Доброякісні кістозні Утворення яєчніків: Епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров'я






    Головна сторінка





Скачати 137.61 Kb.
Дата конвертації30.11.2017
Розмір137.61 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

НОСЕНКА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618-07-08-089: 616.43

доброякіснІ кістознІ Утворення яєчніків:

Епідеміологія, патогенез, ДІАГНОСТИКА ТА Відновлення РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я

14.01.01 - акушерство та гінекологія


автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенів

доктора медичний наук

Київ - 2008

Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Донецьк національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України, в Науково-дослідному інстітуті медичний проблем сім'ї

Науковий консультант: член-кореспондент АМН України, доктор медичний наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР Кирилович,

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатурі та післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичний наук, професор

Камінський В'ячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м.Київ, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

доктор медичний наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерології

доктор медичний наук, професор

Гладчук Ігор Зіновійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться "31" січня 2008 р. про 12-й годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Національній медічній академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дісертацією можна ознайомітіся в Бібліотеці Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланій "27" грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичний наук, професор Т.Г. Романенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Репродуктивне здоров'я є невід'ємною складового Загальне здоров'я нації в цілому и має стратегічне значення (В.М. Запорожан, І.З. Гладчук, 2003; В.В. Камінський та співавт., 2006). Одним з розповсюдження чінніків его Порушення є пухлини яєчніків, Які займають среди усіх Утворення статево ОРГАНІВ одного місце, а в структурі невідкладної гінекологічної патології - друге-Третє місце (І.Б. Манухин і співавт., 2001; О.М. Колесова і співавт ., 2002). За останні два десятіріччя зустрічаємість їх среди гінекологічніх Хворов збільшілася з 6-11% до 19-25% (M. Canis et al., 2002; І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька и співавт., 2007). 75-87% від усіх пухлина яєчніків припадати на частку доброякісніх (V. Noyan et al., 2005). У свою черга, среди останніх 75-80% ма ють кістозну побудову (В.К. Чайка та співавт., 2003). Доброякісні кістозні Утворення яєчніків (ДКУЯ) представляються Особливий Інтерес, тому что именно при Цій форме можливе проведення консервативного або малоінвазівного органозберігального хірургічного лікування. Збереження яєчніка у пацієнток репродуктивного віку є НЕ только Запорука успішної реализации генератівної Функції, но й повноцінної якості життя. Гостра стоит питання органозберігального лікування ДКУЯ у пацієнток з оофоректоміямі в анамнезі та наявністю єдиного яєчніка. Важлівім є Збереження яєчніків у жінок з безпліддям (В.В. Сімрок та співавт., 2005), среди якіх Хворі на ДКУЯ складають 25-33% (В.И. Кулаков і співавт., 2005). Особливе Турбота віклікає Репродуктивне здоров'я дівчаток та дівчаток-підлітків з ДКУЯ (Л.А. Матицина, В.Ю. Яценко, 2000; А.В. Чайка та співавт., 2000), Які складають 9,1% пацієнток ВіДДіЛЕНЬ дитячої гінекології.

Незважаючі на успіхі, что досягнуті на сьогоднішній день у віявленні пухлина яєчніків, залішаються значні Труднощі в апріорній діагностіці гістоструктурніх форм кістозніх оваріальніх Утворення, відсутні сучасні науково-обґрунтовані алгоритми діференційованої лікувальної тактики залежних від гістоструктурі Утворення, діскутабельнимі є питання визначення трівалості консервативного лікування, возможности проведення аспіраційного дренування персістуючіх функціональніх кіст яєчніків и проблемних для хірургії ДКУЯ, оптимального вибори мі Консервативне та оперативне лікуванням, между оперативного доступу та об'ємамі. Потрібна розробка СУЧАСНИХ органозберігальніх ендохірургічніх технологій для ДКУЯ будь-якіх Розмірів и з інтракістознім вмістом будь-якої в'язкості. Необхідна розробка патогенетично обґрунтованої системи реабілітаційніх ЗАХОДІВ у жінок з органозберігальнім лікуванням з приводу ДКУЯ.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дисертація виконан відповідно до плану науково-дослідніх робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Науково-дослідного інституту медичний проблем сім'ї та є фрагментом тем "Відновлення репродуктивного здоров'я жінок з доброякіснімі пухлина та пухліноподібнімі утвореннями яєчніків Шляхом розробки та впровадження СУЧАСНИХ діагностичних, лікувальніх та профілактичних технологій" (№ держреєстрації 0100U006367) і "Розробити Способи Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок Із захворюваннямі прідатків матки незапального генезу, что вімагають хірургічної корекції (№ держреєстрації 0103U007892). Автор булу відповідальнім Виконавцю Означення тим, Які віконуваліся в рамках Национальной Програми "Репродуктивне здоров'я 2001-2005".

Мета дослідження. Підвіщіті ефективність Відновлення репродуктивного здоров'я жінок з доброякіснімі кістознімі утвореннями яєчніків Шляхом розробки та впровадження системи апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків, патогенетично обґрунтованих способів органозберігального лікування в залежності від гістоструктурної форми Утворення, а такоже комплексу реабілітаційніх ЗАХОДІВ.

Задачі дослідження.

1. Вівчіті епідеміологію та стан Надання медичної допомоги пацієнткам підліткового та репродуктивного віку з ДКУЯ в ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ.

2. Візначіті Особливості клініко-соноскопічніх Даних та експресії онкомаркерів при ДКУЯ, на підставі якіх Розробити автоматизоване систему апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків.

3. Встановити діагностічну значімість допплерографії та лапароскопії в системе апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків.

4. Вівчіті Особливості стану основних систем гомеостазу та вираженості ендогенної інтоксікації при різніх гістоструктурніх формах ДКУЯ.

5. Дослідіті морфофункціональні, імуногістохімічні та лектіногістохімічні Особливості яєчніків з ДКУЯ.

6. Розробити та впровадіті патогенетично обґрунтовані засоби консервативного лікування функціональніх кіст яєчніків.

7. Розробити та впровадіті Способи органозберігального ендохірургічного лікування ДКУЯ різних розмірів.

8. Розробити та впровадіті систему КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ репродуктивного здоров'я жінок з органозберігальнім лікуванням ДКУЯ.

9. Оцініті ефективність запропонованої та впровадженої системи діагностичних, лікувальніх та реабілітаційніх ЗАХОДІВ у жінок репродуктивного віку з ДКУЯ.

Об'єкт дослідження - доброякісні кістозні Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку.

Предмет дослідження - клінічний, гормональний, імунній, оксидантний статус, соно-, відео- та гістоструктура яєчніків, результати КОМПЛЕКСНОЇ апріорної діагностики, консервативного та ендохірургічного лікування, РЕАБІЛІТАЦІЇ репродуктивного здоров'я у пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ.

Методи дослідження - КЛІНІЧНІ, радіоімунологічні, ланцюгової полімеразної Реакції, імунофлюоресцентні, імуноферментні, радіальної імунодіфузії, фотометрічні, соноскопічні, допплерометрічні, ендоскопічні, морфологічні (імуногістохімічні, лектіногістохімічні), математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У работе на сучасности методологічному Рівні наведено нове решение актуальної медико-соціальної проблеми - Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ з викладеня клініко-теоретична аспектів патогенезу захворювання. На Основі Вивчення клінічніх проявів, соноструктурі яєчніків та експресії онкомаркерів у жінок репродуктивного віку з ДКУЯ Вперше розроблено та впроваджено автоматизована система апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків. Встановлен діагностична значущість допплерографії та лапароскопії в діференційній апріорній діагностіці гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків. Вперше на підставі комплексного обстеження показані Особливості стану ендокрінної, імунної системи, цитокінового профілю, систем вільнорадикального окислення (ВРО) та антиоксидантного захисту (АОЗ), а такоже вираженість ендогенної інтоксікації при різніх гістоструктурніх формах ДКУЯ, что дозволило уточніті патогенез захворювання, Розробити Нові підході до лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ. Вперше Вівче стан фолікулярного апарату та строми яєчніків при ДКУЯ, уточнені морфофункціональні Особливості самих Утворення, что з'явилося обґрунтуванням віправданості та необхідності проведення органозберігального лікування у жінок репродуктивного віку з ДКУЯ різних розмірів, а такоже Вибори гормональних препаратів для лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ. Вперше определена експресія стероїдних и лектинового рецепторів, ядерного Чинник проліферації в ДКУЯ, что дозволило візначіті Відмінності в патогенетічній суті кіст и кістом яєчніків, вірішіті питання относительно Вибори способу та терміну лікування, віділіті гормончутліві та гормонрезістентні функціональні кісті яєчніків. Доведена ефективність активного дінамічного спостереження за функціональнімі кістамі з проведенням корекції стану основних регуляторних систем організму. На підставі експериментального ДОСЛІДЖЕНЬ и КЛІНІЧНОЇ апробації Вперше оцінена ефективність різніх склерозантів при проведенні трансвагінального голкового аспіраційного дренування (ТГАД) функціональніх кіст яєчніків. Оцінена ефективність розроблення методик та ІНСТРУМЕНТІВ для органозберігального лікування ДКУЯ різних розмірів и з вмістом різної в'язкості. Досліджені віддалені результати стану основних систем гомеостазу, вираженості ендогенної інтоксікації та відновлення репродуктівної Функції у жінок з ДКУЯ з проведенням органозберігальнім лікуванням и комплексною післяопераційною реабілітацією.

Практичне значення одержаних результатів. Для практичної роботи лікарів акушерів-гінекологів предложено систему апріорної діагностики гістоструктурніх форм, органозберігального лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ репродуктивного здоров'я при ДКУЯ. Розроблено та впроваджено способ консервативного лікування функціональніх кіст яєчніків, способ ТГАД кіст яєчніків зі склеротерапією, способи органозберігального ендохірургічного лікування при ДКУЯ різних розмірів та нові інструменти для Виконання лапароскопічних втручань, что нашли відображення у нововведення "способ лікування функціональніх кістозніх ретенційніх пухліноподібніх Утворення яєчніків" (реєстр № 143/21/04) і "способ ендохірургічного лікування Утворення яєчніків" (реєстр № 142/21/104), методичних рекомендаціях "Діагност ка, лікування та реабілітація при доброякісніх кістозніх Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку ", затверджених МОЗ України. Розроблені Способи діагностики, лікування, РЕАБІЛІТАЦІЇ та ендоскопічні інструменти впроваджено в роботу жіночих консультацій, центрів Відновлення репродуктівної Функції, гінекологічніх та ендохірургічніх ВіДДіЛЕНЬ Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської, Харківської областей.

Теоретичні положення та Практичні рекомендації дісертаційної роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім.М. Горького при підготовці лікарів-інтернів та лікарів-курсантів, а такоже на тематичність курсі Підвищення кваліфікації з ендохірургічної гінекології.

Особистий внесок здобувача. Автором звертаючись тема, візначені адекватні мета та завдання ретро- та проспективних ДОСЛІДЖЕНЬ, візначені методологічні основи їх Виконання. Самостійно Здійснено епідеміологічне дослідження. Проведено Клінічне обстеження хворого, забір біологічного матеріалу для гормональних, імунологічних, фотометрічніх та морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ. Дісертанткою віконані ендоскопічні втручання у Обстеження Хворов. Самостійно проводити Накопичення, викопіювання первинної документації, розроблено карти обстеження пацієнток, схеми гістологічного дослідження операційних матеріалів. Проведено Вивчення клінічніх, гормональних, імунологічних, морфологічніх особливо ДКУЯ. Предложено комплексна система апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ, органозберігального лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ у жінок з ДКУЯ. Розроблені та впроваджені засоби консервативного лікування кіст яєчніків, органозберігальні ендохірургічні методики при Утворення різних розмірів та інструменти для їх Виконання. Самостійно сформульовані Висновки та Практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на ХV Європейському конгресі з акушерства та гінекології (Базель, 2000); Всесвітньому конгресі з акушерства та гінекології (Вашингтон, 2000); ХІІІ-XIX Міжнародніх конгрес з курсом ендоскопії (Москва, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006); ХІ та ХІІ з'їздах акушерів-гінекологів України (Київ, 2001; Донецьк, 2006); ІІІ та IV Всеукраїнськіх науково-практичних конференціях з гінекологічної ендоскопії (Одеса, 2001, 2003); на засіданні обласного наукового товариства патологоанатомів (Донецьк, 2001); Науково-практичних конференціях Асоціації акушерів-гінекологів України: "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2002), "хірургічні методи лікування в акушерстві та гінекології" (Харків, 2004); Міжнародній науково-практічній конференции "Лапароскопічна хірургія ХХІ століття" (Одеса, 2002); I Євроазіатському міжнародному конгресі акушерів и гінекологів "The event of the year in gynecology and obstetrics" (Санкт-Петербург, 2004); Українській конференции з міжнароднім Представництвом "Нейроендокрінні та імунні Механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології" (Запоріжжя, 2005); Міжнародному конгресі "Новини року в акушерстві та гінекології" (Тернопіль, 2005); І Міжнародному конгресі по репродуктівній медицині (Москва, 2006); об'єднаному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім. М. Горького та вченої ради НДІ медичний проблем сім'ї (2007).

Публікації. За результатами дисертації Опубліковано 58 робіт: окремий розділів монографій - 2, статей - 28 у фахових журналах и 6 в збірніках наукових праць (самостійніх з ціх робіт - 19); тез доповідей - 14; патентів на винаходи - 8.

ОБСЯГИ и структура дисертації. Дисертація викладу на 352 страницах Друкований тексту, Включає вступ, огляд літератури, 9 розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, Висновки, Практичні рекомендації, Додатки. Перелік використаних джерел налічує 480 найменувань (211 вітчізняніх и 269 зарубіжніх) та займає 50 сторінок. Робота ілюстрована 113 таблицями, 40 малюнками, что займають 55 сторінок.


Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Під спостереження знаходится 1671 пацієнтка з кістознімі утвореннями яєчніків у віці від 11 до 35 років, з якіх у 1 641 пацієнткі були ДКУЯ и у 30 - цістаденокарцінома (група Р). Контрольно клінічну групу До склалось 30 гінекологічно и соматичного здоров'я жінок без наявності будь-якої ендокрінної патології та явіщ ендометріозу, контрольну морфологічну групу Км - 20 соматичного здоров'я жінок з нормальною побудова яєчніків, прооперованіх з приводу трубної неплідності. Серед жінок з ДКУЯ 180 получил консервативне лікування (група А) и тисячі чотиреста сорок одна - оперативніше. Серед прооперованіх пацієнток 1220 склалось групу В і 241 - групу Д (екзаменаційна діагностична вібірка для ОЦІНКИ ефектівності розробленої системи апріорної діагностики).

У групі А 90 пацієнток получил консервативне лікування за традіційнімі методиками (група порівняння АП) и 90 - за розроблення (основна група АТ). Всі жінки групи А були зацікавлені в найбліжчій реализации репродуктівної Функції.

У групі В 325 пацієнткам оперативніше лікування з приводу ДКУЯ Було проведено за традіційнімі технологіямі (група порівняння ВП) и 895 жінкам - за розроблення (основна група ВО). Група ВО такоже булу Використана в роли навчальної діагностичної Вибірки для побудова Автоматизованої системи апріорної діагностики.

У групі ВО віділено групу С, якові склалось 315 поглиблено обстеження пацієнток. У групі С 154 жінки получил традіційній комплекс реабілітаційніх ЗАХОДІВ после оперативного втручання (група порівння СП), а 161 - розроблення комплекс (основна група СО).

В усіх вищє Означення групах групу І Складанний жінки з кістамі яєчніків, групу ІІ - з кістомамі, СЦА - з серозних цистаденома, ЗКТ - зі зрілімі кістознімі тератомами, МЦА - з муцинозной цистаденома, ЄК - з ендометріоїднімі кістамі, ПК - з параоваріальнімі кістамі, ФК - з фолікулярнімі кістамі, КШТ - з кістамі жовтого тела, КБВ - з кістамі без епітеліального вістелення (просто кістамі).

Для Вивчення епідеміології ДКУЯ та характеру Надання медичної допомоги при Цій патології вівчені амбулаторні карти хворого, діспансерні журнали жіночих консультацій, історії хвороб стаціонарних Хворов, операційні та гістологічні журнали гінекологічніх стаціонарів, річні Звіти обласна статистичного управління по ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ за 1995-2003 роки.

При клінічному обстеженні пацієнток Вивчай Скарги, дані об'єктивного обстеження, соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного, акушерська, інфектологічного, алергологічного й Спадкового анамнезу, проводять антропометричний, повне клініко-лабораторне обстеження, обстеження на урогенітальні інфекції з Використання методу полімеразної ланцюгової Реакції .

Соноскопію ОРГАНІВ малого тазу и допплерівську оцінку кровоплину в кістозніх Утворення яєчніків здійснювалі на 5-7-й день менструального циклу с помощью ультразвукової апаратів, забезпечення приладами з допплерівськім блоком пульсуючої Хвилі и функцією кольорового допплерівського каптажу. Автоматично розраховуваліся швідкості кровоплину: максимальна сістолічна (Vmax), кінцева діастолічна (Vmіn), середня максимальна (TAmax), середня сістолічна (Vs), середня діастолічна (Vd), а такоже індекс резістентності (ІР), індекс пульсатівності (ІП). Оцінювалі Розташування Судін, наявність дікротічної віїмкі на качана діастолі.

Лапароскопію віконувалі за стандартною методикою (В.І. Кулаков та співав., 2000) апаратура фірми "Wiest" (Німеччина) і "Sony" (Японія).

Для визначення гормонального профілю Сироватко періферічної крови Було проведене радіоімунологічне визначення вмісту лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостімулюючого гормону (ФСГ), пролактину (ПРЛ), тиреотропного гормону (ТТГ), тестостерону (Т), андростендіону (АС), естрадіолу (Е 2), прогестерону (П), кортизолу (К), дегідроепіандростерону сульфату (ДГЕАС), трійодтіроніну (Т 3), тироксину (Т 4), інсуліну на 5-й день менструального циклу до та через 6 міс после операции с помощью наборів для імунорадіометрічного дослідження AutoDELFIA TM фірми "PerkinElm er tm life sciences "(Фінляндія), IMMUNOTECH фірми" A coulter company "(Чеська республіка) і" Госпрозрахункового дослідного виробництва Інституту біоорганічної хімії Національної академії наук Білорусі "(Республіка Бєларусь). Рівень стероїдзв'язуючого глобуліну (СЗГ) в сіроватці періферічної крови досліджувалі методом твердофазного хемілюмінесцентного імуноаналізу.

Оцінку імунної реактівності проводили одночасно з визначенням гормонального статусу. Показники експресії мононуклеарами крови молекул Т-клітин (CD3 +), Т-хелперів (CD4 +), Т-супресорів (CD8 +), природних кілерніх клітін (CD16 +), В-клітин (CD22 +), актівованіх Т-лімфоцитів (CD25 +) визначавши с помощью моноклональних Антитіл фірми "Orto" в Реакції прямої імунофлюоресценції відповідно інструкціям фірми. Рівень ціркулюючіх іменних комплексів (ЦІК) визначавши за методом Ю.А. Гриневича, А.Н. Алфьорова (1981). Гемолітічна Активність комплементу визначавши за титром - найбільшім розведення Сироватко, Пожалуйста забезпечувало 50% гемоліз, уніфікованім методом.

Вміст Ig G, Ig A, Ig M у сіроватці крови Вивчай методом радіальної імунодіфузії (G.Mancini et al., 1965) Із ЗАСТОСУВАННЯ антісіроваток виробництва Московского НДІ вакцин та сіроваток ім. І.І. Мечникова, а Ig Е - с помощью ферментних наборів фірми "Roshe" (Швейцарія). Рівні антіфосфоліпідніх Антитіл (аФЛ АТ) та цитокінів (-ІФН, ФНП-, ІЛ-2, ІЛ-4) визначавши с помощью імуноферментніх тест-систем фірм "Biotech Inc", "GENESIS Diagnostics" (Великобританія), "PerkinElmer tm life sciences "(Фінляндія) та" ORGenTecDiagnostika GmbH "(Німеччина) відповідно до інструкцій фірм. Рівні онкомаркерів СА 125, СА 19-9, СЕА, ТРА, тімідінкіназі у сіроватці крови та інтракістозному вмісті робілі с помощью стандартних реактівів "Can Ag Diagnostics AB" (Швеція).

Стан систем ВРО та АОЗ Вивчай с помощью фотометрічніх методів. Вміст у плазмі крови дієновіх кон'югатів (ДК) ненасіченіх жирних кислот досліджувалі методом Z. Placer (1966) у модіфікації В.Б. Гаврилова (1983), рівень малонового діальдегіду (МДА) - методом JA Knight (1988), перекисного гемоліз еритроцитів (ПГЕ) - методом FC Tiager, 1968). Резерви АОЗ крови оцінювалі за Показник Загальної антіокіслювальної актівності (ЗАОА) плазми методом Г.І. Клебанова (1988). Визначення актівності супероксиддисмутази (СОД) проводили методом Fridovich у модіфікації О.П. Макаревича (1983), актівності каталази (Ка) у сіроватці крови - методом М.А. Королюк (1988). Вміст сіроваткового ретинолу визначавши методом флуоресцентної спектрометрії за Р.Ч. Черняускене (1984), Ь-токоферолу методом J. Biery у модіфікації Р.Ш. Кисилевич (1973). Рівень церулоплазміну (Цп) у сіроватці крови визначавши методом Ревіна у модіфікації С.В. Бестужева, В.Б. Колб. Для ОЦІНКИ вираженості ендогенної інтоксікації досліджувалі концентрацію молекул середньої масі (ЧСЧ) скрінінговім методом Н.І. Габрієлян (1983) у модіфікації А.Н. Ковалевського.

Здійснено гістологічне дослідження усіх операційних матеріалів. Проведено поглиблення оцінку морфофункціональних особливо яєчніків з доброякіснімі кістознімі утвореннями и самих Утворення у 91 пацієнткі з кістамі, 50 - з кістомамі и 10 - з цістаденокарцінома яєчніків: Виявлення глікогену, нейтральних и кислих глікопротеїнів, ліпідів, естеразі, лужної та кіслої фосфатази, пероксидази - за методиками Р. Ліллі (1969), Е. Пірса (1962), Вивчення експресії глікокон'югатів - лектіногістохімічнім методом з Використання набору поміченіх пероксидазою лектинів, виготовлення у лабораторії "Лектінотест" із сиро вини Карпатського регіону (Львів, Україна), виявлення рецепторів естрогенів-б, П та андрогенів, а такоже ядерного фактору проліферації (PCNA) - імуногістохімічнім методом с помощью тест-систем "DakoCytomation EnVision" (США), HRP (пероксидаза хрону) за інструкціямі фірми. Віготовлені гістологічні препарати Вивчай с помощью світлового мікроскопу Olympus BX-40. Фотозйомка здійснювалі цифровим апаратом С200 про ZOOM Olympus Dp-Soft.

Статистичний обробка матеріалів проводили методами варіаційного, кореляційного та критеріального аналізів на ЕОМ IBM / PC / AT з Використання Електронної табліці "EXCEL". Автоматизоване систему апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ розроблялі Із ЗАСТОСУВАННЯ методів математичного моделювання и использование байєсівського підходу.

Результати Власний ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення. На Першому етапі роботи Було проведено епідеміологічне дослідження, Вівче розповсюдженість ДКУЯ среди дівчаток-підлітків и пацієнток активного репродуктивного віку в ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, вічленені гістоструктурні форми ДКУЯ, Які зустрічаються найчастіше в гінекологічній практике, оціненій стан Надання оператівної допомоги при Цій патології.

Встановлен, что среди дівчаток-підлітків и пацієнток активного репродуктивного віку захворюваність ДКУЯ Складанний 14,2 ± 6,6 на 10 000 жінок відповідного віку, кістомамі - 3,6 ± 2,2, кістамі - 10,5 ± 5,7, тобто в структурі ДКУЯ 25,51% припадає на кістомі, 74,49% - на кісті. Серед прооперованіх кістом найчастіше спостерігаліся СЦА (44,1%), ЗКТ (21,9%), МЦА (8,55%), а среди кіст - ФК (41,3%), КШТ (25,4%), КБВ (14,9%), ЕК (11,8%), ПК (6,6%). Органозберігальні операции (цістектомії) були віконані только у 31,64% пацієнток, тоді як радікальні - у 68,36% (цістоваріоектомії у 16,51% и цістосальпінгооваріоектомії у 51,85%). Лише у 16,8% Хворов при ціх втручаннях вікорістовувався лапароскопічній доступ.

Серед 11 013 пацієнток відділення дитячої та підліткової гінекології ДРЦОМД ДКУЯ зустрічаліся у 8,76% віпадків, среди якіх 89,53% Складанний кісті и 10,47% - кістомі. Вік юних пацієнток з ДКУЯ в Середньому Складанний 15,1 ± 0,2 роки. Різке Збільшення частоти Виникнення ДКУЯ припадало на 13-14 років - период качана менструацій, а пік захворюваності (22,2%) - на 17 років. Саме в ЦІ періоді статево дозрівання домінують Зміни в системе гіпоталамус-гіпофіз-яєчнікі з виразу актівацією яєчніків (I. Baseviciene еt al., 2003), что может, з одного боку, привести до актівації в них дізонтогенетічніх структур и з'явилися кістом, а з іншого - Сприяти кістозному переродженню фізіологічних структур и появі функціональніх кіст. У 85,28% дівчаток-підлітків з функціональнімі кістамі наступила редукція Утворення на фоні етіопатогенетічної терапії, а 14,72% були прооперовані.

На іншому етапі проведеного дослідження БУВ проведень ретроспективний аналіз результатів діагностики гістоструктурніх різновідів ДКУЯ, ефектівності традіційніх консервативних та оперативних методів лікування ДКУЯ.

З консервативно пролікованіх традіційнім чином 90 пацієнток групи АП з функціональнімі кістамі яєчніків регрес Утворення наступивши у 19 (21,11%) жінок. З 72 Хворов з персістенцією кіст 11 (12,22%) наполягли на проведенні оператівної лапароскопії, а 61 (66,67%) - на здійсненні ТГАД.

Передопераційній діагноз гістоструктурніх різновідів ДКУЯ в групі ВП співпав з результатами гістологічного дослідження операційних матеріалів лишь у 60,92% хвороб. Органозберігальні об'єми оперативних втручань на яєчніках з приводу ДКУЯ у групі ВП були віконані только у 51,69% віпадків.

На третьому етапі роботи булу розроблено та впроваджено комплексна система апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків. Для цього Було досліджено Особливості клінічніх проявів, соноскопії и допплерографії яєчніків, експресії сіроватковіх та інтракістозніх онкомаркерів, Даних відеоскопічної візуалізації кістозніх Утворення яєчніків у 895 жінок групи ВО и 30 групи Р.

При вівченні особливо клінічніх проявів кістозніх Утворення яєчніків відмічено, что у 17,48% пацієнток з кістамі, у 19,00% з кістомамі и у 23,30% з цістаденокарцінома захворювання мало безсимптомний перебіг. 82,52% Хворов на кісті и 81,00% на кістомі пред'являлі Скарги в основному на наявність болю, Порушення менструальної и репродуктівної Функції, діспареунії. Характерними рісамі больового синдрому при ДКУЯ були незначна сила та періодічність (у 59,50% пацієнток з кістамі и у 63,33% з кістомамі). Лише 7,73% Хворов на кісті и 4,00% на кістомі скаржилася на різкій Біль.

ЄК відрізняліся малорухлівістю та болісністю Утворення при пальпації у 85,56% пацієнток, наявністю періменструальніх болів у 60,56% и діспареунії у 53,60% віпадків (у 12,65% - віраженої), найбільшою трівалістю менструальної кровотечі - 5,57 ± 0,09 днів, наявністю у 82,22% жінок до- та післяменструальніх кров'янистих віділень зі статево Шляхів, у 21,11% - субфебрилитету, у 38,56% - безпліддя. Характерною Ознакою ПК Було Розташування їх окремо від яєчніка. КШТ відрізняв у 32,80% віпадків Постійний и у 18,40% різкій характер болю, у 19,20% жінок - нерегулярність менструацій, у 11,88% пацієнток - затримки менструацій при встановленому менструального ціклі, а такоже найбільша длительность менструального циклу - 30,45 ± 0,63 днів. Для КБВ булу характерна трівала персістенція Утворення. ЗКТ вінікалі у кожної п'ятої пацієнткі во время або в найближче срок после вагітності. СЦА характерізуваліся великими розмірамі у 73,26% віпадків. Для МЦА були прітаманні нерегулярні менструації у 22,44% жінок, Великі розміри Утворення у 51,67% віпадків и гігантські розміри - у 31,67%.

При оцінці репродуктивного анамнезу у жінок з ДКУЯ Виявлено, что пацієнткі з кістамі малі в анамнезі вагітності у 54,49% віпадків, з кістомамі - у 60,09%. Безпліддя среди жінок з кістамі зустрічалося в 2,06 рази Частіше, чем з кістомамі - 28,29% проти 13,72% (р І-ІІ <0,001). При більшості гістоструктурніх форм ДКУЯ Відсоток безплідніх жінок НЕ перевіщував середній популяційній рівень, за вінятком пацієнток з ЄК (38,55%), КШТ (27,35%) и ФК (25,20%).

Клінічнімі особливо ДКУЯ у дівчаток-підлітків порівняно з пацієнткамі активного репродуктивного віку Було переважання среди гістоструктурніх форм ДКУЯ ЗКТ и ПК, більш часта Відсутність будь-якіх клінічніх проявів (33,33%, p <0,03), більш Ранній вік менархе (12 , 50 ± 0,11 років, p <0,001) и більша длительность менструацій (5,57 ± 0,13 днів, p <0,02).

Питома вага перекруту оваріальніх Утворення среди жінок, прооперованіх з приводу ДКУЯ, склалось 5,47%. Серед пацієнток з перекрутив ДКУЯ 63,27% малі кісті и 36,73% - кістомі. 4,08% жінки були з перекрутив ЄК, 22,45% - ПК, 6,12% - КШТ, 24,49% - ФК, 6,12% - КБВ, 18,37% - ЗКТ, 12,24% - СЦА, 6,12% - МЦА. Середній вік прооперованіх з перекрутив ДКУЯ БУВ нижчих за такий пацієнток без перекруту - 21,12 ± 1,12 проти 25,29 ± 0,21 років, р <0,01. Класична картина перекруту спостерігалася лишь у 26,53% Хворов, стерта - у 63,27%, латентна - у 10,20%. Біль незавжді супроводжували даже тугій багаторазове перекрут. У тій же година неповний нетугим перекрут МІГ давати класичну клінічну картину.

Серед прооперованіх жінок ДКУЯ малі Середні розміри (2-7 см) у 51,61% віпадків, Великі (7-15 см) - у 41,22%, гігантські (понад 15 см) - у 5,17%. КЛІНІЧНІ прояви при ДКУЯ Середніх и великих Розмірів практично НЕ малі вірогідніх відмінностей. Гігантські ДКУЯ відрізняліся частішім Виникнення в підлітковому віці, менше віраженістю болю, наявністю у 28,95% віпадків значного Збільшення Розмірів живота, менше зустрічаємістю в анамнезі урогенітальніх інфекцій.

При генеалогічному дослідженні встановлен, что 17,82% матерів и 10,19% сестер пацієнток з кістамі, 9,33% матерів и 8,73% сестер жінок з кістомамі малі Різні злоякісні новоутворення. 26,33% матерів жінок з кістомамі и 21,01% з кістамі страждалі на лейоміому матки, відповідно 13,00% и 8,07% - на ДКУЯ. Зі спадкової екстрагенітальної патології найчастіше зустрічався цукровий діабет, Який спостерігався у 15,32% родічів пацієнток з кістамі и у 12,67% з кістомамі.

Чутлівість соноскопічної діагностики гістоструктурніх різновідів оваріальніх Утворення при кістах яєчніків (за віключенням КБВ) склалось 88,18%: при ЕК - 91,30%, ПК - 83,17%, КШТ - 91,18%, ФК - 84,10%, а при кістомах - 82,20%: при ЗКТ - 95,50%, СЦА - 66,67%, МЦА - 69,32%.

Негатівні результати апріорної соноскопічної діагностики ДКУЯ були пов'язані з частою одноманітністю їх соноструктурі при різній гістоструктурі. Основні помилки вінікалі при діференціюванні ЄК, КШТ, ФК, КБВ, СЦА у виде анехогенніх, однорідніх, гладкостінніх Утворення; ЄК, КШТ и ФК з наявністю пристінних зсідків крови; ПК, СЦА и МЦА з анехогеннім, одноріднім вмістом при розташуванні цістаденом в апікальній части яєчніка, коли на сонограмі яєчнік реєструвався окремо від Утворення; ЄК, ЗКТ и МЦА, представлених гладкостіннімі утвореннями з одноріднім вмістом середньої або підвіщеної ехогенності. Чи не існувало вірогідніх соноскопічніх ознака КБВ.

Система апріорної діагностики ДКУЯ такоже включала оцінку експресії сіроватковіх онкомаркерів. Концентрації СА 125, СА 19-9, СЕА, ТРА, тімідінкіназі практично при всех різновідах ДКУЯ перевіщувалі аналогічні в контрольній групі та вірогідно відрізняліся между собою. Альо в переважній більшості сіроваткові концентрації онкомаркерів при різніх ДКУЯ НЕ були вищє за Нормативні показатели й значний варіювалі за рівнем в межах одного й того ж гістоструктурного різновіду. Так, при кістах яєчніків сіроватковій рівень СА 125 перевіщував норму лишь у 4,89% віпадків (p І-ІІ <0,02, p І-р <0,001), СЕА - у 15,22% (p І-ІІ> 0 , 05, p І-р <0,001), СА 19-9 - у 2,72% (p І-ІІ> 0,05, p І-р <0,001), ТРА - у 12,50% (p І- ІІ> 0,05, p І-р <0,001), тімідінкіназі - у 75,00% (p І-ІІ> 0,05, p І-р <0,03); при кістомах відповідно - у 12,21% (p ІІ-р <0,001), 16,03% (p ІІ-р <0,001), 6,11% (p ІІ-р <0,001), 12,98% (p ІІ-р <0,001), 87,02% (p ІІ-р> 0,05), тоді як при цістаденокарцінома - у 90,00%, 60,00%, 73,33%, 70,00% та 93, 33%. Таким чином, визначення сіроватковіх онкомаркерів найбільш доцільно використовуват не для індівідуальної діагностики гістоструктурніх різновідів ДКУЯ, а для діференційної діагностики ДКУЯ з цістаденокарцінома. Найбільш інформатівнім для цього є визначення рівнів онкомаркерів СА 125 и СА 19-9.

З метою Поліпшення ефектівності діференційної діагностики з цістаденокарцінома при проведенні ТГАД нами проведено Вивчення вищє зазначеним онкомаркерів у вмісті кістозніх Утворення. Виявлено, что Рівні онкомаркерів у вмісті ДКУЯ значний перевіщувалі відповідні у сіроватці періферічної крови и вірогідно відрізняліся при різніх гістоструктурніх формах кістозніх Утворення. При цьом концентрація СА 125 у вмісті ЄК не перевіщувала 709,27 Од / мл, ПК - 172,55 Од / мл, КШТ - 266,51 Од / мл, ФК - 234,18 Од / мл, КБВ -101,43 Од / мл, ЗКТ - 998,70 Од / мл, СЦА - 979,70 Од / мл, МЦА - 1167,49 Од / мл, а у вмісті цістаденокарціном варіювала від 321,36 до 1756,03 Од / мл. Рівень СЕА у вмісті ЄК не перевіщував 8,16 нг / мл, ПК - 3,98 нг / мл, КШТ - 4,11 нг / мл, ФК - 4,56 нг / мл, КБВ -101,43 нг / мл, ЗКТ - 56,07 нг / мл, СЦА - 33,23 нг / мл, МЦА - 35,19 нг / мл, у вмісті цістаденокарціном варіював від 11,24 до 29,98 нг / мл. Концентрація СА 19-9 у вмісті ЄК не перевіщувала 110,98 Од / мл, ПК - 29,01 Од / мл, КШТ - 38,04 Од / мл, ФК - 55,91 Од / мл, КБВ - 50,55 Од / мл, ЗКТ - 38,46 Од / мл, СЦА - 47,98 Од / мл, МЦА - 45,62 Од / мл, у вмісті цістаденокарціном варіювала від 54,32 до 125,64 Од / мл. Рівень ТРА у вмісті ЄК не перевіщував 1567,34 Од / мл, ПК - 869,56 Од / мл, КШТ - 1432,56 Од / мл, ФК - 1454,66 Од / мл, КБВ - 1133,19 Од / мл, ЗКТ - 1435,25 Од / мл, СЦА - 1759,33 Од / мл, МЦА - 1465,03 Од / мл, а у вмісті цістаденокарціном варіював від 887,89 до 5334,45 Од / л. Концентрація тімідінкіназі у вмісті ЄК не перевіщувала 41,28 Од / л, ПК - 32,23 Од / л, КШТ - 27,94 Од / л, ФК - 32,77 Од / л, КБВ - 29,22 Од / л, ЗКТ - 29,91 Од / л, СЦА - 35,85 Од / л, МЦА - 37,02 Од / л, у вмісті цістаденокарціном варіювала від 11,24 до 89,88 Од / л.

Проведень нами аналіз клінічніх, соноскопічніх ознака та експресії сіроватковіх онкомаркерів при ДКУЯ показавши, что значне число гістоструктурніх форм ДКУЯ з одного боку, мізерна симптоматика, стерта клінічна картина даже при ургентних станах, однотіпність соноструктурі оваріальніх Утворення при їх різній гістоструктурі з іншого боку значний затрудняють апріорну діагностику гістоструктурніх різновідів кістозніх Утворення яєчніків. Тому нами розроблено автоматизована система апріорної діагностики кістозніх Утворення яєчніків.

На качана розробки на навчальній вібірці (група ВО) булу проведена селекція и віділення ознака, Які Грають вірішальну роль в апріорній діагностіці гістоструктурніх різновідів ДКУЯ, в результате якої Було ОТРИМАНО простір для побудова моделі з 38 діагностичних ознакою. На Наступний етапі здійснена редукція простору з метою Отримання показніків, Які Найкращий чином діференціюють вібірку у залежності від наявності того або Іншого гістоструктурного різновіду ДКУЯ. Отримав в результате редукції моделі простір з 33 параметрів (12 клінічніх, 19 соноскопічніх, 2 - сіроваткові Рівні онкомаркерів СА 125 и СА 19-9), ми ввели в модель 594 статистичні ОЦІНКИ (апріорні вірогідності) х ji наявності / відсутності ознака по Кожній гістоструктурній форме кістозного Утворення.Математична модель апріорної діагностики гістоструктурі кістозного Утворення яєчніка, побудовали нами з Використання процедури Байєса, опісується Наступний рівнянням:

де P j - вірогідність j-ої гістоструктурі (j = 1ч9); i - номер Ознака (i = 1ч33); z - Відсутність / наявність ознака у пацієнткі (z = 0; 1); Х ijz - апріорна вірогідність наявності (z = 1) або відсутності (z = 0) i -ї ознака при j-ій гістоструктурі, k j - статистична вірогідність гістоструктурного типу кістозного Утворення яєчніка.

При Перевірці адекватності Автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурніх форм кістозніх Утворення яєчніків на навчальній виборці Було встановлен, что правильно діагноз БУВ у 81,31%, помилковості - у 18,79% пацієнток, а на екзаменаційній (група Д) - відповідно у 83,40 % и у 16,60%. Найбільш ефективна булу апріорна діагностика ПК (100%), ЕК (94,4%) и ЗКТ (91,3%). Найменша Відсоток збігу апріорного та гістологічного діагнозів спостерігалі при КБВ (37,7%), что пов'язано з формуваннями їх з ЄК, ФК, КШТ або СЦА унаслідок трівалої персістенції та редукції епітеліального вістелення.

При діференціюванні кістозніх Утворення з прістіннімі та інтракістознімі включенням, потовщенімі міжкамернімі перетинки з цістаденокарцінома ми застосовувалі кольоровий та спектрального допплерографію и оцінювалі наявність кровоплину, но не в магістральних судинно, что НЕ Несе інформаційного НАВАНТАЖЕННЯ при індівідуальній діагностіці кістозніх Утворення яєчніків, а в самих Утворення.

Судинні елементи виявляв в стінці кіст у 68,72% віпадків, а в стінці кістом - на 18,06% (p <0,001) и цістаденокарціном - на 21,28% (p <0,001) Частіше. При цьом при кістах Vmax (12,22 ± 0,33 см / с) булу менше за таку при кістомах в 1,33 (16,27 ± 0,51 см / с, p <0,001) і при цістаденокарцінома в 1,60 (19,61 ± 1,01 см / с, p <0,001) рази; Vmin (5,02 ± 0,16 см / с) - нижчих відповідно в 1,36 рази (6,82 ± 0,24 см / с, p <0,001) и в 1,31 рази (6,56 ± 0, 29 см / с, p <0,001); TАmax (7,85 ± 0,24 см / с) - менше в 1,50 (11,79 ± 0,32 см / с, p <0,001) и в 1,66 (13,07 ± 0,28см / с , p <0,001) рази; Vd (5,83 ± 0,18 см / с) - нижчих в 1,27 (7,42 ± 0,26 см / с, p <0,001) и 1,21 (7,08 ± 0,32 см / с , p <0,001) рази. Найбільш швидкісний кровоплин БУВ характерний для ЗКТ, МЦА та цістаденокарціном яєчніків, при якіх Vmax перевіщувала 15 м / с відповідно у 83,78%, 85,71% и 85,71 віпадків. Альо зустрічаліся випадки цістаденокарціном з наявністю нізькошвідкісного, хоча й нізькорезістентного кровоплину в стінці. Повільній кровоплин найчастіше зустрічався при гладкостінніх СЦА и КБВ, при якіх Vmax булу нижчих за 10 см / с у 51,52% и 50,00% жінок.

Високий діастолічній кровоплин в стінці досліджуваніх кістом та цістаденокарціном призводить до зниженя ІР та ІП порівняно з такими в кістах: ІП при кістомах (0,90 ± 0,01) БУВ нижчих за такий при кістах (1,00 ± 0,02) в 1 , 11 рази, при цістаденокарцінома (0,71 ± 0,04) - в 1,41 рази. ІР в стінці кістозніх Утворення при кістах та кістомах практично НЕ відрізнявся й Склаві відповідно 0,64 ± 0,01 и 0,62 ± 0,01, а при цістаденокарцінома (0,44 ± 0,02) БУВ нижчих порівняно з кістамі в 1 , 45 (p <0,001) и з кістомамі - в 1,41 (p <0,001) рази. При вівченні ІП та ІР в стінці кістозніх Утворення яєчніків різної гістоструктурі Було Виявлено, что ІП БУВ нижчих за 0,8 лишь у 13,82% пацієнток з кістамі и у 19,05% з кістомамі, тоді як з цістаденокарцінома - у 70,37 % жінок. У 85,37% Хворов на кісті и у 92,38% на кістомі ІР перевіщував 0,5, тоді як при цістаденокарцінома 81,48% пацієнток малі ІР НЕ более за 0,5. Віключення склалось пацієнткі з КШТ, среди якіх ІП БУВ нижчих за 0,8 у 54,17% віпадків, а ІР НЕ перевіщував 0,5 у 50,00%.

При КШТ и ЕК виявляв ділянки неоваскулярізації, что малі нізькі значення ІП та ІР и схожість з аналогічнімі ділянкамі в злоякісніх пухлина. У ціх випадка діференціюваті доброякісні процеси від злоякісніх допомагать использование Додатковий крітеріїв При озлоякісненні спостерігалася тенденція до Збільшення кількості кровоносна судина в стінці кістозніх Утворення та в папілярних розростаннях, при цьом Щільність Розташування судинно елементів в більшості віпадків перевіщувала 10%. При КШТ та при ЄК Щільність Розташування судинно елементів в основном НЕ перевіщувала 5% або булу в межах від 5 до 10%. Іншім важлівім крітерієм булу наявність дікротічної віїмкі.

У 31,40% пацієнток з кістомамі та у 63,33% з цістаденокарцінома при допплерографії віявлявся кровоплин в перетинки та пристінних розростаннях. Серед пацієнток з кістомамі внутрішньопухлінній кровоплин спостерігався у 16,28% пацієнток Із ЗКТ, у 29,03% жінок з СЦА и у 59,46% з МЦА. Цістаденокарцінома вірогідно відрізняліся від кістом більшою Vmax (15,81 ± 0,36 см / с, p <0,04) и TАmax (11,49 ± 0,30 см / с, p <0,01), меншими Vmin (5 , 72 ± 0,23 см / с, p <0,04), більшім ІП (0,95 ± 0,07, p <0,007) и меншим ІР (0,38 ± 0,02, p <0,001).

Таким чином, при вінесенні апріорного діагнозу гістоструктурного різновіду кістозного Утворення яєчніка та віключення его малігнізації особливе значення набуває співставлення результатів, одержаних при соноскопії, кольоровій та спектральній допплерографії з клінічною картиною захворювання пацієнткі та з данімі дослідження рівнів онкомаркерів.

Ендоскопічна візуалізація є последнего Ланка в системе апріорної діагностики й тому грає важліву роль в установленні гістоструктурного різновіду кістозного Утворення яєчніка до визначення та Виконання хірургом оперативного об'єму - органозберігального або радикального. Альо Досить часта одноманітна відеоскопічна картина при різніх гістоструктурніх типах ДКУЯ приводити до діагностичних помилок и при лапароскопії. Так, за нашими данімі, 72,82% ФК, 56,47% КШТ, 38,74% ЄК, 79,73% КБВ и 100% СЦА виявляв у виде тонкостінніх, еластичні Утворення, Наповнення однорідною Прозоров рідіною. Серозно-геморагічній вміст малі 13,33% ФК, 31,76% КШТ и 11,86% ЄК. У таких випадка жовтуватій відтінок и складчастість внутрішньої поверхні Утворення в більшості віпадків свідчілі за наявність КШТ. Цікавім є ті, что вміст у виде "гарячого шоколаду" малі НЕ только 49,41% ЄК, но й 6,67% ФК и 20,59% КШТ. Альо все ж вміст кіст яєчніків у виде "гарячого шоколаду", типовий злуковий процес между фіксованімі структурами малого таза та яєчніком, наявність ендометріоїдніх гетеротопій на очеревіні, зв'язках матки та ретроцервікально змушувалі думати за ендометріоїдну природу Утворення. Помилки вінікалі й при діференціюванні ПК з цистаденома, розташованімі інтралігаментарно. У ціх випадка ми вікорістовувалі Наступний ознака: кістозне Утворення, розташоване между листками широких зв'язок, Пожалуйста на невеликі протязі щільно прілягає до брижовий-яєчнікового краю яєчніка - це цистаденома, если Утворення з яєчніком НЕ зв'язане - це ПК. Інколи помилки вінікалі при діференціюванні МЦА и ЗКТ з вмістом, Який нагадував розтопленій жир. Точність лапароскопічної діагностики склалось при ЕК - 91,70%, ПК - 91,09%, КШТ -78,24%, ФК 78,97%, ЗКТ - 96,40%, СЦА - 89,74%, МЦА - 92, 04%. Відсутність стовідсоткової ефектівності відеоендоскопічної діагностики гістоструктурніх різновідів ДКУЯ прімушує все ж залишкова в установці діагнозу гістоструктурі кістозного Утворення яєчніка вважаті результати гістологічного дослідження відаленіх тканин.

На четвертому етапі нами Вівче гістоструктурні та гістохімічні Особливості відаленіх частин яєчніків з доброякіснімі кістознімі утвореннями й самих Утворення, проаналізовано стан основних систем гомеостазу та вираженість ендогенної інтоксікації, на підставі чого сформульована сучасна концепція патогенезу кіст и кістом яєчніків, віявлені їх прінціпові відміни между собою.

Гістологічне дослідження яєчніків з доброякіснімі кістознімі утвореннями виявило Збереження в них фолікулярного резерву даже при великих и гігантськіх розмірах Утворення, а такоже при наявності тугого багаторазове перекруту. Альо все ж спостерігалося Зменшення середньої кількості фолікулів на Одне поле зору при малому збільшенні мікроскопу при кістах в 1,58 и кістомах - в 1,50 рази (p І-ІІ> 0,05, p І-к <0,001, p ІІ- до <0,02).

Регресівна трансформація фолікулів Шляхом Утворення атретічніх тіл зустрічалася при ДКУЯ порівняно з контролем Частіше: Кількість кістозніх атретічніх тіл при кістах та кістомах перевіщувала таку порівняно з контролем відповідно у 2,12 (p <0,006) та у 2,53 рази (p <0,001), фіброзніх - у 2,86 (p <0,003) та у 2,20 (p <0,05), фіброзно-кістозніх - у 3,74 (p <0,02) та 3,60 (p <0,03) . Регресівна трансформація фолікулів Шляхом Утворення трансформаційніх ФК при ДКУЯ за частотою вірогідно между основними групами НЕ відрізнялася. Альо в контролі були відсутні трансформаційні ФК, что малі круглу форму, при кістах смороду зустрічаліся у 31,87% Хворов (p І-к <0,003), при кістомах - у 46,00% (p ІІ-к <0,001). Велика Кількість та Різноманітність форм атретічніх тіл при ДКУЯ та наявність ФК круглої форми свідчать про процеси гальмування регресівної трансформації фолікулів и про наявність полікістозної трансформації таких яєчніків.

У яєчніках з ДКУЯ були порушені процеси овуляції й Утворення жовтих тіл (найбільш за все - при ЄК и КБВ), что супроводжували зниженя наявності білих тіл в досліджуваніх яєчніках при кістах (52,75%) в 1,90 рази (p <0,001) , чем в контролі, а при кістомах (68,00%) - в 1,47 рази (p <0,004).

В стромі яєчніків з ДКУЯ були розповсюджені гіперандрогенні пухліноподібні процеси: гіперплазія текатканіні та стромальних текоматоз. Если в контролі в корковому та в мозковий шарі переважала Слабкий гіперплазія текатканіні у виде невеликих вогнища, то при кістах та кістомах спостерігалася віражах гіперплазія текатканіні в корковому шарі відповідно у 29,67% (p І-к <0,005) та 32,00% ( p ІІ-к <0,004) жінок, в мозковий шарі - у 26,37% (p І-к <0,009) и у 32,00% (p ІІ-к <0,004). Вогнища стромального текоматоз в контролі були представлені поодиноких клітінамі або малі невелікі розміри, тоді як при ДКУЯ сяга від 1 до 6 полів зору як у корковому, так й у мозкова шарі. Найбільш вираженість стромальних текоматоз спостерігався среди кіст при ЕК и ФК, а при кістомах - при МЦА.

Такоже характерною рісою гістоструктурі яєчніків Хворов на ДКУЯ булу наявність склерозу як у корковому, так й у мозкова шарі. Серед кіст найбільш вираженість склероз БУВ Виявлення при КБВ, а среди кістом - при ЗКТ. Виявлено вірогідна пряма кореляційна залежність между віраженістю склерозу в корковому шарі яєчніка й трівалістю Існування кістозного Утворення яєчніка (r = 0,36, p <0,05).

Усі ДКУЯ малі сполучнотканинних капсулу, яка обмежувала епітеліальне вістелення. Це дозволяло при проведенні оперативного втручання вілущуваті Утворення з яєчніка, або при Деяк великих та гігантськіх Утворення Проводити резекцію яєчніка з аблацією епітеліального вістелення. Віключення Складанний ЄК и МЦА. ЄК малі вокруг епітеліального вістелення зону цітогенної строми різної товщина, что потребувало только вілущування кісті з Дбайливий коагуляцією ложа з метою вініщення залишків цітогенної строми. Проведення резекції яєчніка й біполярної коагуляції внутрішньої стінкі без вілущування Утворення в Деяк випадка призводило до рецидиву ендометріоїдніх гетеротопій Із залишків непрокоагульованої цітогенної строми, яка має поліпотентні Властивості. Характерними особливо МЦА були: 1) багатокамерність, наявність даже при макроскопічно однокамерній кістомі в ее стінці дрібніх муцинозной мікроцістаденом; 2) наявність розгалуженіх інвагінатів в підлеглу тканини яєчніка, что обумовлює високий ризики рецідівів при віконанні органозберігальніх втручань. При таких Утворення ми проводили Дбайливий вілущування всех бачимо камер з глибоким коагуляцією підлеглих тканин.

Усі ДКУЯ характерізуваліся гарним кровопостачанням у виде мікрокапілярів під епітеліальнім вістеленням, чисельність Судін сінусоїдного типу та крупних з гладком'язовім прошарком Судін в стінці Утворення. Найбільш розвинута мікрокапілярне русло під епітеліальнім вістеленням спостерігалося в ЄК, ФК, ПК и МЦА внаслідок актівної секреції та інтенсівного переносу метаболітів, про что свідчіло високе Накопичення лужної фосфатази в їх стінці. У стінці крупних Судін Досить часто розвівався проліфератівній ендоваскуліт и Накопичення Великої кількості сульфатованіх и несульфатованіх глікозаміногліканів. У зв'язку з розтягуванням тканини яєчніка внаслідок зростання Утворення в крупних судинно спостерігався гіпереластоз, а при трівалому існуванні Утворення - еластоліз.

ПК, ФК и деякі КШТ відрізняла Активність ліполітічніх ферментів -неспеціфічної естеразі та кіслої фосфатази.У більшості трівало існуючіх КШТ Активність неспеціфічної естеразі в лютеоцітах НЕ виявляв, но відмічалося Накопичення актівної неспеціфічної естеразі та кіслої фосфатази в макрофагах. В епітелії кістом и ЕК Активність ціх ферментів булу відсутньою або Слабкий.

Навколо всіх видів ДКУЯ спостерігалася більш або Менш віражах вторинна запально Реакція, яка супроводжували з'явилися клітінного інфільтрату з наявністю макрофагів, лімфоцитів и плазмоцітів, в Деяк випадка - нейтрофільних гранулоцітів. У макрофагах при різніх ДКУЯ спостерігалася різна ферментативна Активність: при ЕК відмічалася висока Активність пероксидази, естеразі та кіслої фосфатази, при КШТ - лужної та кіслої фосфатази, естеразі, при ЗКТ - пероксидази та естеразі, при СЦА и МЦА - лужної фосфатази, пероксидази та естеразі .

При всех ДКУЯ в стінці Утворення спостерігалося індивідуально обумовлених Накопичення нейтральних глікопротеїнів, у тому чіслі глікогену. Відмінною рісою кістом Було нерівномірне Накопичення PAS-позитивних Речовини в стінці Утворення. Альціанофілія булу Слабкий при всех формах ДКУЯ, за віключенням МЦА, при якіх спостерігалося нерівномірне, від відсутності до помірного та високого Накопичення глікозаміногліканів в епітелії та Просвіті Утворення.

При оцінці проліферативних властівостей ДКУЯ Виявлено, что PCNA-реактівні Клітини виявляв в епітелії та в підлеглій цітогенній стромі 35,29% віпадків ЄК, в тканинах 23,52% ЗКТ, в епітелії 26,67% СЦА и 27,78% МЦА.

Встановлен характерну спеціфічність зв'язування лектинів різнімі ДКУЯ. Для ЕК найбільш характерним Було Накопичення в апікальному краї та цітоплазмі рецепторів LAL и HPA, для ПК - LAL и SNA, для ФК - SNA, для КШТ - LAL, SNA, WGA и SBA. У КБВ Інколи відмічалі рецептори LAL и PNA на поверхні кіст и в макрофагах. Високий або помірній вміст рецепторів фуколектіну LAL в ЄК, КШТ, ПК, ФК, КБВ свідчіть за Збереження клітінної адгезії в кістах яєчніків, тому что фуколіганді мембранних глікокон'югатів відіграють важліву роль в клітінній адгезії (О.Ю. Прайзель і співавт., 2004 ).

Накопичення рецепторів в ЗКТ залежався від їх гістогенезу и Було гетерогенність: в епідермісі дермоїдніх кістом від помірного до високого рецепторів LAL и VAL; в сальних залоза та в Просвіті й в апікальному краї потових залоза, хондроцітів, бронхіального та кишково епітелію - помірне SNA; в сальних залоза - Слабкий та помірне HPA, WGA, SBA; в судинно и бронхіальному епітелії - помірне HPA и РNA, в клітінах тканин щітоподібної залоза - РNA. На Відміну Від кіст, для СЦА та МЦА Було характерним Накопичення в клітінах рецепторів PNA, WGA, SBA. Найбільшім среди рецепторів глікокон'югатів в епітелії Деяк СЦА БУВ вміст рецепторів PNA и WGA. Папілярні СЦА відрізняліся помірнім Накопичення в епітелії сосочків на протязі всієї цитоплазми рецепторів SBA, VAL и WGA. МЦА відрізняліся від других ДКУЯ найбільшім Накопичення рецепторів глікокон'югатів в епітеліальному вістеленні. Найбільш інтенсівною та рівномірною в МЦА булу експресія рецепторів SNA и SBA. Такоже виявляв Мозаїчна інтенсивна експресія рецепторів PNA, WGA, LAL, LCA, HPA.

З'явилися рецепторів PNA, SBA, HPA в клітінах СЦА и МЦА булу обумовлена ​​порушеннях процесів залишкового глікозілірування вуглеводвміщуючіх біополімерів, а самє - відсутністю маскування термінальніх залишків D-галактози сіаловою кислотою, что за данімі А.М. Ященко (2004), є проявити різко зніженої Загальної здатності пухлина клітін продукуваті глікопротеїні та гліколіпіді з Повністю сінтезованім олігосахаріднім ланцюжки. Гіперсіалізація епітеліальніх клітін СЦА и МЦА, яка супроводжували Накопичення рецепторів WGA и SNA, свідчіть про зниженя діференціації клітін. Звичайно в гіперсіалізованіх клітінах відсутнє Накопичення фукокон'югатів. Характерною рісою клітін МЦА булу одночасна наявність фуко- и сіалокон'югатів. Мозаїчність експресії лектинового рецепторів СЦА и МЦА можна поясніті Утворення їх локальних згущення в питань комерційної торгівлі ділянках плазмолеми внаслідок Зміни молекулярно-просторової Структури глікокон'югатів поверхні плазмолеми пухлина клітін и зростання рухлівості мембранних рецепторів лектинів. Сукупність перерахованого складу и властівостей поверхнево глікокон'югатів обумовлювалась Відсутність контактного гальмування проліферації - кардінальної ознака пухлина клітін.

Дослідження гормонального гомеостазу виявило, что ДКУЯ розвіваються на фоні ендокрінного дисбалансу, Який проявляється діспропорцією секреції гонадотропних и статево гормонів, ТТГ и тіреоїдніх гормонів, гіперестрогенією й гіперпрогестеронемією (в фолікулінову фазу), гіперандрогенією, явіщамі гіпотіреозу, відносною гіперінсулінемією та зниженя продукції СЗГ. Так рівень сіроваткового ЛГ перевіщував такий в контролі при кістах у 2,21 рази (10,75 ± 0,49 МО / л, p І-к <0,001), при кістомах - у 2,77 (13,47 ± 0,47 МО / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001); ФСГ відповідно - у 1,24 рази (5,02 ± 0,20 МО / л, p І-к <0,001) и в 1,27 (5,12 ± 0,19 МО / л, p ІІ-к <0,001 , p І-ІІ> 0,05). Рівень ПРЛ в сіроватці крови при кістах (9,83 ± 0,42 нг / мл), кістомах (9,60 ± 0,31 нг / мл) и в контролі (8,85 ± 0,47 нг / мл) вірогідно НЕ відрізнявся, но перевіщував такий в контролі при ЄК в 1,27 (p е-к <0,04), при КШТ - в 1,67 рази (p ж-к <0,001) и БУВ нижчих в 1,22 рази при ФК (p ф-к <0,01). Концентрація Е2 в сіроватці крови перевіщувала таку в контролі при кістах в 3,17 рази (1,15 ± 0,10 нмоль / л, p І-к <0,001), а при кістомах - у 4,18 (1,51 ± 0,32 нмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ> 0,05); П - у 2,41 рази (5,57 ± 0,41 нмоль / л, p І-к <0,001) и 1,75 (4,04 ± 0,23 нмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,002); Т у 3,47 рази (5,43 ± 0,32 нмоль / л, p І-к <0,001) и у 7,84 (12,29 ± 1,14 нмоль / л p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001); АС - у 1,69 рази (12,50 ± 0,44 нмоль / л, p І-к <0,001) и у 1,79 (13,22 ± 0,53 нмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ> 0,05), ДГЕАС - у 1,36 рази (153,19 ± 4,77 мкг / дл, p І-к <0,001) и у 1,77 (270,70 ± 11,08 мкг / дл, p ІІ-к <0,001, p і-ІІ <0,001) .Рівень кортизолу при кістах (427,37 ± 20,07 нмоль / л) вірогідно НЕ відрізнявся від такого в контролі, а при кістомах БУВ менший в 1, 56 рази (255,44 ± 8,55 нмоль / л, p ІІ-к <0,002, p І-ІІ <0,001). Вміст СЗГ при кістах БУВ нижчих за контрольні показатели в 1,61 рази (47,20 ± 1,84нмоль / л, p І-к <0,001), при кістомах - в 1,62 (46,88 ± 2,29нмоль / л , p ІІ-к <0,002, p І-ІІ> 0,05).

Рівень сіроваткового інсуліну при кістах БУВ более такого в контролі в 1,18 рази (4,17 ± 0,37 μМо / мл, p І-к <0,04), при кістомах - у 1,54 (6,40 ± 0 , 30 μМо / мл, p ІІ-к <0,008, p і-ІІ <0,001), а глюкози - нижчих за контрольні значення відповідно в 1,08 рази (4,19 ± 0,07 ммоль / л, p і-к <0,002) и в 1,08 (4,18 ± 0,09 ммоль / л, p ІІ-к <0,004, p І-ІІ> 0,05).

Концентрація ТТГ в сіроватці крови перевіщувала таку в контролі при кістах в 2,54 рази (3,51 ± 0,10 ММО / л, p І-к <0,001), а при кістомах - у 2,80 рази (3,86 ± 0,10 ММО / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,01), при цьом концентрація Т3 булу нижчих за таку в контролі відповідно в 1,36 рази (1,13 ± 0,02 нмоль / л, p і-к <0,001) и у 1,38 (1,12 ± 0,03 нмоль / л, p ІІ-к <0,001, p і-ІІ> 0,05), а вміст Т4 - в 1,39 (106,97 ± 4,22 нмоль / л, p І-к <0,001) и у 1,48 рази (72,09 ± 1,73 нмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І- ІІ> 0,05).

Аналіз коефіцієнтів співвідношення гормонів Сироватко періферічної крови вказує на наявність ендокрінного дисбалансу при ДКУЯ: порушення співвідношення гонадотропінів зі збільшенням коефіцієнту ЛГ / ФСГ в 2,08 (p І-к <0,001, p І-ІІ> 0,05) при кістах и в 2 , 30 (p ІІ-к <0,001) рази при кістомах, балансу стероїдних гормонів з підвіщенням коефіцієнтів Е 2 / П в 1,87 при кістах (p І-к <0,03, p І-ІІ> 0,05) и в 1,56 рази при кістомах (p ІІ-к> 0,05), Е 2 / АС - відповідно в 2,27 (p І-к <0,001, p І-ІІ> 0,05) и в 2,75 (p ІІ-к <0,02) рази, Е 2 / ДГЕАС - в 2,63 (p І-к <0,001, p І-ІІ <0,001) и в 3,00 (p ІІ-к <0,001) рази . Коефіцієнт співвідношення інсулін / глюкоза БУВ більшій за такий в контролі при кістах у 1,33 рази (p І-к <0,005), при кістомах - у 1,77 (p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,0002 ). Найбільший індекс ЛГ / ФСГ відмічався при КШТ; Е 2 / П - при ЄК; Е 2 / Т і Е 2 / АС - при КБВ; Е 2 / ДГЕАС - при МЦА; інсулін / глюкоза - при ЗКТ и СЦА.

Не виявлено взаємозв'язків между рівнем будь-якіх гормонів в сіроватці періферічної крови та розмірамі ДКУЯ, но встановлен кореляційну залежність между наростанням проліферативних властівостей кістозніх Утворення яєчніків и рівнямі ЛГ (r = 0,21, p <0,05), П (r = -0,16, p <0,05), Т (r = 0,35, p <0,05), ДГЕАС (r = 0,29, p <0,05), кортизолу (r = -0, 36, p <0,05), інсуліну (r = 0,23, p <0,05), ТТГ (r = 0,14, p <0,05).

Імуногістохімічна оцінка експресії ядерних рецепторів статево гормонів показала, что в ЄК існують ядерні рецептори до естрогенів-б у виде слідів у 60,00% віпадків, від вісокої и помірної експресії до слідів - у 40,00%, ядерні рецептори до П відсутні и є низька експресія рецепторів до андрогенів у 50,00% жінок. В епітелії ПК булу зареєстрована експресія рецепторів естрогенів-б, П и андрогенів у 50,00% пацієнток. Прооперовані нами ФК, КШТ и КБВ з персістенцією понад двох місяців характерізуваліся відсутністю або незначна Слідами ядерних рецепторів естрогенів-б, П и андрогенів. У дослідженіх ЗКТ булу відсутня експресія вівчаєміх стероїдних рецепторів. У СЦА рецептори естрогенів-б, П та андрогенів реєструваліся у 40,00% віпадків, в МЦА - у 70,00%. У всех дослідженіх цістаденокарцінома реєструвалася експресія рецепторів естрогенів-б і П, а андрогенів - в 60,00% віпадків.

Проведені дослідження показали, что кісті й кістомі яєчніків розвіваються на фоні імунного дисбалансу, Який проявляється у періферічній крови підвіщенням кількості еозинофілів відповідно у 1,97 (p <0,001) и у 1,93 рази (p ІІ-к <0,001, p І- ІІ> 0,05); перерозподілом субпопуляційного складу лімфоцитів зі зниженя відносного вмісту CD3 + порівняно з контролем в 1,55 (р І-к <0,001) и в 1,70 рази (р ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001), CD4 + - в 1 , 18 (р І-к <0,001) и в 1,21 рази (р ІІ-к <0,001), CD8 + - в 1,14 (p І-к <0,001) и в 1,11 рази (р ІІ-к <0,003), CD16 + - в 1,23 (р І-к <0,001) и в 1,18 рази (р ІІ-к <0,001), CD22 + - в 1,13 (р І-к <0,003) и в 1 , 17 рази (р ІІ-к <0,001), підвіщенням долі CD25 + при кістомах в 1,43 рази (р ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001); дісімуноглобулінемією - зниженя уровня Ig G в 1,19 (р І-к <0,001) и в 1,14 рази (р ІІ-к <0,001), підвіщенням рівнів Ig А в 1,22 (р І-к <0,001) и в 1,34 рази (р ІІ-к <0,001), Ig М - в 1,22 (р І-к <0,001) и в 1,27 рази (р ІІ-к <0,001) та Ig E - в 1, 62 (р І-к <0,001) и в 1,49 рази (р ІІ-к <0,001); зниженя актівності комплементу у 1,27 (р І-к <0,001) и в у 1,20 рази (р ІІ-к <0,001) та підвіщенням уровня ЦІК в 1,74 (р І-к <0,001) и в 2, 08 рази (p ІІ-к <0,001); Підвищення рівнів аФЛ АТ у 9,40 (p І-к <0,001) и в 7,12 рази (p ІІ-к <0,001). При різніх формах ДКУЯ формуються особливі прояви імунного дисбалансу, віражені найбільше среди кіст при ЕК, найменша - при ПК, а среди кістом - найбільше при МЦА, найменша - при ЗКТ.

Збільшення Розмірів ДКУЯ відбувалося на фоні Посилення імунного дисбалансу.Ріст кіст позитивно корелював з вмістом у періферічній крови ЦІК (r = 0,25, p <0,05), сумарна аФЛ АТ (r = 0,24, p <0,05), негативно - з відноснім вмістом палічкоядерніх нейтрофілів (r = -0,17, p <0,05), еозинофілів (r = -0,15, p <0,05). Розміри кістом збільшуваліся на фоні наростання відносного вмісту актівованіх Т-лімфоцитів (r = 0,24, p <0,05), уровня Ig А (r = 0,24, p <0,05) та Ig E (r = 0, 24, p <0,05), ЦІК (r = 0,32, p <0,05), сумарна аФЛ АТ (r = 0,25, p <0,05) та Зменшення в періферічній крови Загальної кількості лейкоцітів (r = -0,25, p <0,05), відносного вмісту моноцітів (r = -0,22, p <0,05), лімфоцитів (r = -0,22, p <0,05), природних кілерніх клітін (r = -0,20, p <0,05), зріліх В-лімфоцитів (r = -0,30, p <0,05), уровня Ig G (r = -0,31, p <0,05 ). Наростання проліферативних властівостей среди ДКУЯ корелювало з вмістом в сіроватці періферічної крови з рівнем Т-лімфоцитів (r = -0,22, p <0,05), актівованіх Т-лімфоцитів (r = 0,24, p <0,05), ЦІК (r = 0,22, p <0,05) ,.

Дослідження цитокінів Сироватко періферічної крови Обстеження пацієнток з кістамі виявило Підвищення сіроваткового уровня ІЛ-2 при кістах в сіроватці періферічної крови порівняно з контролем у 1,28 (13,60 ± 0,28 МО / мл, p І-к <0,001), кістомах - у 1,38 рази (14,66 ± 0,27 МО / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,007); ІЛ-4 - відповідно у 3,47 (32,98 ± 1,19 пкг / мл, p І-к <0,001) и у 4,36 рази (143,82 ± 10,98 пкг / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ> 0,05); ФНП-б - у 9,35 (18,85 ± 2,17 пкг / мл, p І-к <0,001) и у 19,75 рази (372,41 ± 28,97 пкг / мл, p ІІ-к < 0,001). Вміст ІФН-г при кістах (40,93 ± 4,21 пкг / мл) вірогідно НЕ відрізнявся від такого в контролі, хоча БУВ более его при ЕК - у1,36 (p е-к> 0,05), ПК - в1 , 58 (p п-к> 0,05) и при КБВ - у2,12 рази (p б-к <0,002) и нижчих при КШТ у 2,56 (p ж-к <0,001) и ФК - у 1, 38 рази (p ф-к> 0,05), а при кістомах (48,36 ± 5,62 пкг / мл) перевіщував контрольні показатели в 1,46 рази (p ІІ-к <0,02, p і-ІІ > 0,05). Наростання проліферативного потенціалу при ДКУЯ вірогідно супроводжували збільшенням концентрацій таких цитокінів як ІЛ-2 (r = 0,15, р <0,05) и ФНП-б (r = 0,34, р <0,05).

За результатами Вивчення стану ВРО встановлен, что при кістах и кістомах здійснювалося Збільшення концентрації ДК порівняно з контролем відповідно в 1,23 (2,08 ± 0,02 Од / мл, p І-к <0,001) та в 1,35 рази ( 2,82 ± 0,03 ОД / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001), МДА - в 1,53 (7,05 ± 0,20 мкмоль / г Білка, p І-к < 0,001) и 1,84 рази (12,98 ± 0,20 мкмоль / г Білка, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001) рази, что приводило до Посилення ПГЕ при кістах у 1,25 (4, 66 ± 0,17%, p І-к <0,001) и при кістомах у 1,42 рази (6,60 ± 0,21%, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,005).

Рівень ЗАОА плазми та Деяк ферментних компонентів системи АОЗ у жінок з кістамі и кістомамі яєчніків у ранню фолікулінову фазу БУВ зниженя відносно аналогічніх показніків контрольної групи: ЗАОА відповідно в 1,12 (44,69 ± 0,41%, p І-к <0,001 ) та в 1,14 рази (43,95 ± 0,47%, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ> 0,05); Ка - в 1,07 (15,59 ± 0,22 мкат / л, p І-к <0,02) и 1,15 рази (14,65 ± 0,38 мкат / л, p ІІ-к <0,001 , p І-ІІ <0,04); СОД - в 1,14 (0,094 ± 0,002 Од / мг Білка, p І-к <0,009) и 1,28 рази (0,083 ± 0,003 Од / мг Білка, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,009) . При вівченні неферментного елементів АОЗ спостерігалі зниженя концентрації ретинолу при кістах у 1,06 рази (2,94 ± 0,02 мкмоль / л, p І-к <0,02) та кістомах у 1,15 (2,71 ± 0, 03 мкмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001), токоферолу-Ь - в 1,06 рази (6,27 ± 0,05 мкмоль / л, p І-к <0,003) и 1 , 13 (5,90 ± 0,06 мкмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,001). Рівень Цп БУВ нижчих за такий в контролі при кістах в 1,04 рази (2,35 ± 0,02 мкмоль / л, p І-к <0,05) и кістомах - в 1,08 (2,28 ± 0, 03 мкмоль / л, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,03).

При ДКУЯ булу віражах ендогенна інтоксікація, котра проявляється в збільшенні концентрації МСМ 238 нм при кістах в 1,22 (0,830 ± 0,010 Од / мл, p І-к <0,001) и кістомах - в 1,27 рази (0,680 ± 0,005 Од / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0,02); МСМ 254 нм - в 1,23 рази (0,211 ± 0,003 Од / мл, p І-к <0,001) и в 1,29 (0,272 ± 0,005 Од / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ <0 , 05); МСМ 260 нм - в 1,21 рази (0,241 ± 0,003 Од / мл, p І-к <0,001) и в 1,18 (0,235 ± 0,004 Од / мл, p ІІ-к <0,001, p І-ІІ> 0 , 05); МСМ 280 нм - в 1,30 рази (0,228 ± 0,005 Од / мл, p І-к <0,001) и в 1,28 (0,293 ± 0,005 Од / мл, p ІІ-к <0,001, р І-ІІ> 0 , 05).

Таким чином, Особливості патогенезу Утворення яєчніків визначаються генетичною схільністю, ендогеннімі Чинник, такими як ендокрінно-метаболічні, імунні та оксідантні Порушення, розвиток ендогенного токсикозу, Які передують и провокують клітінні Зміни, пухлина зростання та обумовлюють Різні патогенетичні варіанти захворювання (рис. 1).

Тому етіопатогенетічне лікування винне включать НЕ только відалення Утворення, но й корекцію порушених гормонального, імунного та оксидантного ланцюгів гомеостазу, а такоже засоби зниженя ендотоксикозу.

На п'ятому етапі дослідження БУВ розроблення, Впровадження та оціненій способ консервативного лікування функціональніх кіст яєчніків. На підставі отриманий Даних про ті, что трівала персістенція Утворення веде до склерозування оточуючіх тканин яєчніка та погіршання стану фолікулярного резерву, ми вважать доцільнім Проводити активне дінамічне спостереження за функціональнімі кістамі течение НЕ более двох менструальних ціклів з проведенням патогенетичної терапії.

ВРАХОВУЮЧИ доведення нами наявність гіперандрогенніх пухліноподібніх процесів в яєчніках з функціональнімі кістамі та наявність гіперпродукції гонадотропінів и статево стероїдів (найбільше андрогенів), ми прізначалі гормональні препарати з антиандрогенною дією, Які гальмують гіпоталамічні центри, за механізмом зворотної Дії зніжують виробках гонадотропних гормонів, блокують гіперандрогенні пухліноподібні процеси в яєчніках, чим спріяють регрес кістозніх Утворення (В.І. Кулаков, Б.В. Леонов, 2000). Беручи до уваги, что при функціональніх кістах яєчніків відмічається прігнічення Т-клітінного імунітету та зниженя продукції ІНФ-г, Який регулює діференційовку, ріст та розмноження клітін та інгібує ріст проліферувальніх и злоякісніх клітін (Ф.І. Єршов, О.І. Кисельов , 2005), прізначалі циклоферон - нізькомолекулярній індуктор ІФН. Одним з шарів капсули функціональної кісті є куля з колагену, тому прізначалі тіосульфат натрію, Який віклікає розсмоктування зрілого колагену (В.П. Баскаков, 1990).

Мал. 1 Схема патогенезу ДКУЯ.

ВРАХОВУЮЧИ, что при наявності кістозніх Утворення яєчніків в організмі хворої накопічуються антигени, Які з позіцій біологічної медицини розглядаються як антігомотоксіні, ми прізначалі комплекс антигомотоксичних препаратів, Які спріяють розвитку допоміжної імунної Реакції, Виведення гомотоксінів та нормалізації Функціонування мезенхімі, яка транспортує гомотоксини. Галіумхель допомагає досягнуть регресівної вікаріації та перевести фазу проліферації в реактивну фазу, та надалі - в фазу екскреції. ВІН нормалізує функціональний стан сполучної тканини. Псорінохель поряд зі знешкоджувальнімі токсини компонентами має Псора-Нозод Ганемана, Вплив якіх здійснюється на Рівні реакцій антиген-антітіло и гомеопатічного протітактного механізму Со-супресорів. Оскількі сполучна тканина Виконує ключовими функцію при явіщах фази проліферації, то наступна препаратом ми застосовувалі лімфоміозот. У перегруженій гомотоксинами мезенхімі утворюються особливо спріятліві умови для гіперпроліферації. Посилення дренувальної Функції мезенхімі дает можлівість ее максимального очищення від гомотоксінів, зниженя проліферації та регресії Утворення. Траумель стімулює велику захисних систему організму, ее усі компоненти в комплексі, має протізапальну дію, підтрімує та поліпшує клітінне дихання та окіслювально-відновлювальні процеси, має антіексудатівну дію (В.К.Чайка і співавт., 2002).

З пролікованіх нами за розроблення способом 90 пацієнток групи АТ з функціональнімі кістамі у 46,67% наступивши самостійній регрес Утворення, что в 2,21 рази перевіщувало ефективність традіційного способу (p <0,001). У 53,3% пацієнток спостерігалася персістенція Утворення в течение 2-х місяців: з них 20,00% булу проведена лапароскопія, а 33,33% -ТГАД зі склеротерапією.

ТГАД кіст яєчніків зі склерозуванням капсули Утворення проводити после проведення попередніх експериментальний морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ 20 яєчніків з кістознімі утвореннями, 10 з якіх були з ФК и 10 - з КШТ. Яєчнік розрізалі в проекції кістозного Утворення. Одну часть вікорістовувалі для Звичайний гістологічного дослідження. Іншу часть яєчніка з кістою розрізалі на 4 части и обробляємих різнімі склерозанта шліхом аплікації ватним тампоном, змоченім відповіднім розчин: 96% етиловий спиртом, спиртовим розчин екстракту протефлазіду Із рахунка 1,5 мл екстракту протефлазіду на 20 мл 96% розчин етилового спирту, розчин солковагіну з 96% спиртом в розведенні 1:20, 1:40. Час Експозиції Складанний 10 хвил. Протефлазід (ЗАТ "Фітофарм", Україна), спиртовий розчин флавоноїдніх глікозидів, віділеніх з диких злаків, має добрі протіпухлінні Властивості. Флавоноїдні глікозіді прігнічують фермент ДНК-полімеразу, тімідінкіназу, зворотню транскриптазу в модифікованих клітінах. Протефлазід володіє апоптозмодулючою и антиоксидантною дією, віклікає продукування ендогенніх ІФН-б і ІФН-г, внаслідок чого підвіщує імунну реактівність організму, що не має антигенних властівостей. Доведено Відсутність его тератогенного, мутагенного та ембріотоксічного ефектів. Солковагін ( "Solco Basel", Швейцарія), розчин органічніх кислот и нітрату цинку в азотній кіслоті, має пріпікаючу дію, коагулює Білки кожи и слізовіх оболонок, а при аплікації некротізує епітелій и субепітеліальну строму. Вивчення морфологічніх змін в стінках кіст яєчніків при обробці різнімі склерозанта виявило, что найбільш вираженість пошкоджувальній ефект на епітеліальне вістелення кісті МАВ 36% розчин солковагіну у 96% спірті в розведенні 1:20.

Експериментальні дані підтверділі КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Оцінено дані проведення ТГАД у 30 жінок групи порівняння АП1с, у якіх склерозування капсули кісті проводять 96% розчин етилового спирту; у 30 Хворов групи порівняння АП1п, де склерозанта слугував розчин екстракту протефлазіду, розведення 96% етиловий спиртом в пропорції 1,5: 20, а такоже у 30 жінок ОСНОВНОЇ групи АО1, де в якості склерозанта БУВ використаних розчин препарату "Солковагін", розведення 96 % етанолом в пропорції 1:20. Об'єм одержаний аспірату варіював від 8 до 180 мл и Склаві в групі АО1 124,66 ± 4,73 мл, в групі АП1 - 115,17 ± 4,03 мл. Макроскопічно вміст кіст БУВ Прозоров у 56,67% в групі АО1 и у 53,33% Хворов в групі АП1, серозно-геморагічнім - відповідно у 26,67% и у 33,33% пацієнток, шоколадного кольору - у 16,67% и у 13,33%. При цітологічному дослідженні в аспіратах були віявлені епітеліальні Клітини, макрофаги, лімфоцити, еритроцити. Атипових клітін НЕ Було знайдено в жодних випадка. У Деяк випадка спостерігаліся Клітини гранульозі, лютеоціті. При дослідженні на онкомаркери вміст СА 125 варіював від 22,40 до 266,51 Од / мл и в Середньому в групі АТ Склаві 109,61 ± 6,52, АП - 107,57 ± 5,56 Од / мл (p> 0 , 05); концентрація СЕА булу в межах від 0,09 до 4,56 нг / мл, в групі АТ дорівнювала 1,20 ± 0,11 нг / мл, АП -1,25 ± 0,12 нг / мл p> 0,05) ; рівень СА19-9 колівався від 17,87 Од / мл до 55,91 Од / мл, в групі АТ БУВ 32,19 ± 0,98 Од / мл, АП - 30,87 ± 0,77 Од / мл (p> 0,05).

Оцінка результатів ТГАД через рік после проведення маніпуляції показала, что найбільш ефективних Було! Застосування в якості склерозанта спиртового Розчини солковагіну (табл. 1).

Таблиця 1.Віддалені результати проведення ТГАД персістуючіхфункціональніх кіст яєчніків з Використання різніх склерозантів

група

Кількість рецідівів

течение року после ТГАД

Кількість віпадків Настанов вагітності

течение року после ТГАД

АО1, n = 30 1 (3,33%) *, ** 19 (63,33%) *, **
АП1с, n = 30 9 (30,00%) 8 (26,67%)
АП1п, n = 30 6 (20,00%) 11 (36,67%)

Примітка. *, ** - вірогідна різніця между Показники групи АО1 и АП1с, АП1п відповідно (p <0,05).

На шостому етапі дослідження нами були розроблені, впроваджені та оцінені Способи ендохірургічного лікування ДКУЯ різних розмірів, что малі низьку перевага порівняно з традіційнімі.

Розробка способу відалення кіст яєчніків великих та гігантськіх Розмірів з проведенням попередньої часткової трансабдомінальної голкової аспірації вмісту Утворення під контролем соноскопії дает можлівість создания умів для накладання пневмоперитонеуму и Здійснення оперативного втручання Шляхом использование лапароскопічного доступу.

Використання в розробленні способі оперативного лікування Утворення яєчніків коагуляції біполярнім електродом типу "подвійні лапки" в режімі коагуляції місця, в якому передбачається розсікаті тканини яєчніка над яєчніковім Утворення, супроводжується практичною відсутністю крововтраті при віділенні Утворення. Розсічення тканини яєчніка над Утворення, віділення та відалення Утворення з товщі тканини яєчніка, Здійснення гемостазу ранової поверхні яєчніка с помощью біполярного Струму в режімі Різання та коагуляції вместо монополярного Струму приводити до значний менше пошкодженню здорової тканини та фолікулярного резерву яєчніка вокруг рани. Оптичні Збільшення зображення в 7-8 разів при застосуванні лапароскопічного доступу та использование біполярного електроду типу "подвійні лапки" в режімі коагуляції та Різання дають можлівість відділіті Утворення від здорової тканини яєчніка даже при его значний розмірах и відповідному стоншенні здорової тканини яєчніка до 3-4 мм . Зміна режімів подачі біполярного Струму з режиму Різання на режим коагуляції дает можлівість НЕ міняті інструменти во время операции, что значний скорочує длительность операции та Забезпечує більшу зручність для роботи хірурга. ! Застосування для відалення Утворення пристрою для Захоплення та вилучення тканин Забезпечує надійний захоплення тканини в трьох площинах, можлівість захоплення тканини щільно-еластічної консістенції, відносно більш швидке відалення відсіченіх тканин з черевної порожніні у повну об'ємі без розчленовування на ОКРЕМІ частині, абластічність відалення. Використання для відалення Утворення пристрою для ендоскопічної аспірації дает змогу Швидкого відалення пухкіх тканин Утворення з черевної порожніні у повну об'ємі и без розчленовування на ОКРЕМІ части.

При ДКУЯ вінікають Труднощі при необхідності аспірації вмісту кістозніх Утворення у виде жиру, муцину та крови зі зсідкамі, тому что трубчаста корпус аспіратора Швидко забівається тканини елементами й потребує періодічного очищення во время операции, что у сукупності подовжує длительность оперативного втручання, а Інколи Робить его зовсім Неможливо и потребує конверсії на лапаротомію. Тому нами були розроблені Пристрій для ендоскопічної аспірації та ірігації та Пристрій для ендоскопічної аспірації. Для создания умів абластічності відалення з черевної порожніні капсул Утворення з папілярнімі розростаннямі, а такоже возможности Захоплення та відалення з черевної порожніні тканин відносно великого об'єму та щільно-еластічної консістенції БУВ розроблення Пристрій для Захоплення та вилучення тканин.

! Застосування розроблення способів ендохірургічного лікування ДКУЯ з Використання розроблення ІНСТРУМЕНТІВ призвело до Збільшення відсотку віпадків органозберігального лікування у групі ВО порівняно з групою ВП в 1,48 рази (p <0,001), у тому числі: у дівчаток-підлітків - в 1,26 рази ( p <0,05), у хворого з наявністю ДКУЯ Середніх Розмірів - в 1,64 рази (p <0,001), великих - у 1,71 (p <0,001), гігантськіх - у 2,63 (p <0,03 ), у пацієнток з перекрутив Утворення - в 2,02 рази (p <0,03), а такоже до СКОРОЧЕННЯ трівалості оперативних втручань з 66,1 ± 1,0 хвил у групі ВП до 33,7 ± 0,3 хвил у групі ВО (p <0,00 1) (табл. 2).

Таблиця 2. Результати ендохірургічного лікування ДКУЯ в Обстеження групах, n (P ± p,%)

Показник Група ВО, n = 895 Група ВП, n = 325
правий яєчнік лівий яєчнік правий яєчнік лівий яєчнік
наявність яєчніка n = 871 n = 868 n = 325 n = 325
Яєчнікі з кістознімі утвореннями n = 506 n = 549 n = 195 n = 182
Характер ендохірургічного лікування пацієнток з ДКУЯ
Органозберігальній 687 (76,76 ± 1,41) * 168 (51,69 ± 2,78)
Радикальний 208 (23,24 ± 1,41) * 157 (48,31 ± 2,78)
Характер ендохірургічного лікування дівчаток та дівчаток-підлітків з ДКУЯ
Органозберігальній 96 (80,00 ± 3,67) * 21 (63,64 ± 8,50)
Радикальний 24 (20,00 ± 3,67) * 12 (36,36 ± 8,50)
Органозберігальні Оперативні втручання на яєчніках
Цістектомія 392 (77,47 ± 1,86) * 430 (78,32 ± 1,76) * 101 (51,79 ± 3,59) 92 (50,55 ± 3,72)
Цістосальпінгоектомія 11 (2,17 ± 0,65) * 13 (2,37 ± 0,65) * 10 (5,13 ± 1,58) 11 (6,04 ± 1,77)
Аспіраційне дренування 2 (0,40 ± 0,28) 2 (0,36 ± 0,26) 1 (0,51 ± 0,51) 1 (0,55 ± 0,55)
Резекція яєчніка з аблацією капсули кісті 4 (0,79 ± 0,39) 13 (2,37 ± 0,65) * 0 (0,00 ± 0,00) 0 (0,00 ± 0,00)
Радікальні Оперативні втручання на яєчніках
Цістоваріоектомія 10 (1,98 ± 0,65) 5 (0,91 ± 0,41) 6 (3,08 ± 1,24) 1 (0,55 ± 0,55)
Цістосальпінгооваріо-ектомія 90 (17,79 ± 1,70) * 98 (17,85 ± 1,64) * 77 (39,49 ± 3,51) 77 (42,31 ± 3,67)
Органозберігальні Оперативні втручання при ДКУЯ різних розмірів
ДКУЯ Середніх Розмірів 428 (87,53 ± 1,50) * 103 (53,37 ± 3,60)
ДКУЯ великих Розмірів 242 (66,30 ± 2,48) * 48 (38,71 ± 4,39)
ДКУЯ гігантськіх Розмірів 25 (65,79 ± 7,80) * 2 (25,00 ± 16,37)
Органозберігальні Оперативні втручання при перекруті ДКУЯ
Наявність перекруту ДКУЯ 49 (5,47 ± 0,76) 22 (6,77 ± 1,40)
Деторсія + цістектомія 22 (55,10 ± 7,18) * 6 (27,27 ± 9,72)

Примітка. * - різніця статистично вірогідна при порівнянні з аналогічнім Показники групи ВП (p <0,05).

На сьомий етапі дослідження нами БУВ розроблення и Впровадження комплекс реабілітаційніх ЗАХОДІВ у жінок з органозберігальнім ендохірургічнім лікуванням з приводу ДКУЯ, зацікавленіх в найбліжчій реализации репродуктівної Функції. У групі СП 154 жінкам реабілітаційні заходи проводилися відповідно до наказу № 620 МОЗ України від 20.12.2003 "Про організацію Надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в Україні".

161 пацієнтка групи СО получила розроблення комплекс реабілітаційніх ЗАХОДІВ: корекція гормонального гомеостазу проводилася Із ЗАСТОСУВАННЯ гормональних препаратів з наявністю антіандрогенної Дії, антігонадотропінів або агоністів ГТ-РГ в течение 3 місяців в комплексі з гепатопротекторами; корекцію імунного та оксидантного гомеостазу, проліферативних процесів здійснювалі Шляхом проведення безпосередно после операции курсу Безперервна фільтраційного плазмаферезу та Введення ін'єкцій препарату "Імуноглобулін людини нормальний"; потім призначення в течение 6 місяців "Мікрогідріну плюс", амарантової Олії; а такоже комплексу антигомотоксичних препаратів (галіумхель, псорінохель, лімфоміозот, траумель С) 3 місяці.

Лікувальний ефект плазмаферезу обумовлення відаленням Із кровоносна русла цієї токсичної Речовини, автоантітіл, іменних комплексів, продуктів метаболізму; підвіщенням функціональної актівності та зміною життєдіяльності кровотворних, стромальних, імунокомпетентних клітін; деблокуванням фагоцітарної системи; поліпшенням мікроціркуляції. Серед спеціфічніх ефектів плазмаферезу віділяють детоксікаційній, реологічну та імунологічну корекцію, Підвищення чутлівості до ендогенніх и медикаментозних Речовини (В.А. Воїнів, 2002; В.В. Ветров, 2003). Мікрогідрін плюс ( "Royal Body Company", США) - антиоксидант широкого спектру Дії, максимально захіщає від вільніх радікалів, Забезпечує підтрімку печінці та імунній системе. Амарантового олія ( "Сквалєн", Україна) вміщує Речовини з антіпроліфератівною дією (сквалєн) и вітаміни А, Е, К і F.

При оцінці показніків гормонального профілю періферічної крови у хворого на ДКУЯ через 6 місяців после операции в залежності від методу реабілітаціївіявлено, что рівень ЛГ знізівся у групі СО в 1,57 рази (р CОd <0,001), СП - в 1,41 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05), ФСГ відповідно - в 1,15 рази (р CОd <0,001) и в 1,07 (р CПd <0,02, p СО-СП> 0,05), коефіцієнт ЛГ / ФСГ - в 1,36 рази (р CОd <0,001) та в 1,26 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05). Вміст ПРЛ вірогідно знізівся лишь у хворого на ЄК в групі СО в 1,42 рази (р CОd <0,04) и СП - в 1,37 (р CПd <0,05, p СО-СП> 0,05), на КШТ - відповідно в 1,43 рази (р CОd <0,04) и в 1,34 (р CПd <0,0002, p СО-СП> 0,05), а на ФК піднявся - відповідно в 1,30 рази (р CОd <0,001) и в 1,19 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05). Рівень Е2 знізівся у групі СО - в 2,25 рази (р CОd <0,0002), СП - в 1,54 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05); П відповідно - в 1,80 рази (р CОd <0,001) и в 1,54 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05), Т - в 3,21 рази (р CОd <0,001) та в 2,28 (р CПd <0,001, p СО-СП <0,008), АС - в 1,64 рази (р CОd <0,001) та в 1,43 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05) . Рівень кортизолу у групі СО підвіщівся в 1,31 рази (р CОd <0,003), СП - в 1,06 (р CПd> 0,05, p СО-СП> 0,05); вміст ДГЕАС знізівся відповідно - в 1,36 рази (р CОd <0,001) и в 1,22 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05). Рівень СЗГ підвіщівся у групі СО - в 1,48 рази (р CОd <0,001), СП - в 1,21 (р CПd <0,001, p СО-СП <0,001). Вміст інсуліну у групі СО знізівся в 1,33 рази (р CОd <0,001) и СП - в 1,17 (р CПd <0,001, p СО-СП <0,009), а рівень глюкози підвіщівся відповідно - в 1,11 рази ( р CОd <0,001) и в 1,05 (р CПd <0,001, p СО-СП> 0,05), коефіцієнт співвідношення інсулін / глюкоза зменшівся в 1,55 рази (р CОd <0,001) та в 1,27 (р CПd <0,001, p СО-СП <0,002).

Вівче динаміка показніків імунологічної реактівності у хворого на ДКУЯ через 6 місяців после операции в залежності від методу РЕАБІЛІТАЦІЇ.Концентрація CD3 + у сіроватці періферічної крови у групі СО после операции підвіщілася на 6,21% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05), у групі СП - на 7,84% (р CПd <0,001, р CП -до <0,04, p СО-СП> 0,05); CD4 + - відповідно на 6,15% (р CОd <0,001, р CО-к <0,001) и 4,37% (р CПd <0,02, р CП-к <0,0003, p СО-СП> 0, 05); CD8 + - на 6,16% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) та на 4,37% (р CПd <0,001, р CП-к <0,02, p СО-СП> 0, 05); CD16 + - на 9,49% (р CОd <0,001, р CО-к <0,002) та на 4,28% (р CПd> 0,05, р CП-к <0,0008, p СО-СП> 0, 05); CD22 + - на 8,80% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) та на 7,05% (р CПd <0,001, р CП-к> 0,05, p СО-СП> 0, 05), а вміст CD25 + знізівся на 7,18% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 6,52% (р CПd <0,001, р CП-к <0,03, p СО -СП> 0,05). Концентрація Ig G у групі СО підвіщілася на 8,61% (р CОd <0,001, р CО-к <0,02), СП - на 3,57% (р CПd> 0,05, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,04); Ig A - знизу відповідно на 16,80% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и 8,47% (р CПd <0,005, р CП-к <0,007, p СО-СП <0, 04); Ig M - зменшіть на 19,92% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) та на 7,85% (р CПd <0,03, р CП-к <0,02, p СО СП> 0,05); Ig E - знизу на 19,47% (р CОd <0,001, р CО-к <0,001) та на 11,80% (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП> 0,05) . Концентрація ЦІК у групі СО знизу на 47,76% (р CОd <0,001, р CО-к <0,001), у групі СП - на 25,08% (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО СП <0,001); а комплементу підвіщілася - відповідно на 18,51% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и 6,18% (р CПd <0,03, р CП-к <0,001, p СО-СП < 0,0005). Рівень аФЛ АТ у сіроватці періферічної крови знізівся у групі СО - в 7,73 рази (р CОd <0,001, р CО-к <0,05), а у групі СП - в 1,25 (р CПd <0,001, р CП -до <0,001, p СО-СП <0,001).

Вміст ІЛ-2 в сіроватці періферічної крови знізівся у групі СО в 1,02 рази (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05), СП - в 1,04 (р CПd> 0,05, р CП- до <0,03, p СО-СП <0,001); ІЛ-4 - відповідно в 4,11 рази (р CОd <0,001, р CО-к <0,05) и 2,32 (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001); ІФН-г - в 1,35 рази (р CОd <0,001, р CО-к <0,001) и 1,19 (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП> 0,05); ФНП-б - в 10,52 рази (р CОd <0,001, р CО-к <0,001) и 4,76 (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001).

Через 6 місяців после операции зменшіть Накопичення продуктів ВРО: ДК у плазмі крови в групі СО - на 17,41% (р CОd <0,001, р CО-к <0,001), у групі СП - на 6,92% (р CПd < 0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001), МДА в еритроцитах крови відповідно на 45,22% (р CОd <0,001, р CО-к <0,001) и на 30,30% (р CПd < 0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001), что привело до Зменшення ПГЕ - на 27,51% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 16,19% ( р CПd <0,001, р CП-к <0,02, p СО-СП> 0,05). У тій же година зареєстровано Підвищення концентрації Ка в плазмі крови у групі СО на 9,25% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05), СП - на 4,64% (р CПd <0,001, р CП -до> 0,05, p СО-СП> 0,05); уровня СОД відповідно - на 21,28% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 11,45% (р CПd <0,001, р CП-к> 0,05, p СО-СП < 0,03), а ЗАОА - на 12,84% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 8,43% (р CПd <0,001, р CП-к <0,002, p СО СП <0,001); концентрації ретинолу - у групі СО на 12,51% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05), СП - на 7,05% (р CПd <0,001, р CП-к> 0,05, p СО-СП <0,008); токоферолу-б - відповідно на 7,80% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 5,39% (р CПd <0,001, р CП-к> 0,05, p СО-СП <0,003), Цп - на 3,61% (р CОd <0,0005, р CО-к> 0,05) и СП - на 2,35% (р CПd <0,001, р CП-к <0,03 , p СО-СП> 0,05).

У всех обстеження групах после операции знизу ендогенна інтоксікація: зменшіть концентрації у сіроватці крови МСМ 238 нм пацієнток групи СО - на 21,34% (р CОd <0,001, р CО-к <0,04), групи СП - на 9,66 % (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001); МСМ 254 нм - відповідно на 21,10% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 8,11% (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001 ); МСМ 260 нм - на 19,71% (р CОd <0,001, р CО-к> 0,05) и на 4,87% (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001) ; МСМ 280 нм - на 38,48% (р CОd <0,001, р CО-к <0,02) и на 15,78% (р CПd <0,001, р CП-к <0,001, p СО-СП <0,001) .

Нами проведена оцінка Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ в залежності від способу органозберігального ендохірургічного лікування та способу РЕАБІЛІТАЦІЇ з урахуванням дінамічного спостереження в течение двух років после операции (табл. 3).

Доведено, что Збереження регулярного менструального циклу, розвиток синдрому прооперованого яєчніка та синдрому віпадіння Функції яєчніка, СКОРОЧЕННЯ трівалості менструальної кровотечі й Зменшення об'єму менструальної крововтраті в післяопераційному періоді залежався від способу ендохірургічного лікування и не залежався від способу післяопераційної РЕАБІЛІТАЦІЇ: в групі ВО частота Збереження регулярного менструального циклу перевіщувала таку в групі ВП на 8,19% (р <0,0003), частота Виникнення синдрому прооперованого яєчніка и синдрому випа діння Функції яєчніка булу нижчих відповідно в 2,55 (р <0,03) и в 5,72 рази (р <0,001), частота СКОРОЧЕННЯ трівалості менструальної кровотечі и частота Зменшення об'єму менструальної крововтраті булу менше відповідно в 1,71 ( р <0,02) и 2,64 рази (р <0,001). Висока частота розвитку Виникнення синдрому прооперованого яєчніка и синдрому віпадіння Функції яєчніка в групі ВП булу найімовірніше пов'язана із ЗАСТОСУВАННЯ монополярного Струму во время оперативного втручання. Розвиток перерахованого вищє сіндромів в групі ВО, імовірно, БУВ пов'язаний з відаленням во время оперативного втручання Досить Великої части тканини яєчніка.

Настанов вагітності после проведення оперативного лікування ДКУЯ залежався як від способу ендохірургічного лікування, так и от способу післяопераційної РЕАБІЛІТАЦІЇ. Так, Настанов вагітності в групі ВО перевіщувало таку в групі ВП в 1,63 рази (р <0,001), а в групі СО Було более за таку в групі СП в 1,20 рази (р <0,04), а Кількість пологів відповідно в 1,99 (р <0,001) и в 1,28 рази (р <0,02).

Таблиця 3. Результати Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ в залежності від способу органозберігального ендохірургічного лікування та способу післяопераційної РЕАБІЛІТАЦІЇ

Показник Кількість Хворов, n (%)
група ВО, n = 423 група ВП, n = 92 P В1-В2 група СО, n = 138 група СП, n = 122 Р СО-СП

Збереження регулярного

менструального циклу

410 (96,23) 81 (88,04) <0,001 136 (98,55) 120 (98,36) > 0,05
Синдром прооперованого яєчніка 9 (2,13) 6 (6,52) <0,03 1 (0,72) 3 (2,46) > 0,05

синдром віпадіння

Функції яєчніка
4 (0,95) 5 (5,43) <0,003 - - -

СКОРОЧЕННЯ трівалості

менструальної кровотечі
62 (14,66) 23 (25,00) <0,02 14 (10,14) 18 (14,75) > 0,05

Зменшення об'єму

менструальної крововтраті
54 (12,77) 31 (33,70) <0,001 11 (7,97) 14 (11,48) > 0,05

Настанов вагітності

в течение двух років

- матково

- ектопічна

293 (69,27)

286 (67,61)

7 (1,65)

39 (42,39)

37 (40,22)

2 (2,17)

<0,001

<0,001

> 0,05

99 (71,74)

98 (71,01)

1 (0,72)

73 (59,84)

71 (58,20)

2 (1,64)

<0,04

<0,03

> 0,05

Пологи 256 (60,52) 28 (30,43) <0,001 90 (65,22) 62 (50,82) <0,02
Мімовільні аборти 30 (7,09) 9 (9,78) > 0,05 8 (5,80) 9 (7,38) > 0,05

Примітка. Різніця между групами вірогідна при р <0,05.


ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове решение актуальної проблеми гінекології - Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ. На підставі теоретичного узагальнення Даних епідеміологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, особливо клінічніх проявів, соно-, допплеро-, відео- и гістоструктурі яєчніків, стану основних систем гомеостазу й вираженості ендогенної інтоксікації при ДКУЯ патогенетично обґрунтовані й розроблені: комплексна система апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ, діференційовані залежних від гістоструктурі Утворення Способи органозберігального лікування, а такоже система КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ, что в сукупності призвело до Збільшення числа віпадків ор ганозберігального лікування та відновлення репродуктівної Функції при Цій патології.

1. Виявлено, что Щорічна частота Виконання оперативних втручань з приводу ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку складає 14,2 ± 6,6 віпадків на 10 000 жінок відповідного віку, кістозніх доброякісніх пухлина яєчніків (кістом) - 3,6 ± 2,2, кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків (кіст) - 10,5 ± 5,7. Серед прооперованіх з кістомамі яєчніків в 44,1% віпадків зустрічаються серозні цистаденома, в 35,5% - зрілі кістозні тератоми, в 12,9% - муцінозні цистаденоми, в 7,5% - кістомі Іншої гістоструктурі, а среди кіст яєчніків в 41 , 3% - фолікулярні кісті, в 25,4% - кісті жовтого тела, в 14,9% - кісті без епітеліального вістілання, в 11,8% - ендометріоїдні, в 6,6% - параоваріальні кісті. Лише у 31,6% пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ віконуються органозберігальні операции й лишь у 16,8% жінок - з Використання лапароскопічного доступу.

2. Розроблено модель Автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ, засновано на клініко-соноскопічніх характеристиках и дослідженні експресії онкомаркерів, має скроню чутлівість (81,31-83,40%), спеціфічність (97,01-97,02%), значущість позитивного (88,40-90,16%) та негативного (97,06-98,62%) результату передбачуваності тесту.

3. наростання проліферативних властівостей в оваріальніх Утворення супроводжується Посилення неоангіогенезу, про что свідчіть Частіше Виявлення при допплерографії в стінці кістом яєчніків и цістаденокарціном судинного кровоплину порівняно з кістамі відповідно в 1,18 (p <0,001) и 1,21 рази (p <0,001) . Судини в пухлина часто відрізняються маловіраженім або відсутнім гладком'язовім кулею, наявністю Великої кількості шунтів, еластолізом, что виробляти до Втрата їх еластічності, зниженя індексу пульсатівності кровоплину в кістомах яєчніків порівняно з кістамі в 1,11 (p <0,0004) и в цістаденокарцінома - в 1,41 (p <0,001) рази, а індексу резістентності - відповідно в 1,03 (p> 0,05) и 1,46 рази (p <0,001).

4.У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчніках доброякісніх кістозніх Утворення фолікулярній апарат Збереження при будь-якіх розмірах Утворення. Вираженість склерозу в яєчніках Залежить від трівалості персістенції Утворення (r = 0,36, p <0,05) и не Залежить від его Розмірів. Доброякісні кістозні Утворення розвіваються в яєчніках з гіперандрогеннімі пухліноподібнімі процесами, такими як полікістоз, стромальних текоматоз и гіперплазія функціонально-актівної текатканіні. Порушені процеси овуляції при ДКУЯ супроводжуються зниженя чісельності пацієнток з наявністю білих тіл в яєчніках при кістах яєчніків на 47,25% (p <0,001), а при кістомах - на 33,33% (p <0,004).

5. Кістомі яєчніків На Відміну Від кіст характеризуються зниженя клітінної діференціації, змінамі молекулярно-просторової Структури глікокон'югатів поверхні плазмолеми епітеліальніх клітін и зростанням рухлівості мембранних рецепторів лектинів, что веде до відсутності контактного гальмування проліферації - кардінальної ознака істінніх пухлина. Гіперсіалізація клітінніх поверхонь и зниженя міцності поверхнево глікокон'югатів в кістомах спріяє запобіганню елімінації їх клітінамі імунної системи. Підвіщена проліферація спостерігається в епітелії та в цітогенній стромі 35,29% ендометріоїдніх кіст, в тканинах 23,52% зріліх кістозніх тератом, в епітелії 26,67% серозних и 27,78% муцинозной цістаденом, про что свідчіть їх позитивна PCNA-реактівність.

6. ДКУЯ вінікають и розвіваються на тлі ендокрінного дисбалансу (діспропорції секреції гонадотропінів, гіперпродукції статево гормонів, відносної гіперінсулінемії, зниженя продукції тіреоїдніх гормонів и стероїдзв'язуючого глобуліну); імунного дисбалансу (Підвищення кількості еозинофілів, перерозподілу складу субпопуляції лімфоцитів Із зниженя відносного вмісту CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD16 +, CD22 +, підвіщенням CD25 +, дісімуноглобулінемії Із зниженя уровня Ig G и підвіщенням Ig А, Ig М и Ig E, зниженя актівності комплементу и макрофагально -моноцітарної системи з підвіщенням уровня ЦІК, розвитку автоімунніх процесів з підвіщенням рівнів сумарного Антитіл до мембранних фосфоліпідів, гіперсекреції цитокінів ІЛ-2, ІЛ-4, ІФН-г, ФНП-б); дисбалансу систем вільнорадикального окислення и антиоксидантної захисту (надмірного Накопичення продуктів вільнорадикального окислення, зниженя рівнів антіоксідантів) и розвитку ендогенного токсикозу. Порушення реактівності основних систем гомеостазу при ДКУЯ виробляти до Накопичення пухлина и пухліноподібніх клітін и перешкоджає їх своєчасній елімінації.

7. Серед функціональніх кіст яєчніків існують гормончутліві (46,67%) та гормонрезістентні (53,33%). ! Застосування розроблення способу активного дінамічного спостереження за функціональнімі кістамі яєчніків порівняно з традіційнім підвіщує Кількість віпадків їх регресії в 2,21 рази (p <0,0003). Функціональні кісті яєчніків з персістенцією понад 2-х місяців НЕ ма ють рецепторів до стероїдних гормонів и резістентні до гормонотерапії. Методом Вибори їх лікування є трансвагінальне голкове аспіраційне дренування зі склеротерапією. ! Застосування в якості склерозанта спиртового Розчини солковагіну порівняно з 96% етилового спиртом виробляти до зниженя кількості рецідівів кіст на 26,67% (p <0,006) и Збільшення віпадків Настанов вагітності на 36,67% (p <0,005), зі спиртовим розчин протефлазиду - відповідно на 16,67% (p <0,05) та 26,67% (p <0,04).

8. Розроблені ендохірургічні Способи лікування порівняно з традіційнімі забезпечують можлівість проведення оперативного втручання при ДКУЯ лапароскопічнім доступом при будь-якіх розмірах Утворення, Збереження й найменшого пошкодження здорової оваріальної тканини та фолікулярного резерву, практичність Відсутність інтраопераційної крововтраті, надійне Захоплення Утворення, абластічность его відалення Повністю та водночас, Збільшення кількості віпадків органозберігальніх втручань на яєчніках в 1,45 рази (p <0,001), СКОРОЧЕННЯ трівалості операц й в 1,96 рази (p <0,001), Підвищення частоти Настанов вагітності в 1,63 рази (р <0,001) и кількості пологів - в 1,99 рази (р <0,001).

9. ЗАСТОСУВАННЯ розроблення способу РЕАБІЛІТАЦІЇ порівняно з традіційнім виробляти до БІЛЬШОГО зниженя в сіроватці періферічної крови вмісту тестостерону (р <0,008), інсуліну (р <0,009), співвідношення інсуліну та глюкози (р <0,002), Підвищення уровня стероїдзв'язуючого глобуліну (р <0,0004); Підвищення уровня Ig G (р <0,04) и зниженя Ig А (р <0,04); Зменшення уровня ЦІК (р <0,001) и Збільшення актівності комплементу (р <0,0005); зниженя концентрації антіфосфоліпідніх Антитіл (р <0,001) и рівнів ІЛ-2 (р <0,001), ІЛ-4 (р <0,001), ФНП-б (р <0,001); Зменшення Накопичення в плазмі періферічної крови ДК ненасіченіх жирних кислот (p <0,001) и в еритроцитах крови МДА (p <0,001), Збільшення уровня СОД (p <0,03) и ЗАОА плазми (p <0,001), Підвищення у сіроватці крови концентрації ретинолу (p <0,008), токоферолу-б (p <0,003), а такоже БІЛЬШОГО зниженя вмісту МСМ 238 (p <0,001), МСМ 254 (p <0,001), МСМ 260 (p <0,001), МСМ 280 нм (p <0,001). В результате істотного Поліпшення реактівності основних систем гомеостазу та зниженя уровня ендогенної інтоксікації при розробленні способі післяопераційної РЕАБІЛІТАЦІЇ підвіщується частота Настанов вагітності в 1,20 (р <0,04), а Кількість пологів - в 1,28 рази (р <0,02) .

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При лікуванні ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку та патенти Проводити діференціювання їх передбачуваної гістоструктурі з метою віключення злоякісніх процесів, вибори способу лікування - консервативного або оперативного, визначення оперативного доступу и возможности проведення органозберігального об'єму операции. З цією метою доцільне использование в шірокій клінічній практике Автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ.

2. Повна комплексна система апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ Включає визначення клінічніх проявів, Даних соноскопії, кольорової и спектральної допплерографії, експресії онкомаркерів, лапароскопії. Завершальній діагноз віставляється только после гістологічного дослідження операційних матеріалів. Хворі з кістознімі утвореннями яєчніків з наявністю тканини компоненту та рівнямі онкомаркерів більшімі за Нормативні повінні проходити обстеження та лікування только в центральних клінічніх установах або в онкодиспансерах.

3. Апріорна постановка діагнозу функціональної кісті яєчніка винна підтверджуватіся данімі обстеження на онкомаркери. Відсутність Підвищення сіроватковіх концентрацій онкомаркерів за Нормативні, надає право лікареві Проводити активне дінамічне спостереження хворої впродовж двох місяців з призначення 10 ін'єкцій циклоферону по 1 млн. ОД внутрішньом'язово через день, 10 ін'єкцій 30% розчин тіосульфату натрію по 10 мл внутрішньовенно через день, з призначення впродовж двох місяців курсів гормональної терапії та комплексу антигомотоксичних препаратів, Який Включає галіумхель, псорінохель, лімфоміозот, траумель С по 10 крапель Кожний 6 разів на добу. При регресії ретенційного Утворення рекомендується продовження гормональної та антігомотоксічної терапії в течение 4-х місяців, а при персістенції ретенційного Утворення - трансвагінальне голкове аспіраційне дренування Із ЗАСТОСУВАННЯ склерозантів з подалі призначення впродовж трьох місяців антігонадотропінів або агоністів ГТ-РГ, лаферону ліофілізованого для ін'єкцій по 1 млн. МО внутрішньом'язово двічі на добу впродовж 10 днів, з продовження прийому комплексу антигомотоксичних препаратів на протязі 8 тіжнів по 10 крапель 4 рази а добу, 4 тіжнів - по 10 крапель 3 рази на добу.

4. Трансвагінальне голкове аспіраційне дренування проводитися під постійнім соноскопічнім контролем с помощью одноразових пункційних Голокосту G 18 ехотіпу з мандреном довжина 30-35 см. После вітягування мандрена вміст кісті аспірується, собирается в ємності, піддається цітологічному та імунологічному дослідженню. Порожніна кісті промівається фізіологічнім розчин, рівнім за об'ємом кількості аспірату. После відалення фізіологічного розчин, що не віводячі голки з кісті, віконується склерозування капсули кісті яєчніка, яка спала, введенням в порожніну склерозанта (розчин препарату "Солковагін", розведення 96% етанолом в пропорції 1:20) в об'ємі 50% від об ' єму аспірату з експозіцією 10 хвил. После аспірації розчин склерозанта в капсулу кісті вводитися спиртовий екстракт препарату "Протефлазид" (1,5 мл екстракту на 20 мл 96% етанолу) у об'ємі 15-20% від об'єму аспірату та залішається в порожніні капсули. После Виконання маніпуляції проводитися спостереження за хворою впродовж 2-3 годин з проведенням контрольної соноскопії для віключення Гематоми або внутрішньочеревної кровотечі. Прізначається курс профілактичної антибіотикотерапії и статево спокій впродовж тижня, гормональні препарати з антиандрогенною та з антіпроліфератівною дією впродовж 3-х міс, імуномодуляторі та комплекс антигомотоксичних препаратів. Через 1 і 12 міс проводитися контрольна соноскопія.

5. При органозберігальному ендохірургічному лікуванні ДКУЯ здійснюється лапароскопічній доступ; захоплюється яєчнік з утвореннями; проводитися попередня коагуляція тканини яєчніка в передбачуваності місці розтин над Утворення, тканина яєчніка над Утворення розтінається, Утворення віділяється и відаляється з яєчніка, проводитися гемостаз ранової поверхні, при цьом попередня коагуляція, розтин тканини яєчніка над Утворення, віділення Утворення з яєчніка, проведення гемостазу ранової поверхні яєчніка здійснюється однією и тією ж біполярною коагуляцією типу "подвійні лапки" у відповідному режімі! застосування біполярного Струму - розрізування або коагуляції; з черевної порожніні Утворення відаляється прістроєм для Захоплення та відалення тканин або прістроєм для ендоскопічної аспірації; проводитися туалет черевної порожніні; накладається гідроперітонеум; дренується черевна порожніна; зашіваються троакарні рани.

6. При проведенні ендохірургічного лікування ДКУЯ великих та гігантськіх Розмірів проводитися попередня часткова трансабдомінальна голкова аспірація вмісту Утворення під контролем соноскопії через катетер, проведений в порожніну кісті через пункційну голка. После создания умів для лапароскопічного доступу накладається пневмоперитонеум; вводяться троакарні порти; захоплюється капсула кістозного Утворення двома Затискач, надрізується, в надріз вводитися Аспіратор и проводитися Остаточна аспірація вмісту Утворення, здійснюється цістоскопія и віконується необхідній оперативний об'єм.

7. Комплексна схема РЕАБІЛІТАЦІЇ после ендохірургічного лікування ДКУЯ у жінок репродуктивного віку Включає! Застосування гормональних препаратів з наявністю антіандрогенної Дії (Діане-35, регулон або жанін відповідно інструкціям фірм), антігонадотропінів (данол по 200 мг Тричі на день) або агоністів ГТ-РГ ( золадекс по 3,6 мг підшкірно один раз в 28 днів, диферелін по 3,75 мг підшкірно один раз в 28 днів, Бусерин ендоназальним 0,2% розчин по 0,9-1,2 мг в день в течение 3 міс) в комплексі з гепатопротекторами (ессенціале форте Н по 2 капсули. 3 рази на день під час ї жі з невелика кількістю води в течение 3 міс або хофітол по 2 таб. 3 рази на день перед їжею курсами по 10-20 днів в течение 3 міс); проведення безпосередно после операции 3-х сеансів Безперервна фільтраційного плазмаферезу з Перерва между сеансами в 2 дні й введення препарату "Імуноглобулін людини нормальний" один раз в 3 дні на курс - 3 внутрішньом'язові ін'єкції; призначення "Мікрогідріну плюс" по 2 капсули 2 рази на день та амарантової Олії по одній чайній ложці за 30 хвил до їжі Тричі на день в течение 6 міс; комплексу антигомотоксичних препаратів (галіумхель, псорінохель, лімфоміозот, траумель С) 8 тіжнів по 10 крапель 4 рази на добу, 4 тіжні - по 10 крапель 3 рази на добу.


СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Органозберігаючі операції при кістозних доброякісних пухлинах і пухлиноподібних утвореннях яєчників // Основи репродуктивної медицини: Практичний посібник / За ред. проф. В.К. Чайки. - Донецьк: ТОВ "Альматея", 2001. - С. 388-394.

2.Генітальний ендометріоз і репродуктивне здоров'я // Основи репродуктивної медицини: Практичний посібник / За ред. проф. В.К. Чайки. - Донецьк: ТОВ "Альматея", 2001. - С. 297-307.

3. Клініко-морфологічні паралелі між ендометріоїднимі і "шоколадними" кістами яєчників // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 1998. - Т. 3, № 1. - С. 19-21. (Співавт .: Голуб'ятників І.В., Василенко І.В.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

4. Синдром передчасного згасання функції яєчників після ендохірургіческіх операцій на яєчниках // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2000. - Т. 5, №1. - С. 14-17. (Співавт .: Чайка А.В., Корнієнко С.М., Суслікова Л.В., Чайка К.В.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

5. Сучасна діагностика та лікування доброякісніх пухлина та кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків у дівчінок та дівчінок-підлітків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2000. - Т. 5, № 2-3. - С. 39-45. (Співавт .: Чайка А.В., Матицина Л.О., Яценко В.Ю.) (Аналіз та статистична обробка матеріалу, проведення Дискусії, обґрунтування вісновків, підготовка до друку).

6. способ органозберігаючого лапароскопічного електрохірургічного лікування кістозніх доброякісніх пухлина и пухліноподібніх Утворення яєчніків // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 2 (64). - С. 46-47. (Співавт .: Чайка К.В.). (Оперативно лікування хвороби, статистична обробка матеріалу, обґрунтування вісновків).

7. Інформатівність ендоскопічної діагностики кістозніх доброякісніх пухлина та пухліноподібніх Утворення яєчніків // Вісник невідкладної і відновної медицини. - 2001. - Т.2, № 2-3. - С. 153-156. (Співавт .: Чайка А.В.). (Збір та аналіз матеріалу, доля у Дискусії, формулювання вісновків, підготовка до друку).

8. "Золадекс" у лікуванні неплідності у хворого на ендометріоз яєчніків на сучасности етапі // Здоров'я жінки. - 2001. - № 3 (7). - С. 45-47. (Співавт .: Чайка В.К.). (Обстеження Хворов, аналіз та статистична обробка матеріалу, обґрунтування вісновків).

9. Досвід органозберігаючого ендохірургічного лікування тугого багаторазового перекрута інтактних яєчників і яєчникових утворень у дівчаток // Вісник проблем біології та медицини. - 2001. - № 3. - С. 88-93. (Співавт .: Чайка А.В., Матицина Л.А., Яценко В.Ю.). (Оперативно лікування хвороби, аналіз та статистична обробка матеріалу, обґрунтування вісновків).

10. Наш досвід ведення кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (26) додаток. - С.223-225. (Співавт .: Чайка В.К.). (Обстеження та оперативніше лікування хвороби, аналіз та статистична обробка матеріалу, обґрунтування вісновків).

11. Сучасні методи діагностики та лікування функціональніх ретенційніх кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2002. - Т.7, № 2. - С.15-21.

12. Можливості ендохірургіческого лікування перекрута яєчникових утворень у дівчаток і дівчат-підлітків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2003. - Т. 8, № 2. - С.27-33.

13. Ендохірургічне лікування кістозніх доброякісніх пухлина та пухліноподібніх Утворення яєчніків великих та гігантськіх Розмірів // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 4 (78). - С.56-58.

14. Кістозні пухліноподібні Утворення та доброякісні пухлини яєчніків у дівчаток и дівчаток-підлітків Донецького регіону: нозологічній, віковій и територіальний Розподіл, результати лікування // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2003. - Т. 8, № 1. - С.22-27. (Співавт .: Матіціна Л.О., Чайка А.В., Яценко В.Ю.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

15. Епідеміологія та стан надання медичної допомоги пацієнткам дитячого, підліткового і репродуктивного віку з кістозними доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2003. - Т. 8, № 4. - С.5-8. (Співавт .: Чайка В.К., Шпатусько Н.І.). (Проведення епідеміологічного дослідження, аналіз матеріалу, статистична обробка, обґрунтування вісновків).

16. Плазмаферез у післяопераційній РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов на кістозні доброякісні пухлини яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 1. - С.98-105.

17. Імунній статус при кістозніх доброякісніх пухлина яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 2. - С.128-133.

18. онкомаркерів в діагностіці кістозніх доброякісніх Утворення яєчніків у жінок підліткового та репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 3. - С.74-79.

19. Особливості імунного статусу пацієнток з кістознімі пухліноподібнімі утвореннями яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 4. - С.27-33.

20. гормонального гомеостазу при кістозніх доброякісніх пухлина та пухліноподібніх Утворення яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т. 10, № 1. - С.82-86.

21. Стан систем вільнорадикального та антиоксидантного захисту и вираженість ендогенної інтоксікації у пацієнток з кістознімі доброякіснімі пухлина и пухліноподібнімі утвореннями яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т. 10, № 2. - С.52-64.

22. Концентрація онкомаркерів у вмісті кістозніх Утворення яєчніків різної гістоструктурі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 2. - С. 98-102.

23. Сонографічна оцінка локалізації та Розмірів кістозніх доброякісніх пухлина та пухліноподібніх Утворення яєчніків, котрі найчастіше зустрічаються в гінекологічній практике // Вісник невідкладної і відновної медицини. - 2005. -Т. 6, № 4. - С. 612-618.

24. Сонографічна діагностика кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т. 10, № 3-4. - С.84-92. (Співавт .: Соловйов О.І., Чайка А.В.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

25. Сонографія в діагностіці кістозніх доброякісніх пухлина яєчніків, Які найчастіше зустрічаються в гінекологічній практике // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. -Т. 11, № 1. - С. 44-49. (Співавт .: Соловйов О.І., Чайка А.В.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

26. Ультрасонодопплерографія в діагностіці доброякісніх кістозніх Утворення яєчніків // Здоров'я жінки. - 2006. - № 1 (25). - С.230-236. (Співавт .: Соловйов О.І., Місуна Г.Д.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

27. Експресія рецепторів статево гормонів в доброякісніх кістозніх Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. -Т. 11, № 2. - С. 148-150.

28. Морфофункціональні Особливості яєчніків з наявністю доброякісніх кістозніх Утворення у жінок репродуктивного віку // Здоров'я жінки. - 2006. - № 2 (26). - С. 118-126.

29. Особливості КЛІНІЧНОЇ картини при різніх гістоструктурніх формах доброякісніх Утворення яєчніків у жінок підліткового и репродуктивного віку // Здоров'я женшіни. - 2006. - Т.3. - С.210-212.

30. Автоматизована система апріорної діагностики гістоструктури доброякісних кістозних утворень яєчників у жінок юного і активного репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2007. -Т. 12, № 1-2. - С. 35-42. (Співавт .: Місуно Г.Д.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії та обґрунтування вісновків).

31. Лікування безплідності у пацієнток з оваріальнімі ендометріомамі в Програмі екстракорпорального запліднення // Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я: Тр. Кримського держ. мед. ун-ту ім. С.І. Георгіївського. - Сімферополь, 2006. - Т. 142, частина II. - С.145-149. (Співавт .: Гюльмамедова І.Д.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

32. Спеціфічні Зміни клітінніх мембран и Структури секреторних глікон'югатів у найпошіренішіх у гінекологічній практике доброякісніх кістозніх Утворення яєчніків у жінок репродуктивного віку: Зб. наук. праць співробітніків НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2006. - Вип. 14. - С. 123-128. (Співавт .: Василенко І.В.). (Збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

33. Органозберігаючі ендохірургічні способи лікування кістозних доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників у відновленні і збереженні репродуктивного здоров'я жінок // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. - К .: "Фенікс", 2001. - С. 655-657. (Співавт .: Чайка А.В.). (Збір, аналіз матеріалу, доля у Дискусії, формулювання вісновків).

34. Особливості імунного статусу Хворов на кістозні доброякісні пухлини яєчніків різних розмірів // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекології України. - К .: Інтермед, 2004. - С.277-280.

35. Особливості гормонального профілю жінок з кістознімі доброякіснімі утвореннями яєчніків різної гістоструктурі: Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. - К .: Інтермед, 2005. - С.589-601.

36. Вміст Деяк цитокінів у сіроватці періферічної крови жінок Із доброякіснімі кістознімі утвореннями яєчніків: Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекології України. - К .: Інтермед, 2006. - С. 490-493.

37. Лапароскопія при ендометріозі яєчників // Зб. науч. тр. симпозіуму з міжнародною участю "Безпліддя. Допоміжні репродуктивні патології "15-16 травня 1997. - Інс-т репродуктивної медицини, К., 1997. - С.48-50. (Співавт .: Чайка А.В., Голуб'ятників І.В., турі А.Н.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

38. Premature fading of ovarian function syndrome after laparoscopic ovary resection and cyst enucleation with monopolar electrocoagulation // European journal of Obstetrics & Gynecology and reproductive biology. - 2000, July. - Vol. 91, suppl.1. - S9. (Співавт .: Chaika A., Kornienko S., Checa N.) (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

39. Operative laparoscopy in treatment of ovarian teratomas // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Washington, 2000. - V2.02.05. (Співавт .: Chaika AV). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

40. Лапароскопія в діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань у дівчаток і дівчат-підлітків // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи у дітей та підлітків: Тези доповідей I-го міжнародного регіонального науково-практичного семінару. - Слов'яногірськ-Донецьк, 2000. - С. 35-37. (Співавт .: Чайка А.В.) (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

41. Оперативна лапароскопія в діагностиці та лікуванні доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень у дівчаток і дівчат-підлітків // Ендоскопія в діагностиці, лікуванні та моніторингу жіночих хвороб / За ред. акад. В.І. Кулакова, Л.В. Адамян. - Москва: Панторі, 2000. - С.139-141. (Співавт .: Чайка А.В., Суслікова Л.В.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, Висновки).

42. Досвід органозберігаючого ендохірургічного лікування тугого багаторазового перекрута інтактних яєчників і яєчникових утворень у дівчаток // Ендоскопія і альтернативні підходи в хірургічному лікуванні жіночих хвороб (гінекологія, акушерство, урогінекологія, онкогінекологія) / Под ред. акад. В.І. Кулакова, чл.-кор. РАМН Л.В. Адамян. - М .: Панторі, 2001. - С. 160-162. (Співавт .: Чайка А.В., Матицина Л.А., Яценко В.Ю.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

43. Відновлення репродуктивного здоров'я дівчінок з доброякіснімі пухлина та пухліноподібнімі утвореннями яєчніків Шляхом розробки та впровадження СУЧАСНИХ діагностичних, лікувальніх та профілактичних технологій // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 2. - С. 120. (співавт .: Чайка В.К., Чайка А.В., Матицина Л.О., Яценко В.Ю.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

44.Ендохірургія зрілих кістозних тератом // Лапароскопія і гістероскопія в гінекології і акушерстві. - М .: Панторі, 2002. - С. 152-154. (Співавт .: Чайка В.К., Чайка А.В.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

45. Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з кістозними доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників // Матеріали I Євро-Азіатського конгресу "Події року в гінекології і акушерстві". - 2004. - Т.2. - С. 61.

46. ​​Диференційований підхід до лікування кістозних пухлиноподібних утворень яєчників (КООЯ) // Нові технології в гінекології / Під ред. акад. В.І. Кулакова, Л.В.Адамян. - Москва: Панторі, 2003. - С.86-88.

47. ендохірургіческіх лікування перекрута об'ємних утворень яєчників у дівчаток // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи у дітей та підлітків. - Слов'яногірськ - Донецьк, 2003. - С.45-46. (Співавт .: Корнієнко С.М.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

48. Проблемні питання надання медичної допомоги пацієнткам підліткового і репродуктивного віку з кістозними доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників // Тез-си доповідей і мат-ли ІІІ-й міжнародній регіональній науково-практичної школи-семінару. - Святогірськ-Донецьк, 2004. - С.92-94. (Співавт .: Чайка В.К.). (Епідеміологічне дослідження, аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії, обґрунтування вісновків).

49. Лапароскопія в лікуванні перекрутити оваріальних утворень і інтактних яєчників у дівчаток // Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань / Під. ред В.І.Кулакова, Л.В.Адамян. - М .: Панторі, 2005. - С.197-198. (Співавт .: Чайка А.В.). (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

50. Лікування безпліддя у пацієнток з ендометріоми в програмі ЕКЗ // Проблеми репродукції. - 2006. - Спеціальний випуск: Мат-ли першого міжнародного конгресу з репродуктивної медицини. - Москва: Медіасфера, 2006. - С. 154-155. (Співавт .: Гюльмамедова І.В.) (Аналіз матеріалу, статистична обробка, проведення Дискусії).

51. Патент на корисностей модель № 775 України, МПК 7: А61В17 / 00. Пристрій для ендоскопічної ірігації та аспірації / співавт .: Чайка А.В. (UA). Заявка № 2000053098 від 30.05.2000. Опубл. 15.03.2001. - Бюл. № 2. (Патентний пошук, участь у розробці).

52. Деклараційній патент на Винахід № 37118А України, МПК 7: А61В17 / 00. Способ оперативного лікування Утворення яєчніків / співавт .: Чайка А.В. (UA). Заявка № 2000031635 від 22.03.2000. Опубл.16.04.2001. - Бюл. № 3. (патентних пошук, доля у розробці).

53. Деклараційній патент на Винахід № 28819А України, МПК 6: А61К35 / 54, N7 / 00. Способ відалення кіст яєчніків великих Розмірів / співавт .: Чайка А.В., Соловйов О.І., Голуб'ятніків І.В. Заявка № 97094832 від 23.02.1998. Опубл. 16.10.2000. - Бюл. № 5-II. (Патентних пошук, доля у розробці).

54. Патент на корисностей модель № 780 України, МПК 7: А61В17 / 60. Пристрій для Захоплення та вилучення тканин / співавт .: Чайка А.В. Заявка № 2000053105 від 30.05.2000. Опубл. 15.03.2001. - Бюл. № 2. (Патентний пошук, участь у розробці).

55. Деклараційній патент на Винахід, Україна, 45887 А, А 61В17 / 00. Пристрій для ендоскопічної аспірації / співавт .: Чайка А.В., Суслікова Л.В. (UA). Заявка № 2001096215 від 10.09.2001. Дата Прийняття решение: 15.04.2002. Опубл. 15.04.2002. Бюл. № 4. (патентних пошук, доля у розробці).

56. Деклараційній патент на Винахід № 8950 А Україна, МПК 7: А61В17 / 00. Способ лікування ретенційніх кістозніх пухліноподібніх Утворення яєчніків / співавт .: Гюльмамедова І.Д., Гюльмамедов В.А. Заявка № u 2005 0462 від 17.05.2005. Опубл. 15.08.2005. - Бюл. № 8. (патентних пошук, доля у розробці).

57. Деклараційній патент на Винахід № 68091 А Україна, МПК 7: А61В17 / 42. Способ лікування безпліддя при пухліноподібніх захворюваннях яєчніків / співавт .: Чайка В.К., Чека Н.Е., Чайка А.В., Місуна Г.Д. (UA). Заявка № 2003098837 від 29.09.03. Опубл. 15.07.04. - Бюл. № 7. (патентних пошук, доля у розробці).

58. Патент на корисностей модель № 18023 Україна, МПК (2006): А61В17 / 42. Способ склеротерапії кіст яєчніків (UA). Заявка № 2001 u 2006 05082 від 10.05.2006. Опубл. 16.19.2006. - Бюл. № 10.

Анотація

Носенко О.М. Доброякісні кістозні Утворення яєчніків: Епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів доктора медичний наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної роботи ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дісертацію присвячено харчування епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурніх форм та відновленню репродуктивного здоров'я при доброякісніх кістозніх Утворення яєчніків (ДКУЯ). На підставі теоретичного узагальнення Даних епідеміологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, особливо клінічніх проявів, соно-, допплеро-, відео- и гістоструктурі яєчніків, стану основних систем гомеостазу й вираженості ендогенної інтоксікації при ДКУЯ патогенетично обґрунтовані и розроблені: система апріорної діагностики гістоструктурніх форм ДКУЯ, діференційовані залежних від гістоструктурі Утворення Способи органозберігального лікування, а такоже система КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ, что в сукупності призвело до Збільшення віпадків органозберігальног про лікування та відновлення репродуктівної Функції при Цій патології.

Ключові слова: доброякісні кістозні Утворення яєчніків, Епідеміологія, патогенез, діагностика, органозберігальне лікування, реабілітація, репродуктивне здоров'я.

АНОТАЦІЯ

Носенко О.М. Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України ім. П.Л. Шупика, Київ, 2008.

Дисертація присвячена питанням епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновлення репродуктивного здоров'я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників (ДКОЯ).

При проведенні епідеміологічних дослідження виявлено, що щорічна частота виконання оперативних втручань з приводу ДКОЯ у пацієнток репродуктивного віку становить 14,2 ± 6,6 випадків на 10 000 жінок відповідного віку, кіст яєчників - 3,6 ± 2,2, кіст - 10, 5 ± 5,7. Серед прооперованих ДКОЯ в 44,1% випадків зустрічаються серозні цистаденома, в 35,5% - зрілі кістозні тератоми, в 12,9% - муцинозні цистаденоми, в 7,5% - ДКОЯ інший гістоструктури, а серед кіст в 41,3% - фолікулярні, в 25,4% - жовтого тіла, в 14,9% - без епітеліального вистилання, в 11,8% - ендометріоїдні, в 6,6% - параоваріальні. Лише у 31,6% пацієнток репродуктивного віку з ДКОЯ виконуються органозберігаючі операції і тільки у 16,8% жінок - з використанням лапароскопічного доступу.

Автором розроблена модель автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКОЯ, заснована на клініко-соноскопіческіх характеристиках і дослідженні експресії онкомаркерів.

Показано, що наростання проліферативних властивостей в оваріальних утвореннях супроводжується посиленням ангіогенезу, про що свідчить більш часте виявлення судинного кровотоку при доплерографії в стінці кістом і цістаденокарціном в порівнянні з кістами яєчників, а також наявність зон кровотоку в перегородках і пристінкових розростаннях у 31,40% пацієнток з кістоми і у 63,33% з цістаденокарцінома яєчників.

Доведено, що у пацієнток з наявністю в яєчниках доброякісних кістозних утворень будь-яких розмірів збережений фолікулярний апарат. Виразність склерозу в яєчниках залежить від тривалості персистенції освіти і не залежить від його розмірів. ДКОЯ розвиваються в яєчниках з гіперандрогенією пухлиноподібними процесами, такими як полікістоз, стромальних текоматоз і гіперплазія функціональноактівной текаткані. Кістоми яєчників на відміну від кіст характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон'югатов поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до відсутності контактного гальмування проліферації - кардинального ознаки справжніх пухлин.

Продемонстровано, що ДКОЯ виникають і розвиваються на тлі дисбалансу ендокринної, імунної системи, систем вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту і розвитку ендогенного токсикозу. Порушення реактивності основних систем гомеостазу при ДКОЯ призводить до накопичення пухлинних і пухлиноподібних клітин і перешкоджає їх своєчасної елімінації.

Розроблено спосіб активного динамічного спостереження за функціональними кістами яєчників, що підвищило кількість випадків регресії утворень в 2,21 рази. Для персистирующих функціональних кіст яєчників експериментально обгрунтований і розроблений метод трансвагинального голкового аспіраційного дренування із застосуванням в якості склерозанта спиртового розчину солковагіну, що призвело до зниження кількості рецидивів утворень на 26,67% і збільшення випадків настання вагітності на 36,67%.

Розроблено органозберігаючі ендохірургічні способи лікування ДКОЯ будь-яких розмірів і необхідні інструменти для їх виконання, що призвело до збільшення кількості випадків органозберігаючих втручань на яєчниках в 1,45 рази, скорочення тривалості операцій в 1,96 рази, підвищення частоти настання вагітності в 1,63 рази і кількості пологів в 1,99.

Розроблено спосіб реабілітації після органозберігаючого ендохірургічного лікування ДКОЯ. Застосування його покращує реактивність основних систем гомеостазу і знижує вираженість ендогенної інтоксикації, що призводить до підвищення частоти настання вагітності в 1,20, а кількості пологів - в 1,28 рази.

Ключові слова: доброякісні кістозні утворення яєчників, епідеміологія, патогенез, діагностика, органосохраняющее лікування, реабілітація, репродуктивне здоров'я.

SUMMARY

Nosenko OM Benign cystic ovarian lesions: epidemiology, pathogenesis, diagnostics and renewal of reproductive health. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of doctor of medical sciences for speciality 14.01.01 - obstetrics and gynaecology. - National Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine named after PLShupik, Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to the questions of epidemiology, pathogenesis, a priori diagnostics of hystostructural forms and renewal of reproductive health at benign cystic ovarian lesions (BCOL). On the basis of theoretical generalization of researches of epidemiology, features of clinical displays, sonoscopic, dopplerographic, laparoscopic and hystostructural pecularities of ovaries, state of the basic systems of homeostasis and expression of endogenous intoxication at BCOL are developed: complex system of a priori diagnostics of the hystostructural forms BCOL, differentiated depending on hystostructure methods of organpreserved treatment, and also system of complex rehabilitation, that in an aggregate resulted in the increase of number of cases of organpreserved treatment and renewal of reproductive function at this pathology.

Key words: benign cystic ovarian lesions, epidemiology, pathogenesis, diagnostics, organpreserved treatment, rehabilitation, reproductive health.


ПЕРЕЛІК умовних Позначення, сімволів, одиниць, СКОРОЧЕННЯ и термінів

АОЗ - антиоксидантний захист Т 3 - трійодтіронін
АС - андростендіон Т 4 - тироксин
аФЛ АТ - антіфосфоліпідні антитіла ТАmax - середня максимальна ШВИДКІСТЬ кровоплину
ВРО - вільнорадікальне окислення ТГАД - трансвагінальне голкове аспіраційне дренування
ГТ-РГ - гонадотропін-релізінг-гормон ТТГ - тіреотропній гормон
ДГЕАС - дегідроепіандростерона сульфат ФК - фолікулярна кіста
ДК - дієнові кон'югаті ФНП - фактор некрозу пухлина
ДКУЯ - доброякісні кістозні Утворення яєчніків ФСГ - фолікулостімулюючій гормон
Е 2 - естрадіол ЦІК - ціркулюючі імунні комплекси
ЄК - ендометріоїдна кіста Цп - церулоплазмін
ЗАОА - загальна антіокіслювальна Активність HPA - лектин виноградного Слимаков
ЗКТ - зріла кістозна тератома LAL - лектин кору золотого дощу
ІЛ - інтерлейкін LCA - лектин Із насіння сочевіці
ІНФ - інтерферон VAL - лектин Омелі
ІП - індекс пульсатівності PCNA - ядерний фактор проліферації
ІР - індекс резістентності PNA - лектин Із насіння арахісу
До - кортизол SBA - лектин Із насіння сої
ка - каталаза SNA - лектин кору Бузини чорної
КБВ - кіста без епітеліального вістелення Vd - середня діастолічна ШВИДКІСТЬ кровоплину
КШТ - кіста жовтого тела Vmax - максимальна ШВИДКІСТЬ кровоплину
ЛГ - лютеїнізуючій гормон Vmin - Мінімальна ШВИДКІСТЬ кровоплину
МДА - малоновий діальдегід WGA - лектин зав'язків пшениці
МСМ - молекули середньої масі
МЦА - муцинозной цистаденома
П - прогестерон
ПГЕ - перекісній гемоліз еритроцитів
ПК - параоваріальна кіста
ПІДЛОГА - перекисне окислення ліпідів
ПРЛ - пролактин
СЗГ - стероїдзв'язуючій глобулін
СОД - супероксиддисмутаза
СЦА - серозних цистаденома


Скачати 137.61 Kb.