Експериментально-морфологічне обґрунтування Виникнення вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій






    Головна сторінка





Скачати 45.56 Kb.
Дата конвертації30.11.2017
Розмір45.56 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кузьменко Олександр Вікторович

УДК 611.137.83

Експериментально-морфологічне обґрунтування

Виникнення вторинна кровотеч з пошкодженіх

основних стовбурів сіднічніх артерій

14.03.01 - нормальна анатомія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Харків - 2008


Дісертацією є рукопис.

Робота виконан в Донецьк національному медичному університеті імені М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

заслужений діяч науки и техніки України, доктор медичний наук, професор Семенова Тетяна Василівна, Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри оператівної хірургії и топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Лупир Віктор Михайлович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри анатомії людини;

заслужений працівник народної освіти України, доктор медичний наук, професор Вовк Юрій Миколайович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної та оператівної хірургії з топографічною анатомією.

Захист состоится 09 жовтня 2008 р. про 1300 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дісертацією можна ознайомітісь в Бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланій 08 вересня 2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичний наук, доцент __________ О.Ю. Степаненко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поранену сіднічніх артерій в мирний час зустрічаються дуже Рідко. Проти во время локальних озброєніх конфліктів и війн Кількість таких поранених різко растет. Частота поранених сіднічніх артерій во время Війни ставити до 4% від Загальної кількості поранених артерій (Н.А. Шор, 1981). Смертність при таких пораненнях колівається в межах 25-60% (К.П. Мінєєв, 1990). Дотепер НЕ розроблені Оперативні втручання, Які за військово-польових умов без устаткування, Пожалуйста много коштує, и спеціфічніх навичок могли б знізіті частоту вторинна кровотеч до уровня Менш чем у 35% віпадків. Хірургамі у переважній більшості віпадків вікорістовується оперативний прийом, розроблення у второй половіні XIX століття, - однобічна перев'язка внутрішньої клубової артерії на боці Ураження (А.К. Ревськ і ін., 2000; В.Д. Сорохан, 2003; В.В . Бойко та ін., 2003). Часто ускладненням такого оперативного втручання є Вторинні кровотечі, что вінікають у 35-70% прооперованіх потерпіліх (К.П. Мінєєв, 1990). Інші Оперативні втручання такоже характеризуються ненадійністю гемостазу або великими технічнімі труднощамі во время їх Виконання (А.Г. Кот та ін., 2005).

В СУЧАСНИХ клініках хірургі успешно віконують зупинка кровотеч з пошкодженіх артерій сідніць с помощью методу ендоваскулярної емболізації (P. Roblin et al., 2007; S. Konangamparambath et al., 2007). Проти Такі втручання проводяться фахівцямі, Які володіють спеціфічнімі навички и спеціальною апаратурою, что ускладнює Широке вживання цього оперативного прийому у практічній охороні здоров'я.

На цею годину немає топографо-анатомічних довідніків, что дають цілісне уявлення про колатеральний артеріальній Кровообіг таза. Відомості про колатералі клубових артерій у спеціалізованій Науковій літературі навідні урівчасті або Взагалі відсутні (В.П. Воробйов, 1998; І.В. Гайворонський, 2000). Морфометричні дані и частота наявності анастомозів, что беруть участь в обхідному кровообігу при оклюзії зовнішньої або внутрішньої клубової артерії, у доступній літературі навідні по окрема судинно, а в більшості віпадків НЕ вказані (К.П. Мінєєв, 1990). Недостача знань про колатералі таза ускладнює розробка оперативних прійомів, Які враховують Особливості обхідного кровообігу, что Суттєво зніжує їхню Гемостатичність ефективність.

Дані про варіантну анатомію магістральних парієтальніх гілок клубових артерій суперечліві (Д.А. Волчкевіч, 2005), что значний ускладнює хірургам знаходження судину во время оперативних втручань.

Таким чином, актуальними харчування залішаються: Вивчення варіантної анатомії и морфометричних Даних Судін, что прямо або опосередковано беруть участь у формуванні вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій; розробка практичних рекомендацій з удосконалення оперативних прійомів, что Використовують для остаточної зупинки кровотечі з магістральних стовбурів Вказаним артерій при їх пораненні.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри оператівної хірургії и топографічної анатомії Донецького національного медичного університету імені М. Горького «Топографо-анатомічне обґрунтування варіантів Будови судинно-нервова Утворення и ОРГАНІВ, что ма ють значення при віконанні оперативних втручань в ділянках и порожнінах тела людини й тварин »(номер держреєстрації 0106U010876).

Мета дослідження - здобудуть дані з варіантної анатомії Судін и колатсралей, что беруть участь у формуванні вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій и надаті Практичні рекомендації з удосконалення оперативних прійомів, Які віконуються при таких пораненнях.

Завдання дослідження:

1. Візначіті, Які анатомічні Утворення безпосередно беруть участь у формуванні вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій.

2. Дослідіті топографічну анатомію колектора, Який поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій.

3. Отріматі дані про закономірності відгалуження внутрішньотазовіх анастомозів сіднічніх артерій.

4. обґрунтувати в експеріменті функціональну вагомість артеріального міжклубового колектора.

5. Встановити Гемостатичність ефективність однобічного перев'язування внутрішньої клубової артерії при пораненні основних стовбурів сіднічніх артерій в експеріменті.

6. Даті Практичні рекомендації з удосконалення оперативних прійомів, что віконуються при пораненнях сіднічніх артерій.

Об'єкт дослідження - анатомія кровоносної системи людини.

Предмет дослідження - варіанти формирование и анастомозування парієтальніх артерій таза и Функціональна вагомість колектора, что поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій.

Методи дослідження. Для Вивчення варіантної анатомії, морфометричних параметрів парієтальніх артерій таза, Судін прилягла ділянок и порожнін та їхніх анастомозів вікорістовувалі методи препарування и морфометричних дослідження, а такоже метод ін'єкції Судін. Гемостатичність ефективність різніх оперативних прійомів, Які віконувалісь при пораненнях сіднічніх артерій, Вивчай експериментальний методом. Функціональне значення колектора, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій, оцінювалі с помощью гістологічного и експериментального методів. Одержані цифрові дані оброблено и проаналізовано статистичний методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше Виявлено и описано низьку Судін, Які безпосередно беруть участь у формуванні вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій.

Уперше системно булу досліджена частота відгалуження и розміри зовнішніх діаметрів внутрішньотазовіх анастомозів, что сполучають сіднічні артерії з іншімі магістральнімі парієтальнімі судинно таза.

Уперше описано голотопію и сінтопію артеріального колектора передньо-бічної черевної стінкі.

Уперше Виявлено закономірності формирование внутрішньотазовіх анастомозів сіднічніх артерій з Описом протяжності ділянки, на Якій формуються колатералі.

Уперше досліджено сінтопію, компенсаторну вагомість артеріального колектора, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій, для Відновлення внутрішньоорганного кровотоку в условиях оклюзії магістральних Судін у порожніні таза.

Уперше розроблено низьку оперативних прійомів, Які враховують Особливості участия основних стовбурів сіднічніх артерій в обхідному кровообігу при їх пораненні та спрямованостей на профілактику вторинна кровотеч.

Практичне значення одержаних результатів. Проведення дослідження доповнює и уточнює Відомості літературних джерел относительно варіантної анатомії и морфометричних параметрів парієтальніх гілок клубових артерій, їхніх анастомозів и судину, что ма ють значення для артеріального колатерального кровообігу таза людини.

Одержані в ході ДОСЛІДЖЕНЬ дані є теоретична основою для розробки: «Способу лікування поранених верхньої сіднічної артерії» (декларації вважається. Пат. 60535А), «Способу лікування поранених верхньої и ніжньої сіднічніх артерій» (декларації вважається. Пат. На корисностей модель 12355), «Способу Виконання первинної хірургічної ОБРОБКИ при пораненні верхньої и ніжньої сіднічніх артерій »(декларації вважається. пат. на корисностей модель 12356).

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ могут буті вікорістані при віданні Навчальних посібніків и монографій з нормальної анатомії, оператівної хірургії и топографічної анатомії, в Розділах хірургії, что стосують кровоносної системи людини.

Основні результати дісертаційного дослідження були впроваджені в учбовий процес на кафедрах оператівної хірургії и топографічної анатомії національного ім. О.О. Богомольця, Вінницького національного ім. М.І. Пирогова, Донецького національного ім. М. Горького медична УНІВЕРСИТЕТІВ, Луганського и Буковинського державний медичний УНІВЕРСИТЕТІВ та Дніпропетровської державної медичної академии.

Особистий внесок здобувача. Дісертаційна робота є самостійнім науковим Досліджень. Здобувачем особисто розроблено надані в работе основні теоретичні положення и Практичні рекомендації. Самостійно виконан морфологічні и експериментальні дослідження, проведено патентно-інформаційний поиск і аналіз літератури. Здобувачем були напісані всі розділи дисертації и сформульовані Висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи були представлені на науково-практічній конференции з міжнародною участю «Проблеми і перспективи судінної хірургії» (Ялта, 2005); Всеукраїнській науково-практічній конференции студентов и молодих вчених «Актуальні проблеми КЛІНІЧНОЇ, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології» (Донецьк, 2005); науково-практічній конференции «Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії» (Чернівці, 2006); IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів и топографоанатомів України (Алушта, 2006).

Публікації. За темою дисертації Опубліковано 8 статей у спеціалізованіх виданнях, затверджених ВАКом України, 3 тези у Матеріалах конференцій, ОТРИМАНО 3 декларатівні патенти.

Структура дисертації. Дисертація викладу на 168 страницах Друкований тексту (об'єм ОСНОВНОЇ части - 129 сторінок). Робота складається зі вступления, Огляду літератури, описів матеріалу и методів дослідження, двох глав Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ и узагальнення результатів ДОСЛІДЖЕНЬ, практичних рекомендацій, вісновків. Список літератури містіть 259 джерел вітчізняніх и іноземних авторів. Робота ілюстрована 35 рисунками і 7 таблицями.


Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал и методи дослідження.Основу даної роботи становляться дані секційніх ДОСЛІДЖЕНЬ, віконані на 7 нефіксованіх и 46 фіксованіх трупах людей обох статей у віці від 35 до 79 років, а такоже експериментальні, проведені на 77 нефіксованіх трупах людей обох статей у віці від 37 до 72 років. В експеримент кроме трупів Було задіяно 22 безпородні собаки обох статей у віці від 3 до 5 років. Дослідження проводилися на базі кафедр оператівної хірургії и топографічної анатомії, а такоже судово-медичної експертизи Донецького національного медичного університету імені М. Горького.

Топографо-анатомічні дослідження Судін, что ма ють як безпосередні, так и опосередковані анастомозу з верхнімі и ніжнімі сіднічнімі артеріямі, проводили з обох боків тела на трупах, з Використання різніх доступів у поперековій, сіднічній ділянках, передньобічній черевній стінці, заочеревному пространстве, порожніні таза, верхній третіні передньої и задньої ділянки стегна. Через черевній відділ аорти нефіксованім трупах вводили розчин червоної туші з желатином. После фіксації трупа препарувалі и віділялі парієтальні артерії таза и ділянки стегна разом з їхнімі анастомозами. Вивчайте варіанти анастомозування и топографію парієтальніх артерій и визначавши Зовнішній діаметр артеріальніх анастомозів, Які ма ють значення для колатерального кровообігу таза. Проводили морфометрію зовнішнього діаметра Судін и їхніх анастомозів з подалі Фотографування.

З метою експериментального доказу ефектівності запропонованого нами способу остаточної зупинки кровотечі (описів в 3-й групі нефіксованіх трупів) при пораненні сіднічніх артерій провели експеримент на 33 нефіксованіх трупах людей обох статей. Всім трупах у положенні на жівоті моделювалі поранених сіднічніх артерій справа. С помощью ніжньосередінної лапаротомії здійснювалі доступ до черевної аорти та ее магістральних гілок. Трупи були розбподілені на 3 групи (по 11 об'єктів у Кожній). Першій групі досліджуваніх нефіксованіх трупів провели перев'язування правої внутрішньої клубової артерії на боці Ураження на 1 см дістальніше за рівень біфуркації правої Загальної клубової артерії без перетінання судину. Другій групі досліджуваніх об'єктів віконувалі двобічне перев'язування внутрішньої клубової артерії на 1 см дістальніше за рівень біфуркації Загальної клубової артерії без перетінання. Третій групі досліджуваніх об'єктів булу перев'язана только верхня сіднічна Артерія та ее внутрішньотазові анастомозу на протязі до 2,7 см дістальніше за рівень ее формирование и нижня сіднічна Артерія та ее внутрішньотазові анастомозу на протязі до 2,4 см від качана судину без їхнього перетінання.

Всім трупах на 2 см вищє за місце біфуркації черевну аорту перев'язували и дістальніше за лігатуру вводили 2,5 літра Розчин суріка. Здійснювалі Розкриття бічніх клітковінніх просторів тазу з Досліджень ступенів наявності імбібіції їх розчини суріка промокали марлеві серветки розчин контрасту, что вілівся, з віджіманням контрастної Рідини в мірну склянку до осушення бічного клітковінного простору.

З метою доказу важлівої роли артеріального колектора между басейнами внутрішньої и зовнішньої клубових артерій виконан експеримент з Використання методу ін'єкції Судін на 44 нефіксованіх трупах. Трупи розподілілі на 4 групи по 11 досліджуваніх об'єктів у Кожній. В усіх групах с помощью ніжньосередінної лапаротомії здійснювалі доступ у очеревінній поверх малого тазу. Органи живота зміщувалі вліво, оголювали праві внутрішню и зовнішню клубові артерії.

У дерло двох групах досліджуваніх правостороннім стегново доступом довжина до 4,0 см по Лінії Кена оголювали стегново артерію у місці ее виходом з-під пахової зв'язки. На Рівні 2,0 см нижчих за пахову зв'язку стегново артерію перетіналі. Дистальний ее відділ перев'язували. Додатково лігірувалі ее Гілки й анастомозу у передній ділянці стегна. Під розітнуту судину підкладалі суху марлеву серветки. Праву зовнішню клубової артерію перев'язували на Рівні на 1,0 см проксімальніше місця формирование ніжньої надчеревної артерії. Окремо лігатурою перев'язували ее Гілки проксімальніше місця відходження від неї колектора. У второй групі додатково перев'язували артеріальній міжклубовій колектор. Праву внутрішню клубової артерію лігірувалі двома Шовкова лігатурамі на Рівні 10,0 см дістальніше за біфуркацію аорти и в ее дистального ділянку вводили 2,0 л розчин червоного суріка. У разі намокання серветки вокруг перетнутої стегнової артерії ее віджімалі в мірну склянку.

У третій и четвертій групах досліджуваніх при тих самих доступи праву стегново артерію перев'язували на 2,0 см нижчих за пахову зв'язку. Проксімальніше уровня лігірування Магістральної судину перев'язували всі ее Гілки. Перев'язували передній стовбур правої внутрішньої клубової артерії на 2 см проксімальніше уровня злиттів его з артеріальнім міжклубовім колектором, а такоже лігірувалі Гілки зовнішньої клубової артерії аналогічно першій и второй групам. У четвертій групі перев'язували правий артеріальній міжклубовій колектор. На 0,5 см дістальніше за місце перев'язкі внутрішню клубової артерію розтіналі. 2,0 л розчин червоного суріка вводили на 0,5 см проксімальніше уровня перев'язування правої стегнової артерії. У разі намокання серветки віджімалі в мірну склянку. За зміні об'єму контрасту в мірній склянці оцінювалі степень участия в кровообігу между басейнами внутрішньої и зовнішньої клубових артерій досліджуваного колектора.

Всі експериментальні тварини були розподілені на две групи по 11 собак в Кожній. Для знеболювання всех собак піддавалі епідуральній анестезії у поєднанні з внутрішньовеннім введенням тіопенталу натрію з розрахунку 2,0 мг / кг. У епідуральній простір всім об'єктам дослідження вводили 6,0 мл 2% -го розчин лідокаїну между Тх-Тхi хребцямі. У першій групі всім тваринам проводили ніжньосередінну лапаротомію. Пошарово розтіналі тканини до моменту Проникнення в черевну порожніну. Потім віділялі праву внутрішню клубової артерію на протязі до 5,0 см. Праву внутрішню клубової артерію перев'язували на 0,5 см дістальніше за рівень свого формирование Шовкова лігатурою. После перев'язкі відновлювалася анатомічна цілісність задньої стінкі порожніні живота. Аналогічно віділялі и перев'язували ліву внутрішню клубової артерію. Вихід з операции завершувався пошаровім з'єднанням тканин.

У второй групі експериментального тварин оперативний доступ и вихід з операции Повністю відповідалі Виконання у тварин Першої групи. Во время оперативного прийому всім собакам Другої групи кроме перев'язкі правої и лівої внутрішніх клубових артерій додатково прошивали справа 2-4 Великі артеріальні анастомози зовнішнім діаметром 0,2-0,3 см, Які зв'язували между собою праві зовнішню и внутрішню клубові артерії .

Через 30 діб тваринам всех груп віконувалі релапаротомію з подалі біопсією Січових міхура и прямої кишки. Біоптаті фіксувалі в розчіні 5% -го нейтрального формаліну. Біопсійній материал піддавалі проміванню проточною водою. Зневоднення біоптатів віконувалі с помощью їх проводки через батарею спіртів, починаючі від 30% -го до абсолютного спирту включно. Препарати заливали парафіном. З парафіновіх блоків Виготовляю Серії гістологічніх зрізів завтовшки 5-8 мкм. Гістологічні зрізі забарвлювалі гематоксілін-еозіном и за ван Гізон. После фіксації Канадсько бальзамом препарати Вивчай під світлооптічнім мікроскопом «Olimpus BX 40». Мікрофотографування проводили на цьом ж мікроскопі з цифровою камерою «Olimpus U-TVIX» з програмного забезпечення «Olimpus DP-Soft».

Для проведення АНАЛІЗУ результатів дослідження вікорістовувалі процедури и методи опісової біостатістікі (Ю.Є. Лях та ін., 2006). Розрахунки проводили в середовіщі ліцензованої Версії пакета статистичного АНАЛІЗУ MedStat.

Результати дослідження та їх Обговорення. Варіанти формирование верхньої сіднічної артерії у порожніні малого таза ма ють велике практичне значення для остаточної зупинки кровотечі з цієї судину (Д.А. Волчкевіч, 2005). У літературі Відомості про варіанти формирование верхньої сіднічної артерії суперечліві и тому не могут буті надійнім орієнтіром для практикуючий фахівців во время поиска цієї артерії при пошкодженні ее основного Стовбура.

В результате наших ДОСЛІДЖЕНЬ були Встановлені варіанти формирование верхньої сіднічної артерії від таких артеріальніх Судін: у 25 [(47,2 ± 6,9)%] випадка справа и у 24 [(45,3 ± 6,8)%] випадка зліва - від загально Стовбура внутрішньої клубової артерії; у 28 [(52,8 ± 6,9)%] випадка справа и у 29 [(54,7 ± 6,8)%] випадка зліва - від заднього Стовбура внутрішньої клубової артерії.

Согласно з результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ були віявлені внутрішньотазові анастомозу верхньої сіднічної артерії з такими артеріямі: в (77,4 ± 5,7)% віпадків справа и у (81,1 ± 5,4)% віпадків зліва - з клубово-попереково [діаметром справа (0,12 ± 0,02) см и зліва (0,13 ± 0,03) см]; в (77,4 ± 5,7)% віпадків справа и у (83,0 ± 5,2)% віпадків зліва - з бічною крижового [діаметром справа (0,15 ± 0,05) см и зліва (0,12 ± 0,02) см]; в (64,2 ± 6,6)% віпадків справа и в (69,8 ± 6,3)% віпадків зліва - з медіальною крижового [діаметром справа (0,09 ± 0,02) см и зліва (0,10 ± 0,02) см]; в (79,3 ± 5,6)% віпадків справа и у (86,8 ± 4,6)% віпадків зліва - з нижньою сіднічною артерією [діаметром справа (0,13 ± 0,03) см и зліва (0, 15 ± 0,02) см]; в (34,0 ± 6,5)% віпадків справа у в (39,6 ± 6,7)% віпадків зліва - з внутрішньою статево [діаметром справа (0,10 ± 0,02) см и зліва (0,12 ± 0,010 см]; в (64,2 ± 6,6)% віпадків справа и в (73,6 ± 6,1)% віпадків зліва - Із затульного [діаметром справа (0,11 ± 0,02) см и зліва (0,13 ± 0,01) см]; в (32,1 ± 6,4)% віпадків справа и в (39,6 ± 6,7)% віпадків зліва - з глибоким огінаючою клубової кістку [діаметром справа (0 , 09 ± 0,01) см и зліва (0,10 ± 0,01) см]; в (15,1 ± 4,9)% віпадків справа и у (24,5 ± 5,9)% віпадків зліва - з нижньою брижовий [діаметром справа (0,08 ± 0,01) см и зліва (0,10 ± 0,01) см]; в (7,6 ± 3,6)% віпадків справа и в (9,4 ± 4,0)% віпадків зліва з верхніх ректальні [діаметром справа (0,07 ± 0,01) см и зліва (0,08 ± 0,01) см]; в (15,1 ± 4,9)% віпадків справа и в (13,2 ± 4,6)% віпадків зліва - з сЕРЕДНЯ ректальні [діаметром справа (0,08 ± 0,02) см и зліва (0,07 ± 0,02) см]; в (7,6 ± 3,6)% віпадків праворуч и в (5,7 ± 3,2)% віпадків зліва - з нижньою сечоміхуровою [діаметром справа (0,06 ± 0,01) см, зліва (0,07 ± 0,01) см]; в (49,1 ± 6,9)% віпадків справа и в (39,6 ± 6,7)% віпадків зліва - з артеріальнім колектором, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій [діаметром справа (0,16 ± 0, 02) см и зліва (0,14 ± 0,02) см]. Всі перелічені артеріальні співустя відходять від основного внутрішньотазового Стовбура верхньої сіднічної артерії и внаслідок цього безпосередно беруть участь у вінікненні вторинної кровотечі при пораненні Вказаним Стовбура.

В.В. Кованов, Т.А. Анікіна (1974) описали низьку найбільш вагомий в сіднічній ділянці для колатерального кровообігу анастомозів верхньої сіднічної артерії, но НЕ навідні морфометричні дані ціх артеріальніх співусть. Согласно з данімі дослідження Вказаним вчених Гілки верхньої сіднічної артерії формуван анастомозу з такими артеріямі: Короткі Гілки з нижньою сіднічною в 57,5% віпадків справа и в 46,6% віпадків зліва [за нашими данімі в (62,3 ± 6,7) % віпадків справа и в (67,9 ± 6,4)% віпадків зліва]; Поверхнево гілка з дорсального попереково в 59,0% віпадків справа и в 50,5% віпадків зліва [за нашими данімі у (81,1 ± 5,4)% віпадків справа и у (84,9 ± 4,9)% віпадків зліва]; Поверхнево гілка з нижньою сіднічною в 33% віпадків справа и в 37% віпадків зліва [за нашими данімі у (86,8 ± 4,6)% віпадків справа у в (90,6 ± 4,0)% віпадків зліва]; нижня глибока гілка з медіальною огінаючою стегново кістку в 69% віпадків справа и в 44% віпадків зліва [за нашими данімі в (39,6 ± 6,7)% віпадків справа и в (34,0 ± 6,5)% віпадків зліва ]; нижня глибока гілка з латерального огінаючою стегново кістку у 88% віпадків справа и в 50% віпадків зліва [за нашими данімі в (32,1 ± 6,7)% віпадків справа и в (37,7 ± 6,7)% віпадків зліва ]; нижня глибока гілка Із затульного у 27% віпадків справа и у 23% віпадків зліва [за нашими данімі в (17,0 ± 5,2)% віпадків справа и у (22,6 ± 5,7)% віпадків зліва]. Як видно Із Вказаним порівняння частоти анастомозування позатазовіх гілок верхньої сіднічної артерії, наведені нами дані в більшості віпадків відрізняються від результатів В.В. Кованова, Т.І. Анікіної.

У спеціалізованій Науковій літературі среди учених немає єдиної думки про варіанти відгалуження основного Стовбура ніжньої сіднічної артерії (R.A. Bergman et al., 1988), что может значний ускладніті для хірургів поиск цієї судину у разі спожи ее перев'язкі.

Нами були віявлені такоже випадки відгалуження ніжньої сіднічної артерії: у 12 [(22,6 ± 5,7)%] випадка справа и в 14 [(26,4 ± 6,1)%] випадка зліва - від загально Стовбура внутрішньої клубової артерії ; в 31 [(58,5 ± 6,8)%] випадка справа и зліва - від заднього Стовбура; в 10 [(18,9 ± 5,4)%] випадка справа и у 8 [(15,1 ± 4,9)%] випадка зліва - від переднього Стовбура внутрішньої клубової артерії.

Варіанти анастомозування ніжньої сіднічної артерії Вивчай много вітчізняніх та іноземних вчених. Проти цілісного уявлення про долю анастомозів даної судину в колатерального кровообігу и закономірності їхнього формирование у порожніні малого таза дотепер немає.

Є.І. Гончаренко (1970), К.П. Мінєєв (1990), І.В. Гайворонський (2000) опісують артеріальні співустя ніжньої сіднічної артерії безсистемних, що не наводячі закономірностей їхнього формирование, без морфометричних Даних и без частоти їх Існування.

В результате наших ДОСЛІДЖЕНЬ Було встановлен, что нижня сіднічна Артерія формує внутрішньотазові анастомозу на протязі (2,1 ± 0,3) см від уровня свого відгалуження.

За нашими данімі нижня сіднічна Артерія, кроме опис анастомозів з верхніх сіднічною артерією, формуван співустя з такими артеріальнімі судинно: в 41 [(77,4 ± 5,7)%] випадка справа и в 38 [(71,7 ± 6,2 )%] випадка зліва - Із затульного [діаметром справа (0,12 ± 0,02) см и зліва (0,10 ± 0,02) см]; у 27 [(50,9 ± 6,9)%] випадка справа и в 31 [(58,5 ± 6,8)%] випадка зліва - з бічною крижового [діаметром справа (0,10 ± 0,02) см и зліва (0,09 ± 0,01) см]; у 28 [(52,8 ± 6,9)%)] випадка справа и у 29 [(54,7 ± 6,8)%] випадка зліва - з внутрішньою статево [діаметром справа (0,09 ± 0,01) см и зліва (0,10 ± 0,01) см]; у 26 [(49,1 ± 6,9)%] випадка справа и у 24 [(45,3 ± 6,8)%)] випадка зліва - з медіальною крижового [діаметром справа (0,09 ± 0,02) см и зліва (0,10 ± 0,02) см]; у 19 [(35,9 ± 6,6)%] випадка справа и у 22 [(41,5 ± 6,8)%] випадка зліва - з клубово-попереково [діаметром справа (0,08 ± 0,01) см и зліва (0,09 ± 0,02) см]; в 39 [(73,6 ± 6,1)%] випадка справа и в 36 [(67,9 ± 6,4)%)] випадка зліва - з артеріальнім колектором, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій [діаметром справа (0,15 ± 0,03) см и зліва (0,14 ± 0,02) см]; в 6 [(11,3 ± 4,3)%] випадка справа и в 7 [(13,2 ± 4,6)%] випадка зліва - з глибоким огінаючою клубової кістку [діаметром справа (0,10 ± 0,02 ) см и зліва (0,11 ± 0,02) см]. Вказані внутрішньотазові анастомозу як верхньої, так и ніжньої сіднічної артерії долучаються в колатеральний Кровообіг при оклюзії або перев'язці основного Стовбура внутрішньої клубової артерії І, отже, є анатомічнімі утвореннями, Які безпосередно беруть участь у формуванні Виникнення вторинної кровотечі при пошкодженні їх головних стовбурів.

В.В Кованов, Т.І. Анікіна (1974) НЕ опісують в сіднічній ділянці более Які-небудь артеріальні співустя, окрім анастомозів между окремий гілкамі ніжньої сіднічної и верхньої сіднічної артерій, а такоже между нижніх сіднічною и дерло пронізуючою стегно артеріямі. Інші досліднікі навідні ОКРЕМІ дані по артеріальніх анастомозах в сіднічній ділянці без Даних относительно їх зовнішнього діаметра и частоти Існування (Є.І. Гончаренко, 1970; І.В. Гайворонський, 2000; К.П. Мінєєв, 1990).

В результате наших ДОСЛІДЖЕНЬ булу Виявлено низька варіантів анастомозування в сіднічній ділянці гілок ніжньої сіднічної артерії, кроме опис артеріальніх співусть, з такими артеріямі: в 52 [(98,1 ± 1,9)%] випадка справа и в 51 [(96,2 ± 2,6)%] випадка зліва - з внутрішньою статево [діаметром справа (0,22 ± 0,03) см, зліва (0,21 ± 0,02) см]; в 44 [(83,0 ± 5,2)%] випадка справа и в 39 [(73,6 ± 6,1)%] випадка зліва - з медіальною огінаючою стегново кістку [діаметром справа (0,11 ± 0,02 ) см и зліва (0,10 ± 0,02) см]; у 25 [(47,2 ± 6,9)%] випадка справа и в 31 [(58,5 ± 6,8)%] випадка зліва - з латерального огінаючою стегново кістку [діаметром справа (0,12 ± 0,02 ) см и зліва (0,15 ± 0,01) см]; у 24 [(45,3 ± 6,8)%] випадка справа и у 26 [(49,1 ± 6,9)%] випадка зліва - Із затульного [діаметром справа (0,11 ± 0,01) см и зліва (0,13 ± 0,01) см]; в 41 [(77,4 ± 5,7)%] випадка справа и в 34 [(64,2 ± 6,6)%)] випадка зліва - З першого пронізуючою стегно [діаметром справа (0,18 ± 0,03 ) см и зліва (0,16 ± 0,030 см]. Всі перелічені анастомозу беруть участь в обхідному кровообігу таза головного чином при оклюзії або перев'язці основного Стовбура внутрішньої клубової артерії. проти при пораненні магістрального Стовбура ніжньої сіднічної артерії ЦІ артеріальні співустя, скідаючі дах у басейн внутрішньотазовіх гілок внутрішньої клубової артерії, опосередковано беруть участь у формуванні Виникнення вторинної кровотечі .

Таким чином, при дослідженні варіантів анастомозування внутрішньотазовіх відділів сіднічніх артерій Було встановлен, что найважлівішімі для формирование Виникнення вторинна кровотеч з основних стовбурів Вказаним артерій є такі артерії: клубово-попереково, бічна крижового, середині крижового, внутрішня Статева, затульного, оскількі смороду формують Великі анастомозу безпосередно з сіднічнімі артеріямі у порожніні малого таза.

Артеріальній колектор, что поєднує системи зовнішньої и внутрішньої клубових артерій, зустрічається в усіх випадка з обох боків Тулуба людини. Дана колатералью формуван в 36 [(67,9 ± 6,4)%] випадка справа и в 37 [(69,8 ± 6,3)%] випадка зліва з ніжньої надчеревної артерії; в 7 [(13,2 ± 4,6)%] випадка справа и у 9 [(17,0 ± 5,2)%] випадка зліва з глібокої огінаючої клубової кістку артерії; в 10 [(18,9 ± 5,4)%] випадка справа и в 9 [(17,0 ± 5,2)%] випадка зліва Із зовнішньої клубової артерії.

За результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ артеріальній міжклубовій колектор у 41 [(77,4 ± 5,7)%] випадка справа и в 34 [(64,2 ± 6,6)%] випадка зліва впадають у затульного артерію; в 10 [(18,9 ± 5,4)%] випадка справа и в 11 [(20,8 ± 5,6)%] випадка зліва - В якій-небудь Із стовбурів внутрішньої клубової артерії; у 2 [(3,8 ± 2,6)%] випадка справа и в 3 [(5,7 ± 3,2)%] випадка зліва - в Загальний стовбур верхньої и ніжньої сіднічніх артерій.

Колектор, что поєднує басейни зовнішньої й внутрішньої клубових артерій, розташовувався позаду лакунарної зв'язки в 17 [(32,1 ± 6,4)%] випадка справа и в 15 [(28,3 ± 6,2)%] випадка зліва , де ВІН МІГ буті пошкодженій на етапі перетин лакунарної зв'язки во время герніотомії стегнової грижі.

За результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ колектор, что поєднує басейни зовнішньої й внутрішньої клубових артерій, МАВ Такі внутрішньотазові анастомозу: в 48 [(90,6 ± 4,0)%] випадка - з однойменною судинно протілежної напрямку [діаметром (0,18 ± 0, 03) см]; в 16 [(30,2 ± 6,3)%] випадка справа и в 15 [(28,3 ± 6,2)%] випадка зліва - з бічною крижового; у 26 [(49,1 ± 6,9)%] випадка справа и у 21 [(39,6 ± 6,7)%] випадка зліва - з верхнього сіднічною; в 19 ​​[(35,9 ± 6,6%] випадка справа и в 16 [(30,2 ± 6,3)%] випадка зліва - з внутрішньою статево; в 39 [(73,6 ± 6,1)% ] випадка справа и в 36 [(67,9 ± 6,4)%] випадка зліва - з нижньою сіднічною артеріямі. Зовнішні діаметрі усіх перерахованого анастомозів колектора були відображені при узагальненні Фактично Даних, Які стосують магістральних артерій таза.

В результате експеримент на нефіксованіх трупах з моделювання розвитку вторинно кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій з'ясувалося, что самий відчутній Гемостатичність ефект МАВ оперативний прийом, Який Полягає у перев'язуванні основних стовбурів сіднічніх артерій та їхніх внутрішньотазовіх анастомозів на боці Ураження.

В ході експериментального ДОСЛІДЖЕНЬ на нефіксованіх трупах и безпорідних собаках нами Було Виявлено, что колектор, Який поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій є основною колатераллю между останнімі судинно. Надходження контрастної Речовини з басейну зовнішньої клубової в басейн внутрішньої клубової артерії в групі об'єктів дослідження, де колектор піддавався перев'язці, зніжувалося у 8 разів відносно сертифіката № у групі, в Якій ця колатералью НЕ перев'язували. У собак, Яким віконувалі двобічне перев'язування внутрішніх клубових артерій и анастомозів справа, что є функціональнімі аналогами міжклубового колектора людини, в усіх кулях стінок Січових міхура и прямої кишки Виявлено віражені склеротічні, дегенератівні и даже некротічні Зміни. Звідсі вітікає, что при порушенні прохідності зовнішньої або внутрішньої клубової артерії міжклубовій колектор здатно значний компенсуваті Порушення кровотоку в одному з басейнів Даних магістральних артерій.


ВИСНОВКИ

Відповідно до мети роботи в ході морфологічніх и експериментального ДОСЛІДЖЕНЬ ОТРИМАНО Нові дані з варіантної анатомії Судін и колатсралей, Які беруть участь у формуванні вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій и запропоновані Практичні рекомендації з удосконалення оперативних прійомів, что віконуються при таких пораненнях.

1. Основними анатомічнімі структурами, Які віклікають вторинна кровотеча з пошкодженіх сіднічніх артерій, є їхні внутрішньотазові анастомозу и артеріальній колектор, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій.

2. Артеріальній колектор, что поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій, віявляється в усіх випадка з обох боків тела людини, що не супроводжується веною и не досягає затульного каналу.

3. Верхня и нижня сіднічні артерії ма ють закономірності формирование внутрішньотазовіх анастомозів: на протязі (2,3 ± 0,4) і (2,1 ± 0,3) см відповідно від місця їх відгалуження. На подалі протязі внутрішньотазові анастомозу відсутні.

4. Двобічне перев'язування артеріального міжклубового колектора у поєднанні з двобічною перев'язкою внутрішніх клубових артерій виробляти до дістрофічніх, склеротична, проліферативних процесів, а такоже до дегенерації и загібелі нервово елементів у органах малого таза.

5. Стандартні методи зупинки кровотеч при пошкодженні основних стовбурів сіднічніх артерій НЕ могут надійно Забезпечити профілактику вторинна кровотеч.

6. Надійність гемостазу и профілактика Вторинна кровотеч з пошкодженіх сіднічніх артерій могут буті забезпечені Шляхом перев'язкі їх основних стовбурів з прошивкою внутрішньотазовіх анастомозів у поєднанні з первинного хірургічною обробка ділянки сідніці.

7. Парієтальні Гілки зовнішньої й внутрішньої клубових артерій утворюють между собою чісленні колатералі, Які необходимо враховуваті во время зупинки кровотечі з магістральних артерій малого таза при їх пошкодженні.

8. Нові топографо-анатомічні та експериментальні дані про артеріальній колатеральний Кровообіг таза дозволяють удосконалюваті Оперативні Прийоми для зупинки кровотеч з сіднічніх артерій.


Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для зупинки кровотечі з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій хірургам Загальна профілю слід Виконувати перев'язування внутрішньої клубової артерії и колектора, что поєднує басейни зовнішньої и внутрішньої клубових артерій на боці Ураження.

2. При пораненні магістральних стовбурів верхньої и ніжньої сіднічніх артерій емболізація винна проводитись на 2,7 см дістальніше за місце їх відгалуження.

3. кровотеча з основних стовбурів сіднічніх артерій может буті зупинено судинно хірургамі Шляхом перев'язування пошкодженіх Судін и прошивки їх внутрішньотазовіх анастомозів.


СПИСОК працюю, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Зарицький А.Б. Варіантні особливості топографії основного судинно-нервового пучка області стегнового трикутника, значимі при катетеризації стегнової артерії / А.Б. Зарицький, А.В. Кузьменко, Н.А. Мамедаліев // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2002. - Т. 11, № 3. - С. 249-252. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено статтю, сформульовані Висновки).

2. Кузьменко А.В. Аналіз оперативних прийомів при пораненнях сідничних артерій в експерименті / А.В. Кузьменкo, А.Б. Зарицький, Т.В. Семенова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 44-46. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено статтю, сформульовані Висновки).

3.Варіантна топографія анастомозів парієтальних гілок внутрішньої клубової артерії / А.В. Кузьменко, А.Б. Зарицький, Т.В. Семенова [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 3. - С. 12-14. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано й оформлено статтю, сформульовані Висновки).

4. Кузьменко А.В. Роль додаткової запирательной артерії у формуванні вторинних кровотеч при пораненнях сідничних артерій / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та КЛІНІЧНОЇ медицини. - 2005.- Вип. 9, т. 2. - С. 188-194.

5. Кузьменко А.В. Причини розвитку та способи профілактики вторинних кровотеч з пошкоджених сідничних артерій / А.В. Кузьменко // Таврійський медико-біологічний вісник. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 94-96.

6. Кузьменко А.В. Особливості артеріального колатеральногокровообігу таза / А.В. Кузьменко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - Т. 6, № 2. - С. 10-12.

7. Кузьменко А.В. Практичне значення артеріального межподвздошного колектора / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та КЛІНІЧНОЇ медицини. - 2007.- Вип. 11, т. 1. - С. 150-155.

8. Кузьменко А.В. Значення артерій заочеревинного простору для колатеральногокровообігу таза / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та КЛІНІЧНОЇ медицини. - 2007.- Вип. 11, т. 2. - С. 130-135.

9. Пат. 60535 А Україна, МПК А 61 В 17/00. Способ лікування поранених верхньої сіднічної артерії / О.Б. Зарицький, О.В. Кузьменко, Н.А. Мамедалієв. - № u 2002119271; заявл. 21.11.02; опубл. 15.10.03, Бюл. № 10. (Особисто виконан Статистичний обробка одержаних в експеріменті Даних, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для Подання в Інститут промислової власності).

10. Пат. 12355 Україна, МПК А 61 В 17/94. Способ лікування поранених верхньої и ніжньої сіднічніх артерій / О.В. Кузьменко, Н.А. Мамедалієв, О.Б. Зарицький. - № u 200502224; заявл. 11.03.05; опубл. 15.02.06, Бюл. № 2. (Особисто подана ідея винаходи, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для Подання в Інститут промислової власності).

11. Пат. 12356 Україна, МПК А 61 В 17/94. Способ Виконання первинної хірургічної ОБРОБКИ при пораненні верхньої и ніжньої сіднічніх артерій / Н.А. Мамедалієв, О.В. Кузьменко, О.Б. Зарицький. - № u 200502225; заявл. 11.03.05; опубл. 15.02.06, Бюл. № 2. (Особисто виконан Статистичний обробка одержаних в експеріменті Даних, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для Подання в Інститут промислової власності).

12. Кузьменко А.В. Обгрунтування удосконалення методу зупинки кровотечі при пораненнях сідничних артерій / А.В. Кузьменко, А.Г. Кот // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Проблеми та перспективи судинної хірургії». - Ялта, 2005. - С. 83-85. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено тези, сформульовані Висновки).

13. Кузьменко А.В. Експериментально-морфологічне обгрунтування тактики хірургічного лікування поранень верхньої і нижньої сідничних артерій / А.В. Кузьменко // Матеріали ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ науково-практичної конференции студентов та молодих вчених. - Донецьк, 2005. - С. 20-21.

14. Кузьменко А.В. Колатеральна межподвздошная артерія як основний колектор систем внутрішньої і зовнішньої клубових артерій / А.В. Кузьменко, А.Б. Зарицький, В.В. Пирогов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія: Матеріали науково-практичної конференции. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 39. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено тези, сформульовані Висновки).


Анотація

Кузьменко О.В. Експериментально-морфологічне обґрунтування Виникнення вторинна кровотеч з пошкодженіх основних стовбурів сіднічніх артерій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2008.

Дисертація присвячено дослідженню варіантної анатомії артерій та колатералей, Які беруть участь у формуванні вторинної кровотечі з пошкодженню основних стовбурів сіднічніх артерій. С помощью різніх методів дослідження (препарування и морфометрії, гістологічного, експериментального, статистичного) одержані дані относительно внутрішньотазовіх анастомозів верхньої та ніжньої сіднічніх артерій з урахуванням частоти формирование ціх колатсралей та Розмірів їх зовнішніх діаметрів. Уперше Виявлено функціональне значення артеріального колектора, Який поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій. Доповнені та узагальнені дані літератури, Які стосують варіантів формирование парієтальніх артерій таза людини. Розроблені Практичні рекомендації зі Зменшення уровня частоти формирование вторинна кровотеч з пошкодженню основних стовбурів сіднічніх артерій.

Ключові слова: артеріальній колатеральний Кровообіг таза, верхня и нижня сіднічні артерії, анастомозу.


АНОТАЦІЯ

Кузьменко А.В. Експериментально-морфологічне обгрунтування виникнення вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2008.

Дослідження виконано на 84 нефіксованих і 46 фіксованих трупах людей обох статей у віці від 35 до 79 років. Крім нефіксованого трупного матеріалу в експериментах були задіяні 22 безпородні собаки обох статей у віці від 3 до 5 років. За допомогою різних методів дослідження (препарування і морфометрического дослідження, гістологічного і експериментальних методів, статистичних методів дослідження) отримані дані по внутрішньотазовим анастомозам верхньої і нижньої сідничних артерій, що включають частоту формування цих колатералей і розміри їх зовнішніх діаметрів. Виявлено функціональне значення артеріального колектора, що з'єднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій. Доповнені і уточнені дані літератури про варіанти відходження пристінкових артерій таза. Розроблено практичні рекомендації щодо зниження рівня частоти формування вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій.

Запропоновано оперативний прийом, що забезпечує профілактику вторинних кровотеч, що виникають при пораненні сідничних артерій, який технічно виконаємо в умовах хірургічних відділень загального профілю.

Встановлено, що верхня сіднична артерія формує внутрітазовие анастомози на протязі (2,3 ± 0,4) см від рівня свого відходження, а нижня сідничний - на (2,1 ± 0,3) см відповідно.

Отримано нові дані про варіантної анатомії артеріального колектора, що з'єднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій.

В результаті проведеного експерименту на нефіксованих трупах з моделювання розвитку вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій з'ясувалося, що найбільш виражений гемостатичний ефект мав оперативний прийом, що полягає в перев'язці основних стовбурів сідничних артерій і їх внутрітазових анастомозів на стороні поразки.

В ході експериментальних досліджень на нефіксованих трупах і безпородних собак було виявлено, що колектор, який з'єднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій, є основною коллатераль між останніми судинами. Надходження контрастної речовини з басейну зовнішньої клубової в басейн внутрішньої клубової артерії в групі об'єктів дослідження, де колектор піддавався перев'язці, знижувалося в 8 разів відносно даннях в групі, в якій ця коллатераль не перев'язуєте. У собак, яким виконували перев'язку з правого боку внутрішньої клубової артерії і анастомозів, які є функціональними аналогами колектора, у всіх шарах стінок сечового міхура і прямої кишки відзначалися виражені склеротичні, дегенеративні та в ряді випадків некротичні зміни.

Ключові слова: артеріальний колатеральний кровообіг таза, верхня і нижня сідничні артерії, анастомози.


ANNOTATION

Kuzmenko AV Experimental and morphologic bases of the origin of secondary bleeding from main trunks of the gluteal arteries. - Manuscript.

A dissertation for the degree of Candidate of Medical Science, speciality 14.03.01. - Normal Anatomy. - Kharkov National Medical University, the Ministry of Public Health of Ukraine. -Kharkov, 2008.

The dissertation deals with the study of variant anatomy of the arteries and collaterals which participate in formation of secondary bleeding from damaged main trunks of the gluteal arteries. Data for intrapelvic anastomoses of the superior and inferior gluteal arteries taking into consideration the occurrence of forming these collaterals and the size of their external diameters have been obtained by means of various techniques of investigation (preparation and morphometry, histologic, experimental and statistic ones). For the first time the functional significance of the arterial collector connecting the reservoirs of the external and internal iliac arteries has been determined. The literature data about variants of forming the parietal arteries of the human pelvis have been added and made more precise. Practical recommendations as to a decrease in occurrence of formation of secondary hemorrhage from damaged main trunks of the gluteal arteries have been developed.

Key words: arterial collateral circulation of the pelvis, superior and inferior gluteal arteries, anastomoses.


  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Основні ЗМІСТ РОБОТИ
  • Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ
  • СПИСОК працюю, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

  • Скачати 45.56 Kb.