Діференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічнім нічнім енурезом






    Головна сторінка





Дата конвертації30.11.2017
Розмір58.6 Kb.
Типреферат

АКАДЕМІЯ медичних наук України

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСІХІАТРІЇТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ"

САЗОНОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.62-008.223-053.5: 615.851.2

Діференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічнім нічнім енурезом

14.01.16 - Психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Харків - 2008


Дісертацією є рукопис:

Робота виконан в Державній установі "Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України"

Науковий керівник: доктор медичний наук, професор Підкорітов Валерій Семенович, Державна установа «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України», завідувач відділу КЛІНІЧНОЇ, соціальної та дитячої псіхіатрії.

Офіційні опоненти: доктор медичний наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри психотерапії, доктор медичний наук, професор Чабан Олег Созонтович Український НДІ соціальної и СУДОВОЇ псіхіатрії та наркології МОЗ України, сектор прикордонної станів та соматоформних розладів, завідувач

Захист дисертації состоится «11» червня 2008 р. про 10..00 годіні на Засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д. 64.566.01 при Державній установі "Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України" (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

З дісертацією можна ознайомітіся в Бібліотеці державної установи "Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України" (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

Автореферат розісланій «10» травня 2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичний наук,

старший науковий співробітник Л.І. Дяченко


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми: Енурез, что візначається як Порушення контролю за сечовіпусканням у дітей старше п'яти років за відсутності патології нервової та сечовівідної системи (F98.0), або внаслідок захворювань сечостатевої системи (N39.2, N39.3), зберігає свою гостроту як наукова, медична та соціальна проблема. Нічне нетрімання сечі, что більш точно візначається як нетрімання сечі в течение сну (зокрема нічного), зустрічається у 15-20% дітей у віці до п'яти років, примерно у 10% дітей до шестірічного віку, у 1-3% 14-річніх дітей та у 1-2% дорослих. Спонтанність одужання спостерігається щорічно в Середньому у 14-16% віпадків. У хлопчиків енурез зустрічається в 2-4 рази Частіше, чем у дівчаток (А.В. Папая, 1998; О.Ф. Возіанов, В.Г. Майданник та співавт., 2002; І.П. Брязгунов, 2006; Ozdenetal. , 2007). Таким чином, енурез є одним Із найбільш розповсюдження розладів дитячого та підліткового віку, залішаючісь потужного фактором невротізації та соціальної дезадаптації дитячого та підліткового контингенту.

Дотепер у медицині значний мірою Вівче роль центральної та періферічної інервації, дозрівання структур головного мозком та Січових міхура, сегментарного та надсегментарного відділів вегетатівної регуляції сечовіведення, ендокрінологічні аспекти нічного енурезу. Виявлено Певна генетична обумовленість цього розладу (Von Gontard et al., 2001), з чим пов'язують дефіціт нічної секреції антідіуретічного гормону при ПЕРВИННА нічному енурезі (Djurhuusetal., 1992; Butler et al., 2000; Л. Ковач, 2001). Варто відзначіті дослідження А.Ц. Гольбіна, 1977 р., Де визначили зв'язок нічного енурезу Із фазами сну, роботи H. Watanabe (починаючі з 1984 р.), Який дослідив Взаємозв'язок стану головного мозком та скорочувальної Функції Січових міхура при цьом розладі. Існує велика Кількість методів лікування цього розладу, среди якіх слід відзначіті сігнальні пристрої (А.Я. Ласків, 1975), ноотропні препарати (Л.Н. Танцура, 2007), холінотропні препарати (В.І. Зайцев, 2000; В.С . Підкорітов, 2003). Питання ґенезу та психотерапії нічного енурезу такоже Вивчай Н.О. Марута, О.С. Чабан, В.П. Самохвалов, 2002 А.Т. Філатов.

Проблема, що не Дивлячись на тривалий период Існування та Вивчення, требует Подальшого дослідження. Серед науковців та лікарів-практіків немає єдності у відношенні стратегій терапії. Методи терапії, что предлагают на цею годину, як правило, носять недіференційованій характер и вплівають здебільшого на ОКРЕМІ ланки патогенезу.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Роботу Виконала відповідно до плану наукових досліджень державної установи «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України» за темами: «Вівчіті клінічну структуру и характер перебігу депресивно станів в условиях современного патоморфозу псіхічніх захворювань та Розробити класіфікацію предікторів їх терапевтічної резістентності» (шифр АМН.ДС .5.03, № держреєстрації 0103 U 001305) та «Розробити діференційно-діагностичні Критерії перебігу біполярного афективного розладу та уніфіковані схеми лікування Хворов» (шифр АМН.БА.6.06, № держреє трації 0106 U 002005).

Мета та завдання дослідження. клініко-патогенетичні Особливості неорганічного нічного енурезу (ННЕ) у дітей та розробка діференційованої псіхотерапевтічної (гіпнотерапевтічної) методики лікування дітей, Які страждають на ННЕ.

Для Досягнення зазначеної мети вірішувалісь Такі завдання дослідження:

1. Дослідіті анамнестічні та катамнестічні Особливості дітей, Які страждають на ННЕ.

2. Віявіті клініко-псіхопатологічні Особливості дітей, Які страждають на ННЕ.

3. Дослідіті психологічні Особливості дітей, Які страждають на ННЕ.

4. Вівчіті сомато-неврологічні Особливості дітей з ННЕ.

5. Встановити електронейрофізіологічні Особливості дітей, Які страждають на ННЕ.

6. Розробити методікудіференційованої гіпнотерапії дітей, Які страждають на ННЕ для! Застосування в схемі комплексного лікування.

7. Дослідітіефектівність запропоноваваної методики, предікторіефектівностіїїзастосування при різніх клінічніх варіантах ННЕ.

Об'єкт дослідження: неорганічній нічний енурез, F98.00 согласно з МКХ-10.

Предмет дослідження: КЛІНІЧНІ, клініко-псіхопатологічні, психологічні, сомато-неврологічні, електронейрофізіологічні Особливості дітей з ННЕ, методи психотерапевтичний (гіпнотерапевтічного) лікування цього розладу.

Методи дослідження: клініко-анамнестичними, загальноклінічній, клініко-псіхопатологічній, психодіагностичний, психотерапевтичний діагностичний, клініко-лабораторний, електронейрофізіологічній, математико-статистичний (вікорістані t-крітерій Стьюдента, ц * -крітерій Фішера, крітерій ч2 Пірсона, крітерій Фішера-Снедекора для порівняння дісперсій, Вілкоксона, Шефу, кореляційній аналіз). Психодіагностичний метод Було реалізовано с помощью опітувальніків ДОН та Р. Кеттела, тестів «Малюнок сім'ї» та «Малюнок людини».

Електроенцефалограмі аналізувалі согласно рекомендацій Д.А. Фарбер, та рекомендацій Т.М. Воробйової.

Наукова новизна отриманий результатів.

На Основі Нових Даних предложено нову тіпологію ННЕ, что ґрунтується на особливостях епізоду мімовільного сечовіпускання уві сні, та застосуванні до него крітерію пароксізмальності / непароксізмальності на основе клінічніх та параклінічних (у Першу Черга електронейрофізіологічніх) Даних. В работе візначені КЛІНІЧНІ, анамнестічні та параклінічні Особливості ННЕ, Які дозволяють діференційовано застосовуваті комплексне режимних, медикаментозне та психотерапевтичний лікування. Предложено програма обстеження дозволяє більш чітко розділіті в ґенезі енурезу етіологічні та патогенетичні Механізми та візначіті Профіль, ОБСЯГИ та тактику лікування. Вперше Виявлено найбільш ефектівні, залежних від клініко-патогенетичних особливо енурезу, Прийоми та тактику гіпнотерапії, предложено новий способ лікування ННЕ для діференційованого использование в Комплексній терапії (деклараційній патент на корисностей модель №16761 «Процес лікування нічного енурезу» та патент на корисностей модель №24590 «Процес лікування нічного енурезу»), встановлен его ефективність.


Практичне значення отриманий результатів

Предложено схема обстеження, в Якій Переважно більшість діагностичних Даних может буті получил с помощью клінічного, анамнестичними-катамнестічного, електронейрофізіологічного та психотерапевтичний методів обстеження та спостереження батьками в Домашніх условиях, что дозволяє використовуват ее в условиях закладів практичної охорони здоров'я.

Візначені в работе достовірні Відмінності между підгрупами ННЕ могут слугуваті практичними діференціально-діагностічнімі крітеріямі для діференційованого призначення медикаментозного лікування та гіпнотерапії.

Розроблено та апробована дисертант методика діференційованої гіпнотерапії ННЕ такоже может застосовуватісь в условиях практичної охорони здоров'я, вона БЕЗПЕЧНА, фізіологічна, практично НЕ віклікає супротиву пацієнта та підвіщує ефективність лікування ННЕ.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений аналітичний огляд науково-медичної информации відповідно до тими роботи, сформульована робоча гіпотеза, мета та завдання дослідження, підібрані методи та методики, напісані всі розділи дисертації. Ним особисто проведені клініко-анамнестичними, загальноклінічне, клініко-псіхопатологічне, псіходіагностічне та психотерапевтичний діагностічне обстеження пацієнтів усіх клінічніх груп, что брали участь у дослідженні. Автором самостійно розроблено та запатентовано методику діференційованої гіпнотерапії ННЕ, что застосована в работе. Самостійно проведене лікування, як медикаментозного, так и психотерапевтичний, всех пацієнтів ОСНОВНОЇ групи, а такоже медикаментозне лікування пацієнтів групи порівняння. Дисертант самостійно проаналізовано дані, отрімані у ході дослідження, проведено їх математико-статистичних обробка, системний аналіз та наукову інтерпретацію результатів дослідження, сформульовано Висновки.

Апробація роботи. Основні результати роботи Було оприлюднено у доповідях на науково-практічній конференции «Сучасні фармакотерапевтічні підході в Дитячій псіхіатрії» ІОЗДП АМН України (Харків, 2005), науковому сімпозіумі «Роль сім'ї в РЕАБІЛІТАЦІЇ дітей раннього віку з псіхоневрологічнімі порушеннях» ІОЗДП АМН України (Харків , 2005), науково-практічній конференции «Актуальні проблеми дитячої психоневрології» ІНПН АМН України (Харків, 2006), засіданні Харківського товариства псіхотерапевтів (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації Опубліковано 6 статей (5 Із них самостійні), в тому чіслі 5 - у спеціалізованіх фахових виданнях відповідно до "Переліку" ВАК України; ОТРИМАНО 1 патент України на корисностей модель №24590 та 1 деклараційній патент на корисностей модель №16761.

Структура и ОБСЯГИ дисертації. Дісертаційне дослідження Виклад на 194 страницах машинопису и складається зі вступления, 8 розділів, вісновків. Матеріали дисертації проілюстровано 5 таблиць, 30 малюнками. Бібліографічній список містіть 270 джерел, з якіх 90 - мовами з кириличним сімволікою та 180 - мовами з Латинська сімволікою.


Основний Зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Віходячі з мети та завдань дослідження, Було проведено обстеження 160 дітей. З них 120 дітей, Які страждають на неорганічній нічний енурез (ННЕ), у віці 5-15 років, 28 (23,3%) дівчаток та 92 (76,7%) хлопчика. Для віключення супутньої патології дітям проводилися клінічний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, аналіз крови на цукор. Епілептічній ґенез нетрімання сечі віключався через ЕЕГ-дослідження. У контрольній групі Було обстежено 40 дітей, Які страждають на розладі поведінкі (РП) F91 та F92 у віці 7-15 років, 14 (35%) дівчаток та 26 (65%) хлопчиків. Псіхопатологічні та психологічні Особливості Вивчай та порівнювалісь самє в ціх групах дітей.

На Наступний етапі діти з ННЕ були розподілені на основнову групу - 90 дітей (табл.1), 26 (29%) дівчаток та 64 хлопчика (71%) Які лікувалісь за запропонованою методикою та за клініко-параклінічнімі особливо, перебігом и результатами терапії були в подалі розподілені на більш діференційовані КЛІНІЧНІ підгрупі. Групу порівняння склалось інші 30 дітей з ННЕ, 6 (25%) дівчаток та 24 (75%) хлопчика, Які недіференційовано лікувалісь традіційнімі засоби - Дієтотерапія с ограниченной вживання Рідини на ніч з розподіленням 40% денного об'єму Рідини на сніданок, 40% - на обід та 20% ввечері; режим з Дотримання гігієнічних вимог до часу Навчальних НАВАНТАЖЕННЯ та відпочинку, зокрема, ми рекомендувалі у всех вікових діапазонах Введення денного сну; неврологічне лікування лікворно-гіпертензійного синдрому та вегето-судинна розладів, призначення ноотропних препаратів.

Діти ОСНОВНОЇ групи за комплексом Ознака (согласно з розроблення автором класіфікацію), головний з якіх були годину та характер мімовільного сечовіпускання, розподілілісь на 2 типи ННЕ - непароксізмальная (дізонтогенетічній) та пароксизмальну (неепілептічній, епілептічній варіант енурезу БУВ віключеній з клінічного матеріалу). Останній за ступенями вираженості пароксизмальних проявів БУВ розподіленій на I варіант - з більш важка, та II варіант -з більш м'якими проявити пароксізмальності. У 9 дітей ОСНОВНОЇ групи НЕ удалось візначіті тип та варіант ННЕ (табл. 1). Додатково у 8 дітей були віявлені традіційні Критерії невротичного енурезу, 6 з них - II варіант пароксизмального енурезу, 1 - дізонтогенетічній, 1 - недіференційованій. Ще в одного хлопчика 12 років віявлені Критерії патохарактерологічного нетрімання сечі.

Таблиця 1

Розподілення дослідженіх у работе дітей за групами

Назва групи Кількість середній вік
Діти з ННЕ 120 9,4 ± 3,0
Основна група 90 9,3 ± 2,9
Непароксізмальная (дізонтогенетічній) тип (Д) 32 (35,6%) 10,1 ± 3,2
Пароксизмальна тип, I варіант (П1) 30 (33,3%) 9,2 ± 2,4
Пароксизмальна тип, II варіант (П2) 19 (21,1%) 8,6 ± 2,6
Недіференційовані 9 (10,0%) 8,3 ± 2,7
група порівняння 30 9,8 ± 3,1
Контрольна група (РП) 40 12,4 ± 1,9

Клініко-псіхопатологічнім методом Було Виявлено відповідні Особливості дітей, что страждають на ННЕ, у порівнянні з дітьми з розладамі поведінкі (Див .: табл. 2).

Таблиця 2

Псіхопатологічні сімптоміта синдрому при ННЕ

Сіндроміта Симптоми

ННЕ

N = 120

Контроль N = 40 Достовірність розбіжностей
Церебрастенія 116 (96,67%) 13 (32,25%) p <0,01
Розладі сну
Діссомнії 115 (95,83%) 17 (42,5%) p <0,05
Пароксізмальні парасомнії (бруксизм, сноговоріння, сомнамбулізм, нічніжахі) 86 (71,67%) 7 (17,5%) p <0,01
Розладі сну невротичного ґенезу 47 (39,17%) 8 (20%) p <0,05
Особистісно-характерологічні Зміни
Відчуття неповноцінності, знижена самооцінка, невпевненість у Собі 82 (68,33%) 11 (27,5%) p <0,01
характерологічні Зміни 65 (54,17%) 37 (92,5%) p <0,01
Розладі поведінкі 42 (35,00%) 40 (100%) p <0,01
Псіхічній інфантілізм 65 (54,17%) 9 (22,5%) p <0,01
Субклінічнівідхілення у формуванністатево-рольової поведінкі 23 (19,17%) 3 (7,5%) p> 0,05
Емоційні Зміни
Депресивно симптоматика субклінічного уровня 50 (41,67%) 23 (57,5%) p> 0,05
Тривожно симптоматика субклінічного уровня 41 (34,17%) 19 (47,5%) p> 0,05
Фобічна симптоматика субклінічного уровня 34 (28,33%) 3 (7,5%) p <0,01
Інші розладі органічного ґенезу
Гіперактивність-імпульсівність 47 (39,17%) 7 (17,5%) p <0,01
Гаркавість 18 (15,00%) 2 (5%) p> 0,05
Тікі 18 (15,00%) 2 (5%) p> 0,05
Парціальні ретардації розвитку 10 (8,33%) 1 (2,5%) p> 0,05
Розладі охайності
денний енурез 31 (25,83%) 0 (0%) p <0,01
денний енкопрез 16 (13,33%) 0 (0%) p <0,01
ННЕяк системний невроз 8 (6,67%) 0 (0%) p <0,01
неврогенна поллакіурія 3 (2,50%) 0 (0%) р> 0,05
Патохарактерологічне нетріманнясечі 1 (0,83%) 0 (0%) р> 0,05

Серед клініко-псіхопатологічніх особливо дітей з ННЕ, у порівнянні з дітьми з РП, феноменологічно можна візначіті преморбідній степень вираженості Наступний груп сіндромів:

а) невротична (у части дітей (8, 6,7%) провіднім патогенетичним фактором БУВ психогенно-невротичний Механізм Виникнення ННЕ, что супроводжували низкою клініко-анамнестичними Особливе. Вплив цього фактора не можна віключіті такоже при всех других випадка ННЕ; та патохарактерологічного розвитку особистості (з Переважно акцентуванням у части дітей епілептоїдніх рис особистості), а такоже

б) досягаючіх уровня КЛІНІЧНОЇ завершеності органічніх сіндромів (церебрастенічній, тікозние гіперкінезів, гаркавості, гіперактівності-імпульсівності з переходом у патологію псіхічного розвитку - парціальні ретардації та інфантілізм). Останні зустрічаються Частіше та більш віражені у дітей з ННЕ у порівнянні з РП.

С помощью опитувальника ДОН Виявлено, что діти, Які страждають на ННЕ, принципова відрізняються від дітей з РП спектром невротічної патології: рівень сертифіката № за шкалою астенії у дітей з ННЕ достовірно вищий, чем у контрольній групі - 8,8 ± 1,02 та 7 , 3 ± 0,39 відповідно. Рівень порушеннях поведінкі та тривоги достовірно вищий у дітей з РП (9,76 ± 0,52 та 11,5 ± 0,82, 7,6 ± 0,75 та 9,8 ± 0,23 відповідно ННЕ та РП). Рівень астенії достовірно вищий у групі дітей з дізонтогенетічнім ННЕ (табл. 4). Рівень невротічної патології достовірно Менш високий у дітей з II варіантом пароксизмального ННЕ. С помощью крітерію Пірсона чі у дітей з ННЕ у віковому діапазоні від 6 до 12 років Виявлено статистично достовірне наростання уровня шкал тривоги та Депресії. У контрольній групі така тенденція відсутня, навпаки, встановлен негативну кореляцію ціх показніків з ВІКОМ (-0,18 та -0,31 відповідно). Це підтверджує невротізуючій Вплив фактом страждань енурезом на псіхіку дитини та Виникнення у відповідь реакцій зі спектру невротичних розладів.

Характерологічні Особливості дітей з ННЕ Було досліджено с помощью опитувальника Кеттела у порівнянні з контрольною групою, а такоже з популяційнімі нормативами.

Можна Бачити низьку особливо, підтвердженіх Статистичний порівнянням. Перелічімо достовірні показатели, починаючі від подібності до відмінностей у Показники дітей різніх груп. Діти обох статей - и енуретікі, и девіанті - подібні за схільністю до ризико (фактор F), трівожністю та стурбованістю (за фактором O).

За Показники фактора D, дівчатка-енуретікі реактівні, схільні до швидкої та актівної ВІДПОВІДІ так само, як и дівчатка-девіанті, тоді як хлопчики-енуретікі Вже більш пасивні, чем хлопчики-девіанті.

Хлопчики-енуретікі напружені, дратівліві, фрустровані так само, як и хлопчики-девіанті; дівчатка-енуретікі достовірно спокійніші та розслаблені, чем дівчатка з розладамі поведінкі (фактор Q4).

Кроме того, у хлопчиків-енуретіків у порівнянні з РП достовірно вищий рівень фактора I (жіноча чутлівість). Хлопчики-енуретікі более, чем хлопчики-девіанті, впевнені у Собі, стійкі емоційно та фрустраційно, терплячі; менше, чем девіанті, вразліві, дратівліві согласно з фактором С (емоційна нестабільність, невпевненість - стабільність, Впевненість у Собі). Дівчатка-енуретікі достовірно більш замкнені у Собі, чем їх девіантні одноліткі (за фактором А замкненість, відлюдкуватість - товаріськість, зацікавленість у спілкуванні).

Такоже у дівчаток-енуретіків нижчих, чем при РП, Показник фактора В (інтелект), Котре відбіває степень оператівності мислення, Загальний рівень вербальної культури та ерудіції, что лишь частково підтверджується клінічнімі данімі.

Окрім Вищевказаний, у дівчаток з ННЕ с помощью опитувальника Кеттела віявлені такоже показатели, Які подібні або набліжаються до показніків у групі РП, но водночас достовірно відрізняються від популяційних норм. Це фактор G (недбайлівість - сумлінність, ретельність), Показник которого у дівчаток-енуретіків подібний до сертифіката № у дівчаток з РП та нижчих популяційної норми. Показник фактора Н у дівчаток (боязкість, соціальна несмілівість - рішучість) найбільш низьких при ННЕ, аналогічній РП та достовірно відрізняється від популяційної норми. Рівень самоконтролю за фактором Q3 у дівчаток з ННЕ аналогічній РП та нижчих, чем у популяції. Тобто дівчатка з ННЕ, як и з РП віявляють низьких рівень самоконтролю, недбайлівість, Деяк безвідповідальність, боязлівість та нерішучість в СОЦІАЛЬНИХ контактах відносно популяційних показніків.

Таким чином, у дітей з ННЕ в процесі розвитку формується відмінний и від середньостатістічної норми, и від маніфестніх клінічно девіантних форм поведінкі особістісній Профіль. У ньом сполучаються як ЗАГАЛЬНІ для дітей з ННЕ та з РП Зміни, так и відмінні від них, «умовно властіві» дітям з ННЕ. Це дозволяє оцініті ННЕ як один з псіхопатізуючіх факторів. У дітей з ННЕ віявляються РІСД, что свідчать про особістісну незрілість. Страждань ННЕ может прізводіті до Порушення формирование адекватних статі особістісніх Особливе. Низка Даних свідчіть про формирование у дітей, зокрема у дівчаток, нізької самооцінкі та Відчуття власної неповноцінності.

Тест «Малюнок сім'ї» оцінювався кількісно за стандартною схемою (Ейдеміллер Є. Г., 2002 р.). Балові ОЦІНКИ отримувалася за симптомокомплексами «сприятливі сімейна ситуация», «Трівожність у сімейній ситуации», «Конфліктність у сімейній ситуации», «Відчуття неповноцінності у сімейній ситуации», «Ворожість у сімейній ситуации».

За Показники симптомокомплексів тесту «Малюнок сім'ї» между основною групою та контрольної груп НЕ Було Виявлено достовірніх відмінностей. Альо с помощью кореляційного АНАЛІЗУ віявлені достовірні кореляційні зв'язки между низкою показніків малюнковіх тестів та іншімі данімі.

Так, в основній групі симптомокомплекси II «Трівожність» та III «Конфліктність у сімейній ситуации» негативно корелюють з ВІКОМ: -0,34 та -0,42 відповідно. Показник симптомокомплексу II «Трівожність у сімейній ситуации» негативно корелює з Показники шкали «Тривога» опитувальника ДОН (-0,25), и позитивно - зі шкалами «Депресія» (0,484), «Астенія» (0,409) та «Вегетатівні розладі» ( 0,486) опитувальника ДОН та фактором D (нетерплячість, реактівність, підвіщена збудлівість, моторний непокій) опитувальника Кеттела (0,494). Високий кореляційній зв'язок з ЦІМ фактором БУВ Виявлення такоже у показніків симптомокомплексів III «Конфліктність в сімейній ситуации» 0,593, IV «Відчуття неповноцінності» 0,415, та V «Ворожість в сімейній ситуации» 0,419.

ЦІ показатели, особливо негативна кореляція шкали «Тривога» вербального тесту ДОН з Показник «Трівожності в сімейній ситуации» невербального малюнкового тесту, дають можлівість думати про Різноманітність форм емоційного реагування, зокрема, афекту тривоги у дітей з ННЕ - у виде відбіття на свідомому, вербальному Рівні у одних, и на невербальному Рівні - у спрійнятті сімейної ситуации та у виде соматовегетативних сімптомів - у других. Це можна інтерпретуваті як прояви особливо Виникнення конверсійної симптоматики в дитячому віці.

Кроме того, ВРАХОВУЮЧИ достовірне (за крітерієм Пірсона ч2) наростання з ВІКОМ сертифіката № шкали «Тривога» ДОН у дітей з ННЕ, Вказану Вже негативну кореляцію цієї шкали з Показники симптомокомплексу II «Малюнки сім'ї» та вказані кореляційні зв'язки показніків II та III цього тесту з ВІКОМ, можна сделать Висновок про розвинення з ВІКОМ здібностей до вербалізації та, відповідно, усвідомлювання своих емоційніх переживань.Завдяк чому ЦІ переживання віводяться з неусвідомлюваніх та неконтрольованіх сфер соматовегетативного та психомоторного реагування.

Співвідношення Даних вербальних та невербальних тестів, їх вікові Особливості свідчать про прояви вікової спеціфікі у дінаміці конверсійної симптоматики - від невербальних форм з низьких рівнем усвідомлення, рефлексії Власний переживань и соматичних та поведінковімі проявити, - до вербального з більш повну усвідомленням, можлівістю самоусвідомлення та самоконтролю.

Тест «Малюнок людини» виявило декілька невербальних феноменів, что відрізнялі деякі малюнки дітей з ННЕ від малюнків дітей з РП. Так, 6 дітей з ННЕ намалювалі людину протілежної статі, чого НЕ спостерігалося в контрольній групі. Діти з ННЕ з підвіщеною Увага вімальовувалі деталі в області геніталій, підкреслювалі грудей в малюнку жінки. Балові ОЦІНКИ тесту виявило позитивну кореляцію з фактором В (інтелект) тесту Кеттела - 0,36, что є підтвердженням валідності застосовання у работе методик та достовірності отриманий результатів.

На Наступний етапі діти з ННЕ були розподілені на основнову групу - 90 дітей (табл. 1) та групу порівняння з 30 дітей.

У комплексному лікуванні дітей ОСНОВНОЇ групи застосовувалась оригінальна методика діференційованої гіпнотерапії ННЕ у дітей. До качана курсу гіпнотерапії з дитиною в доступній для неї форме проводити бесіда, Присвячую корекції та розширенню знань дитини про структуру та фізіологію сечовівідної системи, управління актом сечовіведення, Формування мотівації до одужання. Перед сеансом на підготовчому етапі за 1-2 години до качана дитині пропонувалі Прийняти рідіну (за рекомендаціямі Б. І. Ласкава та А. Я. Креймера, 1975 р.) I знайомиться з послідовністю навіювань, что будут вікорістані на сеансі. У дітей 5 - 10-річного віку як метафора для індукції гіпнозу застосовуваліся адаптовані в ігровій форме елементи методики імітації нічного сну В. І. Сухорукова (1977 р.).

Вікорістовувалась послідовність навіювань, яка включала навіювання гіпнотічного сну, навіювання переходу Із гіпнотічного сну в стан природного сну (аналогічно методіці «Гіпноз-відпочинок» К. І. Платонова, 1955 р.), Навіювання переходу Із ортодоксальної фази природного сну в парадоксальну (швидку) фазу Шляхом навіювання чисельність пріємніх сновідінь (за А. Ц. Гольбінім, 1979 р.), навіювання пробудження при позіві до сечовіпускання.

При цьом навіювання сінхронізувалісь при промовлянні з ритмом дихання дитини, здійснювалісь недирективної (еріксоніанськім) шляхом, в основном у відстроченій умовній форме, а навіювання на пробудження при позіві до сечовіпускання проводилися с помощью пробуджуючіх образів (согласно з методикою навіяніх лікувальніх сновідінь К. І. Платонова, 1930 р.) по всех модальності сприйняттів. Навіювання латералізувалісь поворотом голови лікаря при промовлянні, при цьом навіювання на розслабленими, Занурення в транс, засинання, з'явилися и характер сновідінь адресувалісь у домінантну півкулю мозком пацієнта, а навіювання на пробудження при позіві до сечовіведення, навіювання пробуджуючіх образів - в субдомінантну півкулю. На іншому та наступна сеансах як пробуджуючі образи вікорістовувалісь Власні пробуджуючі образи хворого.

Курс терапії складався з низки сеансів з ПОВНЕ послідовністю навіювань та акцентом в кожному з них на актуальній у Сейчас части цієї послідовності. Акцент здійснювався чбсовою та інтонаційною модуляцією. На дерло сеансах курсу акцент проводівся на навіюванні гіпнотічного сну и переходу Із гіпнотічного сну в ортодоксальних (повільну) фазу природного сну до стабілізації его на максімальній глібіні. Акцент на навіюванні переходу Із ортодоксальної фази в парадоксальну (швидку) фазу природного сну проводівся при появі передвісніків переходу, а акцент на навіюванні пробудження при позіві до сечовіведення проводівся при відновленні нормального порядку Зміни фаз природного сну в течение сеансу.

З клінічніх Даних найбільш значущих для Виявлення патогенетичних особливо ННЕ у дослідженіх дітей та формирование тактики терапії виявило Особливості самого епізоду мімовільного сечовіпускання уві сні.

За часом Виникнення епізоді мімовільного сечовіпускання уві сні можна Було поділіті на Ранні (в подалі візначені нами як пароксізмальні за ґенезом) та більш пізні, відставлені (непароксізмальні, дізонтогенетічні за походження відповідно нашого Подальшого трактування). Ранні за годиною Виникнення епізоді, як правило, вінікалі через доволі фіксований проміжок часу после засинання, что підтверджується достовірністю різниці дісперсій за крітерієм Фішера-Снедекора (табл. 2). Раннє мімовільне сечовіпускання відбувалося Частіше середнім та великим об'ємом сечі, На Відміну Від відставленого, Пожалуйста відбувалося Частіше великим об'ємом. При раннього тіпі енурезу батьки Частіше Вказував на зв'язок об'єму сечовіпускання з об'ємом спожітої напередодні Рідини, Частіше відмічалі наявність у дитини в теперішній час або в анамнезі парасомній пароксизмального ґенезу (бруксизму, сноговоріння, нічніх жахів, іноді - сомнамбулізму), Рухів збудження безпосередно перед епізодом енурезу та пробудження або іншою поведінковою реакцією на епізод (табл. 3, 4).

Таблиця 3

Відмінності віділеніх непароксізмальная (дізонтогенетічного) та пароксизмального тіпів епізодів ННЕ

характеристика Тип епізоду ННЕ

Непароксізмальная (Дізонтогенетічній)

N = 32

пароксизмальна

N = 49

Час Виникнення епізоду енурезу від моменту засинання, години 5,5 * ± 1,5 ** 2,1 * ± 0,45 **
об'єм сечовіпускання Невеликий або середній 18,7% *** 75,5% ***
Великий 81,3% *** 24,5% ***
Залежність об'єму сечовіпускання від об'єму спожітої Рідини 31,3% *** 77,6% ***
Залежність часу сечовіпускання від об'єму спожітої Рідини 84,4% *** 20,4% ***
Зміни ЕЕГ Діфузні Зміни *** Пароксизмальна Активність ***

Примітки: * - Відмінності Середніх достовірні за крітерієм t, p <0,05;

** - Відмінності дісперсій достовірні за крітерієм Фішера-Снедекора;

*** - Відмінності достовірні за крітерієм ч2

При наявності у дитини відставленіх за годиною Виникнення епізодів ННЕ, окрім Вказаною, батьки відмічалі негативну залежність годині сечовіпускання від об'єму спожітої Рідини. Клінічно в ціх дітей БУВ более вираженість церебрастенічній синдром, відмічалася більша вираженість профундосомнії, яка визначавши в работе через чутлівість сну (табл. 3, 4).

Зазначені вищє Особливості епізодів ННЕ у дослідженіх дітей дали можлівість застосуваті до них розділення ціх феноменів на пароксізмальні та непароксізмальні. У подалі ця гіпотеза підтверділася електроенцефалографічно.

Як пароксізмальні, ми інтерпретувалі Такі епізоді, Які вінікалі Раптовий, проявлялися стереотипно, та не служили безпосередно Виконання Функції сечовидільної системи. Коли спонтанність сечовіпускання вінікало, як правило, передчасно, в порівнянні з фізіологічнім циклом роботи сечовидільної системи, завчасно до моменту максимального Наповнення Січових міхура, и виявляв тісній зв'язок з процесом сну у дитини.

Таблиця 4

Діференційні Відмінності віділеніх тіпів та варіантів ННЕ

Показник

Дізонто-

генетичний

тип (Д)

N = 32

пароксизмальна

тип (П)

I варіант

(П1)

N = 30

II варіант

(П2)

N = 19

1 2 3 4
Вік (роки) 10,1 ± 3,2 9,2 ± 2,4 8,6 ± 2,6
Первинний тип перебігу (%) 94 97 47 **
Лінійний варіант первинного типу перебігу (%) ** 80 72 30
Пробудження або Інша поведінкова Реакція после сечовіпускання (%) *** 37 13 100
Чутлівість до сітуаційніх змін (%) *** 23 19 93
Психогенні провокація епізоду (%) *** 17 19 71
Чутлівість до недотрімань водного режиму (%) *** 70 13 29

Інші пароксізмальні феноменом сну

(%) ***

Відсутність 60 0 14
невротічні 13 13 50
парасомнії 17 75 14
обидвоє види 10 0 21

Церебрастенія, ее Вплив на сон

(%) ***

мінімальній 3 6 21
середній 47 75 79
максимальний 50 6 0
1 2 3 4
Зміни ЕЕГ *** Діфузні Зміни пароксизмальна Активність
Годину з'явиться пароксізмальної актівності - в фоні / при НАВАНТАЖЕННЯ, n (%) / n (%) -

Частіше в фоні

22 (73%) /

8 (37%)

Частіше при навантажен-нях

7 (37%) /

12 (63%)

**

Компоненти Д та й актівності в спектрі пароксізмальної актівності ЕЕГ - Д> і Д <і *
Інші Особливості ЕЕГ Подібність змін фону до групи Д Передчасно формирование б-актівності
Шкала опитувальника ДОН (Середні бали) депресія 10,0 8,4 5,2 *
Астенія 9,3 * 10,0 4,8 *
Вегетатівні розладі 9,8 8,8 5,6 *
Розладі сну 10,1 9,2 6,3 *
Фактори тесту Кеттела (Середні бали) H 3,2 4,1 6,4 *
Q4 5,9 7,8 * 5,2

Примітки: * крітерій t, p <0,05; ** крітерій ч2, p <0,05; *** крітерій ч2, p <0,001

До непароксізмальная ми відносілі випадки сечовіпускань, Які відбувалісь после Наповнення Січових міхура согласно з его циклом Наповнення-віпорожнення аналогічно тому, як це відбувається в период автоматизму Функції во время розвитку в онтогенезі. Переважність первинного типу перебігу, домінування церебрастенічного синдрому з глибоким парасомнією дозволило нам трактуваті цею тип ННЕ як дізонтогенетічній.

У рамках пароксизмального типу ННЕ за низкою Додатковий особливо, включаючі електроенцефалографічні, та дінамікою стану у відповідь на комплексну терапію Було віділено 2 варіанти - I та II (табл.2). До I варіанту пароксизмального ННЕ були віднесені випадки, что характерізуваліся стереотіпністю, регулярністю, ціклічністю проявів, часто сполучені з іншімі патологічнімі пароксизмальними феноменами сну (бруксизмом, сноговорінням, нічнімі жахамі, а такоже сомнамбулізмом - за анамнезом), Які не давали покращення у відповідь на комплексну медикаментозне терапію та Гіпноз. Позитивна динаміка у ціх дітей наступала при застосуванні антіконвульсантів (препарати карбамазепіну, ламотріджіну) та ноотропних препаратів, что потенціюють антіконвульсівнимі дію антісудомніх препаратів (препарати фенібуту, гопантенат кальцію); (Див .: табл. 2). У роботу включалися лишь діти, патологічні Зміни у якіх НЕ досяжними уровня вираженості епілептічного синдрому.

II варіант відрізнявся більш м'якими, у порівнянні з I варіантом, клінічнімі та параклінічнімі пароксизмальними проявити. Батьки або піклувальнікі, Які відмічалі епізоді енурезу, коли дитина Прокидайся после сечовіпускання або реагувала на него поведінкою - зміною положення в ліжку ТОЩО. Прояви енурезу зменшувалісь в незвичне обставинні, були більш чутлівімі, у порівнянні з I варіантом, до сітуаційніх змін. Клінічне покращення досяжними с помощью лишь фармакотерапії та гіпнотерапії без! Застосування антіконвульсантів. У цілому при цьом варіанті відмічаліся найкраща курабельність та прогноз.

Анамнестичними методом Вивчай динаміка ННЕ у традіційному розподіленні на первинний та вторинна типи перебігу. Окрім контролю за сечовіведенням во время нічного сну, були вівчені етапи розвитку других компонентів інстінкту комфортної поведінкі уві сні: встановлення контролю за дефекацією, за сечовіведенням во время неспання, а такоже во время денного сну.

Традіційній Розподіл перебігу енурезу на первинний та вторинна БУВ ДОПОВНЕННЯ визначенням тоншіх коливання уровня опанування навичок реализации інстінкту комфортної поведінкі: з поступовім етапнім розвитку (лінійний варіант первинного типу перебігу ННЕ), та хвілеподібній з періодамі як розвитку, так и регрес в опануванні ціх навичок (нелінійній варіант). Окрім різниці за традіційнімі типами, за ЦІМ Показники такоже визначили достовірні Відмінності между П2 варіантом ННЕ та іншімі підгрупами (табл. 4).

Разом з навички охайності, анамнестичними та клінічно Було Вівче такоже формирование других феноменів комфортної поведінкі во время сну: здатність вкрітіся у випадка розкрівання уві сні НЕ прокідаючісь, навички прікріватіся від світла уві сні та з'явиться звічної пози уві сні. Встановлен, что стан їх розвитку более зв'язаний з віділенімі варіантамі перебігу ННЕ, чем Із традіційнімі типами (за крітерієм ч2), что вказує на спорідненість ціх функцій в рамках єдиного інстінкту комфортної поведінкі.

Задля Виявлення взаємовідносін между Клініко-патогенетичне типами та варіантамі ННЕ через простеження лишь позітівної, віключаючі рецидиви, динаміки Зміни клініко-патогенетичних тіпів ННЕ, Із ОСНОВНОЇ групи Було віділено 32 дитини, у якіх анамнестіко-катамнестічнім методом виявляв та могли буті простежені Зміни клінічного стереотипу мімовільного сечовіпускання уві сні, а динаміка енурезу булу лінійною позитивною та завершилася одужанням.

Виявило, что у випадка поєднання 2 чи 3 клініко-патогенетичних тіпів та варіантів ННЕ у однієї дитини, наявність П1 варіанту Робить неефективно лікування других тіпів та варіантів, и требует лікування цього компоненту патогенезу в Першу Черга, тобто зумовлює необходимость призначення антіконвульсантів. Наступний за тім же принципом слід лікуваті Д тип, а потім П2 варіант ННЕ.

У дітей, что страждають на ННЕ, віявлені різноманітні відхилення біоелектрічної актівності, Які стають набагато інформатівнішімі при співставленні їх з клінічнімі Особливе. Найбільш інформатівнім оказался аналіз ЕЕГ дітей у групах, розподіленіх за клініко-дінамічнім ознака на типи, что зазначені вищє - непароксізмальная дізонтогенетічній тип ННЕ (група Д) - за наявністю пароксізмальної актівності на ЕЕГ; та I і II варіанти пароксизмального типу енурезу (П1 та П2 відповідно) - за результатами порівняння показніків ЕЕГ.

Група дізонтогенетічного ННЕ електроенцефалографічно в цілому характерізувалася незначна частотних змінамі, в межах від тета до бета-діапазону, но часто вираженості в окремий регіонах головного мозком, стійкістю індівідуальніх показніків при навантаженості. Індекс альфа-актівності БУВ найбільш високим среди усіх підгруп. Рівень дельта-актівності набліжався до уровня в підгрупі П1. Фонова Активність у цілому відповідала віковій нормі, характерізувалась нестійкістю амплітуді, віраженістю реґіонарніх відмінностей в повільнохвільовіх (тета та дельта) діапазонах. Найбільші відхилення проявлялись при гіпервентляції за рахунок з'явилися тета-актівності у всех відведеннях. Реакція сінхронізації ритму булу практично НЕ віражах, даже при гіпервентіляції.

Біоелектрічна Активність на ЕЕГ в групі П1 характерізувалась, На Відміну Від групи Д, наявністю пароксізмальності, и підвіщеною, в порівнянні з групою П2, віраженістю нізькочастотної актівності. Індекс альфа-актівності достовірно нижчих, чем в групі П2, що не Дивлячись на порівняно старший паспортний вік дітей в групі П1. Достовірно нижчих, чем в групі П2 БУВ кож рівень бета-актівності. Фонова крива відрізнялась дифузно відхіленнямі з окремим групами синхронних сплесків хвиля в діапазоні від альфа до дельта-актівності. Пароксізмальність, На Відміну Від групи П2, Частіше з'являлась на фоновій крівій та Частіше булу віражах дельта-актівністю. При НАВАНТАЖЕННЯ спостерігалося обов'язкове зниженя частоти коливання біопотенціалів у порівнянні з фоновим кривою. При гіпервентіляції підвіщувалась амплітуда синхронно вінікаючіх Хвиля та зніжувалась їх частота. Найбільші відхилення проявлялись у виде легко вінікаючої, Довгий не затіхаючої дельта-актівності частотою 3 Гц.

Група П2 характерізувалась в цілому раннім, більш прискореного, порівняно з середньовіковімі Показники, Формування Патерно ЕЕГ: в 5-10-річному віковому діапазоні за рівнем альфа-актівності, в 10-15річному віці - бета-актівності. Типова рису - наявність пароксізмальності, достовірно Частіше, в порівнянні з групою П1 в тета-діапазоні. Для ЕЕГ при П2 варіанті ННЕ характерна вираженість альфа-актівності більш вісокої частоти, в порівнянні з віковою нормою. З 5 років домінував нізькочастотній альфа-ритм. З 10-річного віку МІГ домінуваті бета-ритм. Альфа-Хвилі НЕ Зникаю и при появі пароксізмальної тета-актівності. У випадка домінування повільнохвільової актівності, при гіпервентіляції альфа-Активність Швидко відновлювалась. Зміни фонової актівності колівалісь від нормальної крівої до регулярних сплесків тета-хвиля. Відповідь на НАВАНТАЖЕННЯ - від окрема груп синхронно вінікаючіх тета-хвиля (незначна Підвищення амплітуді над рівнем фонової крівої) до легко вінікаючої вісокоамплітудної дельта-актівності.

Реакція десінхронізації ритму при пробі з відкрітімі очима булу достаточно вираженість у всех пацієнтів.

Ефективність запропонованого терапевтичного підходу, Особливості реагування на гіпнотерапію вісвітлені в табл. 5.


Висновки

1. У дісертаційному дослідженні проведення теоретичне обґрунтування та нове решение Наукової проблеми неорганічного нічного енурезу (ННЕ). Вівче его патогенетична структура, на Основі якої розроблено диференціальна діагностика та способ псіхотерапевтічної корекції цього розладу. Досліджені клініко-патогенетичні, псіхопатологічні та патопсіхологічні Особливості дітей з неорганічнім нічнім енурезом.

2. Як показало дослідження, неорганічній нічний енурез - це розлад зі складаний патогенетичного структурою, в ґенезі которого важліву роль відіграє органічне підґрунтя, клінічна картина которого Включає в себе невротічні прояви. Его формирование в різніх клінічніх випадки обумовлення різнімі патогенетичного процесами, а іноді, и комбінацією патогенетичних механізмів у одного хворого. На Основі клінічніх, анамнестичними, електронейрофізіологічніх особливо нічний енурез может буті розподіленій на групи пароксизмального (54,4%) та непароксізмальная (дізонтогенетічного - 35,6%) сіндромів.

3. пароксизмальна неепілептічній тип неорганічного нічного енурезу НЕ є одноріднім. За віраженістю пароксизмальних феноменів у клінічній картині та на електроенцефалограмі, а такоже реакцією на гіпнотерапію та лікування антиконвульсантами, ВІН поділяється на два варіанти: з більш вираженості (33,3%), та з більш м'якими (21,1%) пароксизмальними проявити .

4. За переважанням в клінічній картині псіхічніх феноменів різного походження, діти з ННЕ роздподіляються на следующие групи:

а) випадки з умовно домінуванням симптоматики психогенно-невротичного ґенезу: реактивно-невротичні (8,9%) та патохарактерологічне (1,1%) нетрімання сечі;

б) випадки з переважанням симптоматики органічного походження, передусім церебрастенії (відповідно 96,67% та 32,25% при ННЕ та в контрольній групі з розладамі поведінкі, p <0,01), діссомнічніх проявів (відповідно 95,83% та 42, 5%, p <0,05) та парасомнічніх феноменів (відповідно 71,67% та 17,5%, p <0,01);

5. З ВІКОМ у дитини з ННЕ формується опосередкованих, спочатку неусвідомлене психологічне реагування на своє захворювання внаслідок негативного емоційного Ставлення оточення, спочатку в невротічній, а потім и в особістісній форме. Таким чином, страждань ННЕ є невротізуючім та псіхопатізуючім фактором, Який можна співставіті з такими при девіантній поведінці та сімейній депривації.

6. Неорганічній нічний енурез требует комплексного (із ЗАСТОСУВАННЯ ОХОРОНИ режиму, медікаментозної терапії та психотерапії), етапного та діференційованого лікування. ВРАХОВУЮЧИ, что органічне Ураження головного мозком є ​​важлівім патогенетичним фактором, у зв'язку Із наявністю лікворногіпертензійного, вегетативно-дістонічного сіндромів, більшість пацієнтів потребують дегідратаційної, судінної та ноотропної терапії. Пацієнті з виразу пароксизмальними проявити потребують такоже лікування антиконвульсантами.

7. Серед психотерапевтичний методів гіпнотерапія ННЕ довела свою скроню ефективність у складі КОМПЛЕКСНОЇ терапії неорганічного нічного енурезу (за загальною Частка одужання - 71, 78,8% в основній групі та 19, 63,3% в групі порівняння, p <0,05, та за годиною становлення ремісії, p <0,05). У випадка, коли патогенез ННЕ є комбінованім и Включає в себе декілька патогенетичних механізмів, потребується більш чітка етапність терапії. Спочатку акцент робиться на корекції пароксизмального патогенетичного механізму, если ВІН носити вираженості характер, потім проводитися корекція дізонтогенетічного механізму, потім коректуються пароксизмально компонент з м'якімі проявити.

8. Ефективність гіпнотерапії Суттєво підвіщується при дотріманні Наступний вимог:

а) своєчасному застосуванні гіпнотерапії в складі КОМПЛЕКСНОЇ терапії;

б) застосуванні на кожному сеансі послідовності навіювань, что повторюються фізіологічній цикл сну з навіюванням пробудження при Поклик до сечовіведення с помощью пробуджуючіх образів;

в) перенесенні, у ході курсу гіпнотерапії, часового та інтонаційного акценту в Формулі навіювань від ее качана в кінець при досягненні результату від попередньої ее части.


Практичні рекомендації

1. Для діференційного діагнозу ННЕ від других форм нетрімання сечі, розмежування етіологічних факторів доцільно проведення моніторінговіх лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ, електроенцефалограмі, спеціального спостереження батьками в Домашніх условиях (ведення Щоденнику, проведення Вільної Проби сечовіпускання), консультації невропатолога та, при необхідності, уролога, нефролога, ендокринолога, вертебролога.

2. При ННЕ є корисний ОХОРОНИ режим Із введенням денного сну та режиму вживання Рідини з розподіленням ее на сніданок, обід та вечерю відповідно 40% - 40% - 20%. Доцільна внутрінозологічна діференційна діагностика Із Встановлення клініко-патогенетичного типу та варіанту ННЕ за низкою клініко-дінамічніх та параклінічних ознака та! Застосування діференційованого підходу в лікуванні. Так, при П1 варіанті ННЕ Ефективне неврологічне лікування (дегідратаційна, судинна, ноотропні терапія) Із ЗАСТОСУВАННЯ антіконвульсантів та включення в схему лікування гіпнотерапії за запропонованою дисертант методикою на етапі підтрімуючого лікування, после Досягнення позитивного ефект від фармакотерапії. При Д тіпі та П2 варіанті ННЕ Ефективне неврологічне лікування без! Застосування антіконвульсантів та Введення гіпнотерапії на етапі курсового лікування, за умови позітівної КЛІНІЧНОЇ динаміки.

3.При зелених сандалів декількох патогенетичних компонентів у однієї дитини терапія ефективна у наступній послідовності: спочатку корекція П1 варіанту, потім Д типу и Нарешті П2 варіанту ННЕ.

4. При домінуванні психогенно-невротичного компоненту в ґенезі ННЕ або у випадка патохарактерологічного нетрімання сечі ефективна курація за віщезазначенімі принципами з ДОПОВНЕННЯ терапії іншімі індівідувальнімі та сімейнімі психотерапевтичний методами, что застосовуються у стані неспання.


Список опублікованіх робіт за темою дисертації

1. Підкорітов В.С., Сазонов С.О. Проект сучасного протоколу лікування псіхіатром неорганічного енурезу у дітей та підлітків в условиях страхової медицини // Український вісник психоневрології. - 2004. - Т.12. Вип. 1 (38). - С. 40-44. (Здобувачем проведено інформаційний пошук, проаналізована получил інформація, розроблені Пропозиції относительно терапії Із ЗАСТОСУВАННЯ як відоміх підходів, так и Власний розробок, Пропозиції относительно алгоритму лікування.)

2. Сазонов С.О. Особливості виникнення і терапії нічного енурезу у дітей // Український вісник психоневрології. - 2006. - Т.14, Вип. 3 (48). - С. 46-50.

3. Сазонов С.О. Патохарактерологические особливості дітей з неорганічним нічним енурезом // Міжнародний медичний журнал. - 2006. - №3.- С. 12-16.

4. Сазонов С.О. Методика диференційованої гіпнотерапії нічного енурезу // Архів псіхіатрії. - 2007. - Т.13, №1-2 (48-49). - С. 111-115.

5. Сазонов С.О. Електроенцефалографічні особливості дітей, які страждають нічним енурезом // Український вісник психоневрології. - 2007. - т.15, Вип. 2 (51). - С. 111-115.

6. Сазонов С.О. Неорганічний нічний енурез у дітей як психопатологічний симптом. // Сучасні фармакотерапевтічні підході в Дитячій псіхіатрії: Матеріали науково-практичної конференции, 25-26 травня 2005р. - Харків: ІОЗДП, ІНПН, 2005. - С. 98-99.

7. Пат. 16761 Україна, МКІ A61M 21/00. Процес лікування нічного енурезу у дітей: Пат. 16761 Україна, МКІ A61M 21/00 С.О. Сазонов (Україна). - № u 2006 02741; Заявл. 14.03.06; Опубл. 15.08.06, Бюл. №8. - 6 с.

8. Пат. 24590 Україна, МКІ A61M 21/00. Процес лікування нічного енурезу у дітей: Пат. 24590 Україна, МКІ A61M 21/00 С.О. Сазонов (Україна). - № u 2007 00737; Заявл. 24.01.07; Опубл. 10.07.07, Бюл. №10. - 4 с.

Анотація

Сазонов С.О Діференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічнім нічнім енурезом. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. Державна установа «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології АМН України». - Харків, 2008.

Дисертація присвячено проблемі КЛІНІЧНОЇ псіхопатології, патогенетичної діагностики та комплексного діференційованого лікування, Із ЗАСТОСУВАННЯ гіпнотерапії, неорганічного нічного енурезу, F98.00 (ННЕ), у дітей. У 120 дітей з ННЕ (у порівнянні з 40 дітьми з розладамі поведінкі) Виявлено вираженість груп сіндромів органічного, а такоже невротичного ґенезу: реактивно-невротичні (8,9%) та патохарактерологічне нетрімання сечі (1,1%), Наслідки страждань дитини енурезом у виде невротічної та особістісної Реакції на хворобу. Доведено, что страждань ННЕє невротізуючімта псіхопатізуючім фактором.Діті з ННЕ в групі порівняння (30) отримавших фармакотерапію. 90 дітей ОСНОВНОЇ групи були проліковані комплексно діференційовано Із ЗАСТОСУВАННЯ гіпнотерапії. На Основі клінічніх (Особливості епізоду енурезу) та електронейрофізіологічніх особливо Було проведене Розподілення на пароксизмальну (з більш та Менш вираженості пароксизмальної проявити) та непароксізмальная (дізонтогенетічній) типи ННЕ. Доведена ефективність КОМПЛЕКСНОЇ діференційованої режімної, медікаментозної (у випадка вираженість пароксизмального ННЕ з антиконвульсантами) терапії та гіпнотерапії.

Ключові слова: діти, неорганічній нічний енурез, КЛІНІЧНІ форми енурезу, Гіпноз, дизонтогенез, пароксизм.


анотація

Сазонов С.О. Диференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічним нічним енурезом. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. - психіатрія. - Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України». - Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі клінічної психопатології, патогенетичної діагностики та комплексного диференційованого лікування, із застосуванням гіпнотерапії, неорганічного нічного енурезу, F98.00 (ННЕ), у дітей. Узагальнено результати клініко-психопатологічного та психодіагностичного (опитувальники ДОН, Кеттела, рисунковий тест «Моя сім'я») обстеження 120 дітей з ННЕ в порівнянні з показниками 40 дітей контрольної групи з розладами поведінки і змішаним розладом поведінки і емоцій F91 і F92 (РП). Виявлено вираженість у дітей з ННЕ груп синдромів органічного, а також невротичного генезу. Виявлено: а) етіологічні, по відношенню до ННЕ, синдроми реактивно-невротичного (8,9%) і патохарактерологического нетримання сечі (1,1%); б) супутні органічні синдроми: церебрастенія, порушення сну органічного (і невротичного) генезу, тики, заїкання, інші порушення охайності, гіперактивність-імпульсивність з переходом в патологію психічного розвитку - парціальні ретардації і інфантилізм; в) слідства страждання дитини енурезом у вигляді невротичної (часто зі зниженою самооцінкою) і особистісної реакції на хворобу. Доведено, що страждання ННЕ є невротизує і псіхопатізірующім фактором, порівнянним з такими при девіантну поведінку і сімейної депривації. Діти з ННЕ були розділені на групи порівняння з 30 дітей, пролікованих із застосуванням режимної та медикаментозної (неврологічної дегидратационной, судинної і ноотропной) терапії, і основну групу з 90 осіб, пролікованих диференційовано, залежно від виявлених клініко-патогенетичних типів і варіантів ННЕ з застосуванням оригінальної гіпнотерапевтіческой методики. Діти основної групи на підставі ряду клінічних особливостей (в першу чергу, особливості епізоду мимовільного сечовипускання уві сні), анамнестичних, електронейрофізіологіческіх особливостей (в першу чергу, наявність і ступінь вираженості пароксизмальних змін), були розділені на пароксизмальної і непароксізмальная (дизонтогенетична по близькості клінічної картини до етапу автоматизму функції), типи. За ступенем вираженості пароксизмальних проявів на ЕЕГ і в клініці, особливостям реагування на гипнотерапию і необхідності лікування антиконвульсантами, пароксизмальної тип був розділений на варіанти з більш і менш вираженими пароксизмальними проявами. Доведено ефективність комплексної диференційованої режимної, медикаментозної (у разі виражених пароксизмальних проявів, із застосуванням антиконвульсантів) та гіпнотерапії із застосуванням в кожному сеансі послідовності навіювань, що повторює фізіологічний цикл сну з навіюванням пробудження при потягу до сечовипускання за допомогою будять образів; а також перенесенням, по ходу курсу гіпнотерапії, временньго і інтонаційного акценту у формулі навіювань від її початку до кінця при досягненні результату від попередньої її частини.

Ключові слова: діти, неорганічний нічний енурез, клінічні форми енурезу, гіпноз, дизонтогенез, пароксизм.


Annotation

Sazonov SA Differentiated hypnotherapy in complex treatment of children with inorganic nocturnal enuresis. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.16 - psychiatry. Public Institution «Institute of neurology, psychiatry and narcology AMS of Ukraine». - Kharkiv, 2008.

This thesis is devoted to the problem of clinical psychopathology, pathogenetical diagnosis and complex differentiated treatment of non-organic nocturnal enuresis F98.00 according to ICD-10 (INE) among children with the use of hypnotherapy. The results of clinical-psychopathological and psychodiagnostical research of 120 children with INE have been summed up, compared to the results of 40 children from the control group, with behavioral and mixed behavioral-emotional disorders. There have been detected: syndromes of reactive-neurotic (8,9%) and pathocharacteristic urination (1,1%), organic syndromes. It has been proved, that INE is neurotic and psychopathic factor. Then, children with INE were divided into two groups - the comparison group, that consisted of 30 children, that were treated with regime and medication therapy, and the major group, that consisted of 90 children, who received differentiated treatment. This treatment included the original hypnotherapy method.Children of the major group were divided into two types, because of the number of clinical factors (details of the case of spontaneous urination during sleep), electroneurophysiologic details (paroxysmal manifestations), were divided into paroxysmal and non-paroxysmal (dysontogenetic) .According to the level of intensity of paroxysmal manifestations and necessity of anticonvulsant treatment, the paroxysmal type was divided into variants with more and less obvious paroxysmal symptoms. There has been proven effectiveness of complex differentiated therapy with hypnotherapy.

Key words: children, inorganic nocturnal enuresis, clinical forms of enuresis, hypnosis, dysontogenesis, paroxysm.


  • Діференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічнім нічнім енурезом
  • Загальна характеристика роботи
  • Практичне значення отриманий результатів
  • Основний Зміст роботи
  • Практичні рекомендації
  • Список опублікованіх робіт за темою дисертації