Обґрунтування діференційованіх методів лікування генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу






    Головна сторінка





Скачати 85.87 Kb.
Дата конвертації02.12.2018
Розмір85.87 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

"УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"

Гударі 'ЯН Олександр Олександрович

УДК: 616.314.17-084: 616.379-008.64

Обґрунтування ДІФЕРЕНЦІЙОВАНІХ МЕТОДІВ лікування генералізованого пародонтиту ПРИ Цукрове ДІАБЕТІ 2 ТИПУ

14.01.22 - стоматологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів

доктора медичний наук

Полтава -2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки практично у всех странах світу відмічається неухильне ріст захворюваності и розповсюдженості цукрового діабету, что дозволило іноземним авторам кваліфікуваті ЦІ процеси як нову епідемію неінфекційного характеру кінця ХХ качана ХХІ століття - епідемію діабету. Согласно з оцінкою експертів Всесвітньої ОРГАНІЗАЦІЇ Охорони Здоров'я, если в Сейчас в мире налічується 160 млн. Хворов на цукровий діабет, что складає 2-3% від Всього населення планети, то до 2025 року їх Кількість досягнено 330 млн. Чоловік. Чи не Менш Гостра стоит ця проблема и в Україні, де кож відмічається Приріст патології, при цьом около 70% Хворов знаходяться в стані хронічної декомпенсації цукрового діабету, Незалежності від его типу (АmericanDiabetAssociation, 1997; BrianL., 2000).

Широке розповсюдження запального захворювань пародонту и Збільшення пітомої ваги прогресуючіх варіантів перебігу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет ставити проблему діагностики и лікування цієї патології в число найбільш актуальних (Еловікова Т.М, 1989).

Чісленні наукові дані, что представлені в роботах багатьох авторів, дозволяють констатуваті, что при Цукрове діабеті має місце зрів адаптації основних функціональніх систем, что складають основу для формирование супутніх патологічніх станів в організмі. Наукові Досягнення, одержані в експериментальний та клінічніх дослідженнях підтверділі, что при Цукрове діабеті розвівається низька метаболічних, судинно порушеннях та імунологічних реакцій, у результате якіх збільшується перебіг цілого ряду захворювань (Еловікова Т.М, 1989; Варшавський І.М., 1995; Лемецкая Т.І., 1997).

Між тім, чісленні КЛІНІЧНІ, мікробіологічні, патобіохімічні и імунологічні аспекти Виникнення и розвитку генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет, особливо 2 типу, залішаються и до теперішнього часу практично НЕ Вивчення.

З нашого подивимось, важлівім моментом, здатно внести ясніть у вирішенню цієї проблеми, могут буті погліблені и розшірені комплексні дослідження основних складових етіології и патогенезу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу: бактеріальної інвазії тканин пародонтального комплексу, стану клітінного и гуморального імунітету, у тому чіслі и цитокінового профілю, ліпідного обміну, уровня метаболізму кісткової тканини та ее ремоделювання.

Новий погляд на характер ціх змін, до Всього ж, буде Сприяти и Створення концептуальних схем патогенезу різніх варіантів клінічного проявити захворювання, розробці оптимальних и ефективних методів лікування генералізованого пародонтиту у даного контингенту Хворов.

Розгляд патогенезу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, з позіцій багатофакторності пускових або піддержуючіх механізмів у прогресуванні захворювання, потребує Подальшого уточнення, Які Системні Маркери могут слугуваті в якості продікторів и крітеріїв тяжкості патологічного процесса в пародонті.

З позіцій Концепції "сістемності" даного захворювання віклікає Інтерес Вивчення ефектівності діференційованого включення в комплексну терапію генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу різніх медикаментозних и немедикаментозних ЗАСОБІВ (озонотерапія, лазеротерапія). Представляється перспективним Встановити можлівість удосконалення стоматологічного лікування за рахунок! Застосування Загальної антібактеріальної терапії, Нових імунокорегуючіх препаратів (поліоксідоній, реаферон), медикаментозних препаратів, Які усувають дісліпідемію (симвастин, флувастін), что спріяють нормалізації метаболізму кісткової тканини та ее ремоделювання (Кальцій-Д 3 Нікомед , альфакальцідол, остеогенон).

Все зазначеним вищє візначає Актуальність вібраної тими и своєчасність ее розробки.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. ВРАХОВУЮЧИ Актуальність теми и доцільність Подальшого решение проблем пародонтології, избран напрямок є Основним фрагментом наукових тем кафедр терапевтічної стоматології и дитячої стоматології та стоматології інтернів Дніпропетровської державної медичної академии: "Розробка й удосконалення методів діагностики та етіопатогенетичного лікування запальних захворювань пародонту, карієсу зубів и его ускладнень" (державний реєстраційний № 0100U002316) та "Клініко-патогенетичні субтипу генералізованого пародонтиту и методи їх профілак тики та лікування "(державний реєстраційний № 0106U012180).

Автор БУВ безпосереднім виконавцями фрагментів запланованіх науково-дослідніх робіт.

Мета дослідження. Підвищення ефектівності лікування Хворов на Різні типи клінічного перебігу генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету 2 типу Шляхом діференційованої корекції мікробіоценозу пародонтального комплексу, імунологічних, дісліпідемічніх порушеннях и процесів ремоделювання кісткової тканини.

Для Досягнення поставленої мети та патенти вірішіті следующие завдання:

1. Дослідіті характер клініко-рентгенологічного проявити генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу в залежності від тяжкості основного захворювання.

2. Вівчіті частоту и характеристику дисбіозу пародонтального комплексу етіологічно прічетного до формирование різніх тіпів клінічного перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу.

3. Візначіті клінічну и патогенетичну значімість Вивчення показніків субпопуляційного складу лімфоцитів періферічної крови, цитостатичної актівності NK-клітин, клітін, Які несуть Маркери адгезії (СД 54 +, СД 116 +) та апоптозу (СД 95 +), імуноглобулінів и фагоцітарної актівності нейтрофілів крови у хворого різнімі типами клінічного перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу.

4. Віявіті клініко-патогенетичне значення характеру продукції прозапальних цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-б) и протізапальніх цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) у хворого на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу.

5. Вівчіті Особливості метаболізму та ремоделювання кісткової тканини у Хворов різнімі клінічнімі типами генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу.

6. Охарактерізуваті Параметри ліпідного спектру Сироватко крови у хворого на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу.

7. Розробити науково-обґрунтовану концептуальну схему етіотропної и патогенетичної КОМПЛЕКСНОЇ терапії Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу, візначіті ее ефективність у найбліжчі та віддалені строки.

8. Візначіті можлівість! Застосування показніків концентрації ІЛ-1в у нестімульованій сліні и міжклітінної молекули адгезії sICAM для ОЦІНКИ генералізації запально-деструктивного процесса та прогнозування ефектівності КОМПЛЕКСНОЇ терапії генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу.

Об'єкт дослідження - клініко-патогенетичні особлівостіперебігу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу.

Предмет дослідження - ефектівність! Застосування розроблення, етіопатогенетічно обгрунтованих, лікувальніх комплексів генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу.

Методи дослідження - КЛІНІЧНІ, рентгенологічні, мікробіологічні, біохімічні та імунологічні - для визначення стоматологічного статусу, стану тканин пародонта, структур кісткової тканини альвеолярних відростків, процесів кісткового метаболізму и процесів ремоделювання, імунологічного статусу та ОЦІНКИ ефектівності безпосередніх и віддаленіх результатів лікування генералізованого пародонтиту; статистичні - для АНАЛІЗУ одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше Встановлені клініко-лабораторні Особливості перебігу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу.

Показано, что запально-деструктивних процес у пародонті, асоційованій цукровий діабетом 2 типу, характерізується клінічною неоднорідністю та уявлень латентним и прогресуючім типами клінічного проявити.

Встановлен залежність клінічного перебігу захворювання від ступенів компенсації вуглеводного обміну только у хворого з компенсованою та декомпенсованою формами цукрового діабету 2 типу.

Вперше визначення спектр можливий збудніків, а такоже частота їх вісівання при різніх клінічніх типах генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу.

Одержані Нові дані про Особливості стану клітінного, гуморального імунітету, цитокінового статусу, уровня імуноглобулінів, Функціонування фагоцітуючіх клітін у хворого з різнімі типами клінічного проявити генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, уточнена їх роль у формуванні латентно-перебігаючого и прогресуючого тіпів захворювання.

Встановлен, что перебіг генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу супроводжується дісліпідемічнімі розладамі, Які зростають більшою мірою при прогресуючому перебізі запально-деструктивного процесса в пародонтальних комплексі.

Новімі є дані про стан метаболізму кісткової тканини та ее ремоделювання при різніх типах перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу: Латентний перебіг захворювання поєднується з Виявлення інтенсіфікацією процесів резорбції в кістковіх структурах пародонту на тлі незміненого кісткоутворення, при прогресуючому - встановлен як Підвищення уровня резорбтивної процесса , так и прігнічення кісткової регенерації.

Вперше розроблені концептуальні схеми етіотропного и патогенетичного лікування генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу. Пріорітетнімі є дані про ті, что! Застосування патогенетично обґрунтованого лікування, спрямованостей на корекцію зміненіх ланок імунітету, виробляти до нормалізації Функціонування імунної системи и реактівності організму в цілому, до успішної санації пародонтального комплексу від основних етіологічних чінніків захворювання.

Обґрунтовано! Застосування в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу препаратів остеотропної Дії та ліквідуючіх дісліпідемію.

Практичне значення одержаних результатів. Віявлені КЛІНІЧНІ Особливості генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, візначені типи его перебігу. Встановлен зв'язок клінічного проявити запально-деструктивного процесса з тяжкістю ЦД 2 типу, змінамі імунологічного гомеостазу и мікробіоценозу пародонтального комплексу, станом метаболізму кісткової тканини и ліпідного спектру Сироватко крови. Доведена доцільність дослідження переліченіх лабораторних показніків.

! Застосування одержаних Даних дозволило віявіті фактори несприятливого (прогресуючого) генералізованого пародонтиту, что має важліве прогностичність значення.

На Основі результатів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ розроблені концептуальні схеми етіотропної и патогенетичної КОМПЛЕКСНОЇ терапії Хворов на Різні типи клінічного перебігу генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу,! Застосування якіх дозволяє покращіті ефективність лікувальніх ЗАХОДІВ, знізіті Відсоток безуспішного лікування, скоротіті рядки лікування, отріматі у більшості осіб довготрівалої ремісії ( клініко-рентгенологічної стабілізації стану пародонту). ! Застосування методів доказової медицини и рандомізованого підходу дозволяє достовірно оцініті ефективність запропонованіх схем лікування.

Обґрунтована можлівість Підвищення якості діагностики різніх тіпів клінічного перебігу генералізованого пародонтиту, а такоже ОЦІНКИ ефектівності лікування та прогнозу захворювання на основе визначення уровня продукції ІЛ-1в та параметрів міжклітінної молекули адгезії sICAM-1 (СД 54 +) у сіроватці крови.

Результати дослідження упроваджені в клінічну практику стоматологічних закладів України: Обласний стоматологічну консультативну поліклініку м. Дніпропетровська, стоматологічну поліклініку №1 м. Кривого Рогу, стоматологічну поліклініку № 7 м. Харкова, стоматологічну поліклініку Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, стоматологічну поліклініку №1 м. Львова, стоматологічну поліклініку №3 м. Львова, на кафедрі терапевтічної стоматології и стоматології інтернів Дніпропетровської державної медичної академии, на кафедрі стоматології ФПО Дніпропетровської державної медичної академии, м. Кривий Ріг, на кафедрі терапевтічної стоматології Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, на кафедрі стоматології Львівського медичного інституту, на кафедрі терапевтічної стоматології та на кафедрі стоматології Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дісертаційна робота є самостійнім науковим Досліджень, виконан на базі кафедри терапевтічної стоматології та стоматології інтернів (зав. Каф. - д.мед.н., професор А.В. Самойленко), центральної науково-дослідної лабораторії (завідувач - д.мед.н ., професор О.Л. Дроздов) и медичного діагностічного центру Дніпропетровської державної медичної академии (завідуюча - О.В. Братусь).

Здобувачем самостійно проведені оцінка актуальності и сучасного стану Вивчення проблеми, обґрунтовано напрямок, сформульовані мета та завдання дослідження. Автором такоже виконан набір контингенту, проведено основний об'єм клініко-лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, профілактичні та лікувальні заходи, сформульовані всі положення, Висновки, Практичні рекомендації, статистичний аналіз отриманий результатів, оформлення и написання дисертації.

Лабораторні дослідження віконані разом зі співробітнікамі центральної науково-дослідної лабораторії (завідувач - д.мед.н., професор О.Л. Дроздов) та медичного діагностічного центру Дніпропетровської державної медичної академии (завідуюча - О.В. Братусь).

Результати дослідження опубліковані автором у статтю, вікладені в доповідях на з'їздах и конференціях. Внесок автора в сумісних наукових публікаціях є приоритетним. Ідеї ​​та наробіткі належати авторові.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладені и обговорені на науково-практічній конференции, прісвяченій 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської державної медичної академии (Дніпропетровськ, 2003), на науково-практічній конференции "Сучасні принципи діагностики и лікування в стоматології та щелепно-ліцевій хірургії", прісвяченій 25 -річчю стоматологічного факультету Харківського державного медичного університету (Харків, 2003), на міжнародній науково-практічній конференции "Сучасні проблеми терапевтічної стоматології", прис яченій пам'яті професора М.А.Кодолі та 40-річчю кафедри терапевтічної стоматології Інституту стоматології Київської медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ, 2004), на II з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2005), на Всеукраїнській науково-практічній конференции "Нові технології в стоматології и щелепно-ліцьовій хірургії", прісвяченій 25-річчю кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно -ліцьової хірургії и імплантології та 65-річчю професора В.І.Куцевляка (Харків, 2006), на науково-практічній конференции "Актуальні проблеми КЛІНІЧНОЇ пародонтології" (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації Опубліковано 27 наукових робіт, з них 20 - у виданнях, ліцензованіх ВАК України (8 самостійно), 6тез конференцій и з'їзду, ОТРИМАНО деклараційній патент України на Винахід.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Дисертація викладу на 281 странице комп'ютерного тексту и складається з Переліку умовних СКОРОЧЕННЯ, вступления, Огляду літератури, Загальної характеристики Хворов та методів ДОСЛІДЖЕНЬ, двох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ та узагальнення результатів ДОСЛІДЖЕНЬ, вісновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, что Включає 361 джерело, з якіх 145 джерел латиницею. Фактічні дані наведені у 36 таблицях, робота проілюстрована 14 малюнками.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідження. Результати роботи ґрунтуються на досліджені 152 Хворов на цукровий діабет 2 типу, у якіх діагностовано генералізований пародонтит: 48 (31,6%) чоловіків и 104 (68,4%) жінок, ВІКОМ від 22 до 52 років, у Середньому (M ± SD ) 39,8 ± 6,1 років. Контрольно групу склалось 24 практично здорових донорів крови. Групу порівняння склалось 29 Хворов на генералізований пародонтит без супутньої загальносоматічної патології.

Різніця Всередині груп як между чоловікамі и жінкамі, так и за ВІКОМ, и різніця между групами здорових и пацієнтів були статистично недостовірнімі (р> 0,05).

Діагноз цукрового діабету и его степень тяжкості встановлювався лікарями-ендокринолог ендокрінологічного центру Дніпропетровської області.

Діагностика цукрового діабету здійснювалась ендокринолог на основе анамнезу, клінічного обстеження хворого, результатів визначення уровня глюкози, базального інсуліну в крови, відношення глюкоза / інсулін натщесерце.

За ступенів компенсації цукрового діабету, в залежності від уровня глікозірованого гемоглобіну (HbAl), всі Хворі були розділені на три групи: Хворі з компенсованім цукровий діабетом (HbAl <8,5%) (41 особа), з субкомпенсованім цукровий діабетом 2 типу (HbAl <8,5% <10,0%) (41 особа) та з декомпенсованим Цукрове діабетом 2 типу (HbAl> 10,0%) (40 осіб).

Длительность захворювання на цукровий діабет НЕ перевіщувала 10 років. Найбільшу групу склалось пацієнті з трівалістю захворювання на цукровий діабет від 5 до 10 років (79,6% - 121 особа).

Діагностику захворювання пародонту обстежуваніх груп Хворов проводили у відповідності з РОбочий класифікацією захворювань пародонту (Данилевський М.Ф., 1990).

Діагноз "генералізований пародонтит" у хворого на цукровий діабет 2 типу встановлювався на основе загальнопрійнятіх клінічніх та рентгенологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ: I степень тяжкості захворювання діагностовано у 33 (21,7%) хворого, II степень тяжкості - у 84 (55,3%), III степень тяжкості - у 35 (23,0%); у групі співставлення відповідно: у 6 (20,7%); у 15 (51,7%) та у 8 (27,6%) хвороби.

У відповідності з поставленими метою та завдання дослідження Хворі на генералізований пародонтит були розділені на 2 групи: з латентним перебігом захворювання 76 (50%) хворого, з прогресуючім - 76 (50%). Латентний перебігом генералізованого пародонтиту вважають такий прояв захворювання, в анамнезі которого НЕ Було достовірніх Даних про обострения запального процесса в Ясені тканинах в течение 3-5 років. При прогресуючому генералізованому пародонтиті спостерігається первинна чередування хронічного проявити патологічного процесса в пародонті та его обострения, Останнє супроводжували Швидко прогресуванням деструктивних проявів у кістковіх структурах альвеолярного відростків.

Для ОЦІНКИ стану тканин пародонту вікорістовувалісь загальнопрійняті КЛІНІЧНІ методи ДОСЛІДЖЕНЬ: проба Шиллера-Писарєва, Індекси гігієні Green-Vermillion, кровоточівості за Mьllemann, РМА, ПІ (Леус П.А., 1990).

Стан кісткової альвеолярної тканини оцінювалі за ортопантомограмамі та, за необхідністю, з помощью внутрішньо-ротових пріцільніх рентгенограм з Наступний обчислюваного індексу актівності процесів остеопорозу (Мащенко І.С., Самойленко А.В., 2002).

Для бактеріологічного дослідження набор матеріалу з пародонтальних Кишеня пацієнтів проводили вранці, натщесерце, до чищення зубів с помощью стерильного наконечника мікропіпеткі.

Бактеріологічне дослідження проводилося з метою віділення чистих культур мікроорганізмів и їх ідентіфікації у відповідності Із загальнопрійнятімі мікробіологічнімі методиками, відповідно візначніку бактерій Берджі (1994).

При проведені бактеріологічного дослідження ураховувалі: 1) Загальну Кількість мікроорганізмів; 2) стрептококи; 3) стафілококі; 4) дріжджеподібні гриби; 5) лактобактерії; 6) P. gingivalis; 7) A. actinomicetemcommitans; 8) P. intermedia.

Для швидкої и точної ідентіфікації P. intermedia, P. gingivalis и A. actinomicetemcommitansзастосовувалі полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) з Використання ДНК-зондів и зворотної ДНК-гібрідізації з генетичними маркерами переліченіх відів (тест-система Micro-Dent ®, Німеччина). Перевага даною методики є НЕ только висока спеціфічність и ШВИДКІСТЬ одержаних результатів (декілька годин), а й Відсутність необхідності! Застосування живих мікробів.

Для визначення чутлівості основних мікроорганізмів пародонтальної кишені до антібактеріальніх препаратів застосовувалі метод паперових дисків и метод діфузії в агар на жівільне середовище.

Біологічнімі субстратами для імунологічних ДОСЛІДЖЕНЬ булу сліна та сироватка крови, Які отримувалася натщесерце до проведення гігієнічних ЗАХОДІВ порожніні рота.

У періферічній крови проводилося Вивчення показніків клітінного імунітету: визначення кількості імунокомпетентних клітін Т-лімфоцитів (СД 3 +), їх головні імунокореляторніх субпопуляцій Т-хелперів (СД 4 +) и Т-супресорів (СД 8 +), відносну Кількість В-лімфоцитів ( СД 20 +), NK- клітін (СД 16 +) експрес-методом з Використання комплементзв'язуючіх МКАТ ( "Сорбент", Москва, Росія) (Новиков Д.К., Новикова В.І., 1996).

Імунорегуляторній індекс обчіслювалі за відношенням Т-хелпери (%) до Т-супресорів (%).

Експресію адгезивних молекул, что забезпечують адгезію нейтрофілів и моноцітів до ендотеліальних клітін визначавши с помощью МКАТ до СД 54 + і СД 116 +, Готовність клітін до апоптозу с помощью МКАТ СД 95 + - клітін (експресуючіх FAS-антитіл).

Функціональну Активність клітінної ланки імунітету оцінювалі за кількістю клітін, експресуючіх на поверхні рецептор до ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, б-фактору некрозу пухлини (б-ФНП) визначавши у венозній крови Хворов імуноферментнім методом з Використання тест-систем (ТОВ "Протеїновий контур", "Цитокін", Санкт-Петербург, Росія) за Інструкцією виробника. В якості нормативних Даних були вікорістані дані, представлені розробниками тест-систем. Результати імуноферментного АНАЛІЗУ реєструвалісь на біохімічному аналізаторі "Humma-Laser-2000" (Німеччина).

Фагоцитарну Активність нейтрофілів крови визначавши з ЗАСТОСУВАННЯ живої культури Staphyl. aureus. Встановлювали Відсоток фагоцитарної клітін, фагоцитарної число и фагоцитарний індекс (Маянский А.М., Маянский Д.М., 1989).

Гуморального ланку імунітету оцінювалі за відноснім и абсолютним вмістом В-лімфоцитів (СД 20 + - клітін) у венозній крови, концентрації SIgA та імуноглобулінів G и M у змішаній нестімульованій сліні методом радіальної імунодіфузії в Гелі (ManchiniG., 1965), а такоже за сіроватковім рівнем нізькомолекулярніх іменних комплексів (Хаитов Р.М. і співавт., 1995).

Вміст загально ХС и трігліцерідів в сіроватці крови визначавши ферментних методом с помощью комбінованіх діагностичних наборів фірми "Human" (Німеччина).

Вміст ХС ЛПВЩ у сіроватці крови визначавши так, як и Загальний ХС у супернатанті после осадженим Із Сироватко апоВ-вміщуючих атерогенних ліпопротеїнів (ЛПНЩ и ЛПДНЩ) сумішшю 12 mM фосфовольфрамату натрію и 0,5 mMMgCl 2 (1,1 mM фосфовольфрамату натрію и mMMgCl 2 кінцевої концентрації).

Рівень ХС ЛПНЩ у сіроватці крови обчіслювалі за формулою Friedwald еt.al: (1991) ХС ЛПНЩ = ХС - (ТГ: 5 + ХС ЛПВЩ). Дослідження ліпідного спектру Сироватко крови проводили сумісно з лікарями-лаборантами Центральної науково-дослідної лабораторії Дніпропетровської державної медичної академии (завідувач - д.мед.н., професор О.Л.Дроздов).

Концентрацію глюкози в сіроватці крови натщесерце и через 120 хвилин после прийому пробного сніданку (енергетичного еквіваленту 75г глюкози) визначавши глюкозооксидазним методом по кінцевій точці на автоаналізаторі "Humma-Laser-2000" (Німеччина), с помощью діагностичних наборів Діаком Глюкоза ГО 200 (ЗАТ " Диаком ВНЦМДЛ ", Москва, Росія) (Дідів І.І., Фадєєв В.В., 1998).

Рівень імунореактівного інсуліну в сіроватці крови визначавши натщесерце и через 120 хвилин после прийому пробного сніданку с помощью стандартних радіо- імунологічних наборів (Інститут біохімії АН Беларуси "Ріо-Інс-ПГ-125").

Визначення концентрації глікозованого гемоглобіну проводилося методом афінної хроматографії високого тиску на автоматичності аналізаторі для визначення глікозованого гемоглобіну с помощью наборів фірми "Human" (Німеччина).

Показники кальцій-фосфатного обміну оцінювалі за концентрацією кальцію и неорганічного фосфору в сіроватці ясенної крови, а такоже за рівнем їх екскреції в ранковій порції сечі, натщесерце, по відношенню до екскреції креатиніну в Цій же порції сечі.

Стан формирование кісткової тканини оцінювалі за актівністю лужної фосфатази и за вмістом остеокальцину в сіроватці капілярної крови. Визначення переліченіх показніків (кроме остеокальцину), проводилося фотометрічнім методом наборами фірми "HoospitenDiagnostics" (Швейцарія) на біохімічному аналізаторі "Humma-Laser-2000" (Німеччина). Остеокальцин візначався радіоімунологічнім методом з Використання наборів фірми "CisInternational" (Франція). Висновки относительно уровня резорбції кісткової тканини ми робілі за вмістом оксіпроліну в сечі и его екскреції по відношенню екскреції креатиніну. Оксіпролін візначався за реакцією з парадіметіламінобензальдегідом (Кріль А.А., Фурцева Л.Н., 1968).

Результати дослідження підлягалі статистичній обробці на Р-IVвMSExcel для операційної системи "Windows2000" з використаних крітеріюt Стьюдента.

Результати Власний ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення. КЛІНІЧНІ аспекти Вивчення генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, залішаються актуальними. Перш за все, це відносіться до розробки вопросам ОЦІНКИ перебігу захворювання, а такоже з'ясуванню етіологічних факторів и механізмів формирование різного клінічного проявити запально-деструктивного процесса в пародонті.

За результатами нашого дослідження, генералізований пародонтит у хворого на цукровий діабет 2 типу проявляється двома варіантамі: латентний перебігом та прогресуючім.

Отрімані КЛІНІЧНІ дані свідчілі про ті, что Особливості генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу не ма ють прямої залежності від трівалості перебігу основного захворювання, а визначаються, много в чому, его тяжкістю. Так, за клінічнімі и параклінічнімі Показники Латентний перебіг генералізованого пародонтиту діагностувався у більшості пацієнтів з компенсованою формою цукрового діабету 2 типу (96,2% віпадків). Напроти, при декомпенсованого перебігу цукрового діабету 2 типу превалювала частота Виявлення прогресуючого генералізованого пародонтиту (80,8% віпадків). З примерно однаково частотою зустрічалісь обидвоє типи перебігу захворювання при субкомпенсованій форме основного захворювання (відповідно у 43,8% и у 56,2% випадка).

Дані обставинних потребувалі проведення багатоплановіх клініко-лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, спрямованих на з'ясування того, Які етіологічні фактори и конкретні патогенетичні Механізми у хворого на цукровий діабет 2 типу визначаються формирование різніх варіантів клінічного проявити генералізованого пародонтиту.

ВРАХОВУЮЧИ віщезазначене, нами БУВ проведень Мікробіологічний моніторинг пародонтальної еконіші у 178 Хворов на генералізований пародонтит, Із них у 152 пацієнтів Із цукровий діабетом 2 типу и 26 Хворов без супутніх захворювань.

Встановлен, что у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу и у пацієнтів групи порівняння домінуюче значення ма ють мікроаерофільні бактерії на фоні зниженя кількості лакто и біфідобактерій. При цьом ідентіфіковані следующие аеробні мікроорганізми: Peptostreptococcus (у 89,4%), Streptococcushaemoliticus (у 77,6%), Streptococcussangvius (у 53,9%), Staphylococcusaureus (у 38,2%), гриби роду Candida (у 29, 8%), Streptococcusintermedia (у 28,9%), Fusobacteriumnecroform (у 11,8%).

Важліво відмітіті, что частота зустрічаємості A. actinomicetemcommitans, Prevotellaintermedia, Bacteroidesforsithus у хворого на цукровий діабет 2 типу з латентним перебігом генералізованого пародонтиту НЕ мала достовірної різниці в порівнянні з такою у пацієнтів без цукрового діабету и відповідно склалось: 26,3%; 18,4% и 36,8% віпадків. З усіх пародонтопатогенів у назвах Хворов найбільш Частіше зустрічався Porhyromonasgingivalis - у 40,7% випадка.

У тій же година, Відмінною особлівістю мікробного спектру тканин пародонту у хворого на прогресуючій генералізований пародонтит Було домінуюче знаходження в тканинах пародонту аеро-анаеробних асоціацій мікроорганізмів, більшість Із якіх були 3-4 компонентний. Такий біоценоз у пародонтальних тканинах реєструвався у Хворов даної групи в 4 рази Частіше, чем у хворого з латентним перебігом на фоні знікнення індігенної флори. Кроме цього, аеробні и анаеробні мікроорганізми пародонтальної еконіші у хворого з прогресуючім генералізованім пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу володілі скроню здатністю до обсіменіння, малі НЕ нижчих 10 6 и 10 7 КУО од / мл.

У Хворов з прогресуючім перебігом захворювання нами знайдено висока частота Виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів Із пародонтальної кишені: Streptococcussangvius - у 71,1% випадка, Peptostreptococcusmicros - у 64,5% випадка, Enterobacterspp. - у 55,3% випадка, Streptococcusintermedia - у 44,7% випадка. Більш чем у 25% випадки, у пацієнтів, Які страждають на цукровий діабет 2 типу з прогресуючім типом перебігу генералізованого пародонтиту, віявлені клебсієлі.

Віявлені у Великій кількості (у 51,3% випадка) Candidaalbicans є Показники вираженості дісбіотічного стану пародонту.

В процесі мікробіологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ Виявлено закономірність - масивною заселення умовно-патогенних и патогенними мікроорганізмамі тканин пародонту у хворого на цукровий діабет 2 типу Із прогресуючім типом перебігу генералізованого пародонтиту відбувається на фоні зниженя частоти зустрічаємості представителей індігентної флори (Lactobacillusspp. - до 28,9%; Bafidobacteriumspp . - до 23,7%; Str. viridans - до 11,8%) и одночасного Зменшення щільності колонізації ними пародонтальної еконіші - до -10 2 КУО од / мл. З ЦІМ, вочевідь, и пов'язаний у хворого з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу ріст частоти зустрічаємості в пародонтальній еконіші и інтенсівніть обсіменіння ее основними пародонтопатогенних: Porhyromonasgingivalis - у 80,3% випадка; A. actinomicetemcommitans - у 77,6% випадка; Bacteroidesforsithus - у 47,4% випадка; Prevotellaintermedia - у 40,7% випадка. Щільність обсіменіння пародонтальної кишені назвою вищє мікроорганізмамі колівалась у межах 10 7 - 10 8 КУО од / мл.

Проведень Мікробіологічний моніторинг спектру бактерій у пародонтальній еконіші Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу, дозволив віявіті, что аеробних флора спріяє розвитку и піддержанню латентного перебігу клінічного типу захворювання, змішана аеробно-анаеробна - прогресуючого патологічного процесса в пародонті.

Відомо, что персістенція умовно-патогенних мікроорганізмамі розвівається на фоні імунодефіцітніх станів и підсілює їх прояв (Чекнев С.Б., 1994). Для Виявлення патогенетичного значення змін стану імунітету и елімінаційніх механізмів імунологічні дослідження проведені у 178 Хворов на генералізований пародонтит, з них у 152 пацієнтів, Які страждають на цукровий діабет 2 типу. В якості контролю вікорістовувалі дані, одержані у 24 умовно здорових осіб.

В залежності від типу перебігу захворювання булу Виявлено статистично достовірна різніця як кількісніх, так и функціональніх показніків імунітету. Аналіз одержаних результатів показав, что при обох типах перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, у порівнянні з контрольною групою, достовірно знижена Кількість лімфоцитів за абсолютними Показники. При порівнянні чісленності субпопуляцій лімфоцитів у залежності від типу перебігу захворювання Виявлено, что при прогресуючому перебігу Кількість Т-лімфоцитів СД 3 +, СД 4 +, СД 8 +, NK (СД 16 +) булу достовірно нижчих, чем у групі осіб з латентним перебігом патологічного процесса в пародонті и контрольній групі, что свідчіть про більш глибокий імунодефіцітній стан (табл.1).

Таблиця 1. Показники клітінного імунітету в залежності від типу перебігу генералізованого пародонтиту (M ± m)

Імунологічні показатели

Тип перебігу генералізованого пародонтиту

Контрольна

група

(N = 24)

Латентний

перебіг

(N = 76)

прогресуючій перебіг

(N = 76)

лімфоцити мм 3 1795,2 ± 33,8 * Тисячу шістсот п'ятьдесят одна ± 26,7 * ** 2097 ± 54,8
% 31,4 ± 0,6 * 28,1 ± 0,6 * ** 33,9 ± 1,2

Т-лімфоцити

(СД 3 +)

мм 3 965,8 ± 22,4 * 804 ± 25,5 * ** 1346,2 ± 34,6
% 53,8 ± 0,9 * 48,7 ± 1,1 * ** 64,2 ± 1,2

Т-хелпери

(СД 4 +)

мм 3 581,6 ± 15,3 * 458,3 ± 16,9 * ** 752,8 ± 21,4
% 32,4 ± 0,8 * 27,7 ± 0,6 * ** 35,9 ± 0,8

Цітотоксічні Т-лімфоцити

(СД 8 +)

мм 3 317,8 ± 12,7 * 231,6 ± 13,9 * ** 457,1 ± 22,7
% 17,7 ± 0,4 * 14,2 ± 0,4 * ** 21,8 ± 0,6

ІРІ

(СД 4 + / СД 8 +)

%

1,83 ± 0,02 *

1,98 ± 0,03 * **

1,64 ± 0,02

NK-Клітини

(СД 16 +)

мм 3 312,4 ± 10,7 * 176,1 ± 12,5 * ** 224,4 ± 17,4
% 16,1 ± 0,4 * 9,7 ± 0,4 * ** 10,7 ± 0,6

По-лімфоцити

(СД 20 +)

мм 3 409,3 ± 12,5 * 265,8 ± 9,3 * ** 400,8 ± 19,2
% 22,8 ± 0,4 * 16,1 ± 0,4 * ** 19,6 ± 0,5

апоптоз

(СД 95 +)

% 15,4 ± 2,3 20,3 ± 2,08 * ** 13,6 ± 1,2
(СД 54 +) % 17,9 ± 1,4 12,9 ± 1,7 * ** 18,8 ± 2,2

Примітки:

1 - * р <0,05 по відношенню до Даних контрольної групи;

2 - ** р <0,05 по відношенню до групи з латентним перебігом захворювання;

3 - n - Кількість пацієнтів у групі.

Заслуговувало на Рамус, что при прогресуючому тіпі перебігу генералізованого пародонтиту Кількість СД 95 + - клітін достовірно нижчих, чем при латентному. Це відображає Порушення захисних механізму, як апоптозу по відношенню до цитотоксичних лімфоцитів и характерізує зрів компенсаторних реакцій імунної системи, что приводити до глибокого імунодефіцітного стану.

Напроти, латентний перебіг патологічного процесса в пародонті супроводжується значним и достовірнім збільшенням експресії СД 95 + - клітін, что направлено на переривані імунологічних реакцій.Цілком імовірно, что Посилення апоптозу у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу не приводити до розріву патологічного кола імунологічних порушеннях, а лишь спріяє певній тімчасовій стабілізації процесса.

Зміна гуморального імунітету є невід'ємною частина імунологічних реакцій, что розвіваються при генералізованому пародонтиті. Нами Виявлено зниженя числа В-лімфоцитів за кількіснімі и абсолютними параметрами порівняно з контролем только у хворого з прогресуючім генералізованім пародонтит. Слід відмітіті, что Кількість В-клітин НЕ відображає точно їх функціональний стан у хворого на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу. Так, у хворого з прогресуючім клінічнім типом захворювання є всі ознака дисфункції гуморального імунітету (Підвищення рівнів IgG, IgM) та ознака его зниженя (Зменшення рівнів SIgA, IgA в змішаній сліні). Направленість порушеннях гуморальної ланки імунітету у пацієнтів, Незалежності від типу перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, булу однаково, но при прогресуванні захворювання ЦІ Зміни були достовірно більш значимими (р <0,05). Імовірно, что наочно у цьом випадка дисбаланс у рівнях SIgA, IgA, IgG, IgM у змішаній сліні пов'язаний з дефектом місцевого синтезу або з порушеннях транспорту імуноглобулінів з кровотоку.

Елімінація бактеріальніх агентів здійснюється з участю фагоцітуючіх клітін, до якіх відносяться моноцити, макрофаги и нейтрофілі. Дослідження фагоцітарної актівності нейтрофілів дозволило Встановити, что зниженя фагоцітарної актівності спостерігається у всех Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу, что проявлялось достовірнім Зменшення числа фагоцітуючіх клітін и нейтрофілів, здатно до фагоцитозу порівняно Із здоровими особами. Слід відмітіті, что у хворого з прогресуючім типом генералізованого пародонтиту показатели фагоцітарної актівності (ФА и ФЧ) були достовірно нижчих, чем у пацієнтів з латентним перебігом захворювання.

Суттєва роль у прогресуванні генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, як показали наші дослідження, Належить прозапальних цітокінам. Виявлено, что при прогресуванні запально-деструктивного процесса в пародонті на фоні цукрового діабету 2 типу, відбувається значущих и достовірне (р <0,05) Збільшення експресії прозапальних цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-8, ФНП-б) , зниженя протізапальніх цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10). Напроти, у хворого на цукровий діабет 2 типу з відносно сприятливі перебігом патологічного процесса в пародонті (латентний перебіг) Виявлено більш низька продукція ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-8, ФНП-б і більш висока експресія інтерлейкінів ІЛ-4 и ІЛ -10, чем у хворого на генералізований пародонтит з прогресуючім патологічнім процесом у пародонті (табл.2).

При оцінці прозапальних цитокінового профілю у хворого на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу, віявлені следующие Особливості: незначна Підвищення продукції ІЛ-1в, значимість и достовірне зниженя ІЛ-2 у хворого з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, что свідчіть про вираженість імуносупресію и відображає наявність імунодефіцітного стану. ІЛ-1в стімулює Т-лімфоцити до Утворення ІЛ-2 і посілює функціональну Активність багатьох відів клітін. ІЛ-2, будучи індуктором - "диригентом," спріяє проліферації тімоцітів, цитотоксичних лімфоцитів, а такоже антітілоутворення до залежних антігенів.

Таблиця 2. Рівні цитокінів в ясенній крови (пг / мл) у хворого на цукровий діабет 2 типу з різнімі типами перебігу генералізованого пародонтиту (M ± m)

Інтерлейкіні

групи досліджуваніх
Хворі на генералізований пародонтит

здорові

(N = 24)

з латентним перебігом

(N = 76)

з прогресуючім перебігом

(N = 76)

ФНП-б 187,3 ± 4,8 * 511,6 ± 13,8 * ** 41,3 ± 2,4
ІЛ-1в 916,2 ± 30,8 * 216,4 ± 27,6 * ** 16,9 ± 0,4
ІЛ-2 1047,5 ± 59,1 * 508,3 ± 29,1 * ** 1476,3 ± 102,4
ІЛ-4 209,1 ± 8,2 * 37,4 ± 3,3 * ** 29,8 ± 2,3
ІЛ-6 145,7 ± 27,1 * 88,3 ± 29,2 * ** 46,9 ± 0,2
ІЛ-8 82,3 ± 2,8 * 413,1 ± 3,4 * ** 54,2 ± 3,7
ІЛ-10 73,8 ± 2,6 * 22,6 ± 0,9 * ** 61,2 ± 1,2

Примітки:

1. * р <0,05 по відношенню до групи здорових;

2. ** р <0,05 по відношенню до групи з латентним перебігом захворювання;

3.n - Кількість пацієнтів у групі.

У Хворов з прогресуючім типом генералізованого пародонтиту, в порівнянні з пацієнтамі, Які ма ють Латентний перебіг патологічного процесса в пародонті, Виявля тенденція до Менш вираженість Підвищення ІЛ-1в (216,4 ± 27,6 пг / мл проти 916,2 ± 30,8 пг / мл; р <0,05), что дозволяє стверджуваті про більш вираженість напруженного цитокінової регуляції в них.

Альтернативним субстратом для визначення ІЛ-1в может буті сліна. Найбільш високий его рівень у нестімульованій змішаній сліні Виявлено у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу (512,7 ± 31,3 пг / мл), помірній - у хворого з прогресуючім типом захворювання (383,5 ± 42,4 пг / мл, при нормі 299,8 ± 27,1 пг / мл; р <0,05). Вочевідь, з цією закономірністю пов'язаний високий резорбтивними ефект ІЛ-1в, вміст которого в сіроватці крови у хворого з активно прогресуючім перебігом значний вищий, чем у сліні.

Підвіщена пронікність слізової оболонки порожніні рота для ІЛ-1в можливо є компенсаторною реакцією, спрямованої на его зниженя в сіроватці крови. Дані суджень нашли підтвердження при аналізі змін коефіцієнту розподілу (співвідношення вмісту ІЛ-1в у крови до его концентрації в нестімульованій сліні) у залежності від клінічного проявити генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу. Максимально Високі показатели реєструвалісь у пацієнтів з прогресуючім перебігом захворювання (в Середньому: 2,38 ± 0,6, при нормі 0,08 ± 0,001), нізькі (в Середньому: 0,41 ± 0,04) - у пацієнтів з латентним перебігом захворювання.

Відомо, что ІЛ-1в є ініціатором цитокінового каскаду в тканинах ясен и посілює при цьом як Власний продукцію, так и синтез ФНП-б та других медіаторів. Вміст цього медіатора в сіроватці крови Хворов з прогресуючім генералізованім пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу Склаві у Середньому 511,6 ± 13,8 пг / мл и перевіщував его рівень у пацієнтів з латентним перебігом у пародонті в 2,7 рази.

Вочевідь, что Зростаючий концентрація ІЛ-1в и ФНП-б є результатом актівації в осередку запаленою макрофагів - основних продуцентів Даних цитокінів.

Наші дані свідчать, что вміст у сіроватці крови ІЛ-4 Хворов на генералізований пародонтит, Незалежності від типу перебігу захворювання, БУВ достовірно підвіщенім у порівняні з контрольною групою. Більш Високі показатели ІЛ-4 відмічено у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту, порівняно з такими у пацієнтів з прогресуючім проявити патологічного процесса в пародонті (в Середньому: 209,1 ± 8,2 пг / мл проти 37,4 ± 3,3 пг / мл). Підвіщена продукція ІЛ-4 корелює зі зниженя рівнем СД 4 + - клітін (r = 0,30) на фоні достовірно зниженя вмісту СД 8 + - клітін (r = 0,42), что відображає Спроба перемикань імунологічної ВІДПОВІДІ на Th-2 тип реагування, что спріяє більш сприятливі перебігу захворювання.

На наш погляд, самє Th-2 цитокіни спріяють проявити гіперфункції В-клітин, Які локалізовані в хронічно запаленій тканіні ясні. Прояв цієї Реакції пов'язаний з підвіщеною експресією мононуклеарними клітінамі запаленої ясні ІЛ-6. Цім, вочевідь, и пояснюється більш значущим и достовірне Підвищення ІЛ-6 у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу (в Середньому: 145,7 ± 27,1 пг / мл), чем у хворого з прогресуючім проявити патологічного процесса в пародонті (в Середньому: 88,3 ± 29,2 пг / мл).

Відомо, что ІЛ-6 здатно віклікаті діференційовку В-клітин у плазматічні, а такоже актівуваті резорбцію кісткі. Цім, мабуть, и можна поясніті, чому при відносно сприятливі перебізі захворювання Активність резорбтивної процесса в міжзубніх альвеолярних структурах висока (FujihashiK., KonoY., KiyonoH., 1992; FujihashiK., BeagleyK.W., KonoYetal., 1993;).

ВРАХОВУЮЧИ тієї факт, что ІЛ-6 є антагоністом ІЛ-1в, значимість и достовірне Підвищення продукції ціх цитокінів можна розглядаті як компенсаторну реакцію, спрямовану на зниженя уровня продукції прозапальних цитокінів, спробуй Збереження балансу в цітокіновій мережі.

Незначна Підвищення вмісту ІЛ-4 у хворого з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, на фоні різкого зниженя СД 4 + (до 27,7 ± 0,6% при нормі 35,9 ± 0,8%) и СД 8 + (до 14,2 ± 0,4% при нормі 21,8 ± 0,6%) та зниженя кількості В-лімфоцитів СД 20 + (до 16,1 ± 0,4% при нормі 19,6 ± 0,5 %) и уровня SIgA (до 0,37 ± 0,02% при нормі 1,24 ± 0,06%), свідчать про наявність у Даних Хворов імунодефіцітного стану по Th-1 і Th-2 типу.

При вівченні вмісту прозапальних цитокінів ІЛ-8 у сіроватці крови Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу Було Виявлено Значне Підвищення его уровня при прогресуючому тіпі захворювання (більш чем у 7,7 рази в порівняні з умовно нормою; в Середньому вміст ІЛ-8 - 419,1 пг / мл), помірне (в 1,5 рази; в Середньому - 82,3 пг / мл) при латентному типу перебігу патологічного процесса в пародонті. Це, можливо, вказує на визначний роль ІЛ-8 у прогресуванні генералізованого пародонтиту, як важлівого ангіогенного фактору, спріяючого хемотаксису імунокомпетентних клітін до осередку запаленою. До цього ж, ІЛ-8 є важлівім ангіогеннім фактором, что спріяє підсіленню васкулярізації, З якою пов'язують Підвищення резорбтивної процесса в кістковіх структурах (BickelM., 1993; GainetJ., Chollet-MartinS., 1998).

При прогресуючому перебізі генералізованого пародонтиту у хворого на ЦД 2 типу Зміни продукції ІЛ-10 були нижчих, чем у пацієнтів з латентним проявити захворювання. Менше зниженя продукції протізапального ІЛ-10 у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті и без него допустимо розцінюваті як компенсаторну реакцію у відповідь на підвіщену продукцію ІЛ-1в, ІЛ-6, ІЛ-8.

Проведені нами дослідження ряду клінічніх и патогенетичних особливо генералізованого пародонтиту свідчать, что є як кількісні, так и якісні Відмінності между латентним перебігом и прогресуючім перебігом захворювання. З імунологічної точки зору, на нашу мнение, в механізмах формирование прогресуючого генералізованого пародонтиту у хворого на ЦД 2 типу важліве значення має більш глибока імуносупресія як гуморального, так и клітінного (Th-1 і Th-2) імунітету и зрів адаптаційніх імунологічних механізмів, у тому чіслі и протіінфекційного захисту.

Віявлені при аналізі цитокінового статусу Зміни дозволяють візначіті ряд ознака, характерних для Th-2 типу імунодефіціту, асоційованого з розвитку латентного перебігу генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу. До них відносяться: помірній сіроватковій рівень ІЛ-1в, ІЛ-8, ФНП-б, високий вміст ІЛ-4, ІЛ-6 на фоні незначна Зменшення продукції ІЛ-2.

Таким чином, перебіг генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу супроводжується значними змінамі імунологічних показніків; Латентний перебіг супроводжується основном гуморального недостатністю, прогресуючій перебіг - порушеннях клітінного и гуморального імунітету.

Проводячі аналіз змін ліпідного спектру Сироватко крови у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу, ми виявило, что дісліпідемія збільшується при прогресуючому перебігу захворювання.Если при латентному перебігу захворювання змінені только три параметри обміну ліпідів: ХС-ЛПНЩ, трігліцеріді, індекс атерогенності, то при прогресуючому тіпі генералізованого пародонтиту змінені ще й показатели ХС-ЛПВЩ и ХС-ЛПДНЩ.

Вміст холестерину в крови у хворого з латентним перебігом патологічного процесса в пародонті достовірно відрізняється від контролю (6,48 ± 0,19 ммоль / л проти 4,09 ± 0,26 ммоль / л; р <0,05), однак, тенденція до Збільшення цього сертифіката № булу менше віражах, чем у хворого з прогресуючім типом перебігу (8,8 ± 0,2 ммоль / л).

При латентному тіпі перебігу генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу рівень трігліцерідів Склаві: 2,4 ± 0,22 ммоль / л, что достовірно вішче контролю (0,87 ± 0,26 ммоль / л). У Цій групі пацієнтів показатели вмісту холестерину в ЛПНЩ значний збільшувалісь и в Середньому склалось 3,95 ± 0,22 ммоль / л, что мало достовірну відмінність з групою здорових осіб (2,06 ± 0,16 ммоль / л).

Індекс атерогенності такоже достовірно змінювався в бік Підвищення (відповідно: 4,09 ± 0,26 ммоль / л проти 2,74 ± 0,8 ммоль / л у здорових). У пацієнтів цієї групи Хворов не виявлено значний відмінностей вмісту холестерину в ЛПВЩ и холестерину в ЛПДНЩ від контролю (відповідно: 1,02 ± 0,06 ммоль / л и 0,60 ± 0,03 ммоль / л проти 1,31 ± 0, 02 ммоль / л и 0,54 ± 0,04 ммоль / л).

У Хворов з прогресуючім проявити генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу відмічені віразні ознака вторинної дисліпідемії. Це проявляється більшім збільшенням вмісту в крови Загальна холестерину (8,8 ± 0,2 ммоль / л), трігліцерідів (3,39 ± 2,4 ммоль / л), холестерину ліпопротеїнів нізької щільності (6,21 ± 0,14 ммоль / л) и холестерину ліпопротеїнів дуже нізької щільності (1,1 ± 0,04 ммоль / л), індексу атерогенності (6,28 ± 0,22 од) и зниженя холестерину ліпопротеїнів вісокої щільності (0,79 ± 0,03 ммоль / л ). Це зрушення вказує на відносне сповільнювання катаболізму атерогенних ліпопротеїнів и підвіщеній степень атерогенної небезпеки. Віявлені нами Зміни стану ліпідного обміну у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу, свідчать про віражені атерогенні Властивості Сироватко. Посилення дисліпідемії при прогресуючому тіпі генералізованого пародонтиту пояснюється тім, что Сейчас варіант захворювання Частіше реєструється у хворого на ЦД 2 типу субкомпенсованім и декомпенсованим перебігом. Наші дослідження Погоджують з літературними данімі (Саланс Л., 1999), в якіх показано, что при субкомпенсованому и декомпенсованим ЦД 2 типу має місце підсілення дісліпідемічніх розладів.

Зміни спектру ліпідів плазми, Які ма ють атерогенное направлення, у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу, спричиняють негативну дію на ліпідній склад мембран, окіслювальній метаболізм и функціональні Параметри клітін крови, Які ма ють Самостійне значення у формуванні атерогенних змін Судін, что приводити до Порушення мікроциркуляторних процесів, у тому чіслі и в пародонті. Віявлені нами Зміни ліпідів у всех групах Хворов на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу слід розглядаті як несприятливого сітуацію, что может підсіліті перебіг патологічного процесса в пародонті.

Для здобуття об'єктивних Даних про ті, что швидке прогресування деструкції кісткової тканини пародонту у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу обумовлення негативно вплива основного захворювання, передбачало з'ясувати, з одного боку характер змін біологічних маркерів резорбції, а з іншого - показніків кісткоутворення.

В результате проведеного дослідження и АНАЛІЗУ одержаних результатів, у хворого на цукровий діабет 2 типу и Латентний перебіг генералізованого пародонтиту, змін вмісту загально кальцію и фосфору в крови не виявлено. Середній рівень Загальна кальцію и фосфору в крови НЕ відрізнявся від СЕРЕДНЯ значення в групі контролю (р> 0,05). Рівень іонізованого кальцію у досліджуваніх Хворов достовірно зниженя (1,0 ± 0,02 ммоль / л при нормі 1,26 ± 0,03 ммоль / л).

Характерним для латентного перебігу генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу Було достовірне Підвищення екскреції кальцію и фосфору з сечею, на что Вказував підвіщені КОЕФІЦІЄНТИ Са / Кр и Р / Кр порівняно з групою контролю (відповідно: 0,112 ± 0,004 ммоль / л и 0,49 ± 0,01 ммоль / л проти 0,08 ± 0,003 ммоль / л и 0,44 ± 0,02 ммоль / л). Як показало проведене дослідження, середній рівень кальцію, фосфору, іонізованого кальцію у пацієнтів з прогресуючім перебігом захворювання при ЦД 2 типу склалось в цілому: 1,97 ± 0,02 ммоль / л, 1,59 ± 0,02 ммоль / і 0, 91 ± 0,02 ммоль / л, відповідно, что достовірно відрізняється від нормальних показніків и від показніків у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту.

Середні показатели кальціемії и фосфатемії, а такоже Кількість Виведення Із сечею кальцію и фосфору виявило достовірно більш скроню, чем у хворого з латентним перебігом патологічного процесса в пародонті (0,124 ± 0,006 ммоль / л и 0,57 ± 0,02 ммоль / л).

Одержані дані свідчать про більш Глибоке Порушення кальцій-фосфорного обміну у хворого з прогресуючім типом генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу, чем при латентному тіпі перебігу захворювання. Наведені Зміни уровня Са 2+ и коефіцієнтів Са / Кр и Р / Кр, віклікані цукровий діабетом 2 типу, могут опосередковано свідчіті про Посилення резорбтивної процесса в альвеолярній кістці. ЦІ дані співпадають з думкою тих авторів, Які вважають, что підвіщена екскреція кальцію и фосфору з сечею винна насторожуваті відносно можливости розвитку активно виявилися остеопоротичних процесса в кістковіх тканинах у хворого на цукровий діабет 2 типу, особливо, что страждають на генералізований пародонтит.

Для більш глибокого розуміння механізмів Порушення кальцій-фосфорного обміну у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу, ми проаналізувалі характер екскреції паратгормону, что регулює кальцій-фосфорного обмін. Его високий рівень реєструвалі, як правило, у хворого з прогресуючім перебігом патологічного процесса в пародонті (в Середньому: 23,8 ± 0,7 мед / л при нормі 12,9 ± 2,1 мед / л), помірній - при латентному тіпі перебігу (в Середньому: 18,1 ± 1,3 мед / л).

Нами встановлений прямий кореляційній зв'язок между екскрецією кальцію и фосфору та рівнем паратгормону в сіроватці крови (r = 62; p <0,001).

Для дослідження стану кісткового формирование ми визначили Активність Загальної фосфатази, екскрецію оксіпроліну з сечею за відношенню до рівню креатиніну и рівень остеокальцину в сіроватці крови.

Середні показатели остеокальцину, Незалежності від типу перебігу генералізованого пародонтиту, виходом за Межі норми (122,4 ± 0,8 мед / л), причому его рівень значний зніжувався у хворого з прогресуючім генералізованім пародонтит (в Середньому до 16,1 ± 0,9 мед / л; р <0,05); помірно - при латентному тіпі перебігу захворювання (до 18,4 ± 0,6 мед / л).

У Хворов на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу екскреція оксіпроліну з сечею, булу достовірно віщою за его параметри у групі співставлення и здорових. Відмічено Збільшення екскреції оксіпроліну з сечею у хворого з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту в 1,3 рази порівняно з такою у пацієнтів з латентним проявити захворювання (відповідно: 1,64 ± 0,08 од. И 1,26 ± 0,09 од., проти - 0,77 ± 0,12 од. у осіб групи співставлення и здорових - 0,68 ± 0,2 од.).

Зниженя уровня остеокальцину и Підвищення екскреції оксіпроліну з сечею співпадають з результатами індексу актівності остеопорозу. Найбільш значущими и достовірне зниженя его уровня у крови реєструвалось у хворого з скроню актівністю остеопоротичних процесса в міжзубніх альвеолярних перегородках, помірне - при наявності малоактивних осередків остеопорозу в альвеолярній кістці. Одержані результати співпадають з літературними данімі про ті, что рівень вмісту в крови остеокальцину чітко відображає напруженного кісткоутворення, а екскреція оксіпроліну з сечею - інтенсівність кісткової резорбції (VaesG., 1988; Чечуріна Р.Е., Аметов А.С., 1998).

При аналізі актівності лужної фосфатази у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу Виявлено, что ее Активність в крови декілька підвіщена (в межах уровня здорових осіб). Причем у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту Збільшення актівності лужної фосфатази Було більш помітнім, чем у пацієнтів з прогресуючім патологічнім процесом у пародонті (відповідно: 71,7 ± 1,1 мед / л и 62,8 ± 0,9 мед / л, при нормі 54,8 ± 0,6 мед / л). Вочевідь, Підвищення актівності лужної фосфатази у хворого на генералізований пародонтит при ЦД-2 типу не є інформатівнім тестом стану кісткової регенерації внаслідок наявності у пацієнтів ряду загально ускладнень, Які вплівають на цею Показник, оскількі основне захворювання часто супроводжується недіагностованімі порушеннях Функції печінкі.

Таким чином, узагальненій аналіз стану метаболізму кісткової тканини и ее ремоделювання у хворого на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу Надав можлівість Встановити, что деструктивний процес кістковіх структур пародонту при латентному тіпі перебігу захворювання обумовлення перевага резорбції над адекватністю механізмів кісткоутворення, а при прогресуючому тіпі перебігу захворювання - скроню інтенсівністю резорбції кісткової тканини и вираженість прігніченням кісткової регенерації.

Багатопланові КЛІНІЧНІ, рентгенологічні, мікробіологічні, імунологічні и біохімічні результати ДОСЛІДЖЕНЬ дозволили создать и теоретично обґрунтувати необхідні методологічні підході комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу. Вибір індівідуального лікування базувався з урахуванням Виявлення особливо етіологічних факторів и патогенезу клінічніх тіпів проявити захворювання, Які визначавши у шкірного конкретного пацієнта.

Концептуальна схема лікування латентного перебігу генералізованого пародонтиту у хворого на ЦД 2 типу (рис.1) включала Наступний етіотропну и патогенетично обґрунтовану комплексну терапію. Пацієнтам цієї групи, для Усунення Виявлення аеробного дисбіозу пародонтальних тканин застосовувалі хлоргексідіну-біглюконат у зелених сандалів з локальною озонотерапією або лазеротерапією. Обґрунтуванням до! Застосування переліченіх ЗАСОБІВ слугувала встановлен висока чутлівість аеробних мікроорганізмів до даного впліву. Для Відновлення нормобіозу пародонтальної еконіші БУВ застосовання А-бактерин.

З урахуванням літературних Даних, что інтерфероногенні препарати найбільш показані и ефектівні при імунодефіцітніх станах Th-2 типу, в якості імунокорігуючої терапії при комплексному лікуванні латентного перебігу генералізованого пародонтиту БУВ Вибраний реаферон. Препарат прізначався за загальнопрійнятою схемою (сучків О.Н., Зорян Є.В., Цвєткова М.С. і співавт., 1998).

Домінування у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу резорбтивними процесів и малозміненого кісткоутворення в кістковіх структурах пародонту послужило основою до введення в схему комплексного лікування препарату Кальцій-Д 3 -Нікомед.

Віявлені у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту Зміни в ліпідному спектрі плазми крови, Які ма ють атерогенное направлення, були підставою для включення в комплексну терапію цього типу захворювання, гіполіпідемічного препарату - симвастин. Більш глібокі дісбіотічні розладі, что сформуваліся при імунодефіцітному стані Th-1 і Th-2 типу, наявність Порушення кісткового метаболізму и ремоделювання, а такоже превалювання в ліпідному спектрі агресивних фракцій ліпідів у хворого з прогресуючім генералізованім пародонтит при ЦД 2 типу потребувалі создания науково-обгрунтованої схеми КОМПЛЕКСНОЇ терапії для цієї категорії Хворов (рис.2).

Для елімінації аеробної и анаеробної мікрофлорі з пародонтальної еконіші, после визначення ее чутлівості до ряду антібактеріальніх препаратів Вибравши антибіотик амоксиклав.

Встановлені розладі в імунному статусі Хворов з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу, обумовлювалась необходимость включення в схему лікування ціх пацієнтів імуномодулятора, Який бі одночасно здійснював корегуючих дію на гуморальні и клітінні імунні Реакції, а такоже на ліквідацію дисбалансу в цітокіновому профілі. За своими фармакокінетічнімі властівостямі таким імуномоделюючім препаратом, судячі за літературними данімі, є поліоксідоній (Некрасов А.В., Пучкова Н.Г., Іванова А.С., 2001; Бондаренко М.О., Мустафеев М.Ш., 2006) .

У Комплексній схемі лікування Хворов з прогресуючім генералізованім пародонтит при ЦД 2 типу для ліквідації розладів процесів кісткового метаболізму и ремоделювання БУВ Використання комплекс остеотропних препаратів - альфакальцідол и остеогенон.

Гіполіпідемічна терапія проводилася препаратом флувастін.

Вивчення ефектівності запропонованої схеми етіотропної и патогенетичної терапії латентного перебігу генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу проведено у 52 хворого, Які були розділені на 2 групи: I група (26 Хворов) одержувала традіційну комплексну терапію; II група (26 Хворов) лікувалась за розроблення нами методикою.

Результати проведеного лікування оцінювалі за змінамі клінічніх ознака, пародонтальних проб та індексів и обов'язковим рентгенологічнім обстеження у віддаленні рядки после Завершення КОМПЛЕКСНОЇ терапії.

Одночасно з клініко-рентгенологічнім обстеження проводили цілеспрямовані мікробіологічні, імунологічні и біохімічні дослідження.

Результати лікування обчіслювалі в найбліжчі рядки после Закінчення курсу терапії - до 3-х місяців, а такоже через 12 місяців и более.

Аналіз найближче результатів показавши, что! Застосування розробленої схеми КОМПЛЕКСНОЇ терапії у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу забезпечен ліквідацію запального процесса в пародонті у 92,3% випадка. У хворого, Які отримувалася традіційну терапію, знікнення ознака запаленою відмічалось у меншої кількості осіб (у 53,8%) и в більш пізніші строки (> на 3-4 доби).

После проведення КОМПЛЕКСНОЇ терапії за розроблення методикою у хворого з латентним перебігом генералізованого пародонтиту поряд з позитивними клінічнімі результатами досяжними більш повна нормалізація біоценозу пародонтальних тканин, показніків місцевого імунітету, Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій, продукції цитокінів, процесів метаболізму кісткової тканини и обміну ліпідів, чем у пацієнтів, что лікувалісь традіційнім методом.

Оцінка ефектівності розроблення методу комплексного лікування прогресуючого генералізованого пародонтиту у хворого на ЦД 2 типу проведена у 52 осіб, что були розділені на две групи, Які Суттєво НЕ відрізнялісь за ВІКОМ, трівалістю и тяжкістю основного захворювання та малі однаково степень прогресуючого генералізованого пародонтиту.

Пацієнті I групи (26 осіб) отримувалася комплекс лікувальніх ЗАХОДІВ, Який проводівся в II групі Хворов з латентним перебігом генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу (група співставлення).

У II групу входили Хворі (26 осіб), что лікувалісь за розроблення нами методикою.

Відсутність ознака запаленою по завершенні лікування відмічена у 22 (84,6%) пацієнтів II групи. У групі співставлення ліквідація запаленою после лікування реєструвалась у 46,2% відпадках, покращення Виявлено у подобной ж кількості Хворов з прогресуючім генералізованім пародонтит при ЦД 2 типу.

Під вплива етіотропної и патогенетичної терапії у хворого з прогресуючім генералізованім пародонтит показатели індексу кровоточівості, РМА, пробивши Шиллера-Писарєва нормалізувалісь у 22 (84,6%) Обстеження, достовірно и значимо зменшено у 4 (15,4%) Хворов II групи.

У Хворов групи співставлення реєструвалісь нормальні показатели у 12 (46,2%) Обстеження; Значимість зниженя - у 12 (46,2%); без позітівної динаміки - у 2 (7,7%) хвороби.

В результате проведеної терапії, під Вплив розроблення лікувального комплексу, досяжними НЕ только ліквідація запального процесса в пародонті, а й більш повне и у більшої кількості осіб Відновлення індівідуальніх лабораторних параметрів, чем у осіб групи співставлення. Так, нормалізація показніків біоценозу, пародонтального комплексу, гуморального и клітінного імунітету, процесів кісткового метаболізму, ліпідів крови по завершенні лікування у хворого ОСНОВНОЇ групи реєструвалась у 84,6% Хворов и только у 38,5% пацієнтів групи співставлення.

Для зручності проведення АНАЛІЗУ віддаленіх результатів комплексного лікування генералізованого пародонтиту, асоційованого ЦД 2 типу, останні пацієнті були розділені на три групи. У Першу групу включали всех пацієнтів (21 особа) з латентним перебігом захворювання, Які одержувалі патогенетичну комплексну терапію за розроблення нами методикою, одному групу склалось Хворі (12 осіб) з прогресуючім проявити патологічного процесса в пародонті, Які лікувалісь за аналогічнім методом, третю групу склалось Хворі з прогресуючім перебігом генералізованого пародонтиту (24 особини), Яким проводилося лікування за запропонованою нами схемою.

Як показали наші дослідження,! Застосування розроблення комплексів патогенетичної терапії забезпечен у віддаленні рядки спостереження клініко-рентгенологічну стабілізацію у більшості пролікованіх хвороби. У першій групі стійкі результати зареєстровані у 90,5% Хворов, в третій - у 83,3% Хворов и только у 33,3% Хворов Другої групи.

Перевага! Застосування розроблення концептуальних схем діференційованого комплексного лікування латентного и прогресуючого перебігу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, підтверджувалась проведення у віддаленні рядки лабораторними дослідженнямі. Одержані дані переконливою свідчілі, что запропоновані методи комплексного лікування здатні НЕ только скорегуваті до уровня норми або значний покращіті показатели мікробіоценозу пародонтальних тканин, усунуті вторинна імунодефіціт и розладі стану кісткового метаболізму и ліпідного спектру крови, а й, что особливо важліво, Забезпечити їх стабілізацію на тривалий период.

Віддаленні результати лікування у хворого з різнімі типами перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, чітко погоджувалісь з данімі мікробіологічного, біохімічного и імунологічного дослідження.

Виникнення рецидиву або Обтяження клінічного стану тканин пародонту співпало за часом з поверненням показніків імунітету до віхідного рівня, або до їх погіршення.

Найбільш значущими прогностичність крітерієм формирование імунодефіцітніх станів после лікування у хворого на генералізований пародонтит при ЦД-2 типу були Високі Рівні вмісту в крови міжклітінної молекули адгезії (СД 54 +), концентрації ІЛ-1в у змішаній сліні.

Було встановлен, что помірній ріст уровня sICAM и продукції ІЛ-1в у период клінічного благополуччя обумовлює з'явилися симптомокомплексу латентного перебігу генералізованого пародонтиту, а Високі Цифри ціх показніків - формирование сімптомів прогресуючого перебігу захворювання.

Розроблено концепція діференційованої КОМПЛЕКСНОЇ терапії генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, з ЗАСТОСУВАННЯ системного багатофакторного АНАЛІЗУ, может буті основою пріорітетного методологічного підходу до обґрунтування Нових терапевтичних ЗАХОДІВ лікування цього захворювання.

Розроблені, з урахуванням віщезазначеного, лікувальні комплекси дозволили досягті значної ефектівності лікування як за найближче, так и за віддаленімі результатами КОМПЛЕКСНОЇ терапії у хворого на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу.

ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе наведено теоретичне обґрунтування и нове вирішенню Наукової проблеми Вивчення Виникнення та особливо розвитку генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу, Підвищення ефектівності лікування захворювання Шляхом розробки патогенетично обґрунтованих діференційованіх методів терапії. Відповідно до завдання ДОСЛІДЖЕНЬ и одержаний результатами ми дійшлі таких вісновків:

1. генералізований пародонтит у хворого на цукровий діабет 2 типу характерізується клініко-рентгенологічною неоднорідністю и уявлень латентно-перебігаючім и прогресуючім перебігом. Встановлен чітка залежність между клінічнімі и рентгенологічнімі проявити патологічного процесса в пародонті та тяжкістю основного захворювання лишь у хворого з компенсованою и декомпенсованою формами и Відсутність такой при субкомпенсованій форме цукрового діабету 2 типу.

2. Структура мікроорганізмів пародонтальних тканин візначає клініко-лабораторні Особливості перебігу генералізованого пародонтиту у хворого на цукровий діабет 2 типу. Виявлено, что пріорітетнімі етіологічнімі факторами розвитку латентно-перебігаючого типу захворювання є аеробні умовно-патогенна Мікрофлора, прогресуючого перебігу - змішана аеробно-анаеробна інфекція. Частота и колонізаційна здатність Вказаним бактерій збільшується на низьких фоні індегентніх мікроорганізмів - лактобацил, біфідобаціл и str. viridans.

3. Зміни кількісного та якісного складу мікробіоценозу пародонтальних тканин Асоційовані Із змінамі в імунній системе пацієнтів. Імунна відповідь у хворого з латентно-перебігаючім типом захворювання характерізується помірнім супресорно напрямку Т-клітінної ланки, підвіщенням цитостатичної актівності NK-клітин, зниженя фагоцитарної актівністю клітін крови и вираженість депресією локального гуморального імунітету. Ведуча патогенетична роль у розвитку прогресуючого варіанту генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу Належить сформованому стійкому и значному вторинна імунодефіціту, зміненому процесса апоптозу клітін.

4. У Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу встановлений достовірній зв'язок между Показники імунної актівації цітокінамі и клінічнімі проявити захворювання. В период латентного перебігу захворювання ма ють місце імунні дисфункції, что характеризуються помірнім рівнем гіперпродукції и концентрації в сіроватці крови ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10. У Хворов з прогресуючім перебігом захворювання встановлен Значне Підвищення рівнів продукції ІЛ-1в, ФНП-б, ІЛ-8 и зниженя концентрації вмісту ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 у сіроватці крови, что свідчіть про наявність у цього контингенту Хворов вираженість вторинна імунодефіціту клітінної и гуморальної ланки імунітету.

5. У Хворов на генералізований пародонтит при ЦД 2 типу відмічається розбалансування процесів кісткового ремоделювання. Розвиток остеопорозу в міжзубніх альвеолярних перегородках при латентному тіпі перебігу захворювання пов'язаний з підвіщенням кісткової резорбції (висока екскреція кальцію и неорганічного фосфору з сечею, ріст уровня вмісту оксіпроліну в сечі) и Деяк зниженя уровня кісткоутворення (зниженя уровня остеокальцину в сіроватці крови); при прогресуючому тіпі перебігу - з високим щаблем резорбції и різкім гальмуванням процесів кісткоутворення.

6. Наявність прямої кореляції между концентраціямі прозапальних цитокінів и маркерами резорбції и зворотної - з маркерами кісткоутворення, вказує на значімість опосередкованих цітокіновіх механізмів у розвитку остеопоротичних процесса в альвеолярній кістці Хворов на генералізований пародонтит.

7. У Хворов з прогресуючім проявити захворювання відмічаються Суттєво більш Високі Рівні ХС, ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПДНЩ, зниженя рівень ХС-ЛПВЩ у порівнянні з хворими, что страждають латентним типом перебігу генералізованого пародонтиту. Дані Порушення детермінуються атерогенними порушеннях в пулі плазмових ліпідів, особлівістю якіх при генералізованому пародонтиті, вочевідь, є Ураження судінної системи пародонту. Дісліпідемію Належить розглядаті як фактор ризики розвитку порушеннях мікроциркуляторних процесів у пародонті.

8. Науково обґрунтовані и розроблені концептуальні схеми КОМПЛЕКСНОЇ етіотропної и патогенетичної терапії різніх тіпів перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу, что дозволяють цілеспрямовано и позитивно впліваті на мікробній спектр пародонтальної еконіші, на рівень гуморального и клітінного імунітету, цітокіновій статус, кістковій метаболізм и ліпідній спектр крови.

9. ЗАСТОСУВАННЯ А-бактерину, озонотерапії, лазеротерапії, реаферон, Кальцій Д 3 Нікомеду и симвастин при лікуванні латентно-перебігаючого генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу дозволило швидше, чем при традіційному лікуванні купуваті КЛІНІЧНІ прояви запальної Реакції в пародонті (на 3-4 відвідування) и у більшої кількості Хворов (на 38,5% віпадків), досягті клініко-рентгенологічної ремісії захворювання у 90,5% Хворов, что підтверджувалось нормалізацією лабораторних показніків.

10. Включення А-бактерину, біфідумбактеріну, амоксиклаву, поліоксідонію, зелених сандалів альфакальцідолу та остеогенон и флувастіну в комплексну терапію прогресуючого генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу підвіщує ефективність лікування, что об'єктивно підтверджується позитивною дінамікою клінічніх и лабораторних показніків. Ліквідація запального процесса наставала під Вплив розроблення комплексу Ранее на 5-6 відвідувань и у більшої кількості Хворов (у 84,6% віпадків), чем у Хворов групи співставлення (у 46,2% віпадків). Клініко-рентгенологічна стабілізація одержаних результатів через рік и более відмічалась у 83,3% Хворов.

11.Найбільш значущих прогностичність тестами формирование різніх імунодефіцітніх станів у хворого на генералізований пародонтит и надійнімі крітеріямі для ОЦІНКИ клінічного стану пародонту є рівень вмісту в змішаній нестімульованій сліні ІЛ-1в, у сіроватці крови - міжклітінної молекули адгезії sICAM-1 (СД 54 +). Визначення їх уровня у дінаміці ДОСЛІДЖЕНЬ может застосовуватісь для визначення и прогнозом ефектівності проведеної КОМПЛЕКСНОЇ терапії.

Практичні рекомендації

1. У практічній стоматології, при лікуванні пацієнтів на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу, рекомендується розподіляті Хворов на две групи: з латентно-перебігаючім и прогресуючім типом клінічного проявити захворювання.

2. Клінічну діагностику різніх тіпів перебігу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу та патенти поєднуваті з мікробіологічнімі и імунологічнімі методами та доповнюваті визначенням чутлівості віділеніх умовно-патогенних и патогенних мікроорганізмів до антісептічна препаратів, что допомагає при віборі цілеспрямованіх ЗАСОБІВ етіотропної и патогенетичної терапії.

3. Для антібактеріального лікування латентно-перебігаючого типу генералізованого пародонтиту при Цукрове діабеті 2 типу Пропонується місцево застосовуваті вітчизняний препарат А-бактерин у поєднанні з локальною озоно- та лазеротерапією. При прогресуючому тіпі захворювання рекомендовано місцеве! Застосування А-бактерину и біфідумбактеріна в поєднанні з загальною антібактеріальною терапією антібіотіком амоксиклавом.

4. З метою корекції гуморального и клітінного імунітету рекомендовано в комплексне лікування латентного перебігу при Цукрове діабеті 2 типу, включать інтерфероногенній препарат - реаферон, а Хворов з прогресуючім типом захворювання - поліоксідоній.

5. При комплексному лікуванні Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу потрібен Диференційований підхід до остеотропної терапії з урахуванням Виявлення порушеннях кісткового метаболізму и ремоделювання. При латентному тіпі перебігу генералізованого пародонтиту показань призначення Кальцій -Д 3 -Нікомед, при прогресуючому - призначення комплексу альфакальцідол и остеогенон.

6. При віявлені різного уровня дисліпідемії у хворого на генералізований пародонтит доцільно призначення КОМПЛЕКСНОЇ терапії з включенням гіполіпідемічніх препаратів: при латентно-перебігаючому тіпі захворювання рекомендовано! Застосування симвастин; при прогресуючому - флувастіну.

7. Для ОЦІНКИ якості проведеного лікування и повнотіла вілікування генералізованого пародонтиту при ЦД 2 типу доцільно аналізуваті дінаміку змін рівнів вмісту sICAM-1 (СД 54 +) у сіроватці крови и концентрації в нестімульованій сліні ІЛ-1в.

СПИСОК Друкований наукових праць за темою дисертації

1.Гударьян А.А. Частота і особливості клінічного прояву генералізованого пародонтиту при різних компонентах метаболічного синдрому / А.А. Гударьян // Вісник стоматології. - 2003. - № 1. - С. 20-22.

2.Гударьян А.А. Компоненти метаболічного синдрому у хворих запальними захворюваннями пародонту / А.А. Гударьян // Вісник стоматології. - 2003. Спец.віп. - № 1. - С. 57-59.

3.Гудар'ян О.О. Клініко-патогенетичне значення метаболічних взаємовідносін при генералізованому пародонтиті, обтяжень цукровий діабетом другого типу / О.О. Гудар'ян // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VIII, № 3, Ч.2. - С. 52-54.

4.Гударьян А.А. Зміст інтерферону у хворих на генералізований пародонтит і його корекція циклофероном / А.А. Гударьян, А.Ю. Хмара // Вісник стоматології. - 2004. - № 1 (42). - С. 20-23. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

5.Мащенко І.С.Іммунобіохіміческіе механізми розвитку різних клінічних варіантів перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет 2 типу / І.С. Мащенко, А.А. Гударьян // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 1-2. - С. 31-34. (Особистий внесок - клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, проведено аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

6.Гударьян А.А.Состояніе альвеолярної кістки, показники її метаболізму і кальцій-фосфорного обміну у хворих на генералізований пародонтит, асоційованим на цукровий діабет 1-го і 2-го типу / А.А. Гударьян // Сучасна стоматологія. - 2004. - № 1 (25). - С. 69-72.

7.Мащенко І.С.Цітокіновий статус хворих на генералізований пародонтит і його зв'язок зі станом процесів метаболізму кісткової тканини / І.С. Мащенко, А.А. Гударьян // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № ° 2. - С. 5-8. (Особистий внесок - клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, проведено аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

8.Мащенко І.С. Зміст ІЛ 1-в у хворих на генералізований пародонтит, які страждають на цукровий діабет 2 типу / І.С. Мащенко, А.А. Гударьян // Сучасна стоматологія. - 2005. - № 1 (29). - С. 61-63. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

9.Мащенко І.С. Механізми формирование різної актівності остеопорозу у кістковіх структурах пародонту Хворов генералізованім пародонтит / І.С. Мащенко, О.О. Гудар'ян // Вісник стоматології. - 2005. - № 2. - С. 42-44. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

10. Гударьян А.А. Діагностика та корекція порушень мікробіоценозу пародонтальних тканин у хворих на генералізований пародонтит / А.А. Гударьян, К.В. Скидан // Вісник стоматології. - 2005. - № 3. - С. 19-23. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

11. Мащенко І.С. Науково-практичне обгрунтування різних видів остеотропної терапії, використовуваної в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту / І.С. Мащенко, А.А. Гударьян // Сучасна стоматологія. - 2005. - № 2 (30) .- С 64-67. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

12. Мащенко І.С. Цітокіновій статус у хворого на генералізований пародонтит та его зв'язок Із станом процесів метаболізму кісткової тканини / І.С. Мащенко, О.О. Гудар'ян // Медичні перспективи. - 2006. -Т. ХІ, № 3.-С. 91-96. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

13. Мащенко І.С. Порівняльна оцінка параметрів клітинного імунітету в залежності від мікробіологічної особливості різних типів клінічного перебігу генералізованого пародонтиту / І.С. Мащенко, А.А. Гударьян // Вісник стоматології. - 2006. - № 4. - С.32-37. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

14. Мащенко І.С., Гудар'ян О.О. Характер клінічніх, мікробіологічніх та імунологічних порушеннях у Хворов на генералізований пародонтит при Цукрове діабеті 2 типу / І.С. Мащенко, О.О. Гудар'ян // Новини стоматології. - 2007. - № 2. - С. 22-28. (Особистий внесок - проведено клініко - лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

15. Гударьян А.А. Цитокіновий статус у хворих на генералізований пародонтит при цукровому діабеті 2 типу / А.А. Гударьян // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 3. - С. 24-29.

16. Гудар'ян О.О. Оцінка імунобіохімічніх взаємозв'язків Із клінічнім проявити генералізованого пародонтиту у Хворов Із різною тяжкістю цукрового діабету 2 типу / О.О. Гудар'ян // Медичні перспективи. - 2007. - Т.ХІІ, № 1. - С. 64-67.

17. Гударьян А.А. Етіотропна і патогенетична терапія прогресуючого генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету / А.А. Гударьян // Вісник стоматології.- 2007. - № 1. - С. 31-37.

18. Гударьян А.А. Кількісні показники sICAM - 1 в сироватці крові і маркерів метаболізму сполучної тканини у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і початковим ступенем хронічного генералізованого пародонтиту А.А.. Гударьян, В.А. Лозовікова // Сучасна стоматологія. - 2007. - № 1 (37). - С. 46-48. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

19. Гударьян А.А. Результати комплексного лікування латентно-поточного типу генералізованого пародонтиту при цукровому діабеті 2 типу / А.А. Гударьян // Вісник стоматології.- 2007. - № 4. - С. 16-22.

20. Гударьян А.А. Ефективність диференційованої імунокорегуючої терапії в лікуванні генералізованого пародонтиту / А.А. Гударьян, В.А. Лозовікова // Медичні перспективи. - 2007. - Т. ХІІ, № 4. - С. 52-55. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторне обстеження контингенту Хворов, аналіз отриманий Даних, робота написана та підготовлена ​​до друку).

21. Пат. 40496 Україна, МПК А61К7 / 16. Способ лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормобіозу пародонтальних тканин / Мащенко І.С., Самойленко А.В., Гудар'ян О.О., Бунь Ю.М .; заявник и патентовласнік Дніпропетровська державна медична академія. - № 2001032003; заявл. 27.03.01; опубл. 16.07.01, Бюл. №6. (Особистий внесок - проведення автор поиск першоджерел та їх опрацювання, розробка и апробація способу лікування, робота оформлена та підготовлена ​​до друку).

22. Гударьян А.А. Стан цитокінового профілю, біохімічних маркерів резорбції і формування кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит обтяженим цукровим діабетом 2-го типу: матеріали. наук.-практ. конф. [ "Сучасні проблеми терапевтічної стоматології"], (Київ, 25-26 березня 2004р) / М-во охорони здоров'я, Асоціація стоматологів України, Київське міське відділення Асоціації стоматологів України, Інститут стоматології Київської медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. -К .: Інститут стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2003.- С.52-55.

23. Мащенко І.С., Гударьян А.А. Патогенетичне обгрунтування застосування интерфероногенов в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту: зб. науч. тр.-Вип.6 "Питання експериментальної та клінічної стоматологи / Отв.ред. В.І. Куцевляк.- Харків: Харк. держ. мед. ун-т, 2003. С. 48-52.

24. Гударьян А.А. Причинно-наслідкові зв'язки метаболічних порушень хворих на цукровий діабет 2 типу з запально-деструктивними захворюваннями пародонту: матеріали ІІ (ІХ) з'їзду Асоціації стоматологів України.- К .: Асоц. стоматологів України, 2004.- С. 211.

25. Гударьян А.А. Імунологічні фактори, що визначають особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабетом 2 типу: матеріали. Всеукр. наук.-практ. конф. [ "Нові технології в стоматології и щелепно-ліцьовій хірургії"], (Харків 3-4 листопада 2006 р.) / М-во охорони здоров'я, Харківський державний медичний універсітет.- Х .: Харк. держ. мед ун-т-2006.- С.114-119.

26. Мащенко І.С. Локальні і системні зміни цитокінового спектру при наявності гнійного запалення в тканинах пародонта у хворих на генералізований пародонтит .: матеріали. Всеукр. наук.-практ. конф. [ "Нові технології в стоматології и щелепно-ліцьовій хірургії"], (Харків 3-4 листопада 2006 р.) / М-во охорони здоров'я, Харківський державний медичний універсітет.- Х .: Харк. держ. мед ун-т-2006.- С. 136-139

27. Гударьян А.А.Клініко-патогенетичне обгрунтування різних схем комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ЦД другого типу: матеріалінаук.-практ. конф. [ "Актуальні питання ПРОФІЛАКТИКИ захворювань пародонту та слізової оболонки порожніні рота"], (Київ квітня 2007) / М-во охорони здоров'я, Асоціація лікарів-пародонтологів України, Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупіка.- К .: Інститут стоматології Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 2007.- С28-29


  • Гударі ЯН
  • Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами.
  • Обєкт дослідження
  • Наукова новизна одержаних результатів.
  • Практичне значення одержаних результатів.
  • Особистий внесок здобувача.
  • Апробація результатів дисертації.
  • Структура та ОБСЯГИ дисертації.
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • Результати Власний ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення.
  • СПИСОК Друкований наукових праць за темою дисертації

  • Скачати 85.87 Kb.