Диференційований підхід до індівідуального Вибори методики кесарева розтин при різніх акушерська сітуаціях






    Головна сторінка





Скачати 50.52 Kb.
Дата конвертації30.11.2017
Розмір50.52 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

УДК 618.5-089.888.61

Теленик МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

Диференційований підхід до індівідуального Вибори методики кесарева розтин при різніх акушерська сітуаціях

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Київ - 2008

Дісертацією є рукопис

Робота виконан в Кримську державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівнікдоктор медичний наук, професор

Глазков Ілля Сергійович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор

Камінський Вячеслав Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, зав. кафедри акушерства, гінекології та репродуктології,

доктор медичний наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1

Захист дисертації відбудеться "_29 _" _ травня_ 2008 року про _12_ годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медічній академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дісертацією можна ознайомітіся в Бібліотеці Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланій "11" квітня2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичний наук, професорРоманенко Т.Г.


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема оперативного розродження є однією з основних діскусійніх и дослідніцькіх тим, інтенсівно обговорюваніх у вітчізняній и зарубіжній літературі (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006; YD Kimberlyetal., 2002). После Даних ціх же авторів за останні 10-15 років у зв'язку з скроню популярністю кесарева розтин (КР) продолжает збільшуватіся число жінок з оперованою маткою, оскількі Кожна друга з них планирует в подалі народжуваті (R. Azzizetal., 2003; RSGibbs, 2006). Із зростанням пітомої ваги оперативного розродження відсутня тенденція до зниженя частоти інфекційніх ускладнень, а ризики розвитку ендометриту збільшується в 5-10 разів (R. Cnattiginsetal., 1999; A. Pedroetal., 2003).

Продовжується поиск Уніфікованого абдомінального оперативного розродження, что методологічно є сумнівнім, оскількі унікальність цієї операции Полягає НЕ только в тому, что відбувається швидка динамічна зміна об'ємів прооперованого органу в післяопераційному періоді, что коріннім чином міняє умови загоєння раневої поверхні, но и, что оперативніше втручання відбувається в абсолютно різніх початкових условиях, обумовлених як акушерська патологією, так и акушерська сітуацією (нерозгорненій Нижній сегмент, Порушення скоротливої ​​ДІЯЛЬНОСТІ матки), впливаючих на характер репаративних процесів и прогноз функціональної спроможності області ее розрізу при подалі вагітностях і пологах.

Отже, вінікла настійна потреба патофізіологічного обгрунтування доцільності и поиска самих оптимальних технологій и методик ушивання розрізу на матці під час КР при акушерсько сітуаціях, что найчастіше зустрічаються: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторний КР и наявність високого інфекційного ризики.

Все віщевікладене є чіткім обгрунтуванням актуальності Вибраного наукового напряму.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами.

Виконаю науково-дослідна робота є фрагментом Наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України "Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктівної системи жінки" (№ д.р. 0102 V 006916).

Мета и завдання дослідження. Метою дослідження стало зниженя частоти післяопераційніх ускладнень при абдомінальному розродженні (АР) на підставі розробки й упровадження діференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.

Для реализации зазначеної мети були поставлені Такі завдання:

1. Провести оцінку Структури показань до операции КР при різніх акушерська сітуаціях: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторний КР и АР на фоні високого інфекційного ризики.

2. З'ясувати Вплив різніх методик ушивання розрізу на матці на длительность операции КР, операційну крововтрату, частоту післяопераційніх ускладнень и перебування пацієнток в стаціонарі.

3. Порівняті основні ехографічні Параметри матки и рубця на ній при вікорістанні різніх методик ушивання рубця на матці во время КР.

4. Оцініті стан репаративних процесів в матці после КР и использование різніх методик ушивання розрізу на матці на основе Вивчення в метроаспіраті найінформатівнішіх біохімічніх и імунологічних показніків.

5. Розробити, упровадіті й оцініті ефективність діференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показань до операции КР.

Об'єкт дослідження - клінічний перебіг післяопераційного при АР.

Предмет дослідження - стан інволюції и шва на матці после КР, стан репаративних процесів в матці.

Методи дослідження - КЛІНІЧНІ, ехографічні, біохімічні, імунологічні, морфологічні и статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше Вівче Вплив різніх методик ушивання матки после КР (планова операція на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторне АР и високий інфекційній ризики післяопераційніх ускладнень) на стан інволюції и шва на матці, а такоже на репаративні процеси в матці.

Вперше встановлений Взаємозв'язок между клінічнімі, ехографічнімі, біохімічнімі, імунологічнімі и морфологічнімі змінамі при різніх методиках ушивання розрізу на матці під час КР. Це дозволило розшіріті дані про патогенез післяопераційніх ускладнень при АР з урахуванням різніх акушерська СИТУАЦІЙ. Одержані дані дозволили науково обгрунтувати необходимость розробки діференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при плановому КР, повторного АР и Високому інфекційному ризики.

Практичне значенняодержаніх результатів. Встановлен Особливості Структури показань до операции КР при різніх акушерська сітуаціях: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторний КР и АР на фоні високого інфекційного ризики.

Показано, что при віборі методики ушивання розрізу на матці під час КР та патенти використовуват Диференційований підхід, Який Полягає в Наступний: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижньому сегменті предпочтение слід віддаваті однорядні Роверденовському шву, при повторному КР и Високому Ступені інфекційного ризики - дворядному Роверденовському шву .

З метою контролю за клінічнім перебігом післяопераційного ПЕРІОДУ при АР необходимо з 3 доби оцінюваті следующие ехографічні и лабораторні Параметри: вертикальний розмір матки, довжина шва, вміст в метроаспіраті Загальна Білка, лізоціму и імуноглобуліну М, на 7 день - додатково оцінюваті довжина матки й ее Поперечний розмір, вертикальний розмір шва и площа шва, вівчаті цітологію метроаспірату (число нейтрофілів, лімофоцітів и фібробластів) и вміст імуноглобуліну G.

Особистий внесок здобувача. Планування и проведення всех ДОСЛІДЖЕНЬ виконан за период Із 2005 по 2007 рр. Автором проведено клініко-лабораторне и функціональне обстеження 190 жінок, з якіх 160 пацієнток були розроджені абдомінальнім Шляхом з різнімі методиками ушивання розрізу на матці. Самостійно проведено забір и підготовку біологічного матеріалу. Дослідження виконан безпосередно автором та за его участь.

Автором розроблено Практичні рекомендації относительно зниженя частоти післяопераційніх ускладнень при АР пацієнток з різною акушерсько сітуацією: (планова операція на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторне АР и високий інфекційній ризики післяопераційніх ускладнень). Статистичний обробка отриманий Даних проведено вінятково автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації докладать и обговорюваліся на засіданні науково-практичної конференции "Актуальні питання репродуктології" (Київ, листопад, 2005); асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (2005 грудня); на конференции молодих учених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (грудень 2006); на 1 спеціалізованій медічній віставці "Здоров'я жінки и дитини" (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з'їзді перінатологів України (19-21 квітня 2007), а такоже на засіданні проблемної КОМІСІЇ "Акушерство и гінекологія" Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (жовтень 2007 р.).

Публікації. За темою кандідатської дисертації Опубліковано 4 наукових роботи, 3 з якіх у часописі, затверджених переліком ВАК України.

ОБСЯГИ та структура дисертації. Дисертація викладу на 107 страницах машинопису, складається зі вступления, Огляду літератури, розділу методів дослідження и лікування, трьох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, їх Обговорення, вісновків и списку використаних джерел, что містіть 198 джерел кирилицею и Латник. Робота ілюстрована 63 таблицями и 1 малюнком.

Основний Зміст роботи

Об'єкт, методи та методологія ДОСЛІДЖЕНЬ. Для вирішенню поставленої мети Було обстежено 190 жінок, 30 з якіх Було розроджено через природні пологові шляхи (контрольна група) i 160 - Шляхом операции КР. При цьом були віділені следующие групи и підгрупі: 1 група - 60 жінок з нерозгорненім ніжнім сегментом, Які були розроджені в плановому порядку и розподілені на следующие підгрупі: 1.1. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднімі окремий вузлуватімі швами; 1.2. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднім Безперервна швом; 1.3. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці однорядним Безперервна швом. 2 група - 60 жінок з рубцем на матці, Які були розподілені на следующие підгрупі: 2.1. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднімі окремий вузлуватімі швами; 2.2. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднім Безперервна швом; 2.3. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці однорядним Безперервна швом. 3 група - 40 жінок з високим щаблем інфекційного ризики, Які були розподілені на две підгрупі: 3.1. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднімі окремий вузлуватімі швами; 3.2. - 20 жінок з ушиванням розрізу на матці дворяднім Безперервна швом.

Основними варіантам шовного матеріалу були кетгут або вікріл, проти Ми не віділялі підгрупі залежних від шовного матеріалу, оскількі це є окремий самостійною Наукова задачею.Для ОЦІНКИ клінічніх результатів проведених ДОСЛІДЖЕНЬ булу розроблено спеціальна карта, в якові були внесені всі дані анамнезу, клінічного перебігу вагітності, абдомінального розродження и перебіг післяопераційного ПЕРІОДУ. Кроме того, в Цю ж карту Було внесено и результати Додатковий методів ДОСЛІДЖЕНЬ.

Кроме загальнопрійнятого клінічного АНАЛІЗУ крови, ми Вважаю за необхідне провести оцінку лейкоцитарного індексу інфільтрації (ЛІІ), загальнопрійняті біохімічні дослідження, для ОЦІНКИ стану системного імунітету Вивчай субпопуляції В-лімфоцитів (CD20 +; CD23 +) та Т-лімфоцитів (CD3 +; CD4 +; CD8 +; CD16 + ). Вміст лізоціму в крови и у відокремлюваному з порожніні матки; вміст імуноглобулінів А, М та G у метроаспіраті, а такоже розрахунок білкового коефіцієнта (БК) за загальнопрійнятімі методиками (Г.І. Назаренко і співавт., 2000).

Цітологічне дослідження аспірату з порожніні матки проводили на 5 добу после КР з визначенням відсоткового співвідношення Наступний клітін: нейтрофілів, лімфоцитів, фібробластів, полібластів и макрофагів (Г.І. Назаренко і співавт., 2000).

УЗД швів и матки проводили на 3 і 7 добу післяопераційного ПЕРІОДУ з Використання трансабдомінальної ехографії на апаратах "Aloka" та "Toshiba" з використаних математичної моделі індівідуальної інволюції площади швів на матці (ІІПШМ), что об'єктивно відображає нормальний або патологічній перебіг раневого процесса (В.Н. Сєров і співавт., 2002).

Для гістологічної ОЦІНКИ стану міометрія во время операции нами проводилася біопсія его фрагмента з верхнього краю розрізу і визначення морфологічного індексу (МІ) (В.П. Сільченко та співавт., 2003).

Математичні методи дослідження були віконані согласно з рекомендаціямі О.П. Мінцера (2004) з Використання основних параметричного и непараметрічніх крітеріїв.

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення. Результати проведеної КЛІНІЧНОЇ характеристики пацієнток всех трьох груп свідчать, что середній вік жінок достовірно НЕ відрізнявся за групами (р> 0,05) и Складанний - 27,5 ± 1,6 років.

Відповідно до одержаних результатів репродуктивного анамнез МАВ свои спеціфічні Особливості в Кожній групі пацієнток. Так, согласно з одержаним результатами в 1 групі звертає на себе Рамус високий рівень первісток (31,7%) и первовагітніх (30,0%). У 2 групі в анамнезі переважалі 1 термінові пологи (76,7%), а в 3 групі кроме 1 терміновіх пологів в анамнезі (50,0%) Кожна друга пацієнтка (50,0%) вдаватися до 1-3 артіфіційніх абортів. ЦІ дані співпадають з результатами Ранее проведення ДОСЛІДЖЕНЬ относительно Вивчення репродуктивного анамнезу у жінок, розроджених абдомінальнім Шляхом (В.М. Запорожан та співав., 1996; Б.М. Венцковский, 1998).

Для клінічного перебігу післяопераційного ПЕРІОДУ велосипеді значення має початкова генітальна и екстрагенітальна патологія (В.І. Кулаков і співавт., 2004; G. SarmientoBrooksetal., 2002). Віходячі з одержаних нами результатів, частота різної гінекологічної захворюваності відрізнялася за групами. При цьом у пацієнток 1 групи рівень початкової неплідності Складанний 46,7% (первинна - 25,0% и вторинна - 21,7%), частота хронічніх запальний процесіврепродуктівної системи - 43,3%, а різніх порушеннях менструальногоціклу - 38,3% . Порівняно з ЦІМ в 2 групіможна віділіті только хронічні запальні процеси в анамнезі у 21,7% жінок. Основною особлівістю пацієнток 3 групи та патенти вважаті дуже високий рівень початкових запальних процесів геніталій (65%) з явнім переважанням хронічніх сальпінгоофоритів (55,0%), а в кожному п'ятому випадки (20,0%) и порушеннях менструального циклу.

Серед різніх варіантів початкової екстрагенітальної патології в 1 групі слід віділіті переважання міопії високого ступенів (20,0%) и тіроїдної патології (11,7%). У 2 групі у пацієнток Частіше за інші малі місце серцево-судинні захворювання (20,0%) и тіроїдна патологія (16,7%), а в 3 групі - хронічні запальні захворювання нірок (40,0%).

Отже, Встановлені Особливості КЛІНІЧНОЇ характеристики пацієнток залежався від підбору конкретної групи - плановий КР з нерозгорненім ніжнім сегментом, рубець на матці и високий степень інфекційного ризики.

На Наступний етапі наших ДОСЛІДЖЕНЬ будут представлені результати клініко-функціонального и лабораторного обстеження по Кожній групі пацієнток, что відповідає меті и завдання даної Наукової роботи.

Як було Вже відзначено вищє, у всех пацієнток 1 групи Було проведено плановий КР. При цьом Основні показання у всех трьох підгрупах були: трівала неплідність и использование допоміжніх репродуктивних технологій (45,0-50,0%), тазові передлежання крупного плода (30,0-40,0%) и міопія високого ступенів (15,0 -25,0%), причому по підгрупах Відмінності мали не істотній характер. ЦІ дані узгоджуються з думкою СУЧАСНИХ дослідніків (А.С. Сліпих, 2002; Е.А. Чернуха і співавт., 2006) про переважання трьох основних показань для КР при нерозгорненому нижньому сегменті.

Согласно з данімі літератури длительность операции КР и операційна крововтрата залежався від методики ушивання розрізу на матці (Н.І. Марчук та співавт., 2001; Й. Попов, 2004). Проведень нами порівняльній аналіз показавши, что в підгрупах 1.1 и 1.2 середня длительность операции достовірно НЕ відрізнялася (1.1 - 48,5 ± 2,6 хвил. И 1.2 - 46,1 ± 2,3 хвил .; р> 0,05), а в підгрупі 1.3 - булу достовірно нижчих (1.3 - 40,2 ± 2,1 хвил .; р <0,05). Аналогічна закономірность мала місце и при оцінці операційної крововтраті (1.1 - 498,6 ± 22,4 мл и 1.2 - 486,2 ± 20,3 мл; р> 0,05, а в 1.3 - 421,6 ± 18,3 мл ; р <0,05).

Одержані результати Указуються на достовірне зниженя трівалості операции и середньої крововтраті у пацієнток, розроджених в плановому порядку при нерозгорненому нижньому сегменті з ушивання розрізу на матці однорядним Безперервна швом по Ровердену.

Безумовно, основним параметром ефектівності методики ушивання розрізу на матці, что вікорістовується, є клінічний перебіг и длительность післяопераційного перебування в стаціонарі (Ф.А. Смекута і співавт., 2002; Ch.S. Fuld, 2003). Проведень нами порівняльній аналіз свідчіть, что сумарна частота ускладнень в підгрупі 1.1 Складанний 40,0% (8 віпадків), в підгрупі 1.2 - 20,0% (4 випадки) и в 1.3 - 15,0% (3 випадки). Безумовно ЦІ ускладнення мали не вираженість характер (только 1 випадок післяопераційного ендометриту), но Порушення скоротливої ​​актівності матки Частіше зустрічаліся у пацієнток з ушиванням розрізу на матці дворяднімі окремий швами, что є достаточно серйозна моментом у віборі методики операции планового КР. Такі Відмінності відобразіліся и на трівалості післяопераційного перебування в стаціонарі, яка булу достовірно нижчих при вікорістанні однорядного Роверденовського шва (1.1 - 8,2 ± 0,4 л / д и 1.2 - 7,8 ± 0,3 л / д; р> 0 , 05, а в 1.3 - 5,9 ± 0,2 л / д; р <0,05).

Для більш глибокого розуміння віщепереліченіх клінічніх відмінностей нами були проведені додаткові ехографічні дослідження, что дозволили оцініті фізіологічні Темпи скоротливої ​​здатності матки в післяопераційному періоді и є на сьогоднішній день загальнопрійнятім стандартом (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співавт., 2006).

Согласно з думкою великих дослідніків (Б.М. Венцковский, 1998; Е.А. Чернуха і співавт., 2006) найінформатівнішім Досліджень є ехографічне на 3 і 7 добу после КР. Так, на 3 добу в порівняльному аспекті у пацієнток підгруп 1.2 и 1.3 достовірно менше були основні розміри матки: довжина (підгрупа 1.1 - 140,7 ± 1,1 мм; 1.2 - 132,5 ± 1,1 мм и 1.3 - 130, 4 ± 2,1 мм; р <0,05), вертикальний (підгрупа 1.1 - 79,4 ± 1,1 мм; 1.2 - 71,2 ± 1,3 мм и 1.3 - 70,1 ± 1,1 мм; р <0,05) и Поперечний розмір (підгрупа 1.1 - 121,3 ± 1,1 мм; 1.2 - 116,4 ± 1,8 мм и 1.3 - 115,9 ± 1,7 мм; р <0,05) . Надалі на 7 добу така ситуация збереглася только з боку вертикального розміру матки (підгрупа 1.1 - 73,8 ± 1,1 мм; 1.2 - 68,1 ± 1,1 мм и 1.3 - 67,8 ± 1,2 мм; р < 0,05), а довжина и Поперечний розмір при вжіванні однорядного Безперервна шва по Ровердену булу достовірно нижчих порівняно з ушивання розрізу на матці дворядніміокреміміі дворяднім Роверденовськім швом.

ЦІ результати дозволяють відзначіті, что при нормальній скоротлівій ДІЯЛЬНОСТІ матки в післяопераційному періоді, які не Дивлячись на Різні Способи ушивання троянд різу на матці, сама оптимальна інволюція матки булу при вікорістанні однорядного Роверденовського шва. При других методиках ушивання розрізу на матці основні ее розміри були достовірно вищє.

Останнімі рокамі вважається найінформатівнішім Додаткове Вивчення Розмірів і площі швів на матці такоже на 3 і 7 добу после КР (В.А. Ігнатьєв, 2000; Й.Попов, 2004). Согласно з одержаним нами результатами на 3 добу всі Параметри швів в підгрупі 1.2 були достовірно нижчих порівняно з підгрупою 1.1 (р <0,05). Порівняно з ЦІМ, в підгрупі 1.3 порівняноз підгрупою 1.2 достовірно НЕ відрізнявся только один параметр - довжина шва (р> 0,05). При цьом дуже Показове є вертикальний розмір шва (підгрупа 1.1 - 30,5 ± 1,1 мм; 1.2 - 25,1 ± 1,2 мм; р <0,05 и 1.3 - 21,3 ± 1,1 мм; р <0,01), площа шва (підгрупа 1.1 - 1954,7 ± 41,3 мм2; 1.2 - 1723,8 ± 38,3 мм2; р <0,05 и 1.3 - 1412,8 ± 29,3 мм2; р <0,01) и ІІПШМ (підгрупа 1.1 - 0,24 ± 0,05; 1.2 - 0,33 ± 0,06; р <0,05 и 1.3 - 0,45 ± 0,05; р <0,01 ). Надалі, на 7 добу при ушіванні розрізу на матці однорядним Роверденовськім швом додатково довіще переліченіх відмінностейбуло наголошено и на достовірномузніженні довжина шва (підгрупа 1.1 - 58,6 ± 1,1 мм; 1.2 - 53,5 ± 1,2 мм; р <0 , 05 и 1.3 - 46,2 ± 1,1 мм; р <0,01).

Аналіз одержаних результатів показав, что Середні розміри швів на матці и їх умовній площади на 3 і 7 добу післяопераційного ПЕРІОДУ були менше при вікорістанні однорядного Роверденовського шва, что указує на оптімальність такого варіанту при плановому АР.

Серед широкого спектру Додатковий методів дослідження ми звернули Рамус только на Самі інформатівні и Доступні в практічній охороні здоров'я: вміст загально Білка, імуноглобулінів класів А, М и G, лізоціму в сіроватці крови и метроаспіраті, а такоже Цитологія безпосередно метроаспірату (Ф.А . Смекута і співавт., 2002; В.І. Краснопольський і співавт., 2004). Мікробіологічні дослідження проводили в обов'язковому порядку до и после АР согласно Із загальнопрійнятімі рекомендаціямі (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співавт., 2006).

Согласно з одержаним нами результатами на 3 добу после операции при оцінці вмісту загально Білка в сіроватці крови можна констатуваті Відсутність достовірніх відмінностей между підгрупами (р> 0,05). Порівняно з ЦІМ в метроаспіраті найнижчі Параметри малі місце в підгрупі 1.1, а найвіщі - в підгрупі 1.3 (підгрупа 1.1 - 28,4 ± 1,3 г / л; 1.2 - 32,5 ± 1,5 г / л; р <0 , 05 и 1.3 - 42,1 ± 1,1 г / л; р <0,01). При цьом середній Показник БК найніжчій при ушіванні розрізу на матці однорядним швом по Ровердену (підгрупа 1.1 - 2,1 ± 0,1; 1.2 - 1,9 ± 0,1 и 1.3 - 1,4 ± 0,1; р <0 , 05). Надалі, на 7 добу после операции аналогічна закономірність Повністю збереглася, а Зміни № сертифіката № БК носили більш вираженості характер (підгрупа 1.1 - 2,7 ± 0,2 мм; 1.2 - 1,9 ± 0,1; р <0,05 и 1.3 - 1,6 ± 0,1; р <0,01), что свідчіть про найспріятлівішій процес загоєння в підгрупі жінок при однорядних Роверденовському шві.

Результати цитологічного дослідження метроаспірату на 3 добу после операции свідчать про Відсутність достовірніх відмінностей между підгрупами (р> 0,05). Разом з тим, можна констатуваті запальний тип мазка з великим число нейтрофілів (около 90%), ознака дегенерації и деструкції у виде каріопікнозу, каріорексісу, а такоже цітолізу з явіщамі збочення фагоцитозу (внутрішньоклітінне Розташування ціліх мікробів), что Було такоже описано Ранее у вітчізняній літературі (Л.М. Коміссарова і співавт., 2000; Ф.А. Смекута і співавт., 2002).

Абсолютно іншу картину ми спостерігалі на 7 добу после операции. При цьом в підгрупах 1.2 и 1.3 наголошено на достовірному зніженні числа нейтрофілів (підгрупа 1.1 - 78,9 ± 1,1%; 1.2 - 69,9 ± 1,2% и 1.3 - 68,4 ± 1,3%; р < 0,05) на фоні одночасного Збільшення відносної кількості лімфоцитів (підгрупа 1.1 - 15,1 ± 0,7%; 1.2 - 19,3 ± 1,2% и 1.3 - 20,4 ± 1,1%; р <0, 05) и фібробластів (підгрупа 1.1 - 2,4 ± 0,2%; 1.2 - 6,5 ± 0,3%; р <0,05 и 1.3 - 10,6 ± 0,2%; р <0,01 ). При цьом при вікорістанні однорядного Роверденовського шва спостерігався найніжчій вміст нейтрофілів и Найвища концентрація фібробластів, что свідчіть про Оптимальний рівень репаративних процесів в області рани матки у пацієнток цієї підгрупі.

Показники гуморального імунітету (вміст імуноглобулінів G, М и А) в сіроватці крови є мало інформатівнімі на 3 добу, а на 7 день у пацієнток з ушиванням розрізу на матці дворяднімі окремий швами мало місце достовірне Збільшення концентрації імуноглобуліну G (підгрупа 1.1 - 13,1 ± 0,7 г / л; 1.2 - 9,9 ± 0,5 г / л и 1.3 - 9,8 ± 0,6 г / л; р <0,05) при решті незміненіх параметрів, что, на мнение ряду авторів (R. Cnattinginsetal., 1999; A. Pedroetal., 2003) может побічно указуваті на більш високий ризики інфекційніх ускладнень при вікорістанні даної методики ушивання розрізу на матці.

Порівняно з ЦІМ, у метроаспіраті достовірні Відмінності между підгрупами з'являлися Вже на 3 добу и пролягав у достовірному зніженні концентрації імуноглобуліну М при вікорістанні одно- и дворядного Роверденовського шва (підгрупа 1.1 - 1,1 ± 0,1 г / л; 1.2 - 0,6 ± 0,03 г / л; р <0,05 и 1.3 - 0,3 ± 0,01 г / л; р <0,01), причому при однорядних шві степень зниженя даного параметра носів більш вираженості характер. На 7 добу слід вказаті и на Додаткове Зменшення вмісту імуноглобуліну G (підгрупа 1.1 - 2,9 ± 0,1 г / л; 1.2 - 1,8 ± 0,1 г / л; р <0,05 и 1.3 - 1, 0 ± 0,1 г / л; р <0,01), особливо при однорядних Роверденовському шві.

При вівченні основних параметрів системного імунітету в сіроватці крови Ми не нашли достовірніх відмінностей при їх вівченні на 3 і 7 добу после КР, что свідчіть про їх низька інформатівність в плане ОЦІНКИ перебігу післяопераційного ПЕРІОДУ при різніх варіантах ушивання розрізу на матці, на что такоже Вже наголошено в сучасній літературі (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).

Така ж закономірність мала місце и при вівченні вмісту ліцозіму в сіроватці крови. Проти, в метроаспіраті цею Показник МАВ істотні Відмінності залежних від методики ушивання розрізу на матці. При цьом, Вже на 3 добу ВІН достовірно збільшувався при вікорістанні одно- и дворядного Роверденовського шва (підгрупа 1.1 - 1,1 ± 0,1 мкг / л; 1.2 - 1,6 ± 0,1 мкг / л; р <0, 05 и 1.3 - 2,1 ± 0,2 мкг / л; р <0,01), что збереглося и на 7 день (підгрупа 1.1 - 0,9 ± 0,06 мкг / л; 1.2 - 1,4 ± 0 , 1 мкг / л; р <0,05 и 1.3 - 1,8 ± 0,1 мкг / л; р <0,01) и свідчіть про більш оптимальні загоєння рубця при вікорістанні однорядного Роверденовського шва.

Для ОЦІНКИ початкових морфоструктурного стану міометрія, з верхнього краю розрізу на матці Браво шматочок тканини міометрія з подалі его гістологічнім Досліджень и визначенням МІ.

У процесі проведення ДОСЛІДЖЕНЬ відзначено, что середній Показник МІ у всех підгрупах дорівнював 5,6 ± 0,4. При цьом найчастішімі морфологічнімі ознака, что зустрічаються, були проліферація капілярного ендотелію (30-40%), набряк (30-40%) и периваскулярна інфільтрація (25-35%), что узгоджується з результатами Ранее проведення морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ при АР.

Відсутність достовірніх відмінностей з боку МІ свідчіть про создания рівніх умови для процесса загоєння раневої поверхні, причому не відмічено будь-которого переважання запальних змін в будь-Якій підгрупі.

Таким чином, результати проведених ДОСЛІДЖЕНЬ на даного етапі свідчать, что найспріятлівішім технічним варіантом зшивання розрізу на матці при плановому КР и нерозгорненому нижньому сегменті є однорядний Роверденовській шов, что наочно підтверджується результатами клінічніх, ехографічніх и лабораторних методів дослідження.

Як свідчать результати следующего етапу наших ДОСЛІДЖЕНЬ, у пацієнток 2 групи (з рубцем на матці после КР) среди показань до АР, практично, в кожному ІНШОМУ випадки зустрічався дистрес плода на фоні плацентарної недостатності (підгрупа 2.1 - 55,0%; 2.2 и 2.3 - по 50,0%), а Дещо рідше - загроза неспроможності рубця на матці (підгрупа 2.1 и 2.3 - по 25,0% и 2.2 - 20,0%) и тазового передлежання крупного плода (підгрупа 2.1 - 20,0%; 2.2 - 30,0% и 2.3 - 25,0% відповідно). Одержані результати узгоджуються з данімі сучасної літератури про основні Показання до повторного КР (Е.В. Гладун і співавт., 2004; G. SarmientoBrooksetal., 2002).

Як показавши порівняльній аналіз особливо перебігу операции в підгрупах 2.1 и 2.2 середня ее длительность достовірно НЕ відрізнялася (2.1 - 48,4 ± 2,2 хвил. И 2.2 - 47,3 ± 2,1 хвил .; р> 0,05), а в підгрупі 2.3 - булу достовірно нижчих (1.3 - 41,1 ± 2,2 хвил .; р <0,05). На аналогічній закономірності наголошено нами при оцінці операційної крововтраті (2.1 - 497,3 ± 21,7мл и 2.2 - 489,8 ± 21,2 мл; р> 0,05, а в 2.3 - 426,7 ± 17,5 мл; р <0,05) и післяопераційного перебування в стаціонарі (2.1 - 8,1 ± 0,3 л / д и 2.2 - 7,9 ± 0,2к / д; р> 0,05, а в 2.3 - 6,0 ± 0,2 л / д; р <0,05). Одержані результати Указуються на достовірне зниженя трівалості операции, середньої крововтраті и післяопераційного перебування в стаціонарі у пацієнток з ушиванням розрізу на матці однорядним Безперервна швом по Ровердену, хоча опісані Відмінності носять мінімальній характер и не могут однозначно свідчіті про вибір самє цієї методики ушивання розрізу на матці при повторному КР.

Безумовно, особливо Інтерес представляються дані про клінічний перебіг післяопераційного ПЕРІОДУ при повторному АР, что Вже Неодноразово обговорювалося у вітчізняній літературі (Б.М. Венцковсікй, 1998; Ф.А. Смекута і співавт., 2002).

Віходячі з одержаних результатів, найбільша частота ускладнень мала місце в підгрупі 2.1 (ушивання розрізу на матці окремий дворяднімі швами) - 60,0%, при ушіванні розрізу на матці однорядним Роверденовськім швом цею Показник Складанний 45,0% и найніжчій - 15,0% при ушіванні розрізу на матці дворяднім Роверденовськім швом. На особливо Рамус заслуговує розвиток післяопераційного ендометрітув підгрупах 2.1 и 2.3 (по 10,0%), лікування якогопроводілося згідноіз загальнопрійнятімі лікувально-профілактічнімі заходами. Одержані дані відрізняються від віщеопісаніх особливо трівалості операции и операційної крововтраті и могут свідчіті про Преимущества дворядного Роверденовського шва. Разом з тим, вінікає необходимость Вивчення найінформатівнішіх Додатковий методів дослідження для розуміння и Пояснення ціх відмінностей (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).

Результати проведених ехографічніх ДОСЛІДЖЕНЬ свідчать, что на 3 добу после КР у пацієнток підгрупі 2.2 (дворядній Роверденовській шов) мало місце достовірне зниженя всех параметрів, что вівчаються: довжина (до 133,1 ± 2,3; р <0,05), вертикальний (до 70,9 ± 1,2; р <0,05) и Поперечний розмір (до 117,2 ± 1,5; р <0,05), причому относительно підгрупі 2.1 и 2.3, де були вікорістані інші методікіушівання розрізу на матці. Аналогічна закономірність мала місце и на 7 добу после АР.

Як було Вже відзначено вищє, окрім традіційніх ехографічніх параметрів велике значення має Вивчення Розмірів і площі швів на матці после КР (В.А. Ананьєв, 2000; Й. Попов, 2004). Тут Ми можемо констатуваті, при ушіванні матки дворяднім Роверденовськім швом були достовірно зніжені следующие показатели: вертикальний (до 24,8 ± 1,1 мм; р <0,05), довжина (до 58,9 ± 1,2 мм; р < 0,05) и площа (до 1719,7 ± 37,5 мм2; р <0,05), а ІІПШМ булу навпаки - достовірно підвіщеною (до 0,34 ± 0,05; р <0,05), что збереглося и на 7 добу.

Отже, як наочно свідчать результати ехографічніх ДОСЛІДЖЕНЬ у жінок з рубцем на матці найоптімальнішім варіантом ушивання розрізу на матці є дворядній Роверденовській шов. Разом з тим, для більш глибокого розуміння репаратівніхпроцесів, что відбуваються, необхідне дінамічне Вивчення самих інформатівніх показніків.

При вівченні показніків Загальна Білка в метроаспіраті мало місце достовірне Збільшення цього сертифіката № при вікорістанні одно- и дворядніх Роверденовськіх швів (підгрупа 2.1 - 28,7 ± 1,2 г / л; 2.2 - 33,9 ± 1,3 г / л и 2.3 - 31,6 ± 1,2 г / л; р <0,05), что, у свою Черга прізвело до зниженя БК (підгрупа 2.1 - 2,1 ± 0,06; 2.2 - 1,8 ± 0,05 и 2.3 - 1,9 ± 0,03; р <0,05). На Наступний етапі ДОСЛІДЖЕНЬ - на 7 добу спостерігається достовірне Збільшення Загальна Білка в метроаспіраті при вікорістанні дворядного Роверденовського шва (до 31,5 ± 1,2 г / л; р <0,05), что підтверджує ефективність даного методу ушивання шва на матці у жінок после повторного КР. Кроме того, на 7 добу при вікорістанні дворядного Роверденовського шва відбувалося достовірне зниженя числа нейтрофілів (до 69,6 ± 1,1%; р <0,05) при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів (до 19,2 ± 1,3%; р <0,05) и фібробластів (до 6,4 ± 0,3%; р <0,05).

Як було Вже відзначено вищє, високим ступенів інформатівності службовців показатели гуморального імунітету в метроаспіраті. Так, на 3 добу в підгрупі 2.2 мало місце достовірне зниженя імуноглобуліну М (до 0,5 ± 0,02 г / л; р <0,05) порівняно з пацієнткамі других підгруп. До 7 дня при вікорістанні дворядного Роверденовського шва додатково до цього наголошено и достовірне зниженя імуноглобуліну G (до 1,7 ± 0,1 г / л; р <0,05).

Такоже, як и на попередня етапі, показатели системного імунітету достовірно НЕ змінюваліся залежних від методики ушивання розрізу на матці.

На Відміну Від цього, вміст лізоціму на 3 і 7 добу после КР достовірно підвіщувався только в метроаспіратіпрі вікорістанні дворядного Роверденовського шва (3 доба - до 1,7 ± 0,1 г / л; р <0,05 і 7 - до 1, 5 ± 0,1 г / л; р <0,05).

Такоже як и у пацієнток 1 групи для ОЦІНКИ початкових морфоструктурного стану міометрія з верхнього краю розрізу на матці Браво шматочок тканини міометрія з подалі его гістологічнім Досліджень и визначенням МІ.

У процесі проведення ДОСЛІДЖЕНЬ відзначено, что середній Показник МІ у всех підгрупах дорівнював 5,9 ± 0,5. При цьом найчастішімі морфологічнімі ознака, что зустрічаються, були проліферація капілярного ендотелію (30-40%), набряк (30-40%) и периваскулярна інфільтрація (30-35%).

Відсутність достовірніх відмінностей з боку МІ свідчіть про создания рівніх умови для процесса загоєння раневої поверхні, причому не Було наголошено на будь-якому переважанні запальних змін в будь-Якій підгрупі.

Отже, результати проведених ДОСЛІДЖЕНЬ на даного етапі свідчать, что найспріятлівішім технічним варіантом зшивання розрізу на матці при повторному КР є дворядній Роверденовській шов.

Завершальний етапом проведення ДОСЛІДЖЕНЬ є порівняльні аспекти ушивання розрізу на матці у жінок з високим щаблем інфекційного ризики. При цьом, Ми не віділялі окремо підгрупу з ушивання розрізу на матці однорядним Роверденовськім швом, оскількі дана методика мало прийнятною для пацієнток групи високого інфекційного ризики (П.П. Григоренко та співав., 2000; Ф.А. Смекута і співавт., 2002 ). У зв'язку з ЦІМ нами віділено только две підгрупі: пацієнткі з ушивання розрізу на матці дворяднімі окремий и дворяднім Роверденовськім швом.

Основними показаннями до АР були следующие: клінічно вузький таз (підгрупа 3.1 - 30,0%; и 3.2 - 20,0%), аномалії пологової ДІЯЛЬНОСТІ на фоні трівалого безводного ПЕРІОДУ (підгрупа 3.1 - 35,0%; и 3.2 - 40, 0%) и дистрес плода на фоні ехографічно и лабораторно підтвердженого інтраамніального інфікування (підгрупа 3.1 - 25,0% и 3.2 - 40,0%).

Кроме того, среди решті чінніків інфекційного ризики слід віділіті високий рівень початкових запальних процесів геніталій (підгрупа 3.1 - 70,0% и 3.2 - 60,0%) з явнім переважанням хронічніх сальпінгоофоритів (підгрупа 3.1 - 60,0% и 3.2 - 50, 0%), а такоже хронічніх запальний захворювань нірок (підгрупа 3.1 - 45,0% и 3.2 - 35,0% відповідно), что узгоджується з данімі сучасної літератури про степень інфекційного ризики при АР (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).

Як показали порівняльній аналіз особливо перебігу операции середня ее длительность достовірно відрізнялася у БІК зниженя при вікорістанні дворядного Роверденовського шва (підгрупа 3.1 - 56,3 ± 2,4 хвил. И 3.2 - 46,4 ± 2,3 хвил .; р <0, 05). На такій же закономірності наголошено и при оцінці операційної крововтраті (підгрупа 3.1 - 587,5 ± 19,8 мл и 3.2 - 475,9 ± 17,7 мл; р <0,05) и післяопераційного перебування в стаціонарі (підгрупа 3.1 - 8 , 4 ± 0,3к / д и 3.2 - 6,3 ± 0,3к / д; р <0,05). Одержані результати Указуються на достовірне зниженя трівалості операции, середньої крововтраті и післяопераційного перебування в стаціонарі у пацієнток з ушиванням розрізу на матці дворяднім Безперервна швом по Ровердену.

При оцінці клінічного перебігу післяопераційного ПЕРІОДУ, найбільша частота ускладнень мала місце в підгрупі 3.1 (ушивання розрізу на матці окремий дворяднімі швами) - 70,0%, а найніжча - 25,0% при ушіванні розрізу на матці дворяднім Роверденовськім швом. На особливо Рамус заслуговує розвиток післяопераційного ендометрітутількі в підгрупі 3.1 (10,0%), лікування якогопроводілосязгідноіз загальнопрійнятімі лікувально-профілактічнімі заходами (Е.А. Чернуха і співавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).

При аналізі одержаних ехографічніх результатів можна констатуваті, что на 3 добу после КР у пацієнток підгрупі 3.2 (дворядній Роверденовській шов) відбувалося достовірне зниженя всех параметрів, что вівчаються: довжина (до 134,2 ± 2,4 мм; р <0,05) , вертикальний (до 72,1 ± 1,1 мм; р <0,05) и Поперечний розмір (до 118,3 ± 1,4 мм; р <0,05), причому относительно підгрупі 3.1, де були ОКРЕМІ дворядні шви , всі параметрами, что вівчаються, були достовірно вищє (p <0,05). Результати, одержані на 7 добу после КР, такоже підтверджують більш скроню ефективність дворядного Роверденовського шва у пацієнток з високим інфекційнім ризики.

Окремим аспектом ми Вивчай розміри и площу швів на матці на 3 добу после КР. Тут слід Зазначити, что при ушіванні матки дворяднім Роверденовськім швом були достовірно зніжені следующие показатели: вертикальний (до 25,2 ± 1,2 мм; р <0,05), довжина (до 59,1 ± 1,1 мм; р < 0,05) и площа (до 1723,4 ± 26,2 мм2; р <0,05), а ІІПШМ булу навпаки - достовірно підвіщеною (до 0,33 ± 0,05; р <0,05). Параметри, Встановлені на 7 день после КР підтверджують більш скроню ефективність дворядного Роверденовського шва.

Резюмуючі результаті проведення ехографічніх ДОСЛІДЖЕНЬ у жінок з високим інфекційнім ризики можна констатуваті, что найоптімальнішім варіантом ушивання розрізу на матці є дворядній Роверденовській шов.

Підтвердженням більш вісокої ефектівності дворядного Роверденовського шва у пацієнток з високим інфекційнім ризики є следующие Зміни в метроаспіраті: Збільшення Загальна Білка (3 доба - підгрупа 3.1 - 28,9 ± 1,1 г / л; 3.2 - 33,8 ± 1,2 г / л; р <0,05), на 7 добу зниженя числа нейтрофілів (до 69,7 ± 1,2%; р <0,05) при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів (до 18,9 ± 1,2%; р <0,05) и фібробластів (до 6,6 ± 0,2%; р <0,01), зниженя імуноглобуліну М (до 0,6 ± 0,01 г / л; р <0,05), Підвищення вмісту лізоціму (3 доба - до 1,8 ± 0,1 г / л; р <0,05 і 7 - до 1,6 ± 0,1 г / л; р <0,05).

Результати початкових морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ во время операции істотно НЕ відрізняються від віщеопісаніх у пацієнток при плановому и повторному КР.

Отже, результати проведених ДОСЛІДЖЕНЬ переконливою свідчать, что найспріятлівішім технічним варіантом зшивання розрізу на матці за наявності чінніків інфекційного ризики, такоже як и при повторному КР, є дворядній Роверденовській шов.

Таким чином, як показали результати проведених ДОСЛІДЖЕНЬ, при віборі методики ушивання розрізу на матці під час КР та патенти використовуват Диференційований підхід, Який Полягає в Наступний: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижньому сегменті предпочтение слідує віддаваті однорядного Роверденовському шву, при повторному КР и Високому ступеню інфекційного ризики - дворядному Роверденовському шву.


Висновки

У дисертації наведено дані нового вирішенню наукового завдання сучасного акушерства - зниженя частоти післяопераційніх ускладнень при абдомінальному розродженні на підставі розробки и упровадження діференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.

1. Основні показання до планового КР при нерозгорненому нижньому сегменті є Допоміжні репродуктівні технології (50,0%), тазові передлежання крупного плода (35,0%) и міопія високого ступенів (15,0%). Для повторного КР Частіше за все є дистрес плода на фоні плацентарної недостатності (50,0%), загроза неспроможності рубця на матці (25,0%) и тазового передлежання крупного плода (25,0%).

2. При Високому Ступені інфекційного ризики (в анамнезі запальні процеси репродуктівної (70,0%) и сечовидільної систем (40,0%)) Частіше за все КР проводитися з приводу аномалій пологової ДІЯЛЬНОСТІ на фоні трівалого безводного ПЕРІОДУ (37,5%) , дистресу плода на фоні інтраамніального інфікування (32,5%) и клінічно вузького тазу (25,0%).

3. При проведенні планового КР на фоні нерозгорненого нижньому сегменті использование однорядного Роверденовського шва дозволяє знізіті длительность операции (на 7,2 ± 0,5 хвилин), операційну крововтрату (на 67,3 ± 5,2 мл), частоту післяопераційніх ускладнень (в 2 рази), перебування пацієнток в стаціонарі (на 2,1 ± 0,2 дня).

4. При повторному КР и Високому Ступені інфекційного ризики использование дворядного Роверденовського шва дозволяє знізіті частоту післяопераційніх ускладнень (в 3,5 и 2,8 рази), длительность операции (на 9,2 ± 0,5 и 8,7 ± 0,6 хвилин), операційну крововтрату (на 87,5 ± 6,4 и 92,4 ± 7,3 мл) и післяопераційне перебування в стаціонарі (на 2,2 ± 0,2 и 2,1 ± 0,2 дня).

5. Використання діференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показань до КР дозволяє поліпшіті інволюцію матки, а такоже розміри и площу рубця на матці: на 3 добу - вертикальний розмір матки и довжина шва, на 7 - довжина матки, ее Поперечний розмір, вертикальний розмір шва и его площу.

6. ЗАСТОСУВАННЯ одно- и дворядного Роверденовського шва при основних показань до АР дозволяє поліпшіті репаративні процеси в матці: на 3 добу в метроаспіраті збільшується вміст загально Білка и лізоціму на фоні зниженя імуноглобуліну М, на 7 день - додатково відбувається Підвищення числа лімфоцитів и фібробластів при одночасному зніженні кількості нейтрофілів и уровня імуноглобуліну G.


Практичні рекомендації

1. При віборі методики ушивання розрізу на матці під час КР та патенти використовуват Диференційований підхід, Який Полягає в Наступний: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижньому сегменті предпочтение слід віддаваті однорядні Роверденовському шву, при повторному КР и Високому Ступені інфекційного ризики - дворядному Роверденовському шву.

2. З метою контролю за клінічнім перебігом післяопераційного ПЕРІОДУ при АР необходимо з 3 доби оцінюваті следующие ехографічні и лабораторні Параметри: вертикальний розмір матки, довжина шва, вміст в метроаспіраті Загальна Білка, лізоціму и імуноглобуліну М, на 7 день - додатково оцінюваті довжина матки й ее Поперечний розмір, вертикальний розмір шва и площу шва, вівчаті цітологію метроаспірату (число нейтрофілів, лімфоцитів и фібробластів) и вміст імуноглобуліну G.


Список опублікованіх праць за темою дисертації

1. Глазков І.С., Теленик М.М. Оптимізація абдомінальногорозродження у жінок з герпетичною інфекцією // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 15. - Кн. 3. - Київ. -2006. - С. 72-76. (Дисертант самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, підготовка статті до друку).

2. Глазков І.С., Теленик М.М. Особливості репаративних процесів рани після планового кесаревого розтину // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 16. - Кн. 5. - Київ. - 2007. - С. 89-93. (Дисертант самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, підготовка статті до друку).

3. Глазков І.С., Теленик М.М. Порівняльні аспекти ушивання розрізу на матці під час кесаревого розтину при різних акушерських ситуаціях // Репродуктивне здоров'я жінки. - 2007. - №5. - С. 77-79. (Дисертант самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, підготовка статті до друку).

4. Теленик М.М. Вибір методики кесарева розтину при різних акушерських ситуаціях // Тез. доп. наук.-практ. конф. "Актуальні аспекти перинатальної медицини" (Київ, 19 грудня 2006). - Репродуктивне здоров'я жінки. - 2006. - №4. - С. 198.


Анотація

ТеленікМ.М. Диференційований підхід до індівідуального Вибори методики кесарева розтин при різніх акушерська сітуаціях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національная медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2008.

Наукова праця Присвячую зниженя частоти післяопераційніх ускладнень при абдомінальному розродженні на основе розробки й упровадження діференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці. Вівче Вплив різніх методик ушивання матки после кесарева розтин (планова операція на тлі нерозгорнутого нижнього сегмента, повторне абдомінальне розродженні и високий інфекційній ризики післяопераційніх ускладнень) на стан інволюції и шва на матці, а такоже на репаративні процеси в матці. Показано, что при віборі методики ушивання розрізу на матці під час кесаревого розтин та патенти використовуват Диференційований підхід, что Полягає в Наступний: при плановому кесаревому розтіні на тлі нерозгорнутого нижнього сегмента предпочтение Варто віддаваті однорядного Роверденовському шву, при повторному кесаревому розтіні и Високому Ступені інфекційного ризики - дворядному Роверденовському шву. З метою контролю за клінічнім перебігом післяопераційного ПЕРІОДУ при абдомінальному розродженні та патенти з 3 доби оцінюваті ехографічні и лабораторні параметрами.

Ключові слова: кесарів розтин, методика операции, Диференційований підхід.


The summary

Telenik NNThe differentiated approach to an individual choice of a technique cesarean sections at various obstetrical situations. - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecologia.PL Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. Kyiv, 2008.

Scientific work is devoted to decrease in frequency of postoperative complications at abdominal delivery on the basis of development and introduction of the differentiated approach to a technique mending a section on a uterus. Influence of various techniques mending a uterus after cesarean sections (scheduled operation on a background of not developed bottom segment is investigated; repeated abdominal delivery and high infectious risk of postoperative complications) on a condition involution and a seam on a uterus, and also on reparative processes in a uterus. It is shown, that at a choice of a technique mending a section on a uterus during time cesarean sections it is necessary to use the differentiated approach which consists in the following: at scheduled cesarean section on a background of not developed bottom segment the preference should be given single-row Roverdenґs seam; at repeated cesarean section and a high degree of infectious risk - double-row Roverdenґs seam. With the purpose of the control over clinical current of the postoperative period at abdominal delivery is necessary from 3 day it is necessary to estimate ultrasound and laboratory parameters.

Key words: cesarean section, a technique of the operation, the differentiated approach.


Ан н отац і я

Теленик М.М. Диференційований підхід до индивидуаль-ному вибору методики кесарева розтину при різних акушерських ситуаціях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2008.

Наукова робота присвячена зниженню частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні на основі розробки і впровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці. Вивчено вплив різних методик ушивання матки після кесаревого розтину (планова операція на тлі неразвернутого нижнього сегмента, повторне абдомінальне розродження і високий інфекційний ризик післяопераційних ускладнень) на стан інволюції і шва на матці, а також на репаративні процеси в матці. Показано, що при виборі методики ушивання розрізу на матці під час кесаревого розтину необхідно використовувати диференційований підхід, який полягає в наступному: при плановому кесаревому розтині на фоні неразвернутого нижнього сегмента перевагу слід віддавати однорядного Роверденовскому шву, при повторному кесарів розтин і високого ступеня інфекційного ризику - дворядний Роверденовскому шву. З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду при абдомінальному розродженні необхідно з 3 доби оцінювати ехографічні та лабораторні параметри.

Результати проведених досліджень свідчать, що основними показаннями до планового кесаревого розтину при нерозгорнутому нижньому сегменті являються допоміжні репродуктивні технології (50,0%), тазові передлежання крупного плода (35,0%) і міопія високого ступеня (15,0%). Для повторного кесаревого розтину найчастіше є дистрес плода на фоні плацентарної недостатності (50,0%), загроза неспроможності рубця на матці (25,0%) і тазового передлежання крупного плода (25,0%). При високому ступені інфекційного ризику (в анамнезі запальні процеси репродуктивної (70,0%) та сечовидільної систем (40,0%)) кесаря ​​під перетин найчастіше проводиться з приводу аномалій пологової діяльності на тлі тривалого безводного періоду (37,5%), дистресу плода на тлі інтраамніального інфікування (32,5%) і клінічно вузького тазу (25,0%). При проведенні планового кесаревого розтину на фоні неразвернутого нижнього сегменту використання однорядного Роверденовского шва дозволяє знизити тривалість операції (на 7,2 ± 0,5 хвилин), операційну крововтрату (на 67,3 ± 5,2 мл), частоту післяопераційних ускладнень (в 2 рази), перебування пацієнток в стаціонарі (на 2,1 ± 0,2 дня). При повторному кесарів розтин і високого ступеня інфекційного ризику використання дворядного Роверденовского шва дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень (в 3,5 і 2,8 рази), тривалість операції (на 9,2 ± 0,5 і 8,7 ± 0,6 хвилин ), операційну крововтрату (на 87,5 ± 6,4 і 92,4 ± 7,3 мл) і післяопераційне перебування в стаціонарі (на 2,2 ± 0,2 і 2,1 ± 0,2 дня). Використання диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показаннях до кесаревого розтину дозволяє поліпшити інволюцію матки, а також розміри і площу рубця на матці: на 3 день - вертикальний розмір матки і довжина шва, на 7 - довжину матки, її поперечний розмір, вертикальний розмір шва і його площа. Застосування одно- і дворядного Роверденовского шва при основних показаннях до абдомінальномурозродження дозволяє поліпшити репаративні процеси в матці: на 3 день в метроаспірате збільшується вміст загального білка і лізоциму на тлі зниження імуноглобуліну М, на 7 день - додатково відбувається підвищення числа лімфоцитів і фібробластів при одночасному зниженні кількості нейтрофілів і рівня імуноглобуліну G.

Ключові слова: кесарів розтин, методика операції, диференційований підхід.


Перелік умовних СКОРОЧЕННЯ

АР - абдомінальне розродження

БК - білковій коефіцієнт

ІІПШМ - Індивідуальна інволюція площади швів на матці

КР - кесарів розтин

ЛІІ - лейкоцитарний індекс інфільтрації

МІ - морфологічний індекс

УЗД - ультразвукове дослідження


  • Київ - 2008
  • Основний Зміст роботи

  • Скачати 50.52 Kb.