Вільні амінокислоти крови в діагностіці Спадкового хвороб обміну у дітей високого генетичного ризики






    Головна сторінка


:)



Скачати 65.74 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір65.74 Kb.
Типавтореферат
:)

19

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Український інститут КЛІНІЧНОЇ генетики

Харківського державного медичного університету

Новікова Ірина Володимирівна

УДК: 616-074.614.254.575

Вільні амінокислоти крови в діагностіці Спадкового

хвороб обміну у дітей високого генетичного ризики

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Харків - 2008

Дісертацією є рукопис.

Робота виконан в Харківській медічній академии післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичний наук, професор

Гречаніна Олена Яківна, Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри медичної генетики, Український інститут КЛІНІЧНОЇ генетики Харківського державного медичного університету, директор, м. Харків.

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Гнатейко Олег Зіновійовіч,

Державна установа "Інститут спадкової патології АМН України",

директор, м. Львів;

доктор медичний наук, доцент Галаган Віра Олексіївна,

Українська дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ" МОЗ України, завідувач медико-генетичного центру, м. Київ.

Захист відбудеться "18" лютого 2008 р. о 15.00 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради K 64.600.05 в Українському інстітуті КЛІНІЧНОЇ генетики Харківського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, проспект Правди 13.

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Харківського державного медичного університету: 61022, м. Харків, проспект Леніна 4

Автореферат розісланій "26" січня 2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к. мед. н. Л.С. Озерова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Спадкового обумовлена ​​патологія набуває все більшої пітомої ваги среди захворювань людини (Гречаніна О.Я, 2005, Хоффманн Г., 2005, Blau N., 2003 Новіков П.В., 2002). Частота Виявлення генетичних захворювань у різніх странах колівається від 82 до 39,7 на 1000 живонародженості (Christianson A., 2006). Даже при недосконалій системе діагностики в Україні, у 26 з 1000 новонароджених реєструється генетична патологія, а в кожного 7 з 1000 - Інвалідність обумовлена ​​генетичними причинами (Моісеєнко Р.О., 2002). Частота окремий нозологічних форм колівається в межах від 0,5 до 1,4% (Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003). Одночасно Із ЦІМ відзначається зростання генетичного вантажу в людський популяціях: у 70-і роки ОБСЯГИ генетичного вантажу з екстраполяцією на весь период життя стає 10,5%; у 2000-му году ВІН збільшівся до 74% (Гречаніна О.Я., 2004, Алтухов Ю.П., 2003).

Вивчення вроджених метаболічних захворювань (МЗ) розпочалося з Відкриття Гаррод А. алкаптонурії на качана 20-го сторіччя. З того часу булу накопічена велика Кількість информации относительно клініки й діагностики МОЗ. У 1999 году ВООЗ оголосіла генетичні захворювання и МОЗ пріорітетнім напрямком системи охорони здоровя майбутнього. Кількість вроджених помилок метаболізму Постійно растет. На качану 21 сторіччя Було описано біля 8000 МЗ (Shin YS, Podskabi T., 2003). У восьмому віданнi Посібника "The Metabolic and Molecular Bases of Inherited Disease" містіться інформація более чем про 50000 вроджених помилок метаболізму (Hoffmann J., et al., 2006).

Загальна частота МОЗ у європейськіх популяціях дорівнює 1%. Серед пацієнтів педіатрічніх клінік МОЗ віявляють более чем у 5% (Shin YS, Podskabi T., 2003). У период новонародженості проявляється біля 25% МЗ, что НЕ діагностовано й почти всі смороду відрізняються тяжкістю стану дитини, нагадуючі нейроінфекції та нейродістрес-синдром (Бєлоусова О.Д, Ніколаєва О.О., 2000). За данімі метаболічних центрів Західної Європи Різні МОЗ віявляють у 0,15-2,5% новонароджених в залежності від уровня діагностики (Stockler-Ipsiroglu S. еt al., 2004, Muntau A., Schulze A.2004, Хоффманн Г, 2005) .

Мутації прізводять до патохімічніх порушеннях, унаслідок якіх формується клінічний и біохімічній фенотип МЗ (Blau N., 1996, 2003 Гречаніна О.Я., 2003, 2004). МОЗ проявляються порушеннях з боку різніх ОРГАНІВ и систем та маніфестують у будь-якому періоді життя, від плоду до похилого віку (N.Blau, 2003 Hoffmann G., 2002 Гречаніна О.Я, 2007). Більшість МОЗ маскуються під зовні легкими формами, но нагадаті про себе смороду могут после перенесених травм, інфекцій, операцій, метаболічної кризиса, прізводячі до Важка клінічніх НАСЛІДКІВ, часто незворотніх (Zschocke J., Hoffmann G., 1999, Гречаніна О.Я., 2001, 2004).

У сумі МОЗ НЕ є рідкіснімі, смороду стають більш Поширеними й усе Частіше потребують медичної допомоги, часто впродовж Усього життя (N.Blau, M.Duran та ін., 2003). Метаболічна медицина розвинулася Із спеціалізованої ДІЯЛЬНОСТІ лікарів и науковців, спрямованої на науковий поиск та індивідуальний підхід до сімї, что включає фахівців різніх медична та "спорідненіх" спеціальностей (Hoffmann J., et al., 2006). Розробка та впровадження СУЧАСНИХ генетичних технологій є складового Частина діагностики Спадкового захворювань (Гречаніна О.Я, 2002, 2005, Гнатейко О.З., 2002 Бариляк І.Р., 2002 Моісеєнко Р.О, 2002 Кузьмічова Н.О. , Калінєнкова С.Г., Новіков П.В., 2002). Науковий и технологічний прогрес та впровадження СУЧАСНИХ досягнені науки в діагностику Спадкового помилок метаболізму принесуть велику Користь пацієнтам та допоможуть попередіті тяжкі ускладнення патології (Hoffmann JF, Lindner M., Shahbek N., Bariж I., Al Thani G.Hoffmann GF, 2006).

Спадкові Порушення обміну амінокіслот (СПО АК) як однієї з ланок патології проміжного обміну, займають провідне місце среди МОЗ. Одним з ускладнень СПО АК є затримка розумово розвитку у 20% віпадків (Тьоміна П.А., Казанцева Л.З., 2001). Ця обставинних заставил вчених Розробити новий напрямок у профілактічній медицині - програми масового й селективного скринінгу для Виявлення МЗ (Краснопольська К.Д., 1997, 2005, Harvey L., Levy MD, 2000., Hoffmann G., 2002, 2006). Окремо взяті біохімічні показатели не несуть повне інформатівне НАВАНТАЖЕННЯ про наявність тієї або Іншої патології, но если Додати оцінку клінічніх ознака, можна розраховуваті на визначення кореляції между ними, тобто отріматі дані про прічетність біохімічніх розладів до порушеннях морфогенезу при МОЗ. У більшості віпадків только поєднана інтерпретація всех отриманий результатів надасть можлівість точно візначіті форму захворювання (Краснопольська К.Д. один тисяча дев'ятсот дев'яносто сім, 2005). ХХ сторіччя Було чудовим Епоха для Вивчення метаболізму й генетики, и ця тенденція підтрімується на високому Рівні й у нашому сторіччі. Для Проникнення в Сутність біохімічніх порушеннях та патенти розвіваті НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, а їх использование требует постійного переосмислені одержаної информации (Hoffmann G., 2005). Визначення патологічніх метаболітів у поєднанні з клінічнімі проявити патології вказує на Актуальність запропонованої роботи.

Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Робота виконан відповідно до плану науково-дослідніх робіт Харківського державного медичного університету та Харківської медичної академии післядипломної освіти: "Напрямок сучасної діагностики, патогенетичної терапії та трьохрівневої ПРОФІЛАКТИКИ спадкової патології" № 0106U001640, у рамках міжвідомчої КОМПЛЕКСНОЇ програми "Здоровя нації" на 2002-2011 рр ., Додатки до Национальной Програми "Діти України", затвердженої наказом Президента України №42 / 2001 від 24.01.2001. У рамках зазначеним тим автором проводівся аналіз результатів клінічного обстеження дітей з підозрою на спадкові Порушення метаболізму, дослідження уровня вільніх АК крови методом вісокоефектівної рідінної хроматографії, статистична обробка та аналіз отриманий результатів.

Мета и задачі дослідження. Визначення діагностичної значімості кількісного АНАЛІЗУ вільніх амінокіслот крови в поєднанні з оцінкою фенотипу у віявленні Спадкового порушеннях обміну в дітей.

Віходячі Із Загальної мети роботи, були поставлені следующие завдання:

1. Візначіті кількісній вміст вільніх АК крови у здорових дітей у популяції Харківського регіону.

2. Дослідіті Рівні вільніх АК крови в дітей різного віку з клінічнімі ознака МОЗ.

3. Провести порівняльну оцінку фенотипу дітей з клінічнімі ознака метаболічних порушеннях та контролю.

4. Провести співставлення біохімічного та клінічного фенотіпів дітей з Ознака МОЗ.

5. Візначіті спектр СПО, Які поєднуються з підвіщенім рівнем АК крови у дітей з клінічнімі ознака МОЗ.

Обєкт дослідження - діти Із СПО АК.

Предмет дослідження - Рівні вільніх АК крови та КЛІНІЧНІ Маркери СПО АК.

Методи дослідження: біохімічній аналіз АК з Використання вісокоефектівної рідінної хроматографії, клініко-генеалогічній (сомато-генетичне дослідження родини); статистичні методи.

Наукова новизна отриманий результатів. Візначені и кількісно характерізовані Рівні вільніх АК крови у здорових дітей и дітей з Ознака МОЗ у популяції Харківського регіону. Визначили умови проведення АНАЛІЗУ вільніх АК крови, включаючі підготовку зразків для дослідження, хроматографічне поділення й аналіз отриманий Даних. Вівче фенотіпові Особливості в сполученні Із вмістом вільніх АК крови в дітей з клінічнімі ознака МОЗ. Визначили спектр СПО АК у дітей, родини якіх звернули за медико-генетичною с помощью до Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру (ХСМГЦ). Показано можлівість ранньої діагностики СПО АК за умови использование клініко-біохімічного підходу.

Розроблено й впроваджено система клініко-біохімічного підходу в діагностіці СПО АК, что дозволило збільшити Кількість веріфікованіх нозологічних одиниць. На підґрунті КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ клінічніх и біохімічніх показніків були віявлені фенотіпові Особливості в дітей з підвіщенім рівнем Деяк АК крови: глютамінової кислоти (гли); гліціну (ГЛІ); аланіну (АЛК); проліну (ПРО). Встановлен Особливості фенотипу дітей Із СПО АК.

Практичне значення отриманий результатів. Упровадження кількісній аналіз вільніх АК крови з Використання вісокоефектівної рідінної хроматографії (ВЕРХ) в практику медико-генетичного консультування. Урахування результатів дослідження рівнів вільніх АК разом з результатами ОЦІНКИ фенотипу дитини з Ознака МОЗ надає можлівість підвіщіті ефективність діагностики МОЗ; збільшити Кількість веріфікованіх нозологічних одиниць. Використання рівнів вільніх АК крови, что були розраховані на підґрунті кількісного АНАЛІЗУ АК у дітей в популяції Харківського регіону, дозволило підвіщіті степень інформатівності отриманий Даних. Використання клініко-біохімічного підходу до обстеження дітей групи високого генетичного ризики дозволяє Проводити адекватне генетичне консультування на основе лабораторно підтвердженого діагнозу.

Аналіз фенотипу, стану різніх ОРГАНІВ и систем у поєднанні з кількіснім аналізом АК при медико-генетичному консультуванні дозволяє діагностуваті НЕ только СПО АК, а й підійті до уточнюючої діагностики других порушеннях проміжного обміну.Визначення індівідуального вмісту вільніх АК надає можлівість Проводити патогенетичну терапію й контроль за лікуванням.

Результати дослідження Використовують в работе ХСМГЦ, Кріворізького Центру медичної генетики та пренатальної діагностики, відділення дитячої психоневрології та КЛІНІЧНОЇ нейрогенетики інституту неврології, псіхіатрії та наркології АМНУ; кафедр педіатрії та КЛІНІЧНОЇ генетики, медичної біології, генетики та гістології Буковинського державного медичного університету, державної установи "Науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем" МОЗ України, что підтверджено відповіднімі актами про Впровадження.

За матеріалами дисертації ОТРИМАНО один патент України на Винахід (№24837), бачено три методичні рекомендації, Які Використовують в педагогічному процесі при підготовці лікарів різного фаху.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно Складення план дослідження, проведений пошук, збір та аналіз літератури вітчізняніх та зарубіжніх авторів по вопросам діагностики Спадкового МОЗ, проаналізовані існуючі методи ДОСЛІДЖЕНЬ та відібрані найбільш Актуальні; проведено дослідження рівнів вільніх АК крови в дітей різніх вікових категорій з Використання ВЕРХ; проаналізовані результати клініко-генеалогічного обстеження сімей, что ма ють дітей з Ознака МОЗ и знаходяться на обліку в ХСМГЦ. Для ОЦІНКИ фенотипу дітей з Ознака МОЗ и статистичної ОБРОБКИ результатів клінічного обстеження й лабораторного дослідження розроблено карти на базі генетичної, что вікорістовується для медико-генетичного консультування сімей в ХСМГЦ; візначені Показання до дослідження уровня вільніх АК у дітей з Ознака МОЗ. Дисертант Було проведено зіставлення результатів клінічного обстеження й лабораторного дослідження та візначені КЛІНІЧНІ ознака, что поєднуються з підвіщенім рівнем Деяк АК. Дисертант особисто Виконала науковий аналіз отриманий результатів та їх статистична обробка.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації були представлені та обговорені на Міжнародному форумі "Відродження можливе, якщо ..." (Харків, 1998); 2 Конгресі "Плід як частина сімї (Харків, 2000); конференции молодих вчених "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2001), семінарі, присвячений проблемам дієтотерапії при фенілкетонурії (Київ, 2001), Українсько-Баварського сімпозіумі невропатологів (Київ, 2001), 8-му Європейсько-Азіатському обєднаному Конгресі з метаболічних порушеннях, (Вільнюс, 2002); 3-му зїзді медичний генетіків України (Львів, 2002); I та II Українському Конгресі з міжнародною участю "метаболічні захворювання" (Харків, 2003,2005), міжнародній конференции з медичної генетики "Плід як частина сімї" (Харків, 2007); V Європейському Конгресі з неонатального скринінгу ISNS (Рейкявік, Ісландія, 2007); науково-практічній конференции з міжнародною участю "Актуальні питання медичної генетики" (Київ, 2007); Міжнародному Конгресі з метаболічних захворювань (Гамбург, Німеччина, 2007).

Публікації. За темою дисертації Опубліковано 31 наукову працю, з них 12 статей у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 статей написано без співавторів, 1 патент, 18 - тез конгресів, сімпозіумів, конференцій.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Дисертація складається Із вступления, Огляду літератури, описів методів дослідження, трьох розділів отриманий результатів, заключення, вісновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота виклади на 154 страницах компютерного друку, ілюстрована 35 таблицями та 18 малюнками. Перелік літературних джерел нараховує 235 джерел: 135 кирилицею, 100 - латиною, что складає 18 сторінок.

Основний Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для дослідження рівнів вільніх АК у дітей, что мешкають у м. Харькове та Харківській області, БУВ безвібірково проведень аналіз вільніх АК крови 165 дітей з клінічнімі ознака МОЗ и 26 дітей, Які станом на годину обстеження були здоровими.

Для Вивчення клінічного й біохімічного фенотіпів дітей з Ознака СПО АК проведено обстеження 88 батьківщини - основне група (ОГ). Усі вівчені родини ОГ були поділені на 3 підгрупі. Першу ОГ (1ОГ) склалось родини, что ма ють дітей зі Спадкового порушеннях обміну АК, N = 28 (середній вік - 4,2 ± 0,7 роки); одному ОГ (2 ОГ) - діти Із клінічнімі ознака МОЗ, что супроводжували ГААЕ, N = 36 (4,3 ± 0,7 роки); третю ОГ (3ОГ) - діти Із клінічнімі ознака МОЗ при відсутності Підвищення рівнів вільніх АК крови, N = 24 (7,7 ± 1,1 років).

Контрольно групу (КГ) склалось 20 родин, что ма ють дітей, Які на годину обстеження були здоровими (7,4 ± 0,7 років).

Клініко-лабораторне обстеження сімей Було проведене на базі ХСМГЦ. Збір информации проводівся лікарями-генетиками ХСМГЦ, відповідно до генетичної карти, прійнятої при медико-генетичному консультуванні. Для клініко-статистичного АНАЛІЗУ результатів обстеження родин на основе генетичної булу розроблено карта, что включала 150 ознакою. При оцінці фенотипу контролювалі наявність патологічніх змін и малих аномалій розвитку (МАР). Сума МАР для кожної дитини булу представлена ​​як "Інтегральний показники", були віділені найбільш інформатівні ознакою.

Дослідження рівнів вільніх АК крови проводили на амінокіслотному аналізаторі (Waters: 486 детектор, 717 аутосамплер, 2 насоси високого тиску Waters 510, хроматографічна колонка Із зворотнього фазою 3,9х30 см, США). Метод включає доколонну деріватізацію АК з фенілтіоізоціанатом (метод PІCO TAG). Поділення фенілтіокарбаміловіх похідніх АК проводили на аналізаторі з Використання зворотнього-фазної ВЕРХ та градієнту концентрацій розчінніків (Krugg WG1985, Cohen, SA et al., 1994). ШВИДКІСТЬ потоку розчінніків Складанний 1 мл / хв. Детекцію результатів проводили з Використання абсорбційного детектора при л = 254 нм. Кількісній розрахунок рівнів вільніх АК проводили на ПЕОМ з Використання програмного забезпечення "Millenium", США. Відповідні контрольні й Стандартні розчини АК включали в шкірних серію зразків. Збір зразків крови проводили методом венепункції натщесерце. У дітей первого року життя забір крови проводили через 3-4 години после последнего годування (перед черговий Прийняття їжі).

Статистичний аналіз Даних, Які отримав, проводили відповідно до інформатівніх методів розрахунку емпірічніх Даних, что включає параметрічні и непараметрічні, а такоже кореляційній методи АНАЛІЗУ. Вибірки значень, что досліджувалісь, перевірені на неспріятлівість результатів СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Результати дослідження підлягалі обробці з Використання крітеріїв, Стьюдента, таблиць сукупності ознака. З Огляду на ті, что ознака, внесені до карти, були Описова (например, блідість шкірніх покрівів, мязових гіпотонія ТОЩО) у работе застосовання рангові коефіцієнт кореляції Спірмена. Математична обробка основних показніків проводили на ЕОМ Бесма-6 Обчислювальна центру НВО "Хартрон". На підґрунті лінійніх комбінацій БУВ Використання дісрімінантній аналіз и розраховані класіфікаційні КОЕФІЦІЄНТИ. Ротаційній метод (Варімакс Із нормування Кайзера) и екстракційній метод (принципова аналіз компонентів) були вікорістані для зіставлення результатів ОЦІНКИ фенотипу й дослідження уровня вільніх АК крови. Статистичний аналіз з Використання програми SPSS8 БУВ проведень разом з педіатром ХСМГЦ І.Г.Гольдфарбом, памяті которого автор низько вклоняється.

Результати дослідження та їх Обговорення. Візначені Рівні вільніх АК крови дітей з Ознака МОЗ и здорових дітей у популяції Харківського регіону (табл.1). На підґрунті результатів дослідження рівнів вільніх АК з Використання ВЕРХ Було ОТРИМАНО карти розподілу для 34 АК, визначили розбіжності у їх вмісті залежних від віку й віділено 4 вікові категорії. Першу категорію склалось діти до 1 місяця життя, середній вік якіх стає 0,1 ± 0,01 (4,3% СПОСТЕРЕЖЕНЬ); одному категорію - від 1 місяця до 1 року життя, середній вік - 0,44 ± 0,04 (21,6%); третю - від 1 року до 6 років, середній вік - 3,12 ± 0,2 (34,6%); четверту - від 6 до 16 років, середній вік - 10,9 ± 0,4 (28,6%). Вік дітей, Які на годину обстеження були здоровими, стає старше 6 років, середній вік - 10,2 ± 0,5.

При порівнянні результатів дослідження вільніх АК крови здорових дітей и дітей 4 вікової категорії відзначено: Зменшення уровня б-аміноадіпінової кислоти на 64%, цістіну - на 27,2%; Збільшення коефіцієнту співвідношення метіонін / цістін на 69,8%, наявність в-аміноізомасляної кислоти у кількості 7,42,6 мкмоль / л (Р <0,05). Ураховуючі, что шлях метаболізму метіоніну через гомоцістін Із Наступний перетворенням у цістін є пірідоксальзалежнім, дефіціт пірідоксіну может буті однією Із причин зниженя уровня цістіну. З лізину в пероксисомах печінкі утворюється піпеколінова кислота, та б-аміноадіпінова кислота в прісутності вітаміну B 6 і б-кетоглутарату. Можна вважаті, что зниженя уровня б-аміноадіпінової кислоти є наслідком недостатнього надходження лізину Із їжею або Порушення Функції пероксисом. Тіамін, что звільнюється при деградації РНК и ДНК, включається в метаболічний шлях Утворення в-аміномасляної кислоти. ЦІ дані свідчать на наявність в-аміно- ізомасляної кислоти в крови дітей з Ознака МОЗ можливо, у результате підвіщеної деградації РНК унаслідок Порушення епігенетічної регуляції.

Таблиця 1

Рівні вільніх АК крови здорових дітей и дітей з Ознака МОЗ старше 6 років (Мm, мкмоль / л)

Амінокіслота

Здорові діти, N = 26

Діти з Ознака МОЗ N = 53

Крітерій t

1

2

3

4

глутамат

35,24,0

37,95,6

0,39

аспартат

6,20,98

7,51,0

0,93

б -аміноадіпінова кислота

1,90,6

0,70,2 *

1,99

Гідроксіпролін

26,92,9

26,92,2

0

Аспарагін

55,43,7

54,13,1

0,27

Серін

109,010,0

99,74,6

0,84

Гліцін

304,048,0

297,030,0

0,12

в-аланін

3,70,95

3,60,9

0,08

таурин

51,65,1

49,52,9

0,36

Гістідін

55,95,6

49,63,2

0,98

Треонін

78,48,7

64,44,7

1,42

Аланін

285,023,0

302,917,1

0,63

Аргінін

51,36,2

58,33,5

0,98

Пролін

167,023,0

148,012,0

0,73

б-аміномасляна кислота

7,50,9

5,40,8

1,77

тирозин

48,23,0

42,42,4

1,51

Валін

191,012,0

185,08,1

0,41

Метіонін

16,21,4

18,21,3

1,05

Цістін

35,73,6

26,02,9 *

2,10

Цістатіонін

5,62,2

3,91,2

0,68

Ізолейцін

52,14,3

51,63,5

0,09

лейцин

102,07,0

96,15,0

0,69

Гідроксілізін

3,71,2

3,41,1

0,18

Фенілаланін

42,93,8

39,82,1

0,71

триптофан

19,51,8

17,31,3

0,99

Орнітін

55,85,0

51,53,0

0,74

лізин

124,08,0

116,06,0

0,8

фосфосерин

3,61,1

5,31,5

0,25

Цістатіонін 1

1,10,5

2,00,5

0,13

Цітрулін

18,12,6

16,41,8

0,25

в-аміноізомасляна кислота

0,00,0

7,42,6 *

2,85

Метілгістідін

0,20,2

0,70,4

0,07

Глютамін

341,021,0

435,064,0

1,40

Сума незамінніх АК

733,042,0

698,031,0

0,67

Сума замінніх АК

1306,065,0

1080,065,0 *

2,46

Сума білок утворюючіх АК

2039,0101,0

1779,088,0

1,94

1

2

3

4

Загальна сума АК

2316,098,0

208094

1,74

Співвідношення незамінні / замінні

0,60,02

0,70,03 *

2,36

Незамінні АК,%

35,90,9

40,41,0 *

3,34

Замінні АК,%

64,10,9

59,61,0 *

3,34

Співвідношення Гли / Про

0,30,07

0,30,04

0,25

Співвідношення Лей / Іле

2,10,1

2,10,1

0

Співвідношення Aла / Aсп

0,020,0

0,030,0

0,001

Співвідношення Фен / Тир

0,90,1

1,00,05

0,02

Співвідношення Mет / Цис

0,50,06

0,90,1 *

3,17

Примітка: - * різніця статистично значуща (P <0,05)

Зважаючі на ті, что розрахунок коефіцієнтів співвідношення Деяк АК підтверджує Існування механізму метаболічних змін (Гречаніна Ю.Б., 2005, Zschocke J., Hoffmann G., 1999, Коломоєць М.Ю., 1994), БУВ проведень порівняльній аналіз коефіцієнтів співвідношення АК , что поєднані Загальне "метаболічнім шляхом". Різниці для коефіцієнту фенілаланін / тирозин у дітей старше 6 років не виявлено, но значення более 1,2 у дітей з клінічнімі ознака МОЗ Виявлено в 21,7% СПОСТЕРЕЖЕННЯ, что надає можлівість діференціюваті Вторинні Порушення обміну (Коломоєць М.Ю., 1994) . Коефіцієнт замінні / незамінні АК Склаві 0,65 у порівнянні Із 0,56 у здорових дітей (Збільшення на 15,2%), унаслідок порушеного метаболізму (Р <0,05). Коефіцієнт метіонін / цістін у дітей 4 вікової категорії Склаві 0,9 у порівнянні з 0,53 здорових дітей (Збільшення на 69,8%), что Вказував на наявність порушеннях в обміні сіркоутрімуючіх АК (Р <0,05).

Установлені Рівні вільніх АК здорових дітей (сума АК дорівнювала 231698 мкмоль / л) и дітей 4 вікової категорії (208094 мкмоль / л), свідчать про Відсутність статистично значімої різниці сумарного уровня АК. Віявлені статистично значімі розходження відносного числа незамінніх АК, коефіцієнтів співвідношення АК, что включені в Загальний метаболічний шлях и рівнів індівідуальніх АК, підтверджують необходимость дослідження окремий АК при наявності клінічніх ознака МОЗ.

Сума вільніх АК крови дітей Першої (3338422 мкмоль / л) та Другої (2995239мкмоль / л) вікових категорій вірогідно перевіщувала Загальну Кількість вільніх АК крови дітей старшого віку (2278144 мкмоль / л) (Р <0,05). У дітей 2 та 3 вікових категорій відзначене зниженя Загальної кількості вільніх АК крови в порівнянні з рівнем АК дітей 1 категорії на 10,3% и 29,9% відповідно. что підтверджувало більш скроню Активність метаболізму в дітей раннього віку й погоджувалося з данімі літератури (Blau N., 2003 тІЦ Н.У., 1997).

Вивчаючи клініко-генеалогічні Особливості сімей, что малі дітей з Ознака МОЗ, Було встановлен, что Ранні патологічні ознака НЕ ​​розцінювалісь як прояв СПО, а трактуваліся стандартно як "перинатального Ураження ЦНС" (23,9%), "затримка психомоторного розвитку" (29 , 6%), "лікворно-гіпертензійній синдром" (14,8%) ТОЩО. За цімі діагнозамі могут "приховуватися" Різні МОЗ, что потребує дослідження стану метаболізму.

У результате дослідження основних характеристик родин ОГ у порівнянні з КГ определена наявність передчасно пологів у 12,5% 3,5 (0,0% у контролі) матерів пробандів (Р <0,05). При аналізі родоводів сімей ОГ у порівнянні з контролем Виявлено обтяженість псіхоневрологічною патологією - 22,7% 4,5 (4,8% у контролі); уроджені аномалії розвитку - 27,3% 4,7 (0,0%) (Р <0,05). Можливо, психічні Порушення в родинах пробандів зі СПО могут буті повязані з гетерозиготних носійством и его Вплив на псіхіку.

На підгрунті АНАЛІЗУ історій розвитку відзначено, что у 83,0% дітей ОГ на Першу добу життя ознака патології були відсутнімі, у 78,6% дітей 1ОГ мала місце тенденція до ранньої маніфестації захворювання (у 1-го півріччі). У дітей 3ОГ переважала маніфестація патології у віці старше 6 років (33,3% 9,63, Р = 0,011). При оцінці етапів раннього розвитку у 26,1% дітей ОГ (17,9% у 1ОГ, 38,9% - у 2ОГ, 16,7% - у 3 ОГ) навички ходіння були відсутнімі (Р = 0,010), что відбіває істотні Порушення з боку нервової системи дитини Із СПО й может рекомендуватіся при спрямуванні на медико-генетичне консультування.

Проведено оцінку фенотипових особливо дітей ОГ и КГ. Урахування особливо кожи, волосся й нігтів дозволяють звузіті коло діагнозів, что передбачаються (Здібська О.П., 1994). Сумарно Особливості кожи віявлені у 96,4% дітей 1ОГ, 91,7% - 2 ОГ, 95,8% - 3ОГ и 75,0% - КГ (Р <0,05). У дітей ОГ в основном Виявлено более 2 Ознака кожи, в контролі - до 2 МАР (сухість кожи, телеангіектазії). Аналіз стану підшкірної клітковіні виявило Зменшення у 36,4% дітей ОГ (28,6% в 1ОГ, 36,1% - 2ОГ, 45,8% - 3 ОГ, 0,0% - КГ). Можна пріпустіті, что Зменшення підшкірної клітковіні формується при недостатньому надходженні АК унаслідок дефекту переносніка АК та Порушення процесів кишково всмоктування. Це припущені підтверджується зниженя суми вільніх АК крови в дітей 3ОГ (1560,3137,9 ммоль / л) на 29,7% у порівнянні Із КГ (2215,9139,8) (Р <0,05). Сумарно Зміни з боку мязів віявлені в 64,8% дітей ОГ (91,4% в 1ОГ, 66,7% в 2 ОГ, 54,2% в 3 ОГ, 5,0% в КГ) (Р <0,05 ), что погоджується з данімі літератури про наявність змін з боку мязової системи у 25% - 83% дітей з різнімі формами СПО АК (Hoffmann G., 2002 Вєльтіщев Ю.Є., Бочков М.П., ​​1992). Серед черепно-лицьова дізморфій у дітей ОГ найчастіше зустрічалісь: віступаюче чоло (44,3%); брахіцефалія (20,5%), віступаюча потіліця (19,3%), сплощена потіліця (17,0%), низька лінія росту волосся (10,2%) (Р <0,05). Прояви тих чи других черепно-лицьова дізморфій могут буті повязані з різнім Вплив проміжніх метаболітів при МОЗ у период внутрішньоутробного розвитку. МАР очей та очного яблука відзначені в 82,1% дітей 1ОГ, 72,2% - 2ОГ, 95,8% -3ОГ, среди них: блакитні склери, епікант, гіпертелорізм; коротка очна щіліна; антімонголоїдній розріз очей. У 40% дітей КГ відмічено ознака "блакитні склери".

На підґрунті Даних ОЦІНКИ фенотипу ми виявило, что в дітей 1 ОГ переважалі: діатезі, екзематозні вісіпання (32,18,8%); сухість шкірніх покрівів (39,39,2%); світле волосся (17,97,2%); Зміни з боку мязової системи (71,48,5%) з перевага мязової гіпотонії (35,79,1%). Серед "черепно-лицьова дізморфій", Які Виявлено у 78,67,7% дітей, переважалі: брахіцефалія (25,08,2%), широке лица (17,97,2%); МАР вушних раковин (78,67,7%), в основном деформованіх (17,97,2%); МАР очей и очного яблука (82,17,2%), в основном "блакитні склери" (53,69,4%); МАР носа (78,67,7%) "увігнута спинка носа" (35,79,1%); високе піднебіння (75,08,2%). При вівченні МАР шії, "коротка шия" Виявлено в 57,19,3% пробандів. Серед МАР грудної кліткі переважав "гіпертелорізм сосків" (64,39,1%). МАР ніжніх кінцівок ми виявило у 85,76,6% пробандів, "плоску стопу" - 35,79,1%. МАР передньої черевної стінкі й тазу віявлені в 67,98,8% Обстеження у порівнянні з 44,48,3% 2ОГ и 29,29,3% 3ОГ. При цьом, "Широкий Пупкова кільце" відзначене в 25,08,2%, "Пупкова грижа" - 17,97,2%. При аналізі змін з боку нервової системи відзначена максимальна Кількість порушеннях: ЗПМР - 46,4% 9,4 (у порівнянні 19,4% 6,6 в 2ОГ и 8,3% 5,6 - в 3ОГ); Судом - 32,1% 8,8 (у порівнянні з 27,8% 7,5 в 2 ОГ и 4,2% 4,1 - 3 ОГ). Сумарно Порушення з боку ЦНС віявлені у 82,1% 7,2 дітей 1ОГ, у 66,7% 7,9 - 2 ОГ и у 41,7% 10,1 - 3 ОГ.

Уявлень "Фенотиповий портрет" дітей 2 ОГ: Зміни з боку мязової системи (66,7% ± 7,9) з перевага мязової гіпотонії (47,2% ± 8,3); "Черепно-ліцьові дізморфії" (75,0% ± 7,2), в основном "віступаюча потіліця" (25,0% ± 7,2); сума МАР вушних раковин (72,2% 7,5), в основном низько розташованіх (33,3% ± 7,9) и відстовбурченіх (19,4% ± 6,6); МАР очей та очного яблука (72,2% 7,5), з переваг "короткої очної щіліні" (22,26,9%); сума МАР носі (80,6% ± 6,6), з них "увігнута спинка" (27,87,5%); високе піднебіння (75,0% 7,2); сума МАР ніжніх кінцівок (72,2% 7,5).

Для СПОСТЕРЕЖЕНЬ 3 ОГ були характерними: телеангіектазії (66,7% 9,6); тонке волосся (29,2% 9,3); зниженя підшкірної клітковіні (45,8% ± 10,2), что сполучалося зі зниженя суми вільніх АК крови (1560,3137,9 мкмоль / л) на 29,7% у порівнянні з КГ (2215,9139,7 мкмоль / л ) ;. Зміни з боку мязової системи (54,2% ± 10,2). Сумарно "черепно-ліцьові дізморфії" віявлені у 87,5% ± 6,8 дітей, в основном "віступаюче чоло" (54,2% ± 10,2); "Низька лінія росту волосся" (16,7 ± 7,6%); МАР вушних раковин (70,8% 9,3); МАР очей и очного яблука (95,84,1%); сума МАР носа (70,8% ± 9,3), найбільш часто - "широка спинка носа" (33,3 ± 9,6%); "Довгий фільтр" (50,0 ± 10,2%); сума МАР ніжніх кінцівок (75,0% 8,8).

На підґрунті АНАЛІЗУ результатів обстеження й отриманий Даних патологічні Зміни и МАР з боку різніх ОРГАНІВ и систем були нами підсумовані й представлені як Інтегральний Показник. У 85% дітей КГ відзначалося до 10 МАР, у 15% - до 15 дізморфій. Інтегральний Показник МАР більше 10 Виявлення у 96,4% 3,5 СПОСТЕРЕЖЕНЬ 1 ОГ; 91,7% 4,6 - 2 ОГ; 100% - 3 ОГ. У дітей ОГ зареєстровано более 30 МАР у 15 (17,04,0%) дітей; від 20 до 30 дізморфій - у 32 (36,45,1%) пробандів ОГ; від 10 до 20 МАР - у 37 (42,05,3%); менше 10 змін - у 4 (4,52,2%) випадки. Високий Показник аномалій дізембріогенезу (більше 10 МАР) у 95,5% дітей ОГ підтверджує факт впліву патологічніх метаболітів на розвиток МАР у период ембріонального розвитку організму. Поєднання високого "інтегрального № сертифіката №" МАР Із збільшенням рівнів вільніх АК, дает Підстави вважаті, что первинний біохімічній продукт начинает накопічуватіся в організмі хворого, швідше за все, у период ембріогенезу, прізводячі до формирование різніх морфо-генетичних порушеннях.

Результати сомато-генетичного дослідження були зіставлені з рівнямі вільніх АК крови дітей ОГ и КГ. Віявлені фенотіпові Особливості дітей ОГ, что сполучаються з підвіщенням рівнів Деяк АК. Збільшення глу Було Виявлення в 40,95,2% дітей ОГ и сполучалось з: дізморфічнімі рісамі лица й голови (78%); високим піднебінням (67%); МАР грудної кліткі (58%); змінамі з боку центральної нервової системи (53%); деформацією вушних раковин (64%) у сполученні з аномаліямі верхніх кінцівок (52%). Гли характерізується скроню метаболічною актівністю в головному мозком. ЦІ дані свідчать на Користь нейротоксічної Дії високих рівнів гли. Можна думати, что неврологічні Порушення, зміни з боку шкірніх покрівів, печінкі, нірок, імунологічні Порушення спостерігаються в пацієнтів з підвіщенням уровня гли з урахуванням експресії генів и тканінної локалізації, ферментів, что беруть участь у метаболізмі глутамату (мозок, печінка, нирки, лімфоцити , лімфобласті, фібробласті) (Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П., 2000).

Збільшення уровня ГЛІ Було Виявлення в 13 (14,8% 3,8) дітей ОГ, у якіх відзначені: Зміни з боку центральної нервової системи (91%), черепно-ліцьові дізморфії (86%), зміни з боку щелепно апарату (83%) , МАР ніжніх кінцівок (84%), МАР грудної кліткі (66%), верхніх кінцівок, піднебіння, деформація вушних раковин, у сполученні зі зміною шкірніх покрівів (50%). Множінність клінічніх проявів при порушенні обміну ГЛІ может буті обумовлена ​​тім, что ВІН є однією з найпошіренішіх АК в організмі: відіграє важліву роль у якості нейротрансмітера й донора метильних груп у реакціях біосінтезу; может використовуват як енергетичне джерело; входити до складу колагену; через Біосинтез пурінів включається в Утворення РНК або ДНК; бере участь у сінтезі глутатіону, жовчніх кислот ТОЩО.

При дослідженні уровня АЛА крови дітей ОГ Було Виявлення Підвищення в 9 (10,2% 3,2) пробандів з: малими аномаліямі хребта (78%), МАР грудної кліткі й піднебіння (по 77% шкіри), МАР кожи и ее прідатків ( 70%), лицьова дізморфіямі в сполученні зі змінамі з боку мязів (70%), деформаціямі вушних раковин, МАР верхніх и ніжніх кінцівок (біля 50%). АЛК відбіває концентрацію пірувату й, побічно, лактату крови. Підвіщена концентрація АЛА крови может спостерігатіся при Деяк порушеннях обміну: уродженіх гіперамонієміях; порушеннях метаболізму вуглеводів; порушеннях енергетичного метаболізму в мітохондріях; органічніх ацідуріях ТОЩО (Oznand G., 1992, N. Blau, M.Duran, et.al, 2003)

Підвищення уровня ПРО відзначене в 8 (9,1% 3,1) дітей ОГ, что супроводжували: МАР хребта (72%), МАР ніжніх кінцівок (67%); МАР грудної кліткі (64%), зміни волосся (63%); МАР мязових апарату (63%) у сполученні з дізморфічнімі рісамі лица й голови (44%). Про є основним компонентом колагену, широко вікорістовується для білкового синтезу й метаболізується в гідроксіпролін - важлівій компонент сполучної тканини. Отже, зміна уровня про может відбіваті неадекватно синтез сполучної тканини.

Cума білок утворюючіх АК крови в дітей 1ОГ (2580,6329,9 мкмоль / л) у порівнянні Із сумою АК дітей КГ (2215,9139,7 мкмоль / л) булу более на 16,5% (Р <0,05), у 2 ОГ (2376,3229,4 мкмоль / л) - на 7,2% (Р <0,05) в основном за рахунок незамінніх АК; и менше на 29,6% в 3 ОГ (1560,3137,9 мкмоль / л) (Р <0,05) в основном за рахунок замінніх АК. Були віявлені статистично значімі (Р <0,05) Зміни рівнів Наступний АК крови у дітей 1ОГ у порівнянні Із КГ: Підвищення рівню гли на 144,3%; аспартату - на 115,2%; аспарагіну - на 56,8%; ГЛІ - на 63,6%; аргініну - на 391,0%.

У дітей 2 ОГ відзначено Підвищення рівнів (Р <0,05) Наступний АК: гли на 196,6%; аспартату - на 183,2%; гідроксіпроліну - на 39,4%; аспарагіну - на 34,5%; ГЛІ - на 45,9%; треоніну - на 44,0%; тирозину - на 48,5%; валіну - на 36,6%; метіоніну - на 53,1%; орнітіну - на 38,7%; лізину - на 28,5%.

У дітей 3 ОГ у порівнянні Із КГ віявлені статистично значімі (Р <0,05) Зміни: Зменшення уровня ТРП на 26,7% и наявність в-АМК, яка в дітей КГ булу відсутня. в-АМК утворюється на шляху катаболізму тіміну при деградації РНК и ДНК. Можна пріпустіті, что наявність в крови в-АМК пов'язана Із прискореного загібеллю клітін и деструкцією ДНК.

На підґрунті АНАЛІЗУ результатів клініко-генетичного обстеження й кількісного дослідження рівнів АК крови діагностувалі аміноацідопатії. У 14 дітей ОГ рівень про крови перевіщував верхню межу норми у 2 та более рази (более 594 мкмоль / л). Зважаючі на дані клінічного обстеження и лабораторного дослідження, а самє, ізольоване Підвищення рівню про, пролінемію Було діагностовано у 5 (5,7% ± 2,5) дітей. Рівень ГЛІ, что перевіщував верхній Інтервал (более 880 мкмоль / л), виявлення у 6 дітей. Гліцінемію Було діагностовано в 6 (6,8% ± 2,7) пробандів. Порушення обміну АК з розгалуженім Ланцюг характеризуються підвіщенням рівнів валіну (ВАЛ), ізолейціну (ІЛЕ), лейцину (ЛЕЙ). Перевіщення верхнього інтервалу нормальних значень ВАЛ Було Виявлено у 2 дітей (более 572,4 мкмоль / л); ІЛЕ - у 2 (более 175,0 мкмоль / л); ЛЕЙ - у 2 (более 324,4 мкмоль / л), таким чином, Порушення обміну АК з розгалуженім Ланцюг Було діагностовано у 2 (2,3% ± 1,6) дітей. Рівень ала более 922,8 мкмоль / л візначався в 3 осіб, однак ізольована гіпераланінемія булу Виявлено у 2 дітей (2,3% ± 1,6). Порушення обміну ароматичних АК - ізольована гіперфенілаланінемія Виявлено в 1 (1,14% ± 1,1) дитини. Рівень фенілаланіну Склаві 735 мкмоль / л. Підвищення уровня лізину більш чем в 2 рази (более 388,0 мкмоль / л) Виявлення у 2 дітей, однак лізінемію діагностовано в 1 (1,14% ± 1,1) дитини. Більш чем двохкратне Підвищення уровня гістідіну (более 187,8 мкмоль / л), виявлення у 1 (1,14% ± 1,1) пробанда, у которого Зміни сполучаліся Із клінічнімі ознака гістідінемії. Порушення обміну других АК відзначене в 9 (10,3% ± 3,2) дітей. Недіференційоване Підвищення рівнів АК крови відзначалося в 17 (19,3% ± 4,0) випадки, Вторинні аміноацідопатії - у 19 (21,6% ± 4,2). Органічну ацідемію Було діагностовано в 1 (1,14% ± 0,9) пробанда. Загальна Кількість СПОСТЕРЕЖЕННЯ, среди якіх відзначені Первинні й Вторинні Зміни рівнів АК крови були віявлені в 64 (72,7% ± 4,7) дітей. У 27,3% ± 4,8 СПОСТЕРЕЖЕНЬ НЕ Було Виявлено Підвищення рівнів АК, что Вказував на необходимость поиска СПО Іншої етіології. Таким чином, проведений клініко-біохімічній аналіз дозволив візначіті спектр СПО АК, что супроводжувався морфо-генетичними порушеннях та поєднувався з підвіщенім рівнем АК у 30,7% ± 4,9 Обстеження.

Висновки

1. визначили показатели кількісного вмісту вільніх АК крови в здорових дітей у популяції Харківського регіону, что склалось: глутамат (35,2 ± 16,6 мкмоль / л, M ± S), аспартат (6,2 ± 3,9), аспарагін (55,4 ± 15,1), серин (109 ± 40,6), гліцін (304 ± 68,0); таурин (51,6 ± 21), гістідін (55,9 ± 19), треонін (78,4 ± 35,9), аргінін (51,3 ± 23,6), аланін (285 ± 88,2), пролін (167 ± 65), тирозин (48,2 ± 12,4), валін (191 ± 47,7), метіонін (16,2 ± 5,7) цистин (35,7 ± 14,6), ізолейцін (52 , 1 ± 17,7), лейцин (102 ± 30,1), фенілаланін (42,9 ± 15,6), триптофан (19,5 ± 7,3), орнітін (55,8 ± 20,5), лізин (124 ± 30,5), гідроксіпролін (26,9 ± 12,1), цітрулін (18,1 ± 10,7).

2. визначили Рівні вільніх АК крови в дітей старше 6 років з клінічнімі ознака МОЗ; виявлено зменшення рівнів б-аміноадипінової кислоти на 64,0%, цистину - на 27,2% та наявність в-аміномасляної кислоти (7,42,6 мкмоль/л) у порівнянні з рівнями АК крові здорових дітей, які свідчать на користь метаболічних порушень. Сумарна кількість вільних АК крові склала: у новонароджених - 3338422 мкмоль/л, дітей першого року життя - 2995239 мкмоль/л, дітей від 1 до 6 років життя - 2278144 мкмоль/л, що може вказувати на більш високу активність метаболічних процесів у дітей раннього віку.

3. Порівняльна оцінка фенотипу дітей із клінічними ознаками метаболічних порушень виявила зміни з боку шкірних покривів, опорно-рухової системи, черепно-лицьові МАР. З боку нервової системи відзначена максимальна кількість змін, серед яких, ЗПМР та судоми: у дітей із СПО АК - 46,4% та 32,1%, відповідно; у дітей з гіпераміноацидеміями: 19,4% та 27,8%, відповідно; у дітей з відсутністю підвищеного рівня АК, але з клінічними ознаками метаболічних порушень: 8,3% та 4,2%, відповідно, на відміну від контролю. Встановлено, що велика кількість дизморфій (більше 10 МАР) супроводжується підвищеним рівнем вільних АК крові у 95,5% дітей. Це може свідчити про вплив патологічних метаболітів на ембріональний розвиток організму.

4. Оцінка фенотипу дітей із СПО АК встановила наявність: діатезів, екзематозного ураження - 32,1% (в контролі 0,0%); сухості шкіри - 39,3% (20,0%); світлого волосся - 17,9% (5,0%), мязових порушень - 71,4% (15,0%), черепно-лицьових МАР - 78,6% (5,0%) з перевагою брахіцефалії - 25,0% (5,0%), широкого обличчя - 17,9% (0,0%), деформованих вушних раковин - 17,9% (5,0%), “увігнутої спинки носу” - 35,7% (5,0%), високого піднебіння - 75,0% (5,0%), “короткої шиї” - 57,1% (0,0%), “гіпертелоризму сосків” - 64,3% (5,0%), “плоскої стопи” - 35,7% (10,0%), “пупкової кили”- 17,9% (0,0%), що поєднуються із порушеннями з боку нервової (82,2%), травної (39,3%) і сечовидільної (57,1%) систем, які були відсутніми у контролі, потребують дослідження рівня вільних амінокислот з використанням апаратних методів.

5. Аналіз співставлення клінічного та біохімічного фенотипів дітей з ознаками МЗ виявив морфогенетичні особливості, що поєднуються з підвищенням рівнів індивідуальних АК крові: ГЛУ - з дизморфічними рисами обличчя і голови; високим піднебінням; МАР грудної клітки; змінами з боку ЦНС; деформацією вушних раковин у сполученні з аномаліями верхніх кінцівок; ГЛІ - із змінами з боку ЦНС, щелепного апарату, черепно-лицьовими дизморфіями, МАР верхніх та нижніх кінцівок, МАР грудної клітки, піднебіння, деформацією вушних раковин у сполученні зі зміною шкірних покривів; ПРО - з МАР хребта, грудної клітки, нижніх кінцівок та мязового апарату; змінами волосся у сполученні з дизморфічними рисами обличчя і голови; АЛА - з МАР хребта, грудної клітки й, шкіри та її придатків , верхніх і нижніх кінцівок, лиця, вушних раковин і піднебіння у сполученні зі змінами мязів.

6. Визначено спектр СПО (30,7%), що поєднуються з підвищеним рівнем АК крові, серед яких: пролінемія (5,7%), гліцінемія, (6,8%), гіпераланінемія (2,3%), гіперфенілаланінемія (1,1%), лізинемія (1,1%), гістидинемія (1,1%), порушення обміну АК з розгалуженим ланцюгом (2,3%) та інших АК (10,3%). Недиференційовані ГААЕ виявлені у 19,3% обстежених; вторинні аміноацідопатії - у 21,6%; органічні ацидемії - 1,14%.

Практичні рекомендації

1. У діагностиці СПО АК рекомендований системний генетичний підхід до обстеження пробанду та його сімї з урахуванням оцінки фенотипу і дослідження кількісного рівню вільних АК.

2. Наявність у дитини більше 10 мікроаномалій вказує на необхідність дослідження стану метаболізму.

3. При проведенні медико-генетичного консультування дітей з клінічними ознаками МЗ наявність у фенотипі аномалій дизембріогенезу (черепно-лицьові МАР з перевагою брахіцефалії, широкого обличчя, деформованих вушних раковин, “увігнутої спинки носу”, високого піднебіння, “короткої шиї”, “гіпертелоризму сосків”, “плоскої стопи”, “широкого пупкового кільця” “пупкової кили”), що поєднуються із діатезами, екзематозним ураженням, сухістю шкіри; світлим волосся, мязовою гіпотонію, порушеннями з боку нервової (ЗПМР, судоми) травної і сечовидільної систем потребують дослідження рівня вільних амінокислот.

4. Наявність у дитини дизморфічних рис обличчя і голови; високого піднебіння; МАР грудної клітки; змін з боку ЦНС; деформації вушних раковин у сполученні з аномаліями верхніх кінцівок може поєднуватися з підвищеним рівнем ГЛУ; для підвищеного рівня ГЛІ є характерними зміни з боку ЦНС, щелепного апарату, черепно-лицьової дизморфії, МАР верхніх та нижніх кінцівок, МАР грудної клітки, піднебіння, деформація вушних раковин у сполученні зі зміною шкірних покривів; підвищення рівню ПРО поєднується з МАР хребта, грудної клітки, нижніх кінцівок та мязового апарату; змінами волосся у сполученні з дизморфічними рисами обличчя і голови; АЛА - з МАР хребта, грудної клітки й, шкіри та її придатків, верхніх і нижніх кінцівок, лиця, вушних раковин і піднебіння у сполученні зі змінами мязів. Наявність комплексу мікроаномалій можна вважати маркерними ознаками підвищеного рівня вказаних АК.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Новикова И.В. Наследственные болезни обмена амінокислот // Проблемы современной генетики. - Под ред. Е.Я.Гречаниной. - Харьков: КВАДРАТ. - 2003. - С. 361-419.

2. Гречаніна О.Я., Здибська О.П., Новікова І.В., Москалець Н.О. Фенілкетонурія. Клініка, діагностика, лікування //Проблемы современной генетики. - Под ред. Е.Я.Гречаниной. - Харьков: КВАДРАТ. - 2003.- С.113-171.

3. Новикова И.В., Песочина Э.А., Тикоцкая А.Г. Итоги 10 лет массового скрининга новорожденных на фенилкетонурию//Ультразвуковая перинатальная диагностика. - 1997. - № 8-9. - С. 197-208.

4. Новикова И.В. Высокоэффективная жидкостная хроматография в диагностике наследственных болезней аминокислотного обмена: Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика .- Київ.- Вип.8, кн.2.- 1999. - С.151-159.

5. Новікова І.В. Вільні амінокислоти біологічних рідин у дітей з передбачуваним порушенням метаболізму в залежності від віку // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків. - 1999. - №11. - С. 50-55.

6. Новикова И.В. Содержание свободных аминокислот в сыворотке крови // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків. - 2000. - №.13 - С.54-58.

7. Новикова И.В. Нарушения обмена аминокислот. Обзор литературы // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків. - 2001. - №.14 - С.84-95.

8. Новикова И.В., Булавина А.А., Чудная И.В., Москалец Н.А. Диагностика наследственных болезней обмена //Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків, 2001. - №.14 - С.119-124.

9. Гречанина Е.Я., Добродецкая А.Л., Степанец А.П., Новикова И.В., Здыбская Е.П., Гречанина Ю.Б., Гольдфарб И.Г., Гречанин Б.Е., Варенко В.А. Наследственные нарушения метаболизма //Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків, 2003. - №.16 - С. 3-41.

10. Гречаніна О.Я., Новікова І.В., Здибська О.П., Гольдфарб І.Г., Гречаніна Ю.Б. Порушення обміну амінокислот. Проблеми діагностики: Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ.- Вип.13, кн.5. - 2004. - С.270-277.

11. Гречаніна О.Я., Здибська О.П., Гречаніна Ю.Б., Гольдфарб І.Г., Новікова І.В. Діагностика органічних ацідурій у дітей: Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ.- Вип.13, кн.5. - 2004. - С.262-269.

12. Гречанина Е.Я., Маталон Р., Акопян Г.Р., Холмс Б., Жукс С., Реди П.Л., Новикова И.В., Гречанина Ю.Б., Тайринг С., Мясоедов В.В., Гусар В.А., Моисеенко Р.А. Неиспользованные возможности пренатальной эхографии: дефекты закрытия невральной трубки как маркер эпигенетических нарушений // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків, 2006. - №.22 - С.26 - 51.

13. Пат. № 24837 Україна Спосіб діагностики спадкової тромбофілії, що обумовлена порушенням перетворення метіоніну на цистин //Гречанина О.Я., Гречанина Ю.Б., Бугайова О.В., Новікова І.В., Васильєва О.В., Полуботко Т.О., Прасол В.О, Васильєва О.В. (Україна) Опубл. 10.07.07, Бюл. № 10

14. Гречанина Е.Я., Прасол В.А, Троян В.И, Васильєв Д.В., Бугаева Е.В., Молодан Л.В., Новикова И.В. Случай синдрома Элерса-Данлоса, сопровождающийся распространенной венозной мальформацией // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків, 2006. - №.21 - С.23 - 25.

15. Гречанина Е.Я., Новикова И.В. Клинико-биохимические особенности детей с нарушением обмена амінокислот //Актуальні питання медичної генетики: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю КМАПО ім.. П.Л. Шупика. - Київ, - 2007. - С.42-45.

16. Гречанина Е.Я., Сасс Д.О., Здыбская Е.П, Новикова И.В., Федосеева Н.П. Случай метилмалоновой ацидурии у мальчика 4-х лет//Актуальні питання медичної генетики: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю КМАПО ім. П. Л. Щупика. - Київ. - 2007. - С.46-48.

17. Гречанина Е.Я., Песочина Э.А., Новикова И.В. Случай гомоцистинурии III типа у ребенка 6 лет // Плід як частина родини. Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика”. - Харків. - 2000. -Том 1.- С.35-37.

18. Булавина А.А., Москалец Н.А., Новикова И.В. Программы уточняющей диагностики наследственных аминоацидопатий // Плід як частина родини. Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика” - Харків.- 2000. -Том 2.- С.331-332.

19. Гречанина Е.Я., Песочина Э.А., Ткачева Т.М., Христич А.В., Новикова И.В. Возможности диагностики наследственных синдромов в раннем неонатальном периоде с помощью классических методов и новых технологий // Плід як частина родини. Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика”.- Харків. - 2000. - Том 2.- С.346-347.

20. Новикова И.В., Здыбская Е.П., Молодан Л.В. Исследование свободных аминокислот биологических жидкостей // Плід як частина родини. Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика”.- Харків. - 2000. - Том 2.- С.369-370.

21. Федосеева Н.П., Новикова И.В. Клинический полиморфизм и генетическая гетерогенность перинатальной энцефалопатии у детей с болезнями обмена веществ // Плід як частина родини. Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика”.- Харків. - 2000. -Том 2.- С.378-380.

22. Гречаніна О.Я., Новікова І.В., Гречаніна Ю.Б. Роль аналізу вільних амінокислот в діагностиці метаболічних порушень при спадково обумовлених неврологічних захворюваннях //Соціальна педіатрія: Матеріали V міжнародного Українсько-Баварського симпозіуму. - Вип. I. - Київ, 2001. -С.74-79.

23. Гречаніна О.Я., Москалець Н.О., Новікова І.В., Федосєєва Н.П. Оздоровче харчування для дітей, хворих га фенілкетонурію // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2001. - №2.- С.63-64.

24. Новікова І.В., Чудна І.В. Діагностика спадкових аміноацідопатій // Медицина третього тисячоріччя: Матеріали конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету. - Харків. - 2001. - С.30.

25. Новікова І.В., Ткачова Т.М., Христич А.В., Чудна І.В., Гречаніна Ю.Б. Характер обмінних порушень при структурних хромосомних абераціях// Медицина третього тисячоріччя: Матеріали конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету. Харків. - 2001. - С. 29.

26. Новікова І.В, Гречаніна О.Я. Порушення обміну амінокислот у дітей та дорослих // III з`їзд медичних генетиків України: Матеріали з`їзду. - Львів. - 2002. - С.23.

27. Grechanina O.Ya., Novikova IV, Moskalets NO, Grechanina Ju.B., Gusar VA Detection of inherited metabolic disorders in the region of Kharkiv/Ukraine //Laboratorine Medicina: 8th Annual Asian-Europ. Workshop on Inborn Errors of Metabolism - Vilnius, Lithuania, 2002. - Р.60.

28. Озерова Л.С., Здыбская Е.П., Гречанина Ю.Б., Федосєєва Н.П., Новикова И.В. Случай интермиттирующей формы лейциноза // Ультразвукова перинатальна діагностика. - Харків. - 2006. - №.21 - С.37- 38.

29. Grechanina E., Novikova I., Fedoseeva N., Gusar V. PKU screening in Kharkiv, Poltava, Chernigiv and Sumy regions of Ukraine // The 5th European ISNS Congress in Newborn Screening. - Reykjavik, 2007. - P.49.

30. Grechanina E., Matalon R., Novikova I.,. Fedoseeva N., Zdybskaya E., Grechanina Ju. The experience with Large Neutral Amino Acids in Ukraine // Journal of Inherited Metabolic Disease. - Vol.30. - Hamburg, 2007. - P.13.

31. Grechanina E., Matalon R., Brandon B., Holmes Е., Novikova I., Grechanina Ju., Gusar V. Genetic Polymorphisms of Methylenetetrahydrofolate Reductase (MTHFR), Methionine Synthase Reductase (MTRR), and Reduced Folate Carrier-1 (RFC-1) in a High Neural Tube Defect Risk Population // Journal of Inherited Metabolic Disease. - Vol.30. - Hamburg, 2007. - P.30.

Анотація

Новікова І.В. Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну в дітей високого генетичного ризику. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - Український інститут клінічної генетики Харківського державного медичного університету, Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей сімей, що мають дітей з ознаками МЗ. Вивчені фенотипові ознаки дітей з порушенням обміну АК, досліджені рівні вільних АК крові здорових дітей і дітей з клінічними ознаками МЗ в популяції Харківського регіону. Доведено, що зміни в кількісному вмісті вільних АК крові поєднуються з високим рівнем дизморфій (більше 10) у 95,5% дітей. Установлені морфогенетичні особливості дітей, що сполучаються з підвищенням рівня окремих АК крові. Визначено спектр СПО (30,7%), що поєднуються з підвищеним рівнем АК крові, серед яких: пролінемія, гліцінемія, гіпераланінемія, гіперфенілаланінемія, лізинемія, гістидинемія, порушення обміну АК з розгалуженим ланцюгом. Недиференційовані ГААЕ виявлені у 19,3% обстежених; вторинні аміноацідопатії - у 21,6%.

Ключові слова: спадкові порушення обміну, амінокислоти, спадкові метаболічні захворювання, дизморфії, фенотип, біохімічне дослідження, високоефективна рідинна хроматографія.

анотація

Новикова И.В. Свободные аминокислоты крови в диагностике наследственных болезней обмена у детей высокого генетического риска. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 - генетика. - Украинский институт клинической генетики Харьковского государственного медицинского университета, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена исследованию особенностей семей, которые имеют детей с клиническими признаками наследственных нарушений обмена аминокислот (АК).

Проведено исследование клинических, клинико-генеалогических и биохимических (исследование уровней свободных АК крови с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии) характеристик пробандов с признаками наследственных метаболических заболеваний (МЗ). Изученные фенотипические признаки детей, направленных на медико-генетическое консультирование с подозрением на нарушения обмена АК.

Исследованы уровни свободных АК крови здоровых детей и детей с клиническими признаками МЗ разных возрастных категорий. Исследованы образцы крови детей популяции Харьковского региона. Установлено, что клинические проявления патологии, которые сочетаются с повышением уровней свободных АК крови, у 78,6% детей манифестировали в 1-ом полугодии жизни. Доказано, что изменения в количественном содержимом свободных АК крови сочетаются с высоким уровнем дизморфий (больше 10) у 95,5% детей. Высказано предположение о влиянии патологических метаболитов (аминокислот и их производных) на развитие микроаномалий. Установлены морфогенетические особенности детей, которые сочетаются с повышением уровня глицина, глютаминовой кислоты, аланина и пролина крови.

Среди детей с признаками МЗ выявлен спектр НБО (30,7%), которые сочетаются с повышенным уровнем АК крови, среди которых: пролинемия, глицинемия, гипераланинемия, гиперфенилаланинемия, лизинемия, гистидинемия, нарушения обмена АК с разветвленной цепью. Недифференцированные гипераминоацидемии выявлены у 19,3% обследованных; вторичные аминоацидопатии - у 21,6%.

При проведении медико-генетического консультирования детей с клиническими признаками МЗ наличие в фенотипе аномалий дизэмбриогенеза (черепно-лицевые МАР с преобладанием брахицефалии, широкого лица, деформированных ушных раковин, “вогнутой спинки носа”, высокого неба, “короткой шеи”, “гипертелоризма сосков”, “плоской стопы”, “широкого пупочного кольца”), которые сопровождаются диатезами, экзематозными поражениями, сухостью кожи, мышечной гипотонией, нарушениями со стороны нервной (ЗПМР, судороги) пищеварительной и мочевыделительной систем являются показаниями к оценке состояния метаболизма.

Ключевые слова: наследственные нарушения обмена, аминокислоты, наследственные метаболические заболевания, дизморфии, фенотип, биохимическое исследование, высокоэффективная жидкостная хроматография.

Summary

Novikova IV Bloods free amino acids in the diagnostics of the inherited metabolic diseases in children of high genetic risk. - Manuscript.

Candidate Dissertation on the scientific degree competition in medical sciences on speciality 03.00.15 -genetics - The Ukrainian Institute of Clinical Genetics of the Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2007.

The thesis is devoted to research of phenotype pictures of patients with clinical indications of the amino acids (AA) metabolic diseases in combination with quantitative bloods free AAs analysis.

There were investigated clinical, genealogical and biochemical (bloods free AАs levels with using HPLC) patients attributes with the signs of inherited metabolic diseases. The author is made phenotype signs of children, which were directed on the medical-genetic advising and had attributes of AAs metabolic diseases. There were detected levels of the bloods free AA of the children in different age categories for Kharkiv subpopulation.

The clinical signs of the pathologies with combination of increasing of the bloods free AAs level are manifested at the 1 half-year of life for 78,6% children. It is proved that increasing bloods free AA level go with high level of dysmorphias (more than 10) in 95,5% children. We supposed that pathological metabolites influence on dismorphy formation. There were detected morphogenetic childrens features which were combined with increasing levels of some bloods AA.

There were exposed: inherited AA diseases (30,7%), undifferential hyperaminoacidaemias (19,3%); secondary aminoaminoacidopathias (21,6%); on the base of the clinical inspection and laboratory research. The calculation of some AAs coefficients was conducted.

The keywords: inherited metabolic diseases, free amino acid, dysmorphia, phenotype, biochemical research, high performance liquid chromatography.

...........

:)

  • Вільні амінокислоти крови в діагностіці Спадкового
  • Загальна характеристика роботи
  • Основний Зміст роботи
  • Практичні рекомендації
  • Список праць, опублікованих за темою дисертації

  • Скачати 65.74 Kb.