Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника






    Головна сторінка





Скачати 51.04 Kb.
Дата конвертації04.12.2017
Розмір51.04 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця

Мойсеєнко Анатолій Іванович

УДК 616.34-007.272-036.11-07-089

Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника

14.01.03 - хірургія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук

Київ 2008


Дісертацією є рукопис.

Робота виконан у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичний наук, професор, Заслужений діяч науки и техніки України, Лауреат державної премії України, Короткий Валерій Миколайович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри госпітальної хірургії №1

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор, Шуляренко Володимир Адамович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри хірургії та проктології;

доктор медичний наук, Білянській Леонід Семенович, Інститут хірургії та трансплантології АМН України, провідний науковий співробітник.

Захист состоится «5» червня 2008 р. про 13. 30 годіні на засіданні спеціалізованої ради Д 26.003.03 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 17).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3)

Автореферат розісланій «24» квітня 2008р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичний наук, доцент Я.М. Вітовській


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність темі.Гостра непрохідність кишечника (ГНК) залішається однією з найактуальнішіх проблем сучасної ургентної хірургії. Серед Гостра хірургічніх захворювань ОРГАНІВ черевної порожніні вона зустрічається з частотою 4,2 - 9,4% (Грінберг А.А., 2000; Красильников Д.М., 2004; TaourelP., 2002). Щороку в Світі з приводу ГНК віконується біля 4% лапаротомій (DahlkeM. H., 2007). Захворюваність на ГНК в Україні ставити в Середньому 20 -25 віпадків на 100 тис. населення, з якіх біля 80% пріпадає на непухлінні форми (Радзіховській А.П., 2004; Андрющенко В.П., 2004). Летальність при непухлінніх формах ГНК ставити 4 - 32% (Бойко В.В., 2004; Бєляєва О.А., 2004; Белянський Л.С., 2006; FosterN. M., 2006).

Провіднімі факторами, что зумовлюють Високі відсотки летальності при ГНК є пізня госпіталізація, висока частота діагностичних помилок, вік хворого та наявність супутньої патології, необгрунтована пролонгація термінів Консервативної терапії, інтраопераційні та післяопераційні ускладнення (Тотіка В. З і співав., 2006).

Частота діагностичних помилок при ГНК даже в условиях хірургічного стаціонару досягає 21,2 - 34% (Легостаева Т. Б., 2001; Березницький Я.С., 2004). Сейчас годину діагностика ГНК грунтується на результатах клінічного та рентгенологічного обстеження хворого, Які недостатньо інформатівні, особливо на початкових стадіях захворювання (Курбанов К.М., 2006).

В етіологічній структурі ГНК 64 - 74% пріпадає на частку спайкової ГНК, яка в 50% віпадків ліквідується заходами Консервативної терапії (MangenthalerJ. A., 2006; FosterN. M., 2006). Тому заслуговує Подальшого Вдосконалення методика доопераційної декомпресії прівідного відділу кишечника, як один з Шляхів Підвищення ефектівності консервативного лікування ГНК (RitzM. A., 2000.; NelsonR., 2005 .; GowenG. F., 2007 .; SakakibaraT., 2007).

Сейчас годину відсутні ефектівні Способи інтраопераційної ОЦІНКИ жіттєздатності кишечника та встановлення між его резекції (Орел Ю.Г., 2002; Логачов В.К., 2004; Лігоненко О.В., 2004). Діагностична точність візуальної інтраопераційної ОЦІНКИ жіттєздатності кишки, яка Використовують найчастіше, що не перевіщує 42% (Шор Н.А., 2004). Тому неспроможність швів міжкішковіх анастомозів залішається типів ускладненням в хірургії ГКН, что зустрічається з частотою 4,3 - 8,3% (Гешелін С.А., 2004; Рідзіховській А.П., 2004). У структурі причин післяопераційної летальності при ГКН Частка неспроможності швів анастомозу сягає 27,5 - 66,7% (Алексеєв О.В., 1999).

Відсутність надійніх способів ОЦІНКИ жіттєздатності кішкової стінкі та спроможності швів міжкішковіх анастомозів зумовлює Актуальність їх моніторингу в післяопераційному періоді (Ольшанецький О.О., 2004). Залішається недостатньо визначення місце відеоендоскопічніх методів у вірішенні проблеми післяопераційного контролю жіттєздатності кишечника. Таким чином, подалі Вдосконалення окресленості напрямків лікувально-діагностичної тактики при ГНК залішається актуальним.

Звязок роботи з Наукова програмами, планами, темами.

Дисертація є частина науково-дослідніх робіт кафедри госпітальної хірургії №1 НМУ ім. О.О. Богомольця на 2004 - 2006 роки за темою «Вибір методу хірургічної корекції захворювань травного тракту на основе Збереження Функції органу» (№ держреєстрації 0104U000451) та на 2007 - 2009 роки за темою «Патогенетичне обгрунтування Вибори тактики та об'єму оперативних втручань при гострій та хронічній хірургічній патології »(№ держреєстрації 0107U000880).

Мета и задачі дослідження. Метою роботи є покращення результатів хірургічного лікування Хворов на ГНК, Шляхом Вдосконалення діагностики даної патології, розробки методики доопераційної назоінтестінальної декомпресії, Вдосконалення інтраопераціної ОЦІНКИ жіттєздатності кишки та ее моніторингу в раннього післяопераційному періоді.

Для Досягнення поставленої мети сформулоьвані следующие задачі:

1. Дослідіті ефективність рентгенологічної та ультразвукової діагностики окремий відів та стадій ГНК;

2. Вдосконаліті методику зондової ентерографії та дослідіті ее інформатівність у діагностіці гострої непрохідності тонкої кишки;

3. Розробити Пристрій для антеградної декомпресії шлунково-кишково тракту та дослідіті его Вплив на ефективність Консервативної терапії и хірургічного лікування гострої непрохідності тонкої кишки;

4. Розробити способ визначення жіттєздатності кішкової стінкі на основе дослідження динаміки Відновлення температури ее поверхні после гіпотермії Шляхом безконтактної інфрачервоної термометрії, обгрунтувати Критерії жіттєздатності та вибір об'єму резекції;

5. Розробити способ контролю жіттєздатності кішкової стінкі и спроможності швів міжкішковіх анастомозів в раннього післяопераційному періоді та візначіті Показання до его! Застосування;

6. Вдосконаліті лікувально-діагностічну тактику при ГНК та проаналізуваті результати оперативних втручань.

Об'єкт дослідження. Гостра непрохідність кишечника, ускладнення гострої непрохідності кишечника.

Предмет дослідження. Клініко-лабораторні прояви, дані Додатковий методів обстеження, результати консервативного лікування та оперативних втручань у хворого на гостре непрохідність кишечника.

Методи дослідження. Загальноклінічні, лабораторні, Інструментальні, гістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманий результатів.

Вперше, на Основі поєднання візуалізації Вільної Рідини в черевній порожніні при ультразвуковому дослідженні з визначенням уровня внутрішньочеревного тиску, розроблення метод діагностики странгуляцій кишечника.

Вдосконалено способ зондової ентерографії, Який дозволяє Зменшити длительность транзиту контрасту просвітом тонкої кишки та Кратність Виконання контрольних рентгенографій.

Вдосконалено Критерії ультразвукової діагностики защемлення та невправимих абдомінальніх грижа, асоційованіх з ГНК.

Вперше розроблення Пристрій для антеградної назоінтестінальної інтубації шлунково-кишково тракту, Який дозволяє Виконати декомпресію прівідної петлі тонкої кишки на етапі Консервативної терапії (Деклараційній патент України на корисностей модель №13880).

Вперше розроблено способ визначення жіттєздатності кішкової стінкі, Який дозволяє провести пріцільну оцінку ступеню Відновлення мікроціркуляції кішкової стінкі, на Основі чого провести економна резекцію тонкої кишки у випадка ее нежіттєздатності (Патент України на корисностей модель №21666).

Вперше, розроблення способ післяопераційного контролю жіттєздатності кішкової стінкі, Який Забезпечує можлівість Виконання лапароскопічної ревізії кишки в раннього післяопераційному періоді (Деклараційній патент України на корисностей модель №4017).

Практичне значення отриманий результатів. ! Застосування Нових та Вдосконалення існуючіх способів діагностики и лікування ГНК дозволяє оптимізувати вибір тактики хіругічного лікування Хворов з даною патологією та покращіті его результати.

Вивчення послідовності Виникнення основних клінічніх, рентгенологічніх та ультразвукових сімптомів ГНК доводити скроню інформатівність ультразвукової діагностики, як неінвазівного, що не пов'язаного з променево навантеженням методу ранньої діагностики даного захвоювання та обгрунтовує его Преимущества в якості методу дінамічного спостереження та контролю ефектівності Консервативної терапії. ! Застосування ультразвукової візуалізації Вільної Рідини в черевній порожніні у поєднанні з визначенням внутрішньочеревного тиску дозволяє підвіщіті ефективність доопераційної діагностики странгуляційніх форм гострої непрохідності кишечника та полегшує встановлення показань до їх хірургічного лікування.

! Застосування Вдосконалення способу зондової ентерогафії и складу контрастної суміші дозволяє Зменшити длительность та Кратність дослідження, променево НАВАНТАЖЕННЯ на організм пацієнта.

В результате! Застосування запропоновного зонда для антеградної декомпресії шлунково-кишково тракту вдалось підвіщіті ефективність консервативного лікування Хворов на спайковую обтураційну кишково непрохідность та Зменшити необхідность Виконання інтраопераційної інтубації тонкої кишки при хірургічному лікуванні даної патології.

В результате! Застосування запропонованого способу інтраопераційної ОЦІНКИ жіттєздатностті кішкової стінкі удалось Зменшити об'єм резекції тонкої кишки та запобігті ускладненням, пов'язаним з помилковості оцінкою жіттєздатності. Обгрунтовано ефективність інтраопераційної гіпотермії в профіліктіці реперфузійного пошкодження кішкової стінкі при гострій странгуляційній непрохідності кишечника.

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ впроваджено в Практична робота хірургічніх ВіДДіЛЕНЬ Київської міської КЛІНІЧНОЇ лікарні №4 та Використовують в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної хірургії №1 НМУ імені О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором сумісно з науковим керівніком звертаючись тему дисертації, сформульовано мету та задачі дослідження, визначили шляхи вирішенню поставленої проблеми, види та ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕНЬ, Критерії ОЦІНКИ отриманий результатів. Автором самостійно проведено поиск і аналіз Наукової літератури та патентної информации за темою. Автором проведено формирование груп спостереження, аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів клініко-лабораторного та інструментального обстеження хвороби. Здобувач особисто прийомів доля в клінічному обстеженні та хірургічному лікуванні 80% Хворов ОСНОВНОЇ групи. Дисертант є співавтором розробок, наукових публікацій та корисних моделей за темою дисертації. Автором особисто напісані всі розділи дисертації, сформульовані Висновки та запропоновані Практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були вісвітлені на ІІ Всеукраїнській науково-практічній конференции з міжнародною участю «хірургічне лікування грижа живота з Використання СУЧАСНИХ пластичних матеріалів» (Алушта, 2004), науково-практічній конференции з міжнародною участю «хірургічне лікування ран та дефектів м'яких тканин» (Київ, 2004), науково-практічній конференции з міжнародною участю «Рани, ранова інфекція, Ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судінній хірургії» (Київ, 2006), ІІ міжнародній піроговській Науковій медічній до ференції студентів и молодих учених (Москва, 2007), VIII конгресі молодих вчених и спеціалістів «Науки про людину» (Томського, 2007), на засіданні товариства хірургів м. Києва та Київської області (Київ, 2007) та на засіданні кафедри госпітальної хірургії № 1 национального медичного університету імені О.О.Богомольця (вересень 2007)

Публікації.За темою дисертації Опубліковано 8 наукових робіт, з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК Укріїні, 1 у тезах науково-практичних конференцій, 2 в зарубіжніх виданнях та ОТРИМАНО 3 патенти України на Корисні моделі.

ОБСЯГИ та структура дисертації. Основний текст дисертації виклади на 162 страницах комп'терного тексту та складається з вступления, Огляду літератури, методологічного розділу, трьох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, заключення, вісновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 12 рисунками та 24 таблицями. Список використаних літературних джерел містіть 240 ПОСИЛАННЯ, з них 130 кирилицею та 110 латиною.


Основні ЗМІСТ

Матеріали и методи ДОСЛІДЖЕНЬ. В основу даного дісертаційного дослідження покладаючи матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 267 Хворов на ГНК, 112 чоловіків та 155 жінок, ВІКОМ від 15 до 93 років, что находится на лікуванні в клініці кафедри госпітальної хірургії №1 національного медичного університету імені О. О. Богомольця за період з 2001 по 2007 роки. В ході дослідження всі пацієнті були розділені на две КЛІНІЧНІ групи. На качана дослідження Було проведено аналіз та узагальнення результатів клініко-лабораторного обстеження и хірургічного лікування ГНК у хворого контрольної групи, де застосовувалась традиційна лікувально-діагностична тактика. До складу контрольної групи ввійшов 141 хворий, 54 (38,3%) чоловіки та 87 (61,7%) жінок (середній вік 54,24 ± 1,74 роки), что знаходівся на лікуванні в клініці в 2001 - 2004 роках. Відповідно до завдань даного дослідження, в клініці розроблено лікувально-діагностична програма, якові застосовано для оптімізації тактики хірургічного лікування у 126 хворого, 58 (46%) чоловіки та 68 (54%) жінок (середній вік 54,85 ​​± 1,81 роки) в течение 2005 - 2007 років, Які ввійшлі до складу ОСНОВНОЇ групи.

Залежних від причини ГНК Хворі розподілені таким чином (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл Хворов з ГНК за причинами захворювання

Причина ГНК

Основна

група

Контрольна група Всього
n % n % n %
Гостра спайкова непрохідність тонкої кишки (ГСНТК) 76 60,3 99 70,2 175 65,5
Заворот тонкої кишки 9 7,1 5 3,6 14 5,2
Вузлоутворення тонкої кишки 2 1,6 - - 2 0,8
Гостра інвагінаційна непрохідність тонкої кишки 2 1,6 1 0,7 3 1,1
Жовчокам'яна непрохідність тонкої кишки 1 0,8 1 0,7 2 0,8
Туберкульозній інфільтрат - - 1 0,7 1 0,4
Защемлені абдомінальні грижі 31 24,6 28 19,8 59 22,1
в т.ч. післяопераційні вентральні Із защемлення тонкої кишки 16 12,7 16 11,2 32 12
післяопераційні вентральні Із защемлення товстої кишки 2 1,6 - - 2 0,8
пахові 4 3,2 6 4,3 10 3,7
стегнові 2 1,6 1 0,7 3 1,1
пупові 7 5,5 5 3,6 12 4,5
Заворот сігмовідної кишки 5 4 6 4,3 11 4,1
Всього 126 100 141 100 267 100

Пізніше 24 рік від качана ГНК госпіталізовано 45 (35,7%) Хворов ОСНОВНОЇ групи та 49 (34,7%) - контрольної групи. Ускладнення ГНК Розповсюдження перітонітом на момент госпіталізації мало місце у 22 (17,5%) Хворов ОСНОВНОЇ групи та у 26 (18,4%) Хворов контрольної групи. Поліморбідній фон у хворого обох груп здебільшого обтяжень за рахунок патології серцево-судінної та діхальної систем, Частки якіх в структурі супутньої патології становляться відповідно 80,4% и 6,2% в основній групі та 81,3% и 7,3% - в контрольній групі. Оцінку ступеню важкості Загальна стану Хворов на момент госпіталізації проводили согласно шкали М-SAPS (Соловйов І.Є., 2000). В основній групі на момент госпіталізації стан 48 (38,1%) Хворов оцінено як легкий, 55 (43,6%) - середньої важкості, 23 (18,3%) - важкий, в контрольній відповідно - 54 (38,3% ), 59 (41,8%) та 28 (19,9%). Отже, за статево-віковім складом, трівалістю захворювання, видом и важкістю ОСНОВНОЇ та супутньої патології достовірної різниці между хворими досліджуваніх груп не виявлено (р> 0,05).

Для веріфікації діагнозу враховувалі дані клінічніх, лабораторних, інструментальніх методів дослідження. Дослідження клітінного складу крови проводили с помощью гематологічного аналізатора Hema-screen 18 P компании HospitexdiagnosticsS.A. (Італія) з Використання реактівів компании «Юнігем» (Україна). Лейкоцитарний індекс інтоксікації розраховувалі за формулою Я.Я.Кальф-Каліфа. Біохімічні дослідження крови проведено Із ЗАСТОСУВАННЯ автоматизованого аналізаторів EOS-Bravo та EOS-BravoPlus компании HospitexdiagnosticsS.A. (Італія).

Рентгенологічне обстеження розпочіналось з оглядової рентгенографії ОРГАНІВ черевної порожніні. У Хворов з ГСНТК, з метою об'єктивізації Відновлення прохідності кишечника после Консервативної терапії, застосовувалі рентгенконтрастні методи дослідження. У Хворов контрольної групи проводили дослідження транзиту сульфату барію после его перорального прийому. В основній групі корістувалісь методикою зондової ентерографії. Для введення контрастної суміші вікорістовувалі розроблення нами зонд для антеградної декомпресії шлунково-кишково тракту, Який проводитися на максимально можливий відстань за зв'язку Трейца (Патент України №13880) До складу контрастної суміші входили Рівні части 20% водного Розчини сульфату барію та 65% розчин тріомбрасту, а такоже 10 мл суспензії симетикону. 100 - 150 мл охолодженої до 4 ° С контрастної суміші фракційно, в 7 - 8 порціях, через зонд вводили в тонкий кишечник. Перші знімкі віконувалі через 60 хв з моменту введення останньої порції контрасту.

Ультразвукове дослідження (УЗД) проводилось на момент госпіталізації та в дінаміці для ОЦІНКИ ефектівності консервативного лікування. УЗД проводили с помощью апаратів ультразвукової діагностики «Alloka Pro Sound ssd 5000» та «Siui Apogee 3500» з Використання конвексного датчика частотою 3,5 МГц та лінійного датчика з частотою 7 МГц.

Вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) проводили непрямим способом с помощью трансвезікальної тензіометрії. Оцінку уровня ВЧТ проводили на основе класіфікації MeldrumD.R. (1997), согласно якої віділяють 4 Ступені внутрішньочеревної гіпертензії: 1 степень - 10 - 15 мм. рт. ст., 2 степень - 16 - 25 мм. рт. ст., 3 степень - 26 - 35 мм. рт. ст., 4 степень - более 35 мм. рт. ст.

Програмовану лапароскопію проводили з Використання лапароскопічної техніки «Olympus» для контролю жіттєдатності стінкі кишки та спроможності швів міжкішковіх анастомозів.

Статистична обробка результатів дослідження проведена на IBMPC з Використання додатка MicrosoftOfficeExcel 2003 року на базі операційної системи WindowsXPProfessional. У процесі статистичної ОБРОБКИ результатів дослідження вікорістовувалі непараметрічні Критерії статистичного АНАЛІЗУ. Для статистичного АНАЛІЗУ повторних вимірювань якісніх ознака вікорістовувалі крітерій Мак-Німара. Для ОЦІНКИ статистичної значімості Середніх величин кількісніх показніків в двох групах вікорістовувалі крітерій Манна-Уітні, для попарного порівняння кількісніх показніків кількох груп з однією контрольною - крітерій Даннет.

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ. З 267 Хворов ознака ГНК за данімі оглядової рентгенографії на момент госпіталізації спостерігалісь у 160 (59,9%). Ефективність оглядової рентгенографії при ГНК растет пропорційно збільшенню трівалості захворювання. Серед Хворов з трівалістю захворювання на момент госпіталізації до 6 рік частота Виявлення рентгенологічніх сімптомів ГНК становила 23,7%, від 6 до 12 год - 54,1%, від 12 до 24 год - 62,3% та более 24 рік - 85, 1%. Альо у 26,2% Хворов на момент госпіталізації при оглядовій рентгенографії ОЧП Виявлено лишь гіперпневматоз кишечника, а у 13,9% Хворов в основном на Ранній стадії захворювання ознака ГНК не виявлено.

При УЗД у хворого з ГНК трівалістю до 6 рік нами Виявлено достовірне (р <0,05) Збільшення СЕРЕДНЯ діаметра прівідної петлі тонкої кишки до 34,3 ± 0,5 мм, кількості перістальтічніх Хвиля до 5,2 ± 0,1 на хв , відмічено з'явилися маятнікоподібніх рухів кишково вмісту та помірного внутрішньопросвітного депонування Рідини. У групі Хворов з трівалістю ГНК від 6 до 12 год на фоні Подальшого Збільшення діаметру прівідної петлі та гіперперістальтікі, спостерігаються Ультразвукові ознака наростаючого набряку кішкової стінкі, про что свідчіть з'явився статистично достовірного Збільшення товщина кішкової стінкі до 5,2 ± 0,3 мм (р <0,05), товщина складок Керкрінга до 4,3 ± 0,2 мм (р <0,05) та відстані между ними до 5,3 ± 0,1 мм (р <0,05). Проти в міру наростання явіщ внутрішньокішкової гіпертензії та Подальшого Збільшення діаметра прівідного відділу тонкої кишки, у хворого з більш пізнімі термінамі захворювання (более 12 рік) спостерігається поступове Зменшення Товщина кішкової стінкі в Середньому до 4,6 ± 0,1 мм (р <0, 05) та складок Керкрінга до 4 ± 0,15 мм (р <0,05) з подалі збільшенням відстані между ними до 5,9 ± 0,2 мм (р <0,05). У Хворов з трівалістю ГНК від 12 до 24 год ще зберігається достовірне Збільшення частоти перістальтічніх Хвиля - 4,3 ± 0,3 на хв (р <0,05) у порівнянні з контролем та відмічається маятнікоподібні переміщення хімусу, но перистальтика становится нізькоамплітудною. У Хворов з трівалістю захворювання более 24 рік на фоні Подальшого Зменшення амплітуді відмічається Зменшення и частоти перістальтічніх хвиля в Середньому до 2,8 ± 0,1 на хв. У части Хворов відмічено парез тонкої кишки, что проявлявся знікненням маятнікоподібної перистальтики, відмічалісь лишь Рухи хімусу синхронно діхальнім екскурсіям. Отже, Збільшення діаметра кишки з Посилення в ній перистальтики та маятнікоподібнім переміщенням кишково вмісту є раннімі ультразвукового симптомами ГНК, что реєструється Вже в течение дерло 6 рік захворювання.

З метою оптімізації рентгенологічної діагностики ГСНТК та ОЦІНКИ ефектівності ее Консервативної терапії нами модіфіковано способ зондової ентерографії за складом контрастної суміші та методикою ее введення в Просвіт тонкої кишки. Цім досягнуть достовірне (р <0,001) Зменшення середньої трівалості транзиту контрасту просвітом тонкої кишки в порівнянні з традіційнім транзитом сульфату барію з 9,8 ± 1,02 рік в контрольній групі до 1,8 ± 0,35 рік в основній групі. Середня Кількість Оглядовий рентгенографій при цьом зменшіть з 2,7 ± 0,2 в контрольній групі до 1,2 ± 0,07 в основній групі (р <0,001). З 40 Хворов ОСНОВНОЇ групи через годину з моменту введення контрасту у 24 (60%) Виявлено его сліді в проекції сліпої кишки та у 10 (25%) веріфіковано рівень Порушення прохідності.

Наявність Вільної Рідини в черевній порожніні багатьма досліднікамі розглядається як патогномонічній симптом підвіщеного внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). З метою встановлення патогенетичного зв'язку между наявністю Вільної Рідини в черевній порожніні та рівнем ВЧТ при різніх видах ГНК, методом трансвезікальної тензіометрії нами проведено дослідження ВЧТ у 41 хворого ОСНОВНОЇ групи, что були прооперовані з приводу ГНК, у якіх при УЗД Виявлено ознака наявності Вільної Рідини в черевній порожніні. У Хворов з трівалістю ГНК до 6 рік (n = 6) ВЧТ стає в Середньому 5,5 ± 1,7 мм. рт. ст, від 6 до 12 год (n = 8) - 11,3 ± 3,0 мм рт. ст. Інтраопераційно у ціх Хворов веріфіковано ГНК странгуляційного генезу. Серед Хворов з трівалістю ГКН более 12 рік, ознака странгуляційної ГНК Було Виявлено у 11 хворого, середньо значення ВЧТ у якіх Було 23,6 ± 4,7 мм рт. ст. та у 16 ​​Хворов діагностована ГНК за обтураційнім типом, середній ВЧТ у якіх БУВ 28,7 ± 4,4 мм. рт. ст. Статистичної достовірної різниці между Показники ВЧТ у ціх Хворов не виявлено (р = 0,078) .Таким чином, з'явилася Вільної Рідини в черевній поріжніні у хворого на ГНК трівалістю более 12 рік зумовлена ​​прігніченням ее лімфатічної резорбції на фоні інтраабдомінальної гіпертензії та не Залежить від виду ГНК. Візуалізація Вільної Рідини в міжпетлевому пространстве черевної порожніні у хворого з більш раннім терміном ГНК при ВЧТ менше 20 мм.рт.ст. может буті Ознакою странгуляції кишки.

Для Підвищення ефектівності консервативного лікування ГСНТК нами розроблено зонд для антеградної декомпресії шлунково-кишково тракту (Патент на корисностей модель №13880), что Забезпечує можлівість его ізоперістальтічного проведення в тонку кишку дістальніше зв'язки Трейца під дією перистальтики та гравітації.Цім забезпечується декомпресія прівідної петлі тонкої кишки ще на етапі консервативного лікування ГСНТК. З 46 Хворов ОСНОВНОЇ групи проведення назоінтестінального зонда просвітом тонкої кишки на різну відстань дістальніше зв'язки Трейца Було виконан у 40 (86,9%) хвороби. Причинами невдалої декомпресії у 6 Хворов були: закручування зонда в порожніні шлунка у 1 хворого, затримка его транзиту на Рівні зв'язки Трейца - у 4 та у 1 хворої на ГСНТК после гастректомії - затримка транзиту зонда на Рівні міжкішкового анастомозу за Брауном. В якості контролю за транзитом зонда просвітом прівідної петлі ми віддавалі перавагу УЗД, что за нашими данімі забезпечен можлівість візуалізації оливи зонда в Просвіті тонкої кишки у 72,4% пацієнтів.

Результати консервативного лікування ГСНТК Із ЗАСТОСУВАННЯ назоінтестінальної декомпресії порівняно з контрольною групою у складі 40 Хворов з аналогічнім діагнозом, Яким декомпресія виконан зонда. ЗАСТОСУВАННЯ зондової декомпресії вдалось підвіщіті ефективність консервативного лікування ГСНТК з 45% до 67,5% (р = 0,006), Зменшити частоту інтраопераційній інтубації тонкої кишки з 45,5% до 23,1% (р> 0,05) та у части Хворов Виконати одномоментно інтраопераційній лаваж прівідної кишки без Виконання ентеролізу у верхньому поверсі черевної порожніні, что зменшує длительность та травматичність операции. Показання до! Застосування назоінтестінальної декомпресії є ГСНТК в фазі компенсації чи субкомпенсації за умови Збереження перистальтики прівідної петлі більше 3 перістальтічніх хвиля на хв. Крітеріямі ефектівності декомпресії були: припиненням надходження застійного кишково вмісту, Відновлення пропульсівної перистальтики при УЗД, Відновлення прохідності тонкої кишки за данімі зондової ентерографії.

В процесі хірургічного лікування странгуляційної ГНК для об'єктивної ОЦІНКИ ступеню ішемічного пошкодження стінкі кишки, встановлення показань та між ее резекції ними розроблення способ визначення жіттєздатності кішкової стінкі (Патент на корисностей модель № 21666). После ліквідації причини странгуляції, ділянку ішемізованої кишки виводу в операційну рану та проводили ее гіпотермію в течение 10 хв до уровня 22 - 24 ° С, Шляхом аплікації на ее поверхню серветок, змоченіх охолодження до 4 ° С розчин антисептика, з подалі Досліджень швідкості та повнотіла Відновлення температура ее поверхні после десятіхвілінної гіпотермії с помощью інтраопераційної безконтактної інфрачервоної термометрії. Динаміка Відновлення температури кишки после гіпотермії дозволяє опосередковано оцініті стан мікроціркуляції та метаболізму, оскількі на фоні гіпоксії в условиях анаеробного гліколізу продукція ЕНЕРГІЇ знижена.

З метою визначення нормальних показніків температури поверхні тонкої та товстої кишки, нами проведено ее вимірювання у 10 Хворов контрольної групи, что були прооперовані в плановому прядку з приводу хронічніх хірургічніх захворювань позакішкової локалізації. После Виконання лапаротомії та десятіхвілінної Експозиції віхідна температура поверхні тонкої кишки становила в Середньому 32,06 ± 1,02 ° С; товстої кишки 31,43 ± 1,89 ° С. После десятіхвілінної гіпотермії температура поверхні тонкої кишки у контрольній групі знизу до уровня 24,37 ± 1,9 ° С; товстої кишки - 23,85 ± 1,4 ° С, но в подалі спостерігалось стрімке Відновлення температури в течение дерло 5 хв почти до віхідного уровня (тонкої кишки - 31,93 ± 1,28 ° С; товстої кишки - 29,9 ± 0 , 9 ° С). Дані показатели були прійняті за норму.

Даній способ застосовано в процесі хірургічного лікування 46 Хворов на странгуляційні форми ГНК, з ішемією тонкої кишки у 40 хворого, товстої кишки - у 6 Хворов. Резекції кишки, зумовлені незворотньо порушеннях ее жіттєздатності віконані у 7 Хворов ОСНОВНОЇ групи, у 39 Кишкова стінка Визнана жіттєздатною. На 10-у хв после гіпотермії температура поверхні кишки з незворотньо порушеннях жіттєздатності булу достовірно нижчих 25,36 ± 1,42 ° С., чем у хворого зі зворотнього ішемічнімі змінамі - 30,15 ± 0,99 ° С (р <0,001) та пацієнтів контрольної групи - 31,93 ± 1,28 ° С (р <0,001). Таким чином, температурний динаміка ішемізованої кішкової стінкі характерізується більш глибокого гіпотермією при застосуванні охолоджуючого Чинник з фіксованою температурою та зниженя швідкості и повнотіла відновленням температури пропорційно ступеню Порушення мікроціркуляції. Отже, ВРАХОВУЮЧИ похібку даної середньої величини, Збереження локальної температури кишки на Рівні нижчих 27 ° С в течение 10 хв и более после ее десятіхвілінної гіпотермії є крітерієм незворотніх Порушення жіттєздатності. При візначенні об'єму резекції кишки Вважаємо доцільнім враховуваті Температурний Інтервал субкрітічної ішемії - в межах 27 - 28 ° С, оскількі после Завершення формирование анастомозу температура поверхні кишки в зоне шва зніжується в Середньому на 1,42 ± 0,05 ° С у порівнянні з віхіднімі значеннямі.Тому достатнім для формирование анастомозу Вважаємо Відновлення температури поверхні сегментів кишки до уровня 29 ° С і вищє.

Встановлен, что локальна гіпотермія ішемізованої кишки после Усунення причини странгуляції інгібує синтез реактивних метаболітів кисня та функцію молекул адгезії поліморфноядерніх нейтрофілів, Які лежати в Основі реперфузійно-ішемічного синдрому в кишечнику та є термічно залежних (KaliaN., 2002).

В окремий випадки ускладнення резекції кишки неспроможністю швів міжкішкового анастомозу зумовлене НЕ помилковості визначенням меж резекції, а прогресуванням ішемічніх змін в післяопераційному періоді. З метою ранньої діагностики прогресування некротичних процесів в зоне ПЕРВИННА ішемізованої кишки та неспроможності швів міжкішковіх анастомозів после операцій з приводу ГНК, нами розроблено способ післяопераційного контролю жіттєздатності кішкової стінкі (Патент на корисностей модель № 4017), Який предполагает Виконання програмованої лапароскопічної ревізії ішемізованої кишки через 24 -48 рік после операции. ! Застосування пневмозонда запропонованої конструкції перешкоджає Утворення спайок в черевній порожніні, что Робить можливий Виконання пріцільної лапароскопічної ревізії кишки без Виконання ентеролізу. Способ застосовання у 5 Хворов ОСНОВНОЇ групи, з якіх у 3 були віконані резекції тонкої кишки та у 2 Хворов на основе ОЦІНКИ Відновлення температури поверхні кішкової стінкі после гіпотермії Було Виявлено зниженя мікроціркуляції в проекції странгуляційніх борозен, чим зумовлено Виконання їх перітонізації серозном'язовімі швами.

На Основі АНАЛІЗУ причин неспроможності швів міжкішковіх анастомозів у хворого контрольної групи, нами сформульовані Показання до! Застосування запропонованого способу післяопераційного контролю жіттєздатності кішкової стінкі: повторні резекції тонкої кишки при неспроможності швів анастомозу та ее ушіванні з приводу перфорацій Гостра віразок, Виконання резекції кишки з анастомозом на фоні важкої хронічної абдомінальної ішемії.

У 27 (21,4%) Хворов з ГСНТК ОСНОВНОЇ групи та у 18 (12,8%) - контрольної групи прохідність кишечника відновлено заходами Консервативної терапії. Оперативні втручання з приводу ГНК виконан у 99 (78,6%) Хворов ОСНОВНОЇ групи та у 123 (87,2%) - в контрольній групі (Табл. 2.)

Таблиця 2

Види оперативних втручань при ГНК в основній та контрольній групі

види операцій

Основна

група

Контрольна група Всього
n % n % n %
роз'єднання спайок 30 30,4 43 35 73 32,9
Роз'єднання спайок, НІІ 17 17,2 40 32,5 57 25,7
Роз'єднання спайок, ліквідація завороту тонкої кишки 4 4 - - 4 1,8
Роз'єднання спайок, ліквідація завороту тонкої кишки, НІІ 4 4 4 3,3 8 3,6
Роз'єднання спайок, обхідній ілеотрансверзоанастомоз, НІІ - - 1 0,8 1 0,45

Роз'єднання спайок, обхідній ілеотрансверзоанастомоз, НІІ,

сігмостоми

1 1 - - 1 0,45
ліквідація вузлоутворення 1 1 - - 1 0,45
Усунення защемлення в грижі, герніопластика 8 8,1 2 1,6 10 4,5
Усунення защемлення в грижі, роз'єднання спайок, герніопластика 17 17,2 10 8,1 27 12,2
Усунення защемлення в грижі, роз'єднання спайок, апендектомія, герніопластика 1 1 - - 1 0,45
Ентеротомія, літоекстракція, НІІ 1 1 1 0,8 2 0,9
Деторсія сігмовідної кишки, мезосігмоплікація 4 4 5 4,1 9 4
Резекція тонкої кишки 10 10,1 16 13 26 11,7
Резекція сігмовідної кишки 1 1 1 0,8 2 0,9
Всього 99 100 123 100 222 100

Длительность післяопераційного ПЕРІОДУ Суттєво відрізнялась в залежності від причини ГНК, об'єму Виконання оперативного втручання, наявності та характеру післяопераційніх ускладнень. Середня длительность післяопераційного ПЕРІОДУ при странгуляційній ГНК булу менше у хворого ОСНОВНОЇ групи у порівнянні з контрольною (відповідно 11,7 ± 2,8 та 15,5 ± 6,9 діб) (р <0,05). При обтураційній ГНК середня длительность післяопераційного ПЕРІОДУ в основній групі становила 12,5 ± 3,4 доби, в контрольній - 14,7 ± 4,2 доби (р> 0,05) .Післяопераційні ускладнення спостерігалісь у 6 (6%) Хворов ОСНОВНОЇ групи та у 22 (17,9%) - в контрольній. При цьом у Хворов ОСНОВНОЇ групи ускладнень, зумовленіх помилковості оцінкою жіттєздатності кишки чи прогресуванням ее некрозу в післяопераційному періоді НЕ спостерігалось. Показники післяопераційної летальності були достовірно (р <0,05) нижчих в основній групі 2% в порівнянні з контрольною - 10,6%.


ВИСНОВКИ

У дісертаційній работе представлено теоретичне обгрунтування та практичне вирішенню наукових завдання относительно розробки и Вдосконалення методів діагностики та хірургічного лікування Хворов на Гостра непрохідність кишечника, Пожалуйста спріяло підвіщенню ефектівності Консервативної тарапії и передопераційної підготовкі, покращення тактики и техніки оперативних втручань та результатів лікування Хворов з даною патологією.

1. Частота Виявлення сіптомів ГНК Залежить від трівалості захворювання. Точність оглядової рентгенографії в діагностіці ГНК, трівалістью до 6 рік ставити 66,1%, від 6 до 12 год - 78,7%, від 12 до 24 год - 92,5%, более 24 рік -100%. При УЗД Збільшення діаметра прівідної петлі, частоти перістальтічніх Хвиля та з'явиться маятнікоподібної перистальтики Виявлено у 100% Хворов на ГНК, трівалістю до 6 рік.

2. ЗАСТОСУВАННЯ назоінтестінального зонда у складі КОМПЛЕКСНОЇ Консервативної терапії ГНК дозволяє у 86,9% віпадків Виконати декомпресію прівідної петлі тонкої кишки дістальніше зв'язки Трейца та в окремий випадки досягті місця перешкоду, что Робить можливий Виконання аспірації токсичного застійного вмісту прівідної петлі ще на етапі консервативного лікування, ЦІМ підвіщуючі его ефективність на 22,5% (р = 0,006). У випадка наявності вираженості спайкового процесса у верхньому поверсі черевної порожніні, что унеможлівлює інтраопераційну назоінтестінальну інтубацію, Сейчас метод дозволяє Виконати одномоментно лаваж тонкої кишки без попередньої мобілізації шлунка та дванадцятіпалої кишки Із спайкового процесса, что зменшує длительность и травматичність операции.

3.Запропонованій способ зондової ентерографії для дослідження прохідності тонкої кишки у порівнянні з традіційнім Пасаж сульфату барію дозволяє скоротіті длительность дослідження в Середньому до 1,8 ± 0,35 рік (р <0,001) та у 85% віпадків обмежітісь Виконання однієї контрольної рентгенографії.

4. Інтраопераційна локальна гіпотермія кишки до 22 - 24 ° С дает можлівість помягшіті ЗАГАЛЬНІ прояви реперфузійного синдрому та віключіті патогенетичні Механізми, что обумовлюють пролонгацію некробіотічніх процесів в стінці кишки после Відновлення кровоотоку в зоне странгуляції, что Робить ее альтернативою інтраопераційному відігріванню кишки.

5. Визначення швідкості та повнотіла Відновлення температури поверхні кишки после гіпотермії є об'єктивним опосередкованих крітерієм ОЦІНКИ жіттєздатності, оскількі відображує дінаміку Відновлення кровотоку та метаболізму досліджуваного сегемнта кишки. Здатність досліджуваного сегмента защемленої тонкої кишки в течение 10 хв после десятіхвілінної гіпотермії відновлюваті температуру поверхні до уровня 29 ° С і вищє є крітерієм Збереження жіттєздатності (р <0,001). Запропонованій способ визначення жіттєздатності кішкової стінкі дозволяє Виконати економна резекцію тонкої кишки в межах сегментів Із Вказаним температурних параметрів, унікнувші помилок в оцінці жіттєздатності кішкової стінкі (р <0,001) та пов'язаних з ЦІМ ускладнень.

6. Запропонованій способ післяопераційного контролю жіттєздатності стінкі кишки в раннього післяопераційному періоді запобігає Формування перитонеального зрощеній в зоне ішемічно пошкодженої кишки и анастомозів, тім самим створює умови для їх пріцільної ревізії Шляхом програмованої лапароскопії без попередня вісцеролізу.

7. На Основі оптімізації діагностики ГНК, Підвищення ефектівності Консервативної терапії Впровадження методики назоінтестінальної декомпресії, інтраопераційної ПРОФІЛАКТИКИ реперфузійного пошкодження кишки, создание умов для чіткого встановлення показання та між резекції, вдалось досягті зниженя частоти післяопераційніх ускладнень з 17,9% до 6% (р < 0,05) та летальності з 10,6% до 2% (р <0,05).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації

1. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Новоженіна Л.О., Шкуротян О.В .. Роль ультразвукової діагностики з допплерографією у віборі тактики хірургічного лікування гострої непрохідності кишечнику // Харківська хірургічна школа. - 2004. - № 1-2. - С. 37-39. (Автором проведено набір та аналіз клінічного матеріалу, статистична обробка, написання статті).

2. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І. Способ контролю жіттєздатності стінкі кишки в раннього післяопераційонму періоді // Клінічна хірургія. -2004. - № 11-12. - С.47. (Автором проведено набір клінічного матеріалу, аналіз та узагальнення отриманий результатів, написання статті).

3. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Шкуротян О.В .. Ультразвукова діагностика защемлення та невправимих абдомінальніх грижа // Збірник "Матеріали ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ науково-практичної конференции з міжнародною участю" хірургічне лікування грижа живота з Використання СУЧАСНИХ пластичних матеріалів "Алушта, 2004, С.166-168. (Автором проведено лабораторно-Інструментальні дослідження, аналіз та узагальнення отриманий результатів, написання статті).

4. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Кушнірук С.В., Новоженіна Л.О., Сидоренко Р.О. Назоінтесінальне дренування прівідної петлі в лікування гострої кішкової непрохідності // Хірургія України. - 2006. - №4. - С.34-39. (Автором проведено аналіз літератури, лабораторно-Інструментальні дослідження, аналіз отриманий Даних, статистична обробка, написання статті).

5. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Бутірін С.О. ! Застосування інтраопераційної інфрачервоної термометрії для визначення жіттєздатності стінкі кишки за ее странгуляційної гострої непрохідності // Клінічна хірургія. - 2006. - № 11-12. - С.19-20. (Автором проведено набір клінічного матеріалу, аналіз та статистична обробка результатів, написання статті).

6. Мойсеєнко А.І.Інфракрасная термометрія у визначенні ступеня ішемічного пошкодження кишечника // Вісник Російського державного медичного університету. - 2007. - № 2. - с.117-118. (Автором проведено реферування літератури, набір та статистична обробка клінічного матеріалу, написання статті).

7. Короткий В.М., Мойсеєнко А.І .. Інтраопераційна гіпотермія та безконтактна інфрачервона термометрія в діагностіці та хірургічному лікуванні странгуляційніх форм гострої кішкової непрохідності // Хірургія України. - 2007. - №2. - С.55-60. (Автором проведено аналіз літератури, лабораторно-Інструментальні дослідження, аналіз та статистична обробка результатів, написання статті).

8. МойсеенкоА.І. Оптимізація рентгенконтрастних методів діагносткі гострої спайкової кишкової непрохідності // Зборник "Матеріали VIII конгресу молодих вчених і фахівців« Науки про людину ». - Томськ. - 2007. - С.119-120. (Автором проведено огляд літератури, інстументальне обстеження, аналіз та статистична обробка результатів, написання статті).

9. Деклараційній патент на корисностей модель №4017 Україна, МПК А61В 17/00. Способ післяопераційного контролю жіттєздатності кішкової стінкі // Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Шкуротян О.В. - Заявл.20.05.2004. Опубл. 15.12.2004; Бюл. №12. (Автором проведено патентно пошук, набір та статистична обробка клінічного матеріалу, оформлення).

10. Деклараційній патент на корисностей модель №13880 Україна, МПК А61М 25/00. Зонд для антеградної декомпресії шлунково-кишково тракту // Короткий В.М., Мойсеєнко А.І. - Заявл. 9.11.2005. Опубл. 17.04.2006; Бюл. № 4. (Автором проведено патентно пошук, набір та статистична обробка клінічного матеріалу, оформлення).

11. Патент на корисностей модель №21666 Україна, МПК А61В 17/22. Способ визначення жіттєздатності кішкової стінкі // Короткий В.М., Мойсеєнко А.І., Бутірін С.О. - Заявл. 13.11.2006. Опубл. 15.03.2007; Бюл. № 3. (Автором проведено патентно пошук, набір та статистична обробка клінічного матеріалу, оформлення).


Анотація

Мойсеєнко А.І. Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячено вірішенню наукових завдань, спрямованостей на покращення результатів хірургічного лікування Хворов на Гостра непрохідність кишечника (ГНК), на Основі Вдосконалення ее діагностики, розробки методики доопераційної назоінтесінальної декомпресії, Вдосконалення інтраопераційної ОЦІНКИ жіттєздатності кишки та ее моніторингу в раннього післяопераційному періоді.

В основу дісертаційної роботи покладаючи аналіз и узагальнення результатів обстеження та хірургічного лікування 267 Хворов на ГНК. Поглиблено уявлення про возможности ренгенівськіх та ультразвукових методів ранньої діагностики ГНК, вдосконалено ультразвукового діагностику окремий ее форм. Модіфіковано методику зондової ентерографії з метою Зменшення трівалості транзиту контрасту та кількості контрольних рентгенографій. Розроблено зонд для антеградної декомпресії травного тракту на етапі консервативного лікування, доведено залежність ее результату від уровня декомпресії. Розроблено способ ОЦІНКИ жіттєздатності стінкі кишки на основе визначення швідкості та повнотіла Відновлення температури ее поверхні после гіпотермії, визначили Критерії жіттєздатності, обгрунтовано Показання до резекції. Визначили показання для контролю жіттєздатності кишки в раннього післяопераційному періоді та предложено способ его Здійснення Шляхом програмованої лапароскопії без ентеролізу. Впровадження запропонованіх способів діагностики та лікування ГНК дозволило Зменшити частоту післяопераційніх ускладнень з з 17,9% до 6% (р <0,05) та летальність з 10,6% до 2% (р <0,05).

Ключові слова: Гостра непрохідність кишечника, декомпресія, жіттєздатність кишки, ускладнення.


АНОТАЦІЯ

Мойсеєнко А.І. Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. - хірургія. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукових завдань, спрямованих на поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю кишечника (ОНК) шляхом удосконалення її діагностики, розробки методики доопераційної назоінтестінальном декомпресії, вдосконалення інтраопераційної оцінки життєздатності кишки та її моніторингу в ранньому післяопераційному періоді.

В основу дисертаційної роботи покладено аналіз і узагальнення результатів обстеження і лікування 267 хворих, госпіталізованих в 2001 - 2007 роках клініку кафедри госпітальної хірургії №1 з непухлинна формами ОНК. В роботі удосконалено критерії рентгенологічної та ультразвукової діагностики ОНК в тимчасовому аспекті, вдосконалено ультразвукову діагностику окремих її форм. Модифікована методика зондовой ентерграфіі, апробована в процесі діагностики спайкової ОНК у 40 хворих основної групи, дозволила скоротити (р <0,001) тривалість дослідження з 9,8 ± 1,02 годин до 1,8 ± 0,35 годин і зменшити (р <0,001 ) кількість контрольних рентгенографій з 2,7 ± 0,2 до 1,2 ± 0,07. Розроблено зонд для антеградной дооперационной декомпресії приводить петлі на етапі консервативного лікування спайкової ОКС (Патент України №13880) Прилад дозволяє у 86,9% виконати інтубацію тонкої кишки дистальніше зв'язки Трейца і забезпечити аспірацію токсичного застійного вмісту ще на етапі консервативного лікування, що дозволяє підвищити показник консервативного дозволу спайкової ОКН з 45% до 67,5% (р = 0,006) і зменшити частоту інтраопераційної інтубації тонкої кишки з 45,5% до 23,1%. Розроблено спосіб визначення життєздатності кишки на підставі дослідження швидкості і рівня відновлення температури її поверхні після гіпотермії шляхом інтраопераційної безконтактної інфрачервоної термометрії (Патент України №21666). Метод дозволяє опосередковано оцінити ступінь відновлення мікроциркуляції і метаболізму в досліджуваному сегменті кишки після усунення причини странгуляции. Встановлено, що життєздатна кишки протягом 10 хв після гіпотермії до 22 - 24 ° С відновлює температуру до рівня не нижче 29 ° С. У разі наявності ризику прогресування некротичних процесів в стінці кишки в ранньому післяопераційному періоді нами запропонований спосіб післяопераційного контролю життєздатності стінки кишки (Патент України №4017), який перешкоджає спайкообразованія в зоні анастомозів і ділянок ишемически скомпроментіровалі кишки, тим самим створюючи умови для їх прицільної ревізії шляхом програмованої лапароскопії без ентероліза.

Удосконалення існуючих і впровадження запропонованих способів діагностики і лікування ОНК дозволило зменшити показники післяопераційних ускладнень з 17,9% до 6% (р <0,05) та летальність з 10,6% до 2% (р <0,05).

Ключові слова: гостра непрохідність кишечника, декомпресія, життєздатність кишки, ускладнення.


Аnnotation

Moiseenko AI The Diagnostics and surgical treatment of acute intestinal obstruction. -Manuscript.

The dissertation on apropriation scientific degree to candidate of the medical sciences by the speciality 14.01.03 - surgery. - National medical university by OOBogomolets, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2008.

The thesis is dedicated to decision of the scientific problems, directed on improvement results of surgical treatment of patients with acute intestinal obstruction (AIO), on the grounds of improvement its diagnostics, development of methods of the pre-surgical nasointestinal decompression, improvement of theintraoperative assessment of viability of the intestine and its monitoring at early postoperative period.

In the base ofdissertation prescribed analys and generalization of the result of examination and surgical treatment 267 patients with AIO.The Extended presentation about possibility of x-ray and ultrasonic methods of the early diagnostic of AIO, perfected themethod of ultrasonic diagnostic of its individual forms. The method of the catheter enterography was modified for the reason toreduce the length of transit of the contrast and the number of control radiographys. A probe for antegrade decompression of the digestive tract on thestage of conservative treatment was developed, a dependency of its results by the level of the decompressions was proved.A method of assessment viability of the splanchnic wall of intestines on the base of determinations of the velocities and fullnesses of the recovery the temperature on its surfaces after hypothermia was developed, the criteria of viability was determined, the evidences to resections was motivated. The evidences for checking of viability of the intestine at early postoperative period was specified, and the way of its realization by means of the programmed laparoscopy without enterolysis was offered. Introducing the offered ways of the diagnostic and treatment of the AIO have allowed to reduce the frequency of the postoperative complications from 17,9% to 6% (r <0,05) and mortality from 10,6% to 2% (r < 0,05).

Keywords: acute intestinal obstruction, decompression, the viability of the intestine, complications.


  • Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Основні ЗМІСТ
  • СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації

  • Скачати 51.04 Kb.