Деякі аспекти патогенезу, діагностики, лікування ендометріозу Шийки матки






    Головна сторінка





Скачати 50.13 Kb.
Дата конвертації05.12.2017
Розмір50.13 Kb.
Типреферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ здоров`я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

ВІГІВСЬКА ЛІЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 618.14-002-085 + 618.14б-085

ДЕЯКІ аспекти патогенезу, діагностики, лікування ЕНДОМЕТРІОЗУ Шийка МАТКИ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Київ - 2008


Дісертацією є рукопис

Робота виконан в медичний інстітуті Української асоціації народної медицини МОЗ України

науковий керівник

доктор медичний наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології

Офіційні опоненти:

доктор медичний наук, професор

Карнацька Алла Григорівна,

Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства и гінекології АМН України», завідувач відділення РЕАБІЛІТАЦІЇ репродуктівної Функції

доктор медичний наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться "_25 ___" квітня ___ 2008 р. о 14.00 годіні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медічній академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розіслано "_19___" березня _____ 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н., професор Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність обраних автором наукового напрямку Полягає в тому, что субепітеліальній ендометріоз Шийки матки (ЕШМ) - це ширше патологія, яка обумовлює Порушення репродуктивного здоров'я жінок та зніжує якість їхнього життя (В.І.Гріщенко, 1997; О.В.Бесєдін, 2000; Ю.П.Вдовіченко і співавт., 2005). На сегодня ні в кого не віклікає сумнівів тієї факт, что субепітеліальній ЕШМ - це поліетіологічне захворювання, патогенез которого НЕ достаточно Вивчення и на сьогоднішній день відсутні достаточно ефектівні методи лікування (В.П.Баскаков, 1990, 2000; С.Д.Павлушенко, Н.А.Апанасенко, 2006; J.Jimbo et al., 2003). Незважаючі на велику Кількість ДОСЛІДЖЕНЬ, присвячений діагностіці та лікуванню даної патології, частота захворювання лишається скроню, а результати лікування НЕ задовольняють практичних лікарів (Л.В.Адамян, М.В.Бобкова, 1995; Е.В.Коханевіч, О.А. Берестовий, 2003; SGPrough et al., 2000).

Існує велика Кількість підходів до діагностики й лікування даної патології (гормональні терапія, хімічна й електрокоагуляція, лазерна терапія та кріохірургічне лікування). На жаль, усі діагностичні підході й методи лікування НЕ ма ють достатньої КЛІНІЧНОЇ ефектівності, а частота віддаленіх рецідівів ставити від 23,0% до 47,0% (Л.В.Адамян, В.І.Кулаков, 1990; В.П.Баскаков і співавт., 2002; У.А.Абдуллаева і співавт., 2004; В.А.Бенюк, І.А.Усевіч, 2007).

Залішається предметом Дискусії роль ендокрінніх змін, факторів місцевого імунітету, екосистеми піхві та значення факторів апоптозу в етіології та патогенезі субепітеліального ЕШМ.

Удосконалення та впровадження у клінічну практику єфектівніх та нешкідлівіх методів лікування даної патологій залішається на сьогоднішній день актуальним завдання сучасної гінекології. Тому актуальності набуває й завдання Підвищення ефектівності діагностики, ПРОФІЛАКТИКИ та лікування субепітеліального ЕШМ на підставі результатів Вивчення клініко-ехографічніх, допплерометричні, ендокрінологічніх, мікробіологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, а такоже розробки комплексу лікувально-профілактичних ЗАХОДІВ.

Зв ¢ язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Виконаю науково-дослідна робота є фрагментом Наукової роботи кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ "Клінічне та експериментальне обґрунтування ефектівності Деяк Біологічно-активних Речовини", № державної реєстрації 0199U003850.

Метою наукового дослідження єпідвіщення ефектівності лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов Із субепітеліальнім ендометріозом Шийки матки на підставі Вивчення результатів клініко-ехографічніх, ендокрінологічніх, імунологічних и морфологічніх особливо, удосконалення и Впровадження у клінічну практику методів лікування цієї патології.

Для Досягнення мети були поставлені следующие завдання:

1. Вівчіті стан соматичного та репродуктивного здоров'я Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ.

2. Вівчіті стан репродуктивних ОРГАНІВ у хворого з даною патологією.

3. З'ясувати основні Особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхві у пацієнток з екзоцервікальнім ендометріозом.

4. Дослідіті морфологічні, імуногістохімічні Особливості епітелію Шийки матки за ендометріозу.

5. Удосконаліті, впровадіті в клінічну практику та оцініті ефективність методів лікування субепітеліального ЕШМ.

Об'єкт дослідження: Хворі на субепітеліальній ЕШМ.

Предмет дослідження: гормональний гомеостаз, місцевий імунітет, морфологічні та імуногістохімічні Зміни Шийки матки та стан екосистеми піхві у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, ендоскопічні, морфологічні (цітологічній, гістологічній, імуногістохімічні), Ультразвукові, імуноферментній аналіз (визначення уровня гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчнікової системи), бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Автор визначили наявність та Вплив негативних факторів соматичного та репродуктивного здоров'я на Виникнення субепітеліального ЕШМ.

Уперше Встановлені Особливості клінічніх, ехографічніх, ендокрінологічніх, імунологічних и бактеріологічніх показніків на організмовому та місцевому Рівні у пацієнток з ЕШМ.

Уперше Вівче значення апоптозу та онкомаркерів в етіології та патогенезі субепітеліального ЕШМ.

Це дало змогу розшіріті наявні дані про етіопатогенез ЕШМ у даної категорії жінок, а такоже науково обґрунтувати, удосконаліті та впровадіті у клінічну практику лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на Підвищення ефектівності лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов Із ЕШМ.

Практичне значення отриманий результатів. Візначені й уточнені фактори ризики Виникнення екзоцервікального ЕШМ. Розроблено й апробовано в клінічніх условиях необхідній ОБСЯГИ обстеження пацієнток, удосконалено ефектівні, патогенетично обґрунтовані підході до лікування Хворов з субепітеліальнім ЕШМ, Які складаються з кріохірургічного або лазерного лікування патології з Наступний профілактичним інтравагінальнім прийомом натурального прогестерону.

Особистий внесок здобувача. Планування и проведення всех ДОСЛІДЖЕНЬ віконані за період з 2004 по 2007 рр. Дисертант особисто звертаючись тему, визначили мету, завдання та напрямки проведення ДОСЛІДЖЕНЬ, провів ПАТЕНТНИЙ пошук, огляд и узагальнення СУЧАСНИХ літературних Даних за темою дисертації.

Автором проведений ретроспективний та проспективного аналіз особливо репродуктивного та соматичного анамнезу в 200 Хворов з субепітеліальнім ЕШМ. Усі смороду були проліковані в 2003-2006 рр. на базі кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ.

Самостійно виконан забір и підготовку біологічного матеріалу. Автором напісані всі розділи дисертації, сформульовані Висновки, розроблені Практичні рекомендації относительно Підвищення ефектівності лікування та зниженя частоти рецідівів субепітеліального ЕШМ. Автором виконан статистична обробка Отримання результатів. Матеріали дисертації вікладені в наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, Висновки та Практичні рекомендації вікладені й обговорені на науково-практичних конференціях: "Актуальні питання акушерства та гінекології" (Тернопіль 2005, 2006); "Народна та Нетрадиційна медицина" МІ УАНМ (Київ, 2005), а такоже на спільному засіданні проблемної КОМІСІЇ "Акушерство та гінекологія" Медичного інституту УАНМ та Национальной медичної академии післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (4 грудня 2007 р.).

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ впроваджені в практику роботи Київського Центру репродуктивного здоров'я, жіночих консультацій м.Києва, у навчальний процес кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ.

Публікації. За темою кандідатської дисертації Опубліковано 4 наукових статті, усі в журналах та збірніках, затверджених переліком ВАК України.

ОБСЯГИ та структура дисертації. Дисертація викладу на 149 страницах, складається зі вступления, Огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, розділу, Який містіть аналіз та Обговорення отриманий результатів, вісновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, что складається з 263 джерел, з них 166 кирилицею и 97 Латник. Робота ілюстрована 33 таблицями та 18 рисунками.

Основні ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження

Дослідження ґрунтуються на Матеріалах обстеження й лікування 250 пацієнток. Согласно мети и задач дослідження пацієнток розподілено на 3 репрезентатівні групи. До I-ої групи увійшлі 100 Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ, до II-ої групи - 100 пацієнток з ЕШМ у сполученні з іншімі доброякіснімі захворюваннямі Шийки матки (ектопія призматичності епітелію, папілярна ерозія, простий ендоцервікоз), закінчена (фолікулярна ерозія, ендоцервікоз, что епідермізується, ретенційні кісті) й незакінчена зона (залозіста ерозія, проліфератівній ендоцервікоз) доброякісної трансформації. До контрольної групи увійшлі 50 здорових жінок, Які звернули з метою індівідуального підбору ЗАСОБІВ контрацепції та були обстежені.

Для порівняльного Вивчення ефектівності застосовання методів лікування Було проліковано 100 Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ, Які залежних від основного методу лікування розподілені на две групи. Перша об'єднує 50 Хворов, для лікування якіх застосувались кріохірургічній метод, друга - 50 пацієнток, якіх лікувалі лазерним опроміненням. З метою ПРОФІЛАКТИКИ рецідівів ЕШМ после операции жінки обох груп прийомів інтравагінально мікронізованій прогестерон. Науковим обґрунтуванням необхідності вживання прогестерону стали результати наших ендокрінологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, а самє: Вивчення особливо синтезу гонадотропних та статево гормонів у Хворов Із ЕШМ, а такоже стан органу-мішені - слізової піхві.

Діагноз субепітеліального ЕШМ встановлювали на підставі результатів комплексного обстеження, Пожалуйста Складанний з клінічніх, інструментальніх, апаратних та клініко-лабораторних ДОСЛІДЖЕНЬ. Передусім ми детально Збирай дані про Скарги пацієнток, Особливості менструальної, статевої, дітородної Функції (Кількість вагітностей и пологів, аборти та їх ускладнення). Вивчайте дані про гінекологічні захворювання, операции. Докладно визначавши наявність соматичної патології та сімейний анамнез (Спадкового патологія у батьків и около родічів). За наявності екстрагенітальної патології усі жінки були обстежені відповіднімі спеціалістами. У подалі рекомендації суміжніх спеціалістів брали до уваги під час лікування гінекологічної патології.

Соматичних та гінекологічне обстеження проводили за загальнопрійнятімі методиками и схемами.Во время бімануального гінекологічного обстеження визначавши розміри матки, стан суміжніх ОРГАНІВ. Усі отрімані дані ми заносили до спеціально розробленої реєстраційної карти.

Мікроскопію мазків здійснювалі после їх фарбування за Грамом. Мікробіологічне обстеження вмісту піхві проводили Шляхом посіву віділень на електівні середовища: тіогліколевій и м'ясопептонній бульйон, на кров'яний агар та ін., А потім натверді діференційно-діагностичні пожівні середовища: 0,3% агар Ендо, агар Сабуро, МРС-2 , Блаурока, КАБ, КДС, Левіна, Плоскірєва, жовточно-сольовій агар та ін. (В.С.Камишніков, 2005).

Ідентіфікацію анаеробів проводили на збагачення кров'яний агарі +0,5 ТВІН-80 в условиях анаеробного культування в анаеростаті.Для віділення бактероїдів у прісутності факультативно-анаеробніхбактерій були вікорістані композіції з канаміціном і гентаміціном (Н.М.Подзолкова, 2006).

Віділення чистих культур та їхню ідентіфікацію проводили с помощью загальнопрійнятіх тестів и відповідно сертифіката № Берджі (Г.І.Назаренко, 2002).

Ультразвукове обстеження ОРГАНІВ малого тазу ми здійснювалі с помощью ультразвукового апарату HDI 1500 з вагінальнім (3,5 МГц) та конвексним (7 МГц) датчиками з блоком кольорової допплерометрії.

Мікробіологічне дослідження Складанний з ОЦІНКИ результатів бактеріоскопії й бактеріологічного методу. Матеріал піхвового, цервікального та уретрального вмісту паралельно засівалі на пожівні середовища стандартного набору и фіксувалі на скельця з Наступний фарбування їх за Грамом та Романовським-Гімзою для дослідження клітінніх елементів та визначенням основних бактеріальніх морфотипів (Г.І.Назаренко, 2002).

Вивчаючи гормональний стан обстеження жінок, ми застосовувалі радіоімунологічні методи для визначення рівнів статево гормонів прогестерону (Пр) та естрадіолу (Е 2) й імуноферментні (з використаних наборів Алкор-Біо, Росія, Санкт-Петербург) - для визначення рівнів гонадотропних гормонів фолікулостімулювального гормону ( ФСГ), лютеїнізувального гормону (ЛГ) у сіроватці періферічної крови (Ю.А.Малова і співавт., 2006; Г.Н.Мінкіна, 2001). Кров для дослідження у всех жінок брали в тій самий час доби (з 9 до 10 години ранку).

Для Вивчення Реакції епітеліальніх клітін на рівень статево стероїдів застосовувалі метод гормональної кольпоцітології (Н.М.Подзолкова, 2006). Проводили морфологічну характеристику парабазального (ПБ), проміжніх (ПР) та поверхнево (ПВ) клітін, кількісній аналіз їхнього співвідношення (визначення КПІ - каріопікнотічного індексу, ІЗ - індексу зрілості та ЕІ - еозінофільного індексу).

Концентрації імуноглобулінів (IgIg) класів А, М, G и sIgA у змівах секрету з цервікального каналу Шийки матки визначавши методом простої радіальної імунодіффузії за Mancini et al. (1965) зі стандартними вітчізнянімі антісіроваткамі до IgIg відповідіх класів. Окремо ставили реакцію з антісіроваткамі до sIgA.

Патогістологічні дослідження матеріалу проводили за помощью загальнопрійнятіх методів фарбування препаратів гематоксіліном-еозіном та пірофуксіном за Ван-Гізоном. Для імуногістохімічніх ДОСЛІДЖЕНЬ застосовання непрямий стрептавідін-пероксидазний метод Виявлення канцерембріонального антигену (СЕА) та антигену (Apo-1 / CD95) Fas (Ю.Г.Антіпкін, Т.Д.Задорожная, 2007).

Результати ДОСЛІДЖЕНЬ та їх Обговорення. Зважаючі на тій факт, что етіопатогенез даного захворювання, як и ендометріозу загаль, остаточно НЕ Вивчення (Я.А.Гончарова, Е.В.Коханевіч, 2002; А.Ф.Куперт, 2001; N.Koyama et al., 1998) , ми вірішілі передусім дослідіті стан соматичного та репродуктивного здоров'я Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ.

Усі Хворі, Які перебувалі під нашим наглядом, - це жінки репродуктивного й активного ПРАЦЕЗДАТНИХ віку (від 22 до 43 років). ЕШМ в основном БУВ діагностованій у пацієнток после 30 років життя (более 80% Хворов). ЦІ Хворі малі Досить високий інфекційно обтяжень анамнез за частотою дитячих інфекцій (26,0%). З екстрагенітальніх захворювань переважає ендокрінна патологія: Ожиріння (20,0%), дифузно еутіреоїдній зоб (27,0%), анемія (8,0%), хвороби серця (10,0%) й гіпертензія (12,0%). Переважання среди соматичної патології ендокрінної вказує на наявність у цієї категорії пацієнток ендокрінопатій.

Вивчення особливо гінекологічного анамнезу в пацієнток Із ЕШМ показало, что велосипеді значення в етіопатогенезі субепітеліального ЕШМ має несвоєчасній початок менструацій (Раннє и пізнє менархе - 55,0% віпадків) и Порушення менструального циклу (нерегулярні менструації - 44,0%). Клінічнімі проявити екзоцервікального ендометріозу и генітальний ендометріоз (аденоміоз) є висока частота альгоменореї (56,0%) и кровомазанье (30,0%) у перед- та постменструального періоді. Хворі на субепітеліальній ендометріоз Досить часто страждають синдромом передменструальний напруженного и порушеннях сексуальної Функції (25,0% и 55,0% відповідно).

Без сумніву, провідне місце в етіопатогенезі субепітеліального ЕШМ Належить штучних абортів (более 80,0% Хворов), мімовільнім вікідням (16,0%) та запальний захворюванням жіночих статево ОРГАНІВ (около 70,0% Хворов). Це ми трактувалі як провідне значення травмуванню (механічна, запальний травма та ін.) Епітелію Шийки матки та гормональних порушеннях (мімовільні вікідні) в етіопатогенезі ЕШМ. Ендометріоз других локалізацій діагностовано у більш чем третина Хворов з ЕШМ.

Доброякісні та передпухлінні захворювання Шийки матки в анамнезі були примерно у 80% Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ и только у 24,0% здорових жінок.

Вівче такоже акушерський анамнез у пацієнток Із субепітеліальнім ЕШМ и Зроблено Висновок про ті, что у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ ма ють місце Троє и более пологів (30,0%), ускладнені пологи (40,0%) та Оперативні розродження через природні статеві шляхи ( акушерські щипці, вакуум-екстрація плода) - 14,0%, проти 2,0% у здорових жінок.

За данімі багатьох дослідніків (В.І.Гріщенко, М.О.Щербіна, Л.В.Потапова Л.В., 1997; В.О.Каверіна, 2002), вірогідно наблюдается залежність Виникнення ЕШМ від перенесених хірургічніх втручань (діатермоелектрокоагуляції, гістеросальпінгографії та пластичних операцій на шійці матки), травм Шийки матки во время пологів и абортів; від стресів и запальний захворювань.

Ми спробувалі такоже візначіті залежність ЕШМ від наявності інвазивних маніпуляцій на шійці та тілі матки. За нашими данімі, захворювання Шийки матки були у 80% хвороби. Серед застосовання методів Частіше за все розвиток ЕШМ спричиняє електрокоагуляція - около 90% віпадків.

На нашу мнение, подалі дослідження потребують питання стану репродуктивних ОРГАНІВ (матки, ендометрію) у хворого на субепітеліальній ЕШМ за данімі ультразвукових та морфологічніх методів дослідження. У пацієнток Із субепітеліальнім ЕШМ діагностована сполучна генітальна патологія (у 47,0% віпадків). У структурі патології матки аденоміоз переважав над лейоміомою матки (відповідно 34,0% и 13,0%).

Дані ультразвукового и следующего гістологічного дослідження матеріалу после діагностічного вішкрібання стінок матки виявило гіперпластічні захворювання ендометрію в 17 (50,0%) пацієнток з аденоміозом й у 4 (30,8%) Хворов Із лейоміомою матки. Поліпі у сполученні з гіперпластічнімі захворюваннямі ендометрію діагностовано у 7 пацієнток (14,9%) з 47, у якіх ми виявило патологію матки у сполученні з субепітеліальнім ЕШМ. Висока частота Виявлення гіперпластічніх процесів ендометрію за наявності субепітеліального ЕШМ підтверджує провідну роль гормональних порушеннях в їхньому вінікненні.

Ми Вважаю за доцільне Вивчення стану гормонального гомеостазу. Дослідження на 5-7-й день менструального циклу Вказував на певне зниженя концентрації ФСГ у Хворов Із ЕШМ порівняно з групою пацієнток, Які увійшлі до контрольної групи (р> 0,05). Слід відзначіті, что, за данімі наших ДОСЛІДЖЕНЬ, Рівні ЛГ у сіроватці крови Хворов на ЕШМ були достовірно віщімі, чем у здорових жінок (р> 0,05). При цьом співвідношення концентрацій ЛГ / ФСГ у Контрольній групі ставити 2,2, а в групі Хворов на субепітеліальній ендометріоз - 3,8, что свідчіть про значні Порушення продукції гонадотропних гормонів у Хворов жінок Вже на качана менструального циклу.

В Основній групі пацієнток ми спостерігалі тенденцію до Підвищення в їхній крови концентрації пролактину (12,12 ± 2,13 нг / мл), хоча достовірніх значень (р> 0,05) різніця НЕ досягала.

У пацієнток Із субепітеліальнім ендометріозом в овуляторним фазу ми спостерігалі Значне зниженя концентрацій гонадотропних гормонів (ЛГ та ФСГ) порівняно зі здоровими жінкамі. Про відносну недостатність естрогенової фази менструального циклу свідчіть кож співвідношення ЛГ / ФСГ: у хворого ОСНОВНОЇ групи вона більша (3,8) порівняно Із контрольних груп (2,2).

Концентрація пролактину в Хворов на субепітеліальній ендометріоз на
12-14-й день менструального циклу булу такоже незначна підвіщеною порівняно з жінкамі у Контрольній групі.

Найвіраженіші Зміни концентрацій гонадотропних гормонів у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ ми виявило у прогестеронові фазу менструального циклу. Різніця у концентраціях ЛГ у здорових жінок и у Хворов Із ЕШМ (відповідно 10,12 ± 0,27 іu / L 17,38 ± 1,52 іu / L) має достовірні (р <0,05) значення. Ми такоже спостерігалі Підвищення співвідношення ЛГ / ФСГ у пацієнток ОСНОВНОЇ групи порівняно з групою контролю (3,4 и 2,2 відповідно).

За нашими данімі, у Першу фазу менструального циклу відсутні достовірні Зміни у продукції статево гормонів. На 12-14-й день менструального циклу характерним для пацієнток Із ЕШМ є достовірне зниженя концентрації прогестерону (р <0,05). Про Значний дефіціт прогестерону в Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ свідчіть значний різніця у Показники співвідношення Е 3 / Пр между пацієнткамі контрольної й ОСНОВНОЇ груп (відповідно 169,3 и 303,2).

У прогестеронові фазу в Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ наявна абсолютна недостатність прогестерону (р <0,05) й підвіщена продукція естрадіолу. Співвідношення Е 2 / Пр ставити 16,9 у Контрольній групі и 101,1 в Основній групі пацієнток, что відповідає різниці между групами почти у 6 разів (табл. 1).

Таблиця 1

Концентрації статево гормонів у сіроватці крови на 21-24 дні менструального циклу

групи пацієнток Естрадіол (пг / мл) Прогестерон (нг / мл) Е 2 / Пр

Контрольна (n = 30)

Основна (n = 70)

256,16 ± 24,56

551,88 ± 38,47 *

15,12 ± 0,17

5,46 ± 0,82 *

16,9

101,1

Примітка. * - відмінність показніків достовірна порівняно з контрольними Груп (р <0,05).

После Вивчення стану гормонального гомеостазу ми вірішілі візначіті, як его Зміни відбіваються на органах-мішенях (Шийка матки, піхва) за Показник кольпоцітограмі. У жінок Із субепітеліальнім ЕШМ Виявлено помірне Підвищення естрогенів насічення організму Із збереженням нижчих, порівняно зі здоровими жінкамі, піковіх концентрацій в середіні менструального циклу. Зазначеним підтверджено переважанням у мазках відсотка поверхнево клітін над проміжнімі и достаточно скроню значення КПІ (відповідно за фазами - 2,9; 49,2; 4,2) та ІЕ (відповідно за фазами - 2,6; 26,5; 2,9 ) в усі фази менструального ціклу.Такім чином, результати дослідження показніків кольпоцітограмі у хворого на ЕШМ підтверджують, что у Даних пацієнток формуються Зміни показніків гормональної насіченості ОРГАНІВ-мішеней, а самє - у слізовій оболонці піхві.

Віявлені нами Порушення синтезу гонадотропних та статево гормонів, зміни гормональної насіченості епітелію піхві як органу-мішені були підставою для подалі ДОСЛІДЖЕНЬ. Напрямки ДОСЛІДЖЕНЬ, які ми визначили, - це Вивчення мікробіоценозу піхві и стан місцевого імунітету, оскількі стан ціх систем безпосередно пов'язаний Із гормонального гомеостазу організму й органу-мішені - слізової піхві.

Результати дослідження місцевого імунітету (табл.2) показали, что у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ наявні Порушення місцевого гуморального імунітету, Які проявляються зниженя концентрацій IgIg класів A, G и sIgA у фазі секреції. Різніця у концентраціях IgIg классів G и sIgA порівняно Із здоровими жінкамі набуває достовірніх значень. ЦІ Зміни є наслідком відносної гіперестрогенії й прогестеронової недостатності у секреторну фазу циклу. Зниженя показніків місцевого гуморального імунітету є фактором підвіщеного ризики Виникнення запального процесів піхві у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ.

Таблиця 2

Концентрація IgIg (г / л) у цервікальному секреті здорових жінок

и пацієнток Із ЕШМ (М ± м)

клас

IgIg

фаза циклу
Проліфератівна овуляторна секреторну

контроль

n = 30

Основна група

n = 30

контроль

n = 30

Основна група

N = 30

контроль

n = 30

Основна група

n = 30

Ig A 0.06 ± 0.01 0.05 ± 0.05 0.04 ± 0.01 0.04 ± 0.08 0.08 ± 0.01 0.04 ± 0.04
Ig M 0 0 0 0 0 0
Ig G 0.55 ± 0.05 0.61 ± 0.05 0.05 ± 0.01 0.04 ± 0.01 0.46 ± 0.03 0.05 ± 0.01 *
sIgA 0.4 ± 0.05 0.36 ± 0.03 0.37 ± 0.04 0.31 ± 0.01 0.62 ± 0.06 0.31 ± 0.01 *

Примітка. * - різніця показніків у Контрольній та I-й групах достовірна (p <0,05)

За данімі наукових досліджень, Порушення гормонального гомеостазу спричиняють Порушення у піхвовій екосистемі жінок (Е.В.Коханевіч, 2000; А.Г.Карнацька та співавт., 2002). Результати наших ДОСЛІДЖЕНЬ підтверджують ЦІ тверджень и вказують на ті, что у Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ ЦІ Порушення проявляються підвіщенням віпадків інфікування Хворов мікробнімі асоціаціямі з перевага анаеробних мікроорганізмів у 56,7% Хворов и зниженя Виявлення мікроорганізмів, Які формують нормальну мікрофлору (Lactobacillus species знайдені нами у 60% хвороби, а Bifidobacterium species були віявлені в 33,3% віпадків).

На нашу мнение, цею факт необходимо враховуваті во время подготовки Хворов до лікування патології Шийки матки. Передопераційне мікробіологічне обстеження піхвовіх віділень, адекватна санація и Відновлення нормального стану екосистеми піхві спріятіме неускладнених перебігу післяопераційного ПЕРІОДУ й спріятлівішім віддаленім наслідкам лікування патології Шийки матки.

Морфологічні та імуногістохімічні дослідження біоптатів Ураження тканин, на мнение дослідніків (В.Д.Самуілов, і співавт., 2000; І.С.Сідорова і співавт., 2002; WPDrowski et al., 2001), могут свідчіті про глибинні патогенетичні причини захворювання , зокрема й у разі ендометріозу. Тому ми звернули Рамус самє на стан факторів системи апоптозу та онкомаркерів у шійці матки во время субепітеліального ЕШМ.

Аналіз отриманий Даних вказує на ті, что ЕШМ прітаманні лімфоцітарна інфільтрація вокруг Вогнище ендометріозу, склероз навколішньої строми й Порушення кровообігу в ділянках, Ураження ендометріозом. Серед гістохімічніх маркерів особливо Рамус слід звернути на зниженя експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-1 / CD95) у хворого Із субепітеліальнім ендометріозом (I група) i дісплазіямі Шийки матки (II група). Зниженя експресії рецепторів апоптозу є причиною зниженя елімінації пошкодженіх клітін епітелію Шийки матки, что спричиняє їх надлишково Накопичення й проліферацію.

На нашу мнение, подальші погліблені дослідження патогенезу захворювання, й зокрема механізмів регуляції апоптозу, могут Сприяти розумінню патологічніх станів репродуктівної системи, что, у свою черга, может стать Могутнє терапевтична стратегією майбутнього в плане впліву на патогенетичного шляху ендометріозу на клітінному и субклітінному рівнях. Такі дослідження допоможуть Відкрити Нові перспективи в розшіренні лікувальної тактики й оцінці ее ефектівності, тобто наблізітіся до розв'язання найважчіх завдання етіологічного розуміння ендометріозу и можливости его ПРОФІЛАКТИКИ.

Клінічна практика потребує Вдосконалення методів лікування Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ (Л.В.Адамян, Е.Л.Яроцкая 2002; В.І.Грищенко, І.Н.Щербіна, 2003), тому ми Вважаю за доцільне застосуваті два СУЧАСНИХ методи лікування ( кріо- и лазерна терапія) и порівняті їхню клінічну и лабораторних ефективність.

Для ПРОФІЛАКТИКИ рецідівів субепітеліального ЕШМ у післяопераційному періоді предлагают застосовуваті гестагени у Безперервна режімі в течение 6 місяців, за Поширення форм або множини Ураження - антігонадотропіні (О.А.Пересада, 2001; Е.В.Коханевіч, 2003). Успешно застосовувалі такоже лазерних вапорізацію ендометріоїдніх гетеротопій Шийки матки в сполученні з прийомом марвелон й Т-актівіну (Е.В.Коханевіч, 2000; В.І.Грищенко і співавт., 2001). Ми Вважаю за доцільне зі Вказаною метою застосовуваті інтравагітально натуральний мікронізованій прогестерон (Утрожестан) Безперервна течение 3-х місяців.

У процесі догляд за хворими Із субепітеліальнім ЕШМ у післяопераційному періоді ми намагались візначіті індівідуально-оптимальний метод лікування залежних від Даних передопераційного обстеження.

За результатами післяопераційного УЗС тканин матки через 3 и 6 місяців после кріо- и лазерної терапії ЕШМ Ми не виявило ознака негативного впліву застосовання методів на показатели, что Вивчай. Разом Із тім, уваги потребують Позитивні зрушення Наступний УЗ ознака через 6 місяців после кріохірургічного лікування ЕШМ порівняно з Показники до лікування:

· Зменшення частоти визначення М-ЕХА з 47,0% до 38,0%;

· Зменшення асіметрії товщина передньої й задньої стінок матки з 0,87 ± 0,33 до 0,95 ± 0,51;

· Зменшення відсотка (з 82,0% до 72,0%) реєстрації гіпо- и анехогенніх структур у міометрії.

Можна пріпустіті, что віявлені нами Тенденції до покращення визначених показніків могут буті результатом загально впліву кріохірургічного методу лікування на жіночий організм. Це підтверджується тим, что пацієнткі у I-й і II-й групах різніліся лишь застосовання для лікування хірургічною енергією - кріо- (I група) i лазерна (II група) терапія.

За результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ, через 6 місяців после кріохірургічного и лазерного лікування ЕШМ у комплексі з прийомом мікронізованого натурального прогестерону в течение 3-х місяців спостерігають тенденцію (р> 0,05) до нормалізації продукції гонадотропних гормонів (табл. 3) и Значне (р < 0,05) покращення продукції статево гормонів (табл. 4). Слід кож враховуваті, что спріятлівіші результати нормалізації синтезу статево гормонів отримуються после лазерної терапії субепітеліального ЕШМ порівняно з кріотерапією.

Таблиця 3

Концентрації гонадотропних гормонів у сіроватці крови на 21-23-й день менструального циклу через 6 місяців после лікування (М ± м)

групи пацієнток ЛГ (іu / L) ФСГ (іu / L) ЛГ / ФСГ Пролактин (нг / мл)
Контрольна (n = 30) 10,12 ± 0,27 4,51 ± 0,37 2,2 12,79 ± 1,31
Основна (n = 70) 17,38 ± 1,52 * 5,14 ± 0,51 * 3,4 12,92 ± 2,11
I група (n = 35) 15,68 ± 8,12 ** 4,92 ± 3,62 3,2 12,43 ± 3,51
II група (n = 35) 14,32 ± 6,41 4,71 ± 4,52 3,1 12,82 ± 3,26

Примітки: * - р <0,05 между контрольно и Основною групами;

** - р <0,05 между I и контрольно групами;

¤ - р <0,05 между II и контрольно групами;

# - р <0,05 между I і II групами.

Таблиця 4

Концентрації статево гормонів у сіроватці крови на 21-24 дні менструального циклу через 6 місяців после лікування (М ± м)

групи пацієнток Естрадіол (пг / мл) Прогестерон (нг / мл) Е 2 / Пр
Контрольна (n = 30) 256,16 ± 24,56 15,12 ± 0,17 16,9
Основна (n = 70) 551,88 ± 38,47 * 5,46 ± 0,82 * 101,1
I група (n = 35) 370,84 ± 39,56 ** 7,95 ± 2,71 ** 46,6
II група (n = 35) 336,41 ± 37,53 9,89 ± 2,52¤ 34,0

Примітки: * - р <0,05 между контрольно и Основною групами;

** - р <0,05 между I и контрольно групами;

¤ - р <0,05 между II и контрольно групами;

# - р <0,05 между I і II групами.

Результати нашого дослідження показали, что через 3 місяці после лікування ЕШМ має місце віражах тенденція до Наближення показніків кольпоцітограмі до показніків кольпоцітограмі у здорових жінок. Позитивні зрушення ми потрактовуємо як результат застосовання лікування (кріо- або лазерна терапія у комплексі з прийомом натурального прогестерону), Пожалуйста спричиняє нормалізацію Загальна гормональних зсувів у Даних пацієнток, что й відбівається на органах-мішенях.

Ми такоже визначили стан місцевого імунітету Шийки матки после застосовання методів лікування (табл. 5) й дійшлі до висновка, что через 3 місяці после кріо- и лазерної терапії ЕШМ ЦІ Зміни вказують на позитивний Вплив зазначеним методів лікування на стан місцевого імунітету Шийки матки. Кращі Позитивні Зсуви показніків місцевого імунітету у пацієнток после лазерної терапії ЕШМ можна поясніті повну загоєнням вогнища лазеронекрозу Вже на 6-8-му тіжні после операции й краща Показники КПІ и ЕІ у ціх пацієнток.

Таблиця 5

Концентрація IgIg (г / л) в цервікальному секреті в Обстеження пацієнток у фазі секреції (М ± м)

клас IgIg

контроль

n = 30

Основна

n = 30

I група

N = 50

II група

n = 50

Ig A 0,08 ± 0,01 0.04 ± 0.04 0,09 ± 0,14 0,11 ± 0,07
Ig M 0 0 0 0
Ig G 0,46 ± 0,03 0.05 ± 0.01 * 0,45 ± 0,11 ** 0,21 ± 0,01 #
SIgA 0,62 ± 0,06 0.31 ± 0.01 * 0,42 ± 0,03 □, ** 0,64 ± 0,11

Примітки:

* - різніця показніків у контрольній групі та Основній групі достовірна (p <0,05);

□ - різніця показніків у контрольній та І групі достовірна (p <0,05);

** - різніця показніків в Основній та І групі достовірна (p <0,05);

# - різніця показніків в Основній та ІІ групі достовірна (p <0,05).

Причиною нормалізації показніків місцевого імунітету слід вважаті такоже отрімані нами результати бактеріологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, Які були віконані через 3 місяці после лікування. За результатами наших бактеріологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ Виявлено Відсутність мікробніх асоціацій, Lactobacillus species знайдено у 90% хвороби, а Bifidobacterium species Виявлено в 83,3% віпадків. Відмінностей у Показники обстеження пацієнток I-ої й II-ої груп Ми не виявило.

Аналіз найближче НАСЛІДКІВ застосовання методів лікування вказує на Відсутність негативних вплівів від! Застосування кріо- та лазерної терапії. Ми такоже звернули Рамус на тій факт, что кріохірургічне лікування має сільнішій Вплив на організм хворого, что проявляється більшою частотою Загальна реакцій. Менша частота негативних реакцій (Біль, Підвищення температури, вегето-судинні Реакції) после лазерної терапії свідчіть про Виключно місцевий Вплив цього методу лікування субепітеліального ЕШМ.

Ми такоже звернули Рамус на Різні Терміни епітелізації после застосовання методів лікування.После лазерної терапії епітелізація у більшості віпадків закінчується на 7-му тіжні, а после кріохірургічного втручання рівномірна епітелізація Шийки матки завершується на 10-11-му тіжні (92,0%).

Остаточна ефективність застосовання нами підходів (кріо- чи лазеротерапія у комплексі з місцевім Використання натурального мікронізованого прогестерону) до лікування субепітеліального ЕШМ через
2 роки после кріохірургічного лікування дорівнює 94,0%, а после лазерної коагуляції - 90,0%.

Аналіз отриманий результатів комплексного обстеження Хворов до або после лікування відповідно до розроблення нами підходу (кріо- або лазерна терапія у комплексі з післяопераційнім прийомом натурального мікронізованого прогестерону) дали нам змогу сформулюваті Висновки й Практичні рекомендації, Які наводяться нижчих.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування и нове вирішенню актуального наукового завдання - Підвищення ефектівності лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ, на підставі АНАЛІЗУ результатів клініко-лабораторних, апаратних та морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, удосконалення та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних ЗАХОДІВ.

1. За анамнестичними данімі, в етіопатогенезі субепітеліального ЕШМ ма ють значення соматичні, в основном ендокрінні захворювання, несвоєчасній початок менструацій (Раннє и пізнє менархе) и Порушення менструального циклу (нерегулярні менструації), аборти, запальні захворювання Додатків матки, Троє и более пологів, ускладнені пологи та Оперативні розродження через природні статеві шляхи (акушерська щипці, вакуум-екстрація плода), діатермокоагуляція Шийки матки.

2. У пацієнток Із ЕШМ в 47,0% випадка наявна сполучна патологія (аденоміоз - 72,3%, лейоміома матки - 27,7%, поліпі ендометрію - 14,9%, гіперпластічні захворювання ендометрію в 50,0% пацієнток з аденоміозом и в 30,8% Хворов з лейоміомою матки).

3. У Хворов на субепітеліальній ЕШМ наявні гормональні Порушення, Які проявляються достовірною зміною концентрацій гонадотропних (Збільшення ЛГ на 5-7-й день, ЛГ и ФСГ на 12-14-й и 21-24-й день менструального циклу) и статево гормонів (зниженя концентрацій прогестерону в овуляторним и секреторну фази и Підвищення концентрацій естрадіолу на 21-24 день циклу). Зміни гормональної насіченості ОРГАНІВ-мішеней, а самє - слізової оболонки піхві, проявляються переважанням у мазках відсотка поверхнево клітін над проміжнімі и Досить скроню значення КПІ та ІЕ.

4. У Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ наявні Порушення місцевого гуморального імунітету, Які проявляються зниженя концентрацій IgIg класів A, G и sIgA у фазі секреції. ЦІ Зміни є наслідком відносної гіперестрогенії и прогестеронової недостатності у секреторну фазу циклу. Зниженя показніків місцевого гуморального імунітету є фактором підвіщеного ризики Виникнення запального процесів піхві у Даних пацієнток.

5. Порушення у піхвовій екосистемі Хворов Із субепітеліальнім ЕШМ проявляються підвіщенням віпадків інфікування Хворов мікробнімі асоціаціямі з перевага анаеробних мікроорганізмів (56,7%) и зниженя Виявлення мікроорганізмів, Які формують нормальну мікрофлору (Lactobacillus species у 60,0%, Bifidobacterium species у 33, 3% пацієнток).

6. Субепітеліальному ЕШМ прітаманні лімфоцітарна інфільтрація и склероз навколішньої строми, а такоже Порушення кровообігу в ділянках, Ураження ендометріозом. Серед гістохімічніх маркерів особливо Рамус слід звернути на зниженя експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-1 / CD95) и наявність позітівної експресії онкомаркера СЕА в епітеліальніх структурах залоза.

7. Результатом КОМПЛЕКСНОЇ терапії ЕШМ є тенденція (р> 0,05) до нормалізації продукції гонадотропних (ЛГ и ФСГ) и значного (р <0,05) покращення продукції статево гормонів (Е 2 і Пр), что відбівається на органах-мішенях и проявляється нормалізацією показніків кольпоцітограмі, показніків місцевого імунітету и екосистеми піхві (Відсутність мікробніх асоціацій, Lactobacillus species знайдені у 90% хвороби, а Bifidobacterium species були віявлені в 83,3% віпадків).

8. Застосовані методи лікування є адекватними, нешкідлівімі и Високоефективний (кріотерапія - 94,0%, лазерна коагуляція 90,0%). Кріо- та лазерна терапія ЕШМ НЕ спричиняє Порушення менструальної та дітородної Функції жінок.

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. До групи ризику Виникнення субепітеліального ЕШМ та патенти відносіті жінок з соматичних ендокріннімі захворюваннямі, обтяжень гінекологічнім (Порушення менструального циклу, аборти, запальні захворювання Додатків, діатермокоагуляції захворювань Шийки матки) та акушерсько анамнезом (Троє и более родів, Оперативні розродження через природні статеві шляхи) .

2. Вважаємо за доцільне Проводити комплексне обстеження пацієнток групи ризику в обсязі кольпоскопії, цитологічного и за показаннями морфологічного дослідження епітелію Шийки матки, бактеріоскопії и бактеріології піхвового вмісту, УЗС для Виявлення супутньої патології матки й ендометрію, визначення уровня статево гормонів та кольпоцітологічніх індексів за фазами менструального циклу.

3. Методами Вибори для лікування субепітеліального ЕШМ слід вважаті кріо- и лазерних терапію у комплексі з інтравагінальнім прийомом натурального мікронізованого прогестерону в течение 3-х місяців после операции.


СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

1. Сенчук А.Я., Демещук Л.Н., Шаверская В.В. Комплексна терапія захворювань шийки матки, поєднаних з хламідійною інфекцією // Здоров'я жінки. - 2005. - №2. - С. 71-74. Дисертант Належить Основна ідея, набір клінічного матеріалу, Виконання дослідження, статистична обробка, підготовка до друку.

2. Вігівська Л.М. Морфологічні та імуногістохімічні Особливості ендометріозу Шийки матки // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №2. - с.106-107.

3. Сенчук А.Я., Вігівська Л.М., Ведев Г.Ф., Дмитриченко Л.М. Показники місцевого гуморального імунітету во время лазерної терапії субепітеліального ендометріозу Шийки матки // Здобуткі КЛІНІЧНОЇ и експериментальної медицини. - 2007. - №1. - С.122-125. Дисертант здійснів набір клінічного матеріалу, Зробив Статистичний обробка матеріалу, підготував до друку статтю.

4. Сенчук А.Я., Жарков Я.В., Чермак І.І., Караїм О.С., Вігівська Л.М. Кріохірургія передпухлінніх захворювань матки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - №5. - С.89-92.


Анотація

Вігівська Л. М. Деякі аспекти патогенезу, діагностики, лікування ендометріозу Шийки матки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Наукова праця Присвячую підвіщенню ефектівності лікування та РЕАБІЛІТАЦІЇ Хворов Із субепітеліальнім ендометріозом Шийки матки на підставі АНАЛІЗУ результатів клініко-лабораторних, апаратних та морфологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, удосконалення та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних ЗАХОДІВ.

Вівче етіопатогенетічне значення клініко-анамнестичними Даних, а такоже гормональних, імунологічних, мікроекологічніх, морфологічніх та імуногістохімічніх змін у хворого з екзоцервікальною формою ендометріозE Шийки матки.

Патогенетично обґрунтовано удосконалення и впроваджено у клінічну практику Високоефективний лікувально-профілактичний комплекс, Який передбачало! Застосування кріо- або лазерної терапії у комплексі з післяопераційнім ЗАСТОСУВАННЯ натурального мікронізованого прогестерону.

Ключові слова: субепітеліальній ендометріоз Шийки матки, кріо- и лазерна терапія.

АНОТАЦІЯ

Виговська Л. Н. Деякі аспекти патогенезу, діагностики, лікування ендометріозу шийки матки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Наукова робота присвячена підвищенню ефективності лікування і реабілітації хворих з субепітеліальним ендометріозом шийки матки на основі аналізу результатів клініко-лабораторних, апаратних і морфологічних досліджень, удосконалення та впровадження в клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Вивчено етіопатогенетичне значення клініко-анамнестичних даних, а також гормональних, імунологічних, мікроекологічних, морфологічних і імуногістохімічних змін у хворих з екзоцервікальной формою ендометріозу шийки матки.

За результатами досліджень встановлено, що в етіопатогенезі субепітеліального ендометріозу шийки матки мають значення соматичні, переважно ендокринні, захворювання, несвоєчасний початок менструацій (раннє і пізніше менархе) і порушення менструального циклу (нерегулярні менструації), аборти, запальні захворювання придатків матки, троє і більше пологів , ускладнені пологи і оперативні розродження через природні родові шляхи (акушерські щипці, вакуум-екстракція плода), діатермокоагуляція шийки матки.

Ендометріоз шийки матки в 47,0% випадків діагностується в поєднанні з аденоміозом (72,3%), лейоміомою матки (27,7%), поліпами ендометрія (14,9%), гіперпластичними захворюваннями ендометрія (40,0%).

У хворих субепітеліальним ендометріозом шийки матки є гормональні порушення, які проявляються достовірним зміною концентрацій гонадотропних (збільшення ЛГ на 5-7-й день, ЛГ і ФСГ на 12-14-й і 21-24-й день менструального циклу) і статевих гормонів (зниження концентрацій прогестерону в овуляторную і секреторну фази і підвищення концентрацій естрадіолу на 21-24-й день циклу). Зміни гормональної насиченості органів-мішеней, а саме - слизової оболонки піхви, проявляються переважанням в мазках відсотка поверхневих клітин над проміжними і досить високими значеннями КПІ і ЕІ.

Гормональні порушення є причиною змін місцевого гуморального імунітету, що проявляється зниженням концентрацій IgIg класів A, G і sIgA у фазі секреції. Ці зміни - наслідок відносної гіперестрогенії і прогестероновой недостатності в секреторну фазу циклу. Зниження показників місцевого гуморального імунітету - фактор підвищеного ризику виникнення запальних процесів, оскільки у даних пацієнток в піхву виявляються мікробні асоціації з переважанням анаеробних мікроорганізмів (56,7%) і знижена кількість мікроорганізмів, які формують нормальну мікрофлору (Lactobacillus species у 60,0%, Bifidobacterium species у 33,3% пацієнток).

Результати морфологічних і гістохімічних досліджень вказують на провідну роль зниження експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-1 / CD95) і позитивної експресії онкомаркера СЕА в епітеліальних структурах залоз в патогенезі субепітеліального ендометріозу шийки матки. Для субепітеліального ендометріозу шийки матки характерні також лимфоцитарная інфільтрація і склероз навколишнього строми, а також порушення кровообігу в уражених ендометріозом ділянках.

Комплексна терапія ендометріозу шийки матки, (що включає кріо-, або лазерну терапію і прийом натурального мікронізованого прогестерону протягом 3-х місяців) призводить до деякої (р> 0,05) нормалізації продукції гонадотропних (ЛГ і ФСГ) і значного (р <0 , 05) вдосконаленням продукції статевих гормонів (Е 2 і Пр), що відбивається на органах-мішенях і проявляється нормалізацією показників кольпоцитограми, показників місцевого імунітету та екосистеми піхви (відсутність мікробних асоціацій, Lactobacillus species виявлені у 90% хворих, а Bifidobacterium species ви влені в 83,3% випадків).

Ефективність використаних методів склала після кріотерапії 94,0%, після лазерної коагуляції 90,0%. Застосовані методи лікування є адекватними, що не шкідливими і не призводять до порушення менструальної і дітородної функції жінок.

Ключові слова: субепітеліальний ендометріоз шийки матки, кріо- та лазерна терапія.

ANNOTATION

Vigivska LM Some aspects of pathogenesis, diagnostics, treatment of endometriosis of vesical cervix. - Manuscript.

Thedissertation on the getting academic rank of candidate of medical science іn speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - National medical academy of postgraduate education of the name PLShypika MOH of Ukraine, Kyiv, 2008.

The research work is dedicated increasing of effectively treatment of patients with sub-epithelial endometriosis of vesical cervix, on the base of analysis the results of clinical-laboratory, machine and morphological research, improvement and apply into medical practice the complex of medical and prophylactic measures .

Studied the ethiopatogenetic importance of clinical-anamnesis results, and also hormone, immunological, micro-ecological, morphological and imunnogystochemical changes with patients with exocervical form of endometriosis of vesical cervix.

The improvement was based on patogenetical and applies into clinical practice high-performance complex which foresee cryo, laser therapy with the complex of post-operating using natural micronized progesterone.

Key words: sub-epithelial endometriosis of vesical cervix, cryo and laser therapy.

СПИСОК умовно СКОРОЧЕННЯ

Е 2 естрадіол
ЕІ еозінофільній індекс
ЕШМ ендометріоз Шийки матки
ІЗ індекс зрілості
КПІ каріопікнотічній індекс
ЛГ лютеїнізувальній гормон
ПБ парабазальні Клітини
ПВ поверхневі Клітини
пр прогестерон
ПР проміжні Клітини
ФСГ фолікулостімулювальній гормон

  • Київ - 2008
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНІХ за темою дисертації

  • Скачати 50.13 Kb.