Ентерального недостатність в раннього післяопераційному періоді у пацієнтів з Гостра хірургічною патологією ОРГАНІВ черевної порожніні






    Головна сторінка





Скачати 54.11 Kb.
Дата конвертації29.11.2017
Розмір54.11 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

Гай Олена Юріївна

УДК 616.381-036.11-089.168.1-06: 616.341

Ентерального НЕДОСТАТНІСТЬ В раннього ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ПАЦІЄНТІВ З Гостра ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНІНІ

14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук

Київ - 2008


Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичний наук, професор Хижняк Анатолій Антонович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладніх станів та анестезіології.

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук Лісецькій Віталій Адамович, Українська військово-медична академія (м. Київ), професор кафедри анестезіології та реаніматології

доктор медичний наук, доцент Лисенко Віктор Йосипович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсівної терапії

Захист состоится «28» травня 2008 р. про 14 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медічній академии післядипломної освіти ім.П.Л.Шупіка (04112, м. Київ, Дорогожицька, 9).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланій «11» квітня 2008 року.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичний наук, професор Т.Г.Романенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На теперішній час існує много ДОСЛІДЖЕНЬ, что доводять Користь та ефективність! Застосування раннього ентерального зондового харчування (ЕЗХ) после операцій на органах шлунково-кишково тракту (ШКТ) (Костюченко А.Л., Костин Е.Д., Куригін А.А., 1996; Лейдерман І.Н., 2000; Stephine J. Lewis, Matthias E., Paul A. Sylvester, 2001). Вважають, что це поперджує атрофію ентероцітів внаслідок голодування, Забезпечує профілактику стресових віразок, зніжує степень бактеріальної транслокації, Забезпечує організм хворого Достатньо кількістю нутрієнтів, потреба в якіх різко растет в раннього післяопераційному періоді (РПП) (Попова Т.С., Тамазішвілі Т.Ш ., Шестопалов А.Є., 1991; Bengmark S., Gianotti L., 1996). Метод набуває особлівої актуальності в условиях, коли период голодування різної трівалості передував оперативному втручанню и у Хворов віявляються ознака Порушення харчових статусу (Рєпін В.Н., Дворецький Л.Е., Возгомент Н.М., 2000).

Нерідко передумови для Виникнення кішкової дисфункції у хворого з Гостра хірургічною патологією ОРГАНІВ черевної порожніні вінікають ще в доопераційному періоді внаслідок централізації гемодинаміки, розладу мікроціркуляції в кішковій стінці, гіпоксічного та реперфузійного пошкодженню ентероцітів, Дії прозапальних медіаторів, набряку кішкової стінкі (Haglund U., 1994; Ince C., Thio S., Van Iterson M., 1996; Diable LN, Dulchavsky SA, Brown WJ, 1997). Оперативніше втручання та розладі водно-електролітного обміну спріяють Формування синдрому ентеральної недостатності різного ступенів тяжкості, ускладнюючі перебіг РПП. Зазначені патогенетичні фактори ма ють місце при крововтраті та при перітоніті, самє того дослідження проводили у Хворов, оперованіх з приводу гострої шлунково-кішкової кровотечі (ГШКК), а такоже у хворого з перітонітом у різніх его фазах.

! Застосування раннього ЕЗХ у Хворов Із зазначеним патологією нерідко супроводжується побічнімі ЕФЕКТ, найбільш несприятливим з якіх є Відчуття болю та здуття в жівоті, Нудота та блювання (Костюченко А.Л., Костин Е.Д., Куригін А.А., 1996; Ерпулева Ю.В., 2005). ЦІ фактори обмежують можлівість корекції дефіціту харчування ентерального Шляхом и потребують парентерального введення нутрієнтів. Вимушено харчова депрівація на протязі декількох діб виробляти до дістрофії ентероцітів, порушеннях імунного захисту ШКТ и організма в цілому, підвіщуючі ризики розвитку синдрому поліорганної недостатності (ПОН), погліблює Порушення усіх ланок обміну Речовини (Levine GM, Deren JJ, Steiger E., 1974; Багаев В.Г., Рошаль Л.М., Острейков І.Ф., 2003).

Будь-який патологічній стан супроводжується, в Першу Черга, Використання глюкози як джерела енергії. В подалі організм розщеплює ліпіді та тканинні Білки (Костюченко А.Л., Костин Е.Д., Куригін А.А., 1996; Шанін В.Ю., 1998). Наслідки розладу білкового обміну загальновідомі (Попова Т.С., Тамазішвілі Т.Ш., Шестопалов А.Є., 1991; Шанін В.Ю., 1998; Хорошилов. І.Є., 2003). Порушення ліпідного обміну у хворого хірургічного профіля нерідко виробляти до Виникнення ліпідного дистрес-синдрому, Який характерізується Посилення атерогенез та зростанням ризики смерти від серцево-судинна захворювань у молодих осіб (Савельєв В.С., Лубенський В.Г., Пєтухов В.А. та ін., 2005).

Отже, залішаються недостатньо Вивчення питання про оптімальні рядки качана ентерального харчування у Хворов, оперованіх з приводу ГШКК та перітоніту, стан білкового и ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу РПП при зазначеним патологічніх станах, что и візначає Актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дисертація виконан согласно з планом науково - дослідніх робіт Харківського державного медичного університету МОЗ України; комплексна тема кафедри медицини невідкладніх станів та анестезіології «інтенсивна терапія ендотоксічного шоку Хворов Із супутних патологією серцево-судінної системи» (номер державної реєстрації 0107U001388). Автор віконувала дослідження Стосовно тими дисертації.

Мета и завдання дослідження. Мета дослідження - Встановити оптімальні рядки качана ентерального харчування у Хворов, оперованіх з приводу гострої шлунково-кішкової кровотечі и перітоніту, на підставі дослідження всмоктувальної Функції та біоелектрічної актівності тонкої кишки з оцінкою стану білкового та ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу раннього післяопераційного ПЕРІОДУ.

Завдання дослідження:

1. Дослідіті стан всмоктувальної Функції тонкої кишки в РПП у хворого з ГШКК та перітонітом.

2. Встановити стан біоелектрічної актівності (БЕА) тонкої кишки у ціх Хворов на протязі дерло 5-й діб после операции.

3. Оцініті стан білкового та ліпідного обміну в досліджуваніх групах в Перші 7 діб післяопераційного ПЕРІОДУ.

4. Візначіті оптімальні рядки качана ентерального харчування при кішковій недостатності у хворого з різною тяжкістю перебігу РПП при зазначеним видах патології.

Об'єкт дослідження - ентерального недостатність в РПП после хірургічніх втручань на органах ШКТ у хворого з ГШКК та з перітонітом.

Предмет дослідження - всмоктувальна функція, біоелектрічна Активність тонкої кишки, білковій та ліпідній обміні в РПП у хворого з зазначеним патологією.

Методи дослідження: КЛІНІЧНІ, лабораторні, біохімічні, Інструментальні, електрофізіологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманий результатів. Вперше в РПП у хворого з ГШКК та з перітонітом проведення комплексного дослідження та оцінка порушеннях всмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки в залежності від тяжкості їх стану. Візначені відділи тонкої кишки з найбільш значний прігніченням всмоктування и характер его змін на протязі дере трьох діб после операции, вираженість порушеннях Беа тонкої кишки на протязі дерло 5-й діб та клініко-функціональні паралелі їх Відновлення. Встановлен низьких засвоєння глюкозо-сольового розчин, введеного ентерального, в Перші три доби после операции у хворого з перітонітом та оптімальні рядки качана ЕЗХ в залежності від вираженості ентеральної недостатності та тяжкості перебігу РПП.

У досліджуваніх групах Хворов встановлен достовірне зниженя уровня Загальна ліпідів, холестерину, ліпопротеїдів нізької щільності в крови та зв'язок визначених порушеннях з характером перебігу РПП; зниженя концентрації трігліцерідів та ліпопротеїдів вісокої щільності характерізує тяжкий стан хвороби.

Практичне значення отриманий результатів. На підставі проведених ДОСЛІДЖЕНЬ встановлен дінаміку та глибино порушеннях всмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки в залежності від тяжкості перебігу РПП у хворого з ГШКК та з перітонітом. Розроблено и впроваджено в клінічну роботу Пристрій для ОЦІНКИ Беа кишечника (деклараційній патент України на корисностей модель №14998 від 15.06.2006); Завдяк отриманий результатами Встановлені клініко-функціональні паралелі Відновлення моторної Функції тонкої кишки после оперативного втручання та візначені оптімальні рядки качана ентерального харчування.

Вираженість змін показніків вмісту загально ліпідів, холестерину, трігліцерідів та ЛПВЩ в крови Залежить від тяжкості перебігу РПП и має прогностичність значення.

Парентерального харчування НЕ Забезпечує своєчасної корекції порушеннях білкового та ліпідного обміну, тому доцільне поєднання парентерального харчування з ентерального ЗАСТОСУВАННЯ сумішей, що містять всі необхідні Речовини.

Впровадження результатів роботи. Результати роботи впроваджено в лікувальний процес у відділеннях інтенсівної терапіі Харківської міської КЛІНІЧНОЇ лікарні швидкої та невідкладної допомоги №4, Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, МКЛ №2, м. Харків. Основні теоретичні матеріали, отрімані в результате дослідження, Використовують в Лекціях и на практичних заняття при підготовці лікарів-інтернів на кафедрі медицини невідкладніх станів та анестезіології та кафедрі госпітальної хірургії ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Визначення напрямку та Методології Наукової роботи, інтерпретація отриманий Даних здійснені спільно з науковим керівніком. Автором самостійно проведений патентно-інформаційний поиск за темою, виконан ряд клінічніх, лабораторних та електрофізіологічних ДОСЛІДЖЕНЬ, проведено статистичний Обробка даних, аналіз та узагальнення отриманий результатів, сформульовані ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ та Висновки, напісані всі розділи дисертації. Здобувач є співавтором в розробці пристрою для реєстрації біоелектрічної актівності ШКТ, Який Було застовано в дослідженні (деклараційній патент України на корисностей модель №14998 від 15.06.2006).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були опрілюднені и обговорюваліся на засіданні Харківського товариства анестезіологів (2006, 2007), науково-практічній конференции «Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки и практики» (Харків, 2007), науково-практічній конференции студентов та молодих вчених «Медична наука: сучасні Досягнення та іновації »(Харків, 2007), науково-практічній конференции« Актуальні питання невідкладної хірургії »(Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації Опубліковано 9 Друкований робіт, з якіх 6 - в спеціалізованіх фахових журналах, что входять до Переліку ВАК України, 2 тез у Матеріалах конференцій, ОТРИМАНО 1 деклараційній патент України на корисностей модель № 14998 від 15.06.2006р.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Дісертаційна робота викладу на 111 страницах Друкований тексту и складається з вступления, Огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ та узагальнення результатів дослідження, вісновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, Який містіть 159назв: 119 робіт вітчізняніх авторів та 40 іноземних. Дісертаційна робота ілюстрована 6 малюнками та 21 таблицею.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.Дослідженняпроведені в клініці Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, что є базою кафедри медицини невідкладніх станів та анестезіології Харківського державного медичного університету.

Роботу віконувалі відповідно до Принципів Ґельсінської декларації, прійнятої Генеральний асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000рр.), Конвенції заради Європи про права людини та біомедіціну (1997р.), Відповідніх Положень ВООЗ, міжнародної заради медичний наукових товариств, МІЖНАРОДНОГО кодексу медичної етики (1983 р.) та закону України.

Обстежені 78 пацєнтів, 29 з якіх надійшлі у зв'язку з ГШКК II-III ст., Среди них - 8 Хворов в стані геморагічного шоку (ГШ); 3-є хвороби, Які надійшлі в стані ГШ, померли в РПП у зв'язку з прогресуванням явіщ ПОН. 49 Хворов були госпіталізовані з приводу Іншої гострої хірургічної патології ОРГАНІВ черевної порожніні з наявністю перітоніальніх сімптомів. У реактівній стадії перітоніту надійшлі 24 пацієнті, в токсічній стадії - 21, в термінальній (стадія ПОН) - 4 Хворов. Вік обстеження Хворов - від 17 до 83 років; среди них 22 жінки та 56 чоловіків. Розподіл Хворов на групи за характером перебігу РПП проводівся з урахуванням основних показніків, что включені до системи ОЦІНКИ вітальніх функцій APACHE II (Федоров В.Д., Гостищев В.К., Єрмолов А.С., Богніцкая Т.Н., 2000; Сипливий В.А., Дронов О.І., Кінь Е.В., 2004). Пацієнті, стан якіх Складанний 10 балів за APACHE II, віднесені до групи з перебігом РПП СЕРЕДНЯ ступенів тяжкості, 10 - 20 балів - до групи з тяжким перебігом РПП, вищє 20 балів - до групи з Вкрай тяжким перебігом РПП (пацієнті, что померли на фоні прогресування явіщ ПОН).

На всех етапах лікування проводилося щоденне Клінічне обстеження хворого, лабораторні (клінічний та біохімічній аналіз крови, сечі) та Інструментальні дослідження. Оперативному втручанню передувала короткочасна передопераційна підгтовка з метою корекції гіповолемії та стабілізації основних вітальніх показніків. Оперативніше втручання проводилося ургентно за жіттєвімі Показники. Об'єм операции БУВ адекватно его нозологічній прічіні.

Інтраопераційно у 45-і Хворов з перітонітом Виявлено картина Поширення перітоніту з наявністю серозного або серозно-фібрінозного ексудату. При перітоніті у всех Хворов, залучених до дослідження, напрікінці операции проводили назоінтестінальну інтубацію постійнім однопросвітнім зондом до ілеоцекального кута; з метою дослідження всмоктувальної Функції Інший зонд розташовувалі в дванадцятіпалій кішці. Показання до інтубації вважаю наявність набряку стінкі тонкої кишки, субсерозних крововілівів, Збільшення ее діаметру до 3-5 см и более. У Хворов з ГШКК трансназально введень зонд разташовувалі в дванадцятіпалій кішці (на 8-10 см дістальніше зони операции при втручанні безпосередно в цьом відділі). У шлунок такоже встановлювали зонд з метою декомпресії. Операцію завершувалі дренуванням черевної порожніні та ушивання лапаротомної рани.

Післяопераційна терапія Складанний з призначення антібіотіків, корекції гіповолемії та електролітніх порушеннях; антиоксидантної терапії; препаратів, дія якіх спрямована на покращення мікроціркуляції та профілактику тромбоемболічніх ускладнень, профілактику Виникнення стресових віразок ШКТ. Гемотрансфузії прізначалі, если вміст гемоглобіну в крови БУВ нижчих 80 г / л. Сімпатоміметікі застосовувалі у групі з тяжким перебігом РПП при ГШКК в Першу - одному добу после операции (4% розчин дофаміну - 4-6 мкг / кг / хв) та у оперованіх з приводу перітоніту при Вкрай тяжкому перебігу РПП на протязі двох - трьох діб после оперативного втручання (4% розчин дофаміну - 8-12 мкг / кг / хв). До складу парентерального харчування, Пожалуйста починаєм з 2-ї - 3-ї доби, входили розчин амінокіслот (Аміноплазмаль 10% 500 мл / добу), 20% розчин глюкози 800 мл / добу. У хворого, у якіх период голодування перевіщував срок 3 - 4 доби, а такоже з урахуванням тяжкості перебігу РПП, парентерального харчування Складанний з амінокіслот (Аміноплазмаль 10% 500 - 1000 мл / добу), 20% розчин глюкози 600 - 800 мл / добу та жирових емульсій (Ліпофундін 10% 500 мл / добу або Ліпофундін 20% 250 мл / добу).

У хворого, оперованіх у зв'язку з ГШКК, ЕЗХ не проводили. ЕЗХ адаптованості харчових сумішшю при перітоніті з середньотяжкім перебігом РПП починаєм НЕ Ранее 4-ї доби РПП, при тяжкому та Вкрай тяжкому перебігу РПП - НЕ Ранее 5-ї - 6-ї доби. Перепони для качана ЕЗХ в більш Ранній срок були Виникнення у хворого Відчуття болю и дискомфорту в жівоті, Відсутність повноцінної абсорбції введеного мономірного розчин (стік з кишечника перевіщував введень об'єм). В якості суміші для ЕЗХ вікорістовувалі препарат «Пептамен».

Дослідження всмоктувальної Функції тонкої кишки віконувалі Із ЗАСТОСУВАННЯ 2-Годіна d-ксілозний тесту. Концентрація d-ксилози в крови через 15 хвилин после НАВАНТАЖЕННЯ характерізує всмоктування в дванадцятіпалій кішці, через 30 хвилин - у верхньому відділі худої кишки, через 60 хвилин - в Середньому та через 120 хвилин - в нижньому відділі худої кишки (Гасанова П.О., Шамов І.А., 1988). У дванадцятіпалу кишку через зонд на протязі 2-х - 3-х хвилин вводили розчин, Який містів 5 г d-ксилози в 100 мл ізотонічного Розчини натрію хлориду з Наступний затісканням зонда на 90 хвилин, после чего Затискач знімали и рідина, что накопічувалась на протязі зазначеним годині, вітікала Пасивні Шляхи. Забір крови віконувалі на 15-й, 30-й, 60-й та 120-й хвилинах тесту з Наступний визначенням концентрації d-ксилози в крови орціноловім методом (Алімова М.М., Рижкова Л.А., 1976). Обстеження Хворов проводили в Першу - третю добу после операціі.

Визначення Беа тонкої кишки віконувалі на протязі 1-ї - 3-ї доби та на 5-у добу РПП методом періферічної електрогастроентерографії Із ЗАСТОСУВАННЯ мікропроцесорного електрогастроентерографа Егг-МП02Н, розроблення для реєстрації біопотенціалів ШКТ (деклараційній патент на корисностей модель №14998 від 15.06.2006 ). Досліджувалі амплітуду електричних імпульсів (мкВ) та іхню длительность (сек).

Групу порівняння при вівченні всмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки становили 12 осіб жіночої та чоловічої статі у віці 25-54 роки з патологією вен ніжніх кінцівок.

Вміст в крови Загальна Білка та его фракцій визначавши методом електрофорезу білковіх фракцій на ацетатцелюлозніх мембранах.

Загальний вміст ліпідів та ліпідніх фракцій в крови визначавши ензіматічнім колоріметрічнім методом Із ЗАСТОСУВАННЯ реактівів фірми «Human». Показники білкового та ліпідного обміну досліджувалі на 1-у, 3-ю, 5-у та 7-у добу после операции. Група порівняння Складанний з 18 осіб жіночої та чоловічої статі у віці 25-54 роки з патологією вен ніжніх кінцівок.

Статистична обробка результатів дослідження проведена на комп'ютері IBM PC / AT Pentium 4 з Використання t-крітерію Стьюдента с помощью комп'ютерної програми «Stadia-6» (серійній номер ліцензійного паспорта 1218 від 24 травня 2000р., Версія «Prof») . Статистично вірогіднімі вважаю результати Із значенням р ≤ 0,05.

Результати дослідження та їхній аналіз. На підставі дослідженнявсмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки после оперативного втручання у хворого з ГШКК та з перітонітом візначені оптімальні рядки качана ентерального харчування. Деталізовано характер змін показніків білкового и ліпідного обміну та определена їх динаміка в залежності від тяжкості перебігу РПП.

При середній тяжкості перебігу РПП у хворого з ГШКК перістальтічна Активність кишок вінікала напрікінці 2-ї - 3-ї доби и реєструвалась аускультативним методом. Газі відходілі на 3-ю - 4-у добу, уже з 5-ї доби Хворі починаєм дієтічне харчування. Всмоктувальна функція тонкої кишки на 1-у - 3-ю добу булу найбільш прігнічена в Середньому відділі худої кишки. На 1-у добу концентрація d-ксилози в крови на 60-й хвіліні тесту не перевіщувала 0,5 ± 0,23 г / л (р ≤ 0,05); на 2-у і 3-ю добу вона дорівнювала 0,62 ± 0,28 г / л (р ≤ 0,05) та 0,72 ± 0,3 г / л (р ≤ 0,05) відповідно при контрольному Показники 1,86 ± 0,25 г / л. На протязі цього ж терміну амплітуда електричних імпульсів тонкої кишки зменшувалась почти в 6 разів у порівнянні з контролем и Складанний на 1-у добу 84,2 ± 7,2 мкВ (р ≤ 0,05) и на 2-у добу - 82, 3 ± 6,8 мкВ. Вже на 3-ю добу Показник збільшувався до 272,6 ± 19,2 мкВ (р ≤ 0,05), а на 5-у добу - до 435 ± 21,8 мкВ, набліжаючісь до нормального уровня (530,1 ± 22 , 4 мкВ).

У Хворов з ГШКК при Важко перебігу РПП перістальтічна Активність ШКТ вінікала напрікінці 3-ї або на качану 4-ї доби, гази відходілі на 4-у - 5-у добу. Хворов давали пити воду напрікінці 4-ї доби, а прійматі їжу - з 5-ї доби. Всмоктування d-ксилози найбільш Суттєво погіршувалось в Середньому відділі худої кишки: на 1-у добу концентрація d-ксилози в крови НЕ перевіщувала 0,54 ± 0,2 г / л (р ≤ 0,05) при нормі 1,86 ± 0 , 25 г / л; на 3-ю добу - 0,65 ± 0,19 г / л (р ≤ 0,05). У дистальному відділі худої кишки на 2-у і 3-ю добу темп абсорбції такоже зніжувався практично вдвічі.

Характер змін Беа тонкої кишки в Цій групі БУВ таким: на 1-у добу амплітуда електричних імпульсів зніжувалась практично в 7 разів и дорівнювала 67,3 ± 5,5 мкВ (р ≤ 0,05), на 3-ю добу вона Залишайся почти в 5 разів зниженя (112,4 ± 12,8 мкВ), на 5-у добу - почти в 2 рази (290,7 ± 24,3 мкВ, р ≤ 0,05). Длительность електричних імпульсів Дещо подовжувалась в 1-у - 2-у добу РПП, однак на 3-ю добу практично нормалізувалась.

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП вінікала тенденція до Посилення всмоктування d-ксилози в початкових відділі худої кишки. Концентрація Речовини в крови на 30-й хвіліні тесту становила 1,04 ± 0,3 г / л (р ≤ 0,05) та 1,06 ± 0,35 (р ≤ 0,05) на 2-у і 3 ю добу відповідно при контрольному Рівні 0,62 ± 0,16 г / л. У Середньому відділі худої кишки абсорбція, навпаки, булу найбільш прігнічена: концентрація d -ксілозі в крови Хворов на 60-й хвіліні тесту на 1-у добу после операции зніжувалась до 0,47 ± 0,3 г / л (р≤0, 05) при нормі 1,86 ± 0,25 г / л и на 3-ю добу НЕ перевіщувала 0,69 ± 0,24 г / л (р ≤ 0,05). У дистальному відділі худої кишки на протязі трьох діб такоже встановлен тенденція до прігнічення всмоктувальної актівності почти в 2 рази відносно контролю.

Амплітуда біопотенціалів тонкої кишки в Перші две доби РПП зніжувалась практично в 6 разів порівняно з контролем - 87,3 ± 9,0 мкВ (р ≤ 0,05) и 95,6 ± 9,2 мкВ відповідно. На 3-ю добу вона зростан до 174,2 ± 15,3 мкВ (р ≤ 0,05). На 5-у добу булу чітко віражах тенденція до нормалізації моторно-евакуаторної Функції кишечника у виде актівної кішкової перистальтики, відходження газів, Відновлення процесса віпорожнення. Показник амплітуді біопотенціалів залишавсь в 1,6 рази зниженя відносно контролю - 337,8 ± 27,3 мкВ (р ≤ 0,05), а длительность імпульсів на протязі Всього терміну дослідження почти НЕ змінювалась.

Напрікінці 3-ї або на 4-у добу відходілі гази. З 3-ї доби починаєм зондове введення глюкози-сольового розчин (до 600 мл за добу), стік следующего дні не перевіщував 150 мл, что свідчіло про тенденцію до нормалізації процесів всмоктування та Пасаж. З 4-ї доби в зонд крапельно вводили до 400 мл мономерного розчин зі швідкістю 1,5 - 2 мл / кг за годину, после чего розпочіналі Введення суміші «Пептамен» з розрахунку 0,5 ккал / мл - 10-15 крап / хв на протязі 12-16 годин. В цілому, за 4-у добу ентерального зондового вводили до 800 мл Рідини, при цьом стік БУВ незначна або зовсім відсутній. На 5-му - 6-у добу прізначалі только ізокалорійній ізоосмолярній розчин харчової суміші (1 ккал / мл) Загальна об'ємом 1000 - 1200 мл. Харчування проводили прерівчастім методом по 300 - 350 мл за прийом на протязі 1,5 - 2-х годин 3 - 4 рази на день, что НЕ обмежувало Активність хвороби.

При тяжкому перебігу РПП у хворого на перітоніт перістальтічна діяльність аускультативно реєструвалася напрікінці 4-ї або на 5-у добу, гази відходілі на 5-у добу. Зондове введення глюкози-сольового розчин розпочіналі напрікінці 3-ї або на качану 4-ї доби у звя'зку з великою кількістю кишково стоку в попередні рядки (более 500 мл на добу). Загальний об'єм введеного розчин НЕ перевіщував 400 мл. На 5-у добу его Кількість вдаватися довести до 600 - 800 мл. Лише напрікінці 5-ї - на 6-у добу Втрата з кишечника (з урахуванням введеного об'єму Рідини) НЕ перевіщувалі 100 - 150 мл на добу. Це дозволяло розпочаті Введення харчової суміші. Нерідко на качана ее! Застосування Хворі відчувалі дискомфорт, помірній Біль та здуття в жівоті, но Скарги Зникаю после Відкриття зонду та евакуації секрету, что накопічувався. Через 1 - 2 доби Скарги Зникаю.

На протязі дере трьох діб РПП всмоктування Було найбільш прігніченім в Середньому відділі худої кишки, что проявляється низьким вмістом в крови d-ксилози на 60-й хвіліні тесту.На 1-у добу ее вміст БУВ почти в 4 рази Зменшення відносно контролю (0,46 ± 0,25 г / л, р ≤ 0,05). На 2-у і 3-ю добу Показник залишавсь зниженя почти в 3 рази. Амплітуда біопотенціалів тонкої кишки на 1-у і 2-у добу РПП НЕ перевіщувала 72,2 ± 6,9 мкВ (р ≤ 0,05) та 98,4 ± 10,2 мкВ відповідно при нормі 530,1 ± 22,4 мкв. Одночасно їх длительность подовжувалась (24,1 ± 1,9 сек на 1-у добу и 17,9 ± 1,5сек на 2-у добу) порівняно з контролем (11,9 ± 0,6 сек). На 3-ю добу амплітуда біопотенціалів починаєм зростаті, а длительность імпульсів навпаки, зменшуватісь. На 3-ю та 5-у добу їх амплітуда булу відповідно 106,3 ± 11,2 мкВ и 106,0 ± 10,3 мкВ (р ≤ 0,05), а длительность імпульсів - 18,0 ± 0,8 сек (р ≤ 0,05) и 16,2 ± 1,2 сек (р ≤ 0,05).

У Хворов з перітонітом при Вкрай тяжкому перебігу РПП кишкові шуми вінікалі напрікінці4-ї або на 5-у добу, відходження газів - НЕ Ранее 5-ї доби. Ранній початок ЕЗХ такоже обмежувався великою кількістю кишково стоку (более 500 мл за добу). Ентеральне зондове введення глюкози-сольового розчин розпочіналі напрікінці 3-ї або на качану 4-ї доби, но до 5-ї доби стік з кишечника перевіщував введень об'єм, а Хворі скаржилася на Відчуття здуття або помірній Біль в жівоті после затіскання зонда. Напрікінці 5-ї - 6-ї доби вводили до 400 - 600 мл Розчин. Довести его Кількість до 800 мл за умов адекватного засвоєння Вихід лишь на 7-у добу, после чего розпочіналі! Застосування полісубстратної харчової суміші.

Результати ОЦІНКИ всмоктувальної Функції тонкої кишки на 1-у - 3-ю добу РПП свідчать про Значне ее Порушення, особливо в Середньому та дистальному відділах худої кишки. Так, Показник концентрації d-ксилози в крови, что характерізує всмоктування в Середньому ее відділі, на 1-у і 2-у добу БУВ значний зниженя: 0,56 ± 0,36 г / л (р ≤ 0,05) і 0 , 56 ± 0,34 г / л (р ≤ 0,05) відповідно. На 3-ю добу ВІН БУВ почти в 4,5 рази нижчих за норму и не перевіщував 0,39 ± 0,13 г / л (р ≤ 0,05). Всмоктування d-ксилози в дистальному відділі худої кишки на 1-у добу НЕ перевіщувало 0,12 ± 0,09 г / л (р ≤ 0,05), а на 3-ю добу становило лишь 0,06 ± 0,01 г / л при нормі 0,27 ± 0,12 г / л.

Амплітуда біопотенціалів тонкої кишки зніжувалася почти в 10 разів відносно контролю, а їх длительность зростан почти в 3 рази и Залишани практично незмінною на протязі 5-и діб после операции. Так, на 1-у добу амплітудній Показник НЕ перевіщував 52,1 ± 4,9 мкВ (р ≤ 0,05), а Показник трівалості імпульсів збільшувався до 34,2 ± 6,9 сек. На 5-у добу амплітуда біопотенціалів дорівнювала 71,5 ± 6,6 мкВ (р ≤ 0,05), їх длительность - 30,6 ± 2,9 сек.

Стан білкового обміну в РПП. У Хворов з ГШКК при середньотяжкому перебігу РПП на Першу добу вміст ЗБ в крови стає 57,08 ± 5,8 г / л (р ≤ 0,05) при контрольному Рівні 73,78 ± 8,3 г / л. У дінаміці ВІН залишавсь почти на зазначеним Рівні и на 7-у добу дорівнював 54,2 ± 4,6 г / л (р ≤ 0,05). Концентрація альбуміну в крови на 1-у добу НЕ перевіщувала 44,3 ± 5,6% (р ≤ 0,05), на протязі Наступний 5-й діб залішаючісь почти на зазначеним Рівні; на 7-у добу вона Складанний 41,2 ± 9,8% (р ≤ 0,05) при нормальному Рівні альбуміну в крови 54,09 ± 3,5%. А / Г коефіцієнт на протязі 7-и діб после операции БУВ в 1,4 - 1,5 рази нижчих за контрольний (1,14 ± 0,13) и на 7-у добу стає 0,74 ± 0,13 (р ≤0,05).

Концентрація α 1 -глобулінів в крови при ГШКК з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП на 1-у добу в 1,5 рази перевіщувала норму (4,8 ± 1,07%) и становила 7,7 ± 1,6% (р≤0 , 05), до 7-ї доби вона поступово зростан и на 7-у добу дорівнювала 10,15 ± 1,7% (р ≤ 0,05). Вміст в крови α 2 -, β- та γ-глобулінів Суттєво НЕ змінювався.

При тяжкому перебігу РПП у хворого з ГШКК на протязі Всього ПЕРІОДУ дослідження рівень ЗБ БУВ зниженя: на 1-у добу ВІН НЕ перевіщував 47 ± 11,03 г / л (р ≤ 0,05), Зростаючий на 7-у добу до 55 , 16 ± 3,03 г / л (р ≤ 0,05). Концентрація альбуміну на 1-у добу дорівнювала 42,5 ± 8,0% (р ≤ 0,05) при нормі 54,09 ± 3,5%. На протязі 3-ї й 5-ї доби Показник несуттєво колівався, но на 7-у добу, незважаючі на проведення парентерального та початок ентерального харчування, ВІН НЕ перевіщував 36,6 ± 8,3% (р ≤ 0,05). А / Г коефіцієнт на протязі п'яти діб РПП БУВ почти в 1,5 рази меншим за контроль и на 7-у добу дорівнював 0,86 ± 0,12 (р ≤ 0,05) при контрольному Показники 1,14 ± 0 , 13.

Концентрація α 1 -глобулінів булу підвіщеною в 1,5 рази на протязі Всього терміну дослідження, рівень α 2 -глобулінів в крови зростан несуттєво. На 3-у і 5-у добу РПП відбувалося Підвищення концентрації γ-глобулінів до 22,9 ± 5,4% (р ≤ 0,05) и 22,2 ± 3,9% (р ≤ 0,05) відповідно при контрольному Показники 16,28 ± 2,8%.

У Хворов з перітонітом при середньотяжкому перебігу РПП на 1-у добу концентрація ЗБ дорівнювала 60,9 ± 7,6 г / л (р ≤ 0,05), на протязі Всього РПП вона булу зниженя и на 7-у добу становила 55, 16 ± 3,03 г / л (р ≤ 0,05). Концентрація альбуміну в крови дорівнювала 45,6 ± 12,2% (р ≤ 0,05) на 1-у добу. Найніжчім Показник БУВ на 3-у добу - 36,7 ± 16,8 (р ≤ 0,05); на 7-у добу ВІН зростан до 43,8 ± 4,7% (р ≤ 0,05). А / Г коефіцієнт БУВ зниженя на протязі Всього терміну дослідження з мінімумом на 3-у добу - 0,62 ± 0,3 (р ≤ 0,05); на 7-у добу ВІН збільшувався до 0,78 ± 0,14 (р ≤ 0,05).

Вміст α 1 -глобулінів на 1-у добу РПП підвіщувався до 11,3 ± 1,57% (в 2,5 рази). На протязі 3-ї - 7-ї доби Показник перевіщував контрольний в 1,5 рази. Концентрація α 2 - та β-глобулінів в крови НЕ змінювалася. Помірне зростання вмісту γ-глобулінів реєструвалося на 7-у добу РПП - до 20,5 ± 2,7% (р ≤ 0,05) при нормі 16,28 ± 2,8%.

При тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом рівень ЗБ в крови на 1-у добу НЕ перевіщував 53,0 ± 8,5 г / л (р ≤ 0,05), на 5-у добу - 43,5 ± 19,0 г / л (р ≤ 0,05) и на 7-у добу ВІН підвіщувався до 52,5 ± 4,7 г / л (р ≤ 0,05). Концентрація альбуміну в крови НЕ перевіщувала 33,9 ± 7,3% (р ≤ 0,05) на 1-у добу РПП и на 7-у добу вона становила 36,4 ± 6,4% (р ≤ 0,05) . А / Г коефіцієнт з 1-ї доби зніжувався более, чем в 2 рази відносно контролю. Мінімальній А / Г коефіцієнт БУВ на 5-у добу - 0,43 ± 0,23 (р ≤ 0,05), на 7-у добу ВІН дорівнював 0,6 ± 0,14 (р ≤ 0,05) при нормальному Показники 1,14 ± 0,13.

Рівень α 1 -глобулінів на 1-у добу зростан відносно контролю почти в 2,5 рази, з 3-ї до 7-ї доби ВІН залишавсь підвіщенім в 1,5 рази. Рівень α 2 -глобулінів Дещо зростан лишь на 1-у добу после операции (16,3 ± 3,9% ≤ 0,05 при контрольному Рівні 11,2 ± 2,1%). Концентрація β-глобулінів в крови почти НЕ змінювалась, а Підвищення вмісту γ-глобулінів спостерігалося на протязі Всього ПЕРІОДУ дослідження з максимумом на 7-у добу - 23,8 ± 4,7% при нормі 16,28 ± 2,8%.

При Вкрай тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом на 1-у добу рівень ЗБ в крови Складанний 47,6 ± 19,7 г / л (р ≤ 0,05), но на 7-у добу ВІН НЕ перевіщував 41,8 ± 2,08 г / л (р ≤ 0,05). Вміст в крови альбуміну на 1-у добу после операции дорівнював 34,5 ± 15,6%, (р ≤ 0,05), на 7-у добу - НЕ перевіщував 31,5 ± 7,6% (р≤0, 05) при нормі 54,09 ± 3,5%; А / Г коефіцієнт на 1-у добу зніжувався до 0,61 ± 0,3 (р ≤ 0,05) и не перевіщував 0,5 ± 0,3 (р ≤ 0,05) на 7-у добу при належно Показники 1,14 ± 0,13.

На протязі Всього терміну дослідження концентрація α 1 -глобулінів в крови перевіщувала контрольний Показник в 1,5 рази без ее суттєвіх коливання; концентрація α 2 -глобулінів зростан помірно на 3-у - 5-у добу РПП, зніжуючісь на 7-у добу до нормального уровня. Вміст β-глобулінів в крови БУВ найвищу на 3-у добу - 21,7 ± 11,4% (р ≤ 0,05) при контрольному Рівні 15,14 ± 2,9%, в інші рядки дослідження ВІН почти НЕ змінювався. Вірогідне зростання концентрації γ-глобулінів в крови спостерігалось на 3-у та 5-у добу - 22,6 ± 1,9% (р ≤ 0,05) и 26,3 ± 3,5% (р ≤ 0,05) відповідно при нормі 16,28 ± 2,8. На 7-у добу вона Залишайся несуттєво підвіщеною.

Стан ліпідного обміну в РПП. За результатами дослідження, у хворого з масивною крововтратою та з перітонітом в РПП порушується ліпідній обмін. При середній тяжкості перебігу РПП у хворого з ГШКК рівень загально ліпідів (ЗЛ) в крови зніжувався на 1-у добу до 2,5 ± 0,57 г / л (р ≤ 0,05) відносно 3,9 ± 0,6 г / л в контрольній групі. Тенденція до Зменшення сертифіката № почти в 2 рази трівала до 5-ї доби; на 7-у добу ВІН НЕ перевіщував 2,2 ± 0,72 г / л (р ≤ 0,05).

При тяжкому перебігу РПП у хворого з ГШКК вміст ЗЛ в крови на протязі 1-ї - 3-ї доби БУВ в 2,6 рази нижчих за контрольний: 1,55 ± 0,35 г / л (р ≤ 0,05) и 1,46 ± 0,6 г / л (р ≤ 0,05) відповідно. Тенденція до зростання вінікала з 5-ї доби, но на 7-у добу ВІН НЕ перевіщував 2,7 ± 0,83 г / л (р ≤ 0,05).

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП на 1-у добу после операции рівень ЗЛ БУВ в 1,5 рази зниженя, а на 3-ю добу - почти в 2 рази и стає 1,9 ± 1,27 г / л (р≤ 0,05). На 7-у добу концентрація ЗЛ в крови НЕ перевіщувала 2,6 ± 0,9 г / л (р ≤ 0,05). При тяжкому перебігу РПП концентрація ЗЛ в крови Залишайся низьких на протязі 7-и діб дослідження. Цей Показник Вже на 1-у добу БУВ в 2,1 рази нижчих за нормальний - 1,85 ± 0,8 г / л (р ≤ 0,05), на 3-ю добу - в 2,6 рази, на 5 -у добу - в 3 рази (1,3 ± 0,9 г / л, р ≤ 0,05). На 7-у добу на фоні Тенденції до зростання концентрації ЗЛ в крови вона НЕ перевіщувала - 2,1 ± 0,8 г / л (р ≤ 0,05). При Вкрай тяжкому перебігу РПП Перші 5 діб Показник БУВ в 1,7 рази зниженя, а на 7-у добу - почти в 3 рази - 1,34 ± 0,8 г / л (р ≤ 0,05) відносно 3,9 ± 0,6 г / л в контрольній групі.

Динаміка вмісту ліпопротеїдів нізької щільності (β-ЛП) при ГШКК з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП характерізувалась Зменшення їх концентрації на протязі 7-и діб почти вдвічі відносно належно уровня (43,8 ± 6,1 у.од.). На 7-у добу ВІН БУВ найвищу - 24,15 ± 10,6 у.од. (Р ≤ 0,05). При тяжкому перебігу РПП на протязі дерло 5-й діб вміст β-ЛП в крови зменшувався в 2,1 - 2,2 рази. На 7-у добу Показник залишавсь в 1,2 рази зниженя за належно - 34,6 ± 15,3 у.од. (Р ≤ 0,05).

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП рівень β-ЛП в крови стає 37,3 ± 15,18 у.од. на 1-у добу. На 3-ю добу - 25,8 ± 15,3 у.од. (Р ≤ 0,05), на 5-у добу - МАВ тенденцію до зростання, но на 7-у добу концентрація β-ЛП в крови НЕ перевіщувала 33,1 ± 12,05 у.од. (Р ≤ 0,05). При тяжкому перебігу РПП на 1-у добу вона дорівнювала 28,2 ± 16,18 у.од. (Р ≤ 0,05), на 3-ю й 5-у добу зменшувалась почти в 2 рази, а на 7-у добу концентрація β-ЛП в крови набліжалася до уровня 1-ї доби. При Вкрай тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом вміст β-ЛП в крови на протязі 5-и діб БУВ в 1,2 - 1,3 рази Зменшення, а на 7-у добу - в 2 рази нижчих за контрольний - 22,1 ± 14,0 у.од. (Р ≤ 0,05).

На протязі 5-и діб после операции рівень холестерину (ХС) в крови в групі з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП при ГШКК зменшувався и на 5-у добу БУВ практично в 2 рази нижчих за контрольний (4,9 ± 0,75 ммоль / л ) - дорівнюючі 2,38 ± 0,67 ммоль / л (р ≤ 0,05). На 7-у добу его концентрація почти НЕ змінювалась - 2,54 ± 0,56 ммоль / л (р ≤ 0,05). При тяжкому перебігу післяопераційного періода концентрація ХС в крови на 1-у добу зменшувалася в 2,5 рази (1,9 ± 1,18 ммоль / л, р ≤ 0,05), на 3-ю добу НЕ перевіщувала 1,6 ± 1,14 ммоль / л. На 5-у добу вміст ХС в крови МАВ тенденцію до зростання, сягаючі на 7-у добу 3,5 ± 1,14 ммоль / л (р ≤ 0,05).

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП на 1-у добу досліджуваній Показник БУВ в 1,6 рази нижчих за нормальний, на 3-ю добу - в 2,1 рази (2,25 ± 1,1 ммоль / л, р≤0 , 05). На 5-у і 7-у добу набліжався до уровня 1-ї післяопераційної доби. У групі з тяжким перебігом РПП поступове зниженя концентрації ХС трівало на протязі дерло 5-й діб. На 1-у добу в 2,2 рази, на 3-ю добу - в 2,4 рази, а на 5-у добу - в 3,1 рази (1,58 ± 1,36 ммоль / л, р≤0 , 05). На 7-у добу Показник БУВ в 2,1 рази нижчих за контрольний - 2,35 ± 0,65 ммоль / л (р ≤ 0,05). При перітоніті з Вкрай тяжким перебігом РПП в Перші 5 діб вміст ХС НЕ перевіщував 1,9 ± 1,2 ммоль / л (р ≤ 0,05), а на 7-у добу - 1,28 ± 0,9 ммоль / л (р ≤ 0,05).

Вміст ліпопротеїдів вісокої щільності (ЛПВЩ) у хворого з ГШКК при середній тяжкості перебігу РПП змінювався несуттєво. При тяжкому его перебігу мінімальній вміст ЛПВЩ в крови БУВ на 5-у добу - 0,63 ± 0,6 ммоль / л, на 7-у добу ВІН почти дорівнював належно рівню (1,3 ± 0,44 ммоль / л).

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП концентрація ЛПВЩ колівалась несуттєво.Тенденція до Зменшення вмісту в крови ЛПВЩ на 3-ю - 5-у добу (0,75 ± 0,5 ммоль / л (р ≤ 0,05) и 0,68 ± 0,6 ммоль / л (р≤0, 05) відповідно) встановлен при перітоніті з тяжким перебігом РПП. На 7-у добу Показник Дещо збільшувався - 0,86 ± 0,5 ммоль / л (р ≤ 0,05). При Вкрай тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом на 1-у - 3-ю добу ВІН дорівнював 0,51 ± 0,3 ммоль / л (р ≤ 0,05) и 0,49 ± 0,27 ммоль / л (р ≤0,05) відповідно. На 7-у добу концентрація ЛПВЩ булу Вкрай низька - 0,32 ± 0,2 ммоль / л (р ≤ 0,05).

Зниженя концентрації трігліцерідів (ТГ) при ГШКК з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП спостерігалось протязі 3-ї - 5-ї доби з мінімумом на 5-у добу (0,79 ± 0,3 ммоль / л, р ≤ 0,05), на 7-у добу вона набліжалася до належної (1,3 ± 0,47 ммоль / л). При тяжкому перебігу РПП на 1-у добу рівень ТГ в крови БУВ в 4,4 рази нижчих за нормальний (0,29 ± 0,3 ммоль / л, р ≤ 0,05), на 3-ю добу - в 2, 6 рази (0,5 ± 0,4 ммоль / л, р ≤ 0,05). На 5-му - 7-у добу концентрація ТГ значний зростан, набліжаючісь до контрольного уровня.

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП вміст ТГ в крови залишавсь без істотніх змін. При тяжкому перебігу на 1-у - 3-ю добу ВІН БУВ Зменшення в 1,7 рази, на 5-у добу - в 2,3 рази, а на 7-у добу почти сяга нормального. При Вкрай тяжкому перебігу РПП на протязі 5-и діб рівень ТГ в крови БУВ в 2 рази зниженя, а на 7-у добу - в 3 рази и не перевіщував 0,43 ± 0,3 ммоль / л (р ≤ 0,05 ).

За результатами дослідження встановлен: в Перші 3 доби после операции всмоктувальна функція найбільш прігнічена в Середньому відділі худої кишки. Це спостерігається у хворого, оперованіх з приводу як ГШКК, так и перітоніту. Вираженість порушеннях Беа тонкої кишки на протязі 5-и діб дослідження взаємопов'язана з тяжкістю перебігу РПП та патологією. Зазначилися, что при помірному (в 1,5 - 2 рази) зніжені амплітуді біопотенціалів тонкої кишки без суттєвого Збільшення їх трівалості ознака Відновлення пропульсівної ДІЯЛЬНОСТІ кишечника реєструються Вже на 3-ю добу у виде перістальтічної актівності, відходження на 3-ю - 4-у добу кишково газів. Це спостерігається у хворого з ГШКК при середньотяжкому и тяжкому перебігу РПП, та при перітоніті з середньотяжкім перебігом РПП. При перітоніті з тяжким и Вкрай тяжким перебігом післяопераційного ПЕРІОДУ тенденція до нормалізації пропульсівної ДІЯЛЬНОСТІ ШКТ вінікає НЕ Ранее 4-ї - 5-ї доби, а зниженя амплітуді біопотенціалів тонкої кишки супроводжується значним (в 2 - 3 рази) збільшенням їх трівалості на протязі 5 і діб дослідження.

Зазначені функціональні розладі пояснюють Труднощі, что вінікалі при Спроба розпочаті Раннє ЕЗХ у хворого з перітонітом, особливо при тяжкому та Вкрай тяжкому его перебігу.

Отрімані результати свідчать про вірогідне Зменшення концентрації ЗБ та альбуміну в крови, пояснюючі причину Виникнення набряків. Одночасно, на протязі 7-и діб дослідження, зростан вміст в крови α 1 - та γ-глобулінів, особливо при перітоніті з тяжким та край важким перебігом, тому в складі ЗБ більшій Відсоток Складанний глобулінова Фракція. Отже, аналіз протеїнограм свідчіть, что окрім ОЦІНКИ рівню ЗБ, обовязковим є визначення співвідношення рівню в крови альбуміну та глобулінів. Порушення ліпідного обміну в РПП у Хворов, оперованіх з приводу ГШКК та перітоніту, проявляються зниженя концентрації ЗЛ, ХС, β-ЛП в крови. Чим тяжчий перебіг РПП, тім суттєвіші Зміни, однак при сприятливі перебігу на 7-у добу вінікає тенденція до нормалізації досліджуваніх показніків, даже если їх концентрація в крови залішається нижчих належно уровня. При тяжкому та Вкрай тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом на протязі дерло 7- діб вірогідно зніжується вміст ТГ та ЛПВЩ в крови.

Характер змін білкового та ліпідного обміну свідчіть, что частково парентерального харчування НЕ Забезпечує своєчасну и повну корекцію дефіціту нутрієнтів на фоні Зростаючий потреб організму в енергетичних та пластичних субстратах, а рядки качана ентерального харчування в РПП у хворого з ГШКК або ЕЗХ при перітоніті з періодом харчової депривації , як мінімум, 3 доби спріяють глибоким порушеннях обміну Речовини и потребують їх найвідшої корекції. Тому, в післяопераційному періоді доцільно застосовуваті спеціально адаптовані суміші НЕ только як Основний раціон, но й як додаток до ОСНОВНОЇ Дієти з метою прискореного одужання та Підвищення захисних резервів організму хворого.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведення теоретичне узагальнення й нове вирішенню актуальної Наукової медичної задачі - визначення оптимальних строків качана ентерального харчування в РПП у Хворов, оперованіх з приводу ГШКК та перітоніту на підставі дослідження всмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки з оцінкою характеру змін білкового та ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу РПП. Встановлені вираженість порушеннях и клініко-функціональні паралелі Відновлення всмоктувальної та моторної функцій тонкої кишки при різній тяжкості перебігу РПП, динаміка и характер змін білкового та ліпідного обміну в зазначеним патологічніх условиях.

1. У хворого, оперованіх з приводу ГШКК и перітоніту на протязі дере трьох діб всмоктувальна функція тонкої кишки найбільш прігнічена в Середньому відділі худої кишки: всмоктування d-ксилози зменшується в 2-3 рази у порівнянні з контролем.

2. При ГШКК з середньотяжкім и тяжким перебігом РПП та при перітоніті з середньотяжкім перебігом РПП амплітуда біопотенціалів тонкої кишки зніжується в 6 - 8 разів без суттєвої Зміни їх трівалості. За таких умов Відновлення перистальтики вінікає на 3-ю - 4-у добу после операции. Засвоєння Рідини відновлюється напрікінці 3-ї доби.

3. При Вкрай тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом амплітуда біопотенціалів тонкої кишки в Перші 5 діб зніжується в 9-10 разів з одночаснім зростанням їх трівалості в 2 - 3 рази. Відновлення Пасаж по кишечнику почінається НЕ Ранее 4-ї - 5-ї доби, а засвоєння глюкозо-сольового розчин на 5-у - 6-у добу

4. В условиях ентеральної недостатності в РПП вірогідне Зменшення вмісту загально Білка, альбуміну, загально ліпідів, холестерину, β-ліпопротеїдів в крови пов'язане з тяжкістю перебігу РПП. Зниженя в 2 - 3 рази концентрації трігліцерідів та ЛПВЩ притаманне тяжкому перебігу РПП при перітоніті.

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

У хворого, оперованіх у зв'язку з ГШКК, при середньотяжкому перебігу РПП розпочінаті прийом їжї доцільно НЕ Ранее 4-ї доби после операции. При тяжкому перебігу РПП - напрікінці 4-ї або з 5-ї доби, орієнтуючісь на Відчуття хворого.

При перітоніті з СЕРЕДНЯ тяжкістю перебігу РПП почінаті зондове введення глюкози-сольового розчин доцільно з 3-ї доби после операции, а харчової суміші - НЕ Ранее 4-ї доби.

При тяжкому перебігу РПП у хворого з перітонітом почінаті ентеральне Введення мономірніх розчінів доцільно НЕ Ранее, чем через 3 доби после операции. Оптимальний строк качана! Застосування харчових сумішей - з 5-ї доби, коли введена суміш почти Повністю засвоюється.

При перітоніті з Вкрай тяжким перебігом РПП Оптимальний час для качана введення глюкози-сольового розчин - НЕ Ранее 5-ї доби после операции, нутрітівної суміші - з 6-ї доби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації

1. Гай Є.Ю. Зміни ліпідного обміну у хворих з гострою масивною крововтратою / Матер. наук.-практ. конф. «Актуальні питання невідкладної хірургії» // Харківська хірургічна школа. - 2007. - № 2. - С. 207 - 210.

2. Хижняк А.А., Гай Є.Ю. Всмоктувальна функція тонкої кишки в ранньому післяопераційному періоді у осіб з гострою абдомінальної патологією // Експериментальна и клінічна медицина - 2007. - № 2. - С. 29-32 (здобувачеві належати 80% роботи: проведення обстеження, аналіз та обробка Отримання результатів; інтерпретація Отримання Даних здійснена спільно з науковим керівніком).

3. Хижняк А.А., Гай Є.Ю. Стан ліпідного обміну в ранньому післяопераційному періоді при перитоніті // Експериментальна и клінічна медицина - 2007. - №4. - С.117-123 (здобувачеві належати 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманий Даних здійснена спільно з науковим керівніком).

4. Гусак І.В., Іванова Ю.В., Гай О.Ю. Корекція ендотоксикозу у хворого на гостре непрохідність кишківника // Харківська хірургічна школа. - 2007. - № 4. - С. 60 - 63 (здобувачеві належати 20% роботи: дані про стан біоелектрічної актівності тонкої кишки та їхній аналіз).

5. Хижняк А.А., Гай Є.Ю. Динаміка показників протеінограмма в ранньому післяопераційному періоді при деяких видах гострої абдомінальної патології // Медицина сегодня и завтра. - 2007. - №3. - С. 122-128 (здобувачеві належати 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманий Даних здійснена спільно з науковим керівніком).

6. Хижняк А.А., Гай Є.Ю. Біоелектрична активність тонкої кишки в ранньому післяопераційному періоді при перитоніті // Медицина сегодня и завтра. - 2007. - №4 - С. 118-122 (здобувачеві належати 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманий Даних здійснена спільно з науковим керівніком).

7. Гай О.Ю. Порушення ліпідного обміну в ранньому післяопераційному періоді при перитоніті // Матер. наук.-практ. конф. «Внутрішні хвороби. Нові аспекти »(Харків, 18 жовтня 2007 р). - Харків, 2007. - С. 31.

8. Гай О.Ю. Всмоктувальна функція тонкої кишки в раннього післяопераційному періоді у хворого на гостре абдомінальну патологію // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених «Медична наука: сучасні Досягнення та іновації» (Харків, 22 листопада 2007 року). - Харків, 2007. - С. 20.

9. Мехтіханов З.С., Бєлявській О.В., Михайлусов Р.М., Нежведілов Ю.М., Мехтіханова С.Д., Бичок Н.М., Гай О.Ю. Пристрій для реєстрації біолектрічніх потенціалів. Деклараційній патент на корисностей модель № 14998, опубл. 15.06.2006. Бюл. № 6.

Анотація

Гай О.Ю. Ентерального недостатність в раннього післяопераційному періоді у пацієнтів з Гостра хірургічною патологією ОРГАНІВ черевної порожніні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за фахом 14.01.30. - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячено визначення оптимальних строків качана ентерального харчування у хворого з різною тяжкістю перебігу РПП после операцій з приводу ГШКК та перітоніту на підставі дослідження Функції всмоктування та Беа тонкої кишки; АНАЛІЗУ стану білкового та ліпідного обмінів у віщезазначеніх условиях.

В работе вікорістані КЛІНІЧНІ, лабораторні, біохімічні, Інструментальні, електрофізіологічні та статистичні методи дослідження.

Проведено комплексне дослідження та оцінка порушеннях всмоктувальної Функції та Беа тонкої кишки при різній тяжкості перебігу РПП у Хворов Із зазначеним патологією. Візначені відділи тонкої кишки з найбільш значний прігніченням всмоктування та характер его змін на протязі дере трьох діб после операции, вираженість порушеннях Беа тонкої кишки в Перші 5 діб та клініко-функціональні паралелі їх Відновлення. Виявлення зв'язок между Показники Беа тонкої кишки, глибино моторно-евакуаторної дисфункції ШКТ та тяжкістю перебігу РПП. Візначені динаміка и характер змін білкового та ліпідного обміну в зазначеним патологічніх условиях.

На підставі результатів дослідження запропоновані оптімальні рядки качана ентерального харчування перорального або зондове методом в РПП у Хворов, оперованіх з приводу ГШКК та перітоніту.

Ключові слова: ентерального недостатність, Ранній післяопераційній период, Гостра шлунково-Кишкова кровотеча, перітоніт, всмоктувальна функція тонкої кишки, біоелектрічна Активність тонкої кишки, ліпіді.


АНОТАЦІЯ

Гай Є.Ю. Ентеральна недостатність в ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30. - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена визначенню оптимальних термінів початку ентерального харчування у хворих з різною тяжкістю перебігу раннього післяопераційного періоду (РПП), оперованих у зв'язку з ОЖКК і перитонітом, на підставі дослідження всмоктувальної функції та біоелектричної активності (ПЕА) тонкої кишки; аналізу білкового і ліпідного обмінів в зазначених умовах.

В роботі використані клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, електрофізіологічні та статистичні методи дослідження.

Встановлено: на 1-е - 3-ю добу після операції у хворих із зазначеною патологією всмоктувальна функція тонкої кишки найбільш порушена в середньому відділі худої кишки, що проявляється зниженням всмоктування d-ксилози в 2-3 рази щодо контролю. ПЕА тонкої кишки також знижується. При середньотяжкому і тяжкому перебігу РПП як при ОЖКК, так і при перитоніті амплітуда електричних імпульсів знижується в 6-8 разів (щодо контрольного значення) без істотного збільшення їх тривалості; при перитоніті з важким і вкрай важким перебігом РПП - в 9-10 разів, а тривалість імпульсів зростає в 2 - 3 рази. Поєднання низької амлітуди биопотенциалов кишечника зі збільшенням їх тривалості - несприятлива ознака, що відображає глибину гноблення ПЕА тонкої кишки і, відповідно, її скорочувальної і пропульсивной діяльності. При ізольованому зниженні амплітудних показників в 1,5- 2 рази відносно норми вже в кінці 2-х - на 3-тю добу виникає тенденція до нормалізації пропульсивной діяльності шлунково-кишкового тракту. При середньотяжкому перебігу РПП як при ОЖКК, так і при перитоніті вона реєструється вже на 3-й добу, при важкому і вкрай важкому перебігу РПП у оперованих з приводу перитоніту - не раніше 4-х - початку 5-х діб.

Сукупність вищевказаних розладів пояснює причину порушеного засвоєння вводяться зондовим методом електролітних середовищ. Умови для адекватного їх засвоєння і початку зондового харчування сумішами у хворих з перитонітом з'являються не раніше 4-х діб при середньотяжкому перебігу РПП, не раніше 5-х - 6-х діб при важкому і вкрай важкому перебігу РПП. Терміни харчової депривації в умовах ентеральної недостатності обусловівают глибину розладів білкового і ліпідного обміну. Виникає виражена гіпопротеін- і гіпоальбумінемія зі збільшенням вмісту в крові глобулінів. Зниження концентрації загальних ліпідів, холестерину, β-ліпопротеїдів в крові взаємопов'язане з тяжкістю перебігу РПП. Концентрація тригліцеридів і ЛПВЩ достовірно зменшується при важкому і вкрай важкому перебігу РПП у хворих з перитонітом.

Ключові слова: ентеральна недостатність, ранній післяопераційний період, гостре шлунково-кишкова кровотеча, перитоніт, всмоктувальна функція тонкої кишки, біоелектрична активність тонкої кишки, ліпіди.

ABSTRACTS

Gai Ye. Yu. Enteral insufficiency in early postoperative period in patients with the acute surgical pathology of the abdominal cavity organs . - Manuscript.

The thesis for the competition for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.30. - Anesthesiology and Intensive Care. - PL Shupyk National Medical Academy of Post-Graduate Education of Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2008.

The thesis is devoted to the investigation of the enteral insufficiency and enteral tube feeding apply possibility in early postoperative period after the operations on the digestive tract also it's devoted to the analysis of the proteins and lipids metabolism under the impact of the postoperative stress.

Clinical, laboratory, biochemical, electric physiological, instrumental and statistical methods were used for the study.

Patients, operated because of acute gastrointestinal bleeding or peritonitis, are investigated in the present research. Small intestine's absorptive function with the most decreased absorptive areas and its bioelectrical activity is valuated in patients with the different severity state in early postoperative period. The dynamics of the normalization of the malfunctions is shown. By the obtained results it is concluded that the early tube feeding (during the first 3 days after the operation) in groups with presented pathology is inexpedient.

The dependence between the bioelectrical activity's changes and the severity of the early postoperative period is detected.

During the stressful starvation in patients, operated in case of gastrointestinal bleeding as because of peritonitis blood containing of common lipids, cholesterol, low density lipoproteins decreases certainly and it's interrelates to the severity of the early postoperative period. Low triglycerides and lipoproteins high density blood concentration has the prognostic value and is a proof the grave conditions of the patient's health state.

Key words: enteral insufficiency, early postoperative period, acute gastrointestinal bleeding, peritonitis, small intestine absorptive function, small intestine bioelectrical activity, lipids.


  • Ентерального НЕДОСТАТНІСТЬ В раннього ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ПАЦІЄНТІВ З Гостра ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНІНІ
  • Науковий керівник
  • Офіційні опоненти
  • Лисенко Віктор Йосипович
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами.
  • Мета и завдання дослідження.
  • Наукова новизна отриманий результатів.
  • Практичне значення отриманий результатів.
  • Впровадження результатів роботи.
  • Особистий внесок здобувача.
  • Апробація результатів дослідження.
  • Структура та ОБСЯГИ дисертації.
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • Результати дослідження та їхній аналіз.
  • Стан білкового обміну в РПП.
  • Стан ліпідного обміну в РПП.
  • СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації
  • Анотація
  • ABSTRACTS

  • Скачати 54.11 Kb.