Інноваційні технології організації охорони і зміцнення здоров'я населення






    Головна сторінка


:)



Скачати 85.23 Kb.
Дата конвертації20.05.2017
Розмір85.23 Kb.
Типдипломна робота
:)

53

на правах рукопису

Богомолова Наталія Дмитрівна

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

14.00.33 - Громадське здоров'я та охорона здоров'я

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Кемерово - 2006

Робота виконана в Державному освітній установі вищої професійної освіти "Кемеровська державна медична академія Федерального агентства з охорони здоров'я і соціального розвитку", Кемеровському інституті соціально-економічних проблем охорони здоров'я.

Науковий консультант:

доктор медичних наук,

професор Царик Галина Миколаївна

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук,

професор Колядо Володимир Борисович

Доктор медичних наук,

професор Хлинін Сергій Михайлович

Доктор медичних наук Григор'єв Юрій Аркадійович

Провідна установа: Національний науково-дослідний інститут громадського здоров'я Російської Академії медичних наук (105064 Москва, вул. Воронцове поле, 12)

Захист відбудеться 20 грудня 2006 р 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 208.035.01 при ГОУ ВПО КемГМА Росздрава за адресою: 650029, г. Кемерово, ул. Ворошилова, 22 "а"

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ГОУ ВПО КемГМА Росздрава.

Автореферат розісланий _____________ 2006 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Є.В. Коськіна.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Охорона громадського здоров'я є одним з пріоритетних завдань соціальної політики держави в період проведення соціально-економічних реформ, а здоров'я населення визначається як основа національної безпеки країни (Щепин О.П., Філатов В.Б., Чудінова І.Е. і ін., 2000; Шапіро І.А., Петриченко Т. А .; Пьянкова Т.Ю., 2000; Шевченко Ю.Л., 2000; Грідін, Л.А., 2001). У ряді документів, таких як "Концепція розвитку охорони здоров'я і медичної науки РФ" (1997), "Концепція охорони здоров'я населення РФ до 2005 року" (2000), відображена реалізація профілактичного спрямування в сфері охорони здоров'я громадян Росії.

Важливою проблемою є визначення стратегії профілактики захворювань і зміцнення здоров'я (Ваганов, М.М., 1996. .; Глазунов І.С., Камардіна Т.В., Шмідт.Т., 1997; Глазунов І.С., 1999. .; Оганов Р.Г., Калініна А.М., Сирцова Л.Є. та ін., 2002). Статистичні дані свідчать про те, що в структурі захворюваності, ранньої інвалідності і передчасної смертності населення Росії основне місце займають неінфекційні захворювання - 96% проти 4%, що припадають на частку інфекційних хвороб, (Хальфін Р.А., Оганов В.Г., 2000. ; Данішевський К.Д., Бобрик А.В., 2002). До числа соціально-значимих неінфекційних захворювань відносяться серцево-судинні, онкологічні, нервово-психічні, хвороби органів дихання, травми, зростання числа яких багато в чому залежить від способу життя, факторів ризику і шкідливих звичок, таких як низька рухова активність, нераціональне харчування, куріння , а також вживання алкоголю і наркотиків (Оганов Р.Г., Масленникова Г.Я., 2002; Евстіфеева Г.Ю., Лебедькова С.Є., Чехонадская Н.І. та ін., 2003).

Реалізація пріоритетного національного проекту "Здоров'я" передбачає підвищення уваги до первинної медико-санітарної допомоги, посилення профілактичної спрямованості охорони здоров'я, задоволення потреби населення в дорогих видах медичної допомоги. Особливе місце в поліпшенні стану здоров'я нації займає навчання основам здоров'я, диспансеризація працездатного населення. Найбільш важливим напрямком оцінки діяльності лікувальних установ повинні стати показники профілактичної роботи (Стародубов В.І., Сковердяк Л.А., Соболєва Н.П., 2005).

Незважаючи на накопичений досвід профілактичної медицини, до теперішнього часу не досить науково обгрунтовані економічні вигоди від профілактичної діяльності, скорочення витрат на лікування, попередження інвалідності, відсутні стандарти профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів, вимагає перегляду структура і якість підготовки медичних кадрів з питань профілактики .

Розглянутий коло проблем в умовах Кемеровській області має особливу гостроту і актуальність, обумовлену погіршуються показниками громадського здоров'я, дефіцитом коштів на його охорону і зміцнення. Це послужило підставою для проведення цього дослідження.

Мета дослідження: Поліпшення громадського здоров'я населення шляхом вдосконалення організаційних технологій профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації інвалідів з подальшою оцінкою ефективності.

Завдання дослідження:

Виявити провідні фактори ризику розвитку найбільш важливих соціально-значущих захворювань і провести моніторинг стану громадського здоров'я населення Кемеровської області за період з 1992 по 2004 роки з урахуванням поширеності ризик-факторів;

Оцінити організацію лікувально-профілактичної допомоги населенню, а також вивчити думку медичних працівників і пацієнтів про проблеми профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань;

Проаналізувати систему організації медико-соціальної допомоги населенню та реабілітації інвалідів в Кузбасі в рамках програми держгарантій;

Розробити організаційні технології формування стандартів профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування населення;

Впровадити інноваційну модель організації медичної допомоги населенню, що передбачає використання клініко-організаційних стандартів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування з подальшою оцінкою її ефективності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

виявлено провідні фактори ризику виникнення і розвитку соціально-значущих захворювань серед населення Кемеровської області;

дана комплексна оцінка стану громадського здоров'я населення області за період з 1992 по 2004 роки з урахуванням поширеності факторів ризику соціально-значимих видів патології;

вивчено думку медичних працівників і пацієнтів про організацію профілактичної допомоги;

на основі системного підходу проведено комплексний аналіз і оцінка організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітаційної діяльності;

розроблено та апробовано стандарти первинної, вторинної, третинної профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів;

розроблена і впроваджена інноваційна модель організації медичної допомоги населенню, що передбачає використання стандартів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування;

проведена оцінка медичної, соціальної та економічної ефективності апробованої інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітаційної діяльності.

Практична значимість роботи:

Розробка і реалізація перспективних організаційних технологій медичної допомоги населенню на основі використання стандартів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації захворювань в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування, дозволила сформувати інноваційну модель організації медичної допомоги населенню та реабілітації інвалідів. Розроблено і впроваджено стандарти первинної, вторинної, третинної профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів, що поліпшило якість медичного обслуговування населення. Проведена інтегральна оцінка медичної, соціальної та економічної ефективності профілактики соціально значущих захворювань і індивідуальних програм реабілітації інвалідів, що сприяє раціональному використанню ресурсів охорони здоров'я і направлення їх у стратегічно важливі сфери діяльності. Розроблено нормативно-методичні документи, що стали основою для практичного впровадження основних напрямків лікувально-профілактичної та реабілітаційної діяльності на рівні суб'єкта Федерації.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження використовуються в діяльності органів управління охороною здоров'я, лікувально-профілактичних установ, регіонального відділення фонду соціального страхування, територіального фонду ОМС, ФДМ "Головне бюро МСЕ по Кемеровській області", а також для підготовки фахівців і організаторів охорони здоров'я, підвищення їх кваліфікації.

На підставі положень дисертації розроблені наступні документи:

"Методичні рекомендації з формування стандартів профілактики неінфекційних захворювань і їх застосування в практичній охороні здоров'я" (затверджені заст. Губернатора з охорони здоров'я і соціального розвитку Кемеровської області 22 листопада 2005 року);

"Методичні рекомендації з медичної реабілітації інвалідів" (затверджені заст. Губернатора з охорони здоров'я і соціального розвитку Кемеровської області 10 лютого 2006 року) (акти впровадження ФДМ ГБМСЕ по КО від 27.06.06; ГУ КРОВСС РФ від 28.06.06 р);

Методичні рекомендації "Організаційні технології профілактики хронічних неінфекційних захворювань" (затверджені проректором з навчальної роботи ГОУ ВПО "Кемеровська державна медична академія Федерального агентства з охорони здоров'я і соціального розвитку 10 січня 2006 року, акт впровадження КемГМА від 27.02.06);

Методичні рекомендації "Організаційні технології реабілітації інвалідів в Кемеровській області" (затверджені проректором з навчальної роботи ГОУ ВПО "Кемеровська державна медична академія Федерального агентства з охорони здоров'я і соціального розвитку 17 січня 2006 року, акт впровадження КемГМА від 17.02.06);

"Положення про систему управління забезпеченням якості медичної і лікарської допомоги населенню Кемеровської області" (Затверджено Адміністрацією Кемеровській області 8.07.2003 р, з подальшим коригуванням і затвердженням 2 лютого 2006 р);

"Правила функціонування системи добровільної сертифікації в сфері громадського здоров'я, охорони здоров'я, фармації та соціального розвитку" (система зареєстрована в єдиному реєстрі зареєстрованих систем добровільної сертифікації, реєстраційний № РОСС RU. І 192.043 ФОО від 19.04.05 р, введена в дію з 20.04. 05 г);

"Положення про систему акредитації організацій та індивідуальних підприємців, які здійснюють медичну і фармацевтичну діяльність, а також діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на території Кемеровської області" (погоджено з керівником Федеральної служби з нагляду в сфері охорони здоров'я і соціального розвитку від 13.06. 05, затверджено наказом № 527 Департаменту охорони здоров'я населення Адміністрації Кемеровської області від 02.08.05).

Стандарти медичних технологій з профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (затверджені заст.губернатора з охорони здоров'я і соціального розвитку Кемеровської області 15 лютого 2006 р) (акти впровадження дозное КО від 14.06.06; ТФОМС 15.06.06);

На захист виносяться наступні наукові положення:

Механізм формування інноваційної моделі організації медичної допомоги населенню в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування населення включає моніторинг факторів ризику виникнення найбільш важливих соціально-значущих захворювань, оцінку існуючої організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації осіб з обмеженими можливостями, визначення потреби в лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації, використання перспективних технологій управління, фінансування, оцінку еф єктивні реалізації цільових програм в галузі охорони здоров'я, діяльності медичних установ, фахівців, що займаються профілактикою соціально-значущої патології і медичною реабілітацією інвалідів.

Основна діяльність з профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань повинна проводитися шляхом створення у населення мотивації до зміцнення здоров'я, пропаганди здорового поведінки, консультування та навчання населення технологіям, перешкоджає впливу факторів ризику, моніторингу показників громадського здоров'я та факторів ризику, їх визначають, створення єдиного інформаційного простору. Стратегія профілактики соціально-значущих захворювань населення спрямована на створення ефективної міжсекторальної кооперації з метою створення балансу між проведеними профілактичними заходами і зусиллями по зміцненню здоров'я на комунальному рівні різних структур, які мають до неї відношення.

Впровадження розробленого в Кемеровській області механізму організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітаційної діяльності, а також стандартів первинної, вторинної, третинної профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів сприяє поліпшенню якості надання медичної допомоги жителям Кузбасу і збільшення потенціалу громадського здоров'я.

Ефективність впровадження моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів оцінюється за результатами моніторингу показників громадського здоров'я. Економічна ефективність охорони здоров'я, в тому числі цільових програм профілактики соціально-значущих захворювань, визначається співвідношенням витрат і кількістю років здорового життя.

Апробація матеріалів дисертації:

Матеріали дисертації були апробовані і отримали схвалення на Всеросійській науковій конференції "Проблеми медицини і біології" (Кемерово, 1999, 2001); Всеросійській конференції "Нові напрямки в клінічній медицині" (Ленінськ-Кузнецький, 2000); II, III, IV, VI міжнародній науково-практичній конференції "Здоров'я та освіта в XXI столітті" (Москва, 2001, 2002, 2003, 2005); Всеросійській конференції з міжнародною участю "Фактори ризику, адаптація, первинна та вторинна профілактика хронічних неінфекційних захворювань" (Москва-Іваново, 2001); Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю "Північ-людина: проблеми збереження здоров'я" (Красноярськ, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції "Оптимізація управління охороною здоров'я в ринкових умовах" (Кемерово, 2002); Міжнародному симпозіумі "Федеральний і регіональний аспекти державної політики в області здорового харчування" (Кемерово, 2002); Міжнародному конгресі "Практикуючий лікар" (Сочі, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні технології управління охороною здоров'я" (Кемерово, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитина - здорова нація" (Кемерово, 2003); Всеросійської науково-практичної конференції "Багатопрофільна лікарня: проблеми і рішення" (Ленінськ-Кузнецький, 2003); Всеросійської науково-практичної конференції "Проблеми і перспективи розвитку системи управління забезпеченням якості медичної допомоги" (Кемерово, 2004).

Крім того, матеріали дисертації обговорювалися на 7 науково-практичних конференціях міжрегіонального, обласного, міського та міжвузівського рівня.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 52 друковані роботи в центральній і місцевій пресі, в тому числі 7 в рецензованих журналах, 2 монографії, 4 методичних рекомендацій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, висновків, практичних рекомендацій, додатків, включає бібліографічний список з 332 джерел (у тому числі 61 зарубіжних), 4 схеми, 19 малюнків, 54 таблиці. Робота викладена на 332 сторінках.

Особистий внесок автора полягає у формуванні робочої гіпотези, визначенні теми дослідження, розробці програми і плану його проведення, самостійному зборі інформації, її обробці, проведенні соціологічного дослідження населення, в тому числі відвідувачів поліклінік, лікарів первинної ланки охорони здоров'я, створення моделі стандартів первинної, вторинної, третинної профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів, підготовці нормативно-правових документів та рекомендацій щодо формування перспективної моделі профілактики захворювань і реабілітації інвалідів на регіональному рівні.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлені актуальність наукового дослідження, його мета і завдання, наукова новизна, практична значущість, основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі дисертації дано огляд літератури з соціально-гігієнічним аспектам організаційних профілактичних технологій формування здорового способу життя населення. Аналіз літературних джерел свідчить, що становлення і розвиток охорони здоров'я в Росії мало яскраво виражену профілактичну спрямованість. З 50-х років минулого століття основним напрямком профілактичної діяльності було виявлення основних факторів ризику найбільш важливих соціально-значущих захворювань серед населення, створення нових організаційних форм і методів профілактичної роботи. Залишковий принцип фінансування охорони здоров'я в 70-80-х роках призвів до того, що виділяється частка національного доходу на охорону здоров'я населення Росії стала в кілька разів менше, ніж в більшості розвинених країн. З переглядом загальносвітових пріоритетів в діяльності держав по збереженню і поліпшенню здоров'я свого населення основна увага стала приділятися розвитку первинної медико-санітарної допомоги. Глобальна стратегія ВООЗ (1981) проголосила пріоритет здоров'я нації. У російському охороні здоров'я з 90-х років відбувається реформування існуючої системи організації медичної допомоги. Стратегія розвитку вітчизняної охорони здоров'я на сучасному етапі передбачає перехід від системи, орієнтованої на лікування захворювань, до системи охорони здоров'я громадян, заснованої на пріоритеті здорового способу життя і спрямованої на профілактику хвороб.

Основою створення профілактичної моделі охорони здоров'я регіонального рівня є розробка і вдосконалення медико-соціальних технологій досягнення здоров'я через розробку індивідуальних і групових моделей здорового поведінки, вдосконалення технологій оцінки ефективності профілактичних і реабілітаційних програм, навчання і підвищення кваліфікації медичних кадрів.

У другому розділі описані організація, програма, матеріал і методи дослідження. Програма дослідження складалася з підготовчого (організаційного) етапу, збору медико-соціальної інформації, статистичної розробки матеріалу, аналізу отриманих результатів, формування перспективної моделі профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів, впровадження її в практику і оцінки ефективності. План дослідження включав постановку і обґрунтування мети і завдань, визначення обсягу, об'єкта і одиниці спостереження, вибір і опис методів дослідження, а також порядок його проведення (рис.1).

Джерелами збору медико-соціальної інформації були офіційні обліково-звітні документи лікувально-профілактичних установ, в тому числі центрів медичної профілактики, органів медико-соціальної експертизи, центру гігієни і епідеміології в Кемеровській області.

У процесі вивчення громадської здоров'я і виявлення факторів ризику розвитку соціально-значущих захворювань в якості об'єкта дослідження розглядалося населення Кемеровської області, а одиниці спостереження - кожен її житель. Пілотними об'єктами служили амбулаторно-поліклінічні заклади м Кемерово з числом відвідувань в зміну від 300 до 1300, такі як МУЗ "Клінічна поліклініка № 5", МУЗ "Поліклініка

№ 12 ", МУЗ" Поліклініка №7 ", МУЗ" Поліклініка № 16 ". Одиницею спостереження були пацієнти, які звертаються за медичною і консультативною допомогою, а також медичні працівники зазначених ЛПУ.

Організація існуючої лікувально-профілактичної допомоги та реабілітація інвалідів вивчалася на прикладі системи охорони здоров'я Кемеровської області. Одиницями спостереження були лікувально-профілактичні установи, наукові центри й кабінети медичної профілактики, органи управління охороною здоров'я, територіальний фонд ОМС, страхові компанії, регіональний фонд соціального страхування, федеральна установа медико-соціальної експертизи, установи, в яких проводиться медична реабілітація пацієнтів, медична рада області, органи соціального захисту населення, центр гігієни та епідеміології.

Поглиблене комплексне дослідження громадської здоров'я населення Кемеровської області, а також динаміка відбуваються закономірностей його зміни здійснювалося на підставі офіційних статистичних даних за період з 1992 по 2004 роки.

При аналізі статистичного матеріалу використовувалися загальноприйняті критерії оцінки у вигляді медико-демографічних коефіцієнтів, показників захворюваності, інвалідності та фізичного розвитку.

Особлива роль в процесі дослідження відводилася вивченню організації профілактичної допомоги населенню. У Кемеровській області існує 68 підрозділів служби медичної профілактики, в тому числі 5 центрів, 45 кабінетів медичної профілактики, відкритих в ЛПУ. Крім того, функціонує 352 школи здоров'я, організованих на базі дорослих і дитячих поліклінік, жіночих консультацій. Укомплектованість кадрами в центрах медичної профілактики становить 77,3%, в тому числі лікарями 80,6%. Укомплектованість лікарськими кадрами кабінетів медичної профілактики, організованих в ЛПЗ, складає 65,3%.

Очолює профілактичну службу Кемеровський обласний центр медичної профілактики. Крім того, профілактичною діяльністю в обласному центрі займається МУЗ "Центр медичної профілактики р Кемерово". Крім цього, в Кемеровській області функціонує 7 лікарсько-фізкультурних диспансерів та 2 кабінети лікарського контролю.

Важливою ланкою в попередженні соціально-значущих захворювань та організації профілактичної допомоги населенню є амбулаторно-поліклінічні заклади. Первинну медико-санітарну допомогу населенню Кузбасу надають 305 амбулаторно-поліклінічних установ, як самостійних, так і входять до структури лікарень, 41 диспансер, 31 загальна лікарська практика, 5 центрів амбулаторної хірургії, 131 денний стаціонар при амбулаторно-поліклінічних закладах та 71 стаціонар на дому .

Штатна укомплектованість лікарями амбулаторно-поліклінічних установ відповідала 98,8%, укомплектованість фізичними особами - 69,6%. Загальна кількість відвідувань в поліклініку склало в 2001 році 29827,7 тис., При середньому числі відвідувань на 1 жителя в рік 9,8, питома вага профілактичних відвідувань - 30,8%.

Чисельність населення на 1 терапевтичному ділянці становила 1880 осіб, педіатричному - 637 чоловік.Охоплення диспансерним наглядом від числа хворих відповідав 24,2%, показники диспансеризації дорослого населення 217,7 на 1000 населення, на диспансерному обліку у педіатрів складалося 30,4% дітей.

У Кузбасі активно розвиваються стаціонарозамінних технології, впроваджена багаторівнева (багатоетапна) система організації медичної допомоги. Дана система передбачає формування стаціонарів (ліжок) на різних рівнях медичного обслуговування і включає амбулаторно-поліклінічний етап (поліклініки, загальні лікарські практики, денні стаціонари поліклінік, стаціонари на дому), лікарняний етап (стаціонари короткострокового перебування пацієнтів або корекції невідкладних станів, інтенсивного лікування, доліковування з цілодобовим перебуванням пацієнтів), а також стаціонари медико-соціальної допомоги. Організація названих етапів здійснюється на базі обласних, міських і центральних районних лікарень.

Структура органів медико-соціальної експертизи представлена ​​ФГУ "Головне бюро медико-соціальної експертизи по Кемеровській області". Крім того, на території Кузбасу функціонує 26 бюро МСЕ, з них 12 спеціалізованих.

Медико-соціальна реабілітація інвалідів проводиться в лікарні відновного лікування на 60 ліжок в м Кемерово, ФДМ "Новокузнецький науково-практичний центр медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів", ФДМ "Центр санаторної реабілітації Фонду соціального страхування РФ" Топаз ".

Дані про стан громадського здоров'я, існуючої системи організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації осіб з обмеженими можливостями лягли в основу розробки інноваційної моделі організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації інвалідів. Важливе місце при створенні зазначеної моделі відводилося розвитку корпоративної системи управління. З метою розробки стратегії в сфері охорони здоров'я і визначення шляхів її реалізації було створено медичний рада Кемеровській області, в структурі якого функціонує комітет з медичної профілактики.

Одним з важливих напрямків вдосконалення якості профілактичної допомоги населенню та реабілітації осіб з обмеженими можливостями була розробка моделі кінцевого результату діяльності з подальшим розрахунком коефіцієнта досягнення результату. Велику роль в забезпеченні якості зазначених видів діяльності грали стандарти первинної, вторинної, третинної профілактики соціально-значущих захворювань, а також реабілітації інвалідів

Оцінка ефективності реалізації інноваційної моделі організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації інвалідів проводилася шляхом розрахунку медичної, соціальної і економічної ефективності.

В якості критеріїв клінічної ефективності використовувався моніторинг показників смертності населення, а також динаміка рівня соціально-значущих захворювань. Для оцінки соціальної ефективності розраховувався потенціал, індекс, рівень і резерв здоров'я населення Кузбасу. Мірою зазначеної ефективності було число додаткових років здорового життя, яке припало на одного жителя області. Економічна ефективність визначалася методом "витрати-ефективність".

Поширеність основних факторів ризику розвитку соціально-значущих захворювань виявлялася шляхом проведення соціологічного дослідження населення Кузбасу в 2000-2001 році. Загальний обсяг вибірки склав 1864 анкети. Репрезентативність вибірки визначалася за загальноприйнятою методикою (Мерков А. М, Поляков Л.Е., 1974). Помилка вибірки по базових питаннях анкети не перевищувала 5% при довірчому коефіцієнті 0,95. Питання анкети були спрямовані на виявлення таких факторів ризику у жителів області, як наявність шкідливих звичок, низькою рухової активності, що ушкоджують психосоціальних чинників, нераціональне харчування, а також дотримання заходів особистої та громадської профілактики.

З метою з'ясування знання лікарями основ здорового способу життя та оцінки якості профілактичної роботи, що проводиться в ЛПУ р Кемерово, було опитано 540 лікарів різних спеціальностей. Питання анкети були представлені кількома блоками: соціально-гігієнічна характеристика фахівця, оцінка знань основних розділів медичної профілактики і якості профілактичної роботи. Професійний склад анкетованих був представлений дільничними терапевтами (22,7%), дільничними педіатрами (31,8%), лікарями вузьких спеціальностей (45,5%).

Рівень задоволеності пацієнтів якістю та доступністю профілактичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних закладах м Кемерово вивчався шляхом проведення анкетного опитування 937 відвідувачів поліклінік. Питання анкети були згруповані в блоки, що відображають соціально-гігієнічну характеристику пацієнтів, ставлення респондентів до свого здоров'я, знання основ здорового способу життя, оцінку доступності та якості профілактичної допомоги, наданої в поліклініці.

Статистична обробка результатів дослідження полягала в розрахунку інтенсивних і екстенсивних відносних показників, середніх величин, проведенні аналізу динамічного ряду з використанням вирівнювання за способом найменших квадратів. Статистична обробка проводилася за допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel, "Statistica", версія 6.0. Достовірність результатів дослідження оцінювалася з використанням параметричних критеріїв достовірності.

Третя глава роботи присвячена оцінці основних тенденцій показників, що характеризують суспільне здоров'я населення Кемеровської області та факторів, що його визначають. Згідно з проведеним дослідженням за період з 1992 по 2001 роки в Кузбасі відбулося погіршення медико-демографічної ситуації. Чисельність постійного населення області зменшилася на 6,8% з 3176,8 тис. Осіб в 1992 році до 2962, 1 тис. Осіб в 2001 році. Темпи скорочення чисельності населення в містах області були вище в 3,1 рази аналогічних показників в сільській місцевості. До 2001 року сформувалася регресивна вікова структура населення, а також знизився показник демографічного навантаження з 690,5 ± 0,3 ‰ в 1992 році до 550,5 ± 0,3 на 1000 працездатного населення в 2001 році.

Зменшення чисельності населення Кемеровської області пов'язано, в основному, з природним рухом. Так, народжуваність в Кузбасі знизилася на 8%, з 10,0 ‰ в 1992 році до 9,2 ‰ в 2001 році, причому темпи зниження вищі в сільській місцевості, ніж у містах. Смертність населення за цей же період часу зросла на 29,9% з 12,7 ‰ у 1992 році до 16,5 на 1000 населення в 2001 році, перевищуючи аналогічні російські показники. Основними причинами смертності жителів області (рис.2) протягом ряду років були хвороби системи кровообігу (49,0 ± 0,9% в 1992 році - 52,9 ± 0,9% в 2001 році, середньорічний показник 49,6 ± 0 , 9%), травми і отруєння (20,8 ± 0,7% в 1992 році і 25,1 ± 0,8% в 2001 році, усереднений показник 20,0 ± 0,7%), злоякісні новоутворення (15, 5 ± 0,6% в 1992 році і 12,9 ± 0,6% в 2001 році, при середньорічному рівні 13,1 ± 0,6%). Відмічено зростання смертності від інфекційних та паразитарних захворювань в 2,1 рази, з 1,4 ± 0,2% в 1992 році до 2,96 ± 0,3% в 2001 році, середньорічний показник склав 2,3 ± 0,9% . Поряд з цим до 2001 року відзначено зниження малюкової смертності нижче загальноросійських показників з 19,1 ‰ у 1992 році до 15,2 на 1000 дітей, що народилися живими, в 2001 році. Природний приріст населення за досліджуваний період часу зберігав негативну тенденцію від - 2,7 ‰ в 1992 році до - 7,3 ‰ в 2001 році.

З початку 90-х років в Кемеровській області зросла загальна і первинна захворюваність за зверненнями в ЛПУ серед всіх вікових груп населення - дітей, підлітків і дорослих. Рівень загальної захворюваності населення збільшився на 7,1% з 1136,3 ± 18,9 ‰ в 1992 році до 1217,1 ± 20,3 на 1000 населення в 2001 році, при середньорічному показнику, равном1187,9 ± 19,8 ‰. Зростання зазначеної захворюваності в 1,3 рази відзначений у дитячого населення з 1344,3 ± 12,4 ‰ в 1992 році до 1702,5 ± 15,9 на 1000 дитячого населення в2001 році, при усередненому показнику 1463,4 ± 15,2 ‰ .

Рис.2. Структура причин смертності населення Кемеровської області

Рівень загальної захворюваності підлітків також виріс на 88,8% з 821,8 ± 16,5 ‰ в 1992 році до 1550,0 ± 22,7 на 1000 підлітків у 2001 році, при середньорічному показнику, рівному 1180,4 ± 19,8 ‰. У структурі названої захворюваності провідні позиції займали хвороби органів дихання (23,5 ± 1,2% - 30,1 ± 1,3%, при усередненому показнику 27,6 ± 1,3%). На другому місці знаходилися хвороби нервової системи (3,9 ± 0,5% - 14,2 ± 1,0%), середня величина яких склала 11,3 ± 0,6%. Третє рангове місце належало травм і отруєнь (8,5 ± 0,8% -11,5 ± 0,9%), при середньорічній величині, що дорівнює 10,4 ± 0,9%. На четвертому місці перебували хвороби кістково-м'язової системи - 7,3 ± 0,7% - 9,6 ± 0,8%, при усередненому показнику - 7,95 ± 0,8%. П'яте місце займали хвороби системи кровообігу - 6,9 ± 0,7% - 8,9 ± 0,8%, при середньорічній їх величиною 7,8 ± 0,8%.

Звертає увагу зростання серед населення Кузбасу стресогенний обумовленої патології. Кількість зареєстрованих випадків гіпертонічної хвороби збільшилася в 1,5 рази, стенокардії - в 1,8 рази, цереброваскулярних захворювань - в 1,6 рази. Серед дитячого населення області в 2,2 рази частіше стали реєструватися вперше виявлені ендокринні розлади, в 2,4 рази - хвороби органів травлення, в 2,6 рази - вроджені аномалії розвитку. Серед підлітків відзначено зростання в 6 разів осіб, які страждають психічними розладами.

За досліджуваний період часу спостерігалося збільшення в 1,4 рази первинного виходу на інвалідність з 49,2 ± 5,7 в 1992 році до 68,8 ± 5,8 на 10000 населення в 2001 році, при усередненому показнику 61,0 ± 5, 8 на 10000 населення, в основному за рахунок інвалідів внаслідок загального захворювання. Крім того, зріс на 27,9% питома вага інвалідів серед працездатного населення області, а також збільшилася частка осіб, які мають першу групу інвалідності, з 12,4 ± 0,3% в 1992 році до 14,4 ± 0,3% в 2001 рік (Р <0,01), і третю групу інвалідності з 16,2 ± 0,3% в 1992 році до 23,5 ± 0,3% в 2001 році (Р <0,001).

З початку 90-х років погіршилися показники комплексної оцінки здоров'я дитячого населення. Відмічено зростання числа дітей зі зниженою гостротою зору з 3,8 ± 0,06% в 1992 році до 4,6 ± 0,06% в 2001 році, усереднений показник даної патології склав 4,06 ± 0,07%. Число часто і тривало хворіють дітей зросла з 7,5 ± 0,07% в 1992 році до 11,3 ± 0,1% в 2001 році, при середньорічному питомій вазі, рівному 8,6 ± 0,1%. Кількість часто і тривало хворіють дітей в 1,9 рази частіше реєструвалося в сільській місцевості, ніж у місті. Спостерігалося зниження в 1,4 рази числа дітей, що мають I групу здоров'я, при одночасному зростанні кількості дитячого населення, що має різні функціональні порушення.

У четвертому розділі роботи представлені організаційні технології формування профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань. Стан здоров'я населення на сучасному етапі розвитку суспільства визначається, головним чином, такими факторами, як спосіб життя, професійний, трудової та соціальний статус, соціально-економічне становище, екологічні умови.

Аналіз поширеності основних факторів ризику розвитку соціально-значущих захворювань серед населення області показав, що 55,7 ± 1,6% респондентів висловили незадоволення станом свого здоров'я. Високий рівень фізичної активності відзначений у 54,4 ± 1,6% чоловіків і жінок, а низький її рівень характерний для 18,2 ± 1,5% опитаних.

4,6 ± 0,8% анкетованих чоловіків і 21,8 ± 1,6% жінок харчуються нерегулярно, 1-2 рази на суткі.3-4 рази в день приймають їжу 12,3 ± 1,3% чоловіків і 55, 3 ± 2,0% жінок. У щоденному харчовому раціоні більшості опитаних основний акцент робиться на борошняні продукти (15,2 ± 1,4% чоловіків і 63,3 ± 1,9% жінок), а також овочі, головним чином картопля (12,9 ± 1,3% чоловіків і 63,0 ± 1,9% жінок). Щодня вживають м'ясо і рибу 38,9 ± 1,8% респондентів, молочні продукти 8,1 ± 1,1% чоловіків і 38,1 ± 1,9% жінок.

Регулярно палить 66,0 ± 1,9% чоловіків і 26,0 ± 1,7% жінок.Найбільша кількість курців припадає на молодий вік до 20 лет.71,1 ± 1,8% анкетованих вживають алкогольні напої, вважаючи за краще пиво (41,0 ± 1,9%) і легкі спиртні напої (42,2 ± 1,9%) .

79,3 ± 1,9% респондентів відзначили наявність конфліктних ситуацій в трудовому колективі, 89,9 ± 1,9% конфлікти в семье.72,4 ± 1,8% анкетованих влаштовує той спосіб життя, який вони ведуть, хоча 11, 3 ± 1,3% чоловіків і 56,9 ± 1,9% жінок хотіли б змінити деякі сторони свого способу життя, а 27,6 ± 1,5% опитаних не хочуть його міняти.

Оцінка знання лікарями поліклінік основ здорового способу життя та якості профілактичної роботи, що проводиться в ЛПУ р Кемерово, показала, що більшість фахівців знають про роль здорового способу життя та його складових в профілактиці найбільш важливою соціально-значущої патологіі.67,0 ± 2,9 % респондентів дають рекомендації щодо відмови від куріння кожного пацієнта, 49,3 ± 3,0% - щодо відмови від прийому алкоголю, 54,1 ± 3,0% пояснюють батькам дітей і підлітків перші ознаки наркотизації.

Лікарі рекомендують пацієнтам в якості засобів захисту від екологічної небезпеки очищення і кип'ятіння води (53,7 ± 3,0%), прийом вітамінів (61,2 ± 2,9%), антиоксидантів (37,0 ± 2,9%), виїзд на природу (44,8 ± 3,0%), використання екологічно чистих продуктів харчування (49,6 ± 3,0%), прийом імуностимуляторів (18,1 ± 2,3%). 61,0 ± 2,9 % фахівців роз'яснюють кожному пацієнтові шкоду, що наноситься самолікуванням.

Оцінюючи своє ставлення до профілактичної роботи з населенням, 88,0 ± 2,0% лікарів вважають, що медичним працівникам поліклініки необхідно займатися профілактичною роботою. Найбільш часто з існуючих методів гігієнічного виховання населення вони використовують індивідуальні бесіди (71,8 ± 2,7%), рідше групові лекції та бесіди (17,1 ± 2,3%). Дуже рідко лікарський персонал бере участь у днях здоров'я (11,9 ± 2,0%), виступає в засобах масової інформації (1,9 ± 0,8%). 45,5 ± 3,0% респондентів відзначають щомісячне проведення лікарських конференцій, присвячених профілактиці різних заболеваній.65,9 ± 2,9% лікарів знайомі з основними законодавчими документами, що регламентують профілактичну діяльність.

Значна частина фахівців зазначила недоліки в організації профілактичної роботи в поліклініці. Так, 42,9 ± 3,0% респондентів вказали на брак часу для проведення профілактичної роботи, 25,1 ± 2,6% - на відсутність методичної літератури і наочних матеріалів, 8,1 ± 1,7% - на недостатній рівень знань по окремим проблемам профілактікі.63,0 ± 2,9% лікарів хотіли б витратити профілактичні годинник на індивідуальну бесіду з пацієнтами, роздачу пам'яток. Менш популярною формою пропаганди медичних знань є групові бесіди з пацієнтами, лекції на підприємствах і в установах (17,7 ± 2,3%), випуск санбюлетеня (9,6 ± 1,8%), виступи в засобах масової інформації (5, 9 ± 1,4%).

Анкетування пацієнтів, що проводилося з метою визначення рівня їх інформованості з питань збереження здоров'я, можливості отримання допомоги та консультативної профілактичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних закладах м Кемерово, показало, що 79,6 ± 1,3% респондентів відвідують поліклініку рідко (1-2 рази на рік). Причинами звернення є наявність захворювання (68,6 ± 1,5%), проходження медогляду (20,2 ± 1,5%), оформлення медичних документів (7,6 ± 1,1%), інші причини (0,4 ± 0,2%). Тільки 3,2 ± 0,6% відвідувачів поліклініки звертаються за отриманням ради та рекомендаціями лікаря по оздоровленію.40,0 ± 1,6% пацієнтів при погіршенні здоров'я намагаються не звертатися в амбулаторно-поліклінічний заклад, а 42,2 ± 1,6 % приходять тільки при сильному погіршенні самопочуття.

54,1 ± 1,6% респондентів вказали, що лікар під час прийому давав гігієнічні рекомендації по окремим проблемам здорового способу життя, в основному по здоровому харчуванню, дотримання режиму праці та відпочинку. У той же час 45,9 ± 1,6% відвідувачів поліклінік відзначили, що медичні працівники не консультували з питань здорового способу життя.

74,0 ± 1,4% опитаних пацієнтів не отримували від лікаря під час прийому пам'ятки, брошури, буклети, листівки. Серед респондентів, які відвідують "школи здоров'я" при амбулаторно-поліклінічних закладах, 62,9 ± 1,5% відзначили поліпшення стану здоров'я, 25,6 ± 1,2% його не помітили, а 11,5 ± 1,1% - не змогли відповісти.

Аналіз існуючої в Кемеровській області системи організації профілактики соціально-значущих захворювань показав збереження використовуваних в радянський період розвитку держави основних напрямків, форм і методів профілактичної роботи, але з різким скороченням обсягів профілактичних оглядів та чисельності діспансерізуемих, зниженням якості диспансеризації, відсутністю масового фізичного виховання і доступності рекреаційних служб. Слід зазначити також недостатня увага до профілактики в реалізованих цільових територіальних програмах. Основні зусилля спрямовані на забезпечення якості лікування пацієнтів, в той час як профілактичні заходи обмежені і зачіпають найчастіше лише деякі соціально-значимі хвороби.

Низька ефективність профілактичної роботи визначається недостатнім взаємодією центрів медичної профілактики з лікарями первинної охорони здоров'я, низьким бюджетним фінансуванням профілактичних програм, відсутністю фінансування профілактичних медичних послуг, недостатньою підготовкою лікарів первинної ланки в області профілактики.

З огляду на вищесказане, виникла необхідність зміни стратегії профілактики. Найбільш дієвим стратегічним напрямком є ​​реформування організаційного забезпечення профілактичної діяльності, що передбачає створення єдиної структури, що дозволяє забезпечувати взаємодію і наступність органів практичної охорони здоров'я, центрів гігієни та епідеміології, недержавних профілактичних організацій, а також різних відомств.

З 2001 року в Кемеровській області почалася реалізація цільової регіональної програми "Здоров'я кузбассовцев", що складається з декількох підпрограм. Основні зусилля були спрямовані на попередження поширення ВІЛ-інфекції на території Кузбасу, боротьбу з найбільш важливими соціально-значущими захворюваннями, такими як туберкульоз, захворювання, що передаються статевим шляхом, онкологічну патологію, цукровий діабет, артеріальну гіпертонію, а також на боротьбу з інфекційними захворюваннями методами керованої профілактики. Одним з важливих розділів зазначеної цільової програми була профілактика захворюваності дітей і підлітків. Особливе місце відводилося консолідації зусиль медичних працівників, зацікавлених відомств, громадських організацій у протидії зловживанню наркотиків та їх незаконному обігу. Крім того, з 2001 року почалася реалізація регіональної губернаторської програми "До здоров'я - через харчування", основною метою якої було поліпшення харчування і стану здоров'я населення Кузбасу.

Поліпшенню якості профілактичної допомоги населенню сприяли стандарти первинної, вторинної та третинної профілактики найбільш важливих соціально-значущих захворювань, розроблені для різних цільових груп населення (діти, підлітки, працездатний і пенсійний вік). У структурі стандарту відображені шифр і назва захворювання відповідно до МКХ-10 перегляду, перелік факторів ризику (схильність до виникнення захворювання, оцінка факторів ризику), з приводу яких проводиться профілактичний втручання. Крім того, в структурі стандарту дано перелік діагностичних маніпуляцій і процедур, рекомендованих для оцінки статусу обстежуваного, частота їх проведення, а також вказані профілактичні заходи, технологія їх проведення (індивідуальна робота, групове консультування, навчання в школах і гуртках для хворих з різними формами захворювань , консультації по типу "гарячої лінії" тощо), визначені очікувані результати профілактичного втручання (відмова від шкідливих звичок, раціональне працевлаштування, стабілізація конт оліруемих показників, взяття на облік в групу ризику, переклад в іншу групу диспансерного спостереження і т.п.).

Згідно з розробленим "Положення про систему управління забезпеченням якості медичної і лікарської допомоги населенню Кемеровської області", управління зазначеною системою здійснюється на основі суб'єктивних і об'єктивних оцінок з використанням скринінгових соціологічних досліджень, а також поглиблених об'єктивних методик оцінки якості медичної допомоги, в тому числі диспансеризації. В подальшому на підставі отриманої інтегральної оцінки визначається рейтинг ЛПУ і розробляється перелік заходів, що сприяють поліпшенню якості медичної допомоги, в тому числі диспансеризації населення. Відомості про рейтинг медичного закладу повідомляються органам представницької і виконавчої влади, всім зацікавленим організаціям і населенню.

Оцінка досягнення результату профілактики соціально-значущих захворювань проводиться з використанням моделі кінцевих результатів. Профілактичне втручання характеризується показниками діяльності та результативності, для яких розроблені оціночні шкали зі стандартними значеннями. Коефіцієнт досягнення результату профілактики соціально-значущих захворювань визначається співвідношенням реально досягнутої суми балів до суми нормативних значень показників. Крім того, поліпшення якості наданих профілактичних послуг сприяє система добровільної сертифікації в сфері громадського здоров'я, охорони здоров'я, фармації та соціального розвитку.

П'ята глава дисертації розкриває організаційні технології формування стандартів медичної реабілітації інвалідів. Основним напрямком державної соціальної політики щодо осіб з обмеженими можливостями на сучасному етапі розвитку суспільства є комплексна реабілітація, що включає медичні, професійні та соціальні аспекти. Розроблені в Кузбасі організаційні технології формування реабілітаційних заходів сприяють вирішенню головного завдання - відновлення або компенсації порушених функцій людини до соціально значимого рівня, повернення інваліда до повноцінного нормального життя, забезпечення його матеріального благополуччя, відновленню соціального статусу.

Механізм організації реабілітації осіб з обмеженими можливостями будується на основі аналізу причин і структури інвалідності населення, а також визначення потреби зазначених осіб в реабілітаційних заходах. Реалізація організаційних технологій реабілітації інвалідів будується на основі оцінки існуючої організації реабілітаційної діяльності, аналізу системи її управління і фінансування, визначення стратегічних цілей, завдань і пріоритетів в організації реабілітації названих осіб, і реальної потреби інвалідів у реабілітаційних заходах. Заключним етапом є вдосконалення системи організації реабілітації осіб з обмеженими можливостями. Реалізація організаційних технологій реабілітації осіб зі стійкими порушеннями функції залежить від узгодженої взаємодії різних систем і служб - освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, зайнятості населення, культури, фізкультури і спорту, та інших. У реалізації зазначеної системи важлива роль відводиться громадським організаціям інвалідів, які беруть участь в рамках своєї компетенції в розробці державних програм по реабілітації названих осіб, реалізації індивідуальних програм своїх членів, проведення експертизи технічних виробів і послуг.

Для поліпшення реабілітації інвалідів в Кемеровській області в 2002 році на базі ФДМ "Новокузнецький науково-практичний центр медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів" створено регіональне відділення амбулаторного консультування. Дане відділення надає методичну та консультативну допомогу з проблем комплексної медико-технічної та соціально-професійної реабілітації інвалідів і їх родичам, а також структурам, які займаються медико-технічним і соціальним відновленням зазначеної групи осіб. Крім цього надається консультативна допомога лікувально-профілактичним закладам з медичних аспектів протезування, методів консервативної та оперативної підготовки до протезування, реабілітації хворих з важкою формою патології, органам МСЕ з різних аспектів протезування, поліпшення реабілітаційного потенціалу інвалідів. Крім того, методична допомога надається службі зайнятості з питань профорієнтації та можливого працевлаштування осіб з порушенням функції опорно-рухового апарату. Індивідуальні консультації інвалідам та особам з прогнозованою інвалідністю, а також їх родичам, проводяться провідними фахівцями Центру. Зазначене консультування проводиться з приводу відновного лікування, медико-соціальної експертизи та комплексної реабілітації, забезпечення технічними засобами, засобами пересування, пільг для різних категорій інвалідів і порядку їх надання, різних правових питань.

Поліпшенню якості реабілітації осіб з обмеженими можливостями сприяють розроблені стандарти реабілітації інвалідів.У структуру зазначеного стандарту включені шифр і найменування захворювання по МКБ-10 перегляду, ступінь порушення функції, наявність ускладнень, що проводиться відновна терапія, в тому числі профілактичні заходи. Крім того, в ньому передбачені рекомендації з лікування основного захворювання та його ускладнень із зазначенням курсів, симптоматична терапія, реабілітаційні заходи соціально-медичного характеру, а також індикатори якості реабілітації. Важливе місце в стандарті медичної реабілітації відводиться потреби осіб зі стійкими порушеннями функції у виробах медичного призначення, засоби догляду, технічних засобах, медичному патронажі.

Стандарти реабілітації інвалідів з конкретними захворюваннями дозволяють встановити результат реабілітаційної діяльності, розрахувати її медичну, соціальну та економічну ефективність. Оцінка діяльності установи медико-соціальної експертизи, що оформляє індивідуальну програму реабілітації інвалідів, проводиться за моделлю кінцевих результатів. Коефіцієнт досягнення результату визначається у вигляді суми балів по кожному захворюванню, поділеній на число випадків, підданих оцінці, що дозволяє встановити результат реабілітаційної діяльності, а при порівнянні з встановленим нормативом - ефективність реабілітації.

Ефективність реабілітації осіб з обмеженими можливостями розглядалася на процесуально-технологічному рівні. В якості критеріїв медичного ефекту використовувалася оцінка динаміки показників реабілітації інвалідів. У період з 2002 по 2004 роки збільшилася кількість індивідуальних програм реабілітації, оформлених інвалідам, з 6,8 ± 0,1% у 2002 році до 13,0 ± 0,1% в 2004 році. Спостерігається зростання показника медичної реабілітації інвалідів з 65,7 ± 0,9% в 2002 році до 73,4 ± 0,5% в 2004 році (Р <0,001). Динаміка оформлених в зазначений період часу індивідуальних програм реабілітації за групами інвалідності показала, що питома вага рекомендацій з медичної реабілітації, виданих інвалідам I, II і III групи, збільшився на 10,5%, 1,2% і 7,5% відповідно. Показник стабільності інвалідів I групи інвалідності зменшився на 2,9% з 89,1 ± 0,2% у 2002 році до 86,2 ± 0,2% в 2004 році (Р <0,001). Відзначено зниження даного показника на 0,5% у осіб, що мають III групу інвалідності, з 83,2 ± 0,2% у 2002 році до 82,7 ± 0,2% в 2004 році (Р> 0,05).

Для оцінки соціального ефекту застосовувалися показники, що характеризують задоволеність інвалідів в соціальній та професійній реабілітації (професійне навчання та перенавчання в технікумах-інтернатах системи органів соціального захисту, технічні засоби реабілітації і т.п.). За період з 2002 по 2004 роки відбулося збільшення числа інвалідів, навчених в технікумах-інтернатах системи органів соціального захисту на 48,9% з 30,9 ± 0,6% до 46,0 ± 0,5%, а також у ВНЗ. За трирічний період спостереження відмічена позитивна динаміка збільшення числа осіб з обмеженими можливостями, які отримали технічні засоби реабілітації (вело-крісло-коляски, мотоколяски, автомобілі, з 13,9 ± 0,3% у 2002 році до 20,4 ± 0,4% в 2004 році (Р <0,001).

В рамках єдиного інформаційного простору охорони здоров'я області функціонує підсистема обліку та моніторингу медичної допомоги контингентам особливої ​​уваги, в тому числі інвалідам. Служба охорони здоров'я успішно співпрацює з фахівцями соціального захисту населення. В амбулаторно-поліклінічних установах були відкриті відділення медико-соціальної допомоги, соціальні працівники закріплені за дільничними лікарями, що дозволяє оперативно вирішувати питання, пов'язані з наданням допомоги особам, які потребують догляду та спостереженні. Всього організовано 278 таких прийомів, функціонують школи "Догляд за інвалідами", "Літня людина".

З економічної точки зору ефективність медико-соціальної допомоги та реабілітації інвалідів є відношенням корисного результату до витрат на ці цілі. Зниження показника стабільності інвалідів I і II групи на 3,4% призвело до зменшення бюджетних витрат на реабілітацію в розрахунку на 10000 інвалідів даної групи на 223,7 тис. Рублів. Зростання показника стабільності інвалідів II групи на 1% привело до збільшення витрат на реабілітацію осіб даної групи в розрахунку на 10000 інвалідів на 65,8 тис. Рублів. Отже, економічний ефект реабілітації в розрахунку на 10000 інвалідів склав 157,9 тис. Рублів.

Шоста глава дисертації присвячена перспективних напрямків реалізації організаційних технологій формування здорового способу життя та оцінці їх ефективності. Реалізація організаційних технологій формування здорового способу життя здійснюється шляхом створення у населення мотивації до зміцнення здоров'я, адекватного ставлення до паління, харчування, вживання алкоголю, фізичної активності шляхом консультування та навчання населення технологіям, перешкоджає впливу факторів ризику, моніторингу показників громадського здоров'я та факторів ризику, його визначають, створення єдиного інформаційного простору.

Розроблена в Кемеровській області інноваційна модель організації медичної допомоги включає визначення потреби населення в зазначеної допомоги на основі оцінки показників громадського здоров'я, даних про поширеність ризик-факторів серед конкретних категорій населення, показників, що характеризують стан навколишнього середовища. Оцінка і прогноз потреби населення в лікувально-профілактичної допомоги проводиться за участю головних фахівців муніципальних органів управління охороною здоров'я, центрів гігієни та епідеміології, соціального захисту населення та інших зацікавлених структур. При цьому виявляються найбільш загрозливі тенденції, а також муніципальні освіти з несприятливою динамікою даних показників.

Наступним етапом реалізації моделі є оцінка існуючої організації профілактики соціально-значущих захворювань, яка також проводиться головними фахівцями органів управління охороною здоров'я за участю представників всіх зацікавлених структур. Метою даної оцінки є визначення відповідності сформованої системи організації профілактичної допомоги потребам населення, ефективності діяльності існуючої структури організації, виявлення неефективних секторів і розробка пропозицій по її вдосконаленню. Особлива увага звертається на доступність профілактичної допомоги в рамках територіальної програми державних гарантій забезпечення населення безкоштовною медичною допомогою, якість профілактичної та реабілітаційної діяльності, ефективність використання ресурсів охорони здоров'я. В результаті розробляються пропозиції щодо корекції програми державних гарантій і замовлень-завдань медичним організаціям. Формуванням стратегічного напрямку розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню області займається обласна медична рада, очолювана заступником губернатора з охорони здоров'я, в структурі якого створено комітет і робочі групи з профілактики захворювань та формування здорового способу життя (схема 1). Координатором профілактичної діяльності є Кемеровський обласний центр медичної профілактики (схема 2).

Вибір технології профілактичного втручання залежить від конкретної віково-статевої групи населення, поширеності ризик-факторів, медичної, соціальної та економічної доцільності. На підставі отриманих даних проводиться експертна оцінка реальної потреби в даному виді діяльності. При проведенні зазначеної експертизи використовуються розроблені стандарти первинної, вторинної та третинної профілактики соціально-значущих захворювань.

Заключним етапом реалізації інноваційної моделі організації медичної допомоги є визначення медичної, соціальної та економічної ефективності з подальшою розробкою технологій подальшого її вдосконалення. Оцінка клінічної ефективності реалізації профілактики, діагностики, лікування соціально-значимої патології проводилася за період з 2002 по 2004 роки на підставі динаміки загальної захворюваності, поширеності соціально-значущих захворювань та рівня показників смертності населення Кузбасу.

В результаті реалізації даної моделі показники загальної захворюваності населення знизилися з 1408 ‰ до 1349 ‰, дитячої смертності зменшилися на 22,0%, материнська смертність також знизилася в 2,2 рази. Використання стандартів профілактики соціально - значущих захворювань в діяльності амбулаторно-поліклінічних установ свідчить про їх ефективність. Так, використання стандартів профілактики для групи ризику по гіпертонічної хвороби сприяло зниженню ваги у пацієнтів до 11 кг (31,0 ± 2,5%), рівня холестерину крові у 68,0 ± 2,6%, відмови від куріння у 7,0 ± 1,4% обстежуваних, виникненню мотивації до здорового способу життя у 100% пацієнтів цієї групи.

Оцінюючи динаміку поширення соціально-значущих захворювань, необхідно відзначити, що за період з 2002 по 2004 роки в цілому зменшилася загальна захворюваність населення на активний туберкульоз на 22,8%, сифілісом на 65,5%, ВІЛ-інфекцією - на 53,1%, намітилася тенденція до зниження онкологічної патології.

В оцінці соціальної ефективності реалізації профілактики, діагностики, лікування найважливіших соціально-значущих захворювань використовувалися показники, що характеризують потенціал громадського здоров'я, його реальний стан, досягнутий рівень і резерви поліпшення здоров'я населення. Мірою зазначеної ефективності є число додаткових років здорового життя в розрахунку на одну людину в популяції в цілому. Потенціал здоров'я населення Кузбасу збільшився з 57,0 до 60,8 років, індекс здоров'я виріс на 2,8%. Позитивна динаміка рівня здоров'я населення Кемеровської області з 50,7% в 2002 році до 52,1% в 2004 році свідчить про зростання збереженої частини потенціалу здоров'я на 1,4%. Резерви здоров'я також виросли на 1,9%. Змінилася структура первинного виходу на інвалідність. Питома вага первинного виходу на інвалідність по цукровому діабету зменшився на 0,7% (4,2 ± 0,1% - 3,5 ± 0,1%, Р <0,01), хвороб системи кровообігу на 1,9% ( 39,5 ± 0,3% - 37,6 ± 0,3%, P <0,01), хвороб органів дихання на 1,1% (4,8 ± 0,1% - 3,7 ± 0,1 %, P <0,001).

Оцінка економічної ефективності реалізації профілактики, діагностики та лікування соціально-значущих захворювань проводилася з використанням методу "витрати-ефективність". Аналіз динаміки асигнувань бюджету охорони здоров'я на реалізацію названої моделі в розрахунку на 1 рік здорового життя населення Кемеровської області показав, що зі збільшенням витрат на профілактику захворювань в 1,6 рази прямо пропорційно збільшується кількість років здорового життя, проживаємо членом популяції, на 0,8 року .

У висновку представлені основні підсумки проведеного дослідження в порівнянні зі світовими та вітчизняними даними. Важливе місце відведено результатами реалізації програми і плану науково-дослідної роботи.

ВИСНОВКИ

Вивчення громадської здоров'я населення Кузбасу (1992-2001г. Г) свідчить про зниження народжуваності з 10,0 ‰ до 9,2 ‰, збільшенні смертності з 12,7 ‰ до 16,5 ‰, загальної захворюваності населення з 1136,3 ± 18, 9 ‰ до 1217 ± 20,3 ‰, в тому числі дітей з 1344,3 ± 12,4 ‰ до 1702,5 ± 15,9 ‰, первинної інвалідності працездатного населення з 49,2 ± 5,7 до 68,7 ± 5,8 на 10000 населення. Відмічено зростання соціально-значущих захворювань, таких як активний туберкульоз в 4 рази, захворювань, що передаються статевим шляхом в 10,3 рази, онкологічних захворювань на 46%, гіпертонічної хвороби в 1,5 рази. Динаміка показників, що характеризують суспільне здоров'я населення Кемеровської області, свідчить про доцільність розробки перспективних технологій його охорони та зміцнення, в тому числі соціально значущих видів патології.

Аналіз системи організації медичної допомоги (1992-2001г.г), включаючи профілактику і реабілітацію, показав, що основні зусилля спрямовані на забезпечення якості лікування пацієнтів, в той час як профілактичні заходи обмежені і зачіпають найчастіше лише деякі соціально-значимі хвороби, відсутня єдина система профілактики та реабілітації, слабо розвивається міжсекторальне співпрацю, не розроблена єдина система оцінки діяльності установ і фахівців в області профілактики соціально-значущих захворювань та реабілітації інвалідів, недостатньо використовуються основні напрямки, форми і методи профілактичної роботи. Анкетування лікарів амбулаторно-поліклінічних установ виявило, що з існуючих методів гігієнічного виховання населення фахівці використовують найчастіше індивідуальні бесіди (71,8 ± 2,7%), рідше групові бесіди та лекції (17,1 ± 2,3%), беруть участь в "днях здоров'я" 9,2 ± 1,2% респондентів, використовують засоби масової інформації 1,9 ± 0,8% лікарів.

Результати вивчення громадської здоров'я населення Кемеровської області, поширеності факторів ризику найбільш важливих соціально-значущих видів патології, організації медичної допомоги дозволили сформувати основні напрямки та механізми функціонування інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування. Зазначена модель включає вивчення громадського здоров'я, поширеність факторів ризику соціально-значимих видів патології, аналіз організації медичного обслуговування населення та реабілітації інвалідів, визначення потреби населення в медичній допомозі, в тому числі заходи профілактичного та реабілітаційного характеру, аналіз системи управління та фінансування лікувально-профілактичної та реабілітаційною діяльністю, формування стратегічних цілей, завдань і пріоритетів в організації лікувально-профилактич ських і реабілітаційних заходів, визначення реальної потреби населення в названих заходах, оцінку їх ефективності.

Інноваційна модель організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів будується на основі міжвідомчої співпраці між органами управління охороною здоров'я, територіальним фондом ОМС, страховими компаніями, регіональним відділенням фонду соціального страхування, федеральним установою медико-соціальної експертизи, установами реабілітації інвалідів, органами соціального захисту населення, центром гігієни та епідеміології.

Важливим етапом формування інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів є аналіз поширеності факторів ризику серед конкретних категорій населення, що є основою для перспективного планування профілактичної та реабілітаційної діяльності на рівні суб'єкта Федерації і різних структур, що займаються профілактикою захворювань і реабілітацією інвалідів. Соціологічне дослідження населення Кемеровської області виявило високу поширеність нераціонального харчування (78,5 ± 1,7%), стресу (79,3 ± 1,7%), шкідливих звичок, таких як куріння (66,0 ± 1,9% серед чоловіків і 26,0 ± 1,7% серед жінок), вживання алкоголю (71,1 ± 1,7%).

З метою реалізації основних напрямів інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів необхідно використовувати перспективні технології організації лікувально-профілактичної та реабілітаційної діяльності, що включають стандарти первинної, вторинної, третинної профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації інвалідів. Стандарти профілактики формуються з урахуванням поширеності ризик-факторів соціально-значущих захворювань, мають адресний характер і включають: контингенти населення (діти, підлітки, працездатний і пенсійний вік), шифр і назва захворювання відповідно до МКХ-10 перегляду, перелік факторів ризику, що визначає профілактичне втручання, виконання діагностичних маніпуляцій і процедур, рекомендованих для оцінки статусу обстежуваного, частота їх проведення, а також профілактичні заходи, технологію їх проведе ия і очікувані результати. Стандарти медичних технологій, що використовуються на різних рівнях і етапах медичного обслуговування населення, включають діагноз і шифр по МКБ, показання для перебування пацієнта на етапі, терміни лікування, перелік діагностичних процедур, перелік лікувальних процедур, що виконуються лікарем і середнім медичним працівником, кількість консультацій, необхідних пацієнту на даному етапі, критерії завершеності етапу, подальший маршрут пацієнта. У стандарті медичної реабілітації відображені ступінь порушення функції, наявність ускладнень, що проводиться відновна терапія, лікування основного захворювання і його ускладнень, симптоматична терапія, реабілітаційні заходи соціально-медичного характеру, що включають потреба у виробах медичного призначення, засоби догляду, технічних засобах реабілітації, медичному патронажі, а також індикатори якості реабілітації.

Використання стандартів профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації інвалідів в умовах багаторівневої багатоетапної системи медичного обслуговування населення свідчить про їх ефективність. Так, використання в амбулаторно-поліклінічних установах стандартів профілактики для групи ризику по гіпертонічної хвороби сприяло зниженню ваги у пацієнтів до 11 кг (31,0 ± 2,5%), рівня холестерину крові у 68,0 ± 2,6%, відмови від куріння у 7,0 ± 1,4% обстежуваних, виникненню мотивації до здорового способу життя у 100% пацієнтів цієї групи.

Реалізація перспективних технологій реабілітації інвалідів призвела до збільшення числа оформлених індивідуальних програм реабілітації з 6,8% в 2002 році до 13,0% в 2004 році. Відмічено зростання показника медичної реабілітації інвалідів з 65,7 ± 0,9% у 2002 році до 73,4 ± 0,5% в 2004 році (Р <0,001). Найбільше зростання числа рекомендацій з медичної реабілітації спостерігається у інвалідів I групи (10,5%). Сумарний показник стабільності інвалідів в даній групі зменшився на 2,9%, з 89,1 ± 0,2% у 2002 році до 86,2 ± 0,2% в 2004 році (Р <0,001).

Результати впровадження інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів на рівні суб'єкта Федерації в період з 2002 по 2004 роки свідчать про поліпшення показників громадського здоров'я. Дитяча смертність зменшилася на 22,0%, материнська смертність в 2,2 рази. Показник загальної захворюваності населення знизився з 1408 ‰ до 1349 ‰. Загальна захворюваність на активний туберкульоз зменшилася на 22,8%, сифілісом на 65,5%, ВІЛ-інфекцією на 53,1%, намітилася тенденція до зниження поширеності онкологічної патології.

Оцінка соціальної ефективності реалізації інноваційної моделі медичної допомоги та реабілітації інвалідів, проведена на підставі динаміки комплексних показників громадського здоров'я за трирічний період спостереження, виявила позитивну динаміку потенціалу здоров'я населення з 57,0 до 60,8 років, збільшення індексу здоров'я на 2,8%, поліпшення рівня здоров'я на 1,4% і зростання його резерву на 1,9%. Питома вага первинного виходу на інвалідність серед хворих на цукровий діабет зменшився на 0,7% (4,2 ± 0,1% - 3,5 ± 0,1%, Р <0,01), захворюваннями системи кровообігу на 1,9% (39,5 ± 0,3% - 37,6 ± 0,3%, P <0,01), хворобами органів дихання на 1,1% (4,8 ± 0,1% - 3,7 ± 0, 1%, P <0,001). Про соціальний ефект реабілітації свідчить зростання в 2,2 рази числа інвалідів, навчених в технікумах-інтернатах системи органів соціального захисту, з 20,4 ± 0,4% у 2002 році до 46,0 ± 0,5% в 2004 році (Р <0,001), а також збільшення на 46,8% осіб з обмеженими можливостями, які отримали технічні засоби реабілітації, з 13,9 ± 0,3% у 2002 році до 20,4 ± 0,4% в 2004 році (Р <0,001 ).

Визначення економічної ефективності реалізації інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів показало, що з ростом витрат на профілактику захворювань в 1,6 рази прямо пропорційно збільшується кількість років здорового життя, проживаємо одним жителем Кемеровської області, на 0,8 року. Економічний ефект реабілітації в розрахунку на 10000 інвалідів склав 157,9 тис. Рублів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При формуванні інноваційної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів органам управління охороною здоров'я необхідно оцінити стан громадського здоров'я населення, поширеність факторів ризику найбільш важливих соціально-значущих захворювань, рівень організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів, потреба населення в лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходах з метою подальшого формування стратегічних цілей і пріоритетів в організації лікувально-профілактичної і реабілітаційної діяльності.

Велика роль в реалізації територіальної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів відводиться міжсекторального співробітництва між органами та установами охорони здоров'я, територіальним фондом ОМС, страховими компаніями, регіональним відділенням фонду соціального страхування, федеральним установою медико-соціальної експертизи, установами реабілітації інвалідів, органами соціального захисту населення, центром гігієни та епідеміології. Координуючим органом в реалізації профілактичного напрямку є центри медичної профілактики, основною функцією яких є виявлення та корекція факторів ризику розвитку зазначених захворювань з використанням стандартів профілактики та реабілітації, гігієнічне навчання і виховання населення.

Важливе місце з точки зору охорони і зміцнення здоров'я населення слід відводити системному підходу та моніторингу показників, що характеризують суспільне здоров'я і поширеність факторів ризику соціально-значущих захворювань. З метою своєчасної корекції інноваційної моделі медичної допомоги та реабілітації інвалідів доцільно використовувати розрахунок комплексних показників громадського здоров'я, які характеризують його індекс, потенціал, рівень, резерви, а також оцінку медичної, соціальної та економічної ефективності.

Оцінка діяльності установ і фахівців, що беруть участь в реалізації територіальної моделі організації медичної допомоги та реабілітації інвалідів, повинна здійснюватися на основі розробки моделі кінцевих результатів діяльності з використанням стандартів первинної, вторинної та третинної профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації інвалідів.

Найбільш доцільно використовувати стандарти профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації інвалідів в діяльності лікувально-профілактичних установ, центрів медичної профілактики, установах медико-соціальної експертизи, установах медико-соціальної допомоги та реабілітації інвалідів, а також інших організаціях, що займаються формуванням здорового способу життя населення , профілактикою соціально-значущих захворювань та реабілітацією інвалідів.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, опублікованих за темою дисертації

1. Богомолова, Н.Д. Думка медичних працівників поліклінік про якість первинної медико-санітарної допомоги / Н.Д.. Богомолова // Навколишнє середовище і профілактика захворювань у м Кемерово: Тез. доп. до міської наук.-практ. конф., присвяченій Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища 9 червня 1999 року - Кемерово, 1999. - С.101-102;

2. Богомолова, Н.Д. Оцінка якості первинної медико-санітарної допомоги медичними працівниками поліклінік / Н.Д.. Богомолова, Е.А. Цитко // Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я населення Кемеровської області: Матеріали конф., Присвяченій 40-річчю кафедри соціальної гігієни, організації управління та економіки охорони здоров'я КГМА. - Кемерово, 1999. - С.23-24

3.Богомолова, Н.Д. Думка лікарів поліклінік про якість медичної допомоги / Н.Д.. Богомолова // Проблеми стандартизації в охороні здоров'я. - 1999. - № 1. - М: Изд-во Ньюдиамед. - С.75

4. Богомолова, Н.Д., Якість первинної медико-соціальної допомоги очима медичних працівників поліклінік / Н.Д.. Богомолова, Е.А. Цитко // Проблеми медицини і біології: Зб. науч. тр. Всеросійської наук. конф., присвяченій 275-річчю Російської Академії медичних наук. - Кемерово, 1999. - С.126-127;

5. Богомолова, Н.Д. Методичні підходи до організації циклів загального удосконалення за фахом "Гігієнічне виховання" / Н.Д. Богомолова // Санепідслужба Кемеровській області в період реформування економіки в 1991-1999 р.р. Проблеми, завдання. Рішення: Матеріали наук.-практ. конф. 19 квітня 2000. - Кемерово, 2000. - С.152-153;

6. Богомолова, Н.Д. Актуальні проблеми служби медичної профілактики Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова, І.А. Полянська, І.С. Петрова, Г.В. Латаева // Проблеми міської охорони здоров'я: Зб. науч. тр. під ред. проф.Н.І. Вишнякова. - Санкт-Петербург, 2000. - С.39-41;

7. Богомолова, Н.Д. Нові підходи до проведення соціологічних опитувань про якість медичної допомоги / Н.Д.. Богомолова // Нові напрямки в клінічній медицині: Матеріали Всеросійської конф.15-16 червня 2000. - Ленінськ-Кузнекій, 2000. - С.4-5;

8. Богомолова, Н.Д. Роль середовищних і спадкових факторів у виникненні та формуванні ранніх стадій остеохондрозу хребта у шахтарів Кузбасу / Н.Д.. Богомолова // Зб. науч. тр., присвячений 80-річчю проф. Н.А. Фролової. - Твер, 2000. - С.41-42;

9. Богомолова, Н.Д. Методологічні підходи до оцінки якості первинної медико-санітарної допомоги медичними працівниками поліклінік / Н.Д.. Богомолова, Е.А. Цитко // Проблеми міської охорони здоров'я: Зб. науч. тр. під ред. проф.Н.І. Вишнякова. - Санкт-Петербург, 2000. - С.174-177;

10. Богомолова, Н.Д. Боротьба з тютюнопалінням як важливий фактор гігієнічного виховання студентів / Н.Д.. Богомолова, І.А. Полянська // Проблеми медицини і біології: Зб. науч. тр. наук.-практ. конф. - Кемерово, 2001. - С.69;

11. Богомолова, Н.Д. Тютюнопаління як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань / Н.Д.. Богомолова, І.А. Полянська, Г.В. Латаева, І.С. Петрова // Фактори ризику, адаптація, первинна та вторинна профілактика хронічних неінфекційних захворювань: Матеріали Всеросійської конф. з міжнародною участю. - М. - Іваново, 2001. - С.12-13;

12. Богомолова, Н.Д. Поширеність тютюнопаління серед молоді Кемеровської області та шляхи її профілактики / Н.Д.. Богомолова // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали II міжнародної наук.-практ. конф.12-14 квітня 2001 г. - М., 2001. - С.211;

13. Богомолова, Н.Д. Профілактика тютюнопаління як актуальна проблема служби медичної профілактики Кемеровській області / Н.Д. Богомолова, І.А. Полянська // Північ-людина: проблеми збереження здоров'я: Матеріали Всеросійської наук. конф. з міжнародною участю 2-4 жовтня 2001 року - Красноярський НДІ медичних проблем Півночі СО РАМН РФ. - Красноярськ, 2001. - С.39-40;

14. Богомолова, Н.Д. Роль соціального маркетингу в системі гігієнічного виховання населення / Н.Д.. Богомолова, І.А. Полянська // Бюлетень НДІ соціальної гігієни, економіки і управління охороною здоров'я ім. Н.А. Семашко. - Вип.2. - Ч. II. - М., 2001. - С.116-120;

15. Богомолова, Н.Д. Думка пацієнтів поліклінік про якість профілактичної роботи. /Н.Д. Богомолова // Щорічний збірник наук. практ. робіт. - Кемерово: ІНСЕПЗ, 2002. - С. 192;

16. Богомолова, Н.Д. Поширеність факторів ризику серед населення Кемеровської області та заходи профілактики / Н.Д. Богомолова // Громадське здоров'я: стратегія розвитку в регіонах Сибіру: Матеріали регіональної наук.-практ. конф.30-31 жовтня. - Новосибірськ, 2002. - С.179-181;

17. Богомолова, Н.Д. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я населення Кемеровської області / Н.Д.. Богомолова // Практикуючий лікар: Матеріали доп. міжнародного конгресу 1-4 жовтня 2002 року - Сочі, 2002. - С.23;

18. Богомолова, Н.Д. Соціальний маркетинг в системі гігієнічного освіти і виховання населення / Н.Д.. Богомолова // Федеральний і регіональний аспекти державної політики в області здорового харчування: Матеріали міжнародного симпозіуму. - Кемерово, 2002. - с.390;

19. Богомолова, Н.Д. Фактори ризику і спосіб життя студентської молоді / Н.Д. Богомолова // Щорічний збірник наук. практ. робіт. - Кемерово: ІНСЕПЗ, 2002. - С. 194;

20. Богомолова, Н.Д. Професійна захворюваність медичних працівників, планування заходів по оздоровленню умов праці в лікувально-профілактичних установах / Н.Д.. Богомолова, М.М. Давидова // Оптимізація управління охороною здоров'я в ринкових умовах: Матеріали міжнародної наук. практ. конф. 19-22 лютого 2002 року - Кемерово, 2002. - С.34-35;

21. Богомолова, Н.Д. Актуальні проблеми гігієнічного навчання і виховання населення Кемеровської області / Н.Д.. Богомолова // Оптимізація управління охороною здоров'я в ринкових умовах: Матеріали міжнародної наук. практ. конф. 19-22 лютого 2002 року - Кемерово, 2002. - С.42-44;

22. Богомолова, Н.Д. Застосування соціального маркетингу в системі гігієнічного виховання населення // Н.Д. Богомолова, І.А. Полянська // Оптимізація управління охороною здоров'я в ринкових умовах: Матеріали міжнародної наук. практ. конф. 19-22 лютого 2002 року - Кемерово, 2002. - С.44-45;

23. Богомолова, Н.Д. Тютюнопаління як фактор ризику захворювань органів дихання серед сільських школярів Кемеровській області / Н.Д. Богомолова, І.А. Полянська // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали II міжнародної наук.-практ. конф.29-31 березня 2002 г. - М: вид-во РУДН, 2002. - С.114;

24. Богомолова, Н.Д. Здоров'я населення Кемеровської області та основні напрямки діяльності по формуванню здорового способу життя / Н.Д.. Богомолова // Бюлетень НДІ соціальної гігієни, економіки і управління охороною здоров'я ім. Н.А. Семашко. - Вип.4. - М., 2003. - С.26-29;

25. Богомолова, Н.Д. Думка лікарів поліклінік і пацієнтів про якість профілактичної роботи / Н.Д.. Богомолова // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали 4-ї міжнародної наук. практ. конф. 23-25 ​​травня 2003 року - М .: изд-во РУДН. - 2003. - С.94;

26. Богомолова, Н.Д. Попередні підсумки і перспективи розвитку профілактичної допомоги в Кемеровській області / Н.Д. Богомолова // Багатопрофільна лікарня: проблеми і рішення: Матеріали Всеросійської наук.-практ. конф., присвяченій 10-річчю Федерального державного лік. проф. установи "Науково-клінічний центр охорони здоров'я шахтарів" 4-5 вересня. - Ленінськ-коваль, 2003. - С.10-11;

27. Богомолова, Н.Д. Стан профілактичної допомоги в Кемеровській області і основні напрями міжвідомчого співробітництва в галузі профілактики / Н.Д.. Богомолова // Інноваційні технології управління охороною здоров'я: Зб. матеріалів міжнародної наук. практ. конф.25-28 лютого 2003 г. - Кемерово, 2003. - С.37-38;

28. Богомолова, Н.Д. Соціально-гігієнічна характеристика населення Кемеровської області та основні напрямки профілактичної роботи / Н.Д.. Богомолова // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали 4-ї міжнародної наук. практ. конф.23-25 ​​травня 2003 г. - М .: изд-во РУДН. - 2003. - С.726;

29. Богомолова Н.Д. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я дітей Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова // Здорова дитина - здорова нація: Зб. матеріалів міжнародної наук. практ. конф.25-28 лютого. - Кемерово, 2003. - С.51-53;

30. Богомолова, Н.Д. Формування системи профілактики захворювань в Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали 6-ї міжнародної наук. практ. конф.23-25 ​​травня 2003 г. - М .: изд-во РУДН. - 2005. - с.85-86;

31. Богомолова, Н.Д., Інвалідність і інвалідизація з причин населення Кемеровської області / Н.Д.. Богомолова, Е.А. Цитко // Матеріали наук. практ. конф., присвяченій Європейському і Російському році інвалідів, 60-річчя Кемеровській області, 25-річчя ФДМ "Новокузнецький науч. практ. центр медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів 30 вересня 2003 року - Новокузнецьк, 2003. - С.31-32 ;

32. Богомолова, Н.Д. Удосконалення системи післядипломної підготовки фахівців охорони здоров'я та медичного страхування. / Г.В. Артамонова, Н.Д. Богомолова // Проблеми і перспективи формування та розвитку системи управління забезпеченням якості медичної допомоги: Матеріали Всеросійської наук. - практ. конф. 20-22 жовтня 2004 року - Кемерово, 2004. - С.18-20;

33. Богомолова, Н.Д. Лікарі і пацієнти про якість профілактичної роботи / Н.Д.. Богомолова, Е.Л. Вальцев // Проблеми і перспективи формування та розвитку системи управління забезпеченням якості медичної допомоги: Матеріали Всеросійської наук.-практ. конф. 20-22 жовтня 2004 року - Кемерово, 2004. - С.27-28;

34. Богомолова, Н.Д., Прогнозування захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітниць тепличних комплексів Кузбасу / Н.Д. Богомолова, Л.І. Лемешко, Г.П. Петров // Проблеми соціальної гігієни, охорони здоров'я та історії медицини. - 2004. - С.

35. Богомолова, Н.Д. Формування алгоритмів медичної профілактики і реабілітації захворювань / Н.Д.. Богомолова // Актуальні питання клініки і профілактики професійних захворювань. Випуск III. - Кіров: ТОВ "Економ-Холдинг", 2004. - С.42-46

36. Богомолова, Н.Д. Основні напрямки міжвідомчого співробітництва в галузі профілактики в Кемеровській області / Н.Д. Богомолова // Профілактика захворювань і зміцнення здоров'я. - 2005. - № 1. - С.44-46;

37. Богомолова, Н.Д. Перспективи розвитку профілактичної допомоги в Кемеровській області / Матеріали наук. практ. конф., присвяченій 50-річчю КемГМА 24-25 листопада 2005 року. - Кемерово, 2005. - С.11-13

38. Богомолова, Н.Д. Поширеність тютюнопаління серед підлітків і заходи його профілактики / Н.Д.. Богомолова // Наркотики і діти. Медико-соціальні аспекти: Матеріали наук. прак. конф, -Кемерово, 2005. - С.29-31;

39. Богомолова, Н.Д. Стан здоров'я населення та основні напрямки міжвідомчого співробітництва в галузі профілактики в Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова Медицина в Кузбасі. Актуальні питання охорони здоров'я. Спецвипуск, присвячений дню медичного працівника 19 червня 2005 року. - Кемерово: ВД "Медицина і освіта", 2005. - С.24-26.

40. Богомолова, Н.Д. Стратегія розвитку профілактичної допомоги в Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова, Г.Н. Царик // Бюлетень національного НДІ громадського здоров'я. - Вип.7. - М., 2005. - С.81-83;

41. Богомолова, Н.Д. Формування перспективної моделі профілактики неінфекційних захворювань в Кемеровській області / Н.Д. Богомолова // Науковий огляд. - М .: Изд-во "Наука". - 2005. - № 6. - С.3-4.

42. Богомолова, Н.Д. Формування системи профілактики захворювань в Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова // Здоров'я та освіта в XXI столітті: Матеріали VI Міжнародної наук.-практ. конф., - М .: Изд-во РУДН, 2005. - с.85-86

43. Богомолова, Н.Д. Організаційні технології профілактики хронічних неінфекційних захворювань / Н.Д.. Богомолова, В.Ф. Чунарьов, І.А. Свиридова і ін. // Методичні рекомендації. - Кемерово, 2006. - 33 с.

44.Богомолова, Н.Д. Організаційні технології реабілітації інвалідів в Кемеровській області / Н.Д.. Богомолова, В.Ф. Чунарьов, І.А. Свиридова і ін. // Методичні рекомендації. - Кемерово, 2006. - 30 с.

45. Юр'єв, А.С. Положення про систему акредитації організацій та індивідуальних підприємців, які здійснюють медичну і фармацевтичну діяльність, а також діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на території Кемеровської області / А.С. Юр'єв, Г.Н. Царик, Н.Д. Богомолова та ін. - Москва-Кемерово, 2005. - 9с.

46. ​​Серьогіна, І.Ф. Правила функціонування системи добровільної сертифікації в сфері громадського здоров'я, охорони здоров'я, фармації та соціального розвитку / І.Ф.. Серьогіна, Г.Н. Царик, Н.Д. Богомолова та ін. - Кемерово, 2005. - 22 с.

47. Ритенкова, О.Л. Методичні рекомендації з формування стандартів профілактики неінфекційних захворювань і їх застосування в практичній охороні здоров'я / О.Л. Ритенкова, І.А. Свиридова, Н.Д. Богомолова та ін. - Кемерово: ІНСЕПЗ, 2005. - 38 с.

48. Ритенкова, О.Л. Методичні рекомендації по реабілітації інвалідів / О.Л. Ритенкова, Л.А. Седачева, Н.Д. Богомолова та ін. - Кемерово: ІНСЕПЗ, 2005. - 30 с.

49. Богомолова, Н.Д. Удосконалення системи реабілітації інвалідів Кемеровської області / Н.Д.. Богомолова // Проблеми і перспективи надання медичної допомоги працюючому населенню: Матеріали міжрегіональної наук.-практ. конференції. - Кемерово, 2006. - С.230-231

50. Царик, Г.Н. Перспективні організаційні технології профілактики неінфекційної захворюваності / Г.Н. Царик, Н.Д. Богомолова, Д.Г. Данцігер, І.П. Важелів // Бюлетень національного науково-дослідного інституту громадського здоров'я. - Москва, 2006. - С.37-39

51. Богомолова, Н.Д. Динаміка показників захворюваності населення Кузбасу / Н.Д.. Богомолова // Громадське здоров'я: моніторинг, організація медичної допомоги: Матеріали XLI наук.-практ. конф. З міжнародною участю, присвяченій 30-річчю ГУ НДІ комплексних проблем гігієни та професійних захворювань СО РАМН. - Новокузнецьк, 2006. - С.16-19

52. Богомолова Н.Д. Проблеми медико-демографічної ситуації в Кемеровській області /Н.Д. Богомолова // Громадське здоров'я: моніторинг, організація медичної допомоги: Матеріали XLI наук.-практ. конф. З міжнародною участю, присвяченій 30-річчю ГУ НДІ комплексних проблем гігієни та професійних захворювань СО РАМН. - Новокузнецьк, 2006. - С. 19-22

...........

:)

  • Кемерово - 2006
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Впровадження результатів дослідження.
  • Структура і обсяг дисертації.
  • ЗМІСТ РОБОТИ
  • ВИСНОВКИ
  • ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  • СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, опублікованих за темою дисертації

  • Скачати 85.23 Kb.