горець почечуйний






    Головна сторінка





Дата конвертації10.07.2017
Розмір2.45 Kb.
Типдоповідь

Polygonum Persicaria L.

Сімейство гречішние- Polygonaceae

Однорічна трав'яниста рослина. Стебло в нижній частині підводиться, вище-прямої, не більше 50см висоти, у верхній частині галузиться. Листя зелені, з бурим плямою на середині верхньої поверхні, ланцетової форми. У підстави листя перебувають маленькі розтруби, що охоплюють стебло; вони утворені зрослими прилистниками. Рожеві або білуваті квітки зібрані в щільні кисті на кінцях гілок. Цвіте з середини червня до середини вересня.

Поширений в Примор'ї, на Сахаліні і в південних районах Хабаровського краю. Зростає переважно на сирих місцях: по берегах річок і канав, на вологих полях і городах.

У траві горця почечуйного виявлені дубильні речовини, флавоноїди, органічні кислоти, цукор, сліди алкалоїдів. Токсичність трави горця почечуйного дуже низька. При експериментальному вивченні, поряд з іншими ефектами, виявлено проносну дію трави.

У медичній практиці трава горця почечуйного використовується у вигляді настою і рідкого екстракту при лікуванні геморою і при маткових кровотечах. Нерідко її застосовують також в якості ніжного проносний засіб при атонічних і спастичних запорах. В.Н.Душіц (1968), який проводив експериментальне та клінічне вивчення почечуйной трави, пише, що при систематичному застосуванні препарати цієї рослини усувають у хворих хронічний запор. Вони надають і ряд інших сприятливих ефектів: кровотечі з гемороїдальних вузлів і болю припиняються, вузли зморщуються. Відзначено також сечогінну дію препарату.

Для приготування настою на півтори склянки води беруть чайну ложку подрібненої трави, кип'ятять 15 хвилин. Потім два години наполягають і, нарешті, проціджують. Приймають настій по півсклянки 3 рази на день перед їжею. В.Н.Душін використовував 10% настій, тобто брав близько 20г сухої подрібненої трави на склянку води. Такий настій він призначав в дозах від 20 до 100 мл на прийом 3 рази на день протягом 26-35 днів.

У народній медицині трава горця почечуйного використовується і зовнішньо як знеболюючий і протизапальний засіб. Застосовують її у вигляді припарок при геморої, рідше при ревматизмі.

Траву горця почечуйного збирають в липні-серпні. Заготовляють верхні частини облистяний квітконосних стебел довжиною 30-40см. Зрізану траву розкладають тонким шаром для просушування на горищі або під навісом. Сушити на сонці її не можна, тому що під дією прямих сонячних променів трава набуває бурий колір.