Генералізований пародонтит и пародонтоз: Маркери спадкової схільності, патогенетичні Механізми метаболічних порушеннях та їх комплексна корекція






    Головна сторінка





Скачати 96.69 Kb.
Дата конвертації29.11.2017
Розмір96.69 Kb.
Типреферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ медичних наук України»

УДК 616.314.17 - 008.1 + 575.1 + 616.008.9 + 616.31-08

Генералізований пародонтит І ПАРОДОНТОЗ: маркери СПАДКОВОЇ СХІЛЬНОСТІ, патогенетичні Механізми метаболічних порушеннях ТА ЇХ КОМПЛЕКСНА корекція

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступенів

доктора медичний наук

Одеса - 2008


Дісертацією є рукопис

Робота виконан у Державному віщому навчальному закладі «Івано-Франківський державний медичний університет» МОЗ України.

Науковий консультант:

доктор медичний наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця »МОЗ

України, м. Київ, професор кафедри терапевтічної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичний наук, професор Дєньга Оксана Василівна, Державна установа "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса, завідувач відділення стоматології дитячого віку

- доктор медичний наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри терапевтічної стоматології факультету післядипломної освіти

- доктор медичний наук, професор Петрушанко Тетяна Олексіївна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, професор кафедри терапевтічної стоматології

Захист состоится «21» Квітня 2008 р. про 13.00 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланій «20» березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Переважання в структурі стоматологічних хвороб захворювань пародонту, часто Виникнення їх у молодому віці, Схильність до прогресування, что спричиняє Втрата зубів и соціальну дезадаптацію хворого, зумовлює Актуальність Вивчення даної проблеми. В Україні їх діагностують у 50-80% молодих и у 100% населення после 40 років (Косенко К.М., 1994; Мазур І.П., Поворознюк В.В., 2002). Це спрічінене Вплив чисельності факторів на Виникнення и розвиток хвороб пародонта, відсутністю донозологічної діагностики, что унеможлівлює! Застосування ранніх профілактичних ЗАХОДІВ та зніжує ефективність консервативних методів терапії (Заболотний Т.Д., 1992; Смоляр Н.І., 1995; Данилевський М.Ф. , Борисенко А.В, 2000; Хоменко Л.А., Остапко О.І., Біденко Н.В, 2006; Komman К.S., LoeH., 1993).

Досліджено, что розвиток захворювань пародонту зумовленій поєднаною дією різніх екзогенніх та ендогенніх чінніків и пускових механізмів (Куцевляк В.Ф., 1995; Білоклицька Г.Ф., 1996; Політун А.М., 1996; Петрушанко Т.А., 2001; NеwmanM.G., 1997; VasceD., 2005). Встановлен їх належність до МУЛЬТИФАКТОРНОЇ хвороб, Які є результатом поєднання Спадкового и середовищних чінніків, однак співвідносну роль ціх чінніків Вівче недостатньо (HearchA.C. Etal., 1997; StrakaM., 2003; KinaneD.F., ShibaH., HartT.C. , 2005). Нез'ясованими залиша питання про тип Успадкування хвороб пародонту, їх генетичний зв'язок между собою (SuzukiA. Etal., 2004), водночас Вивчення ціх механізмів за дерматогліфічнімі (ДГ) Показники та асоціаціямі з різнімі антигенами систем крови дозволити Розробити Критерії їх ранньої діагностики .

Відомо, что у хворого на генералізований пародонтит (ГП) порушуються всі види обміну: білкового, жирового, вуглеводного (Борисенко А.В., 1992; Грудянов А.І., Москальов К.Є., 1997), змінюється мінеральній гомеостаз (Тарасенко Л.М., 2003; Горбачова І.А., Кірсанов А.І., Орєхова Л.Ю., 2003; SewonL.A. etal., 1995; PetrovichJu.A. etal., 1996) и процеси мінералізації кісткової тканини (Мазур І.П., 2003; Чумакова Ю.Г., 2006; SigelA., Sigel Н., 2000), а такоже змінюється Активність різніх ферментних систем (Барабаш Р.Д., 1981; Лемецкая Т.І., Померанцева Е.Н., Воложин А.І., 1983; Борисенко А.В., 1992; Білоклицька Г.Ф., 1996). Даних про Порушення обмінніх процесів при пародонтозі практично немає. У вінікненні и розвитку хвороб пародонту Певна роль відіграє вільнорадікальне окиснення (Воскресенський О.Н., Ткаченко Е.К., 1991; Ярова С.П, Осипенкове Т.С., 2001; Герелюк В.І., 2001; MyndyG.R ., 1991; PageR.C., 1991), імунні Порушення, зокрема Зміни цитокінового профілю (Мащенко І.С., Самойленко А.В., 2001; GravesD.T., 1999; BartovaJ., 2000; StrakaM., 2001. ; DeschnerJ., 2003). Проти Сумісна дія назвою чінніків, а такоже ендогенної інтоксікації Вівче недостатньо, и це обмежує уявлення про роль Спадкового и середовищних факторів у розвитку хвороб пародонту.

Незважаючі на певні успіхі! Застосування традіційніх методів лікування ГП Із Використання протімікробніх и протізапальніх препаратів, у зв'язку з недостатньою ефектівністю и побічнімі діямі їх, останнімі рокамі віддають предпочтение засоби природного походження (Левицький А.П., 2005; Назарян Р.С., 2006; LoescheW.J., GrossmannN., GiardanoJ., 1993; GoodsonJ.M., 1994; WalkerC.B., 1996; MariottiA., MonrolP.J., 1998). ! Застосування натуральних препаратів спріяє відновленню порушених гомеостазу и нормалізації метаболічних процесів (Зубачик В.М., 1998; Волік Н.А., Білокліцька Г.Ф., 1999; Горохівський В.Н., Дєньга О.В., 2002; Косенко До В.М.., Городенко Е.А., Макаренко О.А., 2002). Тому розробка Нових способів лікування хвороб пародонта з їх Використання є доцільною та актуальною.

Зв 'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дісертаційна робота Виконала відповідно до плану КОМПЛЕКСНОЇ науково-дослідної роботи кафедри стоматології ФПО Івано-Франківського державного медичного університету "Комплексні методи діагностики, ПРОФІЛАКТИКИ та лікування стоматологічних захворювань населення Івано-Франківської області" (№ ДР 0103U001013). Автор булу безпосереднім виконавцями фрагмента Наукової роботи.

Мета и завдання дослідження. Метою дослідження є Підвищення ефектівності ранньої діагностики, ПРОФІЛАКТИКИ и лікування захворювань пародонту Шляхом розробки патогенетично обгрунтованого способу терапії ДП на основе Вивчення маркерів спадкової схільності до Виникнення та розвитку ДП и пародонтозу, метаболічних та іменних механізмів їх реализации.

Для Досягнення мети визначили следующие завдання:

1. Оцініті роль генетичної схільності до розвитку захворювань тканин пародонта на основе комплексного клініко-генетичного обстеження Хворов за Показник дерматогліфів та асоціацій систем крови АВ0 и резус.

2. Дослідіті функціональний стан генотипу осіб, Хворов на ДП и пародонтоз, за ​​цитогенетичний характеристикою інтерфазних ядер соматичних клітін.

3. Вівчіті вміст основних остеотропних біометалів у крови и ротовій рідіні Хворов на ДП и пародонтоз.

4. Оцініті дінаміку актівності металоферментів и металозалежніх ферментів у сіроватці крови Хворов на ДП (перелогових від перебігу та ступенів его развития) и пародонтоз.

5. Вівчіті стан прооксидантно-антиоксидантної системи при хвороби пародонту за Показник перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), актівності ферментів-антіоксідантів, уровня ендогенної інтоксікації.

6. Оцініті Зміни цитокінового профілю Сироватко крови и ротової Рідини та їх Вплив на розвиток, Активність перебігу и важкість ГП.

7. Розробити и впровадіті в практику етіологічно та патогенетично обгрунтований способ комплексного лікування ГП и Встановити его лікувально-профілактічну дію на підставі Вивчення клінічніх, цитогенетичних, біохімічніх та імуноферментніх показніків у найближче та віддаленіх термінах спостереження.

Об'єкти дослідження - генотип осіб, Хворов на ДП и пародонтоз, зміни вмісту остеотропних біометалів, актівності металоферментів и металозалежніх ферментів, а такоже прооксидантно-антиоксидантної системи та цитокінового профілю у хворого на ДП и пародонтоз.

Предмет дослідження -клініко-генетичні, біохімічні та імунні Маркери Виникнення, розвитку и перебігу ГП и пародонтозу; ефективність комплексного лікування ГП Із Використання препарату "Спіруліна".

Методи дослідження: Для визначення стану пародонту й ефектівності лікування проведено нове Стоматологічне обстеження. Для з'ясування роли спадкової схільності до ДП и пародонтозу Використана генетичні методи. Із метою встановлення роли метаболічних порушеннях на Рівні клітін, тканин та ОРГАНІВ застосувались цітогенетічні и біохімічні дослідження. Для Виявлення іменних змін у разі ГП здійснілі імуноферментні дослідження. Для опрацювання результатів, побудова алгоритмів прогнозування Виникнення захворювань и лікування ГП провели статистичні дослідження (кластерний, діскрімінантній, кореляційній и факторний аналізи).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше сформульовано нову концепцію роли Спадкового Чинник у вінікненні и розвитку ДП и пародонтозу на підставі комплексного Вивчення генетичних, метаболічних та іменних маркерів ціх хвороб и доведено доцільність їх использование для ранньої діагностики и прогнозом перебігу.

Для Вивчення Спадкового механізмів розвитку ДП и пародонтозу Вперше застосовано дерматогліфічній метод дослідження за Розширення Показники (пріорітетність підтверджується деклараційнім патентом України на Винахід № 47692 від 23.07.2001). С помощью комплексного математичного АНАЛІЗУ ДГ показніків Вперше Виявлено основнову роль генетичного Чинник у вінікненні та розвитку пародонтозу и СПІЛЬНЕ значення Спадкового та середовищних чінніків в етіології и патогенезі ГП. Доведено значення асоціацій антігенів груп крови систем АВ0 и резус у вінікненні ДП и пародонтозу, показано значення Певного розподілу антігенів у їх розвитку у чоловіків та жінок. На підставі Вивчення опису генетичних маркерів розроблено Нові Критерії для доклінічної діагностики, прогнозу розвитку та діференціювання ДП и пародонтозу.

Дослідженнямі транскріпційно-трансляційніх процесів у геномі соматичних клітін Вперше доведено наявність метаболічних порушеннях на клітінному Рівні при пародонтозі, підтверджено їх роль у патогенезі ГП за Розширення аналізом цитогенетичних показніків, зокрема п'яти індексів каріограм (еухроматіну - ЕХ; індексу хроматізації - ІХ; нуклеолярного індексу - НІ; статево хроматину - СХ; морфологічно зміненніх ядер - МЗЯ) та інтегральнім Показники функціонального стану геному (ФСГ). Це дало змогу оцініті структурно-функціональні Порушення в інтерфазних клітінах на всех етапах реализации спадкової информации та віявіті об'єктивні показатели для діагностики и діференціації хвороб пародонту, а такоже для встановлення варіантів перебігу и ступенів розвитку ГП.

Вивчення динаміки вмісту остеотропних біометалів, особливо заліза, цинку и МІДІ (Які вплівають на експресію генів, зокрема синтез ДНК, РНК и Білка) у крови и ротовій рідіні Хворов на ДП и пародонтоз, дозволило Розробити маркери для їх діференційної діагностики та Вперше Встановити стан мінерального обміну при пародонтозі. У реализации спадкової схільності важліве значення ма ють Порушення актівності ферментів Сироватко крови, які відповідають за Різні види обміну: металоферментів-антіоксідантів - каталази, церулоплазміну (ЦП), насіченість трансферину залізом (ТФ); металозалежніх ферментів - лактатдегідрогеназі (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ) и кіслої фосфатази (КФ). Встановлен, что Порушення антиоксидантної захисту у хворого на ДП виробляти до розвитку синдрому ендогенної інтоксікації, Який проявляється достовірнім підвіщенням вмісту середньомолекулярніх пептидів (СМП) у сіроватці крови та ротовій рідіні. Віявлені відхилення свідчать, что ЦІ Зміни є загально патогенетичним механізмом прогресування хвороби.

Виникнення и розвиток ДП зумовлені дисбалансом системи цитокінів, что доведено Досліджень уровня прозапальних цитокінів - фактора некрозу пухлина альфа (ФНП-α), інтерферону гама (ІФН-γ), інтерлейкіну 12 (ІЛ-12) та протізапального інтерлейкіну 4 (ІЛ-4) , які відповідають за Різні ланки імунітету.Виявлено, что підвіщеній вміст ФНП-α, ІФН-γ, ІЛ-12 та зниженя рівень ІЛ-4 у сіроватці крови и ротовій рідіні зумовлюють Виникнення запального процесса в пародонті та Активність его перебігу.

Встановлен суттєве Порушення метаболічних процесів на клітінному, тканини й органному рівнях та їх доля у патогенезі ГП и пародонтозу. Предложено нову схему взаємозв'язків между маркерами генетичної схільності до ДП и пародонтозу та алгоритми їх етіології и патогенезу.

Розроблено, патогенетично обгрунтовано й апробовано новий способ комплексного лікування ГП Із Використання мікроводорості "Спіруліна" як джерела вітамінів, мікроелементів (МЕ), вісокоякісного Білка та значної кількості Біологічно активних Речовини Із генопротекторною, антиоксидантною, адаптогенів та імуномодулюючою дією (деклараційній патент України на Винахід № 47692 від 23.07.2001), что зменшує ризики реализации спадкової схільності до хвороби. Клініко-лабораторними дослідженнямі доведено скроню ефективність лікування ГП Із Використання спіруліни як компонента КОМПЛЕКСНОЇ терапії, яка підтверджена позитивною дінамікою клінічніх, цитогенетичних, біохімічніх та іменних показніків у безпосередніх та віддаленіх термінах после лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Підтверджено роль Спадкового Чинник у розвитку ДП и пародонтозу. Предложено методи доклінічної діагностики генетичної схільності до ДП и пародонтозу с помощью простих и доступні ДОСЛІДЖЕНЬ ДГ показніків та асоціацій груп крови систем АВ0 и резус, Які дають змогу Здійснювати первинний профілактику хвороб пародонту. Доведено, что реалізація спадкової схільності відбувається за рахунок метаболічних порушеннях як на Рівні клітін, так и на Рівні тканин, ОРГАНІВ та організму загаль. Розроблено Критерії діагностики ДП и пародонтозу за цитогенетичний, біохімічнімі та імуннімі Показники, Завдяк Яким здійснюється їх діференційна діагностика, а такоже встановлюється перебіг и степень ДП. ЦІ дані водночас є маркерами для ОЦІНКИ ефектівності ПРОФІЛАКТИКИ и лікування хвороб пародонта.

Предложено новий способ комплексного лікування ГП, Який має етіологічну и патогенетичну дію, усуває метаболічні Порушення в організмі загаль и в пародонті зокрема та спріяє Загальне оздоровлення пацієнтів и Досягнення стійкої ремісії ГП. Доведено скроню ефективність розроблення комплексу, яка проявляється Утримання досягнуть відразу после лікування результатів Упродовж 6 - 24 місяців и СКОРОЧЕННЯ терміну лікування.

Отрімані результати роботи реалізуються на практике у терапевтичних відділеннях стоматологічних поліклінік: Київської міської, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького и Полтавської обласної; стоматологічній поліклініці Вінницького міського клінічного стоматологічного центру; стоматологічній клініці національного медичного університету ім. О.О. Богомольця; відділі захворювань пародонту Інституту стоматології АМН України (м. Одеса); Харківських стоматологічних поліклінік - обласній и №7 Дзержинського району; міській Дитячій стоматологічній поліклініці № 2 м. Дніпропетровська, стоматологічних поліклініках м. Івано-Франківська: обласній, міській, Дитячій та поліклініці Івано-Франківського державного медичного університету.

Результати дослідження Використовують у лікувальному и навчальному процесах кафедр терапевтічної стоматології: Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Луганського державного медичного університету, Білоруського державного медичного університету (3-ої кафедри), Донецького державного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Харківського державного медичного університету та Української медичної стоматологічної академии; кафедр: стоматології ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського; дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академии; дитячої стоматології та біології з курсом медичної генетики Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача є Основним и Полягає у проведенні інформаційного поиска та АНАЛІЗУ Наукової літератури за цією проблемою.Більше, віборі напрямку, ОБСЯГИ и методів дослідження, формулюванні мети и Завдання, візначенні контингенту Хворов. Основним є внесок автора у клініко-лабораторні, цітогенетічні, біохімічні та імунні дослідження, розробка та апробацію нового способу лікування Хворов на ДП, аналіз и узагальнення одержаних результатів, формулювання вісновків. Автором сформувати базу Даних, проведено їх статистичний обробка, оформлено дісертацію. У наукових розробка, что вісвітлені у статтю, опублікованіх спільно зі співавторамі, доля здобувача є визначальності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідаліся на: науково-практічній конференции "Стоматологія На межі тисячоліть" (Одеса, 2000); науково-практичних конференціях "Ліки - людіні" (Харків, 2001., 2001); ІІ національному з'їзді фармакологів України "Сучасні ліки - ХХІ століття" (Дніпропетровськ, 2001); VІІІ Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002); ІІІ з'їзді медичний генетіків України (Львів, 2002); Російському науковому форумі "Стоматологія нового тисячоліття" установчого з'їзду Національної Асоціації працівників стоматологічного освіти (Москва, 2002); Всеукраїнській науково-практічній конференции "Сучасні підході до лікування та ПРОФІЛАКТИКИ основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 2003); міжнародній науково-практічній конференции "Сучасні проблеми терапевтічної стоматології" (Київ, 2004); міжнародній науково-практічній конференции "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 2004); ІІ (ІХ) з'їзді АСУ (Київ, 2005); науково-практічній конференции "Актуальні проблеми пародонтології" (Одеса, 2005); науково-практічній конференции "Сучасні технології щелепно-ліцевої хірургії и хірургічної стоматології" (Івано-Франківськ, 2005); міжнародній науково-практічній конференции "Сучасні Досягнення пародонтології, імплантології та остеології" (Одеса, 2007); Всеукраїнській науково-практічній конференции (Полтава, 2007); науково-практічній конференции з міжнародною участю "Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра" (Харків, 2007); обласних конференціях осередку АСУ Івано-Франківської області (Івано-Франківськ, 2000-2007).

Публікації. За темою дисертації Опубліковано 37 наукових праць, среди якіх 24 - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (15 - одноосібніх; 9 - у співавторстві), 9 публікацій у наукових Часопис, збірніках, тезах з'їздів и конференцій. Отримав 2 деклараційні патенти України на Винахід, бачено 2 інформаційних листки.

ОБСЯГИ и структура дисертації. Загальний ОБСЯГИ роботи складає 520 сторінок Друкований тексту, основний Зміст виклади на 308 страницах. Дисертація складається зі вступления, Огляду літератури, 6 розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ и узагальнення результатів дослідження, вісновків, практичних рекомендацій, списку цітованої літератури, Додатків. Список літератури містіть 586 джерел, Із них 354 - вітчізняніх, 232 - зарубіжніх.

Основні ЗМІСТ

Об'єкти и методи дослідження. Обстежено 971 пацієнта (435 чоловіків и 536 жінок) без соматичних захворювань за Єдиною схемою, среди них - 793 (81,69%) Хворов на ДП; 69 (7,11%) - на пародонтоз и 108 (11,12%) - здорових, ВІКОМ від 19 до 45 років. Обстеження включало збір анамнезу, визначення стоматологічного статусу за загальнопрійнятою методикою, а такоже розрахунок індексів: гігієні (ІГ) за Green- Vermillion, РМА за Parma, Kцtschke (ІК), Ramfiord (ІР), проба Шіллєра-Пісарєва (Ш-П), числа Свракова (НС) та вимірювання глибин пародонтальних Кишеня (ПК).

Генетичні дослідження базуваліся на аналізі маркерів спадкової схільності - ДГ показніків (за методом Т.Д. Гладковою, 1966, у модіфікації Л.Є. Ковальчук и М.В. Бондаренко, 1997) та асоціацій ДП и пародонтозу з антигенами груп крови систем АВ0 и резус за рекомендаціямі Ф. Фогеля, А. Мотульські (1989). Досліджувалі ДГ Відбитки 569 осіб: 160 Хворов на ДП чоловіків и 249 жінок, 34 Хворов на пародонтоз чоловіків и 35 жінок; 43 здорових чоловіків и 48 жінок. Групи крови визначавши у 472 пацієнтів: 78 здорових (34 чоловіків и 44 жінок), 353 Хворов на ДП (179 чоловіків и 174 жінок) и 42 Хворов на пародонтоз (23 чоловіки и 19 жінок).

Цітогенетічні дослідження включали Вивчення показніків ФСГ: індексів ЕХ, ІХ, НІ, СХ та МЗЯ, а такоже інтегрального № сертифіката № ФСГ за каріограмамі з букального епітеліоцитів (Дишловий В.Д., 1975; Ганіна К.П., 1980; Челідзе П.В. , Зацепіна О.В., 1988). Всього обстежено 322 особи: 228 Хворов на ДП (133 чоловіків и 95 жінок), 38 Хворов на пародонтоз (22 чоловіки и 16 жінок) и 56 здорових (по 28 чоловіків и жінок).

Біохімічні дослідження крови и ротової Рідини провели у 337 осіб. Визначавши вміст біометалів кальцію, заліза, МІДІ, цинку и марганцю на атомно-адсорбційному спектрофотометрі С-115 ПК за Інструкцією виробника (АТ "Селмі", Суми). У сіроватці крови досліджувалі Активність металоферментів-антіоксідантів: кількісне визначення каталази - за методикою А.Н. Баха и С.В. Зубкової (Бабенко Г.О., 1968); насіченість ТФ залізом та Активність ЦП - за методикою Г.О. Бабенка, 1968; а такоже металозалежніх ферментів - ЛДГ и ЛФ -із Використання стандартних наборів біотестів та методики фірми Lachema (Чехія), а КФ - фірми "Simko Ltd" (Львів). Спектрофотометричного методом визначили стан ПОЛ: вміст дієновіх кон'югатів (ДК) (В.Б. Гаврилов, А.Р. Гаврилова, Н.Ф. Хмара (1988) и тіобарітуровокісліх (ТБК) активних продуктів за тестом Із 2-тіобарбітуровою кислотою ( Коробейникова Е.Н., 1989) у сіроватці крови. Рівень ендогенної інтоксікації при ДП виявляв за вмістомСМП у сіроватці крови та ротовій рідіні. Оцінювалі Показник абсорбції в ультрафіолетовому Світлі при довжіні Хвилі 254 нм и 280 нм за методикою Н.І. Габрієляна і в .І. Липатовой, 1984. Імуноферментнім методом Вивчай вміст цитокінів ФНП-α, ІФН- , ІЛ-12 та ІЛ-4 у сіроватці крови та ротовій рідіні 64 Хворов на ДП и здорових за реактивами и методиками фірми-виробника ( "Diameb", Франція).

Для лікування відбіралі соматичного здоров'я пацієнтів, Хворов на ДП хронічного и обострения перебігу початкових, І і ІІ ступенів, якіх Було поділено на две групи: до ОСНОВНОЇ (І) увійшлі пацієнті, в комплексному лікуванні якіх, кроме базової терапії, вікорістовувалі розроблення нами способ Із ЗАСТОСУВАННЯ препарату "Спіруліна" (ВАТ "ХФЗ" Червона зірка ", м. Харків; Реєстраційне посвідчення Р.0600 / 01891); до контрольної (ІІ) - Хворі, Яким застосовувалі лишь базову терапію з включенням препарату "Мульти-табс". У комплексному лікуванні ГП спіруліну ми застосувались Вперше (Деклараційній патент України на Винахід № 47692 від 15.07.2002). После традіційної базової терапії Хворов І групи (223 осіб) прізначалі спіруліну всередину по 1,0 г 3 рази на добу после їжі; курс лікування Склаві 4 тіжні. Для аплікацій та інстіляцій ex tempore готувалі пасту таким чином: на скляній пластінці замішувалі гранули спіруліни та порошок ентеросорбенту "Силлард П" (1: 1) Із 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату. Пасту Якуб Накладал на 20-25 хв, курс лікування Склаві 6-8 процедур, Які здійснювалі через 1-2 дні. 108 Хворов ІІ групи всередину прізначалі мульти-табс, а місцевого вікорістовувалі іммоблізованій на сорбенті "Силлард П" 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату. Курс лікування за трівалістю НЕ відрізнявся від такого у Хворов ОСНОВНОЇ групи. Оцінку ефектівності здійснювалі порівняльнім аналізом клінічніх, цитогенетичних, біохімічніх та імунологічних показніків до и после лікування та через 6, 12 и 24 місяці. Кожні 6 місяців Хворов оглядалі и проводили підтрімуючу терапію: професійну гігієну и за необхідності - курс місцевого лікування. Усім Хворов через рік прізначалі повторно курс препаратів усередіну, а у разі ГП ІІ ступенів ще й місцеву підтрімуючу терапію.

Статистичний обробка Отримання результатів здійснювалі с помощью прикладних програми (пакет «STATISTICA 6.0 »). Матеріал обробляємих методами опісової статистики и застосувались метод АНАЛІЗУ Відмінності з Використання t-крітерію Ст'юдента, а такоже Кластерний, діскрімінантній, кореляційній (вікорістовувалі КОЕФІЦІЄНТИ Пірсона и Спірмена) та факторний аналізи.

Результати дослідження та їх Обговорення. У здорових, Хворов на ДП и пародонтоз Вівче 32 найінформатівніші ДГ показатели. Діскрімінантнім аналізом доводили належність досліджуваніх осіб до клінічно визначених нами виборок. Встановлен, что при зіставленні вибірок "здорові - ДП" правільність занесення чоловіків у відповідні групи склалось 96,4% (у здорових) та 92,4% (у хворого на ГП), а в жінок - 100% и 97,4% відповідно . У випадка дослідження "здорові - пародонтоз" відповідність зарахування пацієнтів у групи склалось: у здорових чоловіків - 78,4%, у жінок - 67,4%, а у хворого на пародонтоз - відповідно 82,4% та 97,1%. Узгодження клінічніх и ДГ Даних относительно розподілу пацієнтів за діагнозамі свідчіть про скроню діагностічну Надійність ДГ методу, особливо при діагностіці пародонтозу. Отже, діскрімінантній аналіз ДГ показніків может буті використаних для доклінічної діагностики ДП и пародонтозу. Досліджень парних коефіцієнтів кореляцій кожної Із ДГ характеристик у всех обстеження Виявлено різну Кількість сильних и Середніх взаємозв'язків: у здорових, Хворов на ДП и пародонтоз чоловіків - 101, 73 и 108, а в жінок - 100, 81 и 198 відповідно. Це вказує на суттєвий Вплив Спадкового фактора на Виникнення и розвиток хвороб пародонта, особливо пародонтозу у жінок. С помощью методу канонічніх кореляцій підтверджено Сильний зв'язок ДГ характеристик Із ВИНИКНЕННЯ пародонтозу (r> 0,99 у чоловіків и r> 0,97 у жінок) и середній - Із захворюванням на ДП (r> 0,39 у чоловіків и r> 0,34 у жінок). Отрімані результати доводять, что пародонтоз Належить до захворювань, у вінікненні якіх спадковий Чинник є провіднім, а розвиток ДП зумовленій и Спадкового, и середовищний (например, бактеріальнім нальотом, палінням ТОЩО) факторами, Які чинять сумісну кумулятивну дію. Факторний аналізом, Який дает змогу віявіті діагностичні Критерії до ДП и пародонтозу, віділено три головні фактори, у якіх містіться примерно така ж інформація, что й у значний більшому чіслі СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Факторізація кореляційніх матриць ДГ ознака виявило їх Особливості залежних від захворювання и статі обстежуваніх осіб (чітко простежувався статево діморфізм). Встановлен найінформатівніші ДГ ознака для здорових, Хворов на ДП и пародонтоз чоловіків и жінок (домінуючі гребеневі рахунки и малюнки на пальцях рук; малюнки у міжпальцевіх проміжках; малюнки на гіпотенарі и тенарі; Закінчення ліній долоні А, В, С, Д; згінальні складки долоні ; кут atd) та доведено, что при складанні прогнозу розвитку хвороб пародонту та патенти врахуваті НЕ менше шести ДГ показніків. Отже, проведений нами комплексний математичний аналіз дозволяє з високим ступенів достовірності прогнозуваті Схильність до розвитку ДП чи пародонтозу.

При вівченні розподілу антігенів груп крови системи АВ0 среди населення м. Івано-Франківська та області встановлен суттєві Відмінності между обстеження. У здорових и Хворов на ДП чоловіків ідентіфікувалі всі групи, проти група 0 у разі ГП зустрічалася у 2,06 (p> 0,05) рази Частіше, а група АВ - у 2,72 (p <0,01) рази рідше, чем у здорових. У Хворов на пародонтоз групи АВ не виявлено, и за ЦІМ Показники смороду достовірно відрізняліся від здорових (p <0,005), а групу 0 фіксувалі у 2,07 (p> 0,05) рази Частіше. При порівнянні Даних Хворов на ДП и пародонтоз чоловіків вірогідної різниці не встановлено. У здорових жінок група АВ НЕ зустрічалася, а у разі ГП Виявлено всі групи. У Хворов на пародонтоз жінок НЕ фіксувалі групи В, что Було достовірно відміннім від здорових (p <0,005), а групу АВ, якої НЕ було у здорових, ідентіфікувалі у 12,5% осіб (p <0,005). За відсутністю групи В Хворі на пародонтоз жінки вірогідно відрізняліся від Хворов на ДП (p <0,05). У всех обстеження встановлен статево діморфізм, но если у здорових суттєву різніцю спостерігалі за двома групами - 0 и АВ, то у хворого на ДП - за трьома - 0; А і АВ, а у разі пародонтозу, - за чотірма, особливо за В і АВ. Спільною рісою для всіх Обстеження булу наявність у здорових, Хворов на ДП и пародонтоз статево діморфізму за Груп 0. За іншімі Показники гендерні Відмінності були різнімі.

За асоціаціямі груп крови систем АВ0 и Rh такоже встановлен суттєві Відмінності. Зокрема, у здорових чоловіків НЕ зустрічалі асоціацію 0 и Rh-, а у хворого на ДП були всі асоціації. При пародонтозі у чоловіків НЕ ідентіфіковано асоціацій В і Rh-; АВ и Rh + та АВ и Rh-. Найістотніші Відмінності между здоровими и хворими на ДП чоловікамі Виявлено за Асоціацією АВ и Rh +, яка визначавши при ГП у 2,84 (p <0,05) рази рідше. За пародонтозу у чоловіків суттєву різніцю зі здоровими спостерігалі за асоціаціямі 0 и Rh- (встановлювали у 13,4% Хворов и не виявляв у здорових; p <0,05) та АВ и Rh +, якої НЕ було у Хворов (p <0, 05). Показники Хворов на ДП и пародонтоз чоловіків відрізняліся за Асоціацією 0 и Rh-, яка при пародонтозі зустрічалася у 3,34 (p <0,05) рази Частіше. У здорових жінок НЕ ідентіфікувалі двох асоціацій - АВ и Rh + та АВ и Rh-, а у хворого на ДП Виявлено всі асоціації; у разі пародонтозу були відсутні Чотири асоціації: 0 и Rh-; В і Rh +; В і Rh- та АВ и Rh-. Порівняння Даних, одержаних у здорових и Хворов на ДП жінок, показало значний, проти недостовірну різніцю за асоціаціямі А і Rh- та В і Rh +. У разі пародонтозу різніця зі здоровими булу вірогідною за трьома асоціаціямі: А і Rh-, яка у 8,26 (p <0,05) рази Частіше булу у хворого; В і Rh +, что зовсім НЕ виявляв у Хворов (p <0,05) и АВ и Rh +, якої НЕ було у здорових (p <0,05). За чотірма асоціаціямі суттєву, проти недостовірну різніцю Виявлено между жінкамі, хворими на ДП и пародонтоз. У всех обстеження встановлен Значний статево діморфізм, особливо за асоціаціямі 0 и Rh + та АВ и Rh-. Отрімані результати вказують на ті, что антигени груп крови систем АВ0 и резус та їх асоціації могут буті маркерами спадкової схільності до розвитку ДП и пародонтозу, а віявлені Відмінності между хвороби є скринінг-тестами для прогнозування ризики їх розвитку и Здійснення первинної ПРОФІЛАКТИКИ (предікатівної терапії) .

Досліджень ФСГ встановлен, что ДП и пародонтоз спрічінені порушеннях процесів реализации спадкової информации, Які змінюють характер и степень конденсації хроматину в інтерфазних ядрах букального епітеліоцитів, что відображають експресію генів на Рівні хромосом. У чоловіків це проявляється істотнім зниженя індексів ЕХ (на 28,59% и 13,12%; p <0,001), ІХ (у 2,08 и 1,54 рази; p <0,001), НІ (у 1,51 и 1 , 40 рази; p <0,001) та інтегрального № сертифіката № ФСГ (у 8,57 и 4,88 рази), а такоже підвіщенням вмісту СХ (у 1,84 и 1,88 рази; p <0,001) та МЗЯ (у 2, 12; p <0,001 и 1,18; p> 0,05 рази) при ГП и пародонтозі відповідно. У жінок спостерігалі Такі ж закономірності змін показніків ЕХ, ІХ та МЗЯ. НІ за ДП Суттєво зніжувався (у 1,28 рази; p <0,01), а у разі пародонтозу - підвіщувався (у 1,31 рази; p <0,05). Кількість СХ у жінок, Хворов на ДП, зменшувалася у 1,30 (p <0,001) рази. Перебіг ГП не МАВ суттєвої залежності від структурно-функціональніх показніків каріограм, проти Порушення трансляційно-транскріпційніх взаємозв'язків зумовлювало достовірне наростання важкості ГП. Статево діморфізм проявлявся істотнішім погіршенням ФСГ у жінок: Показник МЗЯ зростан более - у 3,57 (за ГП) и 1,39 (за пародонтозу) рази; Кількість СХ у чоловіків підвіщувалася, у жінок - зніжувалася, досягаючі практично однаково показніків у хворого на ДП ІІІ ступеня обох статей. Це свідчіть про Порушення механізму регуляції експресії генів и у чоловіків, и у жінок, оскількі Х-хромосома містіть гени контролю реализации біологічної информации.

Між цитогенетичний Показники у хворого на ДП Виявлено Сильні и достовірні (р <0,005 - 0,001) кореляції: 7 позитивних - Індекси ЕХ, ІХ, НІ между собою (r> 0,99) та Із СХ жінок (r> 0,95) и между МЗЯ и СХ чоловіків (r> 0,91); 7 негативних - показатели ЕХ, ІХ, НІ Із МЗЯ (r> -0,93) та Із СХ чоловіків (r> -0,95), а такоже между МЗЯ и СХ жінок (r> -0,93). Величина пародонтальних індексів и проб та Глибина ПК у хворого на ДП тісно пов'язані зі структурно-функціональнімі порушеннях ФСГ и ма ють Сильні вірогідні кореляції: негатівні - з ЕХ, ІХ, НІ (у різніх випадка r перевіщує -0,74 - -0, 98; далі за текстом: r> -0,74 - -0,98) и СХ жінок (r> -0,76 - -0,93) та Позитивні - з МЗЯ (r> 0,79 - 0,95) и СХ чоловіків (r> 0,71 - 0,93), загаль - 42.

У всех Хворов на ДП чоловіків Інтегральний Показник ФСГ зніжувався за хронічного и обострения перебігу: при початкових Ступені - в 3,76 и 2,41; І - у 12,94 и 7,8; ІІ - у 60,38 и 53,96 рази відповідно, набліжаючісь до мінімальніх значень за ІІІ ступеня (0,19 ± 0,001 та 0,11 ± 0,001 в.о. порівняно з 25,36 ± 0,06 в.о. у здорових). При пародонтозі Показник ФСГ зніжувався у 4,88 рази. Отже, дослідження ФСГ вказує на Порушення транскріпційно-трансляційніх процесів, Які достовірно корелюють зі станом пародонту. Отрімані результати з Вивчення генетичної обтяженості относительно ДП и пародонтозу (ДГ, асоціації з антигенами груп крови систем АВ0 и резус, ФСГ) дозволили віділіті найінформатівніші Маркери захворювань пародонту (рис. 1).

Внутрішньоклітінні процеси зумовлені змінамі генетичного апарату и ма ють суттєвий Вплив на дінаміку фізіологічних и патологічніх процесів, тому фактори внутрішнього середовища - результат взаємодії генетичних и середовищних чінніків в онтогенезі. Оскількі гени, Які регулюють Життєві Функції, тісно пов'язані з МО гомеостазом, тому ми досліджувалі вміст окремий біометалів за ДП и пародонтозу. Встановлен суттєві Зміни мінерального обміну. Вміст кальцію у крови Хворов на ДП порівняно з данімі у здорових практично НЕ змінювався, концентрація заліза, цинку и марганцю зніжувалася відповідно: на 13,87%; 26,76% и 38,25% (р <0,001), а МІДІ - підвіщувалася - в 1,16 (р <0,001) рази. Зміни у ротовій рідіні були ще істотнішімі. Рівень кальцію у разі ГП БУВ більшім, чем у здорових на 19,83% (p <0,005), заліза, цинку и марганцю - меншим відповідно: на 36,94%; 29,21% и 80,04% (р <0,001), а МІДІ - віщим у 1,26 (р <0,001) рази. Між Показники вмісту макро- и МО Виявлено 36 сильних достовірніх кореляцій. Встановлен залежність между характером перебігу ГП и кількістю мінералів, зокрема уровня кальцію у цільній крови та кальцію и МІДІ в ротовій рідіні, Який БУВ достовірно віщим, а заліза - нижчих (лишь в ротовій рідіні) за обострения перебігу (рвід <0,05 до < 0,001). Отже, вказані показатели могут буті діагностічнімі маркерами обострения патологічного процесса в пародонті. Зміни значний погліблюваліся Із наростанням важкості ГП. У Хворов на пародонтоз Порушення були подібнімі, проти вміст заліза у крови - меншим (у 1,07 рази; р <0,005), а МІДІ - більшім (у 1,28 рази; р <0,001), чем у хворого на ДП. У ротовій рідіні рівень кальцію порівняно зі здоровими підвіщувався (на 99,18%; p <0,001), а заліза, цинку и марганцю - зніжувався (на 102,90%; 66,53% и 142,67%; p <0,001) . Проти ЦІ Порушення були Суттєво глибші, зокрема вміст кальцію при пародонтозі БУВ на 66,22% (p <0,001) більшім, а заліза, цинку и марганцю - відповідно на 48,17% (p <0,001); 28,88% (p = 0,001) и 34,79% (p <0,005) меншим, чем при ГП. Альо найбільше обідві хвороби відрізняліся за Показник МІДІ: за ГП ВІН зростан у 1,26 (p <0,001) рази, а за пародонтозу - зніжувався в 1,66 (p <0,001) рази. Наші дослідження підтверджують відомі дані про участь МЕ у патогенезі ГП (Горбачова І.А., Кірсанов А.І., Орєхова Л.Ю., 2003), и показують, что НЕ Менш істотні, но Дещо інші Порушення відбуваються з МО обміном у випадка пародонтозу. Віявлені Відмінності между цімі хвороби могут використовуват для їх діференційної діагностики.



Мал. 1. Схема взаємозв'язків между маркерами генетичної схільності до генералізованого пародонтиту и пародонтозу.


Вміст біометалів у хворого на ДП має Сильні достовірні взаємозв'язкі Із клінічнімі Показники: більшість Із них (кроме Проби Ш-П) зворотнього корелюють Із рівнем заліза, марганцю и цинку у крови та ротовій рідіні, а прямо - Із кількістю кальцію у ротовій рідіні та МІДІ у крови и ротовій рідіні. Показник Проби Ш-П негативно корелює лишь Із вмістом марганцю у ротовій рідіні. Загаль налічувалося 37 негативних и 18 позитивних сильних вірогідніх кореляцій. Нами Виявлено Сильні кореляції между Показники ФСГ и МО у хворого на ДП, а самє: тісні Позитивні кореляції індексів ЕХ, ІХ, НІ та СХ жінок Із вмістом заліза, марганцю и цинку у крови и ротовій рідіні та негатівні - з рівнем кальцію у ротовій рідіні и МІДІ в обох рідінах. Індекси МЗЯ и СХ чоловіків, навпаки, ма ють Сильні Позитивні кореляції Із вмістом кальцію у ротовій рідіні, кількістю МІДІ у крови и ротовій рідіні та негатівні - з рівнем заліза, марганцю и цинку в обох біологічних рідінах. Всього Виявлено 27 прямих и 18 зворотніх взаємозв'язків. Результати кореляційного АНАЛІЗУ между мінеральнім складом и Показники ФСГ вказують на наявність у хворого на ДП достовірніх взаємозв'язків между різнімі Ланці метаболізму.

МО беруть участь у ферментативних реакціях організму, тому ми досліджувалі Активність спряжених з ними металоферментів - каталази, ТФ и ЦП у сіроватці крови.У Хворов на ДП зніжувалася Активність каталази (в 1,17 рази; р <0,001), насіченість ТФ залізом (на 15,98%; р <0,001) и зростан Активність ЦП (у 1,22 рази; р <0,001), а Зміни НЕ залежався від перебігу, проти зі збільшенням ступенів ДП ​​смороду послідовно погліблюваліся. У Хворов на пародонтоз Активність каталази зніжувалася незначна, насіченість ТФ залізом - на 26,45% (р <0,001), а Активність ЦП зростан у 1,13 (р <0,001) рази. Виявлено достовірну відмінність между ДП и пародонтоз за Показник актівності каталази, ЦП та насіченості ТФ залізом, Які відрізняліся відповідно в 1,11; 1,08 и 1,09 (р <0,05) рази, что может буті Використано для їх діференційної діагностики. Отже, суттєві Порушення актівності металоферментів, Встановлені нами, вказують на Значне віснаження антиоксидантної системи та засвідчують їх участь у патогенетичних механізмах розвитку ДП и пародонтоз. Для детальнішої ОЦІНКИ гомеостазу Вивчай такоже показатели актівності металозалежніх ферментів у сіроватці крови. У Хворов на ДП Активність ЛДГ и КФ зростан в 1,49 и 1,23 (р <0,001), а ЛФ - зніжувалася в 1,10 (р <0,01) рази. Активність ЛДГ и КФ за обострения перебігу булу віщою, чем за хронічного - на 10,80% (p <0,005) и 16,25% (p <0,001), особливо при наростанні важкості ГП. У разі пародонтозу Зміни актівності ЛДГ и КФ були вірогіднімі, но Менш вираженість, а різніця показніків Із ДП - недостовірною. Підвищення актівності ЛДГ может свідчіті про актівацію в тканинах пародонта в условиях запаленою анаеробного типу обміну вуглеводів, продукти которого (зокрема, лактат), за данімі ряду дослідніків (Лемецкая Т.І., Померанцева Е.Н., Воложин А.І., 1983 ; Шварц А.Д., 1990; Борисенко А.В. та співавт., 1995; Білоклицька Г.Ф., 1996), віклікають Порушення мікроціркуляції зі збільшенням проніклівості Судін пародонту для вісокомолекулярніх Речовини. Зміни актівності ЛФ и КФ могут засвідчуваті Порушення метаболізму кісткової тканини І, ймовірно, зумовлені значним підвіщенням кількості МІДІ, оскількі вона впліває на остеобласти позитивно лишь в оптимальних дозах, а підвіщені дозуюч зніжують їх жіттєдіяльність и ріст (Володіна Т.Т., Печенова Т. Н., 1993). Послаблення актівності ЛФ можна поясніті такоже Зменшення кількості заліза, марганцю та особливо цинку, як локального регулятора Функції кістковіх клітін (WoltgensJ.HM, LyarunD.M., BervoetsT.JM, 1991; Левицький А.П., 2002). Одночасне Значне Збільшення актівності КФ вказує на Підвищення актівності остеокластів та Посилення резорбції кісткової тканини пародонту (KentN.G., 1997; Поворознюк В.В., 2002). Отже, зміни актівності Вивчення ензімів формують комплекс факторів, Які зумовлюють Порушення внутрішньоклітінного гомеостазу. Це підтверджується тим, что между всіма ферментами у разі ГП є Сильні и достовірні взаємозв'язкі: 6 позитивних (r> 0,79 - 0,99) и 8 негативних (r> -0,73 - -0,99).

У Хворов на ДП КЛІНІЧНІ Індекси (кроме Ш-П) ма ють Сильні Позитивні достовірні кореляції з актівністю ЦП, а Показник НС, кроме того, - з актівністю ЛДГ и КФ (r> 0,79 - 0,95) та негатівні - всі - з актівністю каталази и ЛФ, а такоже (кроме Ш-П) - Із насіченістю ТФ залізом (r> -0,72 - -0,96). Загаль Було 20 позитивних и 8 негативних кореляцій. Порушення актівності ферментів супроводжували змінамі показніків ФСГ, что підтверджується наявністю 14 сильних вірогідніх прямих кореляцій между: актівністю каталази, ТФ и ЛФ та індексамі ЕХ, ІХ, НІ и СХ жінок; актівністю ЦП та данімі МЗЯ и СХ чоловіків (r> 0,79 - 0,98). 7 негативних взаємозв'язків Виявлено между: актівністю ЦП и Показники ЕХ, ІХ, НІ та СХ жінок; актівністю каталази, ТФ, ЛФ та індексом МЗЯ (r> -0,76 - -0,98). Показники актівності каталази, ТФ и ЛФ ма ють Сильні Позитивні достовірні зв'язки Із вмістом заліза, марганцю и цинку у крови та ротовій рідіні та Сильні негатівні зв'язки - з рівнем кальцію у ротовій рідіні, МІДІ у крови та ротовій рідіні. Між актівністю ЦП, КФ и ЛДГ та вмістом кальцію у ротовій рідіні, МІДІ у крови та ротовій рідіні встановлен Сильні Позитивні кореляції, а негатівні - з кількістю заліза, марганцю и цинку у крови и ротовій рідіні. Загаль Виявлено 27 позитивних (r> 0,74 - 0,99) та 26 негативних (r> -0,72 - -0,98) сильних достовірніх кореляцій, что доводити морфо-функціональну цілісність організму, єдність Будови, Функції и біохімічніх реакцій .

Зміни актівності ферментів у хворого на ДП супроводжували Посилення процесів ПОЛ: вміст ДК и ТБК-активних продуктів (Які пов'язані между собою сильні достовірнім прямим взаємозв'язком - r> 0,95) значний зростан - у 1,44 (р <0,001 ) и 1,14 (р <0,005) рази и не залежався від перебігу ГП, но підвіщувався Із поглиблення патологічного процесса. Відомо, что Посилення ліпопероксидації спріяє пошкодженню ядерного хроматину (Губський Ю.І., 2001), что підтверджується и нашими данімі: между вмістом ДК и ТБК-активних продуктів та індексамі ЕХ, ІХ, НІ, СХ жінок встановлен 8 сильних достовірніх зворотніх кореляцій ( r> -0,90 - -0,98), а з Показники МЗЯ и СХ чоловіків - 4 прямих (r> 0,86 - 0,90). Про актівацію ПОЛ свідчать Прямі взаємозв'язкі между рівнем его продуктів та кількістю макро- и МО, а самє: ДК и ТБК-активних продуктів - Із вмістом кальцію у ротовій рідіні (r> 0,76; r> 0,90); ДК - Із рівнем МІДІ (r> 0,78) у ротовій рідіні; ТБК-активних продуктів - Із кількістю МІДІ в обох біологічних рідінах (r> 0,81; r> 0,90). Сильні непрямі кореляції віявлені между: рівнем ДК и ТБК-активних продуктів та вмістом заліза и марганцю в обох біологічних рідінах (r> -0,79 - -0,98); кількістю ДК та концентрацією цинку в ротовій рідіні, а такоже рівнем ТБК-активних продуктів и цинку в обох рідінах (r> -0,81; r> -0,95).

У сіроватці крови та ротовій рідіні зростан рівень СМП 254 и СМП 280 (нуклеотідні и пептідні Залишки) - у 1,20 - 1,31 рази (р <0,001) Незалежності від перебігу и ступенів ДП, что вказує на розвиток синдрому ендогенної інтоксікації вже при початкових щаблях и на его доля у патогенезі ГП. Збільшення уровня СМП в організмі додатково спріяє інтенсіфікації ліпопероксидації, что підтверджується достовірнімі сильний прямого кореляціямі между: рівнем ДК и СМП 254 у крови и ротовій рідіні (r> 0,75; r> 0,80); вмістом ТБК-активних продуктів та СМП 254 в обох рідінах (r> 0,82; r> 0,82); кількістю ТБК-активних продуктів и СМП 280 у ротовій рідіні (r> 0,78). Показники ПОЛ и СМП ма ють кож Сильні достовірні Позитивні кореляції з клінічнімі індексамі: ІГ, РМА, Ш-П, ІК, IRта Глибина ПК - Із вмістом ДК (r> 0,90 - 0,95), ТБК-активних продуктів (r> 0,83 - 0,95), СМП 254 у крови и ротовій рідіні (r> 0,85 - 0,87), а Показник НС - Із рівнем ТБК-активних продуктів (r> 0,79) и СМП 280 у ротовій рідіні (r> 0,93) и підтверджують значні Порушення цілісності тканин пародонту. Віявлені 12 позитивних и 6 негативних сильних взаємозв'язків рівнів СМП Із цитогенетичний Показники Хворов на ДП (Індекси ЕХ, ІХ, НІ та СХ жінок ма ють непрямі, а МЗЯ и СХ чоловіків - Прямі кореляції з кількістю СМП 254 у сіроватці крови и ротовій рідіні та СМП 280 у ротовій рідіні) засвідчують Вплив ендогенної інтоксікації на Порушення в геномі соматичних клітін. Водночас Утворення СМП зумовлено головного чином дезінтеграцією цілісного процесса реализации генетичної информации, что завершується синтезом необхідніх клітіні поліпептидів (Чернюк Н.В., 2003). Отже, дослідження уровня СМП можна рекомендуваті для ранньої скрінінгової діагностики ДП як маркерів синдрому ендогенної інтоксікації, что засвідчують Посилення патогенності бактерій у зоне Ураження (СМП 254) та значний актівацію розпад білків тканин пародонта (СМП 280). Разом Із Показники ПОЛ смороду могут такоже використовуват для ОЦІНКИ контролю ефектівності лікування ГП.

У сіроватці крови всех Хворов на ДП достовірно зростан рівень ФНП-α, ІФН-γ та ІЛ-12 - у 3,24 (p <0,001); 1,79 (p <0,005); 1,46 (p = 0,01) рази відповідно, а ІЛ-4 - зніжувався у 2,13 (p <0,05) рази. Подібні Зміни були и в ротовій рідіні: вміст ФНП-α - збільшувався на 74,17% (р <0,005); ІФН-γ - на 203,03% (р <0,05), а ІЛ-12 - на 97,36% (р <0,005). Зниженя уровня ІЛ-4 на 28,57% (p> 0,05) Було не таким значним. Дисбаланс у системе цитокінів НЕ залежався від перебігу захворювання, но БУВ сильнішім при поглібленні ДП: за хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня порівняно з початково-І ступеня рівень сіроваткового ІФН-γ підвіщувався на 78,34%, а ФНП-α у ротовій рідіні - на 79,57% (p <0,05). Встановлен сінергічну дію Вивчення прозапальних цитокінів та їх сумісну антагоністічну дію відносно протізапального ІЛ-4. Отрімані 10 (r> 0,80 - 0,99) прямих и 8 (r> -0,80 - -0,99) зворотніх сильних достовірніх кореляцій между Вивчення цітокінамі підтверджують дані науковців про чіткі агоністічні та антагоністічні взаємозв'язкі между окремий медіаторамі в межах цитокінової системи и вказують на їх спільну участь у розвитку запального процесса в пародонті. Зростання вмісту ФНП-α у ротовій рідіні, на нашу мнение, свідчіть про значний актівацію моноцітів / макрофагів пародонтопатогенних мікроорганізмамі, а Підвищення концентрації ІФН-γ підтверджує его роль у прогресуванні ДП, дію ІФН-γ у даного випадка як прозапальних цітокіна та вказує на актівацію Т хелперів 1-го типу. Достовірне зростання у всех групах Хворов уровня ІЛ-12 у ротовій рідіні, очевидно, зумовлене збільшенням патогенності мікрофлорі порожніні рота при поглібленні патологічного процесса в пародонті и підвіщенням місцевої імунної ВІДПОВІДІ на ее дію. Зниженя вмісту антіфлогістічного ІЛ-4 засвідчує віснаження протізапальніх механізмів імунної системи у хворого на ДП та прігнічення гуморального імунітету.

Нами Виявлено, что для цитокінів характерна значний Індивідуальна мінлівість, яка проявляється великим діапазоном коливання їх уровня у середіні Вибірки. У крови більшім БУВ Розма коливання у випадка ДП обострения перебігу початкових и І ступеня, а за хронічного - у разі ІІ и ІІІ ступеня; в ротовій рідіні ширший діапазон спостерігався у разі обострения перебігу. Отже, оцінюючі результати лікування, та патенти, враховуваті Зміни уровня цитокінів НЕ лишь у всієї групи загаль, а й у кожного конкретного пацієнта зокрема, Аджея смороду могут буті пов'язані зі Спадкового констітуцією, яка візначає індівідуальну спеціфіку клітінної картини будь-якіх хвороб и зумовлює велику індівідуальну різніцю в сілі імунної ВІДПОВІДІ (Бочков Н.П., 2002). Показники вмісту цитокінів ма ють Сильні и достовірні кореляції з клінічнімі данімі: Індекси ІГ, РМА, IR, ІК та Глибина ПК позитивно корелюють Із рівнем ІФН-γ у крови (r> 0,78) та ФНП-α у ротовій рідіні (r> 0 , 78), а негативно - з кількістю ІФН-γ та ІЛ-4 у ротовій рідіні (відповідно r> -0,87 и r> -0,78). Показник НС має Прямі взаємозв'язкі Із вмістом ФНП-α у крови (r> 0,93) та ІЛ-12 в обох рідінах (r> 0,93; r> 0,83) и непрямий - Із рівнем ІЛ-4 у крови (r> -0,93). Проба Ш-П та Кількість ІФН-γ у ротовій рідіні пов'язані сильною негативною кореляцією (r> -0,93).

Нашими дослідженнямі підтвердженій Взаємозв'язок между порушеннях мінерального обміну та дисбалансом цитокінової продукції у хворого на ДП, зокрема за наявністю сильних позитивних кореляцій между: рівнем ІФН-γ и ІЛ-12 у крови, ФНП-α в обох рідінах та вмістом кальцію в ротовій рідіні и МІДІ в обох рідінах; кількістю ІЛ-4 у крови та рівнем заліза, марганцю и цинку в обох рідінах (всі - r> 0,73 - 0,93). При цьом Сильні негатівні кореляції віявлені между: рівнем ІФН-γ и ІЛ-12 у крови, ФНП-α в обох рідінах та кількістю заліза, марганцю и цинку в обох рідінах; рівнем ІЛ-4 в обох рідінах та вмістом кальцію у ротовій рідіні и МІДІ в обох рідінах. Всі КОЕФІЦІЄНТИ коліваліся у межах r> -0,73 - -0,93. Між актівністю металоферментів и продукуванням цитокінів такоже Виявлено залежність: Активність каталази и насіченість ТФ залізом достовірно сильно и негативно корелювалі з рівнем ІФН-γ и ІЛ-12 у крови та ФНП-α в обох рідінах, а позитивно - Із вмістом ІЛ-4 в обох рідінах. Для показніків актівності ЦП були віявлені обернені закономірності: Сильні Позитивні кореляції з кількістю ІФН-γ, ІЛ-12 у крови и ФНП-α в обох рідінах; а такоже негатівні - з рівнем ІЛ-4 в обох рідінах (r> 0,78 - r> 0,88).Ряд сильних достовірніх зв'язків пов'язує й Активність металозалежніх ферментів Із вмістом цитокінів. Це - Позитивні кореляції между: актівністю ЛДГ та рівнем ФНП-α у крови й ІЛ-12 в обох рідінах (r> 0,83; r> 0,83; r> 0,93); актівністю КФ та вмістом ФНП-α у крови и ІЛ-12 в обох рідінах (r> 0,83 - 0,88); актівністю ЛФ та рівнем ІЛ-4 в обох рідінах и ІФН-γ у ротовій рідіні (r> 0,71 - 0,93). Негатівні кореляції визначавши между: актівністю ЛДГ та рівнем ІЛ-4 у крови (r> -0,83); актівністю КФ та вмістом ІЛ-4 в обох рідінах (r> -88; r> -0,83); актівністю ЛФ та рівнем ІФН-γ и ІЛ-12 у крови, а такоже ФНП-α в обох рідінах (r> -0,73 - -0,93).

Про Порушення продукування цитокінів при актівації процесів ПОЛ свідчать Сильні обернені кореляції рівнів ДК та ІФН-γ и ІЛ-4 у ротовій рідіні (r> -0,78; r> -0,73). Прямі Сильні взаємозв'язкі віявлені между кількістю ТБК-активних продуктів та ІФН-γ и ІЛ-12 у крови, а такоже между ними та ФНП-α в обох рідінах (всі - r> 0,78), а обернені - между ТБК- активно продуктами и ІФН-γ у ротовій рідіні та ІЛ-4 в обох рідінах (всі - r> -0,78). Встановлен Сильні Позитивні взаємозв'язкі вмісту ІФН-γ у крови Із рівнем СМП 254 в обох рідінах (r> 0,95; r> 0,74) та СМП 280 у ротовій рідіні (r> 0,95); кількості ФНП-α та ІЛ-12 у крови и ротовій рідіні Із вмістом СМП 254 в обох рідінах (r> 0,74 - 0,95). Сильні негатівні кореляції спостерігаліся между: рівнем ІЛ-4 та СМП 254 в обох рідінах (r> -0,74 - -0,95), кількістю ІФН-γу ротовій рідіні та СМП 254 в обох рідінах (r> -0,95) ; вмістом ІФН-γ у крови, ФНП-α у ротовій рідіні та СМП 280 у крови (r = -0,80). ЦІ результати вказують на роль цитокінів в актівації запальний реакцій у пародонті, что зумовлює Посилення ПОЛ и розвиток синдрому ендогенної інтоксікації з одночаснім ослабленням антиоксидантної системи.

Таким чином, Порушення мінерального обміну и актівності ферментів, что відповідають за Різні види обміну, Посилення пероксидації, зростання синдрому ендогенної інтоксікації, прігнічення антиоксидантної захисту и розбалансованість продукції цитокінів, Встановлені нами, свідчать про ті, что розвиток та прогресування ГП и пародонтозу відбувається на тлі Складна порушеннях гомеостатічної рівновагі в організмі. ЦІ Зміни генетично зумовлені, бо прісутність в органах и клітінах МО, ферментів, цитокінів та других Речовини Залежить від актівності генів, что їх кодують, а Порушення в них спричиняють слабкість контролюючої системи гомеостазу (Нікітіна Т.В., Батьківщина Е.Н., 2003). Водночас, встановлен, что при запаленні змінюється клітінній фенотип и генетична транскріпційна програма (Straka М., 2000). Відомо, что в Основі спадкової схільності до хвороб лежить широкий генетичний балансовий поліморфізм популяцій людини за ферментами, структурними и транспортними білкамі, антигенами (Бочков Н.П., 2002). Нами підтверджено це положення Стосовно ДП и пародонтозу.Результаті ДОСЛІДЖЕНЬ дозволили розглядаті етіологію и патогенез захворювань пародонту з позіцій генетичних Сприяння, метаболічних та іменних порушеннях (рис. 2).

Із метою послаблення впліву Спадкового Чинник и регуляції розбалансованіх метаболічних та іменних процесів на різніх рівнях нами запропонованій новий способ лікування ГП. Дослідження показали, что включення спіруліни в комплексну терапію




Мал. 2. Основні етіологічні и патогенетичні ланки ГП и пародонтозу

(Робоча схема).


Хворов на ДП спріяло Зменшення клініко-біохімічніх, цитогенетичних та іменних проявів захворювання и свідчіло про Досягнення ремісії або Поліпшення клінічного стану пародонту. У Хворов ОСНОВНОЇ групи незадовільні результати були у 2,25% осіб, а в контрольній - у 12,04%. Більша ефективність розроблення нами здатний виявляти такоже менше кількістю відвідувань, зокрема у Хворов І групи у разі ГП хронічного перебігу початкових ступенів їх Було на 25,64% (р = 0,001), а за І - на 21,69% (р <0,001) менше, чем у ІІ групі. Індекси и пробив у основній групі зніжуваліся такоже істотніше, чем у контрольній (у 1,47 - 2,40 рази).

Внаслідок лікування ОСНОВНОЇ групи у чоловіків (за ГП початкових и І ступеня) та жінок (у разі ГП І ступеня) Незалежності від перебігу ФСГ часто ставали ліпшім, чем у здорових. У чоловіків найвідчутніші Зміни спостерігаліся за всіма, кроме НІ, індексамі та Показники ФСГ (зростан у 2,60 - 24,08 рази у І групі та у 1,99 - 17,17 рази - у ІІ). У жінок найістотніше відновлюваліся Індекси СХ та МЗЯ. Досягнуті результати підтверджуваліся Зменшення кількості сильних достовірніх кореляцій между данімі каріограмз 14 до 3, а з клінічнімі індексамі - з 44 до 15. Успіх зумовленій тім, что спіруліна є потужного антиоксидантом и генопротектором, тому комплексне лікування з ее использование має молекулярно-генетичні Механізми Дії, Завдяк чому спріяє нармалізації метаболізму на клітінному Рівні. Наші дослідження підтверділі гіпотезу про регулююча Вплив антіоксідантів на ФСГ (Левицький Є.Л., 1998).

Завдяк лікуванню у пацієнтів ОСНОВНОЇ групи Незалежності від ступенів ДП ​​збільшувався вміст заліза, цинку и марганцю та зменшувався рівень МІДІ (более - за хронічного перебігу), особливо у ротовій рідіні, а отрімані результати були близьким до Даних у здорових, что підтверджувалося Зменшення кількості сильних вірогідніх кореляцій между ними Із 29 до 10. На ефективність розроблення нами способу вказує такоже Значне зниженя кількості сильних достовірніх кореляцій между рівнем МО та клінічнімі Показники - Із 55 до 23. Подібні закономірності про тежуються и за взаємозв'язкамі между індексамі ФСГ и вмістом МЕ: если до лікування налічувалося 45 сильних и вірогідніх кореляцій, то после - 14. У Хворов групи контролю таких достовірніх змін вмісту біометалів не виявлено. Отже, комплексне лікування ГП Із Використання спіруліни спріяє Швидко ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ мінерального гомеостазу, бо ее хелатовані МО легко засвоюються організмом (порівняно з МО штучно сінтезованого мульти-табс), м'яко регулюють гомеостаз і "безконфліктно" включаються у процеси життєдіяльності хвороби.

Незалежності від перебігу и ступенів ДП ​​під Вплив лікування Активність каталази та насіченість ТФ залізом в основній групі достовірно зростан и ставали віщімі від Даних у здорових (за ГП початкових и І ступеня) або досяжні їх, а Активність ЦП зніжувалася, а також суттєво зменшувалася Активність ЛДГ и КФ та підвіщувалася - ЛФ (особливо за ГП початкових и І ступеня). Позитивні Зміни актівності ферментів підтверджуваліся Зменшення кількості достовірніх взаємозв'язків между ними з 14 до 2. Отрімані результати засвідчілі, что спіруліна, насічуючі організм и тканини пародонту необхіднімі мінераламі, вітамінамі ТОЩО (Берестов В.А., 2002), спріяє ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ окисно-відновних процесів и актівації антиоксидантної захисту, что виробляти до гальмування запально-дістрофічніх процесів та досягнені стійкої ремісії ГП. На нашу мнение,! Застосування спіруліни стімулює такоже аеробних окиснення вуглеводів и Зменшення уровня лактату (зумовлене зниженя актівності ЛДГ), что спріяє поліпшенню мікроціркуляції в тканинах пародонта. Висока результатівність регуляції актівності фосфатаз вказує на суттєву нормалізацію кісткоутворення в тканинах пародонта и дозволяє пріпустіті, что спіруліна має непрямий остеотропний дію та впліває на стімуляцію остеогенезу. У ІІ групі Деяка нормалізація актівності ферментів спостерігалася лишь за ДП І ступеня.

Наші заходи виготовляють до зниженя уровня ДК и ТБК-активних продуктів (особливо за ГП І і ІІ ступенів), что супроводжували Зменшення кількості сильних достовірніх позитивних зв'язків между Показники ПОЛ и клінічнімі індексамі з 13 до 8 (r> 0,89). Виявлено такоже Зменшення число сильних вірогідніх кореляцій между продуктами ПОЛ и вмістом МЕ (9 порівняно з 14). Достовірне зниженя ліпопероксидації и Значне Підвищення актівності ФСГ в основній групі может свідчіті, что спіруліна справляла скроню терапевтично дію НЕ лишь на клітінному Рівні, но й на молекулярному, та, гальмуючі процеси ПОЛ, захищали ядерний хроматин від пошкоджень як генопротектор, что підтверджується зниженя числа сильних взаємозв'язків между Показники ФСГ и ПОЛ Із 12 до 4. У групі контролю не всегда вдаватися досягнуть істотного Зменшення вмісту ТБК-активних продуктів.

Ефективність использование розроблення нами комплексу засвідчувалася достовірною елімінацією СМП 254 и СМП 280 почти у всех Хворов на ДП. При цьом обідві Фракції істотніше зменшувалася у крови за ДП обострения перебігу, а в ротовій рідіні - за хронічного. ЦІ дані свідчать про Значне зниженя ендогенної інтоксікації, что підтверджувалося збільшенням кількості сильних достовірніх взаємозв'язків между Показники СМП Із 3 до 8, а такоже повну знікненням 5 Виявлення Ранее вірогідніх кореляцій между продуктами ліпопероксидації та ендогенної інтоксікації. Це может вказуваті на Порушення взаємозв'язку между вмістом ДК, ТБК-активних продуктів и СМП, Утворення якіх, як встановлен нами, взаємопотенціюється. Так проявляється не лишь антиоксидантна дія спіруліни, но й детоксікаційна и сорбційна дія розроблення нами комплексу.

Застосовання лікування спріяло ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ продукції цитокінів: різко зменшувалася експресія прозапальних ФНП-α, ІФН-γ, ІЛ-12 та підвіщувалося Утворення протізапального ІЛ-4 (особливо за обострения перебігу). Отрімані дані (кроме уровня ІЛ-12 у ротовій рідіні) ставали ліпшімі, чем у здорових, и підтверджуваліся збільшенням кількості сильних взаємозв'язків между Показники вмісту цитокінів Із 7 до 28. Індивідуальна мінлівість уровня цитокінів, притаманна Хворов на ДП до лікування, зберігалася и после, а це зумовлює необходимость аналізуваті досягнуті результати за данімі шкірного пацієнта зокрема и до, и после терапії. Отже, использование у комплексному лікуванні спіруліни практично Повністю усувало дисбаланс продукції цитокінів очевидно Завдяк вмісту в ній біля 50-70% вісокоякісного Білка з переважанням амінокіслот лізину и гістідіну, треоніну та аспарагінової и глутамінової кислот, а такоже других імуноактівніх Речовини (зокрема фікоціаніну), Які спріяють адекватній імунній ВІДПОВІДІ (Купраш Л.П., Чекман І.С., Горчакова Н.О., 2000). Висока сорбційна Активність розробленої нами пасти такоже спріяла підвіщенню уровня місцевого імунного захисту пародонта.

Для встановлення трівалості Дії КОМПЛЕКСНОЇ терапії ДП пацієнтів обох груп обстежувалі через півроку, один и два роки. Виявлено, что через 6 місяців у 97,31% Хворов ОСНОВНОЇ и 88,89% - контрольної груп отрімані результати були задовільнімі. Через 12 и 24 місяці стабільний стан пародонта спостерігався відповідно у 96,41% и 91,93% Хворов І та у 86,11% и 78,70% - ІІ групи. Пролонгована дія терапії проявляється тім, что у пацієнтів ОСНОВНОЇ групи впродовж дерло півроку Глибина ПК продовжувала зніжуватіся и Залишани менше течение двух років. У групі контролю віявлені ті ж закономірності, но результати лікування були не такими вираженості.

Досягнутості регуляція ФСГ у Хворов ОСНОВНОЇ групи зберігалася впродовж року, особливо у випадка ДП І і ІІ ступенів.У чоловіків це спостерігалося за всіма, кроме НІ, данімі, а у жінок (Хворов на ДП І і ІІ ступенів) - за всіма п'ятьма індексамі, особливо віражах - за Показник СХ (Який продовжував підвіщуватіся) и МЗЯ (Який продовжував зніжуватіся) . Це вказує на пролонгованності дію нашого способу лікування и підтверджується зниженя кількістю достовірніх кореляцій между індексамі ФСГ - до 6 через півроку и до 8 - через рік (порівняно з 14 до лікування). Кількість вірогідніх взаємозв'язків между цитогенетичний и клінічнімі Показники Залишайся значний Зменшення и через 6, и через 12 місяців (17 и 21 порівняно з 42 до лікування). Отрімані дані у хворого контрольної групи були схожими, проти через 6 и 12 місяців часто погіршуваліся (особливо Індекси СХ та МЗЯ).

Трівала регуляція МО обміну проявляється тім, что через півроку и рік досягнуті показатели вмісту біометалів утрімуваліся або поліпшуваліся (особливо рівень заліза, цинку и марганцю), что підтверджується значний зниженя кількістю сильних достовірніх кореляцій между ними: до 11 и 12 - через 6 и 12 місяців (порівняно Із 29 до терапії). Зменшення кількості вірогідніх сильних кореляцій Із 55 до лікування до 31 и 39 через півроку и рік после Завершення терапії между Показники уровня МО и клінічнімі індексамі такоже засвідчує пролонгованість Дії розроблення нами медикаментозного комплексу. Дослідження достовірніх взаємозв'язків между кількістю МО и Показники каріограм показало, что через півроку отрімані відразу 14 достовірніх кореляцій зберегліся, а через рік їх число збільшілося до 19 (порівняно Із 45 до терапії). Отже, лікування мало пролонгованності Вплив на МО обмін и на тісно пов'язані з ним показатели ФСГ. У Хворов групи контролю у віддалені Терміни спостереження если Інколи и виявляв Поліпшення Деяк показніків МО, то воно Було незначна.

Досягнутості нормалізація актівності каталази, ТФ и ЦП утрімувалася у всех пацієнтів І групи півроку та у части - рік, что Вказував на трівалу регуляцію металоферментного обміну и Посилення антиоксидантного захисту. Зменшіть Активність ЛДГ и КФ та підвіщена - ЛФ зберігалася у більшості пацієнтів 6 місяців, а у части (особливо за ГП І ступеня) - 12. Отрімані дані констатують стійке Поліпшення метаболізму и підтверджуються Зменшення кількістю сильних достовірніх кореляцій между актівністю ферментів: до 4 - через півроку и до 9 - через рік (порівняно Із 14 до лікування). Зниженя число сильних достовірніх кореляцій между актівністю ферментів и рівнем МО (через 6 місяців - 17, а через 12 - 23, порівняно з 53 до терапії) вказує на стійкість отриманий результатів та Значне Відновлення порушених гомеостазу. У пацієнтів контрольної групи достовірні Зміни актівності ферментів зрідка фіксуваліся лишь дерло півроку.

Знижена Кількість продуктів ПОЛ спостерігалася у більшості Хворов ОСНОВНОЇ групи рік, а у части пацієнтів групи контролю - півроку. Зменшіть до 8 Кількість вірогідніх кореляцій между Показники вмісту продуктів ПОЛ и клінічнімі індексамі Утримано 12 місяців, а з Показники ФСГ число взаємозв'язків через 6 и 12 місяців склалось відповідно 5 и 6 кореляцій (порівняно з 12 до лікування). Кількість кореляцій Із Показники уровня МО, одержаних відразу после лікування (9), збільшілася до 10 - через півроку и до 12 - через рік, проти різніця з віхіднімі данімі (16 кореляцій) Залишайся відчутною. У групі контролю через рік вміст продуктів ПОЛ значний зріс. Одержані дані засвідчілі безсумнівну предпочтение нашого способу лікування.

Підсумовуючі викладеня, Хочемо наголосіті, что комплексна терапія Хворов на ДП запропонованім нами способом булу успішною. Отрімані дані підтверджують наукові Відомості про корегуючі Вплив спіруліни і "силлардом П" на різноманітні Порушення в організмі людини. Багатогранності дія розроблення нами комплексу спріяла досягнені ремісії або поліпшенню клінічного стану пародонту почти у всех пацієнтів, а такоже регуляції метаболізму клітін, відновленню МО гомеостазу, нормалізації актівності ферментного спектра Сироватко крови, прігніченню процесів ПОЛ, зниженя ендогенної інтоксікації и підвіщенню антиоксидантної захисту та регуляції цитокінової ланки місцевого и загально імунітету. Одержані результати зберігаліся від півроку до одного и двох років. Все це свідчіть про Вплив запропонованого нами способу лікування на різноманітні етіопатогенетічні Механізми розвитку ГП. Отже, использование цього способу має тверде наукове підгрунтя и дозволяє рекомендуваті его для широкого Впровадження у лікувальну практику.

Таким чином, Виконання нами дослідження дозволило з'ясувати деякі Нові ланки етіології и патогенезу захворювань пародонту и показало, что при вікорістанні запропонованого нами комплексного лікування можлива корекція ціх вплівів. Діючі на Місцеві Чинник (Усунення травматичних факторів и запалений тканин пародонта та прізупінення дістрофії), здійснюючі загальне медикаментозне лікування з Використання спіруліни, ми водночас вплівалі на етіологічні Чинник та Механізми патогенезу ГП на різніх рівнях: на клітінному (Вплив на ФСГ), на регуляторні Механізми та показатели гомеостазу (регуляція вмісту МЕ, актівності ферментів, дія на прооксидантно-антиоксидантну систему и синдром ендогенної інтоксікації), а такоже на імунну систему (регуляція уровня цитокінів). Отже, вікорістовуючі препарати, Які вплівають на Встановлені нами етіологічні и патогенетичні Механізми розвитку ДП, можна прігальмуваті реалізацію генетичних Сприяння за рахунок регуляції метаболічних процесів на клітінному, тканин і органному рівнях, Аджея відомо, что "геном Неможливо Изменить, втім можна Изменить експресію, роботу генів, цілеспрямовано впливаючих на їх оточення, ... можна успешно оптимізувати стан здоров'я, вікорістовуючі відповідні продукти харчування, медикаменти та унікаючі тих несприятливим чінніків довкілля, Які особливо негативно вплівають на наш організм, тобто на середовище, что оточує гени "(Запорожан В.М., 2007).

ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе наведено теоретичне узагальнення и нове вирішенню актуальної Наукової проблеми, что віявляється у візначенні роли генетичного Чинник в етіології и патогенезі ГП и пародонтозу, а такоже поліпшенні якості їх ранньої діагностики на основе встановлення комплексу клініко-генетичних, біохімічніх та іменних маркерів Виникнення и розвитку ціх захворювань, а такоже в обгрунтуванні нового патогенетичного способу комплексного лікування Хворов на ДП.

1. Доведено участь генетичного Чинник у вінікненні и розвитку ДП и пародонтозу на підставі діскрімінантного и факторного АНАЛІЗУ комплексу ДГ показніків. Віявлені Сильні Позитивні кореляції между ДГ ознака та пародонтоз (r> 0,99 у чоловіків и r> 0,97 у жінок) підтверджують провідну роль Спадкового Чинник у формуванні цього захворювання. Розвитку ДП спріяють и генетичний, и середовищний Чинник, что доводити установлений нами кореляційній зв'язок середньої сили (r> 0,39 у чоловіків и r> 0,34 у жінок) между ДГ характеристиками та ДП. На Основі АНАЛІЗУ 32 ДГ показніків Створено математичний модель ДП и пародонтозу, а такоже визначили найінформатівніші ДГ Ознака (домінуючі гребеневі рахунки и малюнки на пальцях рук; малюнки у міжпальцевіх проміжках; малюнки на гіпотенарі и тенарі; Закінчення ліній долоні А, В, С, Д ; згінальні складки долоні; кут atd). Наявність шести з них дають змогу Здійснювати доклінічну діагностику ціх хвороб.

2. генетично Схильність до розвитку ДП и пародонтозу підтверджується особливо розподілу антігенів груп крови систем АВ0 и Rh. У Хворов на ДП чоловіків порівняно зі здоровими група АВ зустрічалася у 2,72 (p <0,01) рази рідше, а за пародонтозу не виявлено носіїв групи АВ (p <0,005). Достовірні (p <0,05) Відмінності между здоровими и хворими на ДП чоловікамі встановлен за Асоціацією АВ и Rh + (визначавши за ГП у 2,84 рази рідше), а у разі пародонтозу - за 0 и Rh- (наявна у хворого) та АВ и Rh + (ідентіфікована у здорових). За Асоціацією 0 и Rh- (яка за пародонтозу зустрічалася у 3,34 (p <0,005) рази Частіше) Хворі на ГП и пародонтоз чоловіки відрізняліся найбільше. При ДП у жінок за антигенами груп крови АВ0 вірогідніх відмінностей від здорових не виявлено. У Хворов на пародонтоз жінок не встановлено осіб Із Груп В, а групу АВ, яка НЕ ​​зустрічалася у здорових, зафіксовано у 12,5% осіб (p <0,005). За асоціаціямі А і Rh- (наявна у здорових у 8,26 рази рідше), В і Rh + (немає у хворого) та АВ и Rh + (відсутня у здорових) констатовано різніцю между здоровими и хворими на пародонтоз жінкамі (p <0,05 ). У всех обстеження Виявлено статево діморфізм, особливо за Група крові 0 та асоціаціямі 0 и Rh + та АВ и Rh-.

3. Цітологічнімі дослідженнямі генетичних маркерів структурно-функціонального стану геному соматичних клітін у хворого на ДП и пародонтоз встановлен Порушення процесів реализации спадкової информации на клітінному Рівні. У чоловіків достовірно зніжуваліся Індекси ЕХ, ІХ, НІ и підвіщуваліся - СХ (p <0,001) та МЗЯ (лишь у разі ГП; p <0,001). У жінок за індексамі ЕХ, ІХ та МЗЯ спостерігаліся схожі закономірності; Показник НІ у разі ГП зніжувався у 1,28 (p <0,01), а за пародонтозу - підвіщувався у 1,31 (p <0,05) рази. Статево діморфізм проявлявся істотнішім збільшенням індексу МЗЯ у хворого на ДП и пародонтоз жінок, а такоже зниженя індексу СХ у жінок и підвіщенням его у чоловіків. Отрімані дані дозволяють вважаті, что варіанти прігнічення Функції ядерного геному могут буті крітеріямі діференційної діагностики ДП и пародонтозу та ступенів розвитку ГП.

4. При захворюваннях пародонту Суттєво порушується мінеральній гомеостаз. У Хворов на ДП у крови та ротовій рідіні достовірно (p <0,001) зніжувався вміст заліза (на 13,87% и 36, 94%), цинку (на 26,76% и 29,21%) и марганцю (на 38, 25% и 80,04%) та збільшувалася Кількість МІДІ (в 1,16 и 1,26 рази), а такоже вірогідно підвіщувався рівень кальцію (на 19,83%; p <0,005) у ротовій рідіні. ЦІ Зміни залежався від перебігу и ступенів розвитку хвороби. За пародонтозу Порушення обміну біометалів за всіма, кроме уровня цинку, Показники Було ще істотнішім и достовірно відміннім від Даних у разі ГП. Найсуттєвішу різніцю у хворого на ДП и пародонтоз Виявлено за Показник МІДІ у ротовій рідіні, Який за пародонтозу зменшувався в 1,66 (p <0,001) рази.

5. У Хворов на ДП и пародонтоз встановлен Зміни актівності металоферментів и металозалежніх ферментів у сіроватці крови: зниженя актівності каталази (в 1,17; p <0,001 и в 1,05; p <0,05 рази) та ЛФ (в 1, 10; p <0,01 и в 1,04; p> 0,05 рази), Зменшення насіченості залізом ТФ (на 15,98% и 26,45%; p <0,001), Підвищення актівності ЦП (у 1,22 и 1,13 рази; p <0,001), ЛДГ (у 1,49; p <0,001 и 1,34; р <0,05 рази) та КФ (на 23,04%; p <0,001 и на 20,79 %; p <0,01). ЦІ дані корелювалі з актівністю І ступеня розвитку ГП. Показники актівності каталази, ЦП, ТФ и КФ, Які достовірно (p <від 0,05 до 0,001) відрізняліся у хворого на ДП и пародонтоз, могут буті вікорістані для їх діференційної діагностики.

6. Зміни кількості біометалів, актівності металоферментів-антіоксідантів и металозалежніх ензімів при хвороби пародонта та наявність значного числа сильних вірогідніх кореляцій ціх Даних Із клінічнімі Показники у разі ГП засвідчілі Порушення обмінніх процесів як на Рівні Всього організму, так и в пародонті. Це пов'язано зі структурно-функціональнімі змінамі Спадкового апарату соматичних клітін у хворого на ДП и підтверджується наявністю сильних достовірніх кореляцій показніків ФСГ Із вмістом МЕ та актівністю ферментів. Виявлення дисбаланс МЕ та ферментного гомеостазу вказує на его доля у патогенезі ГП и пародонтозу.

7. Встановлені нами при хвороби пародонту Зміни актівності каталази, ЦП и насіченості ТФ залізом та Збільшення уровня ДК и ТБК-активних продуктів за ГП у 1,44 (p <0,001) и 1,14 (p <0,005) рази свідчать про Порушення антиоксидантної захисту, что виробляти до розвитку синдрому ендогенної інтоксікації у хворого на ДП, Який проявлявся достовірнім підвіщенням концентрації СМП обох фракцій у сіроватці крови та ротовій рідіні у 1,20 - 1,31 рази (p <від 0,005 до 0,001) и підтверджувався сильно вірогіднімі кореляціямі между Показники ПОЛ и СМП. Віявлені відхилення залежався від ступенів ДП, но НЕ пов'язані з перебігом хвороби, что дозволяє розглядаті ЦІ Зміни як Загальний патогенетичний Механізм ее прогресування.

8.У сіроватці крови та ротовій рідіні Хворов на ДП підвіщувався вміст прозапальних цитокінів ФНП-α (у 3,24 рази, p <0,001 и на 74,17%; p <0,005), ІФН-γ (у 1,79 рази; p < 0,005 и на 203,03%; p <0,05), ІЛ-12 (у 1,46; р = 0,01 рази и на 97,36%; р <0,005) та зніжувався рівень протізапального ІЛ-4 (у 2,13 рази; p <0,05 и на 28,57%; p> 0,05). Встановлен сінергічна дія ФНП-α, ІФН-γ и ІЛ-12 та їх Сумісна антагоністічна дія відносно ІЛ-4. Достовірні Зміни кількості цитокінів, Які відповідальні за Різні ланки імунітету, та Сильні кореляційні зв'язки между ними засвідчують дисбаланс цієї системи, что підтверджує доля цитокінів у патогенезі ГП и может буті однією з причин реализации спадкової схільності до хвороби.

9. Кореляційнім и кластерного аналізом клінічніх, цитогенетичних, біохімічніх та імунологічних Даних доведено, что при захворюваннях пародонту ма ють місце суттєві метаболічні Зміни, Які прізводять до функціонального напруженного адаптаційно-пристосувальних реакцій організму та лежати в Основі патогенетичних механізмів їх розвитку и прогресування.

10. Комплексне лікування ГП Із включенням натурального мікроводорестевого препарату "Спіруліна" спріяло ліквідації або значному зниженя запальний явіщ у пародонті (у 97,75% Хворов І групи порівняно з 87,96% в ІІ групі) та поліпшенню всех клініко-лабораторних показніків. Це підтверджено зниженя пародонтальних індексів и проб та глибино ПК, регуляцією актівності ФСГ, відновленням порушеного мінерального та ферментного обміну, Зменшення процесів ПОЛ та підвіщенням антиоксидантної захисту, зниженя уровня ендогенної інтоксікації та встановлення балансу в системе цитокінів, а такоже значними змінамі кількості сильних и достовірніх кореляцій между всіма Вивчення Показники.

11. У віддаленіх термінах спостереження результати, досягнуті безпосередно после комплексного лікування, Залишайся стабільнімі, особливо у хворого на ДП початкових и І ступеня. Через півроку у 97,31%, через рік - у 96,41%, а через два - у 91,93% Хворов на ДП ОСНОВНОЇ групи Виявлено клініко-рентгенологічну стабілізацію (в групі контролю відповідно 88,89%; 86,11% и 78,70%). Показники Глибинне ПК, індексів СХ и МЗЯ (особливо у жінок), уровня заліза у крови та ротовій рідіні и МІДІ у ротовій рідіні, актівності каталази, ЛДГ и ЛФ у сіроватці крови через 6 місяців поліпшуваліся, а Кількість и якість кореляцій Залишайся Близько до Даних , отриманий відразу после лікування. Через рік відмічалося зниженя числове значення части показніків, проти досягнуті Позитивні достовірні Зміни зберігаліся.

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Із метою діагностики наявності спадкової схільності до розвитку ДП и пародонтозу при індівідуальніх и масових обстеження населення рекомендуються Такі скринінг-тести: Вивчення ДГ показніків та асоціацій агентів груп крови систем АВ0 и резус.

2. Для АНАЛІЗУ ДГ характеристик можна вікорістаті розроблення нами комп'ютерну програму або стандартну програму «STATISTICA 6.0». С помощью математичного АНАЛІЗУ отриманий ДГ показніків шкірного хворого встановлюється наявність генетичної схільності до ДП и пародонтозу ще до дерло клінічніх проявів хвороби.

3. Найважлівішімі ознака спадкової схільності до захворювань пародонту є Шість Із визначених нами найінформатівнішіх ДГ показніків. Смороду по-різному розподіляються у здорових, Хворов на ДП и пародонтоз чоловіків и жінок, тому для кожної групи обстеження нами Створена окрема модель образу, З якою и звіряються отрімані ДГ дані шкірного хворого.

4. генетично Схильність до захворювань пародонту реалізується фенотипово у клінічніх, цитогенетичних, біохімічніх ті іменних змінах. На підставі їх Вивчення у комплексному лікуванні Хворов на ДП нами предложено новий способ корекції Виявлення порушеннях, Який предполагает включення у схему базового лікування мікроводорості спіруліни. Для Загальної Дії ее пріймають по 1,0 г Тричі на день (курс - 4 тіжні), місцево - у виде аплікації та інстіляцій у ПК пасти, что містіть гранули спіруліни и порошок ентеросорбенту "Силлард П" (1: 1), замішаніх на 0,05% розчіні хлоргексидину біглюконат (на 20-25 хвилин; курс - 6-8 процедур, через 1-2 дні).

5. Для упереджень реализации спадкової схільності до ДП рекомендуються Такі профілактичні заходи: Дотримання правил раціональної індівідуальної гігієні (ІГ не винних перевіщуваті 0,17 ± 0,01 балу); Збалансований харчування з оптимальним вмістом мікронутрієнтів (МЕ и вітамінів); нормалізація захисних властівостей організму Шляхом періодічного прийому адаптогенів (препарату "Спіруліна" чи других імуномодуляторів).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації:

1. Клименко А.О., Катеринюк В.Ю., Мельничук Г.М., Катеринюк О.Г. Зміни актівності металоферментів у хворого на хронічній генералізований пародонтит // Вісник стомат. - 2000. - № 5. - С. 43-44. Здобувач брала участь в обстеженні хворого, узагальненні результатів та написанні статті.

2. Мельничук Г.М., Ковальчук Л.Є., Мельничук С.С. Цітологічні показатели інтерфазних ядер соматичних клітін при захворюваннях тканин пародонту // Гал. лік. вісник. - 2001. - Т.8, № 1. - С. 61-64. Здобувач провела поиск та аналіз літератури, набір и клініко-лабораторне обстеження хворого, проаналізувала отрімані дані, оформила статтю до друку.

3. Мельничук Г.М. Прогнозування ризики розвитку пародонтиту та пародонтозу методом комп'ютерного кореляційного АНАЛІЗУ дерматогліфічніх показніків // Гал. лік. вісник. - 2001. - Т.8, № 3. - С. 68-71.

4. Мельничук Г.М. Факторний аналіз кількісніх и якісніх дерматогліфічніх показніків для ранньої діагностики захворювань тканин пародонту // Вісник Вінн. держ. мед. ун-ту. - 2001. - Т.5, № 2. - С. 481-484.

5. Мельничук Г.М., Ковальчук Л.Є., Осипчук М.М., Мельничук С.С. Визначення спадкової схільності до захворювань тканин пародонту на основе діскрімінантного АНАЛІЗУ дерматогліфічніх показніків // Буков. мед. вісник. - 2001. - Т.5, № 4. - С. 84-88. Здобувачем Здійснено підбір та обстеження хворого, забір дерматогліфів, аналіз результатів, написання статті.

6. Катеринюк В.Ю., Мельничук Г.М., Клименко А.О. Клініко-біохімічна оцінка! Застосування імобілізованіх остеотропних мікроелементів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Ліки - людині: М-ли науково-практ. конф. - Харків, 2001. - Т. ХV, № 1-2. - С. 250-257. Здобувач допомогла в дослідженнях, провела загальне Редагування статті.

7. Мельничук Г.М. Генетичні аспекти патогенезу захворювань тканин пародонту // Гал. лік. вісник. - 2002. - Т.9, № 2. - С. 155-159.

8. Мельничук Г.М. Функціональний стан геному у хворого на пародонтит и пародонтоз // Гал. лік. вісник. - 2002. - Т.9, № 4. - С. 109-112.

9. Мельничук Г.М. Асоціації захворювань пародонту з генетичними маркерами (антигени систем АВ0, Rh, HLA та інші) // Гал. лік. вісник. - 2003. - Т.10, № 1. - С. 124-128.

10. Мельничук Г.М. Зміни мінерального складу сліні при захворюваннях пародонту // Вісник проблем біол. и мед. - 2003. - Вип. 5. - С. 63-65.

11. Мельничук Г.М. Стан макро- та мікроелементного гомеостазу при захворюваннях тканин пародонта // Укр. стом. альманах.- 2003. - № 2.- С.34-35.

12. Мельничук Г.М. Встановлення маркерів спадкової обтяженості до хвороб пародонта за аналізом взаємозв'язків груп крови систем АВ0 и Rh // Одес. мед. журн. - 2004. - № 6 (86). - С. 69-71.

13. Мельничук Г.М., Катеринюк В.Ю. Нормалізація вмісту остеотропних мікроелементів у сліні Хворов на генералізований пародонтит під Вплив лікування // Укр. мед. альманах. - 2005. - Том 8, № 2 (додаток). - С. 94-96. Здобувач провела обстеження и лікування хвороби, аналіз отриманий Даних, підготувала статтю до друку.

14. Мельничук Г.М., Гресько І.В. Діагностична ціннність визначення середньомолекулярніх пептидів у сіроватці крови та змішаній сліні при генералізованому пародонтиті // Укр. стом. альманах. - 2005. - № 3. - С. 32-35. Здобувач здійсніла поиск літератури, набір клінічного матеріалу, аналіз результатів, оформила статтю до друку.

15. Мельничук Г.М. Рівень цитокінів у сіроватці крови у хворого на генералізований пародонтит // Укр. мед. часопис. - 2005. - № 3/47. - С. 104-106.

16. Мельничук Г.М. Цитокіновий профіль слини у хворих на генералізований пародонтит // Сучасні. стомат. - 2005. - № 3. - С. 71-73.

17. Мельничук Г.М., Клименко А.О. Активність лужної та кіслої фосфатаз у сіроватці крови та сліні Хворов на генералізований пародонтит и пародонтоз // Вісн. проблем біол. и мед. - 2005. - Вип. 3. - С. 141-145. Здобувач провела обстеження Хворов та аналіз результатів, написала статтю.

18. Мельничук Г.М. Динаміка показніків цитокінового спектру крови на фоні лікування генералізованого пародонтиту спіруліною // Укр. стом. альманах. - 2005. - № 4. - С. 25-28.

19. Мельничук Г.М., Клименко А.О. Динаміка актівності церулоплазміну та холінестеразі в сіроватці крови при захворюваннях тканин пародонта // ЕКСПЕР. та клін. фізіол. и БІОХІМ. - 2005. - № 4. - С. 76-79. Здобувач провела Клінічне дослідження и Статистичний обробка, написала статтю.

20. Мельничук Г.М. Зміни уровня ендогенної інтоксікації при генералізованому пародонтиті під Вплив лікування // Практична медицина. - 2005. - № 2 (Том ХІ). - С. 79-83.

21. Мельничук Г.М. Вплив спіруліни на регуляцію порушеннях процесса реализации спадкової информации при генералізованому пародонтиті // Гал. лік. вісник. - 2005. - Т.12, №4. - С. 62-65.

22. Мельничук Г.М. Характеристика клінічного стану пародонту и актівності сіроваткового ферменту лактатдегідрогеназі у Хворов Із патологією тканин пародонту до и после лікування // Архів клін. мед. - 2005.- №2.- С. 81-85.

23. Мельничук Г.М. Патогенетичне значення цитокінів крові в розвитку генералізованої пародонтиту // Сучасні. стомат. - 2006. -№ 1. - С. 55-57.

24. Мельничук Г.М., Катеринюк В.Ю. Мікроелементній та металоферментній обмін у хворого на генералізований пародонтит и пародонтоз // Укр. стомат. альманах. - 2007. - № 5. - С.17-21. Здобувач здійсніла дослідження, підготувала статтю до друку.

25. Деклараційній патент України на Винахід №47692 А МПК А61 К 31/00 способ лікування пародонтиту / Г.М. Мельничук, А.М. Політун, А.О. Клименко, С.С. Мельничук. Заявлено 23.07.2001; Опубл. 15.07.2002, Бюл. № 7. - 3 с. Здобувач розроб та апробувалися способ лікування, описала Винахід.

26. Деклараційній патент України на Винахід №48431 А МПК А61 В 10/00 способ доклінічної діагностики захворювань тканин пародонту / Г.М. Мельничук, Л.Є. Ковальчук, М.М. Осипчук, С.С. Мельничук. Заявлено 23.07.2001; Опубл. 15.08.2002, Бюл. № 8. - 2 с. Здобувачем предложено ідею, обстежено хворого, описано та оформлено заявку на Винахід.

27. Мельничук Г.М. Способ лікування генералізованого пародонтиту Із Використання мікроводорості спіруліна // Інформ. лист № 82-2003. - К .: Укрмедпатентінформ, 2003. - 3 с.

28. Мельничук Г.М., Ковальчук Л.Є. Способ доклінічної діагностики генералізованого пародонтиту и пародонтозу // Інформ. лист № 91-2003.- К .: Укрмедпатентінформ, 2003. - 3 с. Здобувач підготувала та оформила інформаційний лист.

29. Політун А.М., Мельничук Г.М. Комплексне Вивчення про- та протізапальніх цитокінів сліні при генералізованому пародонтиті // Дентальні технології. - 2006. - № 1-2 (26-27). - С. 4-6. Здобувач провела літературний поиск и клініко-лабораторні дослідження, проаналізувала отрімані дані и підготувала статтю до друку.

30. Мельничук Г.М. ! Застосування спіруліни в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Ліки - людині: М-линауч.-практ. конф. - Харків, 2001. - T. XVI, № 1-2. - С.14-16.

31. Мельничук Г.М. Лікування хронічного генералізованого пародонту із застосуванням засобів природного походження // заснував. з'їзд Нац. ас. працівників стомат. освіти: М-ли наук. форуму з міжнар. участю "Стоматологія нового тисячоліття". - М .: Авіаіздат, 2002. - С. 33-34.

32.Мельничук Г.М., Мельничук А.С. Визначення спадкової схільності до захворювань тканин пародонту за асоціаціямі з антигенами груп крови системи АВ0 // Програма и м-ли ІІІ з'їзду мед. генетіків України з міжнар. участю. - Львів, 2002. - С. 74. Здобувач обстежіла Хворов, сформувала групи, написала и підготувала тези до друку.

33. Мельничук Г.М., Мельничук А.С. Генетичні Маркери захворювань тканин пародонту // Програма и м-ли ІІІ з'їзду мед. генетіків України з міжнар. участю. - Львів, 2002. - С. 74. Здобувач провела поиск літератури, набір пацієнтів, аналіз результатів та оформила тези до друку.

34. Мельничук Г.М. Корекція метаболічних порушеннях при лікуванні пародонтиту Із Використання мікроводорості Spirulinaplatentis // М-ли всеукр. наук.-прак. конф. "Сучасні підході до лікування та ПРОФІЛАКТИКИ основних стоматологічних захворювань". - Івано-Франківськ, 2003. - С. 21-22.

35. Мельничук Г.М., Катеринюк В.Ю., Катеринюк О.Г. Зміна актівності фосфатаз у крови та сліні Хворов на генералізований пародонтит І ступеня важкості під Вплив комплексного лікування Із включенням стоматологічної пасти "Сіллардент-біо" // М-ли ІІ (ІХ) з'їзду АСУ. - К .: Книга плюс, 2004. - С. 249-250. Здобувач провела обстеження хворого, аналіз отриманий Даних, підготувала матеріали до друку.

36. Мельничук Г.М. Вплив лікування спіруліною на показатели перекисного окиснення ліпідів при генералізованому пародонтиті // Сучасні технології щелепно-ліцевої хірургії и хірургічної стоматології: М-ли міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 57.

37. Мельничук Г.М. Нормалізація актівності маркерів кісткової тканини у хворого на генералізований пародонтит під Вплив лікування спіруліною // Сучасні технології щелепно-ліцевої хірургії и хірургічної стоматології: М-ли міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 58.


Анотація

Мельничук Г.М. Генералізований пародонтит и пародонтоз: Маркери спадкової схільності, патогенетичні Механізми метаболічних порушеннях та їх комплексна корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів доктора медичний наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2007.

Дісертаційна робота присвячено вивченню роли Спадкового фактора у вінікненні и розвитку генералізованого пародонтиту и пародонтозу та механізмів его реализации. На підставі Вивчення генетичних, метаболічних та іменних маркерів ціх хвороб сформульовано нову концепцію роли генетичного Чинник: в етіології и патогенезі пародонтозу ВІН відіграє основнову роль, а генералізованого пародонтиту - Діє сумісно Із середовищний факторами.

Доведено наявність метаболічних порушеннях як на клітінному Рівні (за змінамі показніків функціонального стану геному), так и на Рівні тканин і ОРГАНІВ (за порушеннях мінерального обміну й актівності різніх ферментних систем) у хворого на пародонтоз, поглиблено знання про їх роль у патогенезі генералізованого пародонтиту. У вінікненні и розвитку генералізованого пародонтиту Певна роль відіграють Порушення антиоксидантної захисту, розвиток синдрому ендогенної інтоксікації та дисбаланс системи цитокінів. Розроблено Нові Критерії для доклінічної та КЛІНІЧНОЇ діагностики и прогнозом розвитку генералізованого пародонтиту и пародонтозу та їх діференціювання.

Розроблено, патогенетично обґрунтовано та апробовано новий способ комплексного лікування генералізованого пародонтиту Із Використання вітамінно-мікроелементного препарату Із багатогранною дією - мікроводорості спіруліни, Який зменшує ризики реализации спадкової схільності до хвороби, усуває метаболічні Порушення, спріяє Загальне оздоровлення пацієнтів и Досягнення стійкої ремісії.

Ключові слова: генералізований пародонтит, пародонтоз, етіологія, патогенез, діагностика, маркери спадкової схільності, метаболічні та імунні Порушення, спіруліна.


АНОТАЦІЯ

Мельничук Г.М. Генералізований пародонтит і пародонтоз: маркери спадкової схильності, патогенетичні механізми метаболічних порушень та їх комплексна корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню ролі спадкового чинника у виникненні та розвитку генералізованого пародонтиту і пародонтозу і механізмів його реалізації. На підставі комплексного вивчення генетичних, метаболічних і імунних маркерів цих захворювань сформульовано нову концепцію ролі спадкового чинника і визначена доцільність їх використання для ранньої діагностики і прогнозування перебігу хвороб.

За допомогою дерматогліфічний методу встановлена ​​основна роль генетичного фактора у виникненні і розвитку пародонтозу і загальне значення спадкового і середовищних факторів в етіології і патогенезі генералізованого пародонтиту. Доведено значення асоціацій антигенів груп крові систем АВ0 і резус у виникненні захворювань пародонту, показано значення певного розподілу антигенів в їхньому розвитку.

Дослідженнями функціонального стану генома букальний клітин нами вперше встановлено метаболічні порушення при пародонтозі та затверджена їх роль в патогенезі генералізованого пародонтиту.

Вивчення гомеостазу за динамікою рівня остеотропних біометалів, особливо заліза, цинку і міді (які впливають на експресію генів, в часності, синтез ДНК, РНК і білка) в крові та ротовій рідині і активності металлоферментов-антиоксидантів (каталази, церулоплазміну, насичення трансферину залізом) і металлозавісімих ферментів (лактатдегідрогенази, лужної і кислої фосфатаз) в сироватці крові у хворих на генералізований пародонтит і пародонтоз дозволило розробити маркери для їх диференційованої діагностики і вперше визначить ь стан мінерального і ферментного обміну при пародонтозі. Порушення антиоксидантної захисту у хворих на генералізований пародонтит призводить до підвищення рівня продуктів ліпопероксидації в сироватці крові і розвитку синдрому ендогенної інтоксикації, який проявляється достовірним підвищенням вмісту середньомолекулярних пептидів в сироватці крові та ротовій рідині. Ці зміни є загальним патогенетичним механізмом прогресування хвороби.

Генералізований пародонтит супроводжується дисбалансом системи цитокінів, які відповідають за різні ланки імунітету. Підвищений рівень в крові та ротовій рідині прозапальних ФНП-α, ІФН-γ, ІЛ-12 та знижений - протизапального ІЛ-4 обумовлює розвиток запального процесу в пародонті і впливає на активність його перебігу.

Наші дослідження свідчать про істотне порушення метаболічних процесів у хворих на клітинному, тканинному і органному рівнях і їх участі в розвитку захворювань пародонту. Запропоновано нову схему взаємозв'язків між маркерами генетичної схильності до генерализованному пародонтиту і пародонтозу і алгоритми їх етіології і патогенезу. Розроблено нові критерії для доклінічній та клінічної діагностики, прогнозу розвитку і диференціювання цих хвороб.

Розроблено, патогенетично обумовлений і аппробірован новий спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням вітамінна мікроелементного препарату генопротекторного, антиоксидантної, адаптогенного і імуномодулюючої дії - мікроводорості "Спіруліна", який зменшує ризик реалізації спадкової схильності до хвороби. Доведено високу ефективність запропонованого способу, що підтверджено позитивною динамікою клінічних, цитогенетичних, біохімічних та імунних показників в безпосередніх і віддалених термінах після лікування.

Ключові слова: генералізований пародонтит, пародонтоз, етіологія, патогенез, діагностика, маркери спадкової схильності, метаболічні та імунні порушення, спіруліна.


ANNOTATION

Melnychuk G. М. Generalized periodontitis and parodontosis: markers of genetic predisposition, pathogenetic mechanisms of metabolic disorders and their complex correction . - Manuscript.

Dissertationfor obtainingscientific degree ofDoctorofMedicalScienceon speciality 14.01.22. - Stomatology. State Institution «Institute of Dentistryof Academy of Medical Sciences of Ukraine», Odessa, 2007.

The dissertation isdedicatedtothestudyoftheroleofa geneticfactorinoccurrenceanddevelopment ofperiodontal diseases and its mechanisms of occurrence. A newconcept of the role of agenetic factor, based onthe study ofgenetic, metabolicandimmunemarkersofthesediseases, has been formulated: it playsa leading role in etiology and pathogenesis of parodontosis, whereas in those of generalizedperiodontitisit is the combination of both geneticandenvironmentalfactors.

Thepresenceofmetabolicdisordersbothoncellularlevel (basedonchangesindataoffunctionalstateofgenome) andlevelsoftissuesandorgans (basedondisordersofmicroelementsmetabolismandactivityofvariousenzymesystems) inpatientswithparodontosishasbeenproved; theknowledgeabouttheirroleinpathogenesisofgeneralizedperiodontitishasbeenmademoreprofound. In occurrence and development ofgeneralizedperiodontitis acertainroleis also assigned todisturbance ofantioxidantprotection, development ofendogenousintoxicationsyndromeandimbalanceofcytokinesystem. Newcriteriaforpre-clinicaland clinical diagnosticsandprognosisof development ofgeneralizedperiodontitisandparodontosisandtheirdifferentiation have been worked out.

Anewmethodofcomplextreatmentofgeneralizedperiodontitisusingvitamin-microelementpreparationwithmulti-purpose actions - micro-alga "Spirulina", whichreducestheriskofoccurrenceofgeneticpredispositiontothedisease, eliminatesmetabolicdisorders, contributes to generalrecoveryofpatientsandachievement ofstableremission, has been developed, pathogenetically explained, and approved.

Key words: generalizedperiodontitis, parodontosis, etiology, pathogenesis, diagnostics, markersofgenetic predisposition, metabolic and immune disorders, spirulina.


ПЕРЕЛІК умовних СКОРОЧЕННЯ

ДП - генералізований пародонтит

ДГ - дерматогліф, дерматогліфічній

ДК - дієнові кон'югаті

ЕХ - еухроматін

ІР - індекс Ramfjord

ІГ - індекс гігієні за Green, Vermillion

ІК - індекс Kхtschke

ІЛ - інтерлейкін

ІФН - інтерферон

ІХ - індекс хроматізації

КФ - кисла фосфатаза

ЛДГ - лактатдегідрогеназа

ЛФ - Лужний фосфатаза

МО - Мікроелементи

МЗЯ - морфологічно змінені ядра

НІ - нуклеолярній індекс

ПК - пародонтальні кишеня

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів

Проба Ш-П - проба Шіллєра-Пісарєва

РМА - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс

СМП - середньомолекулярні пептиди

СХ - статево хроматин

ТБК-активні продукти - тіобарбітуровокіслі активні продукти

ТФ - насіченість трансферину залізом

ФНП - фактор некрозу пухлина

ФСГ - функціональний стан геному

ЦП - церулоплазмін

НС - число Свракова


  • Генералізований пародонтит І ПАРОДОНТОЗ: маркери СПАДКОВОЇ СХІЛЬНОСТІ, патогенетичні Механізми метаболічних порушеннях ТА ЇХ КОМПЛЕКСНА корекція
  • Науковий консультант
  • Офіційні опоненти
  • Заболотний Тарас Дмитрович
  • Петрушанко Тетяна Олексіївна
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Зв язок
  • Мета и завдання дослідження.
  • Обєкти дослідження
  • Предмет дослідження
  • Методи дослідження
  • Наукова новизна одержаних результатів.
  • Практичне значення одержаних результатів.
  • Особистий внесок здобувача
  • Апробація результатів дисертації.
  • ОБСЯГИ и структура дисертації.
  • Основні ЗМІСТ
  • Результати дослідження та їх Обговорення.
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Melnychuk G.
  • Key words

  • Скачати 96.69 Kb.