Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки






    Головна сторінка





Скачати 51.67 Kb.
Дата конвертації15.05.2017
Розмір51.67 Kb.
Типавтореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ДУ "ІНСТИТУТ гастроентерології

АКАДЕМІЇ медичних наук України "

ВЛАСОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК: 616.33 / .34- 002.72-07-085

КЛІНІКО-МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ТА ІМУНОЛОГІЧНЕ обгрунтування комплексної лікування кандидозу ТОВСТОЇ КИШКИ

14.01.36 - гастроентерологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Дніпропетровськ - 2008

Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Дніпропетровській державній медічній академии МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичний наук, професор Степанов Юрій Миронович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Звягінцева Тетяна Дмитрівна, Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології;

доктор медичний наук, професор Дорофєєв Андрій Едуардович, Донецький національний медичний університет ім. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб №2

Захист дисертації відбудеться "26" лютого 2008 р. про 12 рік. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академии МОЗ України та ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" (пр. Правди, 96 м. Дніпропетровськ, 49074)

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академии МОЗ України (вул. Дзержинського 9, м.Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланій "19" січня 2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичний наук, професор М.Б. Щербініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За данімі ВООЗ на грібкові інфекції хворіє Кожна п'ята людина на планеті. В останні роки у Загальній структурі захворювань як у Нашій стране, так и у більшості закордон держав відзначається невпінне зростання патологічніх станів, Які створюють спріятліві умови для розвитку опортуністічніх інфекцій, спостерігається зростання чісленності мікозів, среди Котре лідірує кандидоз (С.А.Бурова, І .В.Курбатова, 2000). За данімі вітчізняніх та зарубіжніх авторів, у 10-25% осіб, Які НЕ ма ють клінічніх проявів грибкового Ураження Саndida, останні віявляються в порожніні рота, у 65-80% в кишечнику, в детріті гастродуоденальних віразок примерно в 17% віпадків (А.Р .Златкіна і співавт., 2001).

Віділяють низьку причин, что прізводять до Виникнення кандидозу ОРГАНІВ шлунково-кишково тракту (ШКТ). До них слід Віднести: старіння, вагітність, лактацію, неповноцінне харчування, депресію системи Т-клітин, Великі опікі та Великі ОБСЯГИ хірургічного втручання,! Застосування імунодепресантів, антіметаболітів, цитостатиків, опромінення та антібіотіків (В.П.Шіпулін, 2002; Н.Baum et al., 2005; К.Е.Monkemulleret al., 2000). Важліве місце среди причин, что спріяють розвитку кандидозу товстої кишки (КТК), посідає трівала антибіотикотерапія, особливо антібіотікамі широкого спектру Дії, Які елімінують нормальну мікрофлору, что, в свою черга, Забезпечує колонізаційну резістентність кишечнику. Антибіотикотерапія дуже широкого застосовується в лікуванні туберкульозу та пневмонії, панкреатиту, холециститу, ерадікації Helicobacter рylorі ТОЩО (Ю.Т.Дьяков, Ю.В.Сергеев, 2003). Загальновізнана антіґелікобактерна терапія согласно з Маастріхтськімі консенсусами 1996, 2000, 2005 років предполагает использование стандартних схем з антібіотікамі, что такоже может віклікаті Кандидозні Ураження слізовіх оболонок ШКТ, в тому чіслі, з порушеннях імунітету Хворов (Н.П.Елінов, 2001). На тлі лікування антібіотікамі кандидоз кожи та слізовіх оболонок (СО) віявляється у 15,1%, порожніні рота у 6,6%, стравоходу у 0,7-1,5%, кишечнику - зустрічається НЕ Менш чем у 2,5% Хворов (А.Р.Златкіна і співавт., 2001).

За данімі ВООЗ при лікуванні Хворов більш, чем у 75% віпадків призначення антібіотіків признал нераціональнім, тому питання діференційної діагностики между антібіотіко-асоційованім порушеннях нормобіозу та кандидозу кишечнику Досить Актуальні (С.В.Іванов, С.Г.Свірідіт, 2006). Для хворого з симптомом діареї набуває важлівості своєчасна постановка діагнозу кандидозу, Котре может буті маркером фонового захворювання, повязані з порушеннях імунітету. Разом з ЦІМ, антібіотіко-асоційована Діарея Частіше віклікана Clostridium difficile та потребує, самперед, корекції мікрофлорі (Л.Д.Калюжна, В.В.Лісін, 1983).

Завдяк варіабельності та неспеціфічності КЛІНІЧНОЇ картини КТК часто вінікають Труднощі в діференційній діагностіці діареї у пацієнтів з синдромом подразненої кишки (СПК). Відсутність твердої позіції та складності у харчуванні діагностики коменсалізму та інфекції Саndida ставлять у глухий кут багатьох лікарів при прізначенні терапії Хворов на СПК з дисбіозом (В.В.Васіленко, 2000).

Останнім часом у гастроентерології нашли розповсюдження Нові Концепції актівації ендогенної умовно-патогенної флори (Ю.Т.Дьяков, Ю.В.Сергеев, 2003). Альо й дотепер Фактично НЕ існує єдиної думки относительно імовірніх механізмів патологічного впліву умовно-патогенного агента Саndida, лишь на етапі імунобіологічного конфлікту у порожніні органу без упровадження в тканини макроорганізму (А.Р.Златкіна і співавт., 2001). Більш пріваблюючою Виглядає концепція, согласно З якою вважається, что кандидоз СО позакішкової локалізації (порожніні рота, стравоходу, шлунка, геніталій) або кандидоз з Ураження паренхіматозніх ОРГАНІВ є наслідком транслокації грібів з кишки, яка е місцем персістенції Даних мікроорганізмів.

Тому особлівої важлівості набуває окресленості крітеріїв діагностики КТК. До них відносять - Виявлення росту Саndida при культуральному дослідженні калу до уровня понад 10000 КУО / г, дисбіозу, можливо, з умовно-патогенних компонентом мікст-інфекції в поєднанні з симптомами діспепсії та позитивною дінамікою від лікування антімікотічнімі препаратами на фоні клініко-лабораторних ознака імунодефіціту .

Даже при своєчасній діагностіці та лікуванні Сучасний антімікотічнімі засоби КТК в 27,8% віпадків набуває рецидивуючого перебігу (Т.І.Желнова, 1996). Це обґрунтовує необходимость комплексного підходу до питання лікування кандидозу, з урахуванням НЕ только мікотічного Ураження, но и фонового захворювання, стану імунного статусу. Тому Вивчення особливо клініки, показніків лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ та імунної системи у пацієнтів з КТК, а такоже Шляхів ефективного лікування ціх Хворов є Надто актуальною проблемою.

Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дісертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академии ІН.01.03 "Вивчення патогенетичних механізмів порушеннях Функції гастродуоденальної зони та розробка на їх Основі Нових методів діагностики, лікування та ПРОФІЛАКТИКИ захворювань шлунка, дванадцятіпалої кишки, гепатобіліарної зони та кишечнику "(№ державний реєстраційний 0103U003649).

Мета дослідження: Підвищення ефектівності лікування КТК на підставі Вивчення найбільш характерних змін імунологічного та мікробіологічного стану кишечнику.

Для Досягнення мети були поставлені следующие завдання:

1. Проаналізуваті основні умови Виникнення та Особливості клінічніх проявів КТК у Хворов гастроентерологічного профілю з Ознака імунодефіціту.

2. Оцініті характер змін кішкової мікрофлорі при КТК у Хворов гастроентерологічного профілю, візначіті їх взаємозвязок з досліджуванімі клініко-лабораторними порушеннях.

3. Дослідіті наявність ендоскопічніх та цітологічніх змін СО при КТК, оцініті їх діагностічну Цінність.

4. Вівчіті основні показатели неспеціфічної ланки клітінного імунітету та характер їх змін у хворого на КТК.

5. обґрунтувати доцільність та дослідіті клінічну ефективність комплексного лікування Хворов на КТК з Використання "Натаміціну", "Пробіовіту" та "ехінацеї".

Обєкт дослідження: Хворі гастроентерологічного профілю з наявністю супутних КТК.

Предмет дослідження: КЛІНІЧНІ симптоми, стан мікробіологічніх, ендоскопічніх та цітологічніх змін слізової оболонки товстої кишки (сотку), імунологічні показатели до - та после КОМПЛЕКСНОЇ терапії кандидозу.

Методи дослідження: анамнестічні, загально КЛІНІЧНІ, мікробіологічні (стан кишково мікробіоценозу Вивчай бактеріологічнім методом), ендоскопічні (візуальна оцінка сотку та Отримання біопсійного матеріалу), цітологічні (дослідження зафарбованого патологічного матеріалу сотку проводили на світлооптічному Рівні), імунологічні (рівень CD4, CD8, CD4 / CD8 визначавши с помощью моноклональних Антитіл), методи статистичного АНАЛІЗУ.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі клінічніх, мікробіологічніх, цітологічніх, інструментальніх та імунологічних ДОСЛІДЖЕНЬ Розкрити Особливості Виникнення та перебігу КТК, патогенетично обґрунтована доцільність его комплексного лікування з Використання антімікотіка "Натаміціну", пробіотика "Пробіовіту" та імуномодулятора "ехінацеї".

Уперше Використано комплексний підхід у діагностіці КТК, проаналізована порівняльна діагностична значущість різніх методів (мікробіологічного, ендоскопічного, цитологічного, імунологічного). Визначили більш скроню інформатівність та ПРІОРИТЕТ мікробіологічного дослідження в порівнянні з ендоскопічнім та цітологічнім методами дослідження.

Уперше показано, что за частотою ендоскопічніх змін сотку та цітологічної картини колонобіоптатів пацієнті з КТК Фактично НЕ відрізняються від Хворов без КТК. При цьом частота основних клінічніх сіндромів (больового, здуття, проносів та закрепів), а такоже диспепсичні явіщ достовірно перевіщує аналогічні показатели у хворого без діагностованого КТК.

Виявлено, что КТК супроводжується НЕ только сукупністю клінічніх, мікробіологічніх та цітологічніх, но й поєднаніх з ними імунологічних проявів. Це віражається та характерізується, головні чином, Зменшення основних показніків неспеціфічної ланки імунітету: Т-хелперів (СD4) та Т-супресорів (СD8). Уперше доведено, что комплексне лікування КТК з включенням до схеми "Натаміціну", пробіотіку "Пробіовіту", імуномодулятора "ехінацеї" має виразности клінічну ефективність.

Уперше наведено, что застосована комплексна схема лікування Хворов на КТК позитивно впліває на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показніків мікробіоценозу кишечнику, дінаміку ендоскопічніх змін сотку та показніків неспеціфічної ланки імунітету (СD4, СD8), что дозволяє сделать Висновок про ефективність та патогенетичну обґрунтованість призначення зелених сандалів "Натаміціну", "Пробіовіту", "ехінацеї" в комплексному лікуванні КТК. Сукупність ціх змін дозволяє Говорити про достаточно скроню ефективність лікування Хворов на КТК та Вперше рекомендуваті Дану схему для широкого! Застосування в лікуванні цієї патології.

Практичне значення отриманий результатів.Проведені КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ма ють важліве практичне значення для гастроентерології.

Практична Цінність отриманий результатів Полягає в тому, что визначення комплекс мікробіологічніх, ендоскопічніх, цітологічніх та імунологічних крітеріїв дозволяє підвіщіті точність діагностики, ефективність лікування та прогнозування перебігу КТК.

Доведена доцільність использование в комплексному лікуванні КТК зелених сандалів антімікотіка - "Натаміціну", пробіотика - "Пробіовіту" у поєднанні з "Ехінацеєю" (на способ лікування ОТРИМАНО 1 деклараційній патент України).

За результатами роботи видано 1 інформаційний лист МОЗ України:

Степанов Ю.М., Залевський В.І., Бойко Т.Й., Кононов І.М., Власова О.М ЗАСТОСУВАННЯ препарату "Пімафуцін" для лікування кандидозу у хворого на хронічні неспеціфічні запальні захворювання кишечнику / інф. лист МОЗУ № 39-2004. - К .: Укрмедпатентінформ, 2004. - 2 с. Автором самостійно проведено лікування Хворов та аналіз его ефектівності.

Результати дісертаційного дослідження впроваджено в лікувально-діагностичний процес ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" (акт Впровадження від 20.12.07), міськіх клінічніх Лікарень м. Дніпропетровська: №6 (акт Впровадження від 05.07.07), №2 (акт Впровадження від 05.07 .07), №11 (акт Впровадження від 17.07.07), №18 (акт Впровадження від 10.08.07), обласної КЛІНІЧНОЇ лікарні ім. І.І. Мечникова (акт Впровадження від 01.06.07). Смороду Використовують у навчальному процесі на кафедрі гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академии.

Особистий внесок дисертант. Здобувачем самостійно Здійснено аналіз Наукової и патентної літератури з обраної тими, визначили методичний підхід до вирішенню поставлених завдання, Зроблено відбір пацієнтів для дослідження, части Хворов виконан ендоскопічне дослідження (ректороманоскопія). Здобувачем сформувати базу Даних, проведено статистичний обробка Отримання результатів, аналіз, теоретичне їх узагальнення та практичне! Застосування. Автором самостійно сформульовані основні положення дисертації, Висновки та Практичні рекомендації, проведено Впровадження отриманий результатів та їх апробацію.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дісертаційної роботи апробовані та доповідаліся на Всеукраїнській науково-практічній конференции "Новітні технології в діагностіці та лікуванні внутрішніх хвороб" (Харків, 2004), 78-й підсумковій Науковій конференции студентов та молодих вчених з міжнародною участю (Чернівці, 2004), 9 му Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2005), науково-практічній конференции з міжнародною участю "Сучасна гастроентерологія и гепатологія: фундаментальні и Прикладні аспекти" (Полтава, 2007), 78-й підсумковій Науковій конференции студентов та молодих вчених з міжнародною участю (Дніпропетровськ, 2007), науково-практічній конференции
"І Український гастроентерологічній тиждень" (Київ, 2007), науково-практічній конференции "13-а гастроентерологічна тиждень" (Москва, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації вікладені в 10 наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційній патент України на корисностей модель, 4 тези у Матеріалах и збірніках конференцій та конгресів.

ОБСЯГИ та структура дисертації. Дісертаційна робота викладу на 132 страницах Друкований тексту та складається зі вступления, Огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 2 розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ та узагальнення результатів ДОСЛІДЖЕНЬ, вісновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 17 таблицями, 30 малюнками, 1 клінічнім прикладом. Список використаних літературних джерел Включає 339 джерел, з якіх кирилиця - 216, латиною - 123.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під спостереження Було Залуччя 147 хвороб. Веріфікація клінічного діагнозу проводять за оцінкою Скарги, анамнезу, КЛІНІЧНОЇ картини, лабораторних показніків (загальноклінічніх, мікробіологічніх), інструментальніх методів ДОСЛІДЖЕНЬ (фіброколоноскопія, сігмоскопія, ректороманоскопія). Крітеріямі діагнозу КТК служили: Виявлення росту Саndida при мікробіологічному дослідженні калу понад 10000 КУО / г, дісбіоз, можливо, з умовно-патогенних компонентом мікст-інфекції у поєднанні з симптомами діспепсії, та клініко-лабораторні ознака імунодефіціту. Дослідження вмісту мікрофлорі товстої кишки (ТК), стану імунологічного захисту та цітологічне дослідження біоптатів сотку проводили від 1 до 20 дня лікування.

Хворі були розподілені на три групи: І група - піддослідна (Хворі гастроентерологічного профілю з супутнім діагнозом КТК - 60 осіб). ІІ група - порівняльна (Хворі гастроентерологічного профілю без Виявлення Candida у вмісті ТК - 62). ІІІ група - контрольна (25 пацієнтів без патології кишечнику).

Пацієнті І та ІІ груп отримувалася базову терапію согласно з профілем гастроентерологічної патології. Для Досягнення мети роботи дослідження включало два етапи.

Перший етап складався з клініко-лабораторного обстеження Хворов трьох груп во время стаціонарного та амбулаторного лікування.

Пацієнті І групи додатково отримувалася комплексну терапію, до складу якої входили: антімікотік "Натаміцін" 100 мг 4 рази на добу в течение 10 днів ( "Пімафуцін", "Yamanouchi", Нідерланди), пробіотик по 1 капсулі 2 рази на добу 14 днів ( " Пробіовіт "," Genom ", Індія) та імуномодулятор терапію" Ехінацею "по 1 таблетці 2 рази на добу 30 днів (" Ехінацея-ратіофарм "," ратіофарм Інтернешнл ГмбХ ", Німеччина).

Другий етап включає клініко-лабораторне обстеження Хворов Першої групи после стаціонарного та амбулаторного лікування з метою контролю проведеного лікування.

Всі пацієнті, Які знаходится під спостереження, протягом 2004-2006 років проходили обстеження и стаціонарне лікування у відділенні захворювань шлунка та дванадцятіпалої кишки и амбулаторно у консультатівній поліклініці ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" м. Дніпропетровськ.

Матеріал з язика отримувалася за помощью ватних тампонів, Які поміщалі в жівільне середовище Сабуро, з метою віділення Чистої культури та ідентіфікації грібів роду Candida (В.В.Меньшікова, 1999).

Дослідження видового та кількісного складу мікрофлорі вмісту товстої кишки проводили методом посіву десятикратному розведення (10 -1 -10 -9) фекалій на стандартний набір електівніх та діференційно-діагностичних пожівніх середовище для віділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів (Н.М.Грачева з співавт., 1987).

Ендоскопічні дослідження сотку (ректороманоскопія, колоноскопія, сігмоскопія) проводилися с помощью колоноскопів и ректоскопів CLE-4U ( "OLYMPUS", Японія). Підготовка пацієнтів до дослідження проводилася як за загальнопрійнятімі методиками (вживання напередодні дослідження 30-40 г ріцінової Олії; постановка двох очисних клізм Увечері и однієї вранці), так и з використаних препарату "Фортранс" або "Нормакол" (согласно з Інструкцією фірми-виробника) . После візуального Огляду СО вікорістовувалась щіпцева біопсія. Дослідження колонобіоптатів проводити с помощью імерсійного (Х 900 мікроскопування "Leica CME", США), нативного та зафарбованого матеріалу уніфікованім барвники за Папаніколау.

Оцінку імунного статусу Хворов проводили с помощью імунологічного моніторингу, что включало визначення в дінаміці кількості популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у періферічній крови. Фенотіпування лімфоцитів періферічної крови проводили с помощью стандартної панелі моноклональних Антитіл до CD4, CD8 виробництва Інституту імунології МОЗ России (ТОО "Сорбент Лтд", Москва).

Усі отрімані цифрові дані оброблені статистично за помощью стандартного пакету АНАЛІЗУ у Програмі MS "Excel-2003®" Біостат 4.03 (1998). Для статистичного АНАЛІЗУ Даних вікорістовувалі дескриптивное статистику; порівняння Середніх значень змінніх здійснювалі с помощью параметричного методів (t-крітерію Стьюдента). Відповідність виду розподілу ознака закону нормального Розподілення перевірялі с помощью точного крітерію Фішера (F), в других випадка вікорістовувалі U-крітерій Мана-Уїтні, крітерій ч 2 Пірсона. Обчислено КОЕФІЦІЄНТИ рангової кореляції Спірмена (r s) и парної кореляції Пірсона (r). Різніцю между порівнювальнімі величинами вважаю вірогідною при р <0,05.
Результати дослідження та їх Обговорення. Вік хворого, Які взяли участь у дослідженні, колівався від 18 до 75 років, но Переважно більшість становили особи СЕРЕДНЯ віку (57,1%). Співвідношення чоловіків и жінок среди Хворов становило 1: 1,45.

У переважної більшості Хворов з КТК (51,6%) та порівняльної групи (83,9%) длительность гастроентерологічніх захворювань колівалася, но найбільша Кількість пацієнтів хворіла більше 5 років. Більшість Хворов на КТК (92,7%) малі іншу патологію ОРГАНІВ травлення (віразкова хвороба, хронічній гастродуоденіт, гастрит, СПК ТОЩО), причому в 61,7% віпадків КТК супроводжувався трьома та более захворюваннямі.

Віділяючі низьку причин чінніків, что прізводять до Виникнення кандидозу ОРГАНІВ ШКТ, при зборі анамнезу звертає увага на прийом антібіотіків течение останніх 6 місяців, перенесених Гостра респіраторну інфекцію, харчову токсікоінфекцію, стрес, неповноцінне харчування. У більшості Хворов І (75,0%) та понад половини ІІ групи (51,6%) початок захворювання БУВ повязаний з антибіотикотерапією (75,0%) (р0,001), при цьом почти третина пацієнтів обох груп 17 (37, 8%) та 10 (31,3%) прийомів антибіотики з метою ерадікації H. рylori.

У клінічній картині у І та ІІ групах найчастіше зустрічався вираженість Біль (41,7%; 46,8%). Зокрема, у 15 (25,0%) та 14 (22,6%) Хворов больовій синдром оцінювався як середньо вираженості, у 8 (13,3%) та 14 (22,6%) - як помірній, ймовірно, повязаний з основними гастроентерологічнімі захворюваннямі.

Серед диспепсичні Скарги у Хворов І групи найчастішімі були здуття живота (58,3%) та Нудота (24,9%), рідше зустрічалась Відрижка (16,9%). Причем Скарги на здуття корелюють з прийомом антибіотикотерапії (r = 0,264, р0,05). У значної кількості Хворов - 27 (45,0%) - кандидоз характерізувався проносом, Частіше вираженості - у 18 (30,0%) хворого, но слід Зазначити, что закрепи зустрічаліся такоже Досить часто - у 20 (33,3%) пацієнтів .
Клінічна картина Хворов ІІ групи характерізувалася найчастіше Скарга на закрепи (у 42,0% Хворов) та проноси (у 30,6% Хворов), рідше відріжкою (28,0%) та Нудота (27,4%). Зниженя масі тела НЕ Було найбільш характерним для Хворов обох груп (33,3%, 19,4%), но надлишково маса зустрічалася Частіше у ІІ групі (46,8%) (р0,01).
При пальпації болючість відзначалась у більшості за ходом кишечнику - у 36 (60,0%) Хворов І групи та у 30 (48,4%) - ІІ, рідше в епігастральній ділянці (6,7%; 25,8%) (р0 , 01). За данімі клініко-анамнестичними и лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ 'симптомів тривоги "у всех Хворов були відсутні.

Аналіз віділення грібів з язика показавши характерні РІСД для Хворов обох груп. Причем І та ІІ степень колонізації Candida Виявлено у 34 (56,7%) Хворов І групи та 45 (72,6%) пацієнтів ІІ групи. Альо 24 (40,0%) Хворі І групи та 8 (12,9%) пацієнтів ІІ групи (р0,01) малі більш високий степень колонізації Candida albicans, что можна розглядаті як ознака системного КТК.

Дісбіотічні розладі Було Виявлено у всех (100,0%) Хворов на КТК та у 87,1% Хворов порівняльної групи. Порівняльній аналіз Глибинне дісбіотічніх розладів показавши, что у пацієнтів І групи дисбаланс мікробіоті БУВ значний глибші, Хворов з еубіозом в Цій групі не виявлено, всі смороду малі дісбіотічні розладі з домінуванням субкомпенсованої (Д ІІ) та декомпенсованої (Д ІІІ) форм - у 48, 3% та у 41,7% Хворов, відповідно (р0,001).

Дисбаланс мікрофлорі ТК в обох групах, головні чином, БУВ обумовлених зниженя біфідо- та ЛБ; Зменшення або підвіщенім рівнем Escherichia coli, збільшенням концентрації ее гемолітічніх біоварів E.coli (Hly +), з'явилися умовно-патогенних мікроорганізмів (Упе) родів Enterobacter, Serratia, Klebsiella.

Порівняльній аналіз показавши, что у групі Хворов на КТК у порівнянні з ІІ груп Зміни кількісніх показніків були більш виразности, а самє: вдвічі Частіше спостерігалося Виявлення Хворов зі зниженя вмістом ентерококів, зниженя вмісту біфідобактерій було у рівної кількості пацієнтів в обох дослідженіх групах, однак дефіціт ЛБ спостерігався у меншої кількості Хворов (36,7%) у порівнянні з 53,2% пацієнтів ІІ групи. Так, підвіщеній рівень нормальної кішкової палички (E. coli з НФА) в 2,4 рази Частіше віявлявся у Хворов І групи (ч 2 = 9,33, р0,05); гемолітічної - в 1,3 рази; лактозонегатівної (Lac. -) та зі зниженя ферментних актівністю (зі ЗФА) у хворого порівняльної групи - НЕ Виявлення.

Збільшення Упе такоже біло більш виразности у Хворов І групи: Enterobacter віявлені у 5 (8,3%), Klebsiella - у 6 (10,0%), Serratia - у 4 (6,7%).

Порівняльній аналіз стану мікрофлорі показавши статистично вірогідне зниженя уровня ешеріхій з НФА в І групі (р0,05) та достовірне Збільшення уровня Candida albicans (р0,001) у вмісту ТК.

За результатами ендоскопічного дослідження (ректоромано-, сігмо-, колоноскопія) діагностично значущих макроскопічніх ознака КТК не встановлено. Відсутність візуальніх змін сотку відзначалась у понад третина Хворов на КТК (22,4%). У 41,4% Хворов з КТК були діагностовані субатрофічні Зміни СО.

При цітологічному дослідженні дріжджоподібні Клітини або нитки міцелію в І групі були віявлені лишь у 15 (28,3%) випадки та у 13 (21,0%) - ІІ групи (что может відображаті поверхнево вегетування Candida).

Нами аналізувалісь Зміни Деяк показніків імунологічного статусу в залежності від дісбіотічніх змін кишечнику. Констатовано зниженя уровня лімфоцитів в обох групах Із прогресуванням дисбіозу кишечнику. Кроме зниженя кількості лімфоцитів, прівертає на собі Рамус такоже наявний дисбаланс между окремий їх субпопуляціямі. Зокрема, при поглібленні дисбіозу з І ст. на ІІ ст. Показник CD4 (%) зменшівся у 1,17 та 1,06 разів у І та
ІІ групі, CD8 - у 1,06 та 1,19 разів, збільшівся індекс CD4 / CD8 у 1,03 та 1,16 разів, відповідно. При порівнянні Д ІІ з Д ІІІ Показник CD4 (%) збільшується у 1,09 та 1,15 разів в І та ІІ групах, CD8 (%) - у 1,07 та 1,3 рази, причому індекс CD4 / CD8 у І групі растет у 1,04 рази, а у ІІ групі зменшується у 1,25 разів.

Основними характерними порушеннях імунної системи у дослідженіх Хворов були лімфоцітопенія на фоні зниженя кількості лейкоцітів, при цьом ЦІ Зміни більш віражені в І групі.

Спостерігалісь достовірні Зсуви показніків (у порівнянні з Показники в групі контролю) у пацієнтів І групи: зниженя вмісту відносної (р <0,001) та абсолютної (р <0,01) кількості CD4 та імунорегуляторного індексу (р <0,01); у ІІ групі відзначалося Зменшення відносної кількості лімфоцитів (р <0,05) та CD4 (р <0,001) (табл. 1).

Таблиця 1

Показники імунологічного захисту в групах обстеження пацієнтів

Показники

Вміст у сіроватці крови (М ± m)

І група (n = 48)

ІІ група (n = 34)

ІІІ група (n = 25)

Лейкоцити х10 9 / л

4,86 ± 0,22

5,03 ± 0,23

5,30 ± 0,26

лімфоцити%

х10 9 / л

29,56 ± 1,40

1,45 ± 0,08

35,53 ± 2,00 *,

1,69 ± 0,11

29,69 ± 1,30

1,55 ± 0,09

CD4%

х10 9 / л

25,33 ± 0,84 ***

0,37 ± 0,03 **

25,06 ± 1,15 ***

0,43 ± 0,04

33,12 ± 1,22

0,51 ± 0,04

CD8%

х10 9 / л

17,19 ± 0,64

0,25 ± 0,02

17,65 ± 0,39

0,32 ± 0,04

18,08 ± 0,73

0,28 ± 0,02

CD4 / CD8

1,55 ± 0,07 **

1,58 ± 0,10 **

1,87 ± 0,08

Примітки: 1. * - р0,05 - порівняно з контролем; 2. ** - p0,01 -порівняно з контролем; 3. *** - р0,001 -порівняно з контролем; 4. - р0,05 -порівняно з груп порівняння.

Кореляційній аналіз НЕ виявило звязку между збільшенням кількості Candida albicans та клінічнімі проявити, что, на наш погляд, может демонструваті Відсутність спеціфічніх клінічніх проявів КТК.

У І групі степень дисбіозу корелює з наявністю нальоту на язик r s = 0,256 (р0,05), з Деяк представник мікрофлорі: біфідобактеріямі r s = -0,674 (р0,01), ЛБ r s = -0,299 (р0,05), Candida albicans r s = 0,327 (р0,05), ешеріхіямі з НФА r s = -0,337 (р0,01) (рис.1).

Мал. 1. Кореляційній звязок между ступенів дисбіозу и Головними клінічнімі проявити у хворого на КТК

Candida albicans у мікробіологічному дослідженні має кореляційні звязки з ентерококамі r = -0,349 (р <0,01) и E. сoli з НФА r = -0,409 (р <0,01), что вказує на зростання ешеріхій при зменшенні популяційного вмісту грібів, відображає здатність мікрофлорі кишечнику самостійно відновлюваті мікробіоценоз за рахунок Вироблення Кишкова паличка коліцінів - білково-ліпідно-вуглеводніх комплексів з антібактеріальною дією. У ІІ групі звязків между популяціямі мікроорганізмів немає.

Кореляційній аналіз співвідносін между Т-супресорів та клінічною картиною захворювання у групі Хворов з КТК виявило звязок з проносити r = 0,323 (р0,05), закрепами r s = 0,475 (р0,01), пальпаторно болючістю живота r s = -0,323 (р0 , 05). Активація CD8 (абс. Ч.) Збільшує рівень CD4 (абс. Ч.) R s = 0,772 (р0,01), однак зменшує індекс CD4 / CD8 r s = -0,294 (р0,05).

Т-хелпери (%) корелюють з СКАРГА пацієнтів на Нудота r = -0,296 (р0,05); з рівнем Т-супресорів (%) та з імунорегуляторнім індексом r = 0,483 (р0,01). CD4 (%) зменшує вміст у ТК Proteus рр. r = -0,399 (р0,05) та впліває на рівень Candida albicans r = 0,400 (р0,01). Це відображає достовірну прогностичність вплівовість зростання уровня сертифіката № CD4 (%) у хворого на КТК при збільшенні кількісного вмісту Candida albicans у копрокультурі.

Отже, проведені дослідження підтверджують Існування тісного звязку между клінічнімі проявити основного захворювання, станом мікробіоценозу кишечнику та імунної системи. Паралельна реєстрація змін у біоценозі кишечнику та імунному статусі показала, что при дісбіозі Порушення спостерігаються у всех Ланка досліджуваніх систем. Ця обставинних дозволяє вважаті мікрофлору кишечнику людини вісокочутлівою індікаторною системою, яка відображає стан імунологічної системи організму, а імунній дисбаланс - фактором патогенезу, что обєднує запальні процеси слізовіх оболонок людини. Отрімані в работе дані свідчать, что! Застосування антімікотіка "Натаміціну", пробіотика "Пробіовіту", а такоже імуномодулятора рослини походження "ехінацеї" в комплексному лікуванні пацієнтів з КТК забезпечують інволюцію ознака захворювання. Покращення Загальна стану пацієнтів з ефективного елімінацією Candida та нормалізацією показніків мікробіоценозу кишечнику дозволяють сделать Висновок про доцільність та перспектівність! Застосування КОМПЛЕКСНОЇ терапії.

Проаналізувавші Вплив використаної схеми лікування на симптоматику КТК, Було Виявлено позитивну дінаміку усіх клінічніх проявів. У всех Хворов відзначено достовірне знікнення болю, при цьом середній бал інтенсівності проявити цього симптому зменшівся в 11 разів (р0,001). Лише третина Хворов продовжувало турбувати здуття: помірно вираженій - у 20,8% (р0,05), вираженість у 7,5% пацієнтів (р0,001), тобто середній Показник проявити зменшівся у 2,5 рази (р <0,05 ). Аналіз вираженості сімптомів за середнімі Показники показавши достовірне Зменшення Нудота у 30 разів (р0,001), гіркоті у роті - у 3,5 рази (р0,01), відріжкі - у 19 разів (р0,001) та печії - у 8, 5 рази (р0,001). Менш часть Хворов продовжувалі турбувати Порушення віпорожнення кишечнику, Такі, як проноси (у 20,8% Хворов) и закрепи (у 13,2% пацієнтів), тоді як до лікування ця частина Складанний значний більшій Відсоток (49,1% та 30, 2%, відповідно). При цьом відзначено достовірне Зменшення СЕРЕДНЯ балу закрепів у 5,8 разів (р <0,01), проносів - у 4,5 рази (р <0,05).

Аналіз результатів дослідження показав, что у хворого з КТК после лікування спостерігалася позитивна динаміка змін кількісного та якісного складу мікрофлорі ТК. Кількість Хворов з Д ІІІ та Д ІІ дисбіозом значний зменшіть - у 7,3 рази (р0,001) та 1,5 разів, з компенсованою (Д І) Зросла у 7 (р0,01) разів. После лікування спостерігалось повне Відновлення мікрофлорі у 12 (23,1%) хвороби.

Комплексне лікування виробляти до покращення показніків форм дисбіозу (М ± m) з lg КУО / г 2,31 ± 0,09 до лікування - до 1,19 ± 0,12 после (р0,001). Ефект проведеної терапії чітко наблюдается на дінаміці елімінації Candida albicans з lg КУО / г 5,61 ± 0,17 до 0,48 ± 0,17 (р0,001) та збільшенні кількості біфідо- lg КУО / г 7,30 ± 0, 16 до 7,79 ± 0,02, а такоже ЛБ lg КУО / г з 5,29 ± 0,25 до 5,38 ± 0,2.

Кореляційній аналіз у хворого з КТК после КОМПЛЕКСНОЇ терапії виявило звязок между зростанням ступенів дисбіозу та підвіщенням зростання ешеріхій Hly + r s = 0,368 (р0,01) и Упе r s = 0,306 (р0,05), одночасно з зниженя біфідобактерій та ЛБ r s = -0,546 (р0,01) и r s = -0,418 (р0,01), відповідно.

Таким чином, кореляційній коефіцієнт между ступенів дисбіозу та вмістом біфідобактерій после лікування зменшівся з r s = -0,674 до r s = -0,546, а между ступенів та ЛБ зріс з r s = -0,299 до r s = -0,418, что, дере за все, пояснюється Використання в комплексному лікуванні "Натаміціну" і скроню чутливістю ЛБ до антібіотіків.Кореляційній аналіз демонструє взаємозвязок между кількіснімі популяціямі мікроорганізмів у вмісту ТК: при збільшенні біфідобактерій вміст ентерококів r = -0,36 (р0,01) зніжується, но популяція лактозонегативних ешеріхій r = 0,316 (р0,05) растет.

Кореляційній аналіз виявило такоже звязки между Показники вмісту CD8 ( '10 9 / л) та популяціямі мікроорганізмів у копрокультурі после комплексного лікування хвороб. Доведено, что при збільшенні CD8 підвіщується зростання роду протей r s = 0,330 (р0,05) та зніжується вміст ЛБ r s = -0,330 (р0,05).

Виявило, что в результате застосованої КОМПЛЕКСНОЇ терапії у пацієнтів спостерігається нормалізація імунологічних показніків. Вміст Т-хелперів достовірно збільшівся после курсового лікування в 1,27 разів (р0,05) та Т-супресорів в 1,2 рази, что вказує на Відновлення імунорегуляції та Робить можливий оцініті перспективи перебігу вторинна імунодефіціту.

Отже, застосована схема лікування Хворов на КТК позитивно впліває на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показніків мікробіоценозу кишечнику, дінаміку ендоскопічніх змін сотку, что дозволяє сделать Висновок про ефективність та патогенетичну обґрунтованість призначення зелених сандалів "Натаміціну", "Пробіовіту", "ехінацеї" в комплексному лікуванні КТК. Сукупність ціх змін дозволяє Говорити про достаточно скроню ефективність лікування Хворов на КТК та рекомендуваті Дану схему для широкого! Застосування в лікуванні цієї патології.

ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе на підставі клінічніх, мікробіологічніх, цітологічніх, інструментальніх та імунологічних ДОСЛІДЖЕНЬ Розкрити Особливості Виникнення та перебігу КТК, патогенетично обґрунтовано доцільність его комплексного лікування з Використання антімікотіка "Натаміціну", пробіотика "Пробіовіту" та імуномодулятора "ехінацеї".

1. Серед умов Виникнення КТК найбільш вагомий значення має вживання антібіотіків (75,0%), что достовірно перевіщує інші Чинник Виникнення цієї патології у хворого гастроентерологічного профілю (р0,01). Серед клінічніх проявів КТК домінують больовій синдром (80,0%), здуття (58,3%), проноси (45,0%) та закрепи (33,3%). При цьом частота клінічніх сіндромів у більшості Хворов достовірно перевіщує аналогічні показатели у хворого без КТК (р0,05).
2. Усі Хворі на КТК (100,0%) характерізуваліся різноманітнімі дісбіотічнімі змінамі, тоді як при відсутності КТК стан еубіозу ма ють лишь 12,9% пацієнтів (р0,05). Питома вага сумарного сертифіката № дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів (90,0%) достовірно перевіщує відповідній Відсоток Хворов (10,0%) з І ступеня дисбіозу (р0,05). При цьом Основним Показники синдрому надлишково бактеріального росту у хворого на КТК виявило Candida albicans lg 4 КУО / г (95,0%) (р0,0001) та ешеріхій з НФА lg 8 КУО / г (45,0%) (р0,05 ), Які достовірно перевіщують аналогічні Критерії у групі пацієнтів без КТК (0% та 17,7%, відповідно).

3. За характером та частотою Виявлення ендоскопічніх змін слізової оболонки товстої кишки (77,6%) пацієнті з КТК Фактично НЕ відрізняються від Хворов без КТК (83,9%). При цітологічному дослідженні колонобіоптатів аналогічно Виявлено Відсутність достовірної різниці (р> 0, 05) за вмістом дріжджоподібніх между Обом групами хвороб. Вказані обставинних свідчать про обмеження самостійну роль ендоскопічніх та цітологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ в діагностіці КТК.

4. КТК супроводжується змінамі неспеціфічної ланки імунітету, что проявляється достовірнім (р0,05) зниженя у сіроватці крови показніків CD8 до уровня (0,25 ± 0,02) Ч10 9 / л аналогічного сертифіката № Хворов без КТК (0,32 ± 0, 04) Ч10 9 / л. Вказані Зміни поєднуються зі Зменшення сертифіката № CD4 та індексу імунорегуляції CD4 / CD8 в І та ІІ групах пацієнтів відносно здорових осіб ІІІ групи ((33,12 ± 1,22) Ч10 9 / л та (1,87 ± 0,08) Ч10 9 / л, відповідно), (р0,01).

5. Комплексне лікування КТК з включенням до схеми антімікотіка "Натаміціну", пробіотика "Пробіовіту", імуномодулятора "ехінацеї" виробляти до достовірного Зменшення у більшості Хворов больового синдрому (р0,001), проносів (р0,01) та здуття живота (р0, 05).

6. Клінічна ефективність лікування КТК супроводжується підвіщенням кількості Хворов з єубіозом до 23,1% (р0,001), Зменшення частоти тяжких форм дисбіозу, в основном за рахунок Зменшення дисбіозу ІІІ ступеня (р0,001), достовірної елімінації Candida albicans (у 100, 0% Хворов) зі Зменшення ступенів контамінації від 5,61 ± 0,17 до 0,48 ± 0,17 (р0,001). После проведеного лікування спостерігаються ознака покращення неспеціфічної ланки клітінного імунітету за рахунок достовірного Збільшення сіроваткового уровня СД4 до (0,47 ± 0,03) Ч10 9 / л (р0,05).

7. Комплексне лікування КТК з Використання антімікотіків, пробіотиків та імуномодуляторів патогенетично обґрунтовано его позитивним Вплив на клінічний перебіг захворювання, Поліпшення та нормалізацію показніків мікробіоценозу и покрашення показніків Загальна імунітету.

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для більш обєктівної ОЦІНКИ стану Хворов на КТК рекомендується окрім традіційніх ендоскопічного, цитологічного та мікробіологічного ДОСЛІДЖЕНЬ оцінюваті сіроватковій рівень СD4 та СD8.
2. Хворов на КТК з Виявлення зниженя сіроватковім рівнем CD4, CD8, CD4 / CD8, что может відображаті тяжкий дісбіоз та несприятливим прогноз, резістентність до антімікотічної терапії, та патенти, рекомендуваті терапію з Додатковий Використання пробіотиків та імуномодуляторів.

3. З метою підвищення ефектівності лікування КТК рекомендованого призначення комплексного лікування: "Натаміцін" по 400 мг на добу 10 діб, "Пробіовіт" по 2 капсули на добу 14 днів, "Ехінацея" по 2 капсули на добу перорально в течение 1 місяця.

СПИСОК працюю, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою ДІСЕРТАЦІЇЇ

1. Власова О.М. Ендоскопічна оцінка ефектівності лікування кандидозу товстої кишки // Медичні перспективи. - №3 - С. 60-64.

2. Степанов Ю.М., Власова О.М. Сучасні уявлення про кандидозі органів травлення // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип. 35. - С. 135-142. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет поиск Нових джерел та підготовка роботи до друку.

3. Степанов Ю.М., Власова О.М. Ефективність препарату "Пробіовіт" у комплексному лікуванні кандидозу кишечнику // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2006. - Віп.37. - С. 581-586. Автором самостійно проведено збір матеріалу, его статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.

4. Степанов Ю.М., Власова О.М. Стан імунорегуляції у хворого на кандидоз товстої кишки // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Віп.38.- С. 435-441. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет поиск Нових джерел та підготовка роботи до друку.

5. Степанов Ю.М., Власова О.М. Клініко - мікробіологічне обґрунтування антімікотічного лікування кандидозу товстої кишки // Гастроентерологія - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. - С. 394-403. Автору Належить визначення мети роботи, самостійно проведено збір матеріалу, его статистичний аналіз та узагальнення отриманий Даних.

6. Пат. №24890, UA, МПК А61К 35/00 способ лікування кандидозу Товстого кишечнику / Власова О.М., Степанов Ю.М. (UA) - заявив. 18.09.2006; Опубл. 25.07.2007. - Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульовано формулу винаходи.

7. Власова О.М. Перспективи антімікотічної терапії кандидозу шлунково-кишково тракту // Матеріали 78-ої підсумкової Наукової конференции студентов та молодих вчених з міжнародною участю. - Чернівці, 2004. - С. 109.

8. Степанов Ю.М., Власова О.М. Сучасні проблеми діагностики та лікування кандидозу кишечнику // Матеріали ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ науково-практичної конференции вчених. - Харків, 2004. - С.112. Автором самостійно проводівся збір матеріалу та аналіз.

9. Власова О.М. Питання лікування кандидозу кишечника // Матеріали МІЖНАРОДНОГО наукового медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль, 2005. - С.8.

10. Власова О.М., Степанов Ю.М. Ефективність комплексного антімікотічного лікування кандидозу товстої кишки // Матеріали 78-ої підсумкової Наукової конференции студентов та молодих учених ДДМА. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 115 - 116. Автором самостійно проведено збір матеріалу, его статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.

Анотація

Власова О.М. Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.36 - гастроентерологія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ "Інститут гастроентерології АМН України", Дніпропетровськ, 2008.

Дісертаційна робота Присвячую удосконалення діагностики и лікування кандидозу товстої кишки (КТК). Проведено комплексне дослідження КЛІНІЧНОЇ симптоматики, оцінено характер змін мікрофлорі кишечнику та визначили їх взаємозвязок з досліджуванімі клініко-лабораторними порушеннях, ендоскопічніх и цітологічніх змін слізової оболонки товстої кишки, характеру порушеннях Загальна захисту у Хворов гастроентерологічного профілю з супутнім КТК.

До дослідження залучили 147 пацієнтів, з них 60 Хворов з супутнім КТК и 25 осіб без патології кишечнику, что склалось контрольно групу.

Встановлені значущі обєктівні мікробіологічні и імунологічні Критерії КТК, что дало змогу візначіті Маркери захворювання и Запропонувати комплексний способ его лікування.

Обґрунтовано патогенетично необходимость КОМПЛЕКСНОЇ терапії у хворого на КТК з використаних препаратів "Натаміцін", "Пробіовіт", "Ехінацея" та доведена ее ефективність.

Ключові слова: кандидоз товстої кишки, Критерії діагностики, дісбіоз, імунній захист, комплексне лікування.

АНОТАЦІЯ

Власова О.М. Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 - гастроентерологія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ "Інститут гастроентерології АМН України", Дніпропетровськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню діагностичних критеріїв кандидозу товстого кишечника (КТК) і їх значимості в постановці діагнозу, обгрунтовано застосування комплексної терапії і оцінена її ефективність. Проведено комплексне дослідження клінічної симптоматики, мікрофлори кишечника, ендоскопіческіх і цитологічних змін слизової оболонки товстого кишечника, характеру порушень імунного захисту у хворих гастроентерологічного профілю з супутнім КТК. Проаналізовано характер змін кишкової мікрофлори, визначено взаємозв'язки з клініко-лабораторними порушеннями.

Визначено об'єктивні мікробіологічні і імунологічні критерії кандидозу товстого кишечника, що дало можливість визначити маркери захворювання і запропонувати комплексний спосіб лікування.

Патогенетично обґрунтовано необхідність комплексної терапії у хворих з кандидозом товстого кишечника з використанням препаратів "Натаміцин", "Пробіовіт", `Ехінацея" і показана їх ефективність.

У дослідження включено 147 пацієнтів, з них 60 хворих гастроентерологічного профілю з супутнім КТК і 25 осіб без патології кишечника, що склали контрольну групу.

Вік пацієнтів беруть участь в дослідженні коливався від 18 до 75 років, більшість яких склали люди середнього віку (57,1%).

Серед причин виникнення КТК у хворих гастроентерологічного профілю достовірно лідирує антибіотикотерапія (75,0%) (р0,01). У клінічній картині домінує больовий синдром (80,0%), здуття (58,3%), проноси (45,0%) і запори (33,3%). При цьому частота клінічних синдромів у більшості хворих достовірно перевищує аналогічні показники у пацієнтів без КТК. Всі хворі з КТК (100%) характеризувалися різними дисбіотичними змінами (р0,05), при цьому сумарний показник дисбіозу ІІ і ІІІ ступеня (90,0%) достовірно перевищував відсоток хворих (10,0%) з дисбіозом І ступеня (р0, 05). При цьому групу з КТК характеризували: Candida albicans lg 4 КУО / г (95,0%) (р0,0001), ешерихіями з нормальною ферментативної активністю lg 8 КУО / г (45,0%) (р0,05).

При вивченні характеру і частоти ендоскопіческіх змін слизової оболонки товстої кишки встановлено, відсутність достовірних відмінностей. Цитологічне дослідження колонобіоптатов також не виявило достовірності (р> 0,05).

КТК характеризувався зниженням (р0,05) в сироватці крові показників CD8 до рівня (0,25 ± 0,02) Ч10 9 / л при аналогічному показнику у хворих без КТК (0,32 ± 0,04) Ч10 9 / л, зниженням CD4 і індексу іммуннорегуляціі CD4 / CD8 (р 0,01).

Комплексне лікування КТК підвищило кількості хворих з еубіозом до 23,1% (р0,001), зменшило частоту важких форм дисбіозу, переважно за рахунок ІІІ ступеня (р0,001), достовірно елімінувати Candida albicans (100,0%), знизило контамінацію від 5,61 ± 0,17 до 0,48 ± 0,17 (р0,001). Після проведеного лікування спостерігаються ознаки поліпшення неспецифічної ланки клітинного імунітету, за рахунок збільшення сироваткового рівня СД4 до (0,47 ± 0,03) Ч10 9 / л (р0,05).

Ключові слова: кандидоз товстої кишки, критерії діагностики, дисбіоз, імунний захист, комплексне лікування.

ANNOTATION

Vlasova OM Clinical, microbiological and immunologic ground of complex treatment of bowel candidosis. - Manuscript.

Dissertation for a Сandidates of Medical Sciences degree by speciality 14.01.36 Gastroenterology. Dnipropetrovsk State Medical Academy, Мinistry of Health of Ukraine, SI "Institute of Gastroenterology of AMS of Ukraine", Dnipropetrovsk, 2008.

The dissertation is devoted to improvement of diagnosis and treatment of bowel candidosis. There was performed the complex examination of clinical signs, there was evaluated the character of bowel microflora changes, there was determined their interrelations with examined clinical and laboratory disorders, with endoscopic and cytological changes of bowel mucosa, with character of disorders of general defence in gastroenterological patients with concomitant bowel candidosis.

147 patients were involved to the investigation: 60 patients with concomitant bowel candidosis and 25 persons without bowel pathology composing the control group.

The significant objective microbilogical and immunological criteria of bowel candidosis were established that allowed to determine the markers of the disease and to propose the complex method of its treatment.

According to pathogenesis there was grounded the necessity of complex therapy in patients with bowel candidosis including "Natamycinum", "Probiovit", "Echinacea" and there was proved its efficiency.

Key words: bowel candidosis, criteria of diagnosis, dysbiosis, immune defence, complex treatment.

ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

Д І - Порушення мікробіоценозу кишечнику І ступеня

Д ІІ - Порушення мікробіоценозу кишечнику ІІ ступенів

Д ІІІ - Порушення мікробіоценозу кишечнику ІІІ ступеня

ЗФА - штам ешеріхій зі зніженою ферментативних актівністю

КТК - кандидоз товстої кишки

КУО - колонієутворююча одиниця

ЛБ - лактобактерії

НФА - штам ешеріхій з нормальною ферментних актівністю

СО - слізова оболонка

СОТК - слізова оболонка товстої кишки

СПК - синдром подразненої кишки

ТК - товста кишка

Упе - умовно-патогенні ентеробактерії

ШКТ - шлунково-кишково тракт

CD4 - клітіні- "хелпери"

CD8 - клітіні- "кілері-супресори"

Hly + - гемолітічні штам ешеріхій

Lac. - - лактозонегатівні штам ешеріхій

Власова Оксана Миколаївна

Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки

(Автореферат)

Підпісано до друку 14.01.2008 р. Формат 60х84 / 16.

Папір офсетний. Компютерний набір. Друк різографія.

Розум. друк. аркушів 1,0. Тираж 120 прімірніків. Замовлення № 10.

Надруковано ВТК "Друкар" ДДМА

М. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4

...........


  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • ВИСНОВКИ
  • Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Скачати 51.67 Kb.