Гістероскопічна хірургія в лікуванні Хворов з поєднанімі гуперпластічнімі процесами ендо- та міометрія






    Головна сторінка





Скачати 37.65 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір37.65 Kb.
Типавтореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАШТАЛЬЯН МАРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 618.145-007.61: 618.14-089.819.8

ГІСТЕРОСКОПІЧНА Хірургія

У ЛІКУВАННІ Хворов З ПОЄДНАНІМІ ГІПЕРПЛАСТІЧНІМІ процес ендо- ТА МІОМЕТРІЯ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

автореферат

дисертації на здобуття вченого ступенів

кандидата медичний наук

Одеса - 2008

Дісертацією є рукопис.

Робота виконан в Одеський державний

медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичний наук, професор Гладчук Ігор Зіновійович,

Одеський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Татарчук Тетяна Феофанівна, ДУ ІПАГ АМН України,

заступник директора з Наукової работе, завідуюча відділенням ендокрінної гінекології доктор медичний наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович,

Одеський обласний медичний центр

МОЗ України, завідувач відділу

гінекології

Захист состоится 27.02.2008 р. про 12 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеський державний медичному університеті МОЗ України (65082, м. Одеса, Валіховській пров., 2).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, Валіховській пров., 3).

Автореферат розісланій 26.01.2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02

кандидат медичний наук Т.В. Стоєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми Вдосконалення лікування Хворов з поєднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія обумовлена ​​передусім тім, что цею вид патології - один Із найбільш часто (16-25%) у практике лікаря-гінеколога, особливо среди жінок пременопаузального віку (Запорожан В. М. , Цегельський М. Р., 2002; Татарчук Т.Ф., Бурлака Є. В., 2003; Brun JL, Descat E., 2006).

Хоча у части Хворов гіперпластічні процеси ендо- та міометрія (ГПЕМ) могут НЕ супроводжуватіся клінічнімі проявити та не потребуваті спеціального медикаментозного чи хірургічного втручання, у більшості віпадків смороду проявляються мено- та метрорагіямі, Які прізводять до анемізації жінки, ма ють ризики переродження у злоякісні форми та Виникнення багатьох других ускладнень (некроз міоматозного Вузли, народження міоматозного Вузли ТОЩО). У пацієнток пременопаузального віку, анамнез якіх обтяжень супровідною екстрагенітальною патолого-гією, що не всегда можливе использование медикаментозного гормонального лікування, Пожалуйста нерідко має Тимчасовий чи недостатній ефект (Гладчук І. З., 1992). Тім же годиною варіант радикального органовтрачаючого лікування - гістеректомії - через експансівність, ризики розвитку ранніх чи пізніх післяопераційніх ускладнень, психологічних НАСЛІДКІВ Втрата органу та з багатьох других причин такоже не в усіх випадка может буті успешно Використання (Грищенко Я. В., Азіева А . А., 2003; Воngегs MY, Mol BW, 2004).

Найбільше вопросам относительно Вибори тактики лікування у практикуючий лікаря вінікає при поєднанні гіперплазії, поліпів ендометрія, міомі матки та аденоміозу (Адамян Л. В., Ткаченко Е. Р., Кисельов С. І., 2001; Борода А. Д., 2003) .

Тому питання розробки органозберігаючіх методів хірургічного лікування з Використання гістероскопії сегодня є Надзвичайно актуальним (Стрижаков А. Н., Давидов А. І., 2001; Каппушева Л. М., 2000; Грищенко Я. В., Азіева А. А., 2003 ; Bettocchi S., Nappi L., 2003).

Існують різноманітні як гістероскопічні, так и негістероскопічні ма-лоінвазівні методики лікування гіперпластічніх процесів ендометрія: кріодеструкція, Балон термотерапія, система "Вєста", мікрохвильова техніка ТОЩО. КОЖЕН метод має певні Преимущества, недоліки й Особливості Дії на слізову оболонки матки (Макаров О. В., Доброхотов Ю. Е., 2000). Проти Золотої стандартом надалі залішаються електро-хірургічні гістерорезектоскопічні методики.

Все ще чітко НЕ візначені свідчення, протипокази й Особливості ведення Хворов Із ГПЕМ з Використання гістероскопічніх методик, що не розроблені технічні Особливості Виконання таких операцій (Заради-онченко А. А., Вороновська Н. І., 2003; лізин М. А., Гудивок І. І., Нітефор І. Б., 2003).

Все віщевікладене свідчіть про Актуальність обраних наукового напрямку.

Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Виконання дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського державного медичного університету (ОДМУ) "Молекулярно-генетичні та екологозалежні Механізми розвитку пухлина репродуктівної системи: шляхи Вдосконалення діагностики, лікування та ПРОФІЛАКТИКИ" (номер держреєстрації 0102U006588).

Робота виконан на базах кафедри акушерства та гінекології № 1 ОДМУ - в 411-му Центральному військовому клінічному госпіталі та в Міській клінічній лікарні № 2.

Мета роботи и завдання дослідження. Метою роботи стало Підвищення ефектівності лікування Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія Шляхом розробки діференційованіх показань до использование гістероскопічної абляції та резекції, Комбінованої часткової абляції та резекції на основе проведення порівняльної ОЦІНКИ їх ефектівності.

Для реализации вказаної мети були поставлені Такі завдання:

1. Вівчіті структуру та частоту зустрічальності поєднаніх форм гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія среди пацієнток гінекологічніх стаціонарів.

2. Провести порівняльній аналіз ефектівності гістероскопічніх операцій з використаних аблятівної, резекційної та Комбінованої методик у Хворов Із поєднанімі формами гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія.

3. Розробити діференційні Показання до Виконання гістероскопічної абляції, резекції та Комбінованої методики у Хворов Із поєднанімі формами гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія залежних від виду патології, клінічніх проявів и віку пацієнткі.

4. Розробити алгоритм гістероскопічного лікування поєднаніх гіперпластічніх процесів ендо- и міометрія та впровадіті его у практику.

Обєкт дослідження - поєднані гіперпластічні процеси матки.

Предмет дослідження - найбліжчі та віддалені результати гістеро-скопічніх операцій у Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами матки.

Методи дослідження - клініко-лабораторні, Інструментальні, гісте-роскопічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати свідчать, что в структурі гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія переважає поєднання патології ендометрія.

Розроблено методику техніки гістероскопічної операции, в Якій ському-біновано почергове проведення абляції в ділянках вічок матково труб и резекції решті ендометрія.

Вперше Вівче найбліжчі та віддалені результати гістероскопічної резекції, абляції та Комбінованої методики операции у Хворов Із поєднанімі формами гіперпластічніх процесів матки та проведено їх порівняльній аналіз.

Вперше розроблено рекомендації относительно діференційованого викори-стання різніх методів гістероскопічної хірургії у жінок Із поєднанням гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія.

Вперше обґрунтована доцільність проведення гістероскопічної абляції ендометрія як методу гемостазу у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку на етапі доопераційного лікування анемії при підготовці до гістеректомії.

Практичне значення отриманий результатів. Предложено алгоритм гістероскопічного лікування Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія, розроблення на Основі діференційованого підходу до использование гістероскопічніх електрохірургічніх методик, что дозволило оптимізувати тактику обстеження та лікування даної категорії Хворов, покращіті найбліжчі та віддалені результати лікування пацієнток, знізіті економічні витрати.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано літературу з обраної тими, проведено інформаційний пошук, аналіз актуальності проблеми. Здобувачем особисто Здійснено планування роботи, проведено обстеження хворого, аналіз и сістематізацію отриманий во время дослідження матеріалів. Автор брав участь у віконанні 225 операцій, у тому чіслі в 125 випадки - як хірург. Статистична обробка, формулювання вісновків и практичних рекомендацій, Публікація основних положень дисертації віконані автором самостійно.

Апробація результатів роботи. Основні положення та Висновки дісертаційної роботи були опрілюднені на 49-й студентській Науковій конференции з міжнародною участю "Фестиваль" Студентська міді-цинская наука 2001 "" (Москва, 2001); Міжнародній конференции моло-дих вчених та студентів "Санкт-Петербурзькі наукові читання - 2002" (Санкт-Петербург, 2002); 71-й студентській конференции (Івано-Франківськ, 2002); Міжнародній Науковій конференции студентов и молодих вчених "Актуальні проблеми сучасної медицини 2002" (Мінськ, 2002); Міжнародній студентській конференции "Фестиваль" Студентська медична наука 2002 "" (Москва, 2002); Міжнародній студентській конференции "Молодь - медицині майбутнього" (Одеса, 2002); IV Всеукраїнській конференции з гінекологічної ендоскопії з Європейською школою гінекологічної ендоскопії (Одеса, 2003); нау-ково-практічній конференции "Вагінальна хірургія - сегодня и завтра" (Вінниця, 2005); 13 International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery (Венеція, Італія, 2005); второй науково-практічній конференции Військових хірургів з міжнародною участю "Актуальні питання хірургічного и анестезіологічного забезпечення Збройних сил України" (Одеса, 2007).

Публікації. За темою кандідатської дисертації Опубліковано 14 наукових робіт, 3 з якіх - у часописі и збірніках, затверджених ВАК України.

Від Державного департаменту інтелектуальної власності України одержано деклараційній патент на Винахід.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Дисертація викладу на 146 страницах компютерного друку, складається зі вступления, Огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, розділу Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, їх Обговорення, вісновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 19 таблицями та 22 малюнками. Список літератури містіть 205 джерел, Із них 79 вітчізняніх авторів та з стран СНД, 126 - іноземних.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи ДОСЛІДЖЕНЬ. Во время Виконання роботи ретро- та проспективного дослідженнямі Було охоплено 225 пацієнток, Які страждалі на мено- та метрорагії. Усі смороду були розподілені на три репрезентатівні групи. Во время розподілу на групи нами Було вико-ристали рандомізованій підхід. Групи Хворов утворені відповідно до використаної методики гістероскопічного лікування пацієнток: у першій (I група, n = 68) застосовувалі аблятівну методику, у второй (II група, n = 84) - резекційну, у третій (III група, n = 73) - - комбіновану техніку.

Вік досліджуваніх пацієнток колівався від 34 до 58 років (середній вік стає (48,3 ± 3,1) року).

Усім Хворов проведено Клінічне та лабораторне обстеження согласно з клінічнім протоколом, ЗАТВЕРДЖЕНЕ постановою Кабінету Міністрів наказом Міністерства охорони здоровя України від 15.12.2003 № 582. Під час клінічного обстеження Вивчай Скарги хворого, Загальний и акушерсько-гінекологічний анамнез, стан статевої, менструальної та репродуктівної функцій, генеалогічній анамнез ТОЩО. Здійснювалі гінекологічне бімануальне дослідження. До операции обовязково проводили ультразвукове дослідження ОРГАНІВ малого таза та гістологічне дослідження ендометрія. Гісте-роскопію ендометрія віконувалі за стандартними загальнопрійнятімі методиками (Запорожан В. М., 1999). Для деструкції ендометрія вікорістовувалі операційний гістероскоп "Elit" фірми "Circon Acmi", CША. Для інвазивних внутрішньоматковіх маніпуляцій як розшірю-Юче середовище застосовувалі 5% розчин глюкози.

Статистичний аналіз здійснювалі с помощью програмного продукту компании Stat Soft Statistica 5.5. Для порівняння груп и Перевірки гіпотезі про Рівність центрів розподілу у вібірках, что представляли кількісні дані з нормальним розподілом, вікорістовувалі непарний крітерій Стьюдента. У разі непідтвердження припущені про нормальність розподілу кількісніх ознака, а такоже при порівнянні груп за атрибутивними та дискретного ознака корістуваліся непарамет-річної крітеріямі Манна - Уїтні (для незалежних вібірок) и Вілкоксона (для ОЦІНКИ динаміки показніків у парних рядах). Оцінка взаємного впліву ознака и впліву на частоту їх зустрічальності проведена с помощью дісперсійного АНАЛІЗУ в однофакторного дісперсійному комплексі (ANOVA). Для вимірювання сили звязку между якіснімі ознака з альтернативними наслідкамі та кількіснімі ознака вікорістовувалі бісеріальній коефіцієнт кореляції rbs. Відмінності вважаю вірогіднімі при p <0,05.

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення. З метою уточнення Структури та частоти розповсюдження гіперпластічніх процесів нами Було проведено аналіз звітів ДІЯЛЬНОСТІ закладів охорони здоровя м. Одеси - 411-го ЦВКГ и МКЛ № 2 за 2003-2005 рр. Встановлен, что среди усіх відів патології у кожної четвертої пацієнткі (25,7%) гінекологічніх стаціонарів спостерігаються гіперпластічні процеси матки, з якіх у 65,8% віявляються поєднання їх різніх відів. За нашими данімі, показанням для проведення гістеректомії гіперпластічні процеси ендо- та міометрія є в 73,2% віпадків, з них поєднані форми становляться 68,9%.

За період з 2003 по 2005 рр. на базах кафедри акушерства та гінекології ОДМУ виконан 538 гістероскопічніх операцій, Із них з приводу гіперпластічніх процесів матки - 403 (74,9%), более чем у половини пацієнток - 225 (55,8%) - з приводу поєднаної патології ендо - та міометрія.

Проведень аналіз виявило, что поєднана патологія широко розпо-сюджена та часто є показанням для Виконання органовтрачаючіх травматичних оперативних втручань, что доводити Актуальність и важлівість поиска Нових ефективних методів органозберігаючої тактики лікування даної категорії хвороб.

У 178 (79,1%) з 225 пацієнток Було констатовано поєднання двох відів гіперпластічніх процесів, у 43 (19,1%) Хворов - трьох відів, а у 4 (1,8%) - усіх чотірьох відів патології. З-поміж них 94 (41,8%) випадки - це поєднання патології ендометрія, 89 (39,6%) - поєднання патології ендо- та міометрія и 42 (18,6%) - патологія міометрія.

Найчастішім варіантом поєднаної патології у нашому дослідженні Було поєднання поліпа та гіперплазії ендометрія у 94 (41,8%) пацієнток. Найрідшім - одночасне поєднання усіх чотірьох відів гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія у 4 (1,8%) Хворов (рис. 1).

Діагноз до операции БУВ підтвердженій результатами морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ. Аденоміоз у включених до дослідження жінок БУВ діагностованій на основе клінічніх, УЗ и МРТ-крітеріїв и в усіх випадка у разі проведення в подалі гістеректомії БУВ підтвердженій.

Найчастіше при надходженні до стаціонару трапляє Скарги на Порушення менструального циклу за типом Рясне матково кровотеч во время менструації (менорагії) чи после затримки менструації від 2 до 12 тіжнів (метрорагії) у 219 (97,3%) пацієнток; Біль різної інтенсівності у ніжніх відділах живота та у поперек - у 126 (56,0%); болісні менструації (альгоменорее) - у 87 (38,7%); безпліддя - у 51 (22,7%); невіношування вагітності --У 25 (11,1%); швидку втому --У 128 (58,7%).

Аналіз віявленої екстрагенітальної патології дозволить Встановити, что практично Кожна п'ята жінка страждала на захворювання печінкі (23,7%), серцево-судінної системи (17,2%) чи Ожиріння (11,3%), что збігається з літературними данімі (Запорожан В . М, 1999) и не в усіх випадка дозволяє Проводити таким жінкам консервативне лікування.

Длительность захворювання у більшості пацієнток (54,3%) становила 2-3 роки; 196 (87,1%) Хворов Ранее обстежуваліся та лікуваліся з приводу даної патології; 100% Хворов віконувалі фракційне лікувально-діагностічне вішкрібання стінок порожніні матки, 75 (38,3%) жінкам воно Було проведено двічі, а 36 (18,4%) - багаторазове; у 116 (51,6%) пацієнток консервативне лікування не давало ефект. Це доводити Актуальність обраних напрямку поиска Шляхів Підвищення ефектівності лікування жінок перименопаузального віку з ГПЕМ.

Гістероскопічну абляцію та резекцію ендометрія віконувалі типів методом (Запорожан В. М., 1999). Нами булу предложено комбінована техніка гістероскопічного втручання, яка включала частково абляцію та резекцію ендометрія (Каштальян М. М., 2007). Спочатку колоподібнім чи ціліндрічнім електродом у режімі коагуляції при потужності Струму 75 Вт проводили абляцію найтоншіх ділянок - вічок матково труб, - что зніжувало ризики перфорації матки та запобігало потраплянню промівної Рідини у черевну порожніну. Потім замінювалі електрод на петлю та в режімі Різання при потужності Струму 100-110 Вт віконувалі резекцію задньої та передньої стінок и дна матки.

При технічних труднощах Виконання гістероскопії чи за наявності супровідної патології внутрішніх жіночих статево ОРГАНІВ у 16 ​​пацієнток операции віконувалі під лапароскопічнім контролем чи симультанно.

Найбліжчі результати втручань були зіставлені в усіх групах. Середня длительность операцій становила у I групі - (49,5 ± 3,7) хв, у II - (37,5 ± 3,9) хв, у ІІІ - (42,6 ± 4,4) хв. Найбільша длительность операции відмічалася в І групі, что пояснюється особливо техніки операции. Дещо більша длительность операции у ІІІ групі обґрунтовується необхідністю Зміни ІНСТРУМЕНТІВ и режімів Струму во время проведения втручань. Вірогідні (p <0,05) Відмінності трівалості оперативного втручання відзначаліся лишь между І та ІІ групами.

Інтраопераційна крововтрата при проведенні всех гістероскопічніх операцій в усіх групах булу незначна и не перевіщувала 50 мл, окрім випадки резекції субмукозного міоматозного Вузли. При проведенні резекції міомі матки інтраопераційна крововтрата становила від 50 до 350 мл.

Хворов віпісувалі на 1-шу-3-тю добу післяопераційного ПЕРІОДУ, більшість (78,3%) жінок проводили в стаціонарі 9-24 рік.

Комбінована методика дозволила знізіті частоту інтраоперацій- них и ранніх післяопераційніх ускладнень удвічі порівняно з дере Груп та практично утрічі - з другою. Слід відмітіті, что после абляції та! Застосування Комбінованої методики, На Відміну Від пацієнток, Яким проводили резекцію, що не спостерігалі в післяопераційному періоді болю внизу живота, Який вінікає внаслідок подразнення очеревіні рідіною, что потрапляє во время гістероскопічного втручання в черевну порожніну, оскількі в ціх групах операцію починаєм з абляції вічок матково труб. Біль спостерігався на 1-шу-2-гу добу післяопераційного ПЕРІОДУ у 35 (41,7%) пацієнток ІІ групи, у більшості віпадків минав самостійно та не потребував додатково лікування.

Віддалені результати втручань Було прослідковано в течение 6 36 міс после оперативного втручання.

При лікуванні поєднаної гіперплазії ендометрія та міометрія, яка супроводжується мено- и метрорагіямі, позитивними результатами вважаю Досягнення аменореї та гіпоменореї. У нашому дослідженні досягнуть ефект аменореї удалось у 45 (66,2%) Хворов І групи, у 65 (77,4%) пацієнток ІІ групи та у 58 (79,5%) - ІІІ групи. Гіпоменорею констатовано в 17 (25,0%), 14 (16,7%) и 11 (15,1%) випадки відповідно.

Ефект БУВ відсутнім у 6 (8,8%) Хворов І групи, у 5 (5,9%) - ІІ групи та 4 (5,4%) - ІІІ групи. У 5 (33,3%) Із ціх Хворов розміри матки перевіщувалі 12 тіжнів вагітності, Було Виявлено аденоміоз у 13 (86,7%) жінок, причому у 3 (20,0%) Хворов два Критерії водночас. Слід відмітіті, что Відсутність ЕФЕКТ спостерігалі при "Глибока" адено- міозі: у 10 (76,9%) випадки Було діагностовано аденоміоз ІІІ стадії, у З (3,1%) - ІІ стадії. Негатівні результати использование при поєднаніх гіперпластічніх процесах ендо- та міометрія гістероскопічніх хірургічніх методик у разі аденоміозу зареєстровано у 13 (18,8%) хвороби.

У 3 випадки резекцію субмукозного міоматозніх вузлів (діаметр более 4 см) віконувалі у два етапи.

У 7 (10,3%) Хворов І групи через 3-6 міс Було зафіксовано рецидив гіперплазії ендометрія, у 6 (85,7%) ЕФЕКТ аменореї удалось досягті после проведення повторного втручання. За годину спостереження рецідівів міом чи поліпів зареєстровано НЕ Було.

Таким чином, ефективність гістероскопії при поєднаній гіперплазії ендо- та міометрія становила від 91,2% у І групі до 94,6% у III групі (рис. 2).

Великою проблемою.Більше для лікаря-акушера-гінеколога є проведення гістеректомії у жінок з анемією. Нами БУВ проведень аналіз использование абляції ендометрія для Зменшення крововтраті з метою ліквідації постгеморагічної анемії при підготовці до планової гістеректомії залежних від Довжина порожніні матки у 60 пацієнток: до І підгрупі увійшлі пацієнткі з довжина порожніні матки до 9 см, до ІІ підгрупі - від 9 до 12 см, до ІІІ підгрупі - более 12 см.

Нормалізації показніків червоної крови через 2-4 міс удалося досягті в усіх пацієнток I підгрупі, у 94,4% - Другої, у 73,3% - третьої (рис. 3).

Отрімані нами дані підтверділі, что использование гістероскопічної абляції ендометрія у жінок Із постгеморагічною анемією, спрічіненою матково кровотеч, є ефективна методом подготовки Хворов до планової гістеректомії за умови, что довжина порожніні матки не перевіщує 12 см.

Запропонованій діагностично-лікувальний алгоритм ведення Хворов Із поєднанімі ГПЕМ (рис. 4) базується на вікорістанні діферен-ційного підходу до лікування з урахуванням віку, виду поєднання патології, ее локалізації, розміру матки ТОЩО. ! Застосування алгоритму підвіщіть ефективність лікування даної категорії Хворов и знизу економічні витрати, поможет избежать неефективно методів лікування у кожному конкретному випадка.

ВИСНОВКИ

У дисертації предложено нове розв'язання наукового завдання, Пожалуйста Полягає у підвіщенні ефектівності лікування Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія з помощью проведення порівняльної ОЦІНКИ ефектівності гістероскопічної абляції, резекції, Комбінованої часткової абляції та резекції ендометрія, а такоже розробки діференційованіх показань до їх использование.

1. Поєднані форми гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія спостерігаються у 16,9% пацієнток гінекологічніх стаціонарів и є показанням до Виконання 50,4% гістеректомій. У 41,8% віпадків гіперпластічні процеси матки включаються поєднання поліпів и гіперплазії ендометрія, а лишь в 1,8% - гіперпластічні процеси ендометрія, міому матки й аденоміоз, что створює передумови для использование у даної категорії Хворов малоінвазивних ендоскопічніх методик хірургічного лікування.

2.Гістероскопічне лікування поєднаніх гіперпластічніх процесів матки характерізується скроню ефектівністю з частотою позитивних результатів від 91,2% (после гістероскопічної абляції) до 94,6% (после Комбінованої методики) та найбільшім відсотком післяопераційної аменореї внаслідок использование резекційної (77,4%) та Комбінованої ( 79,5%) методик втручання. ! Застосування Комбінованої гістероскопічної методики операцій супроводжується менше кількістю ускладнень у найближче періоді: порівняно з аблятівною методикою - вдвічі, з резекційною - у 2,5 рази та, На Відміну Від ізольованого резекційно-го втручання, що не проявляється в післяопераційному періоді повязані Із потраплянням промівної Рідини в черевну порожніну болючістю у гіпогастральніх ділянках.

3. Відсутність ЕФЕКТ гістероскопічного лікування поєднаніх гіперпластічніх процесів матки, что відмічається у 6,7% пацієнтів, у більшості віпадків (86,7%) спостерігається за наявності аденоміозу, а частота негативних результатів гістероскопічніх втручань у даної категорії Хворов корелює зі збільшенням розміру довжина порожніні матки (rbs = 0,63; p <0,05), что для розміру, Який перевіщує 12 см, відповідає ризики на Рівні 1,36 (ДІ 95%; 0,94-1,52).

4. Вища частота (18,8%) негативних результатів гістероскопічніх оперативних втручань у Хворов Із гіперпластічнімі процесами матки у поєднанні з аденоміозом, порівняно з пацієнткамі без аденоміозу, вказує на доцільність! Застосування у даної категорії Хворов радикального методу лікування - гістеректомії.

5. Виконання гістероскопічної абляції ендометрія у Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами матки, ускладненімі постге-морагічною анемією, з метою ліквідації мено-, метрорагій та підготовкі до планової гістеректомії дозволяє знізіті крововтрату и нормалізуваті показатели червоної крови течение 4 міс у 100% Хворов Із довжина порожніні матки менше 9 см, у 94,4% - від 9 до 12 см и у 73,3% - понад 12 см.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ працюю

За темою дисертації

1. Гладчук І. З., Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні гіперпластічніх процесів ендо- та міометрія // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 26-28.

2. Шитова Г. В., Рибін А. І., Каштальян М. М. Абляція ендометрія при постгеморагічніх анеміях внаслідок мено-, метрорагій у жінок, Які потребують гістеректомії // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 4. - С.75-77.

3. Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія у лікуванні Хворов з поєднанімі гіперпластічнімі процесами матки // Репродуктивне здоров'я жінки. - 2007. - № 2. - С. 168-171.

4. Деклараційній патент № 16215 (UA). А61 N1 / 06; A61 B17 / 42. Способ передопераційної підготовкі жінок з постгеморагічною анемією, Які потребують гістеректомії (Запорожан В. М., Гладчук І. З., Шитова Г. В., Каштальян М. М.) // Одеський державний медичний університет. - Заявл. 03.04.2006; опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.

5. Каштальян М. М. Віддалені результати електроабляціі ен-дометрія при ендометріальних гіперплазія // Матеріали конф. "Студентська медична наука 2001". - М., 2001. - С. 69.

6. Каштальян М. М. ND-YAG-лазерна і ВЧ-електроабляція при гіперпластичних процесах ендометрія: порівняльне дослідження // Збірник тез доповідей "Санкт-Петербурзькі наукові читання - 2002". - СПб., 2002. - С. 143.

7. Каштальян М. М. Гістероскопічна абляція ендометрія з ЗАСТОСУВАННЯ ND-YAG лазера, ВЧ-електро- та кріохірургії: порівняльне дослідження // Тези доповідей Студентської Наукової конференции. - Іва-но-Франківськ, 2002. - С. 45-46.

8. Каштальян М. М. Лікування гіперпластичних процесів ендометрія із застосуванням різних гістероскопічних хірургічних методик // Матеріали конф. "Студентська медична наука 2002". - М., 2002. - Ч. 1. - С. 83.

9. Каштальян М. М. Лікування гіперпластічніх процесів ендометрія з ЗАСТОСУВАННЯ різніх гістероскопічніх хірургічніх методик // Тези доповідей студент. конф. "Молодь - медицині майбутнього". - Оді-са, 2002. - С. 89-90.

10. Каштальян М. М. Гістероскопічна абляція ендометрія із застосуванням різних методик: порівняльне дослідження // Матеріали студентської конференції. - Мінськ, 2002. - С. 71.

11. Каштальян М. М. Порівняльний аналіз ефективності аблятівних методів при мено, метроррагіях, обумовлених гіперпластичними процесами ендометрія // Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. "Санкт-Петербурзький науковий форум - 2003". - СПб .: Спбгму, 2003. - Т. 1. - С. 6-7.

12. Шитова Г. В., Рибін А. І., Каштальян М. М. Абляція ендометрія як метод передопераційної підготовкі до планованої гістеректомії у хворого з постгеморагічною анемією внаслідок мено-, метрорагій // Матеріали IV ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ конференции з гінекологічної ендоскопії. - Одеса, 2003. - С. 83.

13. Гладчук І. З., Назаренко О. Я., Каштальян М. М. Вагінальний доступ при консервативної міомектомії // Репродуктивне здоров'я жінки. - 2005. - № 1. - С. 217-218.

14. Гладчук І. З., Назаренко О. Я., Каштальян М. М. Вагінальний доступ при консервативної міомектомії // Матеріали конференции "Вагінальна хірургія - сегодня и завтра". - Вінниця, 2005. - С. 10-12.

Анотація

Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні Хворов з по - єднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

Близько 25,7% пацієнток гінекологічніх стаціонарів страждають на гіперпластічні процеси матки, Із них более половини ма ють поєднану патологію. Тому розробка органозберігаючіх методів хірургічного лікування з Використання гістероскопії в даного випадка є Надзвичайно актуальною. Автор Аналізує результати проведення лікування 225 жінок, что страждають на поєднані гіперпластічні процеси ендо- та міометрія, з Використання гістероскопічної абляції, резекції та Комбінованої парціальної абляції й резекції ендометрія. Комбінована методика дозволила знізіті частоту інтраопераційніх и ранніх післяопераційніх ускладнень удвічі порівняно з групою жінок, Яким вікорістовувалі абляцію, та почти в 2,5 рази порівняно з резекцією ендометрія. При вікорістанні абляції та Комбінованої методики, На Відміну Від пацієнток, Яким віконувалі резекцію ендометрія, що не спосте-рігався у післяопераційному періоді Біль внизу живота, что вінікає внаслідок подразнення очеревіні рідіною, яка попала під час гісте-роскопічного втручання в черевну порожніну. Ефективність гістеро- скопії при поєднаній гіперплазії ендо- та біометрія (Досягнення Амено-реї та гіпоменореї) становила від 91,2% у групі абляції до 94,6% у групі Комбінованої методики.

Ефект БУВ відсутнім у 6 Хворов, Яким віконувалі абляцію, у 5 осіб после резекцїї та 4 Хворов, якіх піддавалі комбінованій терапії. У більшості ціх жінок розміри матки перевіщувалі 12 тіжнів вагітності чи БУВ Виявлення аденоміоз. Розроблено способ передопераційної підготовкі жінок Із постгеморагічною анемією, Які потребують проведення гістеректомії, захищений патентом України. Предложено алгоритм ведення Хворов Із поєднанімі гіперпластічнімі процесами ендо- та міометрія.

Ключові слова: гістероскопія, абляція, резекція ендометрія, комбіно-вана методика, поєднані гіперпластічні процеси ендо- та міометрія.

АНОТАЦІЯ

Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

До 25,7% пацієнток гінекологічних стаціонарів страждають гіперпластичними процесами матки, з них більше половини мають поєднану патологію. Питання розробки органозберігаючих методів хірургічного лікування з використанням гістероскопії в даному випадку представляються надзвичайно актуальними.

Існує безліч різновидів гістероскопічних і негістероскопіческіх малоінвазивних методик, застосовуваних для лікування гіперпластичних процесів з використанням алюмоіттрій гранатового лазера, ВЧ-електрохірургії, а також альтернативні варіанти подібних операцій - кріодеструкція, балонна термотерапія, система "ВЕСТА", мікрохвильова техніка та ін. Кожен метод має свої переваги, недоліки і відрізняється особливостями впливу на слизову оболонку матки. Але основними залишаються гістеро-резектоскопіческіе методи.

Автор аналізує результати проведеного лікування 225 жінок, які страждають поєднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія, з використанням гістероскопічних абляції, резекції та комбінованої часткової абляції і резекції ендометрія.

Гістероскопічна абляцию і резекцію ендометрія виконували типово (Запорожан В. Н., 1999). Комбінована методика здійснювалася наступним чином. Проводили спочатку кулястим або циліндричним електродом в режимі коагуляції абляцию області гирл маткових труб (найбільш тонких ділянок). Це допоможе уникнути потрапляння промивної рідини в черевну порожнину і знижує ризик перфорації матки. Потім міняли електрод на петлю і в режимі різання проводили резекцію ендометрія задньої, передньої стінок і дна матки на глибину 3-4 мм.

Спочатку иссекали поліпи або міоматозного вузли (якщо вони були) петльовим електродом, віддалену тканину посилали на гістологічне дослідження окремо.

При технічних труднощах виконання гістероскопії (рубцо- ші деформації порожнини матки, множинні міоми), наявності супутньої патології внутрішніх жіночих статевих органів (субсерозний міоматозний вузол, оперативна патологія придатків) операції виконувалися під лапароскопічним контролем або симультанно.

Комбінована методика дозволила знизити частоту інтраопе-раціонних і ранніх післяопераційних ускладнень в 2 рази в порівнянні з групою, в якій застосовували абляцию, і практично в 2,5 рази - у порівнянні з групою, в якій застосовували резекцію ендометрія. При застосуванні абляції та комбінованої методики на відміну від пацієнток, яким виконувалася резекція ендометрія, не спостерігалося в післяопераційному періоді біль внизу живота, що виникає внаслідок подразнення очеревини рідиною, що потрапляє під час гістероскопічного втручання в черевну порожнину.

При лікуванні поєднаної патології ендо- та міометрія, що супроводжується мено- і метрорагії, позитивним результатом вважали досягнення аменореї і гіпоменорее. Ефекту аменореї вдалося досягти у 45 (66,2%) хворих І групи, у 65 (77,4%) - ІІ і у 58 (79,5%) - ІІІ групи. Гіпоменорею констатували в 17 (25,0%), 14 (16,7%) і 11 (15,1%) випадках відповідно. Таким об-разом, ефективність гистероскопии при поєднаної гіперплазії ендо- та міометрія (досягнення аменореї і гіпоменорее) склала від 91,2% в групі абляції до 94,6% в групі комбінованої методики.

Ефект був відсутній у 6 (8,8%) хворих, у яких застосована абляція, у 5 (5,9%) пацієнтів, яким виконана резекція, і 4 (5,4%) хворих, яким застосовувалася комбінована методи-ка. У більшості таких жінок розміри матки перевищували 12 Не-дель вагітності (5 (33,3%)) або був виявлений аденоміоз (13 (86,7%)).

Розроблено спосіб передопераційної підготовки жінок з постгеморрагической анемією, які потребують проведення гістеректомії, захищений патентом України.

Запропоновано алгоритм ведення хворих з поєднаними гіперплас-тическими процесами ендо- та міометрія.

Ключові слова: гістероскопія, абляція, резекція ендометрія, комбінована методика, поєднані гіперпластичні процеси ендо- та міометрія.

ABSTRACT

Kashtalyan MM Hysteroscopic surgery in treatment of patients the combined hyperplastic processes of endo- and myometrium. - A manuscript.

Thesis for candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology. - The Odessa State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2008.

About 25.7% of patients of gynecologica l clinics suffer from hyperplastic processes of the uterus, more than half of them have the combined pathology. The development of organ-saving methods of surgical treatment with the use of hysteroscopy appears extremely actual. The author analyses the results of treatment of 225 women with combined hyperplastic processes of endo- and myometrium with the use of hysteroscopic ablation, resection and combined partial ablation and resection of the endometrium. The combined method allowed to decrease the incidence of interoperative and early postoperative complications 2 times as much as compared to the ablation group, and almost 2.5 times as much - the resection group.

Efficiency of hysteroscopy at combined hyperplasia of endo- and myometrium was from 91.2% with ablation to 94.6% with the combined method.

There was no effect in 6 patients of the ablation group, in 5 - of the resection group and 4 patients of the combined group. In the majority of these patients the sizes of the uterus exceeded 12 weeks of pregnancy or ade-nomyosis was revealed. The method of preoperative preparation to hysterectomy by using hysteroscopic ablation for women with hemorrhagic anemia is developed. The algorithm for treatment of women with combined hy-perplastic processes of endo- and myometrium is suggested.

Key words: hysteroscopy, ablation, resection of the endometrium, combined method, combined hyperplastic processes of endo- and myometrium.



  • ГІСТЕРОСКОПІЧНА Хірургія
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ працюю

  • Скачати 37.65 Kb.