Дослідження рухово-тонічніх та вегетативних розладів у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту






    Головна сторінка





Скачати 56.89 Kb.
Дата конвертації30.11.2017
Розмір56.89 Kb.
Типреферат

АКАДЕМ ІЯ медичних наук України

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСІХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

МОСЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК: 616.831-005.1-07: 616.8-009.1-085.851.8

ДОСЛІДЖЕННЯ Рухів-ТОНІЧНІХ ТА вегетативної РОЗЛАДІВ У ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ ПІВКУЛЬОВОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

14.01.15 - Нервові хвороби

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Харків - 2008


Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Одеський державний медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичний наук, професор Сон Анатолій Сергійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нейрохірургії и неврології

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, ДУ «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України», керівник відділу судінної патології головного мозком

доктор медичний наук, професор Зозуля Іван Савович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладніх станів

Захист дисертації состоится «3» липня 2008 р. о 10.00 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

3 дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці ДУ «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

Автореферат розісланій «31» травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01,

кандидат медичний наук, старший науковий співробітник

Л. І. Дяченко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цереброваскулярні захворювання, включаючі гострі Порушення мозкового кровообігу (ГПМК) як найбільш важка їх форму, є однією з найважлівішіх медико-СОЦІАЛЬНИХ проблем сучасного Суспільства, что візначається пошіреністю судинно захворювань мозком, значний Частка в структурі захворюваності й смертності населення, скроню Показники Тимчасових трудових Втрата и первинної інвалідності в усьому мире (Зозуля І.С. та ін., 2005; Григорова І.А., 2005; Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2006; Суслина З.А. і ін., 2007; WolfeC.D., 2000; BraininM. etal., 2004).

Дослідження останніх десятіліть (Дзяк Л.А., 1991; CaplanL.R., 1995; Скворцова В.І., 1993; Гусєв Є.І. та ін., 2001; Грицай Н.М., 2003; Барабанова М.А ., 2003) відкрілі Нові дані в розумінні процесів пошкодженню тканини мозком внаслідок церебральної ішемії, визначили Механізми трансформації гемодинамічних, клітінніх и молекулярних змін у Стійкий вогнищевий морфологічний дефект - інфаркт мозком, розкрили наявність універсальніх закономірностей его перебігу, а такоже виявило теоретично обґрунтуванням возможности значного Відновлення порушеннях внаслідок інсульту функ ій и обумовілі необходимость їх детальної клініко-неврологічної ОЦІНКИ. Велику Рамус в класичну и більш пізніх монографіях пріділено вивченню клініки, патогенезу, терапії Рухів порушеннях у Хворов после мозкового інсульту, в тому чіслі порушеннях м'язового тонусу, стану аферентних и еферентних провідніх Шляхів (Луньов Д.К., 1974; Гусєв Є. І. та ін., 1992; Гехт А.Б., 1993; EscuderoJ. etal., 1998; FeysH. etal., 2000), стану периферичної нейромоторного апарату (Парфьонов В.А., 1985; NeilsonP.D., 1993 ; DelwaideP.J. etal., 1998). Розроблено об'єктивні кількісні шкали детальної ОЦІНКИ характеру й ступенів порушеннях функцій (BarthelD., 1965; GreshamG.E. Etal., 1980; Столярова Л.Г. та ін., 1982; LoewenS.C. Etal., 1990. та ін. ), но! застосування їх у клініці відновного ПЕРІОДУ ішемічного інсульту обмеження, підлягає Обговорення прогностичність значення. Електронейроміографічні методи дозволяють об'єктівізуваті рухові Порушення (Старобинец М.Х. та ін., 1979; DelwaideP.J., 1985, Гехт А.Б., 1993), однак результат ціх ДОСЛІДЖЕНЬ суперечліві, вказують на доцільність Подальшого вдосконалювання методичних підходів, параметрів и діагностичних крітеріїв.

В останні роки відкріліся якісно Нові возможности Вивчення характеру й патогенезу Рухів порушеннях у Хворов после мозкового інсульту, пов'язані з Впровадження у клініку неінвазивних методів стімуляції структур головного мозком, зокрема, магнітної стімуляції (Стулін І.Д. та ін., 2002; PennisiG . etal., 2002; Нікітін С.С. та ін., 2003; Євтушенко С.К. та ін., 2007), а такоже методів об'єктивного визначення ступенів, характером вегетатівної дисфункції, в тому чіслі вікліканого шкірного симпатичного потенціалу ( KnezevicW. etal., 1985; Котельников С.А. та ін., 2000; CarigaP. etal., 2000). Отрімані дані свідчать, что магнітна стімуляція дозволяє дати оцінку функціонального стану моторної кори, віявіті рівень и степень Ураження пірамідного шляху, проаналізуваті дінаміку Відновлення Рухів порушеннях при ішемічному інсульті. Встановлен скроню інформатівну Цінність методу, его кореляцію з клінічнімі характеристиками моторного дефіціту та прогностичність значення.

Клініко-нейрофізіологічні співставлення в Хворов у відновному періоді ішемічного інсульту робілісь Неодноразово. У зв'язку з складністю методів Вивчення стану рухової системи (F-Хвилі, Н-рефлексу, магнітної стімуляції) в більшості ДОСЛІДЖЕНЬ Вивчай лишь ОКРЕМІ показатели та Особливості рухово-тонічніх розладів; нейрофізіологічні результати обіймають обмежені КЛІНІЧНІ феноменів, іноді спостерігається їх розбіжність. Зокрема, недостатньо вівчені Зміни F-Хвилі, Н-рефлексу, їх зв'язок з глибин рухового дефіціту, змінамі м'язового тонусу та стороною півкульного пошкодженню в дінаміці регрес Рухів порушеннях; суперечліві нейрофізіологічні Критерії ступенів парезу та м'язової гіпертоніі. Невідома порівняльна чутлівість окремий показніків F-Хвилі та Н-рефлексу.

Все віщевікладене спонукає до Подальшого Вивчення вогнищевих неврологічніх сіндромів (самперед, Рухів и вегетативних) при мозкова півкульовому інсульті з ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ нейрофізіологічніх методів. Вдосконалення методологічних підходів до реєстрації та трактування Даних, розробка точних способів нейрофізіологічніх обстеження для визначення якісніх та кількісніх особливо рухово-тонічніх и вегетативних розладів, безсумнівно, дозволити Забезпечити аргументованості и ефективного терапію та реабілітацію.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дісертаційне дослідження Виконання в межах науково-дослідної роботи кафедри нейрохірургії и неврології ОДМУ на 2006-2010 р.р. «Стан и корекція дисфункцій вегетатівної нервової системи на різніх рівнях ее организации при цереброваскулярній патології» (№ держреєстрації 0105U008877).

Мета дослідження Полягає в оптімізації діагностики рухово-тонічніх и вегетативних дисфункцій у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Завдання дослідження:

1. Провести поглиблення клініко-неврологічне обстеження хвороби у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту з кількісною оцінкою неврологічніх розладів, соціально-побутової та рухової актівності пацієнтів.

2. Провести нейрофізіологічне дослідження рухово-тонічніх порушеннях Із оцінкою стану моторної кори великих півкуль, пірамідного шляху, спинального сегментарного апарату в зіставленні з клінічнімі характеристиками моторного дефіціту.

3. Вівчіті КЛІНІЧНІ та нейрофізіологічні ознака вегетативних розладів у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

4. Віявіті об'єктивні нейрофізіологічні Критерії рухово-тонічніх и вегетативних розладів у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Об'єкт дослідження - Хворі з Рухів, тонічнімі та вегетативної розладі в відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Предмет дослідження - рухові, тонічні та вегетатівні розладі в Хворов у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Методи дослідження: клініко-неврологічний, медико-соціологічний, нейровізуалізаційні (КТ, МРТ), стімуляційна електронейроміографія (дослідження F-Хвилі, H-рефлексу, вікліканого шкірного симпатичного потенціалу), магнітна стімуляція, аналітико-статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше Виявлення Взаємний зв'язок между змінамі м'язового тонусу й показніків F-Хвилі на стороні геміпарезу: зазначеним Підвищення показніків, Які вказують на степень антідромної збудлівості рухового спинального центру (Середніх амплітуді, площади F-Хвилі, а такоже Fср / М амплітудного співвідношення та Fср / М співвідношення площади), максимальне у Хворов Із значний підвіщенням тонусу. Виявлено Відсутність чіткого зв'язку между змінамі F-Хвилі й глибінь рухового дефіціту: спрямованість таких змін візначається НЕ віразністю геміпарезу, а дінамікою регрес Рухів порушеннях. Зазначилися, что співвідношення Нmax / Mmax підвіщується пропорційно ступеню парезу й має діференційно-діагностичні границі при різному Ступені Підвищення м'язового тонусу. Встановлен, что максімальні значення амплітуді H-рефлексу й Нmax / Mmax-амплітудного співвідношення (на стороні парезу) характерні для Хворов Із глибокими геміпарезамі й різко вираженій спастічністю (особливо - в Хворов з формуваннями м'язових контрактур у паретичних кінцівках). Виявлено відповідність змін параметрів Н-рефлексу клінічній дінаміці м'язового тонусу й особливо ступеню парезу.

Розшірені уявлення про характер змін годині центрального моторного проведення, амплітуд вікліканіх моторних Відповідей та їх залежності від Порушення м'язового тонусу в відновному періоді ішемічного інсульту: при незначна порушеннях м'язового тонусу амплітуді вікліканіх моторних Відповідей відповідають ступеню парезу; при значній м'язовій гіпертонії моторні ВІДПОВІДІ реєструються з більшімі порогами Виникнення й значний меншими амплітудамі (в т.ч. у тестах з фасілітацією Рухів Відповідей); при легкому й помірному підвіщенні тонусу степень наростання годині центрального моторного проведення при магнітній стімуляції ураженої Сторони обумовлена ​​ступенів парезу, а при однаково Ступені для Хворов Із високим тонусом характерне более значення годині центрального моторного проведення.

Встановлен, что нейрофізіологічні ознака Порушення центральної вегетатівної регуляції й вегетатівної невропатії у виде двостороннього вповільнення проведення по симпатичним периферичної волокнам переважають на ураженій стороні, як правило, на фоні вегетативних и трофічніх порушеннях у кінцівці.

Практичне значення роботи

Проведено сістематізацію Даних відносно методик реєстрації та АНАЛІЗУ F-Хвилі n.ulnaris, Н-рефлексу m.gastrocnemius, вікліканого шкірного симпатичного потенціалу долоні, а такоже моторних Відповідей m.abductor dіgіtі mіnіmі на транскраніальну магнітну стімуляцію; візначені нормативи фізіологічно значимих їх параметрів у пацієнтів Із дисциркуляторною енцефалопатією 1 і 2 ст. З Огляду на клінічну практику, отрімані результати пропонуютьсядля использование в оцінці стану рухової СФЕРИ та вегетатівної нервової системи при різній патології.

Віявлені клініко-нейрофізіологічні кореляції вказують на інформатівність методів електронейроміографічного дослідження F-Хвилі, Н-рефлексу, вікліканого шкірного симпатичного потенціалу, транскраніальної магнітної стімуляції у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Обґрунтована можлівість! Застосування стімуляційної електронейроміографії та магнітної стімуляції для здобуття Додатковий крітеріїв об'єктивізації регрес рухово-тонічніх и вегетативних розладів внаслідок перенесеного півкульового ішемічного інсульту, Якими є Зміни F-Хвилі, Н-рефлексу, вікліканіх моторних Відповідей, вікліканого шкірного симпатичного потенціалу.

Результати дісертаційного дослідження впроваджені в Практична робота неврологічніх ВіДДіЛЕНЬ Одеського обласного псіхоневрологічного диспансеру, Одеська обласна КЛІНІЧНОЇ лікарні, клініки реконструктівної та відновної медицини «Університетська клініка ОДМУ». Основні положення роботи Використовують в лікувальній работе та навчальному процесі на кафедрі нейрохірургії и неврології ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Дісертаційна робота Повністю виконан здобувачем. Особисто проведені патентно-інформаційний пошук, огляд і аналіз літературних джерел. Під керівніцтвом ЗАВІДУВАЧА кафедри нейрохірургії и неврології ОДМУ д.мед.н., професора А.С. Сон візначені мета та завдання роботи. Здобувачем відібрані й вівчені методики дослідження, в тому чіслі нейрофізіологічні - опановані в лабораторії КЛІНІЧНОЇ електроміографії Центру нервово-м'язової патології НДІ Загальної патології й патофізіології РАМН (м. Москва); лабораторії КЛІНІЧНОЇ нейрофізіології ДЗ «НЦ неврології» РАМН (м. Москва). Автором самостійно проведене неврологічне обстеження всех Хворов, аналіз клініко-неврологічніх и нейрофізіологічніх Даних. Виконаю електронний облік, статистична обробка Отримання результатів, проведений аналіз СПОСТЕРЕЖЕННЯ, оформлені табліці, діаграмі. Разом з науковим керівніком обговорені результати дослідження, сформульовані Висновки дисертації, основні теоретичні й Практичні положення, вінесені на захист.

Апробація роботи. Основні матеріали, положення й Висновки дисертації були вікладені на Міжнародній науково-практічній конференции невропатологів, псіхіатрів и наркологів, прісвяченій 50-річчю ООПНД (м. Одеса, 2002); Міжнародній науково-практічній конференции «Актуальні проблеми неврології» (м. Балта, 2004); VІІІ міжнародному медичному конгресі студентів и молодих учених ТДМА (м. Тернопіль, 2004); Пироговського наукових конференціях студентів и молодих учених РДМУ (м. Москва, 2004, 2005); науково-практічній конференции «Проблеми КЛІНІЧНОЇ неврології: історія, сучасність і перспективи», прісвяченій 100- річчю кафедри й клініки неврології ЛНМУ ім. Д. Галицького (м. Львів, 2006), міжнародніх науково-практичних конференціях молодих учених ОДМУ «Вчені майбутнього» (м. Одеса, 2004, 2005, 2006); Пленумі правления науково-практичного товариства неврологів, псіхіатрів и наркологів України та конференции «Пароксізмальні стани в неврології, псіхіатрії та наркології» (м. Одеса, 2006); науково-практічній конференции з міжнародною участю «КЛІНІЧНІ й фармако-економічні аспекти професійно обумовленої патології» (м. Одеса, 2007); ІІІ конгресі неврологів, псіхіатрів и наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, псіхіатрії та наркології» (м. Харків, 2007); конференции нейрохірургів України «Критерії якості життя Хворов после нейрохірургічніх втручань» (м. Коктебель, 2007).

Апробація дисертації проведена на засіданнях кафедри нейрохірургії и неврології ОДМУ (12 Листопада 2007 р., Протокол № 2), Універсітетської проблемної КОМІСІЇ ОДМУ (27 Листопада 2007 р., Протокол №1), апробаційної КОМІСІЇ Спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при ДУ « Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України »(28 січня 2008 р., протокол № 1).

Публікації. За темою дисертації Опубліковано 14 наукових праць (самостійніх - 6), з них 3 статті у ліцензованіх ВАК України виданнях (фахових журналах), 11 тез доповідей на конгрес, з'їздах и науково-практичних конференціях.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Робота складається зі вступления, Огляду літератури, двох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, підсумку, вісновків, списку використаних джерел, что налічує 217 найменувань, з них 119 - кирилицею, 98 - латиницею. Загальний ОБСЯГИ дисертації ставити 155 сторінок Друкований тексту. Список використаних джерел займає 23 Сторінки. Робота ілюстрована 26 таблицями и 20 малюнками.

Основні ЗМІСТ дисертації

Матеріал та методи дослідження. Для вирішенню поставлених завдання обстежено 122 хворого, у тому чіслі 92 Хворов (48 чоловіків и 44 жінки, середній вік (56,49 ± 1,04) р.) - у відновному періоді (в Середньому - в срок 8 міс., 19 дн .) ішемічного інсульту в каротідній системе (в 44 випадки - в системе лівої, в 48 - правої внутрішньої сонної артерії) з півкульною локалізацією вогнища, а такоже 30 чол. контрольної групи. Контрольно групу склалось пацієнті з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) 1 і 2 ст., Відповідні за статтю та ВІКОМ. Обстеження Хворов проведення в неврологічному відділенні Одеського обласного псіхоневрологічного диспансеру в період з 2004 по 2007 р.р.

Серед Хворов на мозковий інсульт переважалі особини в віці від 50 до 69 р. (61 хворий). У чоловіків (середній вік 48,3 р.) Інсульту в лівій півкулі зустрічаліся в 41,7%, правій - в 58,3% віпадків (вірогідно Частіше (р = 0,004)), у жінок (середній вік 56,8 р. ) інсульту в лівій півкулі - в 54,5%, правій - в 45,5%. Інсульту з локалізацією вогнища в лівій півкулі переважалі в жінок старших 60 р .; інсульту у правій півкулі - в чоловіків у віці (30-49) р.

Основним судинно захворюванням, Пожалуйста спричинило розвиток мозкового інсульту в більшості Хворов (71 чол. - 77,2%), оказался церебральний атеросклероз у поєднанні з артеріальною гіпертензією; у 21 хворого (22,8%) - церебральний атеросклероз. У більшості пацієнтів відзначалася обтяжена спадковість за серцево-судинна захворюваннямі, яка супроводжували соматичних, зокрема серцево-судинна, патологією (найчастіше - ІХС). Відзначено якісні розбіжності пошіреності факторів ризики: превалювалі у жінок - надлишково вага, у чоловіків - паління и зловжівання алкоголем.

При візначенні патогенетичних підтіпів ішемічного інсульту в 26,1% віпадків Виявлення атеротромботічній підтіп інсульту, в 34,8% - лакунарна, в 12,0% - кардіоемболічній; у 27,2% Хворов вірогідно візначіті підтіп інсульту Було Неможливо.

Клініко-неврологічне обстеження включало: дослідження ОБСЯГИ активних рухів и сили в кінцівках, діференційованіх рухів кісті й пальців, м'язового тонусу, наявності атрофій, Глибока рефлексів, патологічніх знаків и сінкінезій, клонусів; порушеннях ходьби, статики, дисфункцій екстрапірамідної системи. Такоже визначавши віразність центрального прозо- и глосопарезу, аксіальніх феноменів, ступенів порушеннях глібокої й поверхневої чутлівості, наявність афатічніх розладів, порушеннях гнозису й праксису, стан Функції мозочкової системи, тазових резервуарів. Детальну оцінку наявний Рухів, тонічніх, чутлівіх порушеннях виконан с помощью індексної шкали бальної ОЦІНКИ неврологічного дефіціту Lіndmark B. и Hamrіn E. (1988). Досліджуючі вегетативної нервово систему хворого, пріділялі Рамус вивченню Скарги хворого, з'ясуванню характеру, віразності й локалізації больовіх відчуттів, змін стану шкірніх покрівів паретічної кінцівкі (сухість, сальність, потовіділення), наявності других вегетативних порушеннях та їх перебігу; об'єктивно досліджувалі рефлекторний дермографізм. Функціональний стан хворого визначавши за індексною шкалою побутової адаптації пацієнта (BarthelADLIndex) (MahoneyF.I., BarthelD., 1965).

Для ОЦІНКИ структурних змін головного мозком, визначення ішемічного характеру інсульту, Розмірів и локалізації вогнища інфаркту мозком Хворов віконувалі комп'ютерну рентгенівську (КТ) і / або магнітно-резонансну (МРТ) томографію головного мозком в Гостра періоді, а контрольну - в период завершеної післяінсультної кисті.

Нейрофізіологічні дослідження віконані на електроміографах з функціямі дослідження вікліканіх потенціалів мозком - 4-канальний «НейроМВП» (Нейрософт, Росія) і 2-канальний «Medtronіc Keypoіnt Portable» (Medtronіc, Данія). Магнітну стімуляцію проводили с помощью серійніх магнітніх стімуляторів «Нейро-МС» (Нейрософт) піковою потужністю магнітного поля в 2,2 Тл и «MagPro Compact» (Medtronіc) піковою потужністю магнітного поля в 4 Тл.

С помощью стімуляційної електронейроміографії (ЕНМГ) проводили дослідження F-Хвилі m.abductordigitiminimi у відповідь на стімуляцію n.ulnarіs в ділянці зап'ястя (латентності, амплітуді, площади, Fср / М амплітудного співвідношення та Fср / М співвідношення площади) (Миколаїв С. Г., 2001), Н-рефлексу m.gastrocnemіus у відповідь на стімуляціюn.tibialis (максімальної амплітуді Нmax та Нmax / Mmax-амплітудного співвідношення) (Команцев В.Н., Заболотних В.А., 2001), вікліканого шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП) долоні у відповідь на стімуляцію вказівного пальця (Одинак ​​М.М. та ін., 1999) (ана Із фонової актівності, динаміки змін; латентного ПЕРІОДУ, трівалості й амплітуд ВІДПОВІДІ).

Магнітну стімуляцію (МС) проводили за стандартною методикою (Нікітін С.С., Куренков А.Л., 2003) з реєстрацією вікліканіх моторних Відповідей (ВМВ) з m.abductor dіgіtі mіnіmі на коркові стімуляцію відповідної півкулі, а такоже спінальних сегментарних (уровня С7). Кількісному АНАЛІЗУ підлягалі значення амплітуд ВМВ, а такоже годині центрального моторного проведення (ЧЦМП). Всі виміри здійснюваліся як в условиях полного розслабленого, так и полегшуючіх прійомів фасілітації.

Інші СПЕЦІАЛЬНІ методи обстеження (огляд очного дна, ЕЕГ, ЕКГ, Ехо-КГ, УЗ дуплексне сканування екстра- и інтракраніальніх артерій, визначення біохімічніх, гемостатичних и гемореологічніх показніків крови) проводить за наявності показань або вікорістовуваліся дані медичний документів. Такоже докладно вівчався соматичних статус хворого, проводять аускультація магістральних артерій шії.

Статистичний обробка отриманий кількісніх Даних (дескриптивна статистика СЕРЕДНЯ й довірчого інтервалу, форми й нормальності розподілу з Використання крітерію Колмогорова й крітерію щ 2, порівняння показніків контрольної та досліджуваної груп з Використання парного t-тесту Стьюдента з різнімі дісперсіямі) здійснювалі с помощью програми базової статистики « Mіcrosoft Offіce Excel », а такоже прикладної програми« STADІA 6.5 »(демо-версія), відповідно вимоги до АНАЛІЗУ медичний Даних (Лапач С.Н. та ін., 2002; Реброва О.Ю., 2006). Кількісній материал уявлень як Середнє ± станд. відхилення. При цьом станд. відхилення дорівнює Q = Ѕ (Q 1 -Me) + (Me-Q 2), де Q 1 -верхній квартиль, Q 2 -нижній квартиль. У інтервалісереднє ± станд. відхіленнялежіть половина всех варіант.

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення.

Результати нейрофізіологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ у контрольній групі.

Для сістематізації Даних відносно методик реєстрації та АНАЛІЗУ F-Хвилі, Н-рефлексу, ВШСП, проведення МС, а такоже порівняльного АНАЛІЗУ результатів у відновному періоді ішемічного інсульту, дослідження обраних нейрофізіологічніх показніків проведення у 30 пацієнтів Із ДЕ 1 і 2 ст (без рухово- тонічніх порушеннях).

Вивчення ЕНМГ-показніків (F-Хвилі n.ulnarіs и Н-рефлексу m.gastrocnemіus) у хворого на ДЕ НЕ виявило суттєвіх відмінностей между усіма кількіснімі середнімі Показники на правій та лівій сторонах (р> 0,05) та залежності від статі (найбільш варіабельнімі були абсолютні показатели амплітуді F-Хвилі и Н-рефлексу та, особливо, площади F-Хвилі). Вивчення асіметрії значень згаданіх Середніх параметрів между сторонами в одного й того ж обстежуваного показало, что степень асіметрії істотно менше індівідуальної варіабельності їх значень. Це дозволило нам Віднести однойменні Середні показатели, отрімані з правої та лівої сторін, до однієї генеральної сукупності й провести ЗАГАЛЬНІ обчислення обраних норматівів у ряді з 60 Нервів (м'язів). Таким чином, середній Латентний период (ЛП) F-Хвилі n.ulnarіs стає (28,1 ± 1,88) мс, середня амплітуда (А) - (287,4 ± 105,3) мкВ, Середнє Fср / М амплітудне співвідношення - (1,7 ± 0,48)%, Середнє Fср / М співвідношення площади - (2,1 ± 0,57)%; максимальна А H-рефлексу m.gastrocnemіus дорівнювала (718,0 ± 185,74) мкВ, співвідношення Нmax / Mmax - (16,4 ± 2,90)%.

Во время реєстрації ВШСП долоні в Хворов на ДЕ віділені типи дінамічніх реакцій вегетативного регулювання, відносно стабільні в однаково условиях t = (20ч22) ° С: в 80,0% віпадків - збалансована Трьохфазний крива оптимального реагування з швидких відновленням вісхідного фону ( «перший тип »); в 13,3% - посилений симпатичний характер Відповідей (амплітуда Другої фази А2> 3,5мВ); в 6,7% - посилений парасимпатичної характер Відповідей (А1> 0,8 мВ); в 3,3% віпадків - зниженя вегетативних реакцій (Аmax <0,05 мВ). Наявність фонової актівності определена в 23,3% СПОСТЕРЕЖЕННЯ, нестабільність Відповідей - в 13,3%. Достовірніх розбіжностей между ЛП и А ВШСП з лівої та правої кісті Виявлено НЕ Було. Середня величина Аmax ВШСП склалось (2,7 ± 0,3) мВ, середня величина латентного ПЕРІОДУ ЛП- (1,6 ± 0,2) с.

Во время МС характеристики А і трівалості (Т) ВМВ m.abductor dіgіtі mіnіmі в різніх пробах істотно НЕ відрізняліся. Вірогідно НЕ відрізняліся Середні значення А, ЛП ВМВ и ЧЦМП при транскраніальній магнітній стімуляції (ТМС) лівої й правої півкуль Відсутність достовірніх відмінностей амплітудно-часових характеристик сторон дозволила візначіті следующие ЗАГАЛЬНІ результати ДОСЛІДЖЕНЬ ВМВ в 60 спостереження: А ВМВ m.abductor dіgіtі mіnіmі в спокої - (1 745 ± 244,9) мкВ, при фасілітації - (2985 ± 340,6) мкВ; ЧЦМП в спокої (7,39 ± 1,1) мс, при фасілітації - (6,29 ± 0,9) мс.

Відмічено асіметрію значень ПЗ ВМВ: Середні значення моторних порогів при ТМС лівої півкулі були ніжчі, чем при стімуляції правої. Переважно Кількість обстеження були праворукими, и тому дана закономірність лишь відображує функціональну асіметрію головного мозком людини.

Результати клініко-неврологічного обстеження хвороби у відновному періоді ішемічного інсульту.

Клінічна картина захворювання в вівченій групі пацієнтів булу представлена ​​поєднанням сімптомів вогнищевого пошкодженню мозком при відсутності загальномозковіх.

Частота (%) основних неврологічніх сіндромів залежних від Сторони Ураження (I-Підвищення тонусу за піраміднім типом; II-Підвищення за змішанім типом; III-патологічніх знаків розгинальних типу; IV-патологічніх знаків згінального типу; V-захисних рефлексів; VI-афазії моторної ; VII-афазії сенсорної; VIII-афазії змішаної, IX-дізартрії и дісфонії; X-порушеннях гнозису, праксису; XI-локальних вегетативно-трофічніх розладів на стороні парезу; XII-порушеннях поверхневої чутлівості; XIII-порушеннях глібокої чутлівості)

Провіднім клінічнім проявити БУВ пірамідній, або змішаний (з екстрапіраміднім) геміпарез. Виявлено КЛІНІЧНІ Особливості пірамідного синдрому при ураженні правої й лівої півкуль: при зацікавленості правої півкулі ВІН Частіше відрізнявся більш вираженість парезом, порушеннях тонусу (в 100%), розгинальних патологічнімі знаками (в 83,3%) и захисних рефлексами (в 33,3% СПОСТЕРЕЖЕНЬ). При ураженні лівої півкулі домінувалі тонічні Порушення за піраміднім (в 86,4%) або змішанім (в 13,6%) типом и патологічні знаки згінальної групи (в 81,8% віпадків). За однакової частоти Виникнення Рухів розладів при ураженні правої та лівої півкулі в последнего випадка характерними були мовні розладі за типом різніх форм афазій (моторної - в 65,9%, сенсорної - в 18,2%, змішаної - в 11,4% Хворов) . При локалізації в правій півкулі переважалі розладі різніх відів чутлівості (поверхневої - в 54,2%, глібокої - в 39,6%), вегетативно-трофічні Порушення на стороні парезу (у 60,4%), а такоже Порушення гнозису (в основном в виде анозогнозії) и праксису (в 13,6% СПОСТЕРЕЖЕНЬ) (р <0,05).

Найчастішімі вогнищевими розладамі віявлені рухові Порушення різного ступенів віразності. У наших спостереження парез у руці переважав и найбільшу віразність МАВ у дистальних відділах кінцівок (таблиця №1).


Таблиця 1

Розподіл Хворов за глибінь парезу у верхній / Нижній кінцівці та в залежності від Сторони пошкодженню

Латералізація

інсульту

Глибина парезу в верхній кінцівці
Грубий парез, плегія (4 - 5 б.) Вираженість парез (3 б.) Легкий и помірній парез (1 - 2 б.)
Права півкуля (n = 48) 18,5% (n = 18) 17,4% (n = 17) 14,1% (n = 13)
Ліва півкуля (n = 44) 14,1% (n = 12) 16,3% (n = 14) 19,6% (n = 18)
Всього (n = 92) 32,6% (n = 30) 33,7% (n = 31) 33,7% (n = 31)
Глибина парезу в Нижній кінцівці
Права півкуля (n = 48) 16,3% (n = 15) 15,2% (n = 14) 20,7% (n = 19)
Ліва півкуля (n = 44) 14,1% (n = 13) 16,3% (n = 15) 17,4% (n = 16)
Всього (n = 92) 30,4% (n = 28) 31,5% (n = 29) 23,8% (n = 35)

Тому з метою детального клініко-нейрофізіологічного АНАЛІЗУ характеру й ступенів важкості Рухів порушеннях у відновному періоді ішемічного інсульту подальші спостереження віконані в групах відповідно глібіні парезу в найслабшій руці: 1) Хворі з неглібокім геміпарезом - легким в 1 б. и помірнім в 2 б., что відповідає м'язовій сілі в 4 и 3 б .; 2) Хворі з виразу геміпарезом в 3 б. (Середньої важкості, м'язово силою в 2 б.); 3) Хворі з глибоким геміпарезом - грубим в 4 б. (М'язово силою в 1 б.) Та плегією в 5 б. (М'язово силою в 0 б.). За ступенів Підвищення м'язового тонусу Хворі розподілені на групи: легке (незначна), помірне, вираженість, Значне (різке) Підвищення.

Аналіз віразності паретичной явіщ у кінцівці залежних від Сторони півкульного пошкодженню констатував більш вираженість парез (глибокий у руці, як правило, у поєднанні з помірнім у нозі) у пацієнтів, Які зізналася ГПМК у басейні правої середньої мозкової артерії.

Групу Хворов з неглібокім парезом руки Склаві 31 чол. (13 - Із локалізацією вогнища в правій, 18 - в лівій півкулі) у віці (56,0 ± 8,47) р. Степень сумарного парезу руки за шкалою Lіndmark B. и Hamrіn E. (1988), субшкалам «рука» становила (45ч57) б., Что забезпечувало найбільшу функціональну компенсацію в Цій групі Хворов (субшкал «рухлівість», «баланс») (р < 0,05). Степень Підвищення м'язового тонусу, оцінюваного за Столярова Л.Г. та ін. (1982), булу легкою, помірною й вираженість (р <0,01) (таблиця №2). Вегетативно-трофічні Порушення були поодиноких (в 19,4% віпадків), легкого ступенів, у виде легких вазомоторних порушеннях и гіпергідрозу.

Таблиця 2

Результати клініко-неврологічного АНАЛІЗУ за шкалами Столярова Л.Г. (1982), LіndmarkB. и HamrіnE. (1988) и індексу MahoneyF.І., BarthelD. (1965) (Середнє ± станд. Відхилення)

групи спостереження Степень дистального парезу (Столярова Л.Г. та ін.), Б. Степень Порушення м'язового тонусу (Столярова Л.Г. та ін.), Б. Загальний неврологічний дефіціт (Lіndmark B. и Hamrіn E.), б. BarthelADLIndex, б.
в руці (кисть) в нозі (стопа) в згіначах руки в розгіначах ноги
1 1,27 ± 0,46 1,44 ± 1,53 1,34 ± 0,23 1,16 ± 0,76 418,7 ± 23,6 89,4 ± 2,99
2 2,25 ± 0,64 1,92 ± 1,27 2,6 ± 0,76 2,44 ± 0,64 385,0 ± 23,4 46,8 ± 1,99
3 4,48 ± 0,71 3,80 ± 1,15 3,21 ± 0,58 2,95 ± 0,59 315,5 ± 28,5 29,8 ± 2,87

Групу Хворов Із парезом СЕРЕДНЯ ступенів Склаві 31 чол. (17 - Із Вогнище у правій и 12 - у лівій півкулі). Степень сумарного парезу в руці за шкалою Lіndmark B. и Hamrіn E. (1988) (Субшкала «рука») склалось (20ч45) б., Середній бал - (34,75 ± 7,15) б. Більша частина Хворов (67,7%) мала інсульт середньої важкості (р <0,05). Середній степень Підвищення м'язового тонусу в руці БУВ вищє в порівнянні з І групою (р <0,05). Зміни м'язового тонусу були різнімі: в 35,5% віпадків в паретічній руці спостерігалось легке Підвищення тонусу, в 32,2% - помірне, ще в 32,2% - вираженість. Сухожілкові рефлекси на паретичних кінцівках були ожівлені, з Розширення рефлексогенних зон, на паретічній стороні віклікаліся патологічні рефлекси (Бабінського (27), Росолімо (25), Бехтєрєва (19), Гордона (8), Шефера (7). У 24 Хворов парез у руці БУВ дифузно, у 5 - в основном дистальним. вегетативно-трофічні Порушення спостерігаліся з більшою частотою віпадків (в 48,4%) и були более віражені в порівнянні з І групою (р <0,05). Прояви вегетативно-трофічніх порушеннях в паретічній руці були різноманітнімі: гіпергідроз паретічної долоні, гіперкератоз, набряк до істі, підвіщена сальність кожи, Біль в паретічній руці (22,6%), з них в 19,4% - в ділянці Плечових суглобу, в 3,2% - у ліктьовому суглобі, в 3,2% - синдром «плече- кисть », вазомоторні Порушення, гіпергідроз.

Групу Хворов Із глибоким парезом склалось 30 чол. (18 - Із локалізацією вогнища в правій и 12 - у лівій півкулі). Степень парезу в руці за шкалою Lіndmark B. и Hamrіn E. (1988) (Субшкала «рука») становила (0ч20) б., Середній бал (15,04 ± 6,05) б. Вегетативно-трофічні Порушення спостерігаліся в 73,3% кількості віпадків и в порівнянні з іншімі клінічнімі групами були віражені найбільше (р <0,05). На паретічній руці спостерігаліся вираженість гіперкератоз або підвіщена сальність (3,3%) долоні, набряк кісті, вазомоторні Порушення у виде ціанозу (33,3%) або блідості кісті (30%), Біль у паретічній руці в 36,7% Хворов, Із локалізацією в плечі - в 20%, у плечі й кісті - в 10%, у плечі, кісті, стопі - в 6,6% віпадків.

Таким чином, детальна клінічна оцінка Рухів порушеннях у Хворов у відновному періоді ішемічного інсульту в групах з різною Глибина парезу показала, что Найбільший степень парезу локалізувався в дистальному відділі кінцівкі, рідше - локалізація парезу булу дифузно або проксимальний. Степень змін м'язового тонусу булу пропорційна ступеню парезу (р <0,05). Характер тонічніх змін БУВ різнім, однак змішаний тонус и гіпертонія зустрічаліся вірогідно Частіше при Глибока Ступені парезу (р <0,05).

Прояви вегетативно-трофічніх порушеннях у паретічній кінцівці корелювалі з ступенів парезу в ній (р <0,05). Із збільшенням глибин парезу в кінцівці збільшуваліся частота й степень вегетативно-трофічніх порушеннях. Характер останніх такоже тісно пов'язаний Із ступенів парезу. Так, вазомоторні вегетатівні Порушення та гіпергідроз спостерігаліся при різніх щаблях парезу, а набряк кісті, гіперкератоз, сальність кожи й больовій синдром - только при вираженій й глибока парезі (р <0,05).

Результати нейрофізіологічного обстеження хвороби у відновному періоді ішемічного інсульту.

Нейрофізіологічній аналіз Рухів порушеннях (Вивчення показніків F-Хвилі, Н-рефлексу, а такоже ВМВ при МС) проводівся в трьох групах Хворов Із різною Глибина парезу руки. Статистичний вірогідність змін ЕНМГ- Даних та показніків ТМС на стороні геміпарезу визначавши порівнянням результатів на стороні парезу та протілежній здоровій стороні (метод сполучення пар). Оцінку результатів шкірного хворого проводили порівнянням отриманий Даних з граничними змінамі показніків и межами асіметрії показніків (пор. ± 2 станд. Відхилення) между сторонами в групі контролю.

Отрімані результати вказують на Існування Певного зв'язку между змінамі м'язового тонусу та змінамі показніків F-Хвилі на стороні геміпарезу. Виявлення Підвищення А F-Хвилі, а такоже F / M амплітудніх СПІВВІДНОШЕНЬ, тобто показніків антідромної збудлівості рухового спинального центру, максимально в Хворов Із значний підвіщенням тонусу.

Чіткого взаємозв'язку между змінамі F-Хвилі й глибінь рухового дефіціту Полтава: спрямованість таких змін визначавши стійкістю геміпарезу и дінамікою регрес Рухів порушеннях. Такоже визначили, что співвідношення Нmax / Mmax підвіщується пропорційно глібіні парезу та має діференційно-діагностичні границі при різному Ступені Підвищення м'язового тонусу. Максімальні значення А H-рефлексу й Нmax / Mmax-амплітудного співвідношення (на стороні парезу) знайдені в підгрупі Хворов Із грубих парезами й різко вираженій спастічністю. Порівняльній нейрофізіологічній аналіз (в дінаміці змін моторного дефіціту) вказує на відповідність змін параметрів Н-рефлексу клінічній дінаміці м'язового тонусу и особливо ступенів парезу. Например, значення Нmax / Mmax СПІВВІДНОШЕНЬ вірогідно зніжуваліся при помірніх геміпарезах, но Залишани практично незміннімі при вираженій и грубих парезах.

Результати дослідження МС при півкульовому мозкова інсульті виявило Зменшення ПЗ ВМВ в тестах Із фасілітацією на стороні вогнища при ураженні правої півкулі, что говорити про Порушення процесів збудження коркового мотонейронів и інтернейронів у протілежній (лівій) півкулі. Такоже встановлен малу дінаміку ЧЦМП в тесті фасілітації при ураженні лівої півкулі, что свідчіть про Порушення актівації спинальних мотонейронів на однойменній вогнища стороні. Клініко-нейрофізіологічній аналіз Сторони тела Незалежності від латералізації півкульного пошкодженню дозволяє Говорити про Залучення обох півкуль мозком в формирование пірамідного синдрому. При порівнянні результатів вімірів ЧЦМП и ВМВ при магнітній стімуляції головного мозком в групах з різнімі змінамі тонусу й ступеню парезу знайдено, что при незначна порушеннях м'язового тонусу амплітуді ВМВ відповідають ступеню парезу. При значній м'язовій гіпертонії реєструються ВМВ з більшімі порогами Виникнення й значний меншими амплітудамі (в т.ч. у тестах з фасілітацією). При незначна й помірному підвіщенні тонусу степень наростання ЧЦМП при МС ураженої Сторони обумовлена ​​ступенів парезу. Поглиблення гіпертонії вносити додатковий вміст в уповільнення проведення по пірамідному шляху: найбільш значні Порушення функціонального стану рухового провідніх Шляхів при однаково Ступені парезу були у хворого з виразу и значний підвіщенім тонусом (p <0,05). Стійкі основні нейрофізіологічні показатели ТМС чітко корелюють Із ступенів моторного дефіціту. У групі Хворов Із грубим парезом ВМВ в більшості Хворов булу відсутня и в спокої, и в тесті фасілітації, тобто спостерігався повний блок центрального моторного проведення. У 3 Хворов (з можлівістю мінімальніх рухів) ВМВ на паретічній руці реєструвалі только при м'язово зусіллі. Вивчення особливо моторного дефіціту методом МС у Хворов Із різною півкульною локалізацією вогнища виявило більш значущим Падіння амплітуді, Збільшення порога й латентності ВМВ, а такоже наростання ЧЦМП при підкірковіх Вогнище, чем при коркового и змішаних, такоже вірогідно более (p <0,01) зростання ЧЦМП, виявлення в групі Хворов з пошкодженню правої півкулі.

Дослідження динаміки ВШСП в Хворов на мозковий інсульт виявило «дезадаптаційній» его характер (наростання А рефлекторної ВІДПОВІДІ в Серії випробувань) у 31,8% Хворов Із пошкодженню лівої півкулі та в 25% - з пошкодженню правої півкулі.У пацієнтів з локалізацією вогнищевого пошкодженню в лівій півкулі мозком середня А ВШСП становила з паретічної сторони (284,7 ± 183,25) мкВ, з інтактної сторін - (374,3 ± 194,42) мкВ; ЛП з паретічної сторін - (1,78 ± 0,41) с, з інтактної - (1,60 ± 0,47) с; в 16,7% віпадків рефлекторні вегетатівні ВІДПОВІДІ були відсутні з інтактної сторони. У групі з Ураження правою півкулею середня А ВШСП становила з паретічної сторони (298,6 ± 174,35) мкВ, з інтактної сторін - (474,2 ± 189,22) мкВ; ЛП з паретічної сторін - (1,73 ± 0,48) с, з інтактної - (1,59 ± 0,34) с. ВШСП були відсутні в 14,6% віпадків. Відмінність между Показники ЛП и А ВШСП з інтактних и паретичной сторон в залежності від півкульної латералізації булу вірогідною (р <0,05).

Аналіз ВШСП в залежності від Глибинне рухово-тонічніх розладів виявило, что в Хворов з неглібокім парезом руки спостерігалася невелика відмінність ЛП и А ВШСП на паретічній и інтактній сторонах у порівнянні Із Груп Хворов Із ДЕ (на паретичной стороні відмінність вірогідна, р <0,01 ) Зміни параметрів ВШСП основном відмічалісь у Хворов Із вазомоторними, або судомоторнімі розладамі в дистальних відділах кінцівок, более вираженості на стороні парезу. У групі Хворов Із виразу парезом руки ЛП и А ВШСП паретічної долоні склалось (1,73 ± 0,29) з І (278,5 ± 203,7) мкВ відповідно (р <0,05). На інтактній стороні змін А ВШСП НЕ виявляв, ЛП ВШСП БУВ збільшеній, но менше, чем на ураженій стороні. У всех Хворов, у якіх парез супроводжувався вегетативними порушеннях у виде набряклості кісті, гіперкератозу на долоні, гіпотермії паретічної руки, болями, спостерігалось двостороннє Збільшення ЛП ВШСП и Зменшення А ВШСП більш, чем на 2 мВ, более на стороні парезу.

При обстеженні Хворов Із глибоким парезом руки віявлені найбільш грубі двосторонні Зміни параметрів ВШСП. Середні значення ЛП ВШСП у Хворов Із глибоким парезом склалось (1,77 ± 0,19) с для паретічної долоні та (1,70 ± 0,14) с для інтактної долоні (р <0,05).

Таким чином, у хворого у відновному періоді ішемічного інсульту віявлені Зміни параметрів ВШСП з двох сторон у виде подовжений ЛП ВШСП и Зменшення А ВШСП в основном на стороні парезу у хворого з парезом СЕРЕДНЯ й глибокого ступенів.

Виявлено залежність ступеню Зміни параметрів ЛП и А ВШСП долоні від ступенів парезу в руці: при поглібленні ступенів парезу спостерігається более вираженість подовжений ЛП и зниженя А ВШСП на паретічній долоні.


ВИСНОВКИ

1. У дисертації на підставі комплексного клініко-неврологічного та нейрофізіологічного АНАЛІЗУ уявлення теоретичне узагальнення и нове решение важлівого для сучасної неврології наукового завдання - оптімізації діагностики рухово-тонічніх и вегетативних дисфункцій у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

2. Кількісна оцінка ступенів віразності й оборотності Загальна неврологічного дефіціту за шкалою Lіndmark B. и Hamrіn E. (1988) прямо пропорційна кількісній оцінці ступенів побутової адаптації пацієнта за шкалою Barthel ADL Іndex (1965) (р <0,05). Степень вегетативно-трофічніх порушеннях в паретичних кінцівках у відновному періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації Залежить від віразності Рухів порушеннях; їх частота и характер вірогідно зростають Із збільшенням ступеню парезу (р <0,05).

3. Нейрофізіологічні показатели функціонального стану периферичної нейромоторного апарата, моторної кори великих півкуль и пірамідного шляху у хворого на дисциркуляторну енцефалопатію 1 і 2 ст. (Без рухово-тонічніх порушеннях) відповідають Наступний значення: середня амплітуда F-Хвилі n.ulnarіs - (287,4 ± 105,3) мкВ, Середнє Fср / М амплітудне співвідношення - (1,7 ± 0,48)%, Середнє fср / М співвідношення площади - (2,1 ± 0,57)%; максимальна амплітуда H-рефлексу m.gastrocnemіus - (718,0 ± 185,74) мкВ, співвідношення Нmax / Mmax - (16,4 ± 2,90)%; амплітуда вікліканої моторної ВІДПОВІДІ m.abductor dіgіtі mіnіmі в спокої - (1745 ± 244,9) мкВ, при фасілітації - (2985 ± 340,6) мкВ; годині центрального моторного проведення - (7,39 ± 1,1) мс, при фасілітації - (6,29 ± 0,9) мс.

4. Діагностічнімі крітеріямі ступенів парезу в відновному періоді півкульового ішемічного інсульту є следующие границі змін нейрофізіологічніх показніків: для неглібокого парезу - значення Нmax / Mmax m.gastrocnemіus - (25,28 ± 3,18)% (p <0,01), амплітуді вікліканої моторної ВІДПОВІДІ m.abductor dіgіtі mіnіmі в спокої - (796,6 ± 180,53) мкВ (p <0,01), часу центрального моторного проведення - (9,82 ± 0,52) мс (p <0,05 ); для виразу парезу - значення максімальної амплітуді Н-рефлексу (1568,0 ± 313,27) мкВ (p <0,05), Нmax / Mmax співвідношення - (33,9 ± 3,14)% (p <0,001), амплітуді вікліканої моторної ВІДПОВІДІ в спокої - (390,5 ± 118,73) мкВ (p <0,01), во время фасілітації - (456,2 ± 194,62) мкВ (p <0,01), часу центрального моторного проведення в спокої - (10,12 ± 1,39) мс (p <0,01), при зусіллі - (8,34 ± 1,10) мс (p <0,05); для глибокого парезу - максимальна амплітуда Н-рефлексу сягає (2387,3 ± 264,36) мкВ (p <0,05), Нmax / Mmax співвідношення - (44,25 ± 2,89)% (p <0,001), моторних Відповідей только в условиях фасілітації з амплітудою (184,3 ± 53,24) мкВ (p <0,001), часу центрального моторного проведення во время фасілітації - (10,21 ± 1,67) мс (p <0,05).

5. Діференційно-діагностічнімі нейрофізіологічнімі крітеріямі Порушення м'язового тонусу в відновному періоді півкульового ішемічного інсульту є зростання Нmax / Mmax співвідношення и максімальної амплітуді Н-рефлексу m.gastrocnemіus (0,0005

6. Нейрофізіологічній аналіз вегетативних розладів с помощью вікліканого шкірного потенціалу дозволяє дати об'єктивну оцінку порушеннях сімпатічної актівності, пов'язаних Із дисфункцією центральної й періферічної вегетатівної регуляції: степень Порушення сімпатічної актівності растет пропорційно ступеню Рухів розладів (р <0,05), что підтверджує їх патогенетичну спільність.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Мосенко С.В. Нейрофізіологічні аспекти вивчення постінсультного рухового дефіциту // Запорізький медичний журнал. - 2006. - № 5 (38), том 1. - С. 113 - 116.

2. Сон А.С., Мосенко С.В. Клініко-нейрофізіологічне дослідження вегетативної нервової системи у хворих з постинсультной симптоматичної локалізаціонно-обумовленою епілепсією // Вісник псіхіатрії та псіхофармакотерапії. - 2006. - №1 (9). - С. 85 - 89. (Здобувачем Виконання аналіз клінічного матеріалу та співставлення его з данімі літературних джерел; самостійно віконані нейрофізіологічні обстеження всех Хворов, написаний текст Наукової Публікації та здійснена підготовка ее до друку).

3. Сон А.С., Мосенко С.В. Вивчення особливо моторного дефіціту в Хворов від годину відновного ПЕРІОДУ ішемічного інсульту // Одеський медичний журнал. - 2008. - № 1 (105). - С.38 - 44. (дисертант Належить власний клінічний матеріал; особисто проведені нейрофізіологічні обстеження всех Хворов, віконані клініко-нейрофізіологічні співставлення, статистична обробка. Написанні тексту Наукової Публікації, здійснена підготовка до друку).

4. Курако Ю.Л., Ганчо В.П., Ганчо Є.В., Герцев В.Н., Мосенко С.В., Скоробреха В.З., Тагібекова Ф.К. Клінічний досвід використання багатоканальних програмованих міостимуляторів (МПМЕС) в реабілітації хворих з руховими порушеннями // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції невропатологів, психіатрів та наркологів, присвяченій 50-річчю ООПНД. - Одеса, 2002. - С. 100 - 102. (Особистий внесок здобувача Полягає в збіранні та аналізі клінічного матеріалу).

5. Ганчо О.В., Мосенко С.В. Дослідження реабілітаційного прогнозу мозкового інсульту // Матеріали VІII МІЖНАРОДНОГО медичного конгресу студентів и молодих учених. - Тернопіль: Тернопільська державна медична академія, 2004. - С. 109. (Особистий внесок дисертант Полягає в збіранні та аналізі клінічного матеріалу, узагальненні отриманий результатів и візначенні прогнозом та Шляхів оптімізації РЕАБІЛІТАЦІЇ хвороби у відновному періоді ішемічного інсульту).

6. Мосенко С.В. Особливості вегетативно-адаптаційних порушень у хворих, які перенесли мозковий інсульт // Матеріали Пироговській науковій конференції студентів та молодих вчених (Москва): Вісник Російського державного медичного університету. - 2004. - №3 (34). - С. 21.

7. Ганчо О.В., Мосенко С.В. Оцінка реабілітаційного прогнозу и функціональніх НАСЛІДКІВ мозкового інсульту (клініко-електроміографічні и томографічні співставлення) // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференции молодих вчених ОДМУ «Вчені майбутнього», 14-16 жовтня 2004 р. Тези доповідей. - Одеса: ОДМУ, 2004. - С. 145. (Здобувачем самостійно віконані електронейроміографічні обстеження хворого, проведені клініко-електроміографічні и томографічні співставлення).

8. Мосенко С.В. Дослідження нейрофізіологічних корелятів вегетативних розладів при ішемічному інсульті полушарной локалізації // Матеріали Пироговській науковій конференції студентів та молодих вчених (м Москва): Вісник Російського державного медичного університету. - 2005. - №3 (42). - С. 19.

9. Мосенко С.В. Клініко-електроміографічні співставлення в Хворов Із синдромом пірамідної спастічності // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференции молодих вчених ОДМУ «Вчені майбутнього», 18 - 19 жовтня 2005 р. Тези доповідей. - Одеса: ОДМУ, 2005. - С. 87 - 88.

10. Мосенко С.В. Аналіз параметрів вікліканого шкірного симпатичного потенціалу в дослідженні функціонального стану вегетатівної нервової системи // Матеріали науково-практичної конференции «Проблеми КЛІНІЧНОЇ неврології: історія, сучасність і перспективи», прісвяченої 100-річчю кафедри и клініки неврології ЛНМУ ім. Д. Галицького. - Львів: ЛНМУ, 2006. - С. 22 - 23.

11. Мосенко С.В. Комп'ютерно-томографічні дослідження в Хворов Із постінсультнімі Рухів синдромами // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференции молодих вчених ОДМУ «Вчені майбутнього», 25-26 жовтня 2006 р. Тези доповідей. - Одеса: ОДМУ, 2006. - С. 103.

12. Сон А.С., Мосенко С.В. Аналіз рухово-тонічніх розладів у відновному періоді мозкового інсульту // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Клінічні і фармако-економічні аспекти професійно обумовленої патології», г. Одесса, 19-20 квітня 2007 р .: Вісник морської медицини. - 2007 - №1 (36). - С. 99. (Особистий внесок здобувача Полягає в збіранні та аналізі клінічного матеріалу, самостійному віконані нейрофізіологічніх обстеження всех Хворов, проведенні клініко-нейрофізіологічніх співставлень, віконанні статистичної ОБРОБКИ).

13. Сон А.С., Мосенко С.В. Клініко-електроміографічні кореляції у хворих з постинсультной м'язової спастичністю // Матеріали III конгрес неврологів, псіхіатрів и наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, псіхіатрії та наркології», м. Харків, 3 - 6 липня 2007 р .: Український вісник психоневрології. - 2007. - № 15, вип. 1, додаток. - С. 118. (дисертант зібраній та проаналізованій клінічний матеріал, самостійно віконані нейрофізіологічні обстеження всех Хворов, проведені клініко-нейрофізіологічні співставлення, виконан статистична обробка).

14. Сон А.С., Мосенко С.В. До питання оцінки соціально-побутової адаптації хворих з наслідками мозкового інсульту // Матеріали конференции нейрохірургів України «Критерії якості життя Хворов после нейрохірургічніх втручань», м. Коктебель, 27-28 вересня 2007 р .: Український нейрохірургічній журнал. - 2007. - № 3 (39). - С. 22. (Здобувачем проведене Клінічне обстеження Хворов та Вивчення функціональної адаптації с помощью Поширення профільніх шкал. Дисертант виконан аналіз Даних, написавши текст Публікації, надрукував постер).


Анотація

Мосенко С.В. «Дослідження рухово-тонічніх та вегетативних розладів у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за фахом 14.01.15 - Нервові хвороби. ДУ «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України», Харків, 2008.

З метою оптімізації діагностики рухово-тонічніх и вегетативних дисфункцій проведені клініко-Інструментальні дослідження в 122 чоловік, у тому чіслі 92 Хворов у відновному періоді ішемічного інсульту з півкульною локалізацією вогнища. Рухово-тонічні та вегетатівні розладі вівчені з урахуванням клінічніх проявів, латералізації вогнищевого пошкодженню та в контексті клініко-нейрофізіологічніх зіставлень. Проведено оцінку роли парезу та змін м'язового тонусу в структурі Рухів порушеннях відповідно їх ступеню.

Діагностічнімі нейрофізіологічнімі крітеріямі ступенів парезу запропоновані границі змін показніків максімальної амплітуді Н-рефлексу m.gastrocnemіus, Нmax / Mmax співвідношення, амплітуд вікліканої моторної ВІДПОВІДІ m.abductor dіgіtі mіnіmі, годині центрального моторного проведення в спокої та при фасілітації. Діференційно-діагностічнімі крітеріямі Порушення м'язового тонусу запропоновані параметри та-рефлексу m.gastrocnemіus (максимальна амплітуда й Нmax / Mmax співвідношення), а такоже Параметри F-Хвилі n.ulnarіs (середня амплітуда, Fср / М амплітудне співвідношення та Fср / М співвідношення площади на стороні геміпарезу).

С помощью нейрофізіологічного АНАЛІЗУ вікліканого шкірного симпатичного потенціалу здійснена об'єктивна оцінка порушеннях сімпатічної актівності, пов'язаних з дисфункцією центральної й періферічної вегетатівної регуляції, підтверджена патогенетична спільність рухово-тонічніх и вегетативних розладів.

Ключові слова: ішемічній інсульт, відновній период, рухово-тонічні розладі, вегетатівні розладі, електроміографія.


АНОТАЦІЯ

Мосенко С.В. «Дослідження рухово-тонічних та вегетативних розладів у відновному періоді ішемічного інсульту полушарной локалізації». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2008.

З метою оптимізації діагностики рухово-тонічних та вегетативних дісфункційпроведени клініко-інструментальні дослідження у 122 осіб, в тому числі 92 хворих у відновному періоді ішемічного інсульту з полушарной локалізацією вогнища. Двигательно-тонічні і вегетативні розлади у хворих у відновному періоді полушарного ішемічного інсульту вивчені в розмаїтті клінічних проявів, з урахуванням латералізації вогнищевого ураження і в контексті клініко-нейрофізіологічних зіставлень. Проведено оцінку виборчої ролі парезу, змін м'язового тонусу в структурі рухових порушень в групах хворих з різними рухово-тонічними розладами: 1) з неглибоким (легким і помірним) парезом руки; 2) парезом руки середньої тяжкості (вираженим), а також 3) грубим (глибоким) парезом і плегии.

Виконана систематизація методик реєстрації та нейроміографіческого аналізу F-хвилі n.ulnarіs, H-рефлексу m.gastrocnemіus, викликаного моторного відповіді m.abductor dіgіtі mіnіmі при магнітної стимуляції; визначені нормативи фізіологічно значущих їх параметрів при дисциркуляторній енцефалопатії 1 і 2 ст.

В якості діагностичних нейрофізіологічних критеріїв ступеня парезу запропоновані кордону змін показників максимальної амплітуди Н-рефлексу m.gastrocnemіus, Нmax / Mmax співвідношення, амплітуд викликаного моторного відповіді m.abductor dіgіtі mіnіmі, часу центрального моторного проведення в спокої і при фасилітації. Диференційно-діагностичними критеріями порушення м'язового тонусу запропоновані параметри Н-рефлексу m.gastrocnemіus (максимальна амплітуда і Нmax / Mmax співвідношення), а також параметри F-хвилі n.ulnarіs (середня амплітуда, Fср / М амплітудне співвідношення і Fср / М співвідношення площі на стороні геміпарезу).

За допомогою нейрофізіологічного аналізу викликаного шкірного симпатичного потенціалу дана об'єктивна оцінка порушень симпатичної активності, пов'язаних з дисфункцією центральної і периферичної вегетативної регуляції, підтверджена патогенетична спільність рухово-тонічних та вегетативних розладів.

Ключові слова: ішеміческійінсульт, відновний період, рухово-тонічні розлади, вегетативні розлади, електроміографія.


ANNOTATION

Mosenko SV The examination of the motor-tonic and vegetative disorders in the recovery period of the hemispheric ischemic stroke - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.15 - nervous diseases. SI «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of АМS of Ukraine», Kharkiv, 2008.

The clinical and instrumental examination designed to improve the diagnosing process of the motor-tonic and vegetative disorders has been conducted in 122 patients, including 92 patients in the recovery period of the hemispheric ischemic stroke and related. The clinical variations, depending on the stroke lateralization has been studied in patients with the motor-tonic and vegetative disorders at the recovery period of the hemispheric stroke; the clinical neurophysiologic comparison trends have been figured out. The evaluation of the relativity of motor disorders, ie paresis and muscular tonus has been carried out in the groups of patients with various motor-tonic disorders.

Proposed diagnostic neurophysiologic criteria of paresis severity: H-reflex of m.gastrocnemius maximum amplitude variation limits; Нmax / Mmax ratio of amplitudes of the induced motor response of m.abductor digiti minimi; time elapsed of the central motor conduction at rest and at facilitation. Also proposed criteria of differential diagnosis of muscular tonus disorders: H-reflex of m.gastrocnemius (maximum amplitude and Нmax / Mmax ratio); F-wave of n.ulnaris parameters (medium amplitude, Fmed / M amplitude ratio and Fmed / M area ratio at the hemiparesis side).

The neurophysiologic analysis of sympathetic skin response was used for objective evaluation of sympathetic activity disorders, related to central and peripheral regulation dysfunction. The pathogenetic of motor-tonic and vegetative disorders has been proved.

Key words: ischemic stroke, recovery period, motor-tonic disorders, vegetative disorders, electromyography.


  • МОСЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • Науковий керівник
  • Офіційні опоненти
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами.
  • Мета дослідження
  • Обєкт дослідження
  • Наукова новизна одержаних результатів.
  • Практичне значення роботи
  • Особистий внесок здобувача.
  • Структура та ОБСЯГИ дисертації.
  • Основні ЗМІСТ дисертації
  • Результати ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення.
  • Результати клініко-неврологічного обстеження хвороби у відновному періоді ішемічного інсульту.
  • Результати нейрофізіологічного обстеження хвороби у відновному періоді ішемічного інсульту.
  • СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації
  • Анотація
  • Ключові слова

  • Скачати 56.89 Kb.