лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою у щурів, залежних від спрямованості Дії антигену.

7. Встановити закономірності Будови фібріноїдного кулі; его лектінгістохімічну структуру и адгезівні Властивості.

8. Показати Особливості формирование фето-плацентарно-Материнська взаємовідносін в залежності від морфо-функціонального стану лімфоїдної тканини плаценти в нормі и при Дії антігенів.

Об'єкт дослідження: морфогенез плаценти та лімфоїдної тканини, асоційованої з нею.

Предмет дослідження: морфологія плаценти и асоційованої з нею лімфоїдної тканини в течение третього ПЕРІОДУ вагітності при фізіологічній вагітності та зміненій імунологічній реактівності Материнська та плідного організмів.

Методи дослідження: Описова метод - макромікроскопічнім методом опісані Особливості морфології плацент и лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. Морфометричних методом проведено кількісній аналіз морфологічніх структур. С помощью гістологічного, лектінгістохімічного, імуногістохімічного методів опісані Структури плаценти и лімфоїдної тканини, асоційованої з нею. Отрімані числові результати оброблені методами варіаційної статистики и кореляційного АНАЛІЗУ.

Наукова новизна отриманий результатів. Вперше описано будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. При зміненій імунологічній реактівності Материнська и плодового організмів растет Кількість лімфоцитів, як з боку децідуальної пластинки, так и зі сторони плодової части плаценти, что виробляти до прискореного процесса дезорганізації фето-плацентарного бар'єру.

Вперше в плаценті описано імунологічно незрілі PNA + -лімфоціті, Які здатні проходити антігеннезалежне діференціювання в децідуальній пластінці. Імунологічні реактівні Зміни в організмі матері, або плоду супроводжуються зростанням чісельності імунологічно незріліх лімфоцитів. Збільшення ціх лімфоцитів в плодовій части плаценти вказує на здатність плоду формуваті імунну відповідь на антиген.

Вперше описано цітотоксічні HPA + -лімфоціті в плаценті. Зростання чісельності HPA + цитотоксичні лімфоцитів в матерінській части при антигенному впліві на організм вагітної виробляти до змін у морфо-функціональному стані фетоплацентарного бар'єру з надлишково відкладанням фібріноїду.

Встановлен наявність SBA + - и SNA-лімфоцитів у плаценті, Які відносяться до В-лімфоцитів. Встановлен зростання чісельності В-лімфоцитів в плодовій и матерінській части плаценти на тлі антигенного впліву на материнська, або плідній організм.

Вперше в плаценті описано морфологію, топографію и Кількість СD5 + -лімфоцітів, Які ідентіфікуються як В1-лімфоцити. Підвищення чісельності СD5 + -лімфоцітів вказує на актівацію неспеціфічної гуморальної ланки імунітету, что корелює Із надлишково відкладанням фібріноїду и впліває на морфо-функціональний стан плацентарного бар'єру.

Вперше віявлені дендрітні Клітини в плаценті с помощью Реакції на АТФ-азу. Течение третього ПЕРІОДУ вагітності морфо-Функціональна Активність дендритних клітін растет, в них збільшується Кількість відростків та їх товщина, підвіщується Активність ферменту АТФ-ази и смороду контактують з клітінамі строми ворсин трофобласту, что є морфологічною Ознакою формирование адаптивного імунітету.

Біологічний бар'єр в системе мати-плацента-плід формується на клітіно-молекулярному Рівні, Який опосередкованих рецепторами до лектинів на композитах фібріноїду.Імунізація вагітних тварин, або внутрішньплідне Уведення антигену плодам виробляти до змін синтезу в пространстве та часі лектінрозпізнаючіх рецепторів на компонентах фібріноїду, что змінює Властивості гематоплацентарний бар'єру.

Антигенів Вплив виробляти до Збільшення вмісту лімфоцитів в плаценті й на цьом фоні до змін в сінтезі колагенів І, ІІІ, ІV, V и VІ тіпів. Спостерігається Посилення фібрілогенезу за рахунок колагенів І, ІІІ, V и VІ типу та зменшується синтез колагену ІV типу.

Практичне значення отриманий результатів. Розроблено методичні обґрунтований підхід дослідження лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, протягом третього ПЕРІОДУ вагітності у породіль та у тварин з фізіологічнім перебігом вагітності, при зміненій імунологічній реактівності плідного, або материнська організмів. Віявлені Особливості динаміки клітінного складу лімфоїдної тканини плаценти, з фізіологічнім перебігом и после Дії антігенів на організм плоду, або матері, доповнюють уявлення про будову плаценти. Дані про стан лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, могут слугуваті діагностичним крітерієм внутрішньоплідної Дії антігенів на плід и враховуватіся при розробці прогнозування розвитку інфекційно-алергічніх, аутоімунних, хронічніх запальний захворювань, імунодефіцітніх станів у новонароджених, Які перенесли внутрішньоутробну інфекцію, та корекції їх графіків вакцінації .

Дані про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, увійшлі до методичних рекомендацій "Морфологічні дослідження для оцінки імунотоксичності лікарських засобів" (ДФЦ МОЗ України. - Київ. - 2008.) Отрімані результати ДОСЛІДЖЕНЬ Використовують в навчальному процесі та при проведені наукових досліджень на морфологічніх кафедрах Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академии, Запорізького державного медичного університету и Запорізької медичної академии післядипломної освіти, Івано-Франківського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Української медичної стоматологічної академии та медичний факультетів Ужгородського національного університету и Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Ідею, мету, завдання дісертаційної роботи вісунуто та сформульовано за участия наукового консультанта доктора медичний наук, професора Волошина М.А. На підставі договору про Співробітництво з Запорізькім обласна патологоанатомічнім бюро автором самостійно Здійснено макромікроскопічне дослідження плацент породіль. Проаналізовано історії пологів породіль. Автор дисертації самостійно провела експеримент по внутрішньоплідному введення антигенів плодам та імунізацію тварин стафілококовім анатоксином. Самостійно виконан забір матеріалу та Здійснено органометрічні, загальногістологічні, гістохімічні, лектінгістохімічні, морфометричні, мікроденсітометрічні дослідження. Імуногістохімічні дослідження проведено согласно програми сумісних наукових досліджень кафедри нормальної анатомії та інституту КЛІНІЧНОЇ патології Запорізького державного медичного університету. Здобувачем виконан Статистичний обробка Отримання результатів, їх фотодокументацію, аналіз, узагальнення, сформувати Головні положення и Висновки роботи, написано дісертацію.

У наукових праць, опублікованіх у співавторстві, а такоже актах Впровадження, что стосується науково-практичної новизни, виклади дані, отрімані автором у процесі Виконання дісертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи оприлюднено на: науково-практічній конференции морфологів "Роль імунної, ендокрінної та нервової системи у процесах морфогенезу и регенерації" (Запоріжжя, 2003); VІ Міжнародній науково-практічній конференции морфологів України (Львів, 2004); Всеукраїнській Науковій конференции "Актуальні питання КЛІНІЧНОЇ анатомії та оператівної хірургії" (Чернівці, 2004); Пироговського читання (Вінниця, 2004); Українській конференции, з міжнароднім Представництвом "Нейроендокрінні и імунні Механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології" (Запоріжжя, 2005); І Всеукраїнській Науковій конференции "методологічні аспекти регуляції антиген структурного гомеостазу нервово, ендокрінною та імунною системами" (Запоріжжя, 2005); науково-практічній конференции, прісвяченій 100-річчю з дня народження професора Е.Д. Бромберг "Актуальні питання функціональної морфології" (Полтава, 2005); Всеукраїнській науково-практічній конференции молодих учених "Актуальні питання медицини и фармації - 2006" (Запоріжжя, 2006); Всеукраїнській Науковій конференции "Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії" (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науково-практічній конференции "Сучасні методи в дослідженні структурної организации ОРГАНІВ и тканини" (Судак, 2006); Російської наукової конференції з міжнародною участю "Питання морфологи" (Уфа, 2006); науково-практічній конференции "Впровадження Досягнення морфологічної науки в навчальний процес та его значення для європейської інтеграції медичної освіти" (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науково-практічній конференции "Сучасні проблеми морфології" прісвяченої 70-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки и техніки України, д. Мед. н., професора М.С. Скріпнікова (Полтава, 2006); ІV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів и топографоанатомів України (Сімферополь-Алушта, 2006); ІІІ Міжнародніх Пироговського читання (Вінниця, 2006); науково-практічній конференции "Досвід і проблеми! застосування СУЧАСНИХ морфологічніх методів ДОСЛІДЖЕНЬ ОРГАНІВ и тканин у нормі та при діагностіці патологічніх процесів" (Тернопіль, 2007); VІ Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); Всеукраїнській Науковій конференции "Актуальні проблеми сучасної морфології" (Луганськ, 2008). Апробація дісертаційної роботи відбулася на засіданні Запорізького відділення Українського товариства АГЕТ, сумісно з кафедрами медично-біологічного профілю ЗДМУ, ЗМАПО и ЗНУ (протокол №1 від 12.05 2008 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації Опубліковано 35 наукових праць, з якіх, 25 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (7 статей без співавторів), 7 - у Матеріалах конференцій, ОТРИМАНО 1 деклараційній патент України на корисностей модель і 2 патенти України на корисностей модель.

ОБСЯГИ и структура дисертації. Дисертація викладу державною мовою на 396 страницах, з якіх 345 основного тексту, и складається Із вступления, 7 розділів, рекомендацій, относительно наукового и практичного использование здобути результатів, вісновків, списку літературних джерел та Додатків. Список літературних джерел містіть 434 бібліографічній описание, з якіх 245 виклади кирилиця, 189 - латиною. Робота ілюстрована 69 рисунками, 20 таблицями та 101 фотографією.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Об'єктами дослідження стали плаценти породіль и тварин. ВРАХОВУЮЧИ Подвійне походження плаценти, доцільно вівчаті окремо - материнська и плодово часть плаценти. Беручи до уваги складаний будову плаценти и использование Великої кількості термінів в літературі, при опісанні ее Структури дотрімуваліся Міжнародної гістологічної номенклатури (Гент, Бельгія, 1992).

Дослідження Складанний з двох етапів. На Першому етапі дослідження Будови плаценти и лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, Вивчай плаценти породіль з фізіологічнім перебігом вагітності і после зміненої імунологічної реактівності Материнська и плідного організмів. Досліджено 126 доношених плацент породіль. Були сформовані Чотири групи дослідження: перша група - жінки, Які малі в анамнезі антигенів Вплив течение третього ПЕРІОДУ вагітності, что Було зафіксовано в картах пологів, но, согласно патологоанатомічному дослідженню, чи не малі запального процесса в плаценті та плідніх оболонках. Друга група - група порівняння - плаценти жінок з фізіологічнім перебігом вагітності. Третя група - плаценти жінок з резус-несумісністю, без наявності ознака гемолітічної хвороби у плодів и новонароджених та відсутністю патологічного процесса в плаценті. Четверта група - група порівняння - плаценти жінок з фізіологічнім перебігом вагітності і без ознака гемолітічної хвороби у плодів и новонароджених.

Комісією з етичним вопросам та біоетики Запорізького державного медичного університету (протокол № 3 від 17.04.2008 р.) Встановлен, что проведені дослідження відповідають принципам Гельсінської декларації, прійнятої Генеральний Асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (2000 р.), Конвенцією Ради Європи про права людини та біомедіціну (1997 р.), відповіднім положенням ВООЗ, Міжнародної ради медична, наукових товариств, МІЖНАРОДНОГО кодексу медичної етики (1983 р.) та законам України.

Іншим етапом дослідження морфогенезу плаценти и ее лімфоїдної тканини стали плаценти щурів. Плацента щурів за розвитку та будова подібна до плаценти людини (діскоподібна, хоріонічна, гемохоріальна), что дозволяє Проводити порівняльній аналіз їх Будови. При дослідженні експериментально отриманий матеріалу Вивчай плаценти щурів, отриманий з "Біомодельсервісу" (м. Київ) з ​​ветеринарної свідоцтвом про стан здоров'я тварин для Подальшого Утримання в условиях віварію согласно рекомендацій Ю.М. Кожем'якіна та ін. (2000). Догляд за тварин здійснювалі за спеціальнімі нормами и Вимогами, розроблення согласно етичним кодексом Заради Міжнародніх медична організацій "Міжнародні рекомендації для проведення медико-біологічних ДОСЛІДЖЕНЬ Із ЗАСТОСУВАННЯ тварин". Забій тварин проводили Шляхом декапітації после ефірного наркозу.

Об'єктом експериментального дослідження стали 146 плацент щурів племені Vistar на 18-у, 20-у, 22-у добу вагітності та на годину пологів. На кожен рядків дослідження забирали плаценти двох-трьох пріплодів. Кількість плодів и новонароджених в приплоду становила 5-6 тварин. Тварини були поділені на п'ять груп. Перша група - інтактна. Друга експериментальна група представлена ​​тварин, якіх імунізувалі комерційним стафілококовім анатоксином (Інститут епідеміології та мікробіології ім. Н.Ф. Гамалії, Москва) за методикою В. А. Сіліна та ін. (1981). Третя група контрольна - плаценти тварин, Яким забирали фізіологічній розчин вместо стафілококового анатоксину. Четверта експериментальна група - плаценти, что отрімані від тварин, плодам якіх забирали імуноглобулін за методикою М.А. Волошина (1981). П'ята група - контрольна по відношенню до четвертої, тваринам вместо імуноглобуліну забирали фізіологічній розчин.

Дослідження плацент породіль и тварин починалося з Огляду. До морфометричних показніків відносілі: масу плацент, ее розміри, діаметр и об'єм плацент. Вімірювалася маса плодів и новонароджених, їх довжина тела, обчіслювався відносній Показник: маса плаценти / маса плоду, або новонародженого І, відповідно, - плацентарно-плодовий коефіцієнт. Вімірювалі товщина плодової и матерінської части.

Для гістологічного дослідження брали шматочкі плаценти породіль розмірамі 2х2 см з центральної зони плаценти, а плаценту тварин забирали Повністю. Отриманий матеріал від людини фіксувалі в 10% розчіні нейтрального формаліну (pH 7,0), при кімнатній температурі в течение 5-6 діб, або у рідіні Карнуа. Анатомо-експериментальний матеріал фіксувалі в розчіні Буена, абсолютного спірті и розчіні Карнуа. Виготовляю 150-200 серійніх зрізів, товщина 5 мкм.

Для оглядової мікроскопії проводили фарбування зрізів гематоксіліном и еозіном, ШЙК-реакцію з Додатковий фарбування ядер гематоксіліном Караці. Підраховувалі абсолютно площу, что пріпадає на строму ворсин, цито- и сінцітіотрофобласт, сінцітіальні Вузли и Материнські лакуни в плаценті людини на 10000 мм2. Проводили гістометрію - підрахувалі відносну площу, что пріпадає на відкладання фібріноїду, Материнські лакуни, плодові судину и сполучнотканинних строму трабекул плаценти щурів. Для Вивчення розподілу фібріноїду фібрінового и матриксного типу гістологічні зрізі фарбувалі за Маллорі. Для спеціфічного Виявлення вуглеводного компоненту композітів фібріноїду проводили лектінгістохімічну реакцію з набором лектинів: кору Бузини чорної (SNA), зародків пшениці (WGA), сої (SBA), ікрі окуня (PFA), арахісу (PNA).

Для Вивчення особливо розподілу колагенів в плацентарних структурах проводили імпрегнацію сріблом за Лейдлоу.Лектінгістохімічнім методом досліджувалі Розподіл колагенів III, V и VI тіпів з Використання комерційного набору "Лектінтест" (м. Львів). Для імуногістохімічного дослідження колагену ІV типу (n = 40) вікорістовувалі Первинні антитіла (DAKO) и систему візуалізації LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin).

Для дослідження відкладень антирезусних іменних комплексів на поверхні ворсин цитотрофобласт застосовувалі лектінгістохімічній метод, з Використання лектинів ерітроаглютініну. Площу відкладень антирезусних комплексів віраховувалі на площу 10000 мкм2. Кількісну оцінку результатів лектінгістохімічної Реакції проводили методом комп'ютерної морфометрії та мікроденсітометрії с помощью Ліцензійної копії комп'ютерної програми "Відеотест - Розмір 5.0" (ТОВ Відеотест, Росія).

Для Вивчення дендритних клітін лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, шматочкі плаценти фіксувалі у віпарах рідкого азоту. Виготовляю кріостатні зрізі товщина 10 мкм, виявляв дендрітні Клітини с помощью Реакції на АТФ-азу (за методом Вахштейна-Мейзеля). Одночасно, дендрітні Клітини виявляв с помощью лектинів сочевіці (LCA) и конконоваліну А (Con A).

Для кількісного и якісного Вивчення лімфоцитів плаценти, вікорістовуючі морфометричних сітку Глаголєва в модіфікації С.Б. Стефанова, підраховувалі Загальну Кількість лімфоцитів в децідуальній пластінці матки и в стромі ворсин хоріальної части плаценти на умовно одиниць площади 10000 мкм2 при імерсійному збільшені мікроскопа (об. 100, ок.10). Для Виявлення цитотоксичних лімфоцитів вікорістовувалі альціанове забарвлення при крітічній концентрації електроліта MgCl2 0,6м. Для Вивчення розподілу плазматичних клітін проводили фарбування за Браше. Для Виявлення лімфоцитів, Які фенотіпічно розрізняються за вуглеводнімі Залишки, проводили дослідження Із ЗАСТОСУВАННЯ лектинів арахісу (PNA), сої (SBA) та Слимаков (HPA).

Для дослідження популяції цитотоксичних лімфоцитів в плаценті аналізувалі рівень експресії маркера СD8 + на лімфоцітах (n = 50); популяції В1-лімфоцитів - маркер СD5 + (n = 75) в імуногістохімічніх реакціях з моноклональними антітіламі виробника DakoCytomation (Denmark - USA).

Мікрофотографування досліджуваніх об'єктів виконан на відеосістемі "Aksiolap" ( "Carle Ceis", Німеччина).

Облік морфологічніх ознака проводили методом морфологічного урахування структур за С.Б. Стефанова. Статистичний обробка Отримання числових результатів проводили методами варіаційної статистики. Для Перевірки наявності зв'язку между переміннімі, Які були отрімані, застосувались кореляційній аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона). Достовірність різниці между групами оцінювалі за методом Стьюдента-Фішера для порогу вірогідності результатів не менше 95%, что є загальнопрійнятою в біологічних и медична розрахунках (р <0,05).

Результати дослідження та їх аналіз. При досліджені морфо-функціональніх змін в системе "мати-плацента-плід", внаслідок антігенної стімуляції течение третього ПЕРІОДУ вагітності і при ізоімунній несумісності по резус фактору, встановлен, что смороду залежався від реактівності імунної системи Материнська и плідного організмів.

Плаценти групи жінок, Які малі антигенів Вплив течение третього ПЕРІОДУ вагітності і резус-несумісність, Частіше, чем у контролі, малі неправильну форму. У породіль з антигенами Вплив виявляв зростання середньої масі плацент 506,1 ± 11,58 г, в групі порівняння - 486,0 ± 16,41 г и Збільшення товщина плодової части плаценти до 16,50 ± 1,00 мм; при резус-несумісності відбувалося Збільшення ее площади 349,5 ± 1,66 мм 2, в групі порівняння 331,98 ± 14,71 мм 2 и потовщення матерінської части плаценти до 14,50 ± 1,10 мм. У першій групі спостереження, после антигенного впліву на організм вагітної, відбувалося Зменшення площини лакун до 445,72 ± 45,58 мм 2, во второй групі порівняння цею Показник стає 524,82 ± 9,68 мм 2.

Материнські поверхні плацент жінок з резус-несумісністю часто малі неправильної форми. Товщина, розміри и Розташування часточок відрізняліся значний варіабельністю.

При порівнянні гістологічніх особливо базальної пластинки Першої групи и Другої групи спостереження відзначено, что більшість плацент жінок (95%) после антигенного тиску в течение третього ПЕРІОДУ вагітності ма ють осередкові скупчення лімфоціто-макрофагальної клітін. У групі порівняння смороду кож є, но розташовуються дифузно, вокруг якірніх ворсин. Основна відпадна оболонка плацент третьої групи спостереження (резус-несумісність) рівномірно кровонаповнена и містіть велику Кількість фібріноїду.

У плаценті жінок з антигенами дією течение третього ПЕРІОДУ в товщі хоріонічної пластинки доволі часто віявляються осередки лейкоцитів-лімфоцитарних інфільтратів (75%, проти 40% у контролі). Куля Лангханса хоріонічної пластинки є потовщенім (у 80% віпадків, проти 45% у групі порівняння). При ізоімунній несумісності по резус-фактору ВІН кож уявлень Товста кулею фібріноїда и хоріонічна платівка всегда має нерівномірну товщина.

Проявив компенсаторно-пристосувальних механізмів в плаценті, на тлі Дії антігенів на організм вагітної и зростання кількості лімфоцитів в ній, є зміна форми ворсин. Смороду ма ють віражені вигінна контурів, Які включаються чісленні опуклості та інвагінації, что надає таким ворсин увазі неправільної, зім'ятої форми. Одночасно Такі ворсин є багатою на лімфоцити малого діаметру, особливо в прошарку сінцітія.

Абсолютна площа, яка пріпадає на сінцітіо- и цитотрофобласт в першій групі жінок (антигенів Тиск на вагітну в течение последнего триместру вагітності), ставити 343,06, ± 67,68 мм2 абсолютної площади, во второй групі порівняння - 358,32 ± 26,37 мм2. Абсолютна площа, что пріпадає на сінцітіальні Вузли в третій групі (резус-несумісність), ставити 152,59 ± 16,27 мм 2, в контролі (четверта група) - 174,19 ± 15,29 мм 2.

Площа нашарувань антирезусних іменних комплексів в плацентах при резус-несумісності ставити 240,76 ± 23,09 мкм2. В плацентах групи порівняння - 182,62 ± 23,56 мкм2. При порівнянні щільності таких нашарувань в одиниць яскравості, в третій групі цею Показник ставити - 308,55 ± 45,09 одиниць, а в контролі - 152,34 ± 34,00 одиниць.

Останнім часом особлива увага морфологів, ембріологів, клініцістів пріділяється процесса колагенезу в плаценті (Сітнікова В.О., 2004). При досліджені Накопичення колагенових волокон, пофарбованіх за Маллорі, встановлен, что в плацентах з антигенами Вплив, в більшості випадки, волокна розріхлені, розпушені и потовщені.

У плацентах жінок з фізіологічнім перебігом вагітності і без резус-несумісності колагенові волокна при віявленні їх імпрегнацією азотнокислим сріблом за Лейдлоу ма ють вигляд лінійніх, Довгий, звівістіх волокон світло-коричневого кольору, товщина до 5 мкм. Волокна світло-коричневого кольору ідентіфікуються як колаген І типу. В стромі стовбурових ворсин смороду щільно прілягають Одне до одного, утворюючі пучки.

При дослідженні плацент породілей з вірогіднім антигенів Вплив, встановлен, что в стромі ворсин растет експресія колагену I типу (++), порівняно з плацентами жінок Другої групи (+). Спостерігається огрубіння ціх волокон, Щільність їх растет, ОКРЕМІ волокна почти НЕ розрізняються. Нерівномірне потовщення и огрубіння волокон колагену I типу такоже спостерігається в децідуальній пластінці.

При дослідженні розподілу колагену III типу за Лейдлоу в плацентах з фізіологічнім перебігом вагітності, его волокна є тонкими и Ніжними, порівняно з волокнами колагену I типу. Смороду злегка звівісті, чорного кольору, товщина до 1 мкм, радіально розташовані в товщі стінок Судін стовбурових ворсин. У децідуальній пластінці смороду локалізуються вокруг Судін и утворюють дрібнопетельній Візерунок.

У жінок Першої групи - з обтяжлівім діагнозом, експресія колагену III типу в плаценті переважає (++), порівняно з плацентами жінок контрольної групи (+). Волокна, Частіше, чем в нормі, потовщені; спостерігається їх фрагментація, розщеплення та огрубіння. У децідуальній пластінці волокна чорного кольору зберігають петельний Малюнок в стінках Судін. Отрімані дані співпадають з клінічнімі данім других авторів (Назаренко Л.Г., Неєлова О.В., 2006; Задорожна Т.Д., Жук В.Ю., 2007).

При дослідженні колагену III типу лектінгістохімічнім методом встановлен, что Топографія волокон співпадає з локалізацією волокон чорного кольору после імпрегнації сріблом. Оскількі Приєднання лектинів окуня после гідролізу відбувається до рецепторів-лігандів, розташованіх на глікопротеїновій оболонці колагену III типу, волокна ма ють більш потовщеній, огрубілій вигляд, чем после імпрегнації сріблом, и завтовшки 3-5 мкм. Збільшення Накопичення, чем в нормі, колагену III типу просліджується в плацентах жінок Першої и третьої груп (++, +++, відповідно). PFA +-волокна колагену III типу ма ють товщина до 7 мкм. Найчастіше смороду фрагментовані й ма ють розщепленій характер.

При вівченні розподілу колагену IV типу, імуногістохімічнім методом при фізіологічно перебігаючій вагітності встановлен, что інтенсівне Накопичення колагену візначається в базальній мембрані Судін ворсинчастого трофобласту (+++), базальній мембрані епітелію сінцітіотрофобласту (+++), у складі міжворсінчатого фібріноїду та стромі ворсин, особливо стовбурових. У структурі базальної мембрани Судін хоріону колаген IV типу нашаровується у виде суцільної смужка, товщина 1,5-2 мкм. У товщі базальної мембрани сінцітіотрофобласту утворює суцільну смугу, товщина 2-3 мкм, яка має нерівній, розшарованій контур.

У складі міжворсінчастого фібріноїду, Який нашаровується на поверхні ворсин, колаген IV типу має вигляд аморфних мас. Особливо інтенсівне відкладання колагену IV типу у складі фібріноїду відбувається на поверхні сінцітіокапілярніх мембран.

У плацентах Першої групи (інфекційній процес у жінок в течение третього ПЕРІОДУ вагітності) в структурі мембран сінцітіотрофобласту колаген IV типу віявляється у виде грубих, розволокнення смужечок, порівняно з другою групою плацент. У місцях сінцітіальніх вузлів колаген IV типу відсутній в структурі базальнамембрана. У складі фібріноїду ворсинчастого хоріону и ОСНОВНОЇ відпадної оболонки інтенсівність Накопичення колагену IV типу вища, порівняно з контрольною другою групою (+++).

У разі Вивчення розподілу колагену V типу лектінгістохімічнім методом, встановлен, что Топографія тоненьких (до 1 мкм завтовшки), звівістіх, Довгий, світло-коричневого SBA + -волокон співпадає з локалізацією волокон коричневого кольору после імпрегнації сріблом. У сполучнотканінній стромі стовбурових ворсин смороду локалізуються вокруг стінок Судін, або вільно, неупорядковано розташовуються в сполучній тканіні. У проміжніх ворсин смороду ще тонші, звівісті и їх можна підраховуваті (8-10 волоконец). У термінальніх ворсин їх або не видно, або смороду Ледь контуруються. У децідуальній пластінці почти НЕ візуалізуються SBA +-волокна, но смороду добро ідентіфікуються в стромі якірніх ворсин. В плацентах жінок после перенесеного Гостра респіраторного захворювання в течение третього ПЕРІОДУ вагітності інтенсівність експресії колагену V типу Дещо вища.

При віявленні розподілу колагену VI типу лектінгістохімічнім методом у плацентах з фізіологічнім перебігом вагітності встановлен, что LCA + -волокністі Структури зустрічаються в сполучній тканіні ворсин и ма ють вигляд коричневих урівчастіх смужечок. У децідуальній пластінці смороду ма ють павутіноподібній вигляд. При резус-несумісності колагенові LCA +-волокна VI типу ма ють темнішій колір (коричневий) на поверхні сінцітіокапілярніх мембран (+++), порівняно з контрольною групою (+).

У породілей з антигенами Вплив течение третього ПЕРІОДУ вагітності і резус-несумісністю спостерігається надлишково, порівняно з нормою, синтез колагенів I, III, V и VI тіпів у плацентарних структурах, что спріяє прискореного старінню плаценти. Посилення фібрілоутворення в плаценті відбувається на фоні зростання кількості лімфоцитів в плодовій и матерінській частина плаценти.

Підтвердженням роли лімфоїдної тканини в процесі морфогенезу плаценти є закономірність Зміни морфології плацент на тлі зростання лімфоцитів в плаценті в течение третього ПЕРІОДУ вагітності у тварин.У лабірінтній части плаценти в течение третього ПЕРІОДУ вагітності щурів спостерігається стоншення гемато-плацентарного бар'єру за рахунок деструкції цито- и сінцітіотрофобластічного прошарку клітін сполучної зони плаценти. З 18-ї доби вагітності і до пологів відносна площа, что займають Клітини трофобласту, ставити 31,87 ± 0,34% и 16,43 ± 1,33%, відповідно.

Імунізація вагітних тварин стафілококовім анатоксином виробляти до змін в морфогенезі плаценти и плоду в течение третього ПЕРІОДУ вагітності. Маса и товщина плацент експериментальної групи на 18-у добу ставити 0,36 ± 0,03 г и 9,30 ± 1,10 мм. Дані показатели Менші від показніків групи контролю (0,65 ± 0,01 г; 16,40 ± 3,10 мм, відповідно), что виробляти до Порушення трофічної Функції плаценти и зниженя масі и довжина тела у плодів (1,68 ± 0 , 12 г, 24,00 ± 1,20 мм - в нормі, 0,80 ± 0,03 г, 21,00 ± 2,30 мм - в експеріменті). Зміни в морфогенезі плаценти компенсуються зростанням ее діаметру в течение всех строків спостереження, порівняно з контрольною групою, что можна вважаті компенсаторно-пристосувальних реакцією. Різніця в морфологічніх Показники новонароджених практично нівелюється, но порушується Механізм пологів, Які стають невчаснімі. Порушення пологів відбувається на фоні більш прискореного потоншання кулі клітін сполучної зони в течение третього ПЕРІОДУ вагітності, відкладання більшої кількості фібріноїдніх нашарувань в Материнська лакунах, что змінює структуру гемато-плацентарного бар'єру.

Внутрішньоплідне Уведення імуноглобуліну плодам на 18-у добу вагітності виробляти до змін у морфо-функціональному стані плаценти. На 20-у добу вагітності, плацента ма ють більшу масу (0,91 ± 0,03 г; в нормі - 0,89 ± 0,06 г); більшій діаметр (18,33 ± 1,12 мм; в нормі - 13,92 ± 1,16 мм), но менше товщина (9,00 ± 1,00 мм; в нормі - 13,20 ± 0,30 мм) , что виробляти до перевіщення показніків масі и довжина тела у плодів порівняно з контролем. Напрікінці вагітності, навпаки, всі морфологічні показатели плаценти и плодів відстають від показніків контрольної групи. Віявлені Зміни плаценти супроводжуються стрімкою інволюцією шару "глікогеновіх" клітін и кулі гігантськіх трофобластичної клітін, значний Накопичення Материнська фібріноїду в лакунах на годину пологів (28,33 ± 9,06% та 21,86 ± 1,76% в нормі), что виробляти до змін у структурі гемато-плацентарного бар'єру та закінчується невчаснімі и десінхронізованімі пологами.

Формування толерогенниє фето-плацентарно-Материнська взаємовідносін Залежить від біологічного бар'єру, центральне місце в якому посідає лектінрецепторна система трофобласту, что корелює зі змінамі в функціюванні різніх відділів імунної системи плаценти в течение третього ПЕРІОДУ вагітності. У децідуальній пластінці растет Кількість цитотоксичних HPA + -лімфоцітів, SBA + -В-лімфоцитів и плазматичних клітін Материнська походження; в сполучній зоне плаценти збільшується число цитотоксичних HPA + -лімфоцітів плідного походження.

Залежних від динаміки вагітності змінюється Топографія І ФУНКЦІЇ фібріноїду, як механічного бар'єру для адгезії клітін або адсорбції Речовини. Трофобласт вкріто кулею фібріноїду, Який має складаний молекулярну, хімічну и стереохімічну будову. Імунозахісні Функції фібріноїда визначаються якісним и кількіснім складом Речовини, что входять до его композітів - фібріном, фібронектіном, ламініном, тенесціном, анексіном, гепаран-сульфатом, протеогліканамі, колагену I, II, III, IV и V тіпів (Милованов А.П., 1999). У складі ціх Речовини є вуглеводвміщуючі біополімери, Які забезпечують Різні адгезівні Властивості фібріноїду, степень компактності и просторова структуру его нашарувань. Вуглеводна композиція Речовини, что входити до відкладань фібріноїду в Материнська лакунах, в плодових судинно, на Межі матерінської и плодової части плаценти та в децідуальній пластінці відтворює імуноморфологічні Взаємовідносини в системе мати-плацента-плід.

Маскування антігенів клітін трофобласта кулею сіалоглікопротеїдів блокує аферентним ланку імунної Реакції з боку Материнська організму, в тій годину як куля фібріноїда, что фіксує антітрофобластічні антитіла и сенсібілізовані лімфоцити матері, и віключає еферентної ланку імунної ВІДПОВІДІ. Зовнішня поверхня трофобласта, что вкріта фібріноїдом, становится замаскованою и одночасно Адгезивність, что спріяє зв'язування біополімернімі молекулами рецепторів лімфоцитів, з подалі їх інактівацію и відміною розвитку імунологічних реакцій з трофобластом.

Фібріноїд плаценти в основном складається Із фібріну - глікопротеїну, у которого вуглеводна частина закінчується сіаловімі кислотами, что є лігандом для лектинів кору Бузини чорної (SNA). Маскування рецепторів клітін трофобласту сіаловімі кислотами захіщає їх від різніх руйнуючіх факторів та Забезпечує Механізм формирование імунного неспеціфічного бар'єру в плаценті. Одним Із агресивних факторів по відношенню до клітін трофобласту є дія Материнська цитотоксичних лімфоцитів лакунарної крови и децідуальної пластинки, Які проявляються тропність до рецепторів, что вміщують сіалові кислоти. Тому, у тварин експериментальної групи после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином, інтенсівність Накопичення рецепторів до лектинів кору Бузини чорної в структурі фібріноїдніх мас збільшується в децідуальній оболонці и в сполучній зоне плаценти, что співпадає Із зростанням Загальної чісельності лімфоцитів.

При відсутності неспеціфічного бар'єру фібрінового походження на поверхні клітін трофобласту, імуноадсорбуючу функцію по відношенню до лімфоцитів віконують вуглеводні Залишки рецепторів-інтегрінів тенесціну и анексіну. Вуглеводні Залишки тенесціну и анексіну V, Які віявляються лектинів пшениці (WGA), вібірково адгезують NK-Клітини, В-лімфоцити, актівовані Т-лімфоцити (Erickson HP, 1994; Cong-xiao Gao et al., 2005). Кількість та інтенсівність нашарувань WGA + -походження корелює Із загальною кількістю лімфоцитів в децідуальній пластінці и в шарі гігантськіх трофобластичної клітін. У тварин експериментальної групи чісельність и Щільність WGA + -нашарувань в децідуальній пластінці и в перехідній зоне більша, чем у тварин контрольної групи.

Сорбція імуноглобулінів та іменних комплексів в фібріноїдніх масах діагностується за SBA + -відкладаннямі, тому что вуглеводні Залишки конститутивних фрагментів імуноглобулінів проявляються спеціфічність до лектинів сої (SBA). У тварин імунізованіх стафілококовім анатоксином, Щільність рецепторів до лектинів сої збільшується порівняно з тварин контрольної групи в фібріноїдніх депозитах кожної окремої локалізації. Таким чином, Накопичення SBA + -субстанцій в різніх відділах плаценти на базальноїмембраною відтворює інтенсівність адгезії імуноглобулінів та імуноглобуліновіх комплексів и корелює Із кількістю В-лімфоцитів. Зростання кількості В-лімфоцитів и плазматичних клітін после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином посілює антітілогенез в децідуальній пластінці матки, что впліває на інтенсівність відкладання фібріноїду в усіх частин плаценти, та узгоджується з данімі окремий авторів (Глуховець Б.І., Глуховець Н.Г., 2002).

Якісний склад фібріноїду впліває на темпи інволютівніх процесів у плаценті. Збільшення кількості неоднорідніх за оптичні щільністю SBA + -агрегатів течение третього ПЕРІОДУ вагітності На межі матерінської и плодової частин плаценти відображає неспроможність клітін трофобласту зруйнуватися літічнімі ферментами імунні комплекси, Які накопічуються в фібріноїдніх масах. У свою черга SBA + -субстанції могут розпізнаватіся як антигени макрофагами, что виробляти до розвитку імунної Реакції матері проти плоду, як алотрансплантату, напрікінці вагітності і до Порушення цілісності тканини бар'єру.

Спеціфічнімі маркерами до вуглеводного компоненту фібронектіну, Який є одним Із компонентів фібріноїду, вважається лектин арахісу (PNA). Імунізація вагітних тварин стафілококовім анатоксином виробляти до Збільшення відкладань PNA + -речовін порівняно з тварин контрольної групи среди гігантськіх трофобластичної клітін перехідної зони плаценти и в товщі децідуальної пластинки матки в течение всех термінів спостереження. PNA + -вуглеводні Залишки, Які входять до складу молекули фібронектіну, відтворюють експресію рецептора адгезії. Фібронектін є адгезини для актівованіх Т- і В-лімфоцитів, NK-клітин, для Т-лімфоцитів пам'яті та макрофагів. Посилення відкладання Материнська и плодового PNA + -фібріноїду можливо розцінюваті як результат напруженного імунологічних взаємовідношень между матір'ю и плодом. Динаміка та інтенсівність Накопичення PNA + -депозітів в різніх Частина плаценти корелює Із дінамікою кількості лімфоцитів у тварин контрольної та експериментальної груп. Зростання в течение последнего ПЕРІОДУ вагітності нашарувань PNA + -фібріноїду, опосередковано, вказує на початок процесса зріву імунологічної толерантності Материнська організму Стосовно плоду. Подібні дані отрімані О.Д. Луцик, О.В. Смольковою, А.М. Ященко (2003).

Ламінін - глікопротеїн базальнамембрана, вуглеводна частина которого адгезує NK-Клітини и актівовані лімфоцити и спеціфічно зв'язується з лектинів ікрі окуня (PFA). У тварин експериментальний груп, после Дії антігенів на материнська и плідній організм, збільшується інтенсівність відкладання часточок бензидину на мембранах клітін трофобласту и базальноїмембраною плодових Судін та Судін децідуальної оболонки. Ламінін, як адгезивна молекула відіграє важліву роль для адсорбції лімфоцитів, Кількість якіх у експериментальна тварин вища, чем у тварин контрольної групи.

З'явилися в фібріноїдніх нашаруваннях SNA + -рецепторів до вуглеводніх Речовини з кінцевімі Залишки Маноз вказує на Порушення трофічної Функції плаценти, что пов'язано з відкладанням на поверхні лакун нерозчінніх протеїнів и відповідає данім KK Mann, S. Andre et al. (2004).

Таким чином, проведені дослідження доводять, что морфофункціональний стан імунологічного бар'єру в системе мати-плацента-плід забезпечується давно и консервативною системою лектинового розпізнавання "свого" - «не свого". Пошкодження тканин трофобласту Материнська Цитотоксичність лімфоцітамі має Постійний, каскадний характер, починаючі з глікокаліксу клітін, їх цитоплазматичних мембран та базальнамембрана. Ієрархія лектінопосередкованіх механізмів захисту трофобласту має такоже ступінчастій характер. Для підтвердження ціх Положень проведено експериментальне дослідження з внутрішньопліднім відведені плодам антигену, что прізвело до Зміни їх імунного стану и фібріноїду. Дерло тканинним бар'єром є вуглеводні Залишки з сіалірованімі закінченнямі. При зв'язуванні з лігандамі Такі лектини змінюють конформацію, что веде до Відкриття Нових детермінант для Подальшого розвитку захісної Реакції. Одним Із механізмів зріву імунологічної толерантності напрікінці вагітності, можливо, є зростання SNA + -фібріноїдного нашарування в плаценті.

Синтез захисних лектінрозпізнаючіх рецепторів носити Постійний характер и Залежить від напруженості імунологічних отношений в системе мати-плацента-плід.

Согласно СУЧАСНИХ уявлень відносно біології трансплантатів, при вагітності повінні одночасно включать як Реакції матері, направлені проти фетоплацентарних антігенів (класична Реакція хазяїн проти трансплантата), так и Реакції плоду, направлені проти антігенів матері (Реакція трансплантата проти хазяїна).

Внутрішньплідне Уведення антигену виробляти до суттєвіх змін в послідовності та інтенсівності Накопичення різніх Речовини у фібріноїдніх депозитах Материнська лакун на фоні зростання кількості лімфоцитів у сполучнотканінній стромі трабекул лабірінтного відділу плаценти.

Зростання кількості цитотоксичних лімфоцитів у стромі трабекул виробляти до підвіщеного синтезу клітінамі трофобласту ламініну. При руйнуванні сінцітіотрофобласту та цитотрофобласт, что відбувається напрікінці вагітності, ламінін потрапляє у Великій кількості до фібріноїдніх депозітів. После внутрішньоплідного Уведення антигену інтенсівність деструкції клітін трофобласту протікає більш інтенсівно, порівняно з контрольними тварин. Зростання ламінін-PFA + -депозітів плідного походження в складі фібріноїду протікає на фоні прискореного інволютівніх процесів у плаценті в прямій кореляції Із зростанням чісельності цитотоксичних HPА + -лімфоцітів.

При зніженні функціональної актівності клітін трофобласту в течение третього ПЕРІОДУ вагітності зменшується синтез WGA + -танесціну и анексіну.В експериментальний тварин после внутрішньоплідного Уведення імуноглобуліну цею процес в течение третього ПЕРІОДУ вагітності протікає Менш інтенсівно. Уведення білкового антигену плодам, супроводжується збільшенням інтенсівності відкладання SВA + -депозітів у складі фібріноїда Материнська лакун. SВA + -композіті є імуноглобулінової природи плідного походження. Надлишково відкладання SВA + -речовін змінює морфо-функціональний стан трофобласту.

Таким чином, фібріноїд є складового Частина біологічного бар'єру в плаценті, что має материнська та плідне походження. Неспеціфічні імунні Реакції Менш вібіркові, проти більш Надійні з позіції молекулярної регуляції. Тому поетапна процес лектинового розпізнавання фібріноїдом антігенів в лабірінтній части плаценти відображає процес імунологічного захисту плоду. Зміни в структурі фібріноїду будут залежаться від того, яка ланка імунітету и яка популяція лімфоцитів буде актівована. За характером та інтенсівністю Накопичення того чи Іншого композиту фібріноїду, їх топографією можна делать Висновки относительно напруженості іменних отношений в системе мати-плацента-плід, реактівності імунної системи новонародженого и дитини.

При досліджені Будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, яка має плодово и Материнська походження, встановлен, что вона представлена ​​наступна складових частинами.

Антігенпрезентуючі Клітини (макрофаги и дендрітні Клітини). Течение третього ПЕРІОДУ вагітності растет Кількість макрофагів в децідуальній пластінці и в стромі ворсинчастого хоріону, что пов'язано з інтенсівнімі процесами альтерації на тлі інволютівніх процесів у плаценті.

На качана третього ПЕРІОДУ вагітності (29 тиждень) в зоне базальної пластинки віявляються поодінокі якірні ворсини калібром 100-120 мкм, біля якіх віявляються АТФ-Позитивні Клітини. АТФ-Позитивні дендрітні Клітини розташовані на Межі децідуальної пластинки и плодової части плаценти, среди клітін позаворсінчастого трофобласту, Які не несуть на життя без цітоплазматічній мембрані Класичні рецептори головного комплексу гістосумісності першого класу, согласно літературних Даних (Blois SM, Kämmerer U., Soto CA et. al., 2007). Встановлені Особливості топографії дендритних клітін дозволяє блокуваті розвиток імунної ВІДПОВІДІ на антиген та підтрімує стан імунологічної толерантності Материнська організму до плоду.

Тела клітін ма ють подовжений форму, нерівні Контури цитоплазматичної мембрани. Ядро світлого тону и такоже має подовжений форму та ХВИЛЯСТІ контур. Відросткі орієнтовані в основном вздовж Межі плодової и матерінської части плаценти. АТФ-Позитивні відросткі ма ють звівісті контуру, что повторюються Контури латеральної поверхні децідуальної пластинки. Довжина відростків ставити 80-90 мкм, товщина - 2-4 мкм.

На 39-40 тиждень вагітності жінок АТФ-Позитивні Клітини віявляються На межі матерінської и плодової части плаценти. Тіло клітін має вигляд напівмісяця, від которого відходять 3-5 відростків. Відросткі потовщуються порівняно з 29 тижня вагітності. Так, в Середньому Кількість відростків ставити 5-7, а їх товщина - 8-10 мкм. Інтенсівність Накопичення АТФ-позітівної Речовини у відростках становится віщою, чем на 29 тиждень вагітності. Напрікінці вагітності та при порушенні Структури фетоплацентарного бар'єру на тлі впліву антігенів и актівації місцевої імунної системи децідуальної оболонки матки у дендритних клітін вінікає передчасно, чем в нормі, контакт з клітінамі плідного походження, что несуть на життя без цітоплазматічній мембрані рецептори І і ІІ класу головного комплексу гістосумісності (лімфоцити, фібробласті, макрофаги), что є стимулом їх актівації и Формування імунної ВІДПОВІДІ, спрямованої на відторгнення плоду.

У плаценті щурів АТФ-Позитивні дендрітні Клітини, такоже як и в плаценті людини, знаходяться на Межі плодової и матерінської части - в сполучній зоне, что є важлівою біологічною закономірностю. Сполучна зона представлена ​​"глікогеновімі" і великими трофобластичної клітінамі, что НЕ ма ють на життя без поверхні рецепторів головного комплексу гістосумісності І класу. Кількість відростків дендритних клітін ставити, в Середньому, два-три. Довжина відростків ставити 70-80 мкм, а товщина - 9-10 мкм. У Деяк випадка відросткі дендритних клітін на кінцях ма ють багатоморфне потовщення: ґудзікове, віялоподібне та ін., За рахунок чого смороду контактують Із децидуальної клітінамі компактного кулі и з клітінамі трофобласту, а такоже между собою.

На 18-у добу вагітності антігенпрезентуючі Клітини розташовані, примерно, рівномірно, через однакові проміжкі - 10-12 мкм. Кількість АТФ-позитивних клітін на умовно одиниць площини 100000 мкм2 ставити 1-2 Клітини. Площу, якові займають дендрітні Клітини з відросткамі, ставити 330,04 ± 2,33 мкм2 на 100000 мкм2. Активність АТФ-ази, віраженої в одиниць оптічної щільності - Інтегральний денсіометрічній Показник - ставити 522,92 ± 68,90 од. опт. щіл.

На 20-у добу вагітності Кількість дендритних клітін растет порівняно з попереднім Строком спостереження. Кількість відростків збільшується. Підвіщується Функціональна Активність клітін. Площа, якові займає АТФ-позитивний матеріал в цітоплазмі дендритних клітін, збільшується вдвічі.

Напрікінці вагітності (22-а доба вагітності) Кількість відростків у клітін продолжает зростаті. У кожної Клітини їх становится 4-5, что в два рази больше, чем на 18-у добу вагітності. Товщина відростків растет до 29,15 ± 2,00 мкм, а довжина коротшає до 57,09 ± 6,32 мкм, з чим и пов'язане зростання Загальної площи, якові займає АТФ-позитивний матеріал в цітоплазмі, - 1005,33 ± 1,54 мкм2. Одночасно растет Накопичення АТФ-позитивного матеріалу у відростках, порівняно з Попередніми рядками спостереження. Активність АТФ-ази ставити 870,78 ± 91,87 од. опт. щіл. Відросткі Вже НЕ утворюють на кінцях бляшки, а нагадують ятір, або Павутина структуру в товщі сполучної зони плаценти.

Во время пологів Топографія дендритних клітін в плаценті принципова НЕ змінюється. Як и при попередніх рядках спостереження, смороду локалізуються в сполучній зоне плаценти, товщина якої значний потоншується. Майже повна альтерація кулі гігантськіх трофобластичної клітін супроводжується зростанням кількості АТФ-позитивного матеріалу в сполучній зоне на умовній одиниці площади. Відросткі клітін розташовуються настолько щільно, что На межі плодової и матерінської частин плацент формують єдину смугу чорного кольору. Відросткі коротшають и потовщуються, за рахунок чого растет абсолютна площа, якові займає АТФ-позитивний матеріал, - 3609,09 ± 3,45 мкм2. Поодінокі трофобластічні Клітини Повністю оточені відросткамі дендритних клітін.

Незалежності від спрямованості Дії антігенів: чи зі сторони Материнська організму после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином, чи зі сторони плоду - після Введення імуноглобуліну плодам спостерігається прискореного стоншення сполучної зони плаценти, что виробляти до передчасної актівації АТФ-позитивних клітін и відміни імунологічної толерантності Материнська організму до плоду . Зміни Структури фетоплацентарного бар'єру супроводжуються змінамі морфофункціонального стану АТФ-позитивних клітін. У дендритних клітінах збільшується Накопичення АТФ-матеріалу, Кількість відростків, їх товщина и довжина. Відросткі вместо ґудзікової форми набуваються віялоподібну форму.

При лектінгістохімічному дослідженні дендритних клітін Виявлено, что в децідуальній пластінці доношеної плаценти жінки (38-40 тіжнів вагітності) Клітини, Які несуть рецептори до конконаваліну (Con А +), розташовуються в базальній части децідуальної пластинки и не зустрічаються На межі матерінської та плодової части плаценти . Смороду ма ють розміри 20-30 мкм, неправильної форми з трьома-чотірма Виступ. Ядра клітін Світлі. Контури ядер неправільної, лопатної форми. У цітоплазмі клітін в невелікій кількості накопічується Речовини, яка віявляється лектинів конкановаліну А. Вона має світло-рудий колір, что є свідченням вмісту манозніх залишків рецепторів. Бензедінові часточки віявляються на поверхні цитоплазматичної мембрани в більшій кількості, чем в цітоплазмі, тому вона має темно-коричневий колір, что вказує на Накопичення манозніх залишків рецепторів, Які розпізнають антигени, на поверхні цитоплазматичної мембрани.

На дендритних клітінах манозні Залишки рецепторів такоже віявляються лектинів сочевіці (LCA). При вагітності, яка булу ускладнено антигенів дією течение третього ПЕРІОДУ вагітності, в плаценті Кількість дендритних клітін, Які віявляються лектинами конконоваліну А, або сочевіці більша, порівняно з фізіологічнім перебігом вагітності.

За данімі літератури, дендрітні Клітини децідуальної тканини могут бути "толерогенниє" типу и альтернативного "актівуючого" типу (Kämmerer U. et. Al., 2000). Смороду відрізняються морфологією и функціямі, что віконують. Дендрітні Клітини здатні Виконувати роль сенсорів тканини Струсів и одночасно підтрімуваті імунологічну толерантність. Від цього Залежить їх Топографія: чи біля Судін, з якіх смороду Виходять при міграції и є ще неактівованімі, або На межі матерінської и плодової частин плаценти, де всегда відбуваються активні процеси руйнування клітін внаслідок інтенсівної інвазії клітін трофобласта.

За данімі M. Kato, KT Neil D. Fearnley et al. (2000), незрілі дендрітні Клітини експресують рецептори, Які допомагають адсорбуваті екзогенні антигени. Такими рецепторами є С-тип лектинового рецепторів манозного походження - рецептори до лектинів конканаваліну А. Тому Соn А + -дендрітні Клітини в більшій кількості віявляються на качана третього ПЕРІОДУ вагітності, чем перед пологами. З перемиканням процесса адсорбції антигену на его ПРОЦЕСІНГ Кількість манозніх рецепторів на поверхні цитоплазматичної мембрани зменшується, но растет Кількість ферменту АТФази в цітоплазмі Клітини для розщеплення та експресії на цітоплазматічній мембрані антигену, и дендрітні Клітини стають актівовані.

Напрікінці вагітності Механізм міграції незріліх дендритних клітін в децидуальної пластинку та їх активація обумовлені змінамі в інтенсівності експресії некласічніх рецепторів HLA-G, HLA-Е, HLA-F і "оголений" класичних рецепторів HLA-А, HLA-В і HLA-С МНС на поверхні клітін трофобласту (Gardner L., Moffett А., 2003), что, такоже, спостерігається при порушенні фетоплацентарного бар'єру. При внутрішньоутробніх інфекціях процес руйнування трофобластичної бар'єру может буті дуже інтенсівнім и підтримка імунологічної толерантності дендритних клітінамі в таких условиях відміняється и формується імунна відповідь на тканини плоду.

Лімфоцити ОСНОВНОЇ відпадної оболонки. У породілей при фізіологічно перебігаючій вагітності лімфоцити децідуальної пластинки представлені лімфоцітамі малого, середня и великого діаметру. Максимально лімфоцити концентруються вокруг Судін матки, залоза, Ближче до вільного краю відпадаючої оболонки и в місцях вростання якірніх ворсин. Лімфоцити розташовані дифузно, або утворюють невелікі скупчення з 4-7 клітін. Скупчення Частіше віявляються біля Судін, Ближче до вільного краю відпадної оболонки. Відмічається полярних Розташування лімфоцитів в децідуальній оболонці - в основном біля вільного краю и Ближче до позаворсінчастого цитотрофобласт. Серед лімфоцитів СЕРЕДНЯ и великого діаметру є лімфоцити з широким и вузьких обідком цитоплазми. Загальна Кількість лімфоцитів ставити 26,17 ± 2,05 клітін на умовно одиниць площади.

У породіль, вагітність якіх булу ускладнено антигенів Вплив течение третього ПЕРІОДУ вагітності, растет загальна Кількість лімфоцитів децідуальної пластинки матки, особливо за рахунок малих и Середніх лімфоцитів. При резус-несумісності їх Кількість ставити 51,34 ± 4,55 лімфоцитів, что более, чем в нормі на 15%.

Як и в плаценті жінок, лімфоцити децідуальної пластинки плаценти щурів розташовані по всій ее товщіні. Загальна Кількість лімфоцитів спонгіозного кулі децідуальної пластинки на умовній площади ставити 12,44 ± 0,30 клітін. Течение третього ПЕРІОДУ вагітності тварин, з 18-ї доби до пологів змінюються Топографія и кількісній склад лімфоцитів. Їх Кількість збільшується На межі матерінської и плодової части. У місцях контакту матерінської тканини и трофобласту віявляються скупчення лімфоцитів малого діаметру з 7-9 клітін. Попередня імунізація вагітних тварин стафілококовім анатоксином виробляти до зростання кількості лімфоцитів. У компактному прошарку децидуальної клітін, Який тоншій, чем у тварин інтактної групи, за рахунок руйнування зовнішніх клітінніх шарів, нараховується більша Кількість лімфоцитів, чем у тварин Першої групи (малих лімфоцитів - 11,06 ± 3,12, Середніх - 9,04 ± 0,45 и великих - 1,02 ± 0,03). У тварин третьої експериментальної групи после внутрішньоплідного Уведення антигену Кількість лімфоцитів на 18-у добу вагітності на 25% більше, порівняно з контролем.

Лімфоцити плодової части плаценти.Лімфоцити ворсинчастого трофобласту плацент породіль зустрічаються в стромі ворсин дифузно. ОКРЕМІ лімфоцити віявляються среди сінцітіотрофобласту и з великою частотою смороду зустрічаються в сінцітіальніх Вузли. Кількісній аналіз лімфоцитів плодової части плаценти показавши, что в першій групі спостереження плацент - у жінок з вплива антигену в течение последнего триместру вагітності, чісельність лімфоцитів вища. При фізіологічно перебігаючій вагітності Кількість лімфоцитів в стромі термінальніх ворсин ставити 12,09 ± 0,50 лімфоцитів.

В плацентах тварин в лабірінтному відділі плаценти лімфоцити віявляються в Просвітах плодових Судін, в сполучній тканіні трабекул - поміж фібробластів, макрофагів, а такоже среди клітін цитотрофобласт и между клітінамі багатоядерного сінцітіотрофобласту. На умовній одиниці площи сполучної зони трабекул плаценти нараховується 5,71 ± 0,45 клітін. Течение третього ПЕРІОДУ в нормі Кількість лімфоцитів лабірінтної части зменшується вдвоє. У сполучній зоне плаценти, навпаки, Кількість лімфоцитів растет напрікінці вагітності і лімфоцити утворюють невелікі скупчення з 5-7 клітін вокруг гігантськіх трофобластичної клітін. Незалежності від спрямованості Дії антігенів з боку Материнська або плідного організмів Кількість лімфоцитів в плодовій части плаценти щурів растет.

Домінуючою популяцією среди лімфоцитів децідуальної пластинки плаценти як людини, так и щурів є цітотоксічні HPA + -лімфоціті. Існує декілька тіпів цитотоксичних лімфоцитів, Які зустрічаються в матково-плацентарному комплексі: γδ-Т-лімфоцити, CD16-CD56 + -NК-Клітини та CD3 + CD8 + -лімфоціті. Універсальнім маркером всех популяцій цитотоксичних лімфоцитів є рецептор, что проявляє спорідненість до лектинів Слимаков (HPA) (Paffaro VA, Celina M., Haraguchi et al., 1999). HPA + -лімфоціті ма ють, в основном, середній и великий діаметр. У лімфоцитів СЕРЕДНЯ діаметру є широкий обідок цитоплазми, в Якій спостерігається декілька HPA + -гранул, что ма ють світло-коричневий колір. HPA + -лімфоціті ма ють круглу або неправильну форму. Лімфоцити розташовуються дифузно, віявляються среди децидуальної клітін Материнська котіледонів, вокруг якірніх ворсин. В плацентах жінок з антигенами Вплив течение третього ПЕРІОДУ вагітності більша частина децидуальної HPA + -лімфоцітів віявляється На межі плодової и матерінської части плаценти. Лімфоцити утворюють фронтальний пояс вокруг якірніх ворсин. Між кількістю цитотоксичних HPA + -лімфоцітів и загальною кількістю лімфоцитів встановлюється Міцний вірогідній кореляційній зв'язок (r = 0,97), Який вищє, чем у групі порівняння.

Течение третього ПЕРІОДУ вагітності в плаценті щурів чісельність HPА + -лімфоцітів в децідуальній пластінці збільшується, особливо в компактному шарі, Який контактує з плодових частина плаценти. Змінена імунологічна реактівність Материнська організму виробляти до зростання чісельності HPA + -лімфоцітів на 6-7%.

На тлі Дії антігенів растет Кількість цитотоксичних HPA + -лімфоцітів в плодовій части плацент породіль и тварин, что вказує на актівацію клітінної ланки імунітету плодів и новонароджених. Імунна система плоду людини відповідає Посилення міграції цитотоксичних лімфоцитів як в плаценту, так и в інші органи. Тому Кількість цитотоксичних HPA + -лімфоцітів в стромі ворсин плацент жінок, як з антигенами Вплив, так и з резус-несумісністю, вища.

Цітотоксічні CD8 + -лімфоціті основном СЕРЕДНЯ діаметру з середнім, або широким цітоплазматічнім обідком. Цитоплазматична мембрана має ХВИЛЯСТІ контур. При фізіологічному перебігу вагітності CD8 + -лімфоціті локалізуються, в основном, біля клітін цитотрофобласт якірніх ворсин.

У плацентах жінок, вагітність якіх булу ускладнено антигенів Вплив, Кількість CD8 + -лімфоцітів Менша на 15% (3,88 ± 0,22), оскількі як більша їх частина занурена у фібріноїдні депозити. Так як CD8 + -лімфоціті становляться 20-25% від Загальної кількості цитотоксичних HPA + -лімфоцітів, то, вірогідно, Із всех цитотоксичних лімфоцитів в децідуальній пластінці домінують NК-Клітини І, або γδ-Т-лімфоцити.

Трівалій годину підтрімувалася точка зору, что в децідуальній пластінці відсутні В-лімфоцити (Mincheva-Nilsson L., 2003). Застосовуючі імуногістохімічній метод дослідження описано топографію CD5 + -В1-лімфоцитів в основній відпадній оболонці и в стромі ворсин хоріону, что є підтвердженням функціювання гуморальної вродженої ланки імунітету в плаценті. CD5 + -лімфоціті, або В1-лімфоцити децідуальної пластинки ма ють фенотип Середніх лімфоцитів, ексцентрічне ядро, широку хвілясту цитоплазму и повторюються морфологію плазматичних клітін. CD5 + -лімфоціті локалізуються дифузно, в основном, в середній части плаценти, в проміжках между Материнська котіледонів і серед децидуальної клітін. Такоже CD5 + -лімфоціті розташовуються вокруг Просвіту Судін, Ближче до вільного краю відпадної оболонки плаценти.

Антигенів Вплив на організм матері прізводять до актівації гуморальної ланки імунітету імунної системи як матері, так и плоду. Підвищення чісельності CD5 + -лімфоцітів вказує самє на актівацію неспеціфічної гуморальної ланки імунітету - В1-лімфоцитів, Які сінтезують Слабко спеціфічні імуноглобуліні з класу М, Які не проходить через фетоплацентарної бар'єр. Це виробляти до збіткового відкладання SBA + -композіту фібріноїду, что Було підтверджено в експеріменті. Отрімані дані співпадають з клінічнімі данімі, Які отрімані Н.Ю. Сотникова, А.В. Кудряшова (2008).

Стосовно Виявлення В-лімфоцитів в плодовій части плаценти породіль питання Залишайся до теперішнього часу діскусійнім. Вважається, что гуморального ланки імунітету у новонародженого є незрілою. Віявлені CD5 + -В1-лімфоцити в основній відпадній оболонці и в стромі ворсин хоріону є підтвердженням Існування гуморальної ланка імунітету у плоду и новонародженого. Фактично, це пов'язано з В1-лімфоцітамі, Які належати до вродженої ланки імунітету.

Застосовуючі лектінгістохімічній метод дослідження, Вперше описано Розподіл всех В-лімфоцитів в плаценті, Які несуть на життя без поверхні рецептори до лектинів сої (SBA) и бузини (SNA), а гістологічнім методом віявлені поодінокі плазматічні Клітини. SBA + - и SNA + -В-лімфоцити, Які ідентіфікуються, як В-лімфоцити віявляються в крайовій зоне плаценти, Ближче до демаркаційної Лінії, по Якій відбувалося відокремлення плаценти. SBA + -лімфоціті ма ють малий и середній діаметр. SBA + -лімфоціті, Інколи, утворюють скупчення з 2-3 клітін, Частіше вокруг Судін. В зоне, что контактує з плодовими тканинами, смороду НЕ віявляються. SBA + - и SNA + -лімфоціті віявляються вокруг мезометральніх залоза и судину. Топографія SNA + -лімфоцітів співпадає з топографією SBA + -лімфоцітів. Кількість SBA + - и SNA + -лімфоцітів ставити 5,03 ± 0,3 и 6,07 ± 1,12 клітін. Від Загальної кількості лімфоцитів (36,78 ± 2,05) смороду становляться 14%. У породілей третьої групи (матері НЕ малі резус-фактору) SBA + -лімфоціті складають 10,03 ± 1,09 клітін на умовно одиниць площади. Плазматічні Клітини в децідуальній пластінці, з піронінофільною Рожеве цитоплазми, в кількості 3-5 клітін розташовані вокруг просвітів Судін, что локалізуються біля вільного краю децідуальної оболонки.

У тварин SBA + -лімфоціті зустрічаються лишь в спонгіозному шарі децідуальної пластинки матки. SBA + -лімфоціті розташовані поодиноких и ма ють середній діаметр. На 18-у добу вагітності Кількість SBA + -лімфоцітів ставити 1,9 ± 0,06 клітін на умовно одиниць площади децідуальної пластинки матки. На 20-у, 22-у добу вагітності та під час пологів Кількість SBA + -лімфоцітів поступово зменшується, что корелює з припиненням функціювання мезометральніх залоза. У тварин Другої експериментальної групи после імунізації самок стафілококковім анатоксином Кількість SBA + -лімфоцітів на 18-у і 20-у добу вагітності растет на 18% и 23%, відповідно, порівняно з тварин інтактної та контрольної груп.

До складу лімфоїдної тканини плаценти входять імунологічно незрілі PNA + -лімфоціті. У породіль з обтяжлівімі діагнозамі, На Відміну Від груп порівняння, в матерінській части плаценти збільшується Кількість імунологічно незріліх PNA + -лімфоцітів (3-4 лімфоцити на умовно одиниць). Аналогічно, у тварин после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином або после внутрішньоутробного Уведення антигену плодам растет Кількість імунологічно незріліх PNA + -лімфоцітів в децідуальній пластінці матки.

Зростання чісельності імунологічно незріліх PNA + -лімфоцітів в плодовій части плаценти людей после антигенного впліву на материнська організм, и особливо, при резус-несумісності, підтверджує, что імунна система плоду здатно ВІДПОВІДАТИ Посилення імунної ВІДПОВІДІ на дію антігенів. Зростання кількості імунологічно незріліх PNA + -лімфоцітів в стромі ворсин плацент после антигенного впліву на організм вагітної в течение третього ПЕРІОДУ вагітності до 7,11 ± 1,12 лімфоцитів, проти групи порівняння - 5,38 ± 0,13 лімфоцитів, вказує на надлишково міграцію імунологічно незріліх лімфоцитів з тимусу плоду в плаценту, як и в інші органи (Волошин Н.А., Карзов М.В., Григор'єва О.О. та ін., 2002). Отрімані дані співпадають з данімі других авторів - в крови новонароджених дітей, после внутрішньоутробної інфекції нараховується 25% незріліх Т-лімфоцитів, тоді як в нормі цею Показник ставити 10% (Griffits-Chu S., Patterson JA, Berger CL et al., 1984 ).

Узагальнюючі отрімані факти та Встановлені закономірності Стосовно Будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (placenta associated lymphoid tissue - PALT), Пропонуємо уніфіковану схему ее Будови Із урахуванням Даних літератури. Розподіл лімфоцитів за лектинового фенотипом доповнює уявлення про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (рис. 1 а, б) и підкреслює зв'язок между вроджених и адаптивним імунітетом плаценти.


ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе розв'язав наукова проблема нормальної анатомії относительно закономірності Будови плаценти и асоційованої з нею лімфоїдної тканини та показана ее реактівність на дію антігенів; визначили роль дендритних клітін в підтрімці імунологічної толерантності та доведено тісній зв'язок между морфо-функціональнім станом плаценти та вмістом в ній лімфоцитів. Описано вроджених ланку імунітету, яка Залежить від лектінопосередкованого розпізнавання.

1. Лімфоїдна тканина, асоційована з гемохоріальною плаценти, відносіться до лімфоїдної тканини дифузного типу, має Подвійне походження (плодово и Материнська) и представлена: макрофагами и дендритних клітінамі; Цитотоксичність HPA + -лімфоцітамі, Які є домінуючою популяцією; CD8 + -лімфоцітамі; SBA + - и SNA + -В-лімфоцітамі; СD5 + -лімфоцітамі, та одінічнімі плазматичних клітінамі; імунологічно незрілімі PNA + -Т-лімфоцітамі. На качана третього ПЕРІОДУ вагітності в складі лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою превалює вроджена ланка імунітету, а напрікінці вагітності доповнюється адаптивного.

2. У породіль з антигенами Вплив растет середня маса плацент и плодів, площа плацент зменшується, порівняно з фізіологічнім перебігом вагітності, на тлі зростання Загальної кількості лімфоцитів у основній відпадній оболонці (51,34 ± 4,55) и плодовій части плаценти (23, 00 ± 1,11), что вдвічі больше, чем у нормі.

3. Товщина плаценти, особливо матерінської части растет до 37,10 ± 1,30 мм, проти 15,10 ± 1,00 мм; абсолютна площа Материнська лакун до 503,51 ± 45,86 мм 2, порівняно з контролем, 445,16 ± 52,45 мм 2; зменшується площа цито- и сінцітіотрофобласту; растет відносна площа строми ворсин у жінок з резус-несумісною вагітністю на тлі Збільшення Загальної кількості лімфоцитів до 23,90 ± 0,83 в основній відпадній оболонці и кількості HPA + -лімфоцітів и SBA + -В-лімфоцитів в плодовій части до 28,92 ± 5 , 55 и 14,14 ± 1,06, порівняно з групами контролю - 21,79 ± 0,65 и 8,33 ± 1,16, відповідно, та числа СD8 + -лімфоцітів до 5,55 ± 0,36 и до 6 , 44 ± 0,24 в плодовій части плаценти лімфоцитів, что на 15%, более, чем при фізіологічному перебігу вагітності.

4. встановлен надлишково вміст колагенів I, III, V и VI тіпів у сполучній тканіні строми ворсин, децідуальній пластінці, в структурі фібріноїду и базальнамембрана в плаценті породіль, Які зізналася антигенного впліву, что спріяє пріскореній інволюції плаценти. Вміст колагену ІV типу зменшується при резус-несумісності и супроводжується зростанням площади нашарувань антирезусного комплексами до 182,62 ± 23,56 мкм2, проти групи порівняння 240,76 ± 23,09 мкм2 на фоні зростання кількості СD5 + -лімфоцітів до 6,44 ± 0 , 24 в плодовій части плаценти, что на 16% більше, чем у групі порівняння.

5.Течение третього ПЕРІОДУ вагітності в плаценті щурів відбуваються Зміни від адаптивно-компенсаторних до інволютівніх, что проявляється Зменшення масі и зростанням ее діаметру; Накопичення фібріноїду до 28,80 ± 9,33%; звуженням сполучної зони до 0,34 ± 0,02 мм, в Якій віявляються актівовані дендрітні Клітини в кількості 4,23 ± 1,90 и цітотоксічні лімфоцити, Кількість Котре становится максимально на годину пологів - 7,00 ± 0,36, порівняно з іншімі частинами плаценти, что спріяє відміні імунологічної толерантності при вагітності.

6. После імунізації вагітних самок щурів стафілококовім анатоксином спостерігається Збільшення діаметру плаценти на 16% на фоні підвіщеного в два-три рази вмісту лімфоцитів у плаценті. Растет Кількість нашарувань фібріноїду до 37,67 ± 3,71%, что позитивно корелює Із кількістю цитотоксичних HPA + -лімфоцітів в плодовій части плаценти (r = 0,9). Пріскорюється звуження сполучної зони до 0,25 ± 0,02 мм Із Зменшення кількості в ній цитотоксичних лімфоцитів на годину пологів до 5,29 ± 1,06.

7. Внутрішньоутробне Уведення антигену виробляти до: Зменшення масі плаценти, зростання ее діаметра на тлі потрійного Збільшення лімфоцитів плодової части плаценти, зростання кількості PNA + -лімфоцітів (5,86 ± 0,76), что корелює Із кількістю фібріноїдніх нашарувань (35,34 ± 3,67%); прискореного звуження сполучної зони плаценти до 0,24 ± 0,02 мм и значного зростання цитотоксичних лімфоцитів в ній з 20-ї до 22-ї доби вагітності, что закінчується передчасно пологами.

8. Дендрітні Клітини знаходяться на Межі плодової и матерінської части плаценти. Течение третього ПЕРІОДУ вагітності їх Кількість збільшується в Чотири рази. Растет Кількість, товщина и довжина відростків; збільшується Активність АТФ-ази до 883,27 ± 54,91 од. оп. щіл., что відображає Зміни в морфо-функціональному стані дендритних клітін.

9. Протяг третього ПЕРІОДУ вагітності змінюється структура фето-плацентарного барєру: растет Кількість нашаруваніь фібріноїду, зявляються нашарування, Які ма ють рецептори до лектинів SBA + і PNA +, спорідненіх до іменних комплексів и фібронектіну. Імунізація вагітних стафілококовім анатоксином виробляти до надлишково відкладання SBA + - и WGA + -нашарувань На межі плодової и матерінської части плаценти, Які споріднені до іменних комплексів та тенасціну и анексіну V. После внутрішньоутробного Уведення антигену збільшується інтенсівність Накопичення композітів фібріноїду в лабірінтній части плаценти, спорідненіх до лектинів сої та ікрі окуня, Який тропного до ламініну.

10.Реактівні Зміни лімфоїдної тканини вплівають на морфогенез плаценти щурів в течение третього ПЕРІОДУ вагітності: реактівність імунної системи плоду супроводжується Зменшення масі плаценти, но зростанням ее площади и збільшенням масі плодів. Реактівність лімфоїдної тканини матерінської части плаценти тварин закінчується зростанням діаметру плаценти и Зменшення Розмірів плодів.


РЕКОМЕНДАЦІЇ Щодо Наукова І практичність Використання здобути РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Морфогенез плаценти пов'язано з морфо-функціональнім станом лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, яка представлена ​​вродженою и адаптивний Ланка імунітету.

2. Вплив антігенів во время вагітності з боку Материнська або плідного організмів віклікає реактівність лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, что может буті морфологічнім крітерієм внутрішньоплідної Дії антігенів.

3. Підтримка імунологічної толерантності при вагітності обумовлена ​​морфо-функціональнім станом дендритних клітін, Які є загально елементом вродженої и адаптівної ланок імунітету.


СПИСОК працюю, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Волошин М. А. динаміка кількості лімфоцитів у плаценті в третьому тріместрі в нормі и під дією антігенів з боку плода / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2003. - Т. 8, № 2. - С. 194-195. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

2. Волошин М. А. Компенсаторно-пристосувальні Реакція плаценти на внутрішньоплідне Уведення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Наук. Вісн. Львівської нац. академии ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004. - Т. 6 (№1). Ч. 1. - С. 56-59. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

3. Кущ О. Г. Вплив лімфоцитів на морфо-функціональний стан плаценти щурів после іммунізації вагітних стафілококковім анатоксином / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Тавріч. медико-біол. Вісн. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 69-72. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).

4. Волошин М. А. Взаємозв'язок между інтенсівністю відкладання фібріноїду в лабірінтному відділі плаценти щурів та вмістом лімфоцитів в компактному шарі децідуальної оболонки матки в течение третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології . - 2005. - № 3. - С. 95-99. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

5. Кущ О. Г. Лектінгістохімічна характеристика лімфоцитів лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою / О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2005. - № 11 (2). - С. 238-241.

6. Волошин М. А. Особливості розподілу В-лімфоцитів в децідуальній оболонці матки в течение третього ПЕРІОДУ вагітності в нормі та после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. - 2006. - № 1. - С. 11-13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

7. Кущ О. Г. динаміка кількості макрофагів в децідуальній тканіні матки в течение третього ПЕРІОДУ вагітності в нормі та при імунізації вагітних стафілококовім анатоксином / О. Г. Кущ // Вісник проблем біології та медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 232-234.

8. Волошин М. А. динаміка HPA + цитотоксичні лімфоцитів у матково-плацентарному інтерфейсі течение третього ПЕРІОДУ вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я: тр . Кримського держ. мед. ун-ту ім. С. І. Георгієвського. - 2006. - Т. 142, ч. 1. - С. 10-13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

9. Волошин М. А. Лектінгістохімічна характеристика фібріноїду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (1). - С. 49-53. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

10. Волошин М. А. Топографія дендритних клітін в плаценті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (2). - С. 165 - 167. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

11. Волошин М. А. Фібріноїд плаценти - фактор неспеціфічного імунного захисту Материнська и плідного організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Таврійський медико-біологічний Вісн. - 2006. - Т. 9, № 3. Ч. ІІІ. - С. 34-39. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

12. Кущ О. Г. Особливості синтезу колагенів в плаценті при фізіологічно перебігаючій вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ // Здобуткі КЛІНІЧНОЇ и експериментальної медицини. - 2006. - № 2 (6). - С. 148-151.

13. Волошин М. А. Виявлення В-лімфоцитів у плаценті при резус-ізоімунному конфлікті матері та плоду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2007. - № 13 (2). - С. 290-293. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

14. Кущ О. Г. Взаємозв'язок между кількістю лімфоцитів компактного и спонгіозного шарів децідуальної оболонки матки в течение третього триместру вагітності в нормі та в експеріменті / О. Г. Кущ // Здобуткі КЛІНІЧНОЇ и експериментальної медицини. - 2005. - № 1 (5). - С. 94-96.

15. Волошин М. А. динаміка товщина сполучної зони плаценти щурів и вміст в ній лімфоцитів в течение третього ПЕРІОДУ вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Запоріз. мед. журн. - 2005. - № 3. - С. 26-28. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

16. Кущ О. Г. Особливості Будови и реактівності лімфоїдної тканини, асоційованої з децидуальної тканини / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Здобуткі КЛІНІЧНОЇ и експериментальної медицини. - 2007. - № 2 (7). - С. 105-107. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).

17. Волошин М. А. Морфологія дендритних клітін плаценти щурів в течение третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Журн. АМН України. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 327-336. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

18. Волошин М. А. Особливості Будови лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою у породіль при фізіологічно перебігаючій вагітності та при зміненій імунологічній реактівності Материнська та плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Український морфологічний альманах. - 2008. -Т. 6, № 1. - С. 64-67. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

19. Волошин М. А. Розподіл дендритних клітін та лімфоцитів децідуальної тканини матки в третьому періоді вагітності людини / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Науковий вісник Ужгородського ун-ту, серія "Медицина" - 2008. - Вип . 33. - С. 18-21. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

20. Кущ О. Г. Особливості розподілу лімфоцитів в плаценті / О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2003. - Вип 9. - С. 93-96.

21. Волошин М. А. Особливості розподілу лімфоцитів у лабірінтному відділі плаценти в нормі и после імунізації вагітних стафілококовім анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 53-56. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

22. Волошин М. А. динаміка кількості лімфоцитів в децідуальній оболонці течение третього триместру вагітності в нормі и при зміненій імунореактивності Материнська и плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2005. - Вип. XIV - С. 171-177. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

23. Кущ О. Г. Кількісній та якісний склад лімфоцитів децідуальної тканини матки породіть при фізіологічно перебігаючій вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Вісник наук. ДОСЛІДЖЕНЬ. - 2006. - № 3 (44). - С. 16-18. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

24. Кущ О. Г. Реакція фібріноїду после внутрішньоплідного Уведення антигену / О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2006. - Вип. XVII - с.161-165.

25. Кущ О.Г. Особливості синтезу колагену IV типу в плаценті при фізіологічно перебігаючій вагітності та при резус-конфлікті / О.Г. Кущ // Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я. - 2007. - Т. 143, ч.IV. - С. 53-55.

26. Патент на корисностей модель № 19482 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Способ Виявлення ламініну в гістологічніх препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г .; заявник и патентовласнік Запорізький державний медичний університет. - № u 2006 07176; заявл. 27.06.2006; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

27. Патент на Корсіні модель № 21635 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Способ Виявлення колагену III типу в гістологічніх препаратах / Волошин М.А., Кущ О.Г .; заявник и патентовласнік Запорізький державний медичний університет. - № u 2006 11423; заявл. 30.10.2006; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

28. Деклараційній патент на корисностей модель № 13282 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Способ Виявлення В-лімфоцитів в гістологічніх препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г .; заявник и патентовласнік Запорізький державний медичний університет. - № u 2005 09959; заявл. 24.10.2005; опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

29.Волошин Н.А. Внутрішньоутробне введення антигену - модель для вивчення ролі лімфоцитів в процесах морфогенезу внутрішніх огранов / Н. А. Волошин, Є. А. Григор'єва, О.Г. Кущ, М. Б. Вовченко, О. О., Светліцькій С. В. Чугин // Запоріз. мед. журн. - 2005. - № 3. - С. 12. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів).

30. Волошин М. А. динаміка кількості цитотоксичних лімфоцитів у плаценті в течение третього ПЕРІОДУ вагітності в експеріменті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, - № 2. - С. 23-24. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

31. Волошин М. А. Роль лімфоїдної тканини асоційованої з децидуальної оболонки в формуванні імунологічної толерантності между Материнська організмом и плодово організмом / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Друга Всеукраїнська морфологічна наукова конференція "Карповські читання",: 12 -15 квіт. 2005 р. матеріали конф. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 13-14. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

32. Волошин М. А. динаміка кількості лімфоцитів в децідуальній оболонці течение третього триместру вагітності в нормі та после внутрішньоутробного введення антигенів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Від фундаментальних ДОСЛІДЖЕНЬ - до прогресу в медицині: наук.- практ. конф. з міжнародною участю, прісвяченої 200-річчю з дня Заснування Харківський державного медичного університету, 17-18 січн. 2005.: матеріали конф. - Х., 2005. - С. 13-14. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

33. Кущ О.Г. Динаміка товщина перехідної зони лабірінтного відділу плаценти щурів у ІІІ тріместрі вагітності в нормі та после імунізації стафілококовім анатоксином / О.Г. Кущ, Т.М. Матвейшіна // "Молодь -медіціні майбутнього": Тези доп. міжнар. наук. конф. 21-22 квіт. 2005. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2005. - С. 35. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання тез).

34. Кущ О. Г. Морфологічні аспекти будови плаценти при фізіологічному протягом вагітності та при супутньому гестозе / О. Г. Кущ, Т. М. Матвейшіна // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2006. - Вип. XVII - с.188-189. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання тез).

35. Кущ О. Г. Макроморфологія плаценти при фізіологічному протягом вагітності та при наявності позна гестозу / О. Г. Кущ, Т. М. Матвейшіна // "Карповські читання" Третя Всеукраїнська морфологічна наукова конференція, 11-14 квіт. 2006: матеріали конференции. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 37-38. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, підготовлено тези до друку).

36. Волошин Н.А. Внутрішньоутробна стимуляція як модель для вивчення морфогенезу органів / Н. А. Волошин, Є. А. Григор 'єва, О. Г. Кущ, М. С. Щербаков, М. Б. Вовченко, О. А. Світлицький, С. В. Чугин // Морфологічні відомості. - 2006. - № 1-2. - С. 57-58. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів).

37. Волошин М. А. динаміка кількості імунологічно незріліх PNA + -лімфоцітів у лабірінтному відділі плаценти в нормі и после імунізації тварин стафілококовім анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісн. Запорізького нац. ун-ту. Біологічні науки. - 2006. - № 1. - С. 168. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

38. Волошин М. А. Особливості будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою в третьому періоді вагітності у щурів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальні питання еволюційної, вікової і екологічної морфології. - Білгород, 2006. - С. 34. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).


Анотація

Кущ О.Г. Закономірності Будови плаценти и лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього ПЕРІОДУ вагітності (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів доктора біологічних наук за спецільністю 14.03.01 - нормальна анатомія. Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського "МОЗ України, Тернопіль, 2008.

Дисертація присвячено вірішенню Наукової проблеми нормальної анатомії Стосовно закономірності Будови плаценти и асоційованої з нею лімфоїдної тканини и показана реактівність лімфоїдної тканини плаценти на дію антігенів. Досліджено роль дендритних клітін у підтрімці імунологічної толерантності и встановлен тісній кореляційній зв'язок между морфофункціональнім станом плаценти и кількістю лімфоцитів в ній. Описано вроджених ланку імунітету, яка Залежить від лектінопосередкованого розпізнавання.

Спіраючісь на проведень комплекс дослідженнь (макро-мікроскопічній, гістологічній, лектінгістохімічній и імуногістохімічній) проаналізовано Особливості морфогенезу плаценти в течение третього ПЕРІОДУ вагітності у людини й щурів залежних від актівації різніх ланок імунітету. Встановлен, что дендрітні Клітини децідуальної пластинки плаценти актівуються напрікінці вагітності, на тлі потоншання сполучної зони плаценти и Збільшення в ній цитотоксичних лімфоцитів, что виробляти до відміни імунологічної толерантності Материнська організму до плоду.

Антигенів Вплив, Незалежності від направленості Дії, на організм матері чи плоду виробляти до проявів компенсаторно-пристосувальних змін в плаценті - Збільшення ее масі і площі: Зменшення площади лакун, сінцітіотрофобласту, Збільшення площади строми ворсин; збіткове Накопичення фібріноїду, антирезусних іменних комплексів и колагенів I, III, V и VI тіпів, что змінює структуру фето-плацентарного барєру.

Віявлені Зміни морфо-функціонального стану плаценти відбуваються на тлі реактивних змін лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, - Збільшення кількості HPA + цитотоксичні лімфоцитів в матерінській части плаценти и СD5 + -лімфоцітів в плодовій части плаценти, что вказує на актівацію вродженої адаптівної ланки імунітету.

Ключові слова: плацента: лімфоїдна тканини, асоційована з плаценти, лімфоціт, антигенів Вплив.


АНОТАЦІЯ

Кущ О.Г. Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського "МОЗ України, Тернопіль, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми нормальної анатомії, яка стосується закономірності будови плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини і показана реактивність лімфоїдної тканини плаценти на дію антигенів. Вивчено роль дендритних клітин в підтримці імунологічної толерантності і встановлено тісний взаємозв'язок між морфо-функціональним станам плаценти і змістом в ній лімфоцитів. Описано вроджене ланка імунітету, яке залежить від лектірецепторного розпізнавання.

На підставі проведеного комплексу досліджень (макро-мікроскопічного, гістологічного, гістохімічного, лектінгістохіміческого і імуногістохімічного) проаналізовані особливості морфогенезу плаценти протягом третього періоду вагітності у людини і щурів в залежності від активації різних ланок імунітету. Встановлено, що дендритні клітини децидуальної тканини плаценти активуються в кінці вагітності, на тлі стоншування сполучної зони плаценти і збільшення в ній цитотоксичних лімфоцитів, що призводить до скасування імунологічної толерантності Материнська організму по відношенню до плоду.

При зміні структури фетоплацентарного бар'єру на тлі дії антигенів і активації місцевої імунної системи децидуальної оболонки матки у дендритних клітин виникає випереджаюче, нежеле в нормі, контакт з клітинами плідного походження, які несуть на своїй мембрані цитоплазми рецептори І і ІІ класу головного комплексу гістосумісності (лімфоцити, фібробласти, макрофаги), що є стимулом їх активації і формування імунної відповіді, спрямованого на відторгнення плоду.

Формування толерогенниє фето-плацентарно-материнських взаємовідносин залежить від біологічного бар'єру, центральне місце в якій займає лектінрецепторная система трофобласта, що корелює зі змінами у функціонуванні різних відділів імунної системи плаценти протягом третього періоду беременнсті.

Залежно від динаміки вагітності змінюється топографія і функції фибриноида як механічного бар'єру для адгезії клітин і сорбції речовин. Трофобласт покритий шаром фибриноида, який має складну молекулярну, хімічну і стереохимическую структуру. Іммунозащітние функції фибриноида визначаються кількісними і якісним складом речовин, що входять в його структуру. До складу цих речовин входять углеводсодержащие з'єднання, які мають рецептори до лектинів різних типів і забезпечують різні адгезивні властивості фибриноида. Вуглеводна композиція рецепторів до лектинів, що входять до складу композитів фибриноида, відображає иммуноморфологические взаємини в системі мати-плацента-плід.

Виявлене зміна морфо-функціонального стану плаценти відбувається на тлі реактивних змін лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою - збільшення кількості HPA + -цітотоксіческіх лімфоцитів в материнській частині плаценти і SBA + -В-лімфоцитів і СD5 + -лімфоцитів в плодової частини плаценти, що вказує на активацію вродженого ланки імунітету .

Виявлені В-лімфоцити в плодової частини плаценти являються підтвердженням існування гуморального ланки імунітету у плода та новонародженого. Фактично, це пов'язано з В1-лімфоцитами, які належать до вроженному ланці імунітету.

Протягом третього періоду вагітності змінюється структура фето-плацентарного бар'єру, збільшується кількість відкладень, що виявляють спорідненість до лектинів сої та арахісу, які ідентифікуються як імунні комплекси і фибронектин. Імунізація вагітних стафілокковим анатоксином призводить до надмірного відкладенню SBA + - і WGA + -отложеній на кордоні плодової і материнської частини плаценти, які визначаються як тенасцін і аннексін V. Після внутрішньоутробного введення антигену збільшується інтенсивність обкладань композитів фибриноида в лабіринтовою частини плаценти, що виявляють спорідненість до лектинів сої та ікри окуня, що вказує на надлишкове відкладення ламініну і змінює структуру фетоплацентарного бар'єру.

Домінуючою популяцією серед лімоцітов децидуальної пластинки як у людини, так і у щурів являються цитотоксические HPA + -лімфоціті. CD8 + лімфоцити складають 20-25% від загальної кількості цитотоксичних HPA + -лімфоцитів.

До лімфоїдної тканини плаценти відносяться імунологічно незрілі PNA + лімфоцити. Збільшення їх кількості в плодової частини плаценти підтверджує, що імунна система плода та новонародженого здатна відповідати посиленням імунної відповіді на дію антигенів.

Ключові слова: плацента, лімфоїдна тканина, асоційована з плацентою, лімфоцит, антигенну вплив.


SUMMARY

Kusch OG Morphological patterns of placenta and lymphoid tissue associated with it during the third pregnancy period (anatomic-experimental investigation). - Manuscript.

Thesis for competition of a scientific degree of Doctor of Biological Sciences in speciality 14.03.01. - Normal Anatomy. the State Higher educational establishment "Ternopil State medical University, named after I. Ya. Gorbachevsky ". MHP of Ukraine Ternopil, 2008.

The thesis is devoted to the descision of normal anatomy scientific problem, concerning of placenta and placenta associated lymphoid tissue structure patterns. Reactivity of placenta associated lymphoid tissue on antigen influence is shown. Role of dendritic cells in establishment of immunological tolerance is examined. Intimate correlation between morpho-functional state of placenta and amount of lymphocytes is settled. Innate immunity chain depended on lectinreceptor recognition is described.

On the base of modern morphological, hystochemical, lectin-hystochemical and immune-hystochemical methods we have examined peculiarities of women and rats 'placenta morphogenesis during the third period of pregnancy, depending of activation of different immunity chains.It is settled, that dendritic cells activate at the end of pregnancy when connective zone of placenta turns thinner and number of cytotoxic lymphocytes increases. All these lead to regection of immunological tolerance of maternal organism in relation to foetus.

Antigen influence notwithstanding direction of influence, weather it is on maternal or foetal organism, changes adoptive functions of placenta: weight and square of placenta increase, lacunes 'square and square of scincitiotrophoblast decrease, square of strome villies decreases. It is determined an exscess accumulation of fibrinoid and anti Rh immune complexes, collagens of І, ІІІ, V and VІ types. All these change the structure of foeto-placental barrier.

Revealed changes of morpho-functional condition of placenta take place on the background of placenta associated lymphoid tissue changes (augmentation of HPA + -cytotoxic lymphocytes number in maternal part of placenta and SBA + -B-lymphocytes and CD5 + -lymphocytes in foetal part of placenta), which points on activation of innate immunity.

Key words: placenta, placenta associated lymphoid tissue, lymphocyte, antigen influence.


ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

АТФаза - аденозинтрифосфатаза

Con A - лектин конканаваліну А

HPA - лектин виноградного Слимаков

LCA - лектин Із насіння сочевіці

LHP - лектин насіння фасолі

МНС - головний комплекс гістосумісності

NK - натуральний кілер

PNA - лектин Із насіння арахіса

SBA - лектин Із насіння сої

SNA - лектин кору Бузини чорної

од.опт. щіл. - одиниці оптічної щільності


  • ЗАКОНОМІРНОСТІ Будова плаценти І лімфоїдної ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, протягом третього ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ
  • 14.03.01- нормальна анатомія
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • РЕКОМЕНДАЦІЇ Щодо Наукова І практичність Використання здобути РЕЗУЛЬТАТІВ
  • СПИСОК працюю, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації
  • ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

  • Скачати 99.43 Kb.