Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітін нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозком после его травматичного пошкодження в експеріменті






    Головна сторінка





Дата конвертації15.05.2017
Розмір58.5 Kb.
Типавтореферат

АКАДЕМІЯ медичних наук України

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

імені академіка А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ »

Медведєв ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ

УДК 617.832-001-089.843-003.93:

616-74: [615.46 + 611.813-018.1]: 57.08

Вплив ІМПЛАНТАЦІЇ синтетичне макропористі ГІДРОГЕЛЮ ТА ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КЛІТІН НЮХОВОЇ Цибулини НА ПРОЦЕС РЕГЕНЕРАЦІЇ СПИННОГО мозком ПІСЛЯ ЙОГО травматичність ПОШКОДЖЕННЯ В ЕКСПЕРІМЕНТІ

14.01.05 - нейрохірургія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Київ - 2008

Дісертацією є рукопис.

Робота виконан у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичний наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Цимбалюк Віталій Іванович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри нейрохірургії;

Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України», заступник директора з Наукової роботи, керівник відділу відновної нейрохірургії

Офіційні опоненти: доктор медичний наук, професор

Сташкевич Анатолій Трохимович,

Державна установа «Інститут травматології та ортопедії АМН України», завідувач відділу хірургії хребта зі спінальнім (нейрохірургічнім) центром

доктор медичний наук

Хижняк Михайло Віталійович,

Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України », завідувач відділення лазерної та ендоскопічної спінальної нейрохірургії

Захист состоится «1» липня 2008 р. про 12 00 годіні на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 у Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України »за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мануїльского, 32.

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України »(04050, м. Київ, вул. Мануїльского, 32).

Автореферат розіслано «30» травня 2008 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01,

к.мед.н., ст.н.с. С.Г. Дунаєвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сейчас годину в мире прожіває около 2,5 млн Хворов, что перенесли спинномозкової травму, и щорічно реєструється 130 тис Нових віпадків (S. Thuret та співавт., 2006). Контингент спінальних Хворов на 75% складається з чоловіків ПРАЦЕЗДАТНИХ віку. Близько 80% Хворов, что перенесли тяжку хребетних-спинномозкової травму залішаються прікутімі до інвалідного візка и потребують спеціалізованого догляд течение Усього следующего ПЕРІОДУ життя (В. сипить, 2001). Зважаючі на це Відновлення Функції спинного мозком после его травматичного пошкодженню набуває важлівого значення не лишь як медична, но и як соціальна проблема.

Відновлення Функції спинного мозком повязане Із компенсаторні трансформацією Структури рухової системи, регенерацією аксонів провідніх Шляхів, а такоже Із відтворенням нейрональних популяцій на Рівні пошкодженню. Согласно з сучасним уявленнямі ефективність відновного лікування НАСЛІДКІВ травми спинного мозком тісно пов'язана з відтворенням сукупності морфофункціональних звязків между елементами тканини у ділянці пошкодженню та за ее межами с помощью різноманітніх варіантів клітінної та тканінної трансплантації. Серед останніх найбільш перспективними вважається использование трансплантації клітінніх суспензій різного походження та складу, а такоже імплантації штучних полімерних носіїв у ділянку травми.

Суміш клітін різніх тіпів та різного уровня діференціювання з наявністю особливо важлівіх для Відновлення провіднікового апарату спинного мозком нюховіх огортаючіх гліоцітів (НІГ) можна отріматі при культівуванні тканини нюхової цибулини (НЦ) (S. Pagano та співавт., 2000). Позитивний ефект трансплантації ніг в зону Ураження спинного мозком виявляв на ранніх термінах после моделювання его полного перетин (A. Ramon-Cueto та співавт., 1998) та перетин дорзальних стовпів (MI Chuah та співавт., 2004) у нижньогрудного відділі спинного мозком, а такоже у віддаленому періоді спінальної травми (N. Keyvan-Fouladi та співавт., 2003). Водночас, Відсутність позитивного впліву НІГ на регенераційній ріст аксонів відмічалі на моделях DREZ-томії (LM Ramer та співавт., 2004) та забіття спинного мозком (JE Collazos-Castro та співавт., 2005). У Деяк роботах Було продемонструвати, что трансплантація олігодендроцітів у проміжному періоді спінальної травми на моделі забіття у нижньогрудного відділі спинного мозком На Відміну Від трансплантації ніг супроводжується слабопозітівнім ефектом (T. Takami та співавт., 2002).

При цьом слід зауважіті, что трансплантація клітінніх суспензій в зону пошкодженню НЕ может слугуваті методом Вибори у випадка травми, что супроводжується діастазом тканини спинного мозком по всій шіріні чи в окремій части его поперечного перерізу. Тому Вивчення ефектівності трансплантації полімерного матеріалу - в ділянку дефекту, та клітін НЦ - у прілягаючі зони збереженої тканини спинного мозком є ​​актуальним харчування в контексті розробки клінічно Прийнятних методів відновного лікування НАСЛІДКІВ травматичного пошкодження спинного мозком.

Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Робота виконан в межах КОМПЛЕКСНОЇ науково-дослідної теми "Розробити засоби Відновлення провідності спинного мозком с помощью імплантації полімерних матеріалів та клітін нюхової цибулини" (номер державної реєстрації 0107U001192), котра віконується на базовій установі кафедри нейрохірургії національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ДУ "Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України "протягом 2007-2009 рр.

Мета дослідження: Вивчення впліву імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітін нюхової цибулини (ТКНЦ) на процеси регенерації спинного мозком после его травматичного пошкодження в експеріменті.

Завдання дослідження:

- вдосконаліті модель однобічного половинного перетин (ОПП) спинного мозком для Вивчення впліву імплантації гідрогелю на відновні процеси, что ма ють місце при цьом варіанті травматичного пошкодження;

- вівчіті Вплив імплантації гідрогелю в зону травматичного пошкодження спинного мозком на дінаміку стану моторної СФЕРИ експериментальний тварин;

- візначіті Особливості патоморфологічних змін у тканіні спинного мозком, что вінікають у випадка его однобічного половинного перетин та после імплантації гідрогелю в зону травматичного пошкодження;

- вівчіті Особливості динаміки електрофізіологічних характеристик нервово-мязових апарату задніх кінцівок у випадка моделювання ізольованої травми спинного мозком запропонованім методом та после імплантації гідрогелю в зону пошкодження;

- вівчіті Особливості впліву ТКНЦ на дінаміку функціональної актівності задніх кінцівок та електрофізіологічні характеристики нервово-мязових апарату у випадка моделювання ізольованої травми спинного мозком Вказаним методом, а такоже после імплантації гідрогелю в зону ОПП.

Обєкт дослідження: тяжкі травматічні пошкодженню спинного мозком.

Предмет дослідження: Вплив імплантації гідрогелю та трансплантації клітін нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозком после моделювання его однобічного половинного перетин.

Методи дослідження. Експериментальний: моделювання тяжкого травматичного пошкодження спинного мозком, Шляхом его лівобічного половинного перетин (ЛПП) у нижньогрудного відділі, з послідуючою Негайно імплантацією гідрогелю в зону травми та проведення ТКНЦ у віддаленому періоді травматичного процесса; спостереження за дінамікою неврологічніх порушеннях у експериментальна тварин; Отримання та трівале культівування клітін НЦ зріліх щурів. Морфологічний: проведення світлової та Електронної мікроскопії з метою порівняльного Вивчення перебігу травматичного процесса за умови імплантації гідрогелю та ТКНЦ. Електрофізіологічній: Здійснення кількісної ОЦІНКИ електрічної актівності та функції проведення збудження в межах нервово-мязових апарату Шляхом компютерної електронейроміографії. Статистичний: опрацювання на персональному компютері ПЕРВИННА Даних, отриманий при вівченні функціональної актівності задніх кінцівок та во время електрофізіологічного дослідження і встановлення достовірності відмінностей отриманий для різніх експериментальний груп результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вдосконалено модель ОПП спинного мозком и Вперше Використано ее для Вивчення ефектівності імплантації досліджуваного варіанту гідрогелю;

- предложено та Вперше Використано метод АНАЛІЗУ динаміки стану моторної СФЕРИ тварин на основе обрахунку сертифіката № швідкості Зміни Функції задніх кінцівок, что поглібіло уявлення про фазність перебігу відновного процесса при даного варіанті травматичного пошкодження спинного мозком;

- поглиблено уявлення про Особливості впліву імплантації гідрогелю на процеси организации у спинному мозком после его травматичного пошкодження;

- встановлен Особливості динаміки електрофізіологічних характеристик нервово-мязових апарату у випадка ізольованого моделювання травми та после імплантації гідрогелю на часовому інтервалі 1-32 тиж;

- Вівче Особливості впліву ТКНЦ на дінаміку сертифіката № Функції задніх кінцівок;

- Вперше Виявлено Особливості впліву ТКНЦ на електрофізіологічні характеристики нервово-мязових апарату у випадка моделювання ізольованої травми та после імплантації гідрогелю;

- предложено патофізіологічній Механізм, что пояснює Особливості впліву імплантації гідрогелю та ТКНЦ на процеси компенсації втрачених функцій после травматичного пошкодженню спинного мозком;

- на Основі Отримання Даних предложено патогенетичне обґрунтування возможности клінічного использование методу імплантації гідрогелю та ТКНЦ з метою відновного лікування НАСЛІДКІВ травматичного пошкодженнях спинного мозком.

Практичне значення одержаних результатів. Отрімані дані погліблюють знання про перебіг посттравматичного регенераційного процесса у спинному мозком. Позитивний ефект імплантації гідрогелю та ТКНЦ, отриманий на моделі травматичного пошкодження спинного мозком, віявляє доцільність использование ціх методів при розробці Нових клінічніх варіантів відновного лікування НАСЛІДКІВ спінальної травми.

Особистий внесок здобувача. Дісертаційна робота є власним науковим Досліджень автора. Сумісно з науковим керівніком, проф., Д.мед.н. В.І. Цимбалюком візначені мета та завдання роботи, обговорено результати дослідження та сформулювано Висновки. Автором самостійно проведено аналіз вітчізняної та Закордонні літератури, а такоже аналіз патентної ситуации Стосовно тими дослідження, вдосконалено модель травматичного пошкодження спинного мозком, розроблено протокол проведення імплантації гідрогелю та ТКНЦ, виконан експериментальні дослідження, проведено облік, обробка та інтерпретацію Даних моніторингу Функції задніх кінцівок, проаналізовано результати дослідження. Сумісно Із д.мед.н. В.М. Семенова проведено дослідження культурально властівостей клітін НЦ, а такоже культівування клітін НЦ у прісутності промітотічніх факторів росту и передтрансплантаційну підготовку суспензійніх культур. Сумісно з проф., Д.мед.н. Л.Л. Чеботарьова та Л.М. Сулій проведено електрофізіологічне дослідження стану нервово-мязових апарату. Сумісно з д.мед.н. В.М. Семенова проведено світлооптічне патоморфологічне дослідження тканини спинного мозком тварин різніх експериментальний груп та Здійснено аналіз отриманий Даних. Сумісно з проф., Д.мед.н. А.Т. Носові та В.В. Васловіч проведено електронно-мікроскопічне дослідження тканини спинного мозком тварин різніх експериментальний груп и Здійснено аналіз отриманий Даних. Сумісно з А.П. Черкасом проведено статистичний обробка первинного цифрових Даних.

Апробація результатів дисертації.Основні положення дисертації були представлені на ІІІ-му зїзді трансплантологів України (Донецьк, 2004), Всеросійській науково-практічній конференции "Поленовский читання" (Санкт-Петербург, Росія, 2007), 61-ій Міжнародній науково-практічній конференции студентов та молодих вчених " Актуальні проблеми сучасної медицини "(Київ, 2007).

Апробація дісертаційної роботи відбулася на засіданні кафедри нейрохірургії національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України (протокол №8 від 5 грудня 2007 р.), А такоже на спільному засіданні Вченої ради державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України »та кафедр нейрохірургії Национальной медичної академии післядипломної освіти імені П.Л Шупика МОЗ України та національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (протокол №1 від 4 січня 2008 р.).

Публікації. Результати дісертаційного дослідження вісвітлені у 6 Друкований наукових праць: 3 Стаття у фахових виданнях, включених до Переліку ВАК України, та 3 тезах доповідей, представлених на національніх та міжнародніх зїздах и науково-практичних конференціях.

Структура та обєм дисертації. Дисертація складається зі вступления, 4 розділів, підсумку, вісновків, Додатків та списку використаних джерел. Робота виклади на 290 страницах Друкований тексту, проілюстрована 159 рисунками. Список використаних джерел Включає 254 найменувань, з них 21 - кирилицею та 233 - латиницею. Робота доповнено 4 Додатками, у якіх наведені результати статистичної ОБРОБКИ ПЕРВИННА цифрових Даних, вікладені у 65 таблицях.

Основні ЗМІСТ дисертації

Матеріали та методи. Отримання, культівування та морфологічне дослідження клітін НЦ щура здійснювалі согласно з загальнопрійнятімі протоколами культівування нервової тканини (В.П. Божкова та співавт., 1988). Для збагачення культур проліфератівно активно клітінамі нейрогенного типу отриманий суспензію культівувалі в жівільному середовіщі DMEM (Dulbeccos modіfіed Eagles medіum, Sigma) стандартного складу, что включало фетальний телячу Сіроватку (40%), глюкозу (800 мг /%), інсулін (0,2 ОД / мл), з наявністю рекомбінантного епідермального фактору росту людини (hEGF, експресованій E. colі; Sіgma) у концентрації 40 нг / мл и рекомбінантного фактору росту фібробластів людини (hFGF, експресованій E. colі; Sіgma) у концентрації 20 нг / мл.

Макропористі гідрогель (полі [N- (2-гідроксіпропіл) -метакріламід]) БУВ сінтезованій в лабораторії E. Pinet (FISO Technologies Inc., Quebec, Canada) Шляхом гетерогенної полімерізації Із Наступний очищених у спиртових и водяних ваннах, после чего гідрогель стерелізувалі у дістільованій воде Шляхом автоклавуванням и запаювалі в скляні ємності. Росфасованій в стерильних условиях после транспортування гідрогель утрімувалі течение Усього експеримент при температурі 6-8 С. Вміст однієї пробіркі вікорістовувалі для імплантації 4-6 тваринам в течение одного операційного дня.

Вивчення ефектівності імплантації гідрогелю та алотрансплантації клітін НЦ на моделі ЛПП спинного мозком проводили на білих безпорідних щурах-самцях, вагою 250-300 г та середнім ВІКОМ 5-6 міс. У ході дослідження були сформовані следующие експериментальні групи: група "контроль" - моделювання ЛПП спинного мозком (n = 24); група "гідрогель", тваринам якої безпосередно после нанесення травми в ділянку пошкодженню спинного мозком імплантувалі гідрогель (n = 37); група, тваринам якої через 4 тиж после нанесення травми й імплантації гідрогелю в тканини спинного мозком та Навколишній субарахноідальній простір вводили суспензію клітін НЦ (n = 12); група, тваринам якої через 8 тиж после нанесення травми й імплантації гідрогелю в тканини спинного мозком та Навколишній субарахноідальній простір вводили суспензію клітін НЦ (n = 8); група, тваринам якої через 7 тиж после нанесення травми в тканини спинного мозком та Навколишній субарахноідальній простір вводили суспензію клітін НЦ (n = 4); група, тваринам якої через 13 тиж после нанесення травми в тканини спинного мозком та Навколишній субарахноідальній простір вводили суспензію клітін НЦ (n = 4). Група тварин, Котре через 4 тиж после моделювання травми та імплантації гідрогелю трансплантувалі Клітини НЦ булу розділена на две підгрупі: тварини Із Краще (n = 5) та гіршімі (n = 7) Показники Відновлення Функції задньої іпсілатеральної місцю травми кінцівкі (ЗІК) на момент Виконання ТКНЦ. Для порівняльної ОЦІНКИ Даних електрофізіологічного дослідження провідності спинного мозком Було сформувати групу інтактних тварин (n = 11).

У якості моделі травматичного пошкодження спинного мозком булу Використана модель его лівобічного половинного перетин (ЛПП) в нижньогрудного відділі. Оперативні втручання здійснювалі під Загальна знеболенням, что досяжними Шляхом внутрішньоочеревінно Введення суміші розчінів ксілазіну (Sedazіn, Bіowet, Польща) з розрахунку 15 мг / кг масі и кетаміну (Calypsol, Gedeon Rіchter) з розрахунку 70 мг / кг масі. Ламінектомію проводили на Рівні Т XI, зберігаючі при цьом суглобові відросткі. После наскрізного проколу офтальмологічнім спісоподібнім скальпелем тканини спинного мозком вздовж лівого краю задньої середінної артерії (лезо скальпеля знаходится у сагітальній площіні, а рукоятка - перпендикулярно дорзальній поверхні спинного мозком) у рану спинного мозком заводили одну з бранш офтальмологічних ножиць таким чином, щоб при ПОВНЕ їх відкрітті в проміжку между браншамі потрапляла тканина усієї лівої половини поперечника спинного мозком (ножиці встановлювали рукоятковою частина в площіні поперечного перерізу спинного мозком, перпендикулярно дорзальній его поверхні). В декілька прійомів проводили перетин тканини лівої половини поперечника спинного мозком. Контроль повнотіла перетин проводили с помощью скрівленого по ребру офтальмологічного пінцета.

В область дефекту тканини спинного мозком імплантувалі фрагмент гідрогелю. Протібактеріальну терапію здійснювалі с помощью одноразове введення необхідної дозуюч біціліну-3 або біціліну-5. У якості протізапальної и протінабрякової терапії вікорістовувалі Введення Розчин дексаметазону.

Техніка формирование доступу на Рівні Т XII -L I во время повторного втручання з приводу ТКНЦ аналогічна опісаній вищє. Клітінну суспензію вводили в тканини спинного мозком на Вказаним Рівні нижчих місця травми с помощью інсулінового шприца як гомолатерально, так и контрлатерально по відношенню до вогнища травми в загально обємі 0,075 мл (2,2510 6 живих клітін). Окрім цього, клітінну суспензію вводили в субарахноідальній простір у ділянці сформованому операційного доступу в обємі 0,06 мл (210 6 живих клітін).

Оцінку функціональної актівності задніх кінцівок прооперованіх тварин проводили согласно Із 21-бальною шкалою, запропонованою DM Basso, MS Beattie та JC Bresnahan (ВВВ, 1995). З метою встановлення більш тонких особливо динаміки відновного процесса проводили дослідження Величини швідкості Зміни № сертифіката № Функції (ПФ): ШВИДКІСТЬ Зміни ПФ (бали / тіжні) = ПФ станом на кінець попередня тижня - ПФ станом на кінець следующего тижня.

З метою коректного Висвітлення ефектівності ТКНЦ Вибірки зрівняння формуван з урахуванням спектру індівідуальніх значень ПФ ЗІК на момент проведення ТКНЦ.

Електрофізіологічне дослідження здійснювалі під Загальна знеболенням (див. Вищє). Широко відкрівалі канал хребта на Рівні Т III -T V, мобілізувалі спиною мозок вздовж двох сегментів и під его вентральнійповерхні перпендикулярно ростри-каудальній осі підводілі 2 Паралельні гачкоподібні кінці стімулюючого Сталевого електроду.

Реєструючі активний та пасивний голкові сталеві електроди встановлювали у товщу рухової точки бічного широкого мязу стегна обох кінцівок. Стімуляцію та обробка первинного результатів проводили за помощью електронейроміографа з системою комп'ютерного АНАЛІЗУ потенціалів BASIS Е.Р.М. (OTE Biomedica, Італія). Для Подальшого АНАЛІЗУ відбіраліся найвіщі отрімані впродовж дослідження однієї тварини показатели. При цьом визначавши Такі показатели електрічної актівності нервово-мязових апарату, як максимальна амплітуда (МА) М-відповіді мязу, латентний период реєстрації та ШВИДКІСТЬ проведення збудження (ШПЗ).

Статистичний обробка первинного цифрових Даних здійснювалі на персональному компютері с помощью програмного забезпечення STATISTICA 6.0 та пакету MS Exel. Во время порівняльної ОЦІНКИ результатів моніторингу Функції задніх кінцівок встановлювали достовірність різниці середня бального сертифіката № у порівнюваніх групах та підгрупах с помощью непараметрічного методу U-тест Мана-Уітні (Mann-Whitney U-test).

Во время статистичної ОБРОБКИ результатів електрофізіологічного дослідження у Кожній Із вібірок проводили перевірку на нормальність розподілу змінної с помощью тесту Шапіро-Уілка (Shapiro-Wilk test), после чего достовірність різниці между середнімі Показники вібірок встановлювали с помощью t-тесту.

Гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження проводили согласно Із загальнопрійнятімі протоколами (Г.А. Меркулов, 1961; Г. Гайер, 1974). Імуногістохімічне дослідження експресії віментіну в клітінніх культурах здійснювалі с помощью стандартного набору "Immunochemicals" (Sigma).

Гістологічні препарати Вивчай с помощью світлооптічного мікроскопа Axiophot (OPTON, Німеччина) та цітоаналізатора зображення IВAS-2000 (KONTRON, Німеччина) з Наступний цифрових та аналогових фотореєстрацією. Електронно-мікроскопічне дослідження проводили на Електрон мікрокопі ЕМ-400Т (PHILIPS, Нідерланди).

Результати та їх Обговорення. Використання моделі ЛПП у даного дослідженні дозволило провести коректний оцінку впліву імплантації гідрогелю на провідники та нейрональні Клітини спинного мозком у раннього періоді спінальної травми з урахуванням віддаленого функціонального ЕФЕКТ, что за ряду обєктівніх причин Неможливо здійсніті на моделях полного перетин або забіття спинного мозком.

Порівняння результатів ОПП, представлених різнімі дослідніцькімі групами (CD Mills та співавт., 2001; YS Gwak та співавт., 2004), з отриманий нами данімі дает можлівість стверджуваті, что Використання протокол моделювання ОПП з Огляду на поставлені завдання дослідження є найбільш прийнятною и Забезпечує Максимальна Наближення посттравматичного дефіціту Функції ЗІК до дефіціту Функції задніх кінцівок, что вінікає после полного перетин спинного мозком на аналогічному Рівні. Використання запропонованої моделі ОПП дало змогу віділіті у групах "контроль" та "гідрогель" две рівновелікі підгрупі: Із Краще та гіршімі Показники Відновлення Функції ЗІК. При цьом аналогічність варіатівного розподілу Величини ПФ у групах "контроль" та "гідрогель" відкріла можлівість проведення адекватного порівняльного статистичного АНАЛІЗУ между Вказаним підгрупами.

Станом на 16-ий тиждень спостереження Було ОТРИМАНО следующие дані относительно Величини СЕРЕДНЯ ПФ у групах "контроль" та "гідрогель". Стосовно ЗІК: 7,23 проти 4,69 (в загально по групах "гідрогель" і "контроль" відповідно) (рис. 1), 2,88 проти 0,59 (підгрупі груп "гідрогель" та "контроль" із гіршімі Показники Відновлення) та 10,26 проти 8,23 балів ВВВ (підгрупі груп "гідрогель" і "контроль" із Краще Показники Відновлення). Стосовно ЗКК: 13,03 проти 10,6 (в загально по групах "гідрогель" і "контроль" відповідно) (рис. 2), 12,41 проти 10,45 (підгрупі груп "гідрогель" та "контроль" із гіршімі Показники Відновлення) та 13,17 проти 10,73 балів ВВВ (підгрупі груп "гідрогель" і "контроль" із Краще Показники Відновлення). Отже, согласно Із цімі данімі, імплантація гідрогелю виробляти до достовірного покращення Функції задніх кінцівок, что станом на 16-ий тиждень у різніх досліджуваніх вібірках віражається величинами у межах 2-2,54 балу ВВВ.

Інваріантність Величини позитивного впліву імплантації гідрогелю на Відновлення Функції задніх кінцівок знаходится адекватне пояснення.Відомо, что зростання складності функціональної актівності кінцівкі супроводжується Залучення все БІЛЬШОГО обєму волокон та інтернейронного апарату спинного мозком (H. Majczynski, U. Slawinska, 2007). Регенераційні перебудови при ушкодженні певної части спинного мозком здійснюються в межах апарату, Який Повністю чи частково прічетній до генерування функціональної актівності цієї части інтактного спинного мозком. Отже, чим глибші Ураження вказаної части спинного мозком, тім менший обєм ее функціонального апарату залішається неушкодженім, тім нижчих рівень ее функціональної актівності, однак, тім Менші возможности регенераційного Відновлення. І, навпаки, при більшому обємі Збереження спостерігається більш високий рівень функціональної актівності ушкодженої функціональної части спинного мозком, что потребує більш широких пластичних Розбудиш для Досягнення позитивного результату, однак це становится можливий лишь у тій мірі, в Якій широта регенераційніх змін візначається обємом первинної збереженості нервово структур.

Порівняльній аналіз динаміки середньої Величини ПФ задніх кінцівок у різніх підгрупах дозволив віділіті у посттравматичного періоді кілька фаз (рис. 3), что повязані, на нашу мнение, Із етапною реалізацією різніх механізмів відновного процесса.

Перша фаза Відновлення Функції спинного мозком триває в течение 1-го тижня после нанесення травми и пов'язана, на нашу мнение, Із відновленням Функції провідності волокон, что зізналася найменша значного Ураження. Друга фаза (2-3-ій тиждень - у групі "гідрогель" та 3-4 тиж у групі "контроль") характерізується, на нашу мнение, відновленням волокон, котрі зізналася більш значного, демієлінізуючого впліву. Суттєві Відмінності у поведінці сертифіката № швідкості Відновлення Функції задніх кінцівок груп "гідрогель" та "контроль", дозволяють стверджуваті, что імплантація гідрогелю виробляти до зростання Частки волокон, котрі зізналася Слабкий Ураження за рахунок Зменшення Частки волокон, что получил більш Значне Ураження.

Третя фаза інтенсіфікації відновного процесса пріпадає на 4-ий тиждень в обох групах І, очевидно, відображає результатівність НЕ лишь Відновлення волокон, что зізналася демієлінізуючого впліву (більш характерно для групи "контроль"), но й у деякій мірі - пластичних Розбудиш систем нізхідного проведення збудження.

Четверта фаза у випадка групи "контроль" пріпадає на 7-9-ий тиждень спостереження, тоді як у групі "гідрогель" ее ініціація прослідковується вже на 5-му тіжні и длительность обмежується кінцем 8-го тижня спостереження. У Цій фазі віявляється Втрата спряженості между обємом збереженості субстрату регенераційного процесса та функціональною результатівністю Розбудиш, что вказує на високе значення реализации таких механізмів проявити пластічності нейрональних сіток, як формирование Довгих розгалужень нейрітів во время спраутінг, регенераційне проростання аксональне відростків у каудальні відділи спинного мозком ТОЩО. Віходячі Із Даних порівняльного АНАЛІЗУ динаміки ПФ на цьом інтервалі відновного процесса, слід Визнати, что гідрогель позитивно впліває на перебіг Вказаним трансформацій, пріскорюючі їх ініціацію. ЦІ Висновки знаходится підтвердження и у Даних морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, котрі свідчать, что ніжна сполучна тканина в товщі гелевого імплантату, а такоже у складі оточуючої капсули, починаючі з 3-го тижня после імплантації, становится зоною проростання волокон дрібного та СЕРЕДНЯ калібру.

Вторинні альтераційні Реакції, что розгортаються у контрлатеральній части спинного мозком, прізводять до різкого зниженя ПФ ЗКК в обох підгрупах групи "контроль" протягом дерло 2-ох тиж. Таке зниженя НЕ віявляється у жодній Із підгруп тварин, Котре проводили ЛПП у поєданні з імплантацією гідрогелю.

Отже, імплантація гідрогелю в раннього періоді травматичного процесса лагодити протекторними Вплив на елементи провіднікового апарату та нейрональні Клітини сірої Речовини спинного мозком, а такоже спріяє регенераційному зростання нервово волокон Шляхом забезпечення процесса организации Із Переважно Залучення сполучнотканинних компонентів.

При аналізі Даних електрофізіологічного дослідження тварин групи "контроль" виявляється Настанов ПіКу середньої Величини МА М-відповіді у досліджуваному мязі ЗІК напрікінці 7-го тижня спостереження (рис. 4). Середня величина МА М-відповіді у групі "гідрогель" на 7-му тіжні віявляється достовірно нижчих, аніж у групі "контроль". Максимальне значення цього сертифіката № у групі "гідрогель" реєструється лишь на 26 тіжні спостереження (рис. 4).

Станом на 23-ій тиждень спостереження у групі "контроль" виявляється достовірне зниженя середньої Величини М-відповіді досліджуваного мязу ЗІК. Менш віражах регресія цього сертифіката № у групі "гідрогель" спостерігається на 31 тіжні (рис. 4).

Динаміка Середніх значень ШПЗ та латентного ПЕРІОДУ реєстрації збудження, что визначавши Стосовно ЗІК, в обох експериментальний групах проявляє спряженість Із дінамікою середньої Величини МА М-відповіді досліджуваного мязу ЗІК. При цьом у випадка імплантації гідрогелю віявляються 2 максимум ШПЗ: на 7-му (недостовірній) та 26-му (достовірній) тіжні спостереження.

На підставі отриманий Даних можна стверджуваті, что імплантація гідрогелю виробляти до розчленування динаміки електрофізіологічних показніків, опісаної для групи "контроль", Із Формування трьох фаз: первинного зростання (1-7 тиж), стабілізації (7-23 тиж), декомпенсації и кінцевої регресії (24-31 тиж).

Отрімані дані узгоджуються Із результатами морфологічного дослідження и дозволяють провести їх узагальнену інтерпретацію Шляхом побудова патофізіологічної моделі процесів, что вінікають после ЛПП спинного мозком та у випадка імплантації гідрогелю.

Слід відмітіті, что внаслідок значного перекриття полів інервації гілок періферійніх Нервів, полісегментарності інервації окремий мязів, автономізації функціональної актівності відділів спинного мозком, розташованіх нижчих місця его травматичного пошкодження, а такоже внаслідок Відновлення провідності збудження альтернативних шляхами з Використання інтернейронного апарату (при неповна ураженні поперечника спинного мозком) Існування стану абсолютного віключення нервово вплівів на окремо взятий до РОЗГЛЯДУ мяз при моделюванні сп інальної травми можна вважаті Вкрай сумнівнім. Гіпертрофія Рухів одиниць (РО), інервація якіх залишилась Збереження, супроводжується значним зростанням амплітуді та трівалості М-відповіді (Б.М. Гехт та співавт., 1997). Трівала надмірна Функціональна Активність ціх РВ, а такоже повязані Із ними мотонейронного та інтернейронного апарату спинного мозком, становится головного Чинник їхнього віснаження та наступної дегенерації, что спричиняє зниженя реєстрованої МА М-відповіді.

Одним Із головного чінніків регенераційного процесса впродовж дерло 7-ми тиж є формирование найкоротшіх ланцюгів альтернатівної передачі збудження через довговідросткові пропріоспінальні інтернейроні (FM Bareyre та співавт., 2004). Отже, необхідне аутогенне Підвищення ШПЗ может досягатіся лишь Шляхом Підвищення збудлівості інтернейронного апарату спинного мозком, что спріяє Виникнення синдрому посттравматічної спастічності.

Вірогідно, что у випадка імплантації гідрогелю опісані процеси набуваються Менш інтенсівного вирази, что вілівається у помірне зростання величин МА М-відповіді та ШПЗ, обрахованіх для ЗІК, протягом дерло 7-ми тіжнів спостереження.

ВРАХОВУЮЧИ первинний протекторними Вплив гідрогелю на провідніковій та нейрональний апарат спинного мозком, а такоже зважаючі на отрімані дані относительно проростання дрібніх аксональне розгалужень у товщу сполучнотканинних компонентів гелевого імплантату починаючі з 3-го тижня, можна стверджуваті, что у випадка імплантації гідрогелю широта функціонуючого мотонейронного апарату нижчих місця травми переважає аналогічній Показник у тварин групи "контроль". Це обумовлює більш Широке покриття інерваційнімі Вплив шкірного Із мязів ЗІК и Певної чином обмежує обєм Залучення інтернейронного апарату у формирование альтернативних Шляхів проведення збудження. Однако, ТИМЧАСОВЕ налагодження прямої провідності по гомолатеральнимі волокнам через зону імплантації гідрогелю супроводжується зниженя швідкості передачі збудження (у Першу Черга через дрібний діаметр новоутвореніх волокон у зоне імплантату) и демотівацією процесса становлення альтернативних Шляхів проведення. Водночас, формирование АКТІВ рухової актівності ЗІК можливе, на нашу мнение, лишь за умови надходження усієї необхідної нізхідної информации, частина якої, очевидно, передається самє через вказані регенеруючі волокна. Їх прісутність, таким чином, підвіщує годину, необхідній для формирование електричного збудження у мотонейронах передніх рогів спинного мозком нижчих місця травми, тобто зніжує показатели ШПЗ у групі "гідрогель" в порівнянні Із Груп "контроль" станом на 7-ий тиждень спостереження.

Слід очікуваті, что подальша організація тканини імплантату, галузіння та подрібнення нервово волокон у товщі гідрогелю на фоні трівалого Прагнення рухової системи до Збільшення ефектівності передачі збудження та Функціонування мотонейронального апарату нижчих місця травми виробляти до поступового зростання актівності пропріоспінальніх інтернейронів з метою забезпечення проведення збудження в обхід зони трансплантату, Залучення регенеруючіх волокон у товщі імплантату до вогнища підвіщеної електрічної актівності. При цьом, як показали дані електронно-мікроскопічного дослідження, на більш віддаленіх термінах спостереження вокруг новоутвореніх мієлінізованіх нервово волокон формуються Щільні колагенові футлярі, что, вірогідно, є причиною Порушення їхньої трофікі та прискореного дегенерації. В сумі життя без ЦІ процеси, на нашу мнение, є головні причиною віключення провідності по сектору волокон, что брали участь у формуванні проростання через товщу гідрогелю, а відтак - зниженя Функції інервованіх за їхньою участю мотонейронів нижчих місця травми. Цій стадії відповідає очікуване зниженя ШПЗ, что віявляється на 23-му тіжні спостереження.

Наступаючим за ЦІМ вторинна компенсаторна гіпертрофія РВ, котрі залишились у активно функціонуючому стані, супроводжується достовірнім зростанням Величини МА М-відповіді, что віявляється на 26-му тіжні експеримент. На цею момент, очевидно, пріпадає Закінчення формирование додаткової части альтернативних Шляхів проведення та Підвищення его швідкості механізмамі, опис вищє для апарату інервації ЗІК групи "контроль", что вілівається у достовірній пік ШПЗ на 26-му тіжні у групі "гідрогель". Подалі зниженя показніків МА М-відповіді та ШПЗ на прікінцевіх термінах спостереження, на нашу мнение, можна повязуваті Із віковімі змінамі.

При віборі терміну проведення ТКНЦ послуговуваліся отриманий данімі относительно динаміки відновних процесів у групах "контроль" та "гідрогель". При цьом з метою Виявлення ЕФЕКТ ТКНЦ у виде ізольованої у часі актівації Відновлення Функції задніх кінцівок, які не повязаної з жодною з аутогенних реакцій регенераційного типу, були обрані рівноцінні Стосовно відсутності динаміки и максимально набліжені до моменту моделювання травми Терміни: 8 та 13 тиж после імплантації гідрогелю та после моделювання ізольованого ЛПП відповідно.

Водночас, віходячі Із Даних чисельність ДОСЛІДЖЕНЬ (А. Ramon-Cueto та співавт., 1998; N. Keyvan-Fouladi та співавт., 2003; MI Chuah та співавт., 2004), ми припускали, что спеціфічній ефект ТКНЦ нижчих місця травми проявляється у найбільшій мірі на стадії активного регенераційного росту аксональне волокон, что пов'язано Із спеціфікою Функції НІГ. Ця фаза регенераційного процесса в ізольованому у часі виде віявляється на 7-8-му тіжні у групі "контроль", тоді як у групі "гідрогель" дебютує Ранее - на 5-му тіжні спостереження. Отже проведення ТКНЦ у Терміни 4 та 7 тиж тваринам груп "гідрогель" та "контроль" відповідно ставити представителей порівнюваніх вібірок в однакові Початкові умови та дает змогу відслідкуваті спеціфіку Дії клітін НЦ за наявності гелевого імплантату або без него.

Було встановлен, что проведення ТКНЦ через 4 тиж после імплантації гідрогелю супроводжується достовірнім підвіщенням швідкості Відновлення Функції ЗІК (рис.5), что віявляється на 10-му тіжні Загальне спостереження и спричиняє статистично недостовірне покращення загально результатів відновного процесса на 0,68 балу за шкалою ВВВ. При цьом, починаючі з 4-го тижня после ТКНЦ відмічалося трівале достовірне Підвищення швідкості Відновлення Функції ЗІК у вібірці тварин Із нижчих Показники Функції ЗІК. У вібірці тварин Із віщімі Показники Функції ЗІК ефект ТКНЦ віявлявся у виде достовірного ПіКу швідкості зростання ПФ ЗІК на 8-му тіжні Загальне спостереження.

Стосовно ЗКК при проведенні ТКНЦ через 4 тиж после імплантації гідрогелю жодних позитивного функціонального ЕФЕКТ Виявлено НЕ Було. Аналогічній результат Стосовно Функції ЗІК та ЗКК спостерігався и у випадка ТКНЦ, здійсненої через 8 тиж после імплантації гідрогелю.

Проведення ТКНЦ через 7 тиж после моделювання ізольованого ЛПП супроводжується ВИНИКНЕННЯ достовірного ПіКу швідкості Відновлення Функції ЗІК на 5-му тіжні после трансплантації, что спричиняє Виникнення стабільного у часі статистично недостовірного покращення результатів відновного лікування на 0,88 балу за шкалою ВВВ. Проведення ТКНЦ через 13 тиж после моделювання ЛПП НЕ супроводжується відчутнім позитивним функціональнім ефектом.

На Основі Даних електрофізіологічного дослідження можна стверджуваті, что ТКНЦ НЕ впліває на часові Особливості динаміки Величини МА М-відповіді досліджуваного мязу ЗІК, однак зніжує степень проявити реакцій, притаманних різнім фазами відновного процесса, причому це зниженя носити достовірній характер у випадка ТКНЦ после моделювання ізольованого ЛПП (рис. 3). Стосовно контрлатеральної части нервово-мязових апарату (ЗКК) такого роду ефект ТКНЦ в обох варіантах! Застосування (у випадка ізольованого ЛПП та после імплантації гідрогелю в зону ЛПП) БУВ вираженість у меншій мірі.

Позитивний ефект ТКНЦ можна описати за помощью щонайменш трьох механізмів: дестабілізація стійкіх патологічніх топологій нейрональних сіток нижчих місця травми; зниженя Загальної електрічної актівності у нейрональних ансамблях нижчих місця травми и создание умов для реализации складних форм функціональної актівності моторної системи Даних відділів спинного мозком; ремієлінізація та відновній ріст аксональне волокон.

Для окресленості кола складових первого Із перерахованого механізмів важліво враховуваті, что незрілі нейрогенні Клітини, потрапляючі у Великій кількості в тканини спинного мозком, формують Значне поле рецепції та утілізації молекул факторів росту та адгезії. ВРАХОВУЮЧИ, что трівале Існування патологічніх варіантів нейрональних сіток - патофізіологічного субстрату синдрому посттравматічної спастічності - можливе за умови постійної актівної продукції факторів росту та адгезії, Механізм "дефакторізації" у даного випадка відіграє, на нашу мнение, ключовими роль у дестабілізації існуючої патологічної Структури нейрональних сіток , что виробляти до зниженя електрічної актівності мотонейронів спинного мозком.

Іншім можливий механізмом позитивного ефект ТКНЦ є Вплив нащадків прогеніторів НЦ на баланс медіаторніх систем в зоне підвіщеної електрічної актівності спинного мозком. Відомо, что прогеніторі НЦ in vitro та при трансплантації у тканини головного мозком діференціюються в холін-, ГАМК та дофамінергічні нейрони (S. Pagano та співавт., 2000; EA Parati та співавт., 2003). Согласно з отриманий у даного дослідженні данімі, у випадка проведення ТКНЦ в стромі імплантату віявляються острівці недіференційованіх клітін, а такоже клітінні комплекси, среди якіх визначаються фенотіпові ознака нейробластів. Це может опосередковано свідчіті про нейрональная діференціювання прогеніторів НЦ в ділянках їхнього Введення та міграційного розповсюдження.

Порівнюючі длительность елевації Величини ПФ ЗІК та ЗКК, повязаної Із проведенням ТКНЦ, можна дійті Висновки, что при такому частково відновленні Функції ЗІК у більшій мірі проявляється Вплив ТКНЦ на стан провіднікового апарату, тоді як при відновленні Функції ЗКК Виявлення позитивний ефект опосередковується в основном за рахунок впліву трансплантованіх клітін на Локальні нейрональні сітки спинного мозком. Швидке ж Відновлення регрес ПФ, повязані Із проведенням ТКНЦ, вказує на можливий ремієлінізуючій ефект клітін НЦ.

Віходячі Із Усього Вищенаведеним, можна сделать Висновок, что гідрогель у описаному в даного дослідженні варіанті! Застосування проявляє трівалій, в цілому позитивний, однак внутрішньо неоднозначну ефект на відновні процеси у спинному мозком. ТКНЦ як самостійній метод відновного лікування, використаних у більш пізньому періоді розвитку травматичного процесса, проявляє Слабкий позитивний функціональний ефект, Котре супроводжується вираженість зниженя надмірної електрічної актівності у еферентних частина рухової системи. Сумісне! Застосування ціх двох методів відновного лікування в рамках протоколу, використаних у даного дослідженні, що не супроводжується прямою сумацією позитивних ефектів шкірного Із них, однак підвіщує Загальну результатівність відновного лікування експериментальної травми спинного мозком.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене теоретичне узагальнення и нове вирішенню Наукової проблеми відновного лікування НАСЛІДКІВ травматичного пошкодження спинного мозком в експеріменті, что Полягає у вікорістанні імплантації синтетичного макропористого гідрогелю - у раннього періоді та алогенної трансплантації клітін нюхової цибулини - у віддаленому періоді травматичного процесса.

1. Використана у даного дослідженні вдосконалена модель травматичного пошкодження спинного мозком (ЛПП) є адекватною для дослідження ефектівності імплантації синтетичного макропористого гідрогелю и має певні Преимущества у порівнянні з моделями полного перетин та забіття спинного мозком на аналогічному Рівні.

2. Імплантація гідрогелю в зону ЛПП виробляти до достовірної Преимущества Величини Відновлення Функції обох задніх кінцівок у порівнянні з контрольною групою (моделювання ізольованого ЛПП), котра станом на 16-ий тиждень у різніх досліджуваніх вібірках віражається величинами у межах 2-2,54 балу ВВВ .

3. Імплантація гідрогелю в зону травми Одразу ж после моделювання ЛПП лагодити протекторними Вплив на провідники та нейрональні Клітини оточуючої тканини спинного мозком.

4. Організація зони імплантації гідрогелю відбувається за участю елементів ніжного сполучнотканинних матриксу Із незначна Залучення гліального компоненту, что є головні передумови провадження регенераційного росту нервово волокон дрібного та СЕРЕДНЯ калібру у періферійніх ділянках гелевого імплантату починаючі з 3-го тижня после імплантації.

5. На більш віддаленіх термінах спостереження (24-32 тиж) спостерігаються явіща мозаїчної дегенерації мієлінізованіх волокон спинного мозком нижчих уровня Ураження на фоні заміщення пухкої сполучної тканини в товщі гелевого імплантату грубим фібротічнім компонентом.

6. У випадка ізольованого ЛПП, станом на 7-ий тиждень спостереження віявляється достовірній пік Середніх значень МА М-відповіді у досліджуваному мязі ЗІК, что дісонує Із значення функціональної актівності кінцівкі на Вказаним етапі спостереження и з цієї причини может розцінюватіся як прояв посттравматичного розгальмування мотонейронного апарату спинного мозком нижчих уровня Ураження та компенсаторної гіпертрофії активних Рухів одиниць.

7. Імплантація гідрогелю виробляти до розчленування динаміки показніків електрічної актівності, опісаної для тварин контрольної групи, Із Формування трьох фаз: первинного зростання (1-7 тиж), стабілізації (7-23 тиж), декомпенсації и кінцевої регресії (24-32 тиж) .

8. Проведення ТКНЦ через 4 тиж после імплантації гідрогелю та через 7 тиж после моделювання ізольованого ЛПП спричиняє достовірне Підвищення швідкості Відновлення Функції ЗІК, что віявляється на 10-11 тиж Загальна ПЕРІОДУ спостереження.

9. Проведення ТКНЦ через 8 тиж после імплантації гідрогелю та через 13 тиж после моделювання ізольованого ЛПП НЕ супроводжується позитивним ефектом на функціональному Рівні.

10. ТКНЦ, особливо у випадка проведення ее после моделювання ізольованого ЛПП, виробляти до зниженя значень МА М-відповіді досліджуваного мязу ЗІК, що не впливаючих на часові характеристики динаміки цього сертифіката №.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації

1. Зозуля Ю.А., Семенова В.М., Лісяний Н.І., Любич Л.Д., Висоцький Н.С., Стайн Л.П., Медведєв В.В. Потенційні властивості нейроклеток з нюхової цибулини людини в умовах культивування // Український нейрохірургічній журнал. - 2006. - №4. - С.84-88.

(Автор брав участь у формуванні Ідеї та Методології дослідження, вівченні літературних джерел относительно особливо біології клітін НЦ, їх культурально особливо та можливіть клінічного использование; провівши кількісну оцінку динаміки чісельності клітін в культурі у прісутності різніх жівільніх середовище, а такоже брав участь у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні вісновків).

2. Медведєв В.В. Вплив трансплантації клітін нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозком после его травматичного пошкодження в експеріменті // Український неврологічний журнал. - 2007. - №4. - С. 93-101.

3. Цимбалюк В.І., Медведєв В.В. Вплив трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітін нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозком после его травматичного пошкодження в експеріменті // Журнал АМН України. - 2008. - Т.14, №1. - С. 74-93.

(Автором проведено культівування клітін НЦ в прісутності промітотічніх факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозком щура у нижньогрудного відділі; Здійснено імплантацію гідрогелю та ТКНЦ, проведено облік функціональніх та електрофізіологічних результатів, їх статистична обробка та інтерпретацію).

4. В.М. Семенова, Н.С. Висоцький, В.В. Медведєв, Л.П. Стайно Морфологічні Особливості культівування ольфакторної цибулини як джерела нервово стовбурових клітін постнатального мозком // Трансплантологія. - 2004. - Т.7, №7 (Додаток). - Матеріали ІІІ Зїзду трансплантологів України (6-8 жовтня 2004 р., Донецьк). - С. 350-353.

(Автор брав участь у формуванні Ідеї та Методології дослідження, вівченні літературних джерел относительно особливо біології клітін НЦ, їх культурально особливо та можливіть клінічного использование, а такоже у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні вісновків относительно особливо впліву досліджуваніх факторів на нейрогенез в культурі).

5. Медведєв В.В. Посттравматичний Відновлення Функції спинного мозком после трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітін нюхової цибулини. // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2007. - №3 (Спец. Вип., Присвяч. 61-й Міжнар. Наук.-практ. Конф. Студентів и молодих вчених "Актуальні проблеми сучасної медицини"). - С. 115.

6. Цимбалюк В.І., Семенова В.М., Ямінський Ю.Я., Медведєв В.В. Посттравматичний відновлення функцій спинного мозку на тлі трансплантації полімерного матеріалу гелевого типу // Поленовский читання: Матеріали Всерос. наук.-практ. конф., посвящ. 150-річчя від дня народження В.М. Бехтерева (24-27 квітня 2007 р Санкт-Петербург). - СПб., 2007. - С. 79.

(Автором проведено віділення та культівування клітін НЦ в прісутності промітотічніх факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозком щура у нижньогрудного відділі, Здійснено моделювання травматичного пошкодження Вказаним чином, імплантацію гідрогелю та ТКНЦ; проведено облік результатів функціонального моніторингу та електрофізіологічного дослідження, їх статистична обробка, а такоже інтерпретацію морфологічного матеріалу).

Анотація

Медведєв В.В. - "Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітін нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозком после его травматичного пошкодження в експеріменті". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук зі спеціальності 14.01.05 - нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України », м. Київ, 2008 р.

Дисертація присвячено проблемі відновного лікування НАСЛІДКІВ травматичного пошкодження спинного мозком в експеріменті.

В работе проведено дослідження відновного ЕФЕКТ імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканінної алогенної трансплантації клітін нюхової цибулини (ТКНЦ) после моделювання лівобічного половинного перетин (ЛПП) спинного мозком безпорідних щурів-самців ВІКОМ 5,5 міс та вагою 250-300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проводили зразу ж после моделювання травми. ТКНЦ в тканини спинного мозком нижчих місця травми здійснювалі через 7 та 13 тиж после моделювання ЛПП, а такоже через 4 та 8 тиж после імплантації гідрогелю. Станом на 16-ий тиждень спостереження імплантація гідрогелю виробляти до достовірного покращення Функції задніх кінцівок на 2-2,44 балу за шкалою ВВВ у порівнянні з тварин, что перенесли ізольоване ЛПП. Проведення ТКНЦ через 4 тиж после імплантації гідрогелю та через 7 тиж после ЛПП виробляти до Виникнення достовірного ПіКу швідкості зростання Функції задньої іпсілатеральної кінцівкі на 4-6 тиж по відношенню до вібірок порівняння. Імплантація гідрогелю супроводжується Формування фазної динаміки показніків електрічної актівності: фаза зростання показніків (1-7 тиж); стабілізація (7-23 тиж, у випадка ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік и регресія (24-31 тиж). ТКНЦ, особливо проведена после ізольованого ЛПП, виробляти до зниженя надмірної електрічної актівності у еферентних частина рухової системи.

Ключові слова: експериментальна травма спинного мозком, Відновна нейрохірургія, синтетичний макропористий гідрогель, нюхова Цибулини, нейрогенні Клітини, нейротрансплантація, електронейроміографія, аксональний ріст.

АНОТАЦІЯ

Медведєв В.В. - «Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України », м Київ, 2008 р

Дисертацію присвячено проблемі відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті.

Мета - вивчити вплив імплантації синтетичного гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКОЛ) на регенераційні процеси в спинному мозку білих безпородних щурів (самці у віці 5,5 міс і масою 250-300 гр) після моделювання його лівостороннього половинного перетину (ЛПП) в нижнегрудном відділі.

Матеріали та методи. Експериментальні групи тварин: група "контроль": моделювання ЛПП спинного мозку в нижнегрудном відділі (n = 24); група "гідрогель": імплантація синтетичного гідрогелю в зону ЛПП безпосередньо після нанесення травми (n = 37); групи, тваринам яких через 4 (n = 12) і 8 (n = 8) тижнів після імплантації гідрогелю в тканину спинного мозку вводили суспензію клітин нюхової цибулини (ОЛ); групи, тваринам яких через 7 (n = 4) і 13 (n = 4) тижнів після моделювання ЛПП в тканину спинного мозку вводили суспензію клітин нюхової цибулини (ОЛ). Клітини виділяли з ОЛ зрілих щурів і культивували в присутності факторів росту hEGF і hFGF. Облік результатів проводили відповідно до шкали рухової активності DM Basso, MS Beattie та JC Bresnahan (BBB), за допомогою методу електронейроміографія, а також за допомогою стандартного комплексу патоморфологічних досліджень.

Результати. На 16-му тижні після імплантації гідрогелю відзначалося достовірне поліпшення функції задніх кінцівок на 2-2,44 бала за шкалою ВВВ в порівнянні з тваринами, які перенесли ізольоване ЛПП.

У разі ізольованого ЛПП на 7-му тижні спостереження визначається достовірний пік середніх значень максимальної амплітуди М-відповіді, які дисонують зі значеннями показника функціональної активності задніх кінцівок на цьому етапі спостереження, що може розцінюватися як прояв посттравматичного растормаживания мотонейронального апарату спинного мозку нижче рівня ушкодження та компенсаторною гіпертрофії активних рухових одиниць досліджуваного м'яза задньої ипсилатеральной кінцівки (ЗІК).

Організація зони імплантації гідрогелю відбувається за участю елементів ніжного сполучнотканинного матриксу при незначному залученні глиального компонента, що є головною умовою регенераційної зростання міелінізірованних волокон малого і середнього калібру в периферичних відділах гелевого імплантату починаючи з 3-го тижня після імплантації.

Імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання (1-7 тижнів); стабілізація (7-23 тижнів, в групі "контроль" аналог цієї фази відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24-31 тижні).

Проведення ТКОЛ через 4 тижні після імплантації гідрогелю та через 7 тижнів після моделювання ізольованого ЛПП визначає виникнення достовірного піку швидкості зростання функції ЗІК на 10-12 тижні загального періоду спостереження.

ТКОЛ, проведена через 8 тижнів після імплантації гідрогелю та через 13 тижнів після ЛПП, не супроводжується позитивним ефектом на функціональному рівні.

ТКОЛ, особливо в разі проведення її після моделювання ізольованого ЛПП, супроводжується зниженням значень МА М-відповіді досліджуваного м'яза ЗІК, не впливаючи на тимчасову структуру динаміки цього показника.

Висновки. Імплантація гідрогелю спричиняє протекторну вплив на нервові волокна і нейрональні клітини прилеглих ділянок спинного мозку, а також до певної міри сприяє веденню регенераційної зростання міелінізірованних волокон в зоні посттравматической організації. ТКОЛ, проведена в віддаленому періоді травматичного процесу, виявляє слабопозитивний функціональний ефект, який супроводжується зниженням надмірної електричної активності в еферентних відділах рухової системи. Спільне застосування цих двох методів відновного лікування в рамках протоколу, використаного в даному дослідженні, не супроводжується прямої суммацией позитивних ефектів кожного з них, однак підвищує загальну результативність лікування наслідків експериментальної травми спинного мозку.

Ключові слова: експериментальна травма спинного мозку, відновна нейрохірургія, синтетичний макропористий гідрогель, нюхова цибулина, нейрогенні клітини, Нейротрансплантація, електронейроміографія, аксональний зростання.

SUMMARY

Medvedjev VV - «The effect of synthetic macroporous hydrogel implantation and olfactory bulb cells transplantation upon the spinal cord regeneration processes after its expiremental traumatic injury» - the manuscript.

The dissertation on scientific degree of the candidate of medical sciences obtaining on a speciality 14.01.05 - neurosurgery. State institution «Institute of neurosurgery named after academician AP Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to a problem of spinal cord restoration after experimental traumatic injury.

The restorative effect of synthetic macroporous hydrogel implantation and allogenic olfactory bulb cells transplantation (OBCT) after left-side hemisection (LH) of male rats (age - 5,5 m; weight - 250-300 g) spinal cord were studied. A hydrogel was implanted into the LH zone immediately. OBCT was made in 4 and 8 weeks after hydrogel implantation and in 7 and 13 weeks after LH only into the spinal cord tissue below the LH site. At the 16 th week hydrogel implantation leads to significant hind limb function improvement in 2-2,44 grades of BBB scale. OBCT in 4 weeks after hydrogel implantation and in 7 weeks after LH leads to the appearance of the significance peak of speed of ipsilateral hind limb function increase at the 4 th -6 th weeks after transplantation. Hydrogel implantation was accompanied by distinctive trisegmental dynamics of electrical activity indices: growth phase (1-7 weeks); stabilization (7-23 weeks, it is absent in the case of isolated LH); decompansation, peak and regression (24-31 weeks). OBCT leads to explicit reduction of excessive electric activity in efferent part of locomotor system.

Key words: spinal cord injury models, restorative neurosurgery, synthetic macroporous hydrogel, olfactory bulb, neural progenitor cells, neurotransplantation, electroneuromyographical recording, axonal growth.

СПИСОК СКОРОЧЕННЯ

ЗІК - задня іпсілатеральна місцю травми кінцівка

ЗКК - задня контрлатеральной місцю травми кінцівка

ЛПП - лівобічній половині перетин (спинного мозком)

НІГ - нюхові огортаючі гліоціті

НЦ - нюхова Цибулини

МА М-відповіді - максимальна амплітуда М-відповіді

ОПП - однобічній половині перетин (спинного мозком)

ПФ - Показник Функції

РВ - Рухів одиниця

ШПЗ - ШВИДКІСТЬ проведення збудження

ТКНЦ - трансплантація клітін нюхової цибулини

BBB - шкала Basso-Beattie-Bresnahan

...........


  • Вплив ІМПЛАНТАЦІЇ синтетичне макропористі ГІДРОГЕЛЮ ТА ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КЛІТІН НЮХОВОЇ Цибулини НА ПРОЦЕС РЕГЕНЕРАЦІЇ СПИННОГО мозком ПІСЛЯ ЙОГО травматичність ПОШКОДЖЕННЯ В ЕКСПЕРІМЕНТІ
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Основні ЗМІСТ дисертації
  • СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації
  • СПИСОК СКОРОЧЕННЯ