Стан системного та місцевого імунітету та рівень протізапальніх цитокінів у дітей, Хворов на бронхіальну астму






    Головна сторінка





Скачати 103.71 Kb.
Дата конвертації08.05.2018
Розмір103.71 Kb.
Типнаукова робота

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

01004, Київ-4, Бульвар Шевченка, 13

тел. (044) 234-60-63

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

ОСОБЛИВОСТІ вторинна ІМУНОДЕФІЦІТІВ

ПРИ ПАТОЛОГІЧНІХ станемо РІЗНОГО походження

(Проміжній)

Стан системного та місцевого імунітету та рівень про- и протізапальніх цитокінів у дітей, Хворов на бронхіальну астму

Керівник НДР

зав. лабораторією імунології

д.м.н., проф. В.Г. Бордонос

2008.10.20

Нормоконтролер Л.М. Колеснікова

2008.10.20

Рукопис закінчено 15 жовтня 2008р.

Результат цієї роботи Розглянуто вчення Радою НМУ

Протокол № _____ від ______________ 2008року


СПИСОК АВТОРІВ

1. Керівник НДР

Зав. лабораторією імунології

д-р мед. наук, професор 08.10.20 В. Бордонос

2. Відповідальний виконавець

м наук. співроб.

д-р біол. наук 08.10.20 Н. Бичкова

3. Відповідальний виконавець

м наук. співроб.

д-р біол. наук 08.10.20 К. Гаркава

4. Молодший науковий співробітник

канд. біол. наук 08.10.20 Л. Куюн

5. Старший лаборант І категорії 08.10.20 В. Петриченко

6. Старший лаборант І категорії 08.10.20 Н. Таранова

7. Старший лаборант ІІІ категорії 08.10.20 Г. Клименко

8. Старший лаборант ІІІ категорії 08.10.20 Т. Гавриш

9. Препаратор 08.10.20 Л. Ковальчук

10. Препаратор 08.10.20 О. Препіяло

11. Препаратор 08.10.20 Н. Пекур

12. Співвіконавець доцент кафедри педіатрії №2 НМУ

д-р мед. наук 08.10.20 М. Прохорова


РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 58 стор., 10 табл., 22 джерела.

Об'єкт дослідження - стан місцевого імунітету слізовіх оболонок ротової порожніні дітей та бронхо-легенево зміву у хворого на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Мета роботи - на Основі Вивчення стану місцевого імунітету Розкрити Механізми Виникнення вторинна імунодефіцітів при наявності карієсу у дітей та змін в бронхо-легенево зміві у хворого на ХОЗЛ.

Методи дослідження - загально-КЛІНІЧНІ, імунологічні - визначення вмісту SIgA, IgG, IgA, фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа в сліні та субпопуляцій лімфоцитів и фагоцитозу в бронхо-легенево зміві.

Обстежено 178 дітей з карієсом и 60 здорових та 20 Хворов на ХОЗЛ и 10 здорових осіб, співставлюваніх за ВІКОМ и статью.

Проведені дослідження стану місцевого імунітету слізовіх оболонок ротової порожніні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку Із супутніми соматичними захворюваннямі при наявності та відсутності карієсу виявило Зміни в стані локального імунітету, Які співпадалі з аналогічнімі порушеннях системного імунітету, что Було обумовлено НЕ лишь наявністю карієсу, но и супутньої патології. Проведення розроблення курсу профілактічного лікування спріяло досягнені клініко-імунологічної ефектівності, зростанню концентрації SIgA та відновленню нормального біоценозу ротової порожніні. У бронхо-легенево зміві у хворого на ХОЗЛ На Відміну Від періферічної крови Виявлено зниженя фагоцітарної актівності, вмісту CD19 +, CD3 +, CD8 + клітін та Збільшення експресії HLA-DR антигену.

Місцевий ІМУНІТЕТ, секреторну IgA, фагоцитозу, СУБПОПУЛЯЦІЇ лімфоцитів, КАРІЄС, ДІТИ, хронічне обструктивного ЗАХВОРЮВАННЯ легень.


ЗМІСТ

Перелік умовних Позначення, сімволів, одиниць, СКОРОЧЕННЯ и термінів

Вступ

Розділ 1. Сучасні погляди на стан імунної системи у дітей, Хворов на бронхільну астму. (Огляд літератури)

Розділ 2. Матеріали и методи дослідження

Розділ 3. Результати ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Особливості імунного та цитокінового статусу дітей, Хворов на бронхільну астму різного ступенів перебігу

3.2 Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан в РЕАБІЛІТАЦІЇ дітей, Хворов на бронхільну астму

Висновки.

Перелік ПОСИЛАННЯ



ПЕРЕЛІК умовних Позначення, СІМВОЛІВ, одиниця, СКОРОЧЕННЯ І термінів

CD3 + - Т - лімфоцити

CD4 + - Т - хелпери / індукторі

CD8 + - Т - супресори / цітотоксічні

CD16 + - натуральні кілерні Клітини

CD22 + - В- лімфоцити

ФІ - фагоцитарний індекс

ФЧ - фагоцитарної число

SIgA- секреторну імуноглобулін А

IgЕ - Загальний імуноглобулін Е

ІЛ-4 - інтерлейкін 4

ІЛ-1β - інтерлейкін 1 бета

НСТ - нітросіній тетразолієвій

БА - бронхіальна астма

БАЛП - бронхіальна астма легкого перебігу

БАСВ - бронхіальна астма середньої важкості перебігу

БАСТ- бронхіальна астма важкий перебігу

РБТЛ з ФГА- Реакція бласттрансформації лімфоцитів з фітогемагглютініном

ЦІК - ціркулюючі імунні комплекси


ВСТУП

Проблема БА є однією Із актуальних в сучасній клінічній медицині в зв ¢ язку з ее зростанням и розповсюдженістю, тяжким перебігом у дитячому віці, труднощамі у діагностіці, складністю Вибори адекватної індівідуальної терапії и підвіщенням летальності [1,2].

За данімі ВООЗ розповсюдженість БА в мире колівається в Середньому від 4 до 8%, среди дитячого населення складає від 2 до 15%. За данімі епідеміологічного дослідження, проведеного в Києві в рамках МІЖНАРОДНОГО прогнозування ISAAC 1999-2000 рр., Пошіреність БА склалось 6,1-8,1% [3].

Перші прояви захворювання за результатами даного дослідження відмічаліся у 54,1% Хворов у раннього віці, а у 14,3% з них - на Першому году життя. Рання діагностика відмічена лишь у 9,5% віпадків. Таким чином, безперечно є факт пізньої діагностики хвороби.

В Україні цею Відсоток в Дитячій популяції складає 5-10% [4]. За данімі МОЗ України інвалідізація дітей внаслідок хвороб ОРГАНІВ дихання ставити 5,3% від загально уровня и зумовлена, головним чином, бронхіальною астмою. Порівняно з +1992 роком інвалідізація дітей бронхіальною астмою збільшілася в 3 рази. Розповсюдженість БА в городе Киеве на 1000 дітей складає 8,75 в 2002 году и 9,32 в 2003 году та 9,43 в 2004 году. На сегодня за данімі дитячого алергології м.Києва в городе нараховується 4317 дітей, Які страждають на БА.

Без сумніву, что Зміни навколишнього середовища, пов ¢ язані з виробничою діяльністю людини й урбанізацією, такоже віклікають за собою ріст алергічного НАВАНТАЖЕННЯ і / або зніжують поріг чутлівості популяції до алергенів. Разом з тім, що не Дивлячись на неспріятліві епідеміологічні дані та зростання захворюваності на хронічну патологію на тлі рецідівуючої бронхообструкції, ее лікування обмежується зняття Гостра проявів и Фактично обрівається з моменту виписки дитини Із стаціонару.

Практично ігнорується принцип первинної ПРОФІЛАКТИКИ хронізації Гостра захворювань ніжніх діхальніх Шляхів у дітей Із групи ризику.

За останні роки в Нашій стране проведена значний робота по Вдосконалення допомоги Хворов БА, результатом якої стала розробка та Прийняття на ІІ з ¢ їзді фтізіатрів та пульмонологів України в 1998 году національного Консенсусу относительно діагностики та лікування БА [2], Який предполагает чіткій ступеневий підхід до терапії цього захворювання. Але, незважаючі на досягнуті успіхі, деякі аспекти лікування ТИ БА нашли відображення в прийнятя документах. Одним з таких є питання про! Застосування імуномодуляторів та антіоксідантів, окрім антібактеріальніх препаратів.

При БОС, что супроводжує БА, віявляються ознака Порушення імунного гомеостазу и характерні РІСД аутоімунного процесса. У підтрімці процесса безсумнівну роль відіграє Мікрофлора, особливо різноманітні мікробні, мікробно-мікоплазменні, мікробно-вірусні асоціації. Імунодефіцітні стани створюють сітуацію, при котрій організм НЕ может відповісті повноцінною імунною реакцією на антигени, что полегшує інфікування слабопатогеннимі мікроорганізмамі, аутобактеріямі або грибами. Досить часто Традиційне лікування кортікостероідамі, антібіотікамі и сульфаніламідамі широкого спектру Дії, антігістаміннімі препаратами І, особливо, їх комбінацією НЕ покращує, а посілює імунологічну недостатність, порушує "колонієрезістен-тність", переводити Хворов в стан "компрометуючіх" [5].

Окрім цього, з погіршенням екологічного стану навколишнього середовища в Україні растет Кількість людей, в якіх віявляються Вторинні імунодефіціті, коли в результате наявності соматичних та других хвороб та Дії других факторів відбуваються Порушення в тій чи іншій ланці імунітету. Розвиток вторинна імунодефіцітів могут віклікаті протозойні інвазії та гельмінтозі, Бактеріальні інфекції, вірусні інфекції, Порушення харчування, новоутворення, аутоімунні захворювання, екзогенні та ендогенні інтоксікації, імунодефіціт после Дії різніх факторів - фізичних, хімічніх.

Таким чином, Вторинні імунодефіціті формуються у населення з віхідною нормальною імунною системою під дією негативних факторів навколишнього середовища. При вторинно імунодефіцітніх станахможуть порушуватіся Різні ланки імунної системи: Т-, В - та фагоцитарна ланка. Такоже может буті дефіціт в системе комплементу и комплексне Порушення у всех складових імунної системи, что виробляти до зниженя кількості імунокомпетентних клітін та їх Функції. Особливо чутліва до Дії негативних факторів імунна система дітей, коли відбувається їїстановлення.

Поряд Із Вивчення клітінного та гуморального імунітету Надзвичайно важлівім такоже є дослідження стану місцевого, локального імунітету слізовіх оболонок респіраторного тракту, інтегральнім Показники которого є рівень секреторного IgA в сліні.

Загальновідомо, что SІgA - це перша лінія протіантігенного захисту слізовіх оболонок. Достатній его рівень в сліні даже при неглібокіх зрушеннях в клітінному та гуморального імунітеті Забезпечує резістентність слізовіх оболонок до бактеріальніх та вірусніх антігенів [3, 4, 5, 6].

SІgA здатні попереджуваті адгезію вірусів до епітеліальніх клітін слізовіх оболонок, а при внутрішньоклітінному розпізнаванні вірусів -можуть блокуваті процеси транскріпції вірусного геному. Аналогічнім механізмом секреторні ІgA блокують и адгезію мікроорганізмів.

SІgA здатні посілюваті Активність фагоцітуючіх клітін та регулюваті клітінноопосередковану антітілозалежну цітотоксічність лімфоцитів слізовіх оболонок.

Окрім SІgA, в сліні віявляються и інші імуноглобуліні, зокрема IgG та мономерна форма ІgA, проти на поверхню епітеліального шару слізовіх оболонок смороду могут проходити лишь при питань комерційної торгівлі порушеннях та дефіціті SІgA. Зокрема, такими факторами могут буті обострения хронічніх запальний процесів в верхніх діхальніх шляхах, вікліканіх гемолітічнім стрептококи, паличка інфлюенці, нейсеріямі, Які часто віявляються при карієсі.

З'явилися в сліні та Підвищення уровня IgG віявляється кож при наявності запальних процесів в слізовіх оболонках, оскількі IgG, як одного лінія гуморального захисту, спріяє Формування іменних комплексів з антигенами мікроорганізмів, Які фіксують комплемент, тому смороду віявляють протізапальну направленість, забезпечуючі затримки та елімінацію чужорідніх антігенів механізмамі запаленою.

У зв "язку Із віщезазначенім Вивчення стану імунної системи у дітей з алергологічнім анамнезом є Надзвичайно актуальним, тому что Порушення імунного гомеостазу є однм Із ланцюгів патогенетичного механізму Виникнення бронхіальної астми.

Роботи, в якіх бі Повністю вісвітлювалісь питання КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ стану імунної системи дітей, Хворов на БА, Із врахування Даних ее клітінної та гуморальної ланки, місцевого імунітету респіраторного тракту, взаємозв "язку Із інфікуванням последнего атипових Збудник та рівнем SІgA и IgE на слізовіх, дінамікою уровня про- та протізапальніх цитокінів, змін концентрації ЦІК різної молекулярної масі та стану фагоцітарної системи як в процесі захворювання, так и під Вплив лікування, практично відсутні.

У зв "язку з ЦІМ, мета даної роботи - на Основі Вивчення системного та місцевого імунітету та уровня про- и протізапальніх цитокінів вівчіті Особливості стану імунної системи дітей, Хворов на БА, різного ступенів перебігу та ефективність імунореабілітації Хворов під Вплив препарату імунофан.

Для вирішенню мети були поставлені следующие завдання:

1. Вівчіті стан клітінного та гуморального імунітету та его фагоцітарної ланки у дітей, Хворов на БА, з легким, середньої важкості та важкий перебігом залежних від наявності та ступенів колонізації атипових Збудник слізової респіраторного тракту.

2. Вівчіті стан місцевого імунітету дітей, Хворов на БА, за рівнем SІgA залежних від ступенів важкості перебігу захворювання та інфікування слізовіх атипових Збудник.

3. Дослідіті рівень про- та протізапальніх цитокінів (ІЛ-1β та ІЛ-4) у дітей, Хворов на БА, при різному Ступені перебігу захворювання та їх Зміни в процесі лікування.

4. Вівчіті рівень загально IgE в сіроватці крови та его взаємозв "язок Із концентрацією SІgAна слізовіх респіраторного тракту І ступеня важкості перебігу захворювання.

5. Вівчіті Вплив препарату імунофан на стан системного та місцевого імунітету дітей, Хворов на БА, та оцініті его ефективність на різніх етапах лікування.


РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ подивіться на СТАН ІМУННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, Хворов НА БА (огляд літератури)

У Хворов на БА, что супроводжується бронхообструктивним синдромом (БОС), в імунній системе вібуваються СКЛАДНІ Зміни, Які віражаються в дефекті будь-якої ланки імунітету. Причиною цього могут буті як Первинні Порушення імунної ВІДПОВІДІ, обумовлені генетичними факторами, так и Вторинні дефекти імунітету, вінікаючі при запальних захворюваннях легень, під Вплив різніх патогенних вплівів, в тому чіслі и продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, на початково незмінену систему імунітету. Взаємозв ¢ язок между імунітетом та інфекцією носити Досить складаний характер: інфекція может буті як наслідком, так и причиною імунологічної недостатності. Чим более віражені Зміни в імунній системе, тім більшу роль відіграють в розвитку БА інфекції, обумовлені умовно-патогенною флорою, а такоже сапрофітамі, в тій же година імунологічна недостатність может розвіватіся в результате прямої або опосередкованої Дії продуктів життєдіяльності мікроорганізмів на імунокомпетентні Клітини.

Частота сполучення бронхіальної астми з алергійнімі ріносінусопатіямі (АРС) ставити 70-90% в залежності від регіону, и спостерігається Значний ріст ціх захворювань. Патогенез БА и АРС складаний, та ведуча роль належить імунопатологічнім механізмам. Розвиток іменних порушеннях может буті пов "язаний з дією патогенних збудніків на організм. Метою роботи Було Вивчення Деяк показніків імунітету від персістенції патогенної флори на слізовій бронхів и слізовій порожніні у хворого БА в сполученні з АРС [82].

Значний роль в патогенезі БА відіграють вірусні інфекції, причому респіраторні віруси розглядаються як одна з найчастішіх причин обострения цього захворювання [64,65]. Разом з тим, у літературі немає чіткіх уявлень про значення окремий змін у протівірусному імунітеті при БА як захисних чи, навпаки, патогенетичних [66].

Обострения бронхіальної астми всегда супроводжується явіщамі інтоксікації. Інтоксікація, зумовлена ​​всмоктуванням продуктів розпад при БА та алергізацією організму до бактеріальніх алергенів, порушує скоординованості діяльність ОРГАНІВ [60].

БА у дітей, особливо дерти 3-х років життя, часто залішається невпізнаною и маскується за іншімі діагнозамі (обструктивний бронхіт, бронхообструктивний синдром, дерматореспіраторній синдром). Рівень інвалідності БА на Україні растет и в 2005 году Склаві 7,4 на 10000 Хворов [62].

Несприятливим перебіг бронхіальної астми и патології щітовідної залоза та їх Вплив на ріст та розвиток дитини, при поєднанні ціх патологій, обумовлює Актуальність цієї проблеми, вибір напряму, мету и задачі даного дослідження. Співставлення ступеню віразності імунологічної ВІДПОВІДІ у хворого на БА з дифузно зобом и з незміненою щитовидної залоза НЕ виявило достовірніх відмінностей в реагуванні основних ланок імунної системи. Загальні Тенденції ціх змін в клінічніх групах малі однотипних характер .. [84].

Дослідження мокроти Хворов на БА дозволили віявіті суттєві Зміни у співвідношенні клітін цітограмі. Візначені Порушення виявляв у виде Підвищення пітомої ваги еозинофілів, нейтрофілів з одночаснім зниженя пітомої ваги та функціональної актівності альвеолярних макрофагів, тобто спостерігався "макрофагальний дефіціт", Який візначає депресію місцевої захісної Функції легень. Аналіз функціональної актівності клітін показавши Порушення функціональніх можливости альвеолярних макрофагів Із зниженя адгезівної та поглінальної здатності на фоні актівації внутрішньоклітінного кіснезалежного метаболізму. Підвищення показніків НСТ-тесту візначає неможлівість розвитку адекватного респіраторного Вибух й обумовлює зниженя антімікробніх властівостей клітін міцевго захисту [86].

Вторинна ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ

У літературі накопічено ряд робіт, присвячений розвитку вторинної імунологічної недостатності, значення котрій в патогенезі основного захворювання Ранее пріділялось недостатньо уваги. Однако попередження або Усунення вторинна імунодефіцітніх станів (ІДС) спріяє більш повну відужанню, попереджує перехід Гостра захворювання в затяжному або хронічне. В Основі розвитку вторинної імунної недостатності лежить зниженя функціональної актівності Т та В-системи імунітету, макрофагів або системи комплементу, послабляючої відповідь організму на причину агент або на інші антигени. Частіше Всього імунологічна недостатність розвівається під Вплив бактеріальніх та вірусніх інфекцій, при голодуванні, лікуванні антібіотікамі та під Вплив других фізичних, хімічніх и других Дій на організм.

Вивчення імунного статусу при БА дозволило віявіті ряд дефектів в імунній системе, Які стосують конкретних ее ланок - клітінного та гуморального імунітету и неспеціфічніх факторів захисту, причому імунологічні дефекти стосуваліся як системного, так и місцевого імунітету та віражалісь в зміні НЕ только кількісніх, но и функціональніх показніків.

Виявлено такоже Підвищення бактерицидно-метаболічної актівності нейтрофілів и незначна прігнічення внутрішньоклітінного кісневозалежного метаболізма моноцітів на тлі зниженя їх функціонального резерву, что свідчіть про наявність у Обстеження Хворов на БА імунної недостатності [57].

До неспеціфічніх протівірусніх іменних механізмів відносяться сіроваткові інтерферони (ІФН) та натуральні кілері (НК) [63]. Система ІФН Виконує ключові контрольно-регуляторні Функції, направлені на создание неспрійнятлівості клітін до вірусніх інфекцій, підтрімку гомеостазу оранізму, Здійснює імуномодулюючу дію [67]. НК-це субпопуляція лімфоцитів зі спонтанною літічною актівністю вірус-залежних та пухлина клітін [68]. Відомо, что алергічна Схильність великою мірою Залежить від уровня цитокінів, окрема ІФН-γ [69]. Різноманітні стресорні впливи такоже вплівають в основном на неспеціфічні імунні Механізми, Такі як ІФН та НК цітотоксічність [70].

У Хворов на БА Виявлено знижена здатність мононуклеарів та антиген-спеціфічніх Т-клітин періферічної крови віробляті ІФН-γ [71]. Разом з тим, підвіщена продукція ІФН при Важко перебігу БА может відіграваті патогенетичну роль, підтрімуючі еозінофільне запаленою [72, 73]. Щодо НК в літературі немає однозначних поглядів на роль и рівень актівності ціх клітін при БА [68]. З метою уточнення показань для імунокорекції необхідне Виявлення уровня показніків неспеціфічніх протівірусніх іменних механізмів та їх захисне значення у хворого на БА різної важкості.

Порушеннях Т- и В- ІМУНІТЕТУ

За данімі чисельного ДОСЛІДЖЕНЬ для Хворов на БА характерним є Зменшення вміст в крови Т- та В-лімфоцитів [6,7,8]. При цьом можна Було б пріпустіті, что Зменшення кількості імунокомпетентних клітін у хворого на БА пов ¢ язано з їх перерозподілом в шоковий орган. Проти при вівченні місцевого імунітету в лаважной вмісті такоже відмічено низьких вміст Т-, В-лімфоцитів та макрофагів. У Хворов на БА відмічено НЕ только зниженя Загальний вміст Т- та В-лімфоцитів, но и визначаються суттєві Зміни субпопуляційного складу клітін.

Так, порівняно Із здоровими, у них зниженя число Т-лімфоцитів (СD3 +), відмічена тенденція до зниженя субпопуляцій лімфоцитів - Т-хелперів та Т-супресорів (СD4 + та СD8 + відповідно) та імунорегуляторногоіндексу (ІРІ), візначаємого у виде співвідношення СD4 + / СD8 + [6,7,8, 9].

Імунологічне обстеження дітей дошкільного віку відзначіло вірогідне (р <0,05) Підвищення сіроваткового уровня IgG и зниженя вмісту IgA при нормальних концентраціях IgМ, что свідчіть про зниженя гуморального імунітету [57].

Встановлен, что дефіціт Т-системи спостерігається у всех періодах бронхіальної астми, проти найбільш вираженість ВІН у міжпріступному періоді. Поряд з ЦІМ наблюдается недостатність Т-лімфоцитів-супресорів, что в кінцевому результате мабуть є провіднім фактором розвитку патогенезу атопічної бронхіальної астми. У всех фазах Ядухи в даній групі дітей растет значення співвідношення хелпери / супресори. Слід Зазначити, что Порушення співвідношення відбувається за рахунок Зменшення вмісту Т-лімфоцитів-супресорів на фоні субнормальної кількості хелперів. Недостатність Т-лімфоцитів, особливо Т-супресорів, є провідною в патоімуногенезі. Функціональна недостатність клітінного імунітету спріяє зниженя місцевого імунного захисту, Зменшення елімінації чужерідних в антигенному відношенні сполуки. Все в комплексі створює передумови підвіщеного синтезу Антитіл класу ІgЕ-маркера атопії. Концентрація Загальна ІgЕу 94,7% Обстеження дітей булу вища у 1,5-10 разів, чем віковій норматив [57]. При атопічній форме БА діагностована дізімуноглобулінемія: так, приступний период характерізувався підвіщенням вмісту ІgG, М та зниженя рівнем Іg А; післяпріступній период знаменувався збільшенням концетрації Іg А в сіроватці крови у поєднані Із підвіщенім вмістом ІgGта IgМ. Міжпріступній период характерізувалі: високий вміст ІgА и IgМ, а Іg G нормалізувався.

ЦІК

Встановлен високий вміст ціркулюючіх іменних комплексів (ЦІК) в течение усіх періодів Ядухи з максимальним значенням в післяпріступному проміжку, что примерно в 8 разів перевіщувалі показатели контрольної групи. Віщезгадане можна поясніті тім, что алергічні Реакції за участю ЦІК протікають сповільнено, а тому максимально проявляються после нападу Ядухи. Підвіщена концентрація ЦІК поєднувалась Із збільшенням ІgG и IgМ, як найбільш часто складових частин ЦІК.

А.І. Сукачова та співавт. [10] виявило дісімуноглобулінемію різного ступенів вираженості у хворого БА залежних від тяжкості перебігу захворювання.

У приступні періоді відмічалось Підвищення ІgМ у Хворов всех груп. У дітей з легким епізодічнім та персістуючім перебігом відмічалось Збільшення ІgА, а з наростанням важкості захворювання показатели ІgА та ІgG зніжувалісь [10].

Н.Г. Бичкова та співавт. [93] .досліджувалі гуморльну ланку імунітету у хворого на БА дітей в период ремісії при наявності в крови спеціфічніх ІgG- та ІgМ-антитіл до Chlamydiapneumoniae та персістенції Збудник у дітей 1-6 років (І підгрупа) встановлен недостовірне зниженя концентрації ІgG- та ІgМ -антітіл при підвіщенні вмісту ІgА, та вірогідне зниженя їх вмісту у дітей старшої вікової групи, что может буті обумовлених більшою трівалістю захворювання на фоні зниженя кількості CD4 + клітін. Зниженя концентрації сіроватковіх імуноглобулінів может буті пов "язане ще й з тим, что смороду є складового Частина ціркулюючіх іменних комплексів (ЦІК), рівень дрібно- та середньомолекулярніх фракцій якіх є достовірно підвіщенім. Так, у дітей І групи при зніженні на 61,32% кількості велікомолекулярніх ЦІК Із константою седіментації> 19S порівняно з нормою спостерігається Підвищення вмісту високопатогенного середньо- (на 73,71%) та дрібномолекулярніх (на 307,34%) ЦІК .. Аналогічно и у дітей старшого віку рівень патогенних середньо- та дрібномолекулярніх ЦІК перевіщував дані у здорових дітей на 67,05% та 343,12% відповідно при дефіціті фізіологічних вісокомолекулярніх ЦІК на 56,87%. Підвищення концентрації патогенних ЦІК у дітей обох груп, Хворов на ронільу астму, в период ремісії супроводжується такоже у дітей старшого віку порушеннях метаболічної аківності нейтрофілів, їх поглінаючої та переварювальної Функції, что спріяє порушеннях елімінації ЦІК Із організму. Кроме того, при знженні фагоцітарної актівності середньо- та дрібномолекулярні ЦІК могут актівуваті систему комплементу за альтернативним Шляхом І, таким чином, Сприяти підтрімці запального процесса в бронхолегеневій системе [94,95]. Таким чином, досліднікамі встановлен, что у дітей, Хворов на бронхіальну астму, в период ремісії спостерігаються Зміни в імунній системе, більш віражені при наявності в крови високих тітрів спеціфічніх ІgG- та ІgМ-антитіл проти Chlamydiapneumoniae, та персістенції Збудник в І підгрупі дітей, Які пошірюються на всі ланки імунної сстемі та ма ють прояви вторинна імунодефіціту, что потребує для подовжений ПЕРІОДУ ремісії! застосування імунокорігуючої, адаптогенної та сорбційної терапії.

Порушеннях секреторних ІМУНІТЕТУ

А.М. Борисова та співавт. [6] при вівченні бронхіального секрету та сліні Хворов на інфекційно-алергічну БА виявило у них достовірно зниженя вміст SІgА. Низьких рівень SІgА у хворого на БА, можливо, пояснюється сполучення Антитіл в результате масового надходження антигену або є наслідком зниженя кількості ІgА-наявний плазматичних клітін Із-за трівало протікаючого інфекційного процесса в слізовіх бронхів.

При Дії бактеріальніх факторів відбувається Збільшення проніклівості епітеліального бар "єра, что запускає місцеву імунну відповідь. Спостерігається Збільшення синтезу sIgA, Підвищення продукції сіроватковіх IgМ та ІgG, Які в складі ціркулюючіх іменних комплексів (ЦІК) відкладаються на слізовій оболонці. Гіпепродукція ЦІК блокує Т-супресори, Які могут регулюваті місцеву імунну відповідь І, таким чином, формується порочне коло, Котре є одним Із важлівіх механізмів хронізації імунного запального процесу.Віходячі Із отриманий результатів, в терапії БА з АРС та патенти враховуваті персистенцію патогенної флори на слізовіх оболонках І, відповідно, прізначаті імунотропні препарати для корекції вінікаючіх порушеннях місцевого імунітета [82].

Недостатність SІgА є однією з важлівіх ланок в генезі бронхіальної астми. Зниженя показніків місцевого імунітету в значній мірі спріяють розвитку вірусно-бактеріальніх інфекцій в бронхолегеневій системе, персістенції збудніків в ніжніх діхальніх шляхах. Це спріяє хронізації запального процесса и ремоделювання бронхів.У дітей з проявити синдрому недіференційованої дісплазії сполучної тканини (НДСТ), Хворов на бронхіальну астму в періоді обострения, відмічається значний зниженя рівень одного Із найважлівішіх гуморального факторів в системе місцевого захисту-SІgА. Найніжчій рівень SІgА в сліні Виявлено у дітей з проявити НДСТ, де ВІН стає 97,1 ± 1,3 г / л в порівнянні з контрольною групою SІgА - 470,94 ± 14,52г / л (р <0,001). Оцінка змін SІgА в сліні, Який достовірно підвіщівся после лікування в усіх групах (р <0,001), свідчіть про Значне Підвищення его у дітей, Які в процесі лікування отримувалася препарат Кардонат (ІІ-група) - до 401,39 ± 9,91г / л, та препарат Тіотріазолін (ІІІ-група) - до 379,93 ± 5,92г / л, (р <0,001) та на Відміну від дітей, что отримувалася только базову терапію (І-група) - до 220,0 ± 11 , 89г / л, (р <0,001) .Отже, включення препаратів Крдонат та Тіотріазолін в комплексне лікування дітей, Хворов на БА, позитивно впліває на стан неспеціфічного захисту слізовіх оболонок, SІgА зокрема, Шляхом пок ащення метаболізму в тканинах, что страждають від гіпоксії та гіпоксемії [87].

цитокіни

Гостра запальний Реакція ініціюється внаслідок актівації тканинних макрофагів та секреції запальний цитокінів, зокрема ФНП-a, ІЛ-1 та ІЛ-6 [11, 12], котрі є причиною багатьох локальних та системних змін, знайденіх при розвитку гострої запальної ВІДПОВІДІ. Перебіг та інтенсівність запальної ВІДПОВІДІ контролюється Деяк цітокінамі. За данімі Є.В. Нікітіна та співавторів підтіп інтерлейкіну-1 IL-1b одним Із дере включається до відповідної захісної Реакції при Дії патогенних факторів [41,42,43, 44, 45] Цей цітокін індукує продукцію ІЛ-2, ІЛ-3, ІЛ-6, інтерферону-γ (ІФН-γ) та фактора некрозу пухлина (ФНП).

ІЛ-1 є головні медіатором розвитку як місцевої запальної Реакції, так и гострофазової ВІДПОВІДІ на Рівні організму. Дія ІЛ-1 спрямована на стімуляцію комплексу захисних реакцій, что виробляти до обмеження розповсюдження інфекції, елімінації патогенів, Які проникли усередіну організму, та відновлення цілісності пошкодженню тканин. [46,47,48, 49]. Слід враховуваті, что гіперпродукція ІЛ-1 супроводжується симптомами запаленою и может буті центральною Ланка патогенезу неінфекційніх та інфекційніх захворювань [44,45,49]. Цей цітокін індукує продукцію ІЛ-2, ІЛ-3, ІЛ-6, інтерферону-γ (ІФН-γ) та фактору некрозу пухлина (ФНП). Зокрема, ТФР-b, ІЛ-4, ІЛ-10 пріймають доля в обмеженні уровня запальної ВІДПОВІДІ Шляхом прігнічення секреції запальний цитокінів, зокрема ІЛ-1 та ФНП-a [13], регулююча таким чином степень тканинних пошкоджень. При довгій прісутності в організмі чужорідного антигену розвівається хронічне запаленою. У розвитку хронічного запалений центральну роль відіграє ІФg, а такоже ФНП-a и ІЛ-1, котрі секретують відповідно Тh1-клітінамі и макрофагами [14]. ІФg актівує макрофаги, стімулюючі Посилення експресії ними молекул МНС класу ІІ, продукції цитокінів, зокрема ФНП-a и ІЛ-1 та бактеріцідної актівності.ІЛ-1, в свою черга, підсілює Активність Тhg 1-клітин, стімулюючі секрецію ними ІФg, а ІФg и ФНПa, діючі сінергічно, індукують ненормально скроню експресію молекул міжклітінної адгезії (ІСАМ-1, Елам-1 і МНС класу 1), спріяючіх акумуляції більшої кількості клітін в різніх ділянках тела. При цьом актівовані макрофаги визивають багаточісельні пошкодження навколішніх тканин. Використання ряду ЗАХОДІВ, спрямованих на обмеження ефекторної актівності Тh1-хелперних клітін и макрофагів, а такоже зниженя рівень ІФg, ФНПa и ІЛ-1 в гірлі запаленою, может буті рекомендовано в таких випадка при візначенні стратегії протізапальної імунотерапії. В якості природних інгібіторів актівності ціх цитокінів можут буті вікорістані ІЛ-4, ІЛ-10, ТФРb, ІЛ-1 рецепторних антогоніст (ІЛ1ра), а такоже розчінні фрагменти для ІЛ-1 і ФНПa.

За данімі М.І. Товт-Коршінської та співавт. у хворого на БА персістуючого легкого, середньо-важкий та важка перебігу Виявлення зниженя НК актівності мононуклеарів крови, порівняно з хворими БА інтермітуючого перебігу. ЦІ Зміни пов "язані з інфекційно-залежних компонентом (в основном віруснім) у патогенезі захворювання. Визначавши такоже підвіщені Рівні сіроваткового ІФН при персістуючій БА різного ступенів важкості, порівняно з групою здорових дітей: (6,2 ± 4) log [63]. При інтермітуючій БА Середні Параметри цього сертифіката № були в межах норми ..

Звертає на себе Рамус, что при нормальних значень ІФН при інтермітуючій БА спостерігаліся нормальні значення НК-актівності, а підвіщені показатели ІФН при персістуючій БА супроводжували прігніченням функцій НК клітін, что свідчіть про більш вираженості дисбаланс протівірусного захисту при персістуючій БА. Чи не віключено, что Певний рівень сіроваткового ІФН є результатом компенсаторних механізмів, Які вінікають внаслідок недостатності НК .. Відмічена позитивна кореляція вмісту ІФН з величиною ШОЕ (К = 0,65), что вказує на зв "язок сертифіката № з виразу запального процесса.

Виявлено вираженість зворотнього зв "язок между частотою ГРВІ та рівнем сіроваткового ІФН (К = -0,60), частотою ГРВІ та НК актівністю (К = -0,56), вказує на ті, что Вищі значення ціх показніків спріяють захисту від ГРВІ у Хворов на БА. Поряд з тим, відмічена різного характеру кореляційна залежність частоти ГРВІ з цімі параметрами при різній важкості БА.

Зниженя НК актівності Було пов "язане з частими ГРВІ (вираженість зворотнього кореляційній зв" язок между Показники) при інтермітуючій БА, а такоже при персістуючій легкій та середньої важкості перебігу хворобі.Прі важкій персістуючій БА коефціент кореляції между Показники БУВ мінімальній. Зниженя рівень сіроваткового ІФН, як и у випадка з НК актівністю, БУВ пов "язаний з більш частими ГРВІ при легкій БА и середній важкості перебігу захворювання.Прі важкій БА кореляційній зв" язок БУВ даже позитивний, вказуючі на ті, что більш високий рівень ІФН практично НЕ спріяв захисту від ГРВІ. [63]. Тобто, если при лягли перебігу БА підвіщені значення сіроваткового ІФН та НК актівності спріялі захисту від ГРВІ, то при Важко персістуючому перебігу - очевидно ні. Согласно літературних Даних, підвіщена продукція ІФН при Важко перебігу БА может відіграваті даже патогенну роль, підтрімуючі еозінофільне запаленою [72, 73]. Відомо такоже, что Високі дозуюч препаратів ІФН віклікають обострения БА, спріяють погіршенню психологічного стану хворого, зокрема ВИНИКНЕННЯ депресій [74, 75].

Для уточнення захисних значення Деяк показніків протіінфекційного клітінного імунітету при різній важкості перебігу бронхіальної астми (БА) проводить Вивчення їх зв "язку з частотою Гостра респіраторно-вірусніх інфекцій (ГРВІ). Було Виявлено, что при легкому та середньої важкості перебігу БА Вищі значення сіроваткового інтерферону (ІФН) та натуральної кілерної (НК) актівності були зв "язані з меншими частотою ГРВІ, очевидно спріяючі захисту від вірусніх інфекцій; при Важко перебігу зв "язок между Показники БУВ мінімальній. Одержані дані свідчать про доцільність стімуляції протівірусного імунного захисту, зокрема актівності НК клітін та продукції ІФН, при БА легкого та середньої важкості перебігу. Доцільність стімуляції Даних показніків при БА Важко перебігу потребує Подальшого Вивчення [63].

При алергічніх запальний реакціях, обумовлених гіперпродукцією ІgЕ, зниженя уровня секреції цього імуноглобуліна можна добитися, вікорістовуючі в якості інгібітора Такі цитокіни, як ІФg, Який є прямим антагоністом ІЛ-4 в ІЛ-4 індукованій продукції ІgЕ; ІЛ-10, відвертаючій ІЛ-4-індукованій синтез ІgЕ Шляхом інгібіції допоміжної Функції моноцітів; ІЛ-8, селективно інгібуючій Іg Е продукцію плазматичних клітінамі, індукованімі ІЛ-4, а такоже ІЛ-12, регулююча рівень секреції ІФg, ІЛ-4 и ІЛ-10 антігенспеціфічнімі лімфоцітамі.

Без сумніву, в клінічній практике раціональна сумісність цитокінової и антіцітокінової терапії, базуючої на контролі цитокінового балансу в організмі хворого, может буті основою для успішної імунокорігуючої терапії.

МІКРОБНО-ВІРУСНІ асоціації Chlamydia pneumoniae

За чисельного данімі зарубіжної літератури останніх років найбільш актуальним представляється Вивчення у хворого на БА роли мікробно-вірусніх асоціацій, в котрих одним Із інфекційніх агентів є внутрішньоклітінні Збудник Chlamydiapneumoniae та Mycoplasmapneumoniae. Встановлен, что деякі внутрішньоклітінні Збудник могут обумовіті як дебют захворювання, так и буті причиною его обострения та тяжких варіантів перебігу [15,16,17,18]. Chlamydiapneumoniae (СР) є одним з чотірьох відів роду Chlamydia и спричиняє захворювання только у людини. [50]. Цей респіраторній патоген широко розповсюдження в усьому мире [51]. Збудник уражує Верхні та Нижні ділянки респіраторного тракту и з легень мононуклеарними лімфоцітарнімі клітінамі потрапляє в ціркулююче кров "яне русло.Останнє виробляти до широкого спектру клінічніх проявів, особливо при хронічному перебігу інфекції. В останні роки з "явилися много робіт, что вказують на зв" язок между Chlamydiapneumoniaeта бронхіальною астмою (БА) [52,53]. Яскравість КЛІНІЧНОЇ картини прямо пропорційно пов "язана з титром анти-СР Антитіл у секретах носоглотки. [54,55] .Персістуюча хламідійна інфекція может спричинитися астматічні запальні вогнища в леген и віступаті в роли кофактора при епізодах астми.

За данімі О.Л. Ласіці во время обострения бранхіальної астми Було проведено дослідження наявності інфекційніх антігенів у слизу. Матеріал Із зіву визначавши експрес-методом імунофлюоресценції, фрагмент генома збудніків у мокротінні та сіроватці крови-методом ПЛР, рівень Антитіл IgМ та ІgG у крови-методом ІФА. Діагностично значущих титрами АТ вважаю для ChlamydiapneumoniaeIgМ 1: 100 и ІgG- більш 1:10 [57].

Антитіла до Chlamydiapneumoniae у сіроватці крови віявлені у 58,1% всех обстеження. З них антитіла класу IgМ відмічені у 1,5% дітей, комбінація IgМ та ІgG - у 10,5% и только ІgG - у46,1% Хворов [57].

Mycoplasmapneumoniae найчастіше віявляється у дітей, старших 4-ох років [56].

За данімі І.А. Агафонової антитіла ІgG до Chlamydiapneumoniae віявлені у 46,6% Хворов при тяжкому и у 15,0% - при легкому персістуючому ходу БА; до Mycoplasmapneumoniae- відповідно у 11,6% й 5% обстеження. IgМ до Chlamydiapneumoniae віявлені у 1 хворого [82].

Дані літератури свідчать про ті, что атіпові Збудник, з однієї боку, змінюють імунну відповідь хворого БА (як загальний, так и місцевий мунітет), а з Другої стороні, спріяють колонізації діхальніх Шляхів іншімі патогенами, что виробляти до рецідівування та прогресуючого перебігу захворювання [ 15,16,17,18].

Негайно неспеціфічній захист (проімунітет), обумовлених фагоцитарної актівністю макрофагів, триває декілька днів.Гуморального імунна відповідь характерізується продукцією спеціфічніх ІgМ, ІgG, ІgА. Антитіла проти хламідійного LPS утворюються на Ранній стадії после інфікування (ІgМ). Основна Кількість ІgМ знаходиться в судинно руслі, его период піврозпаду 5 діб. Вже через 48 годин после зараження можна віявіті ІgМ (початок індуктівної фази), его Кількість сягає максимуму до 4-6 дня, после чего начинает зніжуватіся и потім віявляються ІgG. ІgG находится як в судинно руслі, так и в секретах організму (период напіврозпаду-23 дні). Іg A, в основному секреторну глобулін, з періодом напіврозпаду 58 днів.

Перша, швидка захисна Реакція є в локальному утворенні секреторного ІgА у вхідних воротах. Між 5 и 20 днями хвороби послідовно вінікають ІgМ, ІgА, ІgG - антитіла проти родоспеціфічніх для хламідій LPS. Для імунологічної діагностики Mycoplasmapneumoniae являються важлівімі ті обставинні, что значний Кількість антігенів мікоплазм перебуває в складі ціркулюючіх іменних комплексів. Дісоціація таких комплексів під дією буфера (рН 2,4) дозволяє віявляті антигени міколазм в високих титрах. [56] .Про срок Утворення Антитіл проти основного Білка мембран (МОМР) думки протілежні. Тільки после качана хвороби визначаються антитіла класу Іg G до МОМР.

КЛІТІННІЙ ІМУНІТЕТ

Клітінній імунітет уявлень макрофагами, фагоцітуючімі хламідійну клітіну, а такоже факторами неспеціфічного імунного захисту система лізоціму, інтерферону.

В цілому, хламідійна інфекція має три захисні Механізми: локальні Утворення секреторного ІgА, цітолітічній захист через Т-Клітини та гуморального Утворення Антитіл ІgМ, ІgG, ІgА. Вироблення Антитіл, а такоже фагоцитоз макрофагами Можливі только тоді, коли хламідійна клітина знаходиться в стадії ендоцитозу в міжклітінному пространстве.

Значні успіхі в області експериментальної та прикладної імунології Чима спріялі уточненими генезу більшості бронхолегеневих захворювань. Показано, что в Основі рецідівування інфекції респіраторного тракту у дітей лежати Механізми недостатності будь-якіх ланок імунітету, обумовлених констітуціональнімі особливо (імунодіатезі) та генетичною схільністю до бронхолегеневої патології з наявністю так званні "мінорніх аномалій імунітету", на фоні Котре Постійна антигенів стімуляція імунної системи в результате частих повторних захворювань виробляти до віснаження ее резервів, а потім и до розвитку вторинно імунодефіцітніх станів або до гіперстімуляції патогенетично значимих механізмів [19].

Кроме того, респіраторні вірусні інфекції сенсібілізують дитячий організм до алергенів вірусного та бактеріального походження, визивають Посилення продукції Антитіл ІgЕ-класу, котрі взаємодіють з опасистих клітінамі и базофіламі з Наступний секрецією медіаторів алергії, результатом чого часто є хронічні захворювання ЛОР-органів та бронхолегеневої системи. Розуміння імунопатологічніх механізмів, Які лежати в Основі рецідівування захворювань респіраторного тракту, та патенти, для призначення патогенетично обгрунтованої терапії та розробки ефективних ЗАСОБІВ ПРОФІЛАКТИКИ [20].

ВДОСКОНАЛЕНННЯ ДОПОМОГИ Хворов НА БА

Використання імунокорігуючіх препаратів у терапії захворювань ОРГАНІВ дихання у дітей дозволяє значний підвіщіті ефективність традіційної терапії и є одним з важлівіх факторів їх ПРОФІЛАКТИКИ. З цієї точки зору Інтерес представляються препарати рослини походження, ряд перевага якіх зумовленій вмістом різноманітніх Біологічно активних Речовини (вітаміни, Мікроелементи, глікозіді, алкалоїді, антибіотики ТОЩО), Завдяк чому смороду могут діяті на Різні етапи патологічного процесса и ма ють загальнооздоровлювальній Вплив на організм. Найчастіше застосовують препарати ехінацеї, Які давно и широко Використовують за кордоном як профілактичний и лікувальний засіб при багатьох неспеціфічніх інфекціях [21], та препарат манакс (котячий кіготь) [22].

Ехінацея пурпурова має Вплив на Т-лімфоцити, Т-хелпери, NK-Клітини, підвіщує вміст ІgG, зніжує рівень ЦІК, віявляє вираженість позитивну дію на бактерицидну Активність нейтрофілів у НСТ-тесті, зніжуючі спонтанність бактеріцідність, посілює синтез Антитіл. Під вплива ехінацеї макрофаги посілюють секрецію інтерферона, ФНП и ІЛ-1. Таким чином, препарати ехінацеї чинять імуномодулюючій ефект [21].

І.С. Нікольській та співавт. [23] Вивчай ефективність препарату ехінацеї "Імунал" у терапії Гостра бронхіту у дітей. Ними відмічено, что імунал віявляє вираженість позитивну дію на бактерицидну Активність нейтрофілів у НСТ-тесті, зніжуючі спонтанність бактеріцідність Вже через 4-5 днів после качана терапії та нормалізуючі после ее Закінчення. При цьом ЦІ Клітини віявляють скроню резервного бактеріцідність, а їх Кількість значний підвіщується. Це дозволяє розцінюваті Зміни актівності фагоцітіючіх клітін як один з важлівіх механізмів лікувальної ефектівності імуналу. Позитивна дія імуналу виявляв такоже у достовірному підвіщенні после Закінчення курсу лікування вмісту ІgG и зніженні уровня ЦІК.

Д.А. Базіка та співавт. [22] Вивчай ефективність препарату котячий кіготь (манакс) у хворого з хронічнім обструктивним бронхітом та хронічнімі запальний процесами носоглотки. Різні алкалоїді препарату ма ють імуностілюючу, протізапальну, протівірусну, антіарітмічну, антиагрегатну, гіпохолістерінемічну дію. Ускладнень та побічніх явіщ на протязі прийому препарату не виявлено, Інфекційні прояви в носоглотці усунені. Покращення Загальна стану та якості життя супроводжували позитивною дінамікою імунологічних змін (нормалізація вмісту Т-лімфоцитів та їх мітогенної ВІДПОВІДІ, перерозподілення клітін в СD8 + - популяції з підвіщенням числа антігензалежніх цитотоксичних ефекторні лімфоцитів та природних клітін-кілерів). В-ланка імунітету характерізувалась зниженя числа В-клітин, при цьом зростан Кількість діференційніх клітін, експресуючіх поверхневі імуноглобуліні G та ІgG крови, тоді як Кількість ІgМ зніжувалась.

Драннік Г.М. [24] Вивчай ефективність препарату манакс при сіндромі хронічної втому. Ним відмічено, что препарат спріяє Зменшення у хворого з СХУ Відчуття втому, покращення сну, підвіщенню працездатності. Цей препарат лагодити такоже позитивний Вплив на стан імунної системи, зокрема спріяє нормалізації числа Т-лімфоцитів и співвідношення между їх окремий субпопуляціямі, підвіщенню концентрації ІgGі зниженя уровня ЦІК [25].

Р.Б. Чхетіані [26] відмічає ефективність манакс в терапії и РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов герпангіною, І.А. Шаповалова [27] - в РЕАБІЛІТАЦІЇ підлітків з повторними ангінамі, В.М. Фролов та співавт. [25] - в РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов на тяжкі форми епідемічного паротиту.

Н.А.Тюрін та співавт. [28] Вивчай ефективність Тактівіну у дітей з інфекційно-алергічною та змішанімі формами БА, середньотяжкім та тяжким перебігом, у віці від 9 міс до 14 років, что послужило основою для включення последнего в комплексну терапію БА. При оцінці досліджуваніх показніків после лікування тактівіном Виявлено чітка тенденція до їх нормалізації, что дозволило використовуват цею препарат в якості імумодулятора, здатно подовжуваті міжпріступній период у хворого з інфекційно-алергічною та змішанімі формами БА, особливо при проведенні курсів підтрімуючої терапії.

І.М.Кахновській та співавт. [29] разработали схему оптимального использование продігіозану та лейкінферону для ін ¢ єкцій у Хворов стероїдозалежною бронхіальною астмою.

С.В. Ширшов та співавт. [30,31] Вивчай клінічну ефективність та характер імуномодулюючої актівності поліоксідонію при сублінгвальному его введенні у дітей грудного віку, страждаючіх на БОС. Особливо важлівім є суттєве зниженя уровня ІgЕ під Вплив поліоксідонію при лікуванні дітей з стійкім та резистентності до традіційної терапії перебігом БА. Монотерапія поліоксідонієм виготовляють до статистично значимого Підвищення фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа. Сублінгвальна монотерапія может буті рекомендована як найбільш Ефективний способ лікування БОС в период рековалесценції.

За данімі Л.К. Знаменської [76] использование поліоксідонію у хворого БА Які НЕ відповідають за завершенні курсу спеціфічної імунотерапії (СІТ) причино-значущих алергенів в розведенні 1: 100 достовірнім змінам антиендотоксинового гуморального імунітету виробляти до достовірної КЛІНІЧНОЇ ефектівності СІТ підвіщенню уровня антиендотоксинових Антитіл класу А і зниженя уровня Загальне ІgЕ. Сейчас годину доведено, что поліоксідоній стімулює функціональну Активність імунної системи: прямо-нейтрофілі, моноцити / макрофаги и натуральні кілері, опосередковано-клітінній та гуморального імунітет [77]. В останні роки були отрімані дані про ІgЕ-опосередкованих модуляцію Функції нейтрофілів через ІgЕ-зв "язуючі Білки на мембранах ціх фагоцитарної клітін и інгібуючій Вплив препаратів, что актівують нейтрофілі (Бест) на продукцію спеціфічніх ІgЕ-антитіл до амброзії в експеримент на тварин [78 ]. ЦІ результати дають змогу зрозуміті Виявлення факт зниженя уровня Загальна ІgЕ при вікорістанні поліоксідонія у хворого БА з рігіднім антиендотоксинового гуморального імунітетом.

Відомо, что ендотоксину (ЕТ) є важлівім тімулятором Тh 1 типу, а рівень природних Антитіл до ЕТ відображає як генетично детерміновану реакцію на цею ендогенній стимул, так и стан імунної реактівності організма [79]. Рігідність антиендотоксинового імунітету при проведенні СІТ, являється фактором прогнозу ее нізької ефектівності [80] .Тому ріст спеціфічніх Антитіл до ЕТ, что відносяться до ІgА, можна при вікорістанні поліоксідонія у хворого БА з наявністю рігідного антиендотоксинового імунітету на проведення СІТ можна зв "язати як з его імуномодулюючім ефектом, Який відображає перемикання імунної ВІДПОВІДІ з реагінового Тh 2 типу на Тh 1 тип, так и гуморального відповіддю при стімуляції функцій антигенпрезентуючих клітін и молекулярної модуляції антиген активних епітопів ендотоксину [76].

Маргітич С.В. та співавт. [90] оцінювалі ефективність інгаляційного глюкокортікостероїда асменекса у хворого БА по Зменшення вираженості клінічніх сімптомів БА, покращення бронхіальної прохідності-спірографії, пікфлоуметрії на протязі доби, частоті прийому бронходіляторів, підвіщенню фізичної актівності (велоергометрія). Помітне Зменшення сімптомів захворювання (зниженя частоти и інтенсівності пріступів Ядухи, Зменшення Задишка при фізічному навантаженні и в спокої) відмічаліся уже з дере 2-3 днів прийому препарату, значний підвіщувалась фізична Активність и якість життя обстежуваніх хвороби.

Т.П. Маркова та співавт., Т.І. Гаращенко та співавт. [32] Вивчай Механізм Дії бронхо-муналу П в групі Довго та часто хворіючіх дітей, спеціфічна дія которого пов ¢ язана з підвіщенням синтезу ІgА, фіксацією ІgА на слізовіх та посилений системи місцевого імунітету.

Ми Вивчай ефективність бронхомуналу у хворого з ХОБ та БА. Відмічено Вплив бронхомуналу на функцію макрофагів, Посилення актівності природних кілерів, Т-лімфоцитів, подавлення синтезу ІgЕ та Посилення синтезу SІgА.

Багатьма дослідженнямі доведена роль респіторної інфекції в генезі формирование хронічного запального процесса при бронхіальній астмі. ВРАХОВУЮЧИ імуномодулюючі и протівірусні ЕФЕКТ індукторів інтерферона, зокрема імунофана, доцільнім є Вивчення его призначення дітям, Хворов на бронхіальну астму, з метою зниженя частоти обострения, тяжкості респіраторніх інфекцій, что відповідно могло б позитивно вплінуті на протікання захворювання.

Ми Вивчай ефективність использование препарату Імунофан в комплексі реабілітаційніх мір у дітей, Хворов бронхіальною астмою у віці від 5 до 15 років в период ремісії. Імунофан вікорістовувався в дозі 1,0мл внутрішньом "Язов №10 через день. Контроль ефектівності проводівся за клінічнімі данімі, Показники системного імунітету та інтерферонового статусу до та через 14 діб после лікування. Катамнестічній нагляд продовжувався на протязі 1 року.

Хіміч Т.Ю. та співавт. [61] Вивчай ефективність імуномодулятора ІРС-19 на Хворов на БА, Які часто хворіють в осінньо-зимовий период рінофарінгітом, что в свою черга виробляти до обострения БА. Відмічена часткова елімінація патогенної флори та зниженя захворюванності и попередження загостреь БА.

Р.М. Хаїтов. та співавт. [33] Вивчай роль імунокорекції рібомунілом в комплексному лікуванні Хворов ХОБ.

Агафонова І.А. та співавт. досліджувалі імунокорігуючі Властивості гропринозину при бронхіальній астмі, асоційованою з персістуючою хламідійно-мікоплазменою інфекцією [81].

Каспрук Н.М. та співавт. Вивчай імуномодулюючу ефективність біопрепарату VMM фірми "NewaysInternational" (в складі: Ехінацея, ТІМ "ян, женьшень, розмарин, глод, ірландській мох, лист корів" яка).

Аналіз отриманий Даних свідчіть, что среди Хворов, что отримуються додатково до традіційного лікування препарат рослини походжння VMM, кроме покращення клініко-функціональніх показніків, позитивна динаміка стану імнологічної реактівності мала місце У75% віпадків, что проявляється: нормалізацією імунорегуляторного індексу, знікненням ознака дізімуноглобулінемії. Встановлен вираженості позитивний Вплив на показатели неспеціфічної резістентності організму - Активність клітін моноцитарно-макрофагальної системи (зокрема Зменшення вмісту прозапальних Il-1β), а такоже Т-хелпери 1 типу за продукцією γ-ІФН [85].

Кравченко Л.Г. та співавт. Вивчай дінаміку уровня показніків місцевого імунологічного захисту у дітей, Хворов на бронхіальну астму на фоні програм базісної (інтайл, тайлед, фліксотід) та імуномодулюючої (циклоферон) терапії [86].

Сміх Л.М. та співавт. Вивчай ефективність! застосування препарату "АТМА" у дітей з бронхіальною астмою та рецидивуючого обструктивного бронхітом (РПБ). Відзначено позитивний ефект и добру переносимість препарату. Завдяк ЗАСТОСУВАННЯ АТМІ удалось знізіті дозу або відмовітісь від прийому ІКС, бронхолітіків короткої Дії, відхаркуючіх ЗАСОБІВ. Дослідження показало, что включення в комплексну терапію препарату АТМА пріскорює одужання, зменшує фармакологічне НАВАНТАЖЕННЯ на організм хворого, покращує загальне самопочуття, спріяє нормалізації сну, підвіщує переносимість фізічного та емоційного НАВАНТАЖЕННЯ, что дозволяє використовуват его в лікуванні Хворов на БА та РПБ [88].

За данімі С.В. Маргітича та співавт. [91] у хворого бронхіальною астмою з сенсібілізацією до домашнього пилу и харчових продуктів, часто спостерігаться приступи Ядухи або довга респіраторна Задишка (особливо, у людей похилого віку), что виробляти до застою в бронхах мокротиння з Наступний їх інфікуванням; тому в комплексну терапію бронхіальної астми та патенти прізначаті муколітічні и відхаркуючі препарати. Одним з них є "Флуімуціл-N-ацетілцістеїн (NAC) - ефективне муколітік та антиоксидант. Муколітічні Дії препарату пов "язані з властівістю NAC розріваті внутрішні и міжмолекулярні дісульфідні зв" язки кислих мукополісахарідів мокроти, гальмуваті полімерізацію мукопротеїнів, что зменшує Густиня мокроти. NAC підсілює секреторну Активність пневмоцітів 2 типу, пріймаючіх доля в сінтезі сурфактанта. Поніжує адгезію бактерій на епітеліальніх клітінах слізової верхніх діхальніх Шляхів. Проводити пряму антіоксіднтну дію на Вільні радикал; підвіщує внутрішньоклітінну концентрацію глютатіона; посілює фагоцитарну Активність моноцітів, поліморфонуклеарів. В результате застосування "Флуімуціла" у всех Хворов Покращена відходження мокротиння з 1-4 дня лікування, зменшіть Задишка и кашель, були відсутні приступи бронхоспазму.

С.В. Маргітич та співавт. [92] вікорістовувалі для ПРОФІЛАКТИКИ та лікування бронхіальною астмою препарат "Серобід" (12-агоніст пролонгованої Дії-сальметерол) .Відчутне полегшення сімптомів захворювання (зниженя частоти та інтенсівності пріступів Ядухи, Зменшення Задишка при фізічному навантаженні та у спокої) відмічаліся уже з дере 2 -5 днів прийму препарату, значний підвіщілася фізична Активність обстежуваніх хвороби. Таким чином, использование препарату "Серобід" у Хворов, являється Високоефективний базовим препаратом в ступінчатій терапії, направленої на Досягнення контролю в лікуванні БА легкої та середньої тяжкості.

Аналізуючі дані літератури, видно, что в більшості робіт вісвітлюються результати Вивчення стану клітінної та гуморальної ланок імунної системи, в поодиноких роботах - місцевого імунітету. Комплексного ж дослідження системного та місцевого імунітету у дітей, Хворов на БА, Із врахування персістенції на слізовіх оболонках атипових збудніків, уровня SІgА та ІgЕ, концентрації ЦІК практично не проводилося, что и послужило підгрунтям для даного дослідження.

лікування

Трівалі, Вчасно розпочаті курси лікування макроліднімі антібіотікамі, ефективна до Chlamydiapneumoniae виявило такоже ефективного до бронхіальної астми [58].

За данімі Чернявський В.Г. [89] поряд зі стандартим лікуванням на госпітальному та поліклінічному етапах, Хворі отримувалася кінезотерапію, внутішньоорганній електрофорез ліпіну, камерний спелеотерапію та електрофорез бішофіта. Під вплива запропонованого лікування рівень пероксидного окиснення ліпідів та вдсоток катаболічніх зрушень вірогідно зменшіть, а такоже відбулося Поліпшення якості життя хвороб.

Аналіз отриманий Даних показавши, что найменша ефективність як безпосередно после Закінчення курсу лікування, так и через 3 місяці после его Завершення забезпечував макропен. Его использование дозволило отріматі Клінічне одужання у 57% хвороби, а бактеріологічну санацію-только у 28,6% віпадків. Сумамед прізвів до клінічного одужання 85% пацієнтів з доброю бактеріологічною санацією відразу после Закінчення курсового лікування у 71,4% дітей, проти через 3 місяці после него Маркери хламідій НЕ виявляв лишь у 64,2% віпадків. ! Застосування клацида Було Менш ефективна, чем очікувалося. Незважаючі на ті, что показатели КЛІНІЧНОЇ ефектівності відразу после Закінчення терапії були вельми скроню (92,8%), БАКТЕРІОЛОГІЧНА санація відразу піля курсу лікування Відбулась только у 78,5% Хворов на БА, а через з 3 місяці после него Маркери хламідій НЕ виявляв лишь у 55,3% віпадків. [59].

Сучасні підході до базісної терапії бронхіальної астми пріпускають комбіноване! Застосування інгаляційніх глюкокортікостероїдів (іГКС) и пролонгованності β2-антагоністів, Механізм Дії Котре на ранню и пізню фази алергічного запаленою дозволяє домагатіся контролю сімптомів БА при менших дозах іГКС. До недавнього часу Єдиним представником цього класу в Україні БУВ сальметерол (С). З'явилися нового представника цього класу формотеролом (Ф) представляет цікавість в плане порівняльної ефектівності двох препаратів. Отрімані Із Спільного катехоламіна С і Ф розрізняються за мікрокінетікою діфузії через Плазмаліт. З, володіючі скроню ліпофільністю, спочатку пронікає на клітінну мембрану, а потім діфундує до рецептора; Ф, будучи Менш ліпофільнім здатно Швидко актівуваті β2-рецептори в водній фазі, при цьом его частина, что залиша зв "язаний з ліпідною мембраною, Згідно вівільняється и зв" язується з вільнімі рецепторами, забезпечуючі подовжений дію. З врахування механізму Дії проводити порівняльне Вивчення С і Ф у хворого БА., Які отримувалася базисних терапію іГКС, на фоні якої зберігався неповний контроль сімптомів БА.

Аналіз Щоденників и Клінічне спостереження в дінаміці показали ефективність лікування в обох групах наочний. Частота нічніх епізодів еспіраторного діспное зменшіть; знизу необходимость в β2-антагоністах короткої Дії и Добовий лабільність бронхів. При цьом показатели ПОС відоху НЕ виходе за кордони "Зеленої зони" и не реєструваліся "Ранкові провали". Таким чином, сальметерол и Формотерол можна порівняті за ефектівністю и довжина бронходілятації, однак Формотерол Забезпечує більш Раннє ее Настанов и зменшує потребу в додатково вікорістанні скородопоміжніх препаратів [83].

За данімі Кравченко Л.Г. та співавт. під Вплив лікування циклоферон відбувалося вірогідне Підвищення функціональної актівності фаоцітарної системи. Так, фагоцитарна Активність клітін, что до качана лікування булу почти вдвічі нижчих показніків норми збльшілася до (59,90 ± 1,37)%. Поряд з ЦІМ зареєстровано нормалізацію фагоцитарного індексу, что свідчіло про Відновлення поглінальної Функції фагоцітів. Динаміка показніків НСТ-тесту (27,6 ± 1,74 - до лікуванн, та 18,7 ± 1,19 - після лікування) свідчіла про відовлення окіслювального метаболізму гранулоцітів. Таким чином, коригуюча дія топічного! Застосування циклоферону надає возможности Розширення терапевтичного впліву при бронхіальній астмі у дітей [86].


РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для Виконання поставленої мети нами Було обстежено 236 дітей, Хворов на БА, ВІКОМ від 1 до 15 років. Серед них БАЛП булу у 75 хлопчиків та 53 дівчаток, БАСТП - у 53 та 15 відповідно, а БАТП - у 25 хлопчиків та 15 дівчаток.

При встановленні діагнозу БА корістуваліся міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10). Для віділення ступенів важкості бронхіальної астми вікорістовувалі прийнятя в Україні клінічну класіфікацію бронхіальної астми за ступенями тяжкості, при цьом Враховується комплекс клінічніх та функціональніх ознака бронхіальної обструкції (Наказ № 311 від 30.12.1999р. МОЗ України).

При відборі контрольної групи (30 хлопчиків та 30 дівчаток) до здорових були віднесені діти з благополучних акушерська анамнезом та перебігом ПЕРІОДУ новонародженості, при відсутності проявів алергозу, рецидивуючих та хронічніх захворювань, при частоті Гостра респіраторніх захворювань з Ураження верхніх діхальніх Шляхів НЕ более трех разів на рік за умови, что Останнє респіраторне захворювання Було відмічено НЕ менше, чем за три місяці до проведення даного обстеження. Огляд дитини у день проведення інструментальніх, лабораторних та ультразвукових обстеження не дозволяється віявіті будь-якіх відхілень від норми.

Обтяжена спадковість спостерігалася у 53,73% дітей з БАЛП; 77,6% - з БАСТП та 68,75% віпадків з БАТП. Вона зумовлювало полівалентну сенсібілізацію організму, прізводячі до тяжкого перебігу БА.

Хламідійній інфекційній процес может буті фактором-провокатором нападу бронхоспазму, а Збудник, тобто хламідії, значущих алергенів у розвитку та тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей. У крови Обстеження Хворов Було Виявлено високий рівень протіхламідійніх Антитіл ІgGChlamуdiapneumonia. У Хворов на БАЛП антитіла ІgGChlamуdiapneumonia виявляв у 30 дітей (37,03%), антигени Chlamуdiapneumonia - у 27 дітей (33,33%); антигени Mycoplasmapneumonia - у 36 Хворов (44,4%), антигени до обох атипових збуднікі - у 19 дітей (23,45%).

У дітей з БАСТП характерним Було Підвищення титру протіхламідійніх Антитіл ІgGChlamуdiapneumonia у 22 Хворов (45,83%), антигени Chlamуdiapneumonia у 13 дітей (27,08%), антигени Mycoplasmapneumonia - у 25 Обстеження (52%), антигени обох збудніків - у 13 обстеження (27%).

При обстеженні Хворов на БАТП спостерігалося Підвищення титру протіхламідійніх Антитіл ІgGChlamуdiapneumonia - у 20 дітей (50%), антигени Chlamуdiapneumonia - у 13 дітей (32,5%), антигени Mycoplasmapneumonia - у 25 Хворов (62,5%), антигени до двох збудніків - у 15 дітей (37,5%)

При віявленні хламідійної и мікоплазменної інфекції у Обстеження дітей ми обстежувалі Членів їх сімей (1-ша лінія рідні) .Віявілось, что в ціх сім ¢ ях інфікованість других Членів сім ¢ ї Складанний 100% від обстеження. Тому можна вважаті, что ця інфекція носити "сімейний характер".

Наявність атипових збудніків спричиняє більш тякій перебіг захворювання, трівалій период обострения, рецидивуючий або затяжних его перебіг, Виникнення ускладнень.

З метою імунореабілітації вікорістовувалі препарат імунофан, прізначаючі его по схемі: 1,0 мл 0,005% розчин внутрішньом "Язов через день, 10 ін" єкцій на курс лікування. Діючою Речовини препарату ІМУНОФАН є короткий регуляторної гексапептид орігінальної Структури з молекулярної масою 836D.

ІМУНОФАН має імунорегулюючі, дезінтоксікаційні, протізапальні та гепатопротекторні Властивості. Інактівує Вільні радикал и процес перекисного окислення ліпідів. Ефективність цього пептидного імунооксідредуктанта обумовлена ​​нормалізацією функціонального стану імунної и окисно-відновлюваної систем організму. Гексапептид Повністю всмоктується Із місця ін "єкції, актівує Клітини-мішені І ШВИДКО розкладається до натуральних амінокіслот, Які входять до его складу.

Імунологічне обстеження Хворов проводити согласно вимог Меморандуму ВООЗ [34].Воно включало:

- Загальний аналіз крови;

- кількісну оцінку Т- та В- ланок імунітету с помощью непрямого імунофлуоресцентного методу з Використання моноклональних Антитіл виробництва ЗАТ "Сорбент" (Москва, Інститут імунології РАМН) проти антігенів лімфоцитів CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD16 + та СD22 +, та кінцевому підрахунку на люмінесцентному мікроскопі 200 клітін шкірного фенотипу (на 1 хворого - 1000 клітін);

- Вивчення функціональної актівності Т-лімфоцитів с помощью Реакції бласттрансформації з ФГА (фірми WellcomeBurroughs) морфологічнім методом [35];

- Вивчення функціональної актівності В-лімфоцитів за продукцією сіроватковіх IgG, ІgA та ІgМ [36];

- дослідження субпопуляції актівованіх Т-лімфоцитів CD2 + клітін [37];

- визначення концентрації ЦІК в сіроватці крови з Використання ПЕГ-6000 на мікроспектрофотометрі "Specol-21" (Німечина) при довжіні Хвилі 450 нм [38];

- Вивчення фагоцітарної актівності нейтрофілів за ступенями поглінання часток латексу Із Обчислення фагоцитарного індексу Гамбурга та фагоцитарного числа Райта [39];

- постановку навантажувально тестів з імуномодуляторамі [39];

- дослідження концентрації SІgA за методом Mancini Е.А., 1965 [36];

- визначення концентрації ІgЕ, ІЛ-1b и ІЛ-4, IgG- та IgМ-антитіл до хламідії пневмонії за інструкціямі фірм - віробніків наборів;

Статистична Обробка даних проводилася за помощью стандартних комп "ютерних пакетів програми QuatroPro для Windows, версія 5.00, 2000р. и пакета "Аналіз даних" MicrosoftExcel для Windows 1995 року, версія 7.0а, 2004р. параметричного та непараметрічнімі методами с помощью критерія Стьюдента, коефіцієнта кореляції Спірмена для визначення залежності между змінними. Обчислено значення СЕРЕДНЯ Арифметичний (М), середня квадратичного відхилення (δ), похібкі визначення СЕРЕДНЯ квадратичного (m), уровня вірогідності розбіжності (r), коефіціента кореляції (N).


РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Особливості імунного та цитокінового статусу у дітй, Хворов на бронхіальну астму різного ступенів перебігу

Серед Хворов на бронхіальну астму з легким перебігом (БАЛП) Було обстежено 63 Хворов ВІКОМ 1-6 р.11місяців (І група) та 65 дітей 7-14 років (ІІ група). Обстеження Хворов на бронхіальну астму з легким перебігом (БАЛП) (табл.3.1.1) показало, что в обох групах Кількість СD3 + -лімфоцітів, СD4 + та СD8 + -клітін та фагоцитарна Активність нейтрофілів булу вірогідно нижчих за дані контрольної групі.Спостерігалося вірогідне зниженя кількості СD22 + - лімфоцитів у дітей І групи та їх Підвищення порівняно з контролем в ІІ групі (р <0,001). Рівень субпопуляції СD16 + -клітін БУВ вірогідно підвіщеній в обох групах (р <0,001). Відмічено такоже вірогідне зниженя функціональної актівності Т-лімфоцитів у хворого І групи (р <0,001) та Т-активних клітін у дітей ІІ групи (р <0,001) та Підвищення концентрації ЦІК в обох групах (р <0,001).

Концентрація сіроватковіх імуноглобулінів ІgG в обох групах булу нижчих за дані контрольної групи, а ІgА-перевіщувала аналогічні дані в І групі и булу вірогідно знижена в ІІ групі дітей (р <0,001). Спостерігалася позитивна кореляція между вмістом СD4 + -лімфоцітів и концентрацією ІgG (r = 0,694; р <0,05), кількістю СD4 + -клітін и концентрацією ІgА (r = 0,748; р <0,01) - високий степень кореляції); вмістом лімфоцитів з фенотипом СD4 + і концентрацією ІgМ (r = 0,566; р <0,05), что вказує на прямий зв ¢ язок между Т-лімфоцітамі / хелперами та сіроватковімі імуноглобулінамі.

У дітей з БАЛП Було Виявлено вірогідне Підвищення вмісту загально ІgЕ до 462 ± 97,47v / ml порівняно з контролем (р <0,001) та зниженя концентрації SІgА-0,29 ± 0,02 г / л (в контролі-0,73 ± 0,06г / л, р <0,001).


Таблиця 3.1.1 Стан імунної системи у хворого на бронхіальну астму з легким перебігом (М ± m)

Показники Контроль діті16р.11міс. (N = 30)

БАЛП

діті1-6р.11 міс. (N = 63)

контроль

діті7-15 р.

(N = 30)

БАЛП

діти 7-15р. (N = 65)

СD3 + лімфоцити,% 51,20 ± 1,07 31,87 ± 1,61 * 52,34 ± 1,50 29,45 ± 1,65 *
'10 9 / л 1,98 ± 0,06 0,90 ± 0,06 * 1,55 ± 0,32 0,71 ± 0,05 *
СD4 + лімфоцити,% 29,30 ± 1,30 19,97 ± 1,34 * 33,60 ± 1,20 18,05 ± 1,25 *
'' 10 9 / л 0,98 ± 0,05 0,55 ± 0,04 * 0,86 ± 0,08 0,42 ± 0,03 *
СD8 + лімфоцити,% 20,30 ± 2,90 15,22 ± 1,11 * 44,20 ± 2,40 15,00 ± 0,88 *
'' 10 9 / л 0,62 ± 0,06 0,43 ± 0,03 * 0,97 ± 0,09 0,37 ± 0,03 *
СD4 + / СD8 + 1,44 ± 0,44 1,99 ± 0,23 * 0,76 ± 0,50 1,48 ± 0,16 *
СD22 + лімфоцити,% 27,96 ± 1,70 23,24 ± 0,68 * 21,64 ± 0,50 26,29 ± 0,67 *
'' 10 9 / л 1,13 ± 0,08 0,67 ± 0,03 * 0,37 ± 0,16 0,62 ± 0,02 *
СD16 + лімфоцити,% 11,62 ± 0,42 17,98 ± 0,58 * 11,63 ± 0,90 20,55 ± 0,45 *
'109 / л 0,52 ± 0,07 0,43 ± 0,07 * 0,62 ± 0,045 0,43 ± 0,07 *
РБТЛ з ФГА,% 67,60 ± 1,55 55,24 ± 1,12 * 55,00 ± 2,10 58,92 ± 1,18
'' 10 9 / л 2,63 ± 0,09 1,57 ± 0,06 * 1,21 ± 1,10 1,38 ± 0,06

фагоцитарний

індекс,%

67,00 ± 1,50 49,10 ± 0,36 * 58,00 ± 2,50 50,62 ± 0,37 *
Еа-РУК,% 19,90 ± 0,90 18,29 ± 0,86 28,00 ± 2,70 18,84 ± 0,90 *
'' 10 9 / л 0,52 ± 0,03 0,51 ± 0,03 0,62 ± 0,05 0,44 ± 0,03 *
ІgG, г / л 8,34 ± 0,18 7,25 ± 0,23 * 12,10 ± 1,10 8,07 ± 0,21 *
ІgА, г / л 0,62 ± 0,02 0,72 ± 0,03 * 2,10 ± 0,20 1,29 ± 0,05 *
ІgМ, г / л 0,99 ± 0,04 0,95 ± 0,06 1,03 ± 0,03 0,87 ± 0,03
ЦІК, ум.од. 42,00 ± 0,45 54,11 ± 0,95 * 43,00 ± 0,50 52,60 ± 0,81 *
Примітка: * - Р <0,001 вірогідність різниці показніків порівняно з контролем

Характерним Було достовірне Підвищення уровня ІЛ-4 до79,6 ± 11,45 пг / мл порівняно з контролем (р <0,02), ІЛ-1b-11,3 ± 0,29 пг / мл (р <0,001) та НСТ -Тест -28,4 ± 1,61% (р <0,05).

Серед дітей, Хворов на бронхіальну астму середньої тяжкості (БАСТП) Було обстежено 30 Хворов у віці 1-6 р.11місяців (І група) та 38 дітей у віці 7-15 років (ІІ група).

При обстеженні Хворов на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу (БАСТП) нами відмічено (табл.3.1.2) вірогідне зниженя кількості СD3 + -лімфоцітів, СD4 + -та СD22 + -клітін в обох групах порівняно з контролем. Спостерігалося вірогідне зниженя вмісту СD8 + клітін та Т- "активних" лімфоцитів у дітей ІІ групи. Вміст субпопуляції СD22 + - лімфоцитів БУВ вірогідно зниженя в І групі и підвіщенім в ІІ групі порівняно з контролем. Кількість СD16 + -клітін в обох групах булу вірогідно підвіщена. Функціональна Активність Т-лімфоцитів достовірно знижена в І групі и підвіщена в ІІ групі порівняно з контролем. Фагоцитарної Активність нейтрофілів в обох групах знижена (р <0,001).

Для Хворов з БАСТП характерним є такоже явіще дісгамаглобулінемії: у дітей раннього віку на тлі зніженої концентрації ІgG та ІgМ спостерігається Підвищення вмісту ІgА, старшого віку- ІgМ при вірогідній гіпоімуноглобулінемії ІgG та ІgА.

Cпостерігалася позитивна кореляція между вмістом СD4 + -клітін и концентрацією сіроваткового ІgG (r = 0,546; р <0,05); кількістю СD4 + -лімфоцітів и концентрацією ІgА (r = 0,582; р <0,05); вмістом СD4 + - лімфоцитів и концентрацією ІgМ (r = 0,532; р <0,05).

У дітей з БАСТП спостерігалося вірогідне Підвищення уровня Загальна Іg Е до 878,90 ± 143,26 v / ml та зниженя концентрації SІgА до 0,32 ± 0,02 г / л порівняно з контрольною групою (р <0,001). Спостерігалося достовірне Підвищення уровня ІЛ-4 до 110 ± 24,23 пг / мл (р <0,02), уровня ІЛ-1b до 11,9 ± 0,29 пг / мл порівняно з контролем (р <0,001) та НСТ тесту до 29,2 ± 1,33.

імунодефіціт клінічний бронхіальній карієс імунофан


Таблиця 3.1.2 Показники клітінного та гуморального імунітету у дітей з БАСТП (М ± m)

Показники

контроль

1-6 .11міс.

(N = 30)

БАCТП діті1-6р. 11міс. n = 30)

контроль

7-15 років

(N = 30)

БАСТП діти 7-15 років (n = 38)
СD3 + лімфоцити,% 51,20 ± 1,07 30,10 ± 2,42 * 52,34 ± 1,5 34,58 ± 2,13 *
'109 / л 1,98 ± 0,06 1,00 ± 0,13 * 1,55 ± 0,32 0,94 ± 0,08 *
СD4 + лімфоцити,% 29,30 ± 1,30 16,95 ± 2,38 * 33,60 ± 1,20 18,92 ± 1,64 *
'' 10 9 / л 0,98 ± 0,05 0,56 ± 0,10 * 0,86 ± 0,08 0,55 ± 0,07 *
СD8 + лімфоцити,% 20,30 ± 2,90 15,89 ± 2,02 44,20 ± 2,40 18,88 ± 1,57 *
'' 10 9 / л 0,62 ± 0,06 0,52 ± 0,10 0,97 ± 0,09 0,49 ± 0,05 *
СD4 + / СD8 + 1,44 ± 0,44 1,04 ± 0,17 0,76 ± 0,50 1,13 ± 0,14
CD16 + лімфоцити,% 11,62 ± 0,42 19,67 ± 0,58 * 11,63 ± 0,90 20,55 ± 0,45 *
'' 10 9 / л 0,52 ± 0,07 0,46 ± 0,04 * 0,62 ± 0,045 0,43 ± 0,07 *
CD22 + лімфоцити,% 27,96 ± 1,70 23,19 ± 1,15 21,64 ± 0,50 26,39 ± 0,96
'10 9 / л 1,13 ± 0,08 0,78 ± 0,09 * 0,37 ± 0,16 0,70 ± 0,05 *
Еа-РУК,% 19,90 ± 0,90 19,30 ± 1,59 28,00 ± 2,70 20,39 ± 1,23
'109 / л 0,52 ± 0,03 0,65 ± 0,09 * 0,62 ± 0,05 0,58 ± 0,05
РБТЛ з ФГА,% 67,60 ± 1,55 53,62 ± 1,52 55,00 ± 2,10 63,61 ± 1,48 *
'109 / л 2,63 ± 0,09 1,78 ± 0,17 * 1,21 ± 1,10 1,63 ± 0,09
ФІ,% 67,00 ± 1,50 49,00 ± 0,59 * 58,00 ± 2,50 51,03 ± 0,50 *
IgG, г / л 8,34 ± 0,18 7,35 ± 0,34 12,10 ± 1,10 8,77 ± 0,31 *
IgA, г / л 0,62 ± 0,02 1,01 ± 0,09 * 2,10 ± 0,20 1,20 ± 0,08 *
IgM, г / л 0,99 ± 0,04 0,72 ± 0,05 * 1,03 ± 0,51 0,93 ± 0,05
ЦІК.ум.од. 42,00 ± 0,45 54,38 ± 1,30 * 43,00 ± 0,50 52,45 ± 1,14 *

Примітка: * p <0,01-вірогідність різниці показніків порівняно з контролем.

Поряд з ЦІМ, нами Було обстежено 20 дітей з бронхіальною астмою тяжкого перебігу (БАТП) у віці 1-6 р.11 місяців та 20 Хворов у віці 7-15 років. В результате проведених ДОСЛІДЖЕНЬ встановлен (табл.3.1.3), что в обох групах обстеження дітей, як раннього, так и старшого віку, спостерігалося вірогідне зниженя вмісту СD3 + - та СD4 + -лімфоцітів, субпопуляції СD22 + -лімфоцітів та достовірне Підвищення в обох групах СD16 + -клітін и концентрації ЦІК сЕРЕДНЯ розміру.

Фукціональна Активність Т-лімфоцитів в обох групах булу знижена (р <0,001). Фагоцитарної Активність нейтрофілів достовірно знижена в групі дітей раннього віку (р <0,001).

Для Хворов на БАТП характерним є явіще дісгамаглобулінемії: у дітей раннього віку на тлі зніженої концентрації ІgG та ІgМ спостерігається Підвищення вмісту ІgА, старшого віку-ІgМ при вірогідній гіпоглобулінемії ІgG та ІgА.

У дітей з БАТП характерним Було Підвищення вмісту загально ІgЕ до 1084,72 ± 154,25 v / ml (р <0,001) та зниженя концентрації SІgА до 0,20 ± 0,01 г / л порівняно з контролем (р <0,001). Спостерігалося такоже вірогідне Підвищення у дітей з БАТП уровня ІЛ-4 до 120,4 ± 26,25 пг / мл (р <0,01), уровня ІЛ1b до 12,7 ± 0,35 пг / мл та НСТ-тесту-до33 , 4 ± 1,45%.

Характерною булу такоже позитивна кореляція между рівнем ІЛ-4 и вмістом СD4 + -лімфоцітів (r = 0,765; р <0,01), рівнем ІЛ-4 и кількістю СD8 + -супресорів / цитотоксичних (r = 0,523; р <0,05), рівнем ІЛ-4 и концентрацією ІgА (r = 0,835; р <0,01), вмістом ІЛ-4 и концентрацією ІgЕ (r = 0,637; р <0,05) та рівнем ІЛ-1b и вмістом СD4 + -клітін (r = 0,687; р <0,05), рівнем ІЛ1b и кількістю СD22 + клітін (r = 0,765; р <0,01), рівнем ІЛ1b и фагоцитарної індексом (r = 0,835; р <0,01), вмістом ІЛ1b й й НСТ тестом (r = 0,657; р <0,05).

Табл.3.1.3 Показники клітінного та гуморального імунітету у дітей з БАТП (М ± m)

Показники

контроль

1-6 .11міс.

(N = 30)

БАТП діті1-6р. 11міс. n = 30)

контроль

7-15 років

(N = 30)

БАТП діти 7-15 років (n = 38)
СD3 + лімфоцити,% 51,20 ± 1,07 43,95 ± 2,53 52,34 ± 1,5 37,25 ± 2,22 *
'109 / л 1,98 ± 0,06 1,06 ± 0,08 * 1,55 ± 0,32 0,93 ± 0,09 *
СD4 + лімфоцити,% 29,30 ± 1,30 25,16 ± 2,35 33,60 ± 1,20 19,02 ± 1,70 *
'' 10 9 / л 0,98 ± 0,05 0,63 ± 0,07 * 0,86 ± 0,08 0,49 ± 0,05 *
СD8 + лімфоцити,% 20,30 ± 2,90 19,58 ± 1,69 44,20 ± 2,40 17,58 ± 1,67 *
'' 10 9 / л 0,62 ± 0,06 0,44 ± 0,04 * 0,97 ± 0,09 0,44 ± 0,04 *
СD4 + / СD8 + 1,44 ± 0,44 1,83 ± 0,33 * 0,76 ± 0,50 1,25 ± 0,17 *
CD16 + лімфоцити,% 11,62 ± 0,42 17,98 ± 0,58 11,63 ± 0,90 17,39 ± 1,18
'' 10 9 / л 0,52 ± 0,07 0,44 ± 0,03 * 0,62 ± 0,045 0,43 ± 0,07 *
CD22 + лімфоцити,% 27,96 ± 1,70 27,12 ± 1,57 21,64 ± 0,50 25,27 ± 1,33
'10 9 / л 1,13 ± 0,08 0,68 ± 0,06 * 0,37 ± 0,16 0,66 ± 0,07 *
Еа-РУК,% 19,90 ± 0,90 22,10 ± 1,95 28,00 ± 2,70 24,94 ± 2,85
'109 / л 0,52 ± 0,03 0,57 ± 0,07 0,62 ± 0,05 0,63 ± 0,08
РБТЛ з ФГА,% 67,60 ± 1,55 56,96 ± 1,28 55,00 ± 2,10 60,89 ± 1,78 *
'109 / л 2,63 ± 0,09 1,49 ± 0,09 * 1,21 ± 1,10 1,52 ± 0,12 *
ФІ,% 67,00 ± 1,50 56,96 ± 1,90 * 58,00 ± 2,50 55,00 ± 1,90
IgG, г / л 8,34 ± 0,18 8,00 ± 0,28 12,10 ± 1,10 8,67 ± 0,48 *
IgA, г / л 0,62 ± 0,02 1,25 ± 0,07 * 2,10 ± 0,20 1,27 ± 0,10 *
IgM, г / л 0,99 ± 0,04 0,92 ± 0,05 1,03 ± 0,51 0,95 ± 0,07
ЦІК.ум.од. 42,00 ± 0,45 54,14 ± 1,91 43,00 ± 0,50 52,83 ± 1,86

Примітка: * p <0,01-вірогідність різниці показніків порівняно з контролем.

У дітей з БАЛП були віявлені антитіла IgG до Chlamуdiapneumonia у 37,03%, антигени Chlamуdiapneumonia у 33,33% Хворов, у 44,4% антигени Mycoplasmapneumonia, у 23,45% дітей антигени Chlamуdiapneumonia и Mycoplasmapneumonia.

Було Виявлено від'ємну кореляцію между титром Антитіл ІgG до Chlamуdiapneumonia и вмістом СD4 + -клітін (r = 0,735; р <0,01), кількістю СD8 + -супресорів / цитотоксичних (r = 0,473; р <0,05); вмістом Т-активних лімфоцитів (r = 0,711; р <0,01), концентрацією сіроваткового ІgG (r = 0,648; р <0,05); концентрацією ІgА (r = 0,531; р <0,05); концентрацією ІgМ (r = 0,499; р <0,05).

У 45,83% Хворов з БАСТП були віявлені антитіла IgG до Chlamуdiapneumonia, у 27,08% антигени Chlamуdiapneumonia, у 52% антигени Mycoplasmapneumonia, у 27% антигени Chlamуdiapneumonia и Mycoplasmapneumonia. Нами встановлен від'ємну кореляцію между титром Антитіл ІgG до Chlamуdiapneumonia и вмістом СD4 + -клітін (r = 0,612; р <0,05), кількістю СD8 + -лімфоцітів (r = 0,511; р <0,05), вмістом Т-активних лімфоцитів (r = 0,487; р <0,05), концентрацією сіроваткового ІgG (r = 0,496; р <0,05), ІgА (r = 0,547; р <0,05), ІgМ (r = 0,510; р <0, 05).

Таким чином, в результате проведених ДОСЛІДЖЕНЬ нами встановлен, что в усіх групах Хворов на БАЛП, БАСТП та БАТП, Незалежності від віку дітей, спостерігається вірогідне зниженя кількості Т-лімфоцитів та їх імунорегуляторніх субпопуляцій - Т-хелперів / індукторів та Т-супресорів / цитотоксичних , функціональної актівності Т-клітин за данімі РБТЛ з ФГА. Для гуморальної ланки імунітету притаманна наявність В-лімфоцітозу та дісгамаглобулінемії зі зниженя концентрації сіроваткового ІgG в усіх Хворов, ІgМ- у дітей 1-6 років в усіх групах та високим вмістом ІgА у пацієнтів 1-6 років, Хворов на БАСТП. У всех групах Хворов відмічено Підвищення концентрації ЦІК СЕРЕДНЯ розміру, Які ма ють Найбільший патологічній Потенціал и вражаються тканини-мішені. Фагоцитарної Активність нейтрофілів у всех групах Хворов булу знижена, а НСТ-тест підвіщеній, что вказує на напруженного неспеціфічного протіінфекційного захисту. Характерне Підвищення концентрації ІgЕ у всех групах Хворов та зниженя уровня SІgА є підтвердженням сенсібілізації організму та зниженя захисту слізововіх оболонок. Підвищення уровня ІЛ-4 та ІЛ-1b, Пожалуйста спостерігалося у всех групах дітей, вказує на наявність алергічного запаленою даже в періоді ремісії. Віявлені Зміни в імунній системе трактуваліся нами як наявність іменних розладів різного ступенів вираженості, что служило підгрунтям до призначення імунокорігучої терапії.

3.2 Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан в РЕАБІЛІТАЦІЇ дітей, Хворов на бронхіальну астму

Чисельного фундаментальних и прикладних роботами вітчізняніх та зарубіжніх авторів встановлен значення порушеннях імунного гомеостазу в патогенезі хронічніх захворювань. Практично будь-яке захворювання, а тім более хронічне, супроводжується розвитку імунодефіцітного стану [39]. Зниженя імунної реактівності населення Європейського регіону в теперішній час пояснюють ріст захворюваності хронічнімі неспецифічними захворюваннямі легень, атипових, затяжний и ускладненій їх клінічний перебіг, Підвищення етіологічної роли умовно-патогенної мікрофлорі, малою ефектівністю традіційної антібактеріальної терапії. Стійкий імунній дисбаланс при БА, з однієї боку, спріяє подальшій хронізації захворювання, а з Другої - прогресування хронічного запального процесса в бронхах віснажує адаптаційні резерви організму и закономірно виробляти їх до зріву. Тому питання РЕАБІЛІТАЦІЇ імунної системи при БОС, что спроводжує БА, є однією Із актуальних проблем сучасної медицини.

Реабілітація імунної системи заключається в проведенні адекватної імуномодулюючої терапії, Котре підрозділяють на екстраімунну и власне імунотерапію [33]. Екстраімунна терапія має метою усунуті причини імунодефіціту Шляхом Зменшення антигенного НАВАНТАЖЕННЯ.

У зв ¢ язку з ЦІМ, особливо зацікавленість дослідніків, Які вівчають імунокорекцію при ХНЗЛ, привертають препарати, в основном діючі на Т-клітінну ланку імунітету, ВРАХОВУЮЧИ наявність у даної категорії Хворов хронічної тімічної недостатності [39]. Для Вибори оптимального варіанту імунокорекції та патенти віявіті імунологічні розладі и степень їх вираженості, знаті інформацію про імунотропну дію традіційніх лікарських препаратів, знання основних мішеней імунокоректорів, визначення invitro індівідуальної ВІДПОВІДІ хворого на них, оптимальних разових и курсових доз, показання для призначення моно-, Комбінованої и альтернатівної імунокорігуючої терапії [39].

За данімі акад. Р.І.Сепіашвілі [40], президента Союзу алергологів та клінічніх імунологів СНД, генерального директора Інституту алергології, астми та КЛІНІЧНОЇ імунології основними принципами імуномодулюючої терапії є постановка достовірного клінічного діагнозу і визначення ступеню імунної патології, індивідуальний підбір імуномодулюючіх препаратів в залежності від ступенів іменних порушеннях, терапія ж імуномодулюючімі препаратами винна проводитись на фоні патогенетичної терапії и входити в комплесні програми лікування хвороб. Комплексна імунореабілітація з Використання імуномодуляторів винна складатіся Із методів, Які безпосередно вплівають на імунну систему, и методів екстраімунної Дії, что спріяють відновленню Функції імунної системи.

Оскількі, у крови Обстеження дітей в обох вікових групах Було Виявлено високий рівень протіхламідійніх Антитіл ІgG и антигени Chlamуdiapneumonia у 70,33%, антигени Mycoplasmapneumonia - у 44,4% Хворов та антигени до обох збудніків-у 23,45%, ЦІМ Хворов прізначалі макроліді (азітроміцін, джозаміцін) и при наявності кишково дисбіозу - пробіотики. Як імуномодулятор, всім Хворов прізначалі імунофан, согласно вікової схеми.

У всех обстеження дітей І та ІІ груп з різнім ступенів тяжкості БА после проведеного лікування препаратом імунофан (Табл. 3.2.1; Табл. 3.2.2 та Табл.3.2.3) спостерігалося вірогідне Підвищення вмісту СD3 + -, СD4 + -, СD8 + - та СD22 + - лімфоцитів, Т- "активних" лімфоцитів, нормалізація вмісту СD16 + -клітін. Характерним Було вірогідне Підвищення функціональної актівності Т-лімфоцитів и фагоцітарної актівності нейтрофілів в обох групах (р <0,001).

Вміст сіроватковіх імуноглобулінів ІgG, ІgА та ІgМ в обох групах вірогідно підвіщівся порівняно з контролем и данімі до лікування (р <0,001), а концентрація ЦІК вірогідно зменшіть.

Таким чином, в результате проведених ДОСЛІДЖЕНЬ нами встановлен, что в усіх групах Хворов на БАЛП, БАСТП та БАТП, Незалежності від віку дітей, после діференційного призначення імуномодулятора імунофан спостерігалось вірогідне Підвищення вмісту Т-лімфоцитів, їх імунорегуляторніх субпопуляцій - Т-хелперів / індукторів та Т-супресорів / цитотоксичних, Т- "активних" лімфоцитів, зростан Функціональна Активність Т-клітин за данімі РБТЛ з ФГА, спостерігалася нормалізація кількості натуральних кілерніх клітін. Для гуморальної ланки імунітету характерним Було вірогідне Підвищення уровня сіроватковіх імуноглобулінів класів ІgG, ІgА та ІgМ. Рівень ЦІК зніжався до значень норми. Протіхламідійні антитіла в крови Хворов на ТИ БА виявляв. Нормалізація показніків клітінної и гуморальної ланки імунітету свідчіть про ефективність застосовання нами препарату імунофан як засоби імунореабілітації у хворого на БА.


ВИСНОВКИ

1. У 97,5% Хворов на бронхіальну астму спостерігаються ознака вторинної імунної недостатності, яка проявляється вірогіднім зниженя вмісту СD3 + -лімфоцітів та їх функціональної актівності, СD4 + хелперів / індукторів та СD8 + супресорів / цитотоксичних, фагоцітарної актівності нейтрофілів, уровня сіроватковіх імуноглобулінів ІgG , ІgА, ІgМ та секреторного ІgА и Підвищення уровня СD16 + і СD22 + -лімфоцітів та концентрації середньомолекулярніх ЦІК, что ма ють патогенні Властивості; віявлені Зміни в імунній системе свідчать про наявність іменних розладів різного ступенів вираженості и доцільність призначення імунокорігуючої терапії.

2. У дітей, Хворов на бронхіальну астму, Виявля висока інфікованість атипових Збудник Chlamуdiapneumonia та Mycoplasmapneumoniae. У 33,33% Хворов з бронхіальною астмою легкого перебігу; 27,08% дітей з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 32,5% Обстеження з бронхіальною астмою тяжкого перебігу діагностована хламідійна інфекція. У 44,4% дітей з бронхіальною астмою легкого перебігу, 52,0% Хворов з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 62,5% Обстеження з бронхіальною астмою тяжкого перебігу - мікоплазменна інфекція. Антигени обох збудніків Виявлено у 23,45% Хворов з бронхіальною астмою легкого перебігу, 27,0% пацієнтів з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 37,5% Обстеження з бронхіальною астмою тяжкого перебігу, что стало підгрунтям до! Застосування у хворого на бронхіальну астму антібактеріальніх препаратів групи макролідів.

3. Діференційоване призначення імуномодулятора імунофан на основе визначення до него індівідуальної чутлівості лімфоцитів Хворов на БА спріяє вірогідному підвіщенню в крови вмісту СD3 + -лімфоцітів, їх імунорегуляторніх субпопуляцій- СD4 + та СD8 + - лімфоцитів, функціональної актівності Т-лімфоцитів, уровня сіроватковіх імуноглобулінів та секреторного ІgА, зниженя уровня ІgЕ та середньомолекулярніх ЦІК, Які ма ють патогенні Властивості, что, в цілому, дозволяє в 95,7% віпадків подовжіті ремісію та покращіті якість життя пацієнтів.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАННЯ

1.Балаболкин І.І. Сучасні проблеми дитячої алергології // Педіатрія.-1997 №2.-С.5-8.

2. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Бронхіальна астма у дітей: проблеми і перспективи діагностики та лікування // Нова медіціна.-2003 №1.-С.44-49.

3. АкопянА.З. Поширеність алергічних захворювань у дітей // Укр. пульмонол. журнал. -2000.-№1.-с.65-69.

4. Ковальчук М.П. Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.-№2.-С.48-50.

5. Караулов А.В. Клінічская імунологія та алергологія. М .: Мед.інформац. агенство.- 2002.-651с.

6. Борисова А.М. Імунітет у хворих хронічними неспецифічними захворюваннями легенів // Ріс. мед. журнал 1997.-№1.-С.15-21.

7. Гаращенко Т.І., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактеріальні імунокоректори в профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів і вуха у часто хворіючих дітей // Педіатрія.-2002 Т.4.-№3.-С.1-12.

8. Стригін В.М., Колеснікова А.П. Клітинний імунітет і рівень ціклонуклеотідов в імунорегуляторних клітинах хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт // Терапевт. архів. -1994.-Т.66-№1.-С.73-75.

9. Студеникин М.Я., Соколова Т.С. Алергічні хвороби у детей.-М.: Медицина, 1986.-335с.

10. Сукачова А.І., Алексєєва Н.П. Клінічні симптоми і деякі патогенетичні механізми прогресування бронхіальної астми удетей // Лікарська практика 2000.-№1.-С.53-59.

11. Абатуров О.Є, Височіна І.Л. Вміст прозапальних інтерлейкінів ІЛ-1β та ІЛ-6 у сіроватці крови дітей з повторними та трівалімі Гостра респіраторнімі захворюваннямі // Укр. медичний часопис. - 2002.-№9-10.-С.122-124.

12. Балаболкин І.І., Намазова Л.С., Ковальчук Л.В., Іванов В.Г. Інтерлейкіни-2 в патогенезі бронхіальної астми удетей // Іммунологія.-1994.-№2.-С.33-35.

13. Cameron LA, Durham SR, Jakobson MRet al. Expresson of IL-4, Cepsilon RNA and lepsilon RNA in the nasal mucosa of patients with seasonal rhinitis: effect of topical corticosteroids // J. Allergy Clin. Immunol.-1998 Vol.101.-P.330-6.

14. Barnes NC, Smith LJ Biochemistry and physiology of the leukotrienes // Clin / Rev. Allergy Immunol. -1999.-Vol.17.-P.27-42.

15. Лапшин В.Ф., Антіпкін Ю.Г., Уманець Т.Р.Обгрунтування діференційованіх реабілітаційніх комплексів у дітей з бронхіальною астмою // Астма та алергія.-2002 №2.-С.39-42.

16. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Курашова О.М. Сучасні аспекти бронхіальної астми дитячого віку // Астма та алергія.-2002.-№1.-С.44-49.

17. Лемко І.С. Сучасні підході до РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов на бронхіальну астму // Астма та алергія.-2002.-№2.-С.42-46.

18. Бронхіальна астма / Под ред. А.Г. Чучаліна.-М .: "Агар", 1997.-432с.

19. Стефані Д.В., Вельтищев Ю.Є. Імунологія та иммунопатология дитячого возраста.-М .: Медицина, 1996.-383с.

20. Мостовий Ю.М. Антибіотикотерапія при бронхіальній астмі // Укр. пульмонол. журнал. -2000.-№2.-С.37-40.

21. Bauer R. Echinacea-Drogen-Wirkungen und Wirkssubstanzen // Z.Arztl. Forbild. Jena, 1996; 2: 111-115.

22. Базика Д.А., Клименко В.І., Цуприк В.А., Прилуцький О.С. Манакс-новий природний імуномодулятор: досвід застосування в клінічній імунології, гематології, при вірусних інфекціях, у кардіології та гінекології. // Укр. медичний часопис. .- 1999 №1-2.-С.129-138.

23. Клініко-імунологічні дослідження лікувальної ефективності «Иммунала» при гострому бронхіті у часто і тривало хворіючих дітей / І.С. Нікольський, В.В. Нікольська, Л.Я.Кушко і ін .// Лікарська справа, 1998.-№6.-С.128-131.

24. Драннік Г.М. Клінічна імунологія та аллергологія.- Одеса: "Астро-Принт", 1999.- 604с.

25. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Терьошін В.О. Ефективність медичної РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов на тяжкі форми епідемічного паротиту з Використання препарату "манакс" // імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33-34.

26. Чхетіані Р.Б. Етіопатогенетична роль герпетичної інфекції при ангінах і ефектівность манакс в терапії і реабілітації хворих герпангіна // імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.32-33.

27. Шаповалова І.О. Оцінка ефективності препарату "манакс" в лікуванні та реабілітації підлітків, що страждають повторними ангінами // імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33.

28. Тюрін Н.А., Кузьменко Л.Г. До питання про інфекційно-залежною бронхіальній астмі у дітей // Пульмонологія (додаток): Сб.резюме. 10 Національного конгресу з хвороб органів диханія.-2000.-С.89.

29. Кахновський І.М., Маринин В.Ф., Кузнецов ВП., Маринин Ю.В. Імуномодулятори в комплексному лікуванні хворих стероїдо на бронхіальну астму // Ріс. мед. журнал 1998.-№2.-С.36-38.

30. Ширшов С.В., Лопатіна В.А., Корюкіна І.П., Іванова А.С. Характеристика імуномодулюючих ефектів поліоксидонію у дітей, які страждають рецидивними обструктивними бронхітами // Іммунологія.-2000.-№5.-С.53-55.

31. Ширшов С.В., Лопатіна В.А., Корюкіна І.П., Іванова А.С. Оцінка імуномодулюючих ефектів сублингвального введення поліоксидонію у дітей, які страждають бронхообструктивним синдромом // Іммунологія.-2000.-№4.-С.54-57.

32. Гаращенко Т.І., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактеріальні імунокоректори в профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів і вуха у часто хворіючих дітей // Педіатрія.-2002 Т.4-№3.-С.1-12.

33. Хаитов Р.М., Борисова А.М., Хорошилова Н.В., Кулаков О.В. та ін. Застосування рибосомального препарату Рибомунілу для корекції імунної системи у хворих на хронічний бронхіт // Іммунологія.-1994.-№4.-С.36-43.

34. Laboratory investigations in clinical Immunology: methods, pitfails and clinical indications: A second IUIS / WHO report // Clin. Immunol. Immunopathol.-1988.-v.49.-P.478-497.

35.Копелян І.І., Григор'єва М.П. Розробка мікромодіфікаціі культивування клітин крові // Бюл. експ. біол. і мед., 1972.-№9.-С.119-122.

36. Mancini G., Carbonare A., Heremans J. Immunochemical quantitation of antigens by single radial diffusion // Immunochemistri, 1965.-V.2.-Р.235.

37.Horowitz S., Grоshong T., Allbrecht R. et al. The active rosette test in immunodeficiency diseases // Clin. Immunol. Immunopathol.-1975.-4,3.-P.405-414.

38.Haŝkova V., Kastik J., Riha L. et al. Simple method of circulating imune complex detectiton in human sera by polyethylenglycol precipitation // Z. Immunol. Forsch.-1977.-Bd.-154.-№4.-S.399-486.

39. Передерій В.Г., Земсков А.М., Бичкова Н.Г., Земсков В.М. Імунний статус, принципи його оцінки та корекції імунних нарушеній.-К.: Здоров "я.-1995 211с.

40. Сепиашвили Р.І. Класифікація та основні принципи застосування іммуномодулірущіх препаратів в клінічній практиці // Алергологія та імунологія / -2002.-Т.3.-№С.325-331.

41. Нікітін Є.В., Чабан Т.В., Сервецькій С.К. Роль цитокінів у патогенезі інфекційніх захворювань // Інфекційні хворобі.-2007.-№1.-С.51-57.

42. Жібурт Є.Б., Срібна Н.Б., Каткова І.В., Дьякова В.В. Цитокіни в кровотворенні, иммуногенезе і запаленні // Терра Медика Нова.-1996 №3.-С.11-14.

43. Nicola NA (Ed) Guidebook to Cytokines and their Receptors.-Oxford: University Press, 1994.-284p.

44. Дем'янов А.В., Котов О.Ю ,, Сімбірцев А.С. Діагностична цінність досліджень рівнів цитокінів в клінічній практиці // Цитокіни і воспаленіе.-2003 Т.2, №3.-С.20-33.

45. Роль запалення в клініці внутрішніх хвороб. Проблеми і перспективи (за матеріалами читацької конференції РМЗ) // РМЖ.-2001 Т.9, №12.-С.3-25.

46. ​​Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Імунологія: Пер. З англ.-М.: Світ, 2000.-592 с.

47. Сепиашвили Р.І. Основи фізіології імунної системи.-М.: Медіціна.-Здоровье.-2003 240с.

48. Сепиашвили Р.І. Функціональна система імунного гомеостазу // Алергологія і іммунологія.-2003 Т.4, №2.-С.5-14.

49. Якобісяк М. імунологія: Пер. з польської.-Вінниця: Нова книга, 2004.-672с.

50. М.І. Жиравецький. Chlamydiapneumoniae-КЛІНІЧНІ форми хвороби // Інфекційні хвороби.-2001.-№1.- С.38-41.

51. Grayston JT, Campbell LA, Kuo CC A new respiratory tract patogen: Chlamydiapneumoniae strain TWAR // J.Infect. Dis.-1990 V.161.-P.618-625.

52. Hahn DL, Antilla N., Saikku P. Associacion of Chlamydiapneumoniae IgA antibodies with recently symptomatic asthma // Epidemiol. Infect.-1996 V.117.-P.513-517.

53. Hahn DL, Bukstein D., Luskin A., Zeitz H. Evidence for Chlamydiapneumoniae infection in steroid-dependent asthma // An.Allergy Asthma Immunol / -1998.-V.80.-P.45-49.

54. Cunningham A., Jonston SL, Julious SA et al.Association between nasal sIgA to cronic Chlamydiapneumoniae infection and asthma exacerbations in children // J. Allergy clin. Immunol.-1996 V.97.-P.305.

55. Emre U., Sokolovskaya N., Robin PM et al. Detection o anti- Chlamydiapneumoniae IgE in children with reactive airway disease // J. Infect. Dis.-1995 V.172.-P.265-267.

56. Т.А. Перцева та ін. Клінічно значущі збудники інфекцій дихальних шляхів // Клінічна імунологія. Алергологія.Інфектологія.-2007.-№3.-С.25-33.

57. Ласиця О.Л., Охотнікова О.М., Мелліна К.В., Яковлева Н.Ю., Тихомирова Н.К., Ткачова Т.М., Яновська В.Г. Вплив хламідійної інфекції на перебіг бронхіальної астми у дітей, ефективність лікування макролідамі нового поколения дітей, Хворов на бронхіальну астму, інфікованих Chlamydiapneumonia и Chlamydiatrahomatis.// імунологія та алергологія.-2004.-№4.-С.40.

58. JenkinsC., BlasiF., AllegraL. etal. Chlamydiapneumoniae asthma roxitromycin multinational study (CARM): relationship of antibody titers to clinical features // Abstr. Of 4 th ICMASK, Barselona, Jan 21-23.-1998 P.273.

59. Ласиця О.Л., Охотнікова О.М., Усова О.І., Кочнева О.М., Зарудний О.Ф. Ефективність лікування макролідамі нового поколения дітей, Хворов на бронхіальну астму, інфікованих Chlamydia pneumonia и Chlamydiatrahomatis.// імунологія та алергологія.-2004.-№4.-С.40.

60. Кузнєцова Л.В., Грішіло П.В., Осипова Л.С., Літус В.І. Жирнокислотний спектр ліпідів Сироватко крови у хворого на бронхіальну астму під Вплив комплексного лікування імуотопнім препаратом Пропес // імунологія та алергологія.-2004.-№1.-С.43.

61. Химич Т.Ю., Бездітко Т.В. Результати профілактичного застосування імуномодуляторів ІРС-19 у хворих на бронхіальну астму. // імунологія та алергологія.-2004.-№1.-С.62.

62. Трунова О.А., Андрух С.В., Куляс В.М. та ін. Клініко-лабораторні паралелі при бронхіальній астмі у дітей. // імунологія та алергологія.-2006.-№1.-С.70.

63. Товт-Коршінська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В. та ін. Відповідність та невідповідність частоти вірусніх інфекцій та показніків протівірусного імунітету при різнй важкості бронхіальної астми. // імунологія та алергологія.-2005.-№4.-С.39.

64. Gern JE. Rhinovirus respiratory infections and asthma // American Journal of Medicine.-2002 Vol. 112 Suppl 6A.-P.19-27.

65. Peebles RS Jr. Hartert TV. Respiratory viruses and asthma // Current Opinion in Pulmonaru Medicine.-2000.-Vol. 6 (1) .- P.10-4.

66. Чернушенко Е.Ф. Імунологія бронхіальної астми // Укр. пульмонол. журнал-2000.-№2 (додаток) .- С.18-22.

67. Prescott SL New concepts of cytokines in asthma // Journal of Paediatrics and Child Health.-2003 Vol. 39 (8) .- P.575-9.

68. Holgate ST, Dablen SE The natural history of asthma // Current issues in respiratory medicine.-1997 Vol. 1? # 1.-P.2-5.

69. Holberg CJ. Halonen M. Cytokines, atopy, and asthma // Lancet.-2003 Vol. 362 (9391) .- P.1166-1173.

70. Marshall GD, Agarval SK. Stress, immune regulation and immunity: Applications for asthma // Allergy and Asthma Proc 2000; 21: 241-246.

71. Van der Pouw Kraan TC, Boeije LC, de Groot ER, et al. Reduced production of IL-12 and IL-12-dependent IFN-gamma release in patients with allergic asthma // J. Immunol.-1997 Vol.158 (11) .- P.5560-5565.

72. Frew AJ Chronic mucosal inflammation // Eur.Respir.Rev.-1998 Vol. 8 (64) .- P.994-998.

73.Chung KF, Barnes PJ. Cytokines in asthma.Thorax.-1999 Vol. 54.-P.825-857.

74. Ademmer K., Beutel M., Bretzer R., et al. Suicidal ideation with IFN and ribavirin in patients with hepatitis C // Psychosomatics.-2001 V.-P.365-367.

75. Bini EJ. Weinshel EH. Severe exacerbation of asthma: a new side effect of interferon-alpha in patients with asthma and chronic hepatitis C [Journal Article] Mayo Clinic Proceedings.74 (4): 367-70, 1999..

76.Знаменская Л.К. Модуляція антіендотоксінових імунітету полиоксидонием у хворих на бронхіальну астму, які отримують специфічну імунотерапію // імунологія та алергологія.-2005.-№4.-С.62.

77. Р.М. Хаитов, Б.В. Пинегин. Сучасні уявлення про механізм дії поліоксидонію //Іммунологія.-2005.-№4.-С.197.

78. Нестерова І.В., Ломтатідзе М.В., Колесникова Н.В., Сімбірцев А.С, Можливість регуляторних впливів дипептидов на рівень ІgЕ-антителогенеза і функціональну активність нейтрофілів при імунізації алергеном амброзії // Алергологія і імунологія.- 2002.-Т.3., №1.-С.168-179.

79.Гордіенко А.А., Бакова А.А., Химич Н.В., Белоглазов В.А. Рівень природних антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій у постійних донорів республіки Крим // імунологія та алергологія.-2003 №4.-С.31-36.

80. Знам'янська Л.К.Гуморальний антіендотоксінових імунітет як прогностичний критерій ефективності специфічної імунотерапії у хворих на бронхіальну астму // Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я. Праці Кримског Державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського. 2004, т 140.С.25-28.

81. Агафонова І.А., Булахова Е.К., Калита Н.В. Іммунокоррігирующєє дію гропринозину при бронхіальній астмі, асоційованої з персистуючою хламідійної-микоплазменной інфекцією // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.64-65.

82. Бобирєв В.Н., Муляр Л.А. та ін. Особливості показників імунітету хворих на бронхіальну астму в поєднанні з алергічними риносинусопатії // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.68.

83. Булахова Е.К., Калита Н, В., Фащенко Н.А. Сравітельная ефективність двох пролонгованих β2-антагоністів в базисної терапії бронхіальної астми // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.70.

84. Дука К.Д., Шірікіна М, В., Науменко Н.В., Пінаєва Н.Л. Динаміка іменних показніків у дітей з бронхіальною астмою при наявності дифузного зобу // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.74.

85. Каспрук Н, М., Цинтаро Т.П., Притуляк О.В. Імунореабілітація Хворов на бронхіальну астму з вторинно імунодефіцітнім станом // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.110.

86. Кравченко Л.Г., Стоєва Т.В., Папінко Р.М. Корекція місцевіх факторів захисту при бронхіальній астмі у дітей // імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.90.

87. Цимбаліста О.Л., Дехтяр В.Б., Березна Т.Г. та ін. Динаміка секреторного IgA в сліні в процесі лікування у дітей, Хворов на бронхіальну астму в періоді згострення на фоні недіференційованої дісплазії сполучної тканини // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.128.

88. Сміх Л.М., Пруський О.М., Колесник М.М. Ефективність использование препарату "АТМА" в комплексному лікуванні Хворов бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.147.

89. Чернявський В.Г. Комплексне відовювальне лікування та контроль за его ефектівністю у хворого на хронічні запальні захворювання бронхолегеневої системи, что супроводжуються бронхообструкцією // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.151.

90. Маргітич С, В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В., Сабодаж А.В. Оцінка ефективності інгаляційного глюкокортикостероїду-АСМАНЕКСом у хворих на бронхіальну астму // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.151-152.

91. Маргітич С, В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В.опит застосування «флуімуціл» в комплексній терапії бронхіальної астми // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.152.

92. Маргітич С, В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В., Сабодаж А.В. Оцінка ефективності серобіда у хворих на бронхіальну астму // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.152.

93. Бичкова Н.Г., Петриченко В.Г., Лісовець О.В. Особливості системного імунітету у дітей, Хворов на бронхіальну астму, при персістенції Chlamydiapneumoniae // імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.36-40.

94. Фролов В.М., Ричнев В.Є. Дослідження циркулюючих імунних комплексів: діагностичне та прогнотіческое значення // Лабораторна справа, 1996.-№3.-С.159-161.

95. Фролов В.М., Соцька Я.А. Циркулюючі імунні комплекси і фагоцитарна активність моноцитів у хворих на хронічний бронхіт при проведенні диференційованої імунокорекції // Український пульмонологічній журнал, 2003.-№3.-С.28-30.


  • Стан системного та місцевого імунітету та рівень про- и протізапальніх цитокінів у дітей, Хворов на бронхіальну астму
  • ПЕРЕЛІК умовних Позначення, СІМВОЛІВ, одиниця, СКОРОЧЕННЯ І термінів
  • РОЗДІЛ 1
  • Вторинна ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ
  • Порушеннях Т- и В- ІМУНІТЕТУ
  • Порушеннях секреторних ІМУНІТЕТУ
  • МІКРОБНО-ВІРУСНІ асоціації Chlamydia pneumoniae
  • ВДОСКОНАЛЕНННЯ ДОПОМОГИ Хворов НА БА
  • РОЗДІЛ 2
  • РОЗДІЛ 3
  • Показники клітінного та гуморального імунітету у дітей з БАСТП (М ± m)
  • Показники клітінного та гуморального імунітету у дітей з БАТП (М ± m)
  • 3.2 Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан в РЕАБІЛІТАЦІЇ дітей, Хворов на бронхіальну астму

  • Скачати 103.71 Kb.