! Застосування локальної гіпертермії в комплексному лікуванні Хворов на рак молочной залоза






    Головна сторінка





Скачати 51.35 Kb.
Дата конвертації30.11.2017
Розмір51.35 Kb.
Типреферат
    Навігація по даній сторінці:
  • Київ-2008

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ експериментальної ПАТОЛОГІЇ, онкології

І РАДІОБІОЛОГІЇ ім. Р.Є.КАВЕЦЬКОГО

Мотузюк ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 618.19-006.66-085: 615.832


ЗАСТОСУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕРМІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ Хворов НА РАК молочной залоза

14.01.07 - онкологія

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата медичний наук

Київ-2008

Дісертацією є рукопис.

Робота виконан в Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця

Науковий керівник - доктор медичний наук, професор

Щепотін Ігор Борисович, завідувач кафедри онкології Національногомедічного університету ім. О.О. Богомольця, Директор ДУ «Національний інститут раку» МОЗ України

Офіційні опоненти: - доктор медичний наук, професор

Смоланка Іван Іванович, керівник науково-дослідного відділур пухлина молочной залозіДУ «Національний інститут раку» МОЗ України;

- доктормедічніх наук

Бородай Наталія Володимирівна, провідний науковий співробітник відділу механізмів протіпухлінної терапії Інституту експериментальної патології, онкології и радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України.

Захист состоится «23» квітня 2008 року о 15.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інстітуті експериментальної патології, онкології и радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 45).

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України (03022, м.Київ-22, вул. Васильківська, 45).

Автореферат розісланій «22» березня 2008 р.

Вчений секретарспеціалізованої вченої радікандідат біологічних наук Л.М. Шлапацька


Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Рак молочной залоза (РМЗ) - найпошіреніше онкологічне захворювання у жінок. За данімі ВООЗ, щороку в усьому мире діагностують понад 1 млн. Нових віпадків захворювання на РМЗ и более чем 300 тис. Хворов помирає в течение року. У структурі смертності від онкологічніх захворювань РМЗ посідає друге місце, поступаючих лишь раку легені, а у жінок ВІКОМ від 49 до 59 років - Перше (Білінській Б.Т, 2001; MinceyB.A., 2002). В Україні РМЗ з середини 90-х років Постійно займає Перше місце в структурі онкологічної захворюваності среди жіночого населення (Шалімов С.А., 2001; Гуслицер Л.Н., 2002). У Середньому Показник захворюваності на РМЗ по Україні ставити 73,1 на 100 тис. жіночого населення, Найвищий же в Києві - 81,3 (Федоренко З.П., 2006). Що стосується стран Західної Європи та Америки, то смертність від РМЗ досягає 20% в структурі Загальної смертності від онкологічніх захворювань у жінок (JemalA., 2002).

Сучасна тактика лікування Хворов на РМЗ базується на вікорістанні комплексного впліву, Який Включає хірургічне втручання, променева терапію, хіміотерапію та гормонотерапію.

Серед Хворов з Вперше діагностованім РМЗ, пацієнткі з ІІА та ІІБ стадіями становляться понад 50%, среди якіх почти у 80% віконується радикальна мастектомія (РМЕ) и лишь у 20% органозберігаюча операція (ОЗО). Це пов'язано з невідповідністю розміру молочной залоза та пухлини, існуванням метастазів у реґіонарніх лімфатічніх Вузли, что обумовлює! Застосування неоад'ювантного лікування у виде передопераційної променевої та хіміотерапії.

Если зважіті, что РМЗ значний відрізняється за експресією рецепторів гормонів, и если до цього Додати гетерогенність пухлини, до складу якої входять клони клітін з різнімі біологічнімі властівостямі та чутливістю до всіх видів Консервативної терапії, то зрозуміло, что вибір стратегії та тактики лікування Хворов на РМЗ представляет собою дуже складаний та багатокомпонентну задачу (Летягін В.П., 1998; Кулик Г.І., 2002). У тій же година, різніця в індівідуальній ефектівності (за термінамі віжіваності, відсутності рецідівів) Уніфікованого протирецидивного лікування (променева- та хіміотерапія) вказує на наявність можливий організму в борьбе с хвороби, что предполагает поиск ЗАСОБІВ та методів, Які б доповнювалі таке лікування, самперед через! застосування модіфікуючіх факторів, Які, як правило, прізводять до Поліпшення безпосередніх результатів лікування (збільшується число позитивних Відповідей на проведення хіміотерапію) (MinceyB.A., 2002).

ВРАХОВУЮЧИ Постійно Зростаючий Кількість віпадків захворювання на РМЗ, лікування таких Хворов залішається найбільш актуальною проблемою в Україні та мире. Проводиться поиск Шляхів по удосконалення існуючіх методик лікування, а самє Впровадження Нових хіміопрепаратів та їх схем Дозування, режімів променевої и гормонотерапії. Постійно ведеться боротьба НЕ только за життя хворої на РМЗ жінки, но й за покращення якості ее життя, что реалізується Виконання ОЗО. Якість життя жінки на сучасности етапі розвитку медицини займає Одне з провідніх Місць и в свою черга підштовхує лікарів до проведення неоад'ювантної хіміо- та променевої терапії, поиска Нових схем лікування через! Застосування різніх модіфікаторів.

Найбільш потужного модіфікатором хіміо- та променевої терапії на теперішній час є локальна гіпертермія (ЛГ). При цьом слід Зазначити, что при лікуванні Хворов на РМЗ в зелених сандалів з ЛГ в основном застосовується променева терапія, тоді як протипухлинну ефективність неоад'ювантної хіміотерапії в условиях ЛГ НЕ Вівче. У тій же година відомо, что! Застосування ЛГ виробляти до більш вираженості лікувального патоморфозу в пухліні, Зменшення мієлосупресівного та кардіотоксічного впліву, запобіганню розвитку фіброзу легені при променевій терапії.

Незважаючі на ті, что має місце цілий ряд невірішеніх вопросам относительно клінічного! Застосування гіпертермії в онкології (контроль температури в пухліні, рівномірній прогрів Усього об'єму пухлини, особливо глибока розташованіх) вона Визнана одним з потужного модіфікаторів хіміотерапії та опромінення у порівнянні з іншімі фізічнімі та хімічними модіфікаторамі. Впровадження в клінічну практику гіпертермічної установки "TermotronRF-8" (YamamotoVinitaCo. Ltd., Японія), яка працює з частотою 8 МГц, дозволило вірішіті низьку проблем, зокрема досягті максимально можлівої рівномірності та глибино розповсюдження температури у пухліні.

З Огляду на викладеня та обмеження Кількість ДОСЛІДЖЕНЬ комбінованого использование ЛГ та хіміотерапії при лікуванні Хворов на РМЗ, з метою покращення результатів стандартного лікування Було розроблено методику та проведено Клінічне дослідження по ЗАСТОСУВАННЯ неоадґювантної поліхіміотерапії (НПХТ) в условиях ЛГ на передопераційному етапі лікування Хворов на РМЗ ІІ -ї стадії.

Зв'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами.

Дисертація виконан в рамках наукового супроводу державних цільовіх програм за рахунок коштів Державного бюджету України (код 2301040) на Виконання державної програми «Онкологія» на 2002-2006рр. за темою: «Відкрите рандомізоване контрольоване дослідження ОЦІНКИ ефектівності комплексного лікування Хворов на рак молочной залоза» (№ держреєстрації 0105U003571). Робота є фрагментом КОМПЛЕКСНОЇ НДР кафедри онкології національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за темою: «Етіо-патогенетичне обґрунтування органозберігаючого лікування раку Шийки матки та раку молочной залоза» (№ держреєстрації 0107U010854).

Мета дослідження - Підвищення ефектівності лікування Хворов на рак молочной залоза Шляхом проведення неоад'ювантної хіміотерапії в условиях локальної гіпертермії.


Задачі дослідження.

1. Розробити способ хіміотерапевтічного лікування Хворов на РМЗ з Використання ЛГ на передопераційному етапі.

2. Дослідіті переносимість та Можливі ускладнення при застосуванні ЛГ у хворого на РМЗ.

3. Візначіті клінічний ефект (часткова та повна регресія пухлини) проведеної неоад'ювантної поліхіміотерапії (НПХТ) в условиях ЛГ та без неї.

4. Візначіті Вплив ЛГ в неоад'ювантному режімі на ОБСЯГИ оперативного втручання (Відсоток органозберігаючіх операцій).

5. Вівчіті Вплив! Застосування ЛГ на лікувальний патоморфоз.

6. Провести порівняльній аналіз показніків ефектівності лікування (загальної та безрецідівної віжіваності) при вікорістанні хіміотерапевтічного лікування на фоні ЛГ та без неї.

Об'єкт дослідження: 176 Хворов на РМЗ ІІ стадії (Т 1-2 N 1 М 0).

Предмет дослідження: КЛІНІЧНІ, клініко-лабораторні показатели у хворого на РМЗ, результати комплексного лікування Хворов на РМЗ за стандартними методами та такими ж з Використання ЛГ.

Методи дослідження: КЛІНІЧНІ - оцінка ефектівності лікування на підставі визначення безпосередніх результатів та показніків віжіваності Хворов; гістологічні - для визначення гістологічного типу пухлини, лікувального патоморфозу в пухліні; біохімічні - для ОЦІНКИ впліву лікування на функцію печінкі та нірок. Математична обробка результатів проводили з Використання t-крітерію Ст'юдента та, в окремий випадки, точного методу Фішера, коефіцієнтів кореляції (r) з Використання пакету MS Excel Analysis ToolPak.

Наукова новизна. Вперше розроблено методику проведення НПХТ в условиях ЛГ, яка індукувалась методом ємкісного нагріву, в передопераційному лікуванні Хворов на РМЗ II стадії (Т 1-2 N 1 М 0). Показано, ЛГ у поєднанні з традіційною ПХТ НЕ підвіщує частоту побічніх ефектів цитостатиків. Встановлен, что зазначеним комбінований метод спріяє збільшенню Частки Виконання ОЗО на 19,2 ± 5,2% у порівнянні з лікуванням без гіпертермії. Доведено, что! Застосування ЛГ у поєднанні з ПХТ спріяє підвіщенню частоти часткової та повної регресії пухлини на 29,3 ± 6,0%. Предложено методика ЛГ посілює цитостатичний Вплив хіміотерапії, что дозволяє отріматі лікувальний патоморфоз ІІІ-IV ступенів у більшій кількості пухлина (на 32,8 ± 6,2% більше у порівнянні з такою у Хворов, Які НЕ отримувалася ЛГ). Доведено, что! Застосування ЛГ на передопераційному етапі лікування Хворов на РМЗ з Використання ПХТ спріяє збільшенню Загальної трірічної віжіваності на 6,4 ± 3,4% та збільшенню трівалості безрецидивного ПЕРІОДУ на 5,1 ± 2,2 місяця.

Практичне значення роботи. Розроблено методику! Застосування ЛГ в комплексному лікуванні Хворов на РМЗ ІІ стадії, проведено ее клінічну апробацію в клініці кафедри онкології НМУ імені О.О.Богомольця на базі Київської міської онкологічної лікарні.

Отрімані результати показали, что! Застосування ЛГ в комплексному лікуванні Хворов на РМЗ НЕ супроводжували ускладненнямі и алергічнімі реакціямі, Суттєво НЕ вплівало на Загальний стан Хворов и водночас спріяло покращення результатів протипухлинного лікування. У сукупності це обґрунтовує перспектівність использование ЛГ с помощью гіпертермічної установки Тermotron RF-8 (YamamotoVinitaCo. Ltd., Японія), что працює з частотою 8 МГц в комплексному лікуванні Хворов на РМЗ II стадії.

За результатами роботи ОТРИМАНО деклараційній патент України (№ U200510981 від 21.11.05).

Особистий внесок здобувача. Автор провів збір та аналіз Наукової літератури за темою дисертації; Виконаю патентно-ліцензійний та інформаційний поиск. Предложили та впровадів в практику способ лікування Хворов на РМЗ Із ЗАСТОСУВАННЯ ЛГ на передопераційному етапі лікування. Безпосередно прийомів доля в клінічному обстеженні та лікуванні тематичних Хворов, особисто прооперував 49 Хворов на РМЗ. Зібрав та сформував групи досліджуваніх Хворов, виконан вібірку матеріалу, Вівче медичні карти стаціонарних Хворов, провів статистичне Обробка даних. Дисертант сформулював основні наукові положення дісертаційної роботи, Висновки та Практичні рекомендації.

Апробація роботи.Основні наукові положення дисертації були представлені та обговорені на: ІХ Російському онкологічному конгресі (м. Москва, 2005р.); VІІ Науковій конференции молодих учених "Сучасні проблеми експериментальної та КЛІНІЧНОЇ онкології" (м. Київ, 2006 г..); ХІ з'їзді онкологів України (м. Судак, АР Крим, 2006 г..).

Публікації. За матеріалами дисертації Опубліковано 11 наукових робіт, з них 3 статті у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, сім тез в Матеріалах конференцій та з ¢ їздів, ОТРИМАНО 1 патент на Винахід.

Структура та ОБСЯГИ дисертації. Основний текст дисертації виклади на 119 страницах Друкований тексту. Дисертація складається Із вступления, Огляду літератури, двох розділів Власний ДОСЛІДЖЕНЬ, АНАЛІЗУ та узагальнення результатів дослідження, вісновків, практичних рекомендацій. Список літературних джерел містіть 262 найменування (85-русски та російською мовами, 177 - іноземними). Робота ілюстрована 36 таблицями та 24 малюнками.

Основні ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконан в межах відкритого рандомізованого контрольованого дослідження. Хворі, что були включені в дослідження пройшли подвійну сліпу рандомізацію в співвідношенні один до двох с помощью методу «конвертів» (пацієнті самостійно обирали один з трьох конвертів, в якому знаходится схема лікування). У дісертаційній работе вікладені результати лікування 176 хворого, у якіх простежена трірічна віжіваність. Програма ДОСЛІДЖЕНЬ булу схвалена комісією з біоетики НМУ ім. О.О. Богомольця МОЗ України, всі Хворі були сповіщені про проведення дослідження та дали свою згоду.

Основну групу склалось 57 Хворов на РМЗ, контрольно - 119, Які лікувалісь з вересня 2004 року по грудень 2005 року. Групи порівняння були стратіфіковані за ВІКОМ, стадією захворювання, гістологічнім типом РМЗ, щаблі діференціювання пухлини, кількістю лімфатічніх вузлів, враження метастазами, Розташування пухлини в молочній залозі, протоколами стандартного протипухлинного лікування.

Віковій склад пацієнток ОСНОВНОЇ групи в Середньому стає 53,2 ± 2,3 року (р> 0,05 у порівнянні з контрольною групою): 19 Хворов, что ставити 33,3 ± 6,2% (р> 0,05) знаходится в передменопаузальному періоді, та 38 Хворов (66,7 ± 6,2%, р> 0,05) - в менопаузальних. Щодо контрольної групи, то середній вік Хворов БУВ в межах 53,3 ± 1,6 року, в тому чіслі пацієнток перед менопаузою - 42 Хворі та в менопаузі - 77 Хворов, что ставити відповідно 35,3 ± 4,4% та 64, 7 ± 4,4%.

Що стосується вікового складу відносно стадійності процесса, то Розподілення відбулося таким чином: Хворов на РМЗ IIА (T 1 N 1 M 0) стадії Було 15, что ставити 26,3 ± 7,5% (р> 0,05) від Загальної кількості ОСНОВНОЇ групи. З них Із збереженням менструальної функцією - 4 Хворов (26,7 ± 3,9%, р> 0,05) та в менопаузальних періоді - 11 Хворов (73,3 ± 3,9%, р> 0,05). У контрольній групі при стадії IIА (T 1 N 1 M 0) загальна Кількість Хворов - 30 (25,2 ± 4,0%), среди якіх 9 (30,0 ± 8,4%) перед менопаузою и 21 (70, 0 ± 8,4%) - в менопаузі.

Кількість Хворов, пролікованіх при захворюванні на РМЗ IIБ стадії (T 2 N 1 M 0), в основній групі Складанний 42 (73,7 ± 7,5%, р> 0,05), з них перед менопаузою 15 (35,7 ± 6,5%, р> 0,05) та в менопаузі - 27 (64,3 ± 6,5%, р> 0,05). У контрольній групі Розподілення відбувалось Наступний чином: загальна Кількість СПОСТЕРЕЖЕНЬ становила 89 (74,8 ± 4,0%, р> 0,05), з них пацієнток перед менопаузою - 33 (37,1 ± 5,1%), в менопаузі - 56 (62,9 ± 5,1%).

Середній вік Хворов в залежності від стадії захворювання на РМЗ в основній групі стадії IIА (T 1 N 1 M 0) стає 53,0 ± 5,2 року (р> 0,05), при цьом у хворого перед менопаузою - 40,3 ± 7,3 року (р> 0,05), а в менопаузальних періоді - 57,6 ± 3,8 року (р> 0,05). Вік Хворов в контрольній групі стає 57,9 ± 3,1 року, з них у пацієнток перед менопаузою - 44,2 ± 2,9 року, а в менопаузі - 59,4 ± 2,4 року. При розподіленні Хворов IIБ стадії (T 2 N 1 M 0) захворювання Середні показатели віку були такими: в основній групі - 53,3 ± 2,6 року (р> 0,05), в тому чіслі перед менопаузою - 44,5 ± 2,8 року (р> 0,05), в менопаузі - 58,0 ± 2,1 року (р> 0,05); в контрольній групі - 57,3 ± 2,0 року, среди якіх у пацієнток перед менопаузою - 42,6 ± 2,0 року, в менопаузі - 58,7 ± 1,3 року.

За гістологічнім варіантом найбільш чисельний БУВ інфільтруючій протоковий варіант раку молочной залоза, Який Склаві у основній групі 41 випадок, что ставити 72,0 ± 5,9% (р> 0,05), а в контрольній групі - 92 випадка (77,3 ± 3,8%). Друге місце за частотою зайнять інфільтруючій дольковий варіант РМЗ, что стає відповідно 8 віпадків (14 ± 4,6%, р> 0,05) та 18 (15,1 ± 3,3%) - в групі контролю. У групу "інші" занесено слізовій, медулярний, залозістій ​​та неінфільтруючій внутрішньопротоковій варіанти РМЗ, Які спостерігалісь у 8 випадка (14 ± 4,6%) в основній групі та 9 випадка (7,6 ± 2,4%) в контрольній групі ( р> 0,05).

Щодо ступенів діференціювання пухлина, то в обох групах переважалі помірнодіференційовані пухлини (G2), Які Складанний 75,4 ± 5,7% (р> 0,05) в основній групі та 76,4 ± 3,7% в контрольній групі. Кількість вісокодіференційованіх пухлина (G1) в основній групі становила 5 віпадків (8,8 ± 3,7%, р> 0,05), в контрольній - 8 віпадків (6,7 ± 2,3%). Нізькодіференційовані пухлини (G3) спостерігаліся в основній групі у 9 випадка (15,8 ± 4,8%), а в контролі - у 16 ​​випадки (14,3 ± 3,1%). Недіфереційованій рак (G4) в основній та контрольній групах НЕ спостерігався. Кількість Хворов ОСНОВНОЇ групи без Ураження метастазами лімфатічніх вузлів становила 18 віпадків (31,6 ± 6,1%, р> 0,05), в контрольній групі - 36 віпадків (30,2 ± 4,2%). У 21 хворого (36,8 ± 6,3%, р> 0,05) ОСНОВНОЇ групи визначили Ураження метастазами до трьох лімфатічніх вузлів, а в контрольній групі - у 38 (31,9 ± 4,3%) хвороби. Метастази у чотірьох и более лімфатічніх Вузли віявлені у 18 випадки (31,6 ± 6,1%, р> 0,05) ОСНОВНОЇ групи, та у 45 (37,8 ± 4,4%) - в контрольній.

Найбільш часто у хворого ОСНОВНОЇ групи пухлина булу розташована у верхній-зовнішньому квадранті - 39 віпадків (68,4 ± 6,1%, р> 0,05), тоді як в контролі - 68 віпадків (57,1 ± 4,5% , р> 0,05). На іншому місці за локалізацією пухлини БУВ центральний квадрант молочной залоза. Так, в основній групі Було 8 віпадків (14 ± 4,6%) (р> 0,05), а в контрольній групі - 23 випадка (19,3 ± 3,6%) пухлина.

Пацієнткі после встановлення та морфологічної веріфікації діагнозу були рандомізовані на 2 групи: Хворі контрольної групи получил два курси НПХТ за схемою FАС, ОСНОВНОЇ групи - ідентічні два курси НПХТ, но на тлі ЛГ, яка булу спрямована на пухлина та зони реґіонарного лімфовідтоку одночасно з введенням хіміопрепаратів . Методика внутрішньовенної поліхіміотерапії пролягав у введенні хіміопрепаратів у венозне русло Шляхом пункції ліктьової вени. До схеми НПХТ включали Такі препарати: доксорубіцін 30 мг / м 2, флуороурацил 400 мг / м 2, ціклофосфаміда 300 мг / м 2 або 400 мг / м 2 в залежності від дня введення хіміопрепаратів. Курси НПХТ проводили внутрішньовенно на 1, 4 та 8 добу, что обумовлено сеансами ЛГ. Інтервалі между курсами становили 3 тіжні. Хворі ОСНОВНОЇ групи получил Шість сеансів ЛГ, длительность шкірного сеансу ЛГ становила 60 хвилин. Температура в пухлина вогніщі становила в Середньому 42-43˚С та вімірювалась датчиками, Які надані до установки. Контроль температури у пухліні здійснювався на течение Усього сеансу, а потрібна температура у пухліні підтрімувалась автоматично.

Для ОЦІНКИ Розмірів, структур первинної пухлини та реґіонарніх лімфатічніх вузлів Хворов перед початком лікування булу проведена маммографія у фронтальній, сагітальній площинах та комплексне ультрасонографічне дослідження. Через два тіжні после Закінчення НПХТ Хворі повторно обстежувалісь.

Оцінку ефектівності лікування Хворов проводили за принципами RECIST (Responseevaluationcriteriainsolidtumor). В залежності від відсотку регресії пухлини ефективність лікування оцінювалась як повна, часткова регресія, стабілізація або прогресування хвороби.

ОБСЯГИ оперативного втручання обирали на підставі отриманий Даних КЛІНІЧНОЇ ефектівності передопераційної терапії та досягненні чистоти країв інтраопераційної резекції.

У випадка прогресування чи стабілізації хвороби Хворов булу виконан радикальна мастектомія (РМЕ) за Мадденом (вражені метастазами лімфатічні Вузли І та ІІ-го порядків) або за Пейті (вражені метастазами лімфатічні Вузли І, ІІ та ІІІ-го порядків). У випадка повної або часткової регресії пухлини Хворов булу виконан ОЗО (квадрантектомія або лампектомія з реґіонарною лімфатічною дісекцією). Хворов, у якіх інтраопераційно НЕ Було досягнуть чистоти країв резекції, віконувалась РМЕ.

Проведено оцінку якості життя у хворого ОСНОВНОЇ групи, у 20 Хворов Яким виконан РМЕ та у 20 Хворов Із ОЗО. Якість життя оцінена за шкалою EORTCQLQ-C30 (version 3.0).

Степень пошкодження пухлини оцінювалі гістологічнім методом. Суть методу базується на морфологічному аналізі пошкоджень пухлини, что вінікають при Дії протіпухлінної терапії (Лавнікова Г.О., 1978).

Біохімічнім методом визначавши вміст у крови Загальна Білка, загально білірубіну, азоту сечовіні, сечовіні, глюкози та Активність аланінамінотрансферазі и аспартатамінотрансферазі, здійснювалі тимолової проби.

Хворов обох груп проведено 6 курсів ад'ювантної поліхіміотерапії (АПХТ) за схемою FАС. Перший курс проведення АПХТ розпочіналі на 7-10-й день после оперативного втручання, ВРАХОВУЮЧИ Загальний стан пацієнткі та показатели АНАЛІЗУ періферічної крови. Другий курс АПХТ проводили через 28 днів после 1-го дня попередня циклу АПХТ. Третій, четвертий, п'ятий та шостий курси АПХТ проводили после Закінчення післяопераційного курсу променевої терапії (дістанційній метод в режімі дрібного фракціонування, сумарна вогнищева доза 40-45 Гр).

Клінічнімі крітеріямі ОЦІНКИ ефектівності лікування були: частота Виникнення ремісії, ее длительность и 3-річна віжіваність Хворов, якові оцінювалі за методом Каплана-Мейєра (ВООЗ, 1998). Статистична обробка одержаних результатів проведена за помощью програміSTATISTIKA 6.0 (StatSoftInc., 1994-2001-www.statsoft.com).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ Обговорення

На Першому етапі роботи Було Вівче Вплив ЛГ на клініко-лабораторні показатели та розвиток ускладнень. Встановлен, что! Застосування ЛГ НЕ віклікає негативних змін в гемограмі, лейкоцітарній Формулі, коагулограмі та біохімічніх Показники крови. Характер змін клініко-лабораторних показніків (загаль досліджено 20 показніків) в контрольній та основній групах во время передопераційного лікування можна розцініті як такий, что відображає відповідну фізіологічну реакцію організму на проведення НПХТ.

У Хворов ОСНОВНОЇ групи за годину передопераційного лікування рівень еритроцитів знізівся на 0,6Ч10 12 / л, а в контрольній - на 0,9Ч10 12 / л (р> 0,05).

Рівень гемоглобіну после передопераційного лікування у хворого ОСНОВНОЇ групи знізівся на 10 ± 2,6 г / л, тоді як у хворого контрольної групи - на 14 ± 2,4г / л (р> 0,05).

Кількість лейкоцітів у Хворов ОСНОВНОЇ групи, после первого курсу НПХТ зменшіть з 6,1 ± 0,3Ч10 9 / л до 4,9 ± 0,3Ч10 9 / л и после іншого курсу - до уровня 4,2 ± 0,3Ч10 9 / л (р <0,05), тоді як у хворого контрольної групи Кількість лейкоцітів после первого курсу НПХТ зменшіть з 6,5 ± 0,4Ч10 9 / л до 4,6 ± 0,6Ч10 9 / л и после іншого курсу НПХТ знизу до уровня 4,2 ± 0,3Ч10 9 / л (р <0,05). Таким чином, рівень лейкоцітів после неоад'ювантного лікування знізівся у Хворов ОСНОВНОЇ групи на 1,9 ± 0,3Ч10 9 / л, а в контрольній групі на 2,3 ± 0,3Ч10 9 / л (р> 0,05).

Концентрація Загальна Білка плазми крови у Хворов ОСНОВНОЇ групи поступово зменшено від віхідного уровня 74,5 ± 0,9 г / л до 69,2 ± 0,7г / л после первого курсу НПХТ и до 65,4 ± 1г / л после іншого курсу НПХТ (р <0,05). У Хворов контрольної групи концентрація Загальна Білка плазми крови теж зніжувалась від віхідного уровня 74 ± 0,9 г / л до 68 ± 1,2 г / л после первого курсу НПХТ и 64 ± 0,7г / л после іншого курсу НПХТ (р <0, 05).

Ускладнення, Які спостерігаліся при проведенні НПХТ в условиях ЛГ, були в основному пов'язані з загальнотоксічнім Вплив хіміопрепаратів.Такоже мала місце незначна гіперемія кожи молочной залоза в зоне Дії ЛГ, яка Зникаю в течение 2-3 годин после Закінчення сеансу ЛГ. Во время проведення НПХТ у Хворов ОСНОВНОЇ та контрольної груп Ми не спостерігалі вираженість ознака сістемної токсічності. Основними побічнімі ЕФЕКТ после проведення поліхіміотерапії були Нудота та блювота, алопеція та гематологічні симптоми - лейкопенія І ступеня. Так, Нудота у Хворов ОСНОВНОЇ групи булу відмічена у 30 випадки (52,6 ± 6,5%), в контролі - у 66 випадки (55,5 ± 4,4%, р> 0,05); блювота среди Хворов ОСНОВНОЇ групи - у 9 випадка (15,8 ± 4,7%), в контролі - у 22 випадки (18,5 ± 3,6%, р> 0,05). Алопеція відмічена у 32 Хворов (56,1 ± 6,6%) ОСНОВНОЇ групи, та у 73 Хворов (61,3 ± 4,5%, р> 0,05) контрольної групи. Отже, загальна Кількість ускладнень у хворого обох груп булу почти однаково (р> 0,05).

Проведення курсів НПХТ в условиях ЛГ НЕ віклікало негативних змін показніків гемограмі, коагулограми та біохімічніх показніків крови. Відмічена только тенденція до більш повільного зниженя уровня Загальна Білка крови после проведення курсів НПХТ в условиях ЛГ у порівнянні з контрольною групою. ! Застосування ЛГ НЕ виробляти до статистично достовірного Збільшення частоти ускладнень НПХТ. Отрімані результати дослідження підтверділі Безпечність гіпертермії для нормальних тканин та для Всього організму Хворов на РМЗ.

Нами БУВ оціненій Вплив ЛГ на розвиток післяопераційніх ускладнень.

Післяопераційні ускладнення в основній групі віявлені у 15 (26,3 ± 5,8%) Хворов (р> 0,05). З них сірому становили 13 віпадків (22,8 ± 5,5%, р> 0,05). Середній об'єм серозних віділень в даній групі Склаві 254,0 ± 20,9 мл (р> 0,05). В одному випадка (1,7%) відмічена інфільтрація в ділянці рани без гнійніх віділень.

Післяопераційні ускладнення в контрольній групі віявлені у 33 (27,7 ± 4,1%) хвороби. З них сірому становили 30 віпадків (25,2 ± 4,0%). Середній сумарний об'єм серозних віділень в контрольній групі Склаві 261,0 ± 35,1мл. У 3 пацієнтів (2,5 ± 1,4%) вініклі нагноєння рани. Таким чином,! Застосування ЛГ на передопераційному етапі лікування Хворов достовірно НЕ збільшувало СЕРЕДНЯ Кількість серозних віділень з рани у хворого ОСНОВНОЇ групи - 254 ± 20,9 мл проти 261 ± 35,1 мл в контролі (р> 0,05) та Кількість віпадків нагноєння післяопераційної рани.

Результати ціх ДОСЛІДЖЕНЬ дозволили сделать Висновок, что использование ЛГ в зелених сандалів з НПХТ не приводило до Збільшення кількості післяопераційніх ускладнень, Які вплівалі б на Загальний стан Хворов та срок перебування в стаціонарі.

Проаналізовано Вплив ЛГ на степень регресії пухлини процесса. Оцінку ефектівності лікування проведено за принципами RECIST (табл. 1).

Таблиця 1

Безпосередній ефект лікування, оціненій за системою RECIST

Ефект лікування

(Реакція пухлини)

Основна група Контрольна група
абс. число % абс. число %
Повна регресія 9 15,8 ± 4,8 * 4 3,4 ± 1,8
часткова регресія 35 61,4 ± 6,4 * 53 44,5 ± 4,6
Стабілізація процесса 13 22,8 ± 5,5 * 59 49,5 ± 4,6
прогресія процесса 0 0 3 2,6 ± 1,6
разом 57 100 119 100

* - р <0,05 при порівнянні з контрольною групою


Об'єктивний позитивний ефект у Хворов ОСНОВНОЇ групи відмічено у 44 випадки (77,2 ± 5,5%), в тій годину, як у контрольній групі - в 57 випадки (47,9 ± 4,6%). Тобто,! Застосування НПХТ в условиях ЛГ дозволило отріматі на 29,3 ± 6,0% вищий об'єктивний позитивний ефект в основній групі у порівнянні з контролем (р <0,05).

После проведеного передопераційного лікування середній розмір пухлини у хворого ОСНОВНОЇ групи зменшівся на 15,9 ± 3,2 мм, а в контрольній групі на - 6,7 ± 2,4 мм (р <0,05). Середній розмір лімфатічніх вузлів у Хворов ОСНОВНОЇ групи зменшівся на 7,6 ± 1,4 мм, а в контрольній групі на - 3,8 ± 1,2 мм (р <0,05) (табл. 2).

Таблиця 2

Середні розміри пухлини и реґіонарніх лімфатічніх вузлів до та после лікування Хворов ОСНОВНОЇ та контрольної груп

Середній розмір, мм Основна група Контрольна група
до лікування

после

лікування

до лікування после лікування
пухлина 33,6 ± 3,3 17,8 ± 3,2 * 34,2 ± 2,2 27,5 ± 2,4
Реґіонарні лімфатічні Вузли 11,7 ± 0,9 4,1 ± 1,4 * 13,0 ± 0,9 9,2 ± 1,2

* - р <0,05 при порівнянні з контрольною групою

Середній Відсоток пухлина, Які регресувалі, в основній групі Склаві 48,8 ± 7,9%, а в контрольній групі - 25,6 ± 5,0%. ЦІ дані чітко засвідчують, что! Застосування ЛГ посілює цитостатичний ефект НПХТ, что проявилося Зменшення на 23,2 ± 7,9% СЕРЕДНЯ розміру пухлини в основній групі у порівнянні з контролем (р <0,05).

Середній Відсоток лімфатічніх вузлів, Які регресувалі, в основній групі стає 67,0 ± 12,0%, а в контрольній групі - 30,7 ± 8,1%. Таким чином, можна констатуваті, что частота регресії лімфатічніх вузлів в основній групі на 36,3 ± 12,0% більша у порівнянні з групою контролю (р <0,05).

Хворов ОСНОВНОЇ групи виконан ОЗО у 21 випадки (36,8 ± 6,4%) (р <0,05), РМЕ у 36 випадки (63,2 ± 6,4%, р <0,05). У Хворов контрольної групи виконан такоже 21 ОЗО (17,6 ± 3,5%) та 98 РМЕ (82,4 ± 3,5%).

Отриманий лікувальний ефект после проведеної НПХТ в зелених сандалів з ЛГ Було реалізовано збільшенням кількості Виконання ОЗО (на 19,2 ± 5,2%) у хворого ОСНОВНОЇ групи в порівнянні з контролем (р <0,05).

Найчастіше ОЗО віконувалісь у Хворов ОСНОВНОЇ групи при локалізації пухлини в верхньо-зовнішньому квадранті, что становило 66,7 ± 10,2% та верхньо-внутрішньому квадранті 19 ± 8,6%, тоді як в контрольній групі - відповідно у 71,4 ± 9,9% та 14,3 ± 7,6% віпадків у таких же квадрантах (р> 0,05).

Результат порівняльного АНАЛІЗУ динаміки Скарги пацієнток обох груп за шкалою EORTCQLQ-C30 та шкалою болю (VisualAnalogScale) показавши, что Виконання ОЗО у хворого на РМЗ достовірно Покращена якість життя у порівнянні з хворими, Яким виконан РМЕ. Зокрема, узагальнюючій бал якості життя у хворого, Яким виконан РМЕ в цілому ставити 8,2 ± 0,5, а у хворого Із ОЗО - 9,8 ± 0,5 (р <0,05).

Такоже проведено аналіз ОБСЯГИ оперативного втручання в залежності від гістологічного типу пухлини и відмічено Наступний залежність. У Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ раком виконан 15 органозберігаючіх операцій (36,6 ± 7,5%) (р <0,05) та 26 РМЕ (63,4 ± 7,5%) (р <0,05), а в контрольній групі - 14 ОЗО (17,4 ± 3,9%) та 78 РМЕ (82,6 ± 3,9%). Тобто, у Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ раком виконан на 19,2 ± 7,5% ОЗО более, чем у групі контролю (р <0,05).

У Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком виконан 4 ОЗО (50 ± 17,8%) і 4 РМЕ (50 ± 17,8%), в контрольній групі - 4 ОЗО (22,2 ± 9,8%) та 14 РМЕ (77,8 ± 9,8%). Отже, у хворого ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком виконан на 27,8 ± 17,8% ОЗО более, чем в контрольній групі (р <0,05).

Найчастіше органозберігаючі операции віконувалісь у Хворов ОСНОВНОЇ групи при локалізації пухлини в верхньо-зовнішньому квадранті - 66,7 ± 10,2%, та верхньо-внутрішньому квадранті - 19 ± 8,6%, тоді як в контролі - 71,4 ± 9, 9% та 14,3 ± 7,6% віпадків відповідно у тих самих квадрантах (р> 0,05).

Оцінено лікувальний патоморфоз пухлини та его залежність від гістологічного типу РМЗ. Так, у хворого ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ раком лікувальний патоморфоз ІІІ та ІV ступенів Виявлено у 15 випадки (36,5 ± 7,5%), а у хворого контрольної групи - 7 випадка (7,6 ± 2,8%). Таким чином, включення в схему передопераційного лікування Хворов на РМЗ ЛГ прізвело до Збільшення на 28,9 ± 7,5% кількості віпадків лікувального патоморфозу ІІІ та ІV ступенів у Хворов ОСНОВНОЇ групи у порівнянні з контролем (р <0,05).

У Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком лікувальний патоморфоз ІІІ та ІV ступенів відмічено у 3 випадки (37,5 ± 11,4%), а в групі контролю у 2 випадки (8,1 ± 6,4%). Таким чином, проведена ЛГ у хворого з інвазівнім часточкових раком лента на 29,4 ± 11,4% Кількість віпадків лікувального патоморфозу ІІІ та ІV ступенів (р <0,05).

Слід відмітіті, что поряд з радіосенсібілізуючім ефектом, гіпертермія здатно підвіщуваті протипухлинну дію багатьох хіміотерапевтічніх препаратів. Це обумовлено як змінамі їх ціркуляції у кровоносна судина та розповсюдження у пухліні за умов гіпертермії, так и Посилення їх цитостатичної Дії на процеси репарації.Результаті наших ДОСЛІДЖЕНЬ свідчать, что у Хворов ОСНОВНОЇ групи в порівнянні з контрольною групою Посилення цитотоксичного впліву НПХТ за рахунок проведення сеансів ЛГ підтверджено збільшенням частоти об'єктивного позитивного ефект на 29,3 ± 6,0%; більш значному зменшенні СЕРЕДНЯ розміру пухлини (на 23,2 ± 7,9%, р <0,05) та лімфатічніх вузлів (на 36,3 ± 12,0%, р <0,05); збільшенням частоти лікувального патоморфозу ІІІ та ІV ступенів на 32,8 ± 6,2% (р <0,05). Отриманий клінічний ефект від проведеної ЛГ дозволить Виконати у Хворов ОСНОВНОЇ групи на 19,2 ± 5,2% більше ОЗО в порівнянні з контролем (р <0,05).

Доведено, что! Застосування ЛГ такоже покращує віддалені результати лікування. Так, трірічна загальна віжіваність в основній групі Хворов склалось 93 ± 3,4%, а контрольній групі - 86,6 ± 3,1%. ! Застосування ЛГ на передопераційному етапі лікування збільшіло Загальну трірічну віжіваність Хворов ОСНОВНОЇ групи на 6,4 ± 3,4% у порівнянні з контрольною групою (р> 0,05).

Був проведений порівняльній аналіз показніків трірічної Загальної віжіваності Хворов обох груп в залежності від гістологічного варіанту РМЗ. Виявлено наступна закономірність: у хворого ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ раком трірічна загальна віжіваність склалось 90,2 ± 4,6%, а в контрольній групі 89,1 ± 3,2% (р> 0,05). Тобто, проведення ЛГ у хворого з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ раком молочной залоза достовірно НЕ збільшує Загальну трірічну віжіваність. У тій же година у Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком трірічна загальна віжіваність склалось 100%, а в групі контролю - 66,7 ± 11,1% (р <0,05). Таким чином, проведення курсів НПХТ в условиях ЛГ у Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком молочной залоза збільшіло Загальну трірічну віжіваність на 33,3 ± 11,1% у порівнянні з хворими контрольної групи (р <0,05).

При проведенні ЛГ безрецидивний период в Середньому Склаві 32,0 ± 2,1 місяців в основній групі та 31,1 ± 1,7 місяців в контрольній (р> 0,05). Трірічна безрецидивна віжіваність в основній групі Хворов становила 80,7 ± 5,2%, а в контрольній - 78,2 ± 3,8%. Таким чином, проведена ЛГ збільшіло трірічну безрецидивну віжіваність у Хворов ОСНОВНОЇ групи на 2,5% в порівнянні з контролем (р> 0,05).

Нами дана оцінка безрецидивного ПЕРІОДУ в залежності від менструальної Функції хвороби. Так, безрецидивний период у хворого зі збереженням менструальної функцією ОСНОВНОЇ групи стає 33,7 ± 3,3 місяця, тоді як в контрольній групі - 31,2 ± 2,6 місяця. Тобто,! Застосування ЛГ в комплексному лікуванні Хворов на РМЗ зі збереженням менструального циклу збільшіло длительность безрецидивного ПЕРІОДУ Хворов в основній групі на 2,5 місяця у порівнянні з контролем (р> 0,05). ! Застосування ЛГ у пацієнтів менопаузального віку достовірно збільшіло длительность безрецидивного ПЕРІОДУ Хворов ОСНОВНОЇ групи на 5,1 ± 2,2 місяця у порівнянні з контрольною групою (р <0,05).

Проаналізовано Вплив ОБСЯГИ оперативного втручання на длительность безрецидивного ПЕРІОДУ Хворов обох груп. Безрецидивну период хвороби, Яким виконан РМЕ, в основній групі стає 31,9 ± 2,7 місяця, в контрольній - 31,1 ± 1,9 місяця (р> 0,05).Безрецидивну период у Хворов, Яким виконан ОЗО, в основній групі дорівнювала 32,0 ± 2,7 місяця, в контрольній групі - 30,4 ± 4,4 місяця (р> 0,05). Таким чином, при дотріманні показань до Виконання ОЗО ОБСЯГИ оперативного втручання НЕ вплівав на длительность безрецидивного ПЕРІОДУ.

Проведено порівняльній аналіз безрецидивного ПЕРІОДУ Хворов обох груп в залежності від гістологічного варіанту раку молочной залоза. Виявлено наступна закономірність. У Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ РМЗ безрецидивний период Склаві 30,8 ± 3,2 місяця, а в контрольній групі 30,7 ± 2,1 місяця. Тобто, проведення ЛГ у хворого з інвазівнім ПРОТОКОВІЙ РМЗ достовірно НЕ впліває на длительность безрецидивного ПЕРІОДУ.

У тій же година у Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових РМЗ безрецидивний период стає 33,7 ± 4,5 місяця, а в контрольній групі - 27,6 ± 3,3 місяця. Тобто нами відмічено, что! Застосування ЛГ на передопераційному етапі лікування Хворов з інвазівнім часточкових РМЗ збільшує безрецидивний период на 6,1 ± 4,5 місяця у порівнянні з контролем (р> 0,05).

Отрімані результати дозволяють сделать Узагальнюючі Висновки:! Застосування ЛГ у хворого на передопераційному етапі лікування у порівнянні з хворими, Які на цьом етапі лікування отримувалася лишь НПХТ збільшує Загальну трірічну віжіваність Хворов на 6,4% ± 3,4 (р> 0,05); збільшує трірічну безрецидивну віжіваність Хворов ОСНОВНОЇ групи на 2,5% (р> 0,05); збільшує Загальну трірічну віжіваність Хворов ОСНОВНОЇ групи з інвазівнім часточкових раком молочной залоза на 33,3 ± 11,1% (р <0,05); достовірно збільшує длительность безрецидивного ПЕРІОДУ Хворов ОСНОВНОЇ групи в менопаузі на 5,1 ± 2,2 місяця (р <0,05). При дотріманні показань до Виконання ОЗО ОБСЯГИ оперативного втручання НЕ впліває на длительность безрецидивного ПЕРІОДУ. Відмічено, что! Застосування ЛГ на передопераційному етапі лікування Хворов з інвазівнім часточкових РМЗ збільшує безрецидивний период на 6,1 ± 4,5 місяця у порівнянні з контролем (р> 0,05).

Висновки

У дісертаційній работе обґрунтовано метод! Застосування ЛГ в зелених сандалів з поліхіміотерапією на етапі передопераційного лікування Хворов на РМЗ, что значний підвіщує его ефективність.

1. Розроблення способ! Застосування ЛГ в комплексному лікуванні Хворов на РМЗ НЕ віклікає негативних змін показніків гемограмі, коагулограми, біохімічніх показніків крови, що не супроводжується розвитку ускладнень, что Суттєво вплівають на Загальний стан Хворов та срок перебування Хворов в стаціонарі.

2. Включення ЛГ в стандартну схему лікування Хворов на РМЗ дозволило отріматі об'єктивний позитивний ефект (повна та часткова регресії) на 29,3 ± 6,0% вищий у порівнянні з контрольною групою (р <0,05), прізвело до Зменшення розміру первинної пухлини в Середньому на 23,2 ± 7,9% більше, чем в контролі (р <0,05).

3. После использование ЛГ у хворого на РМЗ загальна трірічна віжіваність виросла на 6,4 ± 3,4%, длительность безрецидивного ПЕРІОДУ в основній групі Хворов менопаузального віку збільшілась на 5,1 ± 2,2 місяця у порівнянні з контрольною групою (р < 0,05).

4. ЗАСТОСУВАННЯ ЛГ дозволило збільшити Відсоток Виконання органозберігаючіх операцій в основній групі на 19,2 ± 5,2% у порівнянні з контрольною групою (р <0,05), что, в свою черга, скороти час перебування хворої в стаціонарі на 1, 6 ± 0,8 доби.

5. Результатом модіфікуючого впліву ЛГ на НПХТ стало Отримання лікувального патоморфозу ІІІ та ІV ступенів в основній групі на 32,8 ± 6,2% Частіше, чем у контрольній групі Хворов (р <0,05).


Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблення способ! Застосування локальної гіпертермії, проведеної на гіпертермічній установці Termotron RF-8 (YamamotoVinita, Японія), у хворого на РМЗ ІІ стадії є безпечним, ефективна, доступним та доцільнім з метою покращення безпосередніх и віддаленіх результатів лікування.

2. способ неоад'ювантної поліхіміотерапії в условиях локальної гіпертермії дозволяє отріматі об'єктивний позитивний ефект відразу после двох курсів НПХТ, что скорочує срок передопераційного лікування та ОБСЯГИ оперативного втручання - збільшує Частка Виконання органозберігаючіх операцій.

3. Віконується Вказаним способ Наступний чином: на гіпертермічній установці Termotron RF-8 проводять Шість сеансів локальної гіпертермії на пухлина вогнище та зону реґіонарного лімфовідтоку. Температура у пухліні 42-43˚С, длительность одного сеансу 60 хвилин. Одночасно з сеансом локальної гіпертермії Хворі отримуються системну ПХТ за схемою FАС. Другий курс НПХТ проводять через 21 день.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ працюю

1. Щепотін І.Б., Чешук В.Є., Мотузюк І.М .. Стандарти діагностики та критерії ефективності лікування хворих на рак молочної залози // Український медичний альманах. - 2005. - Т.8, №3.- С.125-126. (Особистий внесок дисертант: збір та обробка матеріалу, аналіз результатів).

2. Щепотін І.Б., Чешук В.Є., Мотузюк І.М., Дроздов В.М., Нейман А.М., Валевахіна Т.М., Півнюк В.М .. Результати! Застосування неоад'ювантної поліхіміотерапії у зелених сандалів з локальною гіпертермією при лікуванні Хворов на рак молочной залоза // Науковий вісник національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. - 2005. - №3-4. - С.73-78. (Особистий внесок дисертант: збір та обробка матеріалу, написання статті).

3. Щепотін І.Б., Мотузюк І.М., Манжура О.П., Нейман А.М., Вакуленко Г.О. Перспектівні напрямки у лікуванні Хворов на рак молочной залоза та рак ендометрія // Онкологія. - 2006. - Т.8, №1. - С.53-56 (Особистий внесок дисертант: проведення операцій, збір та обробка матеріалу, написання статті).

4. Пат. № 13946 UA, МКІ А 61 К 7/20, A61N 1/06 способ неоад'ювантної хіміотерапії Хворов на рак молочной залоза. Щепотін І.Б., Чешук В.Є., Мотузюк І.М., № U200510981; заявл. 21.11.05, опубл.17.04.06 Бюл. № 4. Розподіл інтелектуальної власності у вінаході - Мотузюк І.М. -50%. Предложили, розроб та підготував патент.

5. Щепотін І.Б., Мотузюк І.М., Чешук В.Є., Зайчук В.В., Сидорчук О.І., Кравченко О.В., Дроздов В.М., Валевахіна Т.М., Півнюк В.М .. Неоад'ювантна поліхіміотерапія в условиях локальної гіпертермії Хворов місцево-розповсюдження раком молочной залоза // Матеріали ІХ Російського онкологічного конгресу. Москва, 22-24 жовтня 2005р.-С.116.

6. Щепотін І.Б., Нейман А.М., Зайчук В.В., Мотузюк І.М., Сидорчук О.І., Дроздов В.М., Катеринич О.О., Савчук С.А., Григорук О.В., Салата А.М., Колеров О.Г .. Неоад'ювантна терморадіотерапія Хворов з місцево-Поширення раком грудної залоза // Матеріали ХІ з'їзду онкологів України. Судак, 29 травня-2 червня 2006 р.- С.102.

7. Лісецькій В.А., Сидорчук О.І., Нейман А.М., Колеров О.Г., Салата А.М., Дроздов В.М., Мотузюк І.М., Чешук В.Є., Зайчук В.В., Валевахіна Т.М .. Післяопераційні ускладнення, что вініклі после передопераційної променевої терапії та методика їх ПРОФІЛАКТИКИ // Матеріали ХІ з'їзду онкологів України. Судак, 29 травня-2 червня 2006 р.- С.84.

8. Щепотін І.Б., Чешук В.Є., Малець М.С., Мотузюк І.М., Зайчук В.В., Сидорчук О.І, Левчишин Я.В .. Результати одномоментних мастектомій з TRAM-реконструкцієй у хворого на рак молочной залоза // Матеріали ХІ з'їзду онкологів України. Судак, 29 травня-2 червня 2006 р.- С.101.

9. Щепотін І.Б., Мотузюк І.М., Чешук В.Є., Сидорчук О.І., Зайчук В.В., Дроздов В.М., Малець М.С., Паукова В.П., Валевахіна Т.М., Півнюк В.М .. Неоад'ювантна поліхіміотерапія в условиях локальної гіпертермії при лікуванні Хворов на рак молочной залоза // Матеріали ХІ з'їзду онкологів України. Судак, 29 травня-2 червня 2006 р.- С.101

10 Щепотін. І.Б., Чешук В.Є., Я.В.Левчішін, В.М.Дроздов, Мотузюк І.М., Захарцева Л.М.,, Малець М.С., Анікусько М.Ф., Зайчук В .В .. Оптимізація органозберігаючого лікування Хворов на рак молочной залоза І-ІІ стадії // Матеріали ХІ з'їзду онкологів України. Судак, 29 травня-2 червня 2006 р.- С.101-102.

11. Мотузюк І.М., Штефура В.В., Тімовська Ю.О., Левчишин Я.В., Лобанова О.Є., Малець М.С., Нейман А.М., Манжура О.П .. перспективи! застосування неоад'ювантної поліхіміотерапії в зелених сандалів з локальною гіпертермією у комплексному лікуванні Хворов на рак молочной залоза // МатеріаліVІІ-ї міжнародної конференции молодих онкологів "Сучасні проблеми експериментальної та КЛІНІЧНОЇ онкології" Київ, 2-3 лютого 2006 р.- С.12.


Анотація

Мотузюк І.М. ! Застосування локальної гіпертермії в комплексному лікуванні Хворов на рак молочной залоза. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут експериментальної патології, онкології и радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ - 2008.

Розроблення, дослідженій та впровадження способ! Застосування локальної гіпертермії (ЛГ) в комплексному лікуванні Хворов на рак молочной залоза (РМЗ).

Доведено, что проведення неоад'ювантної поліхіміотерапії в условиях ЛГ у хворого на РМЗ покращує бліжні та віддалені результати лікування. Запропонованій метод не впліває на Кількість та длительность ранніх післяопераційніх ускладнень. Встановлен, что использование вказаної методики дозволяє вірогідно збільшити Частка Виконання органозберігаючіх операцій, покращіті якість життя, Зменшити частоту розвитку рецідівів и метастазів, збільшує длительность безрецидивного ПЕРІОДУ, а такоже показатели загальної та безрецідівної трірічної віжіваності.

Обґрунтовано, что методика неоад'ювантної поліхіміотерапії в условиях ЛГ найбільш ефективна у хворого з місцево-Поширеними формами раку молочной залоза ІІ стадії (Т 1-2 N 1 М 0).

Ключові слова: рак молочной залоза, локальна гіпертермія, поліхіміотерапія, лікувальний патоморфоз, віжіваність.

АНОТАЦІЯ

Мотузюк І. Н. Застосування локальної гіпертермії в комплексному лікуванні хворих на рак молочної желези.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ-2008.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) шляхом проведення курсів неоадьювантной поліхіміотерапії (НПХТ) в умовах локальної гіпертермії (ЛГ) і вивчення клінічних ефектів її застосування.

Завдання дослідження: розробити спосіб хіміотерапії хворих на РМЗ із застосуванням ЛГ на передопераційному етапі лікування; провести порівняльний аналіз показників ефективності лікування (загальної та безрецидивної виживаності) при хіміотерапії на тлі ЛГ і без неї; досліджувати переносимість та можливі ускладнення при використанні ЛГ у хворих на РМЗ; визначити клінічний ефект (часткова і повна регресія пухлини) проведеної НПХТ в умовах ЛГ і без неї; вивчити вплив ЛГ в неоадьювантной режимі на обсяг оперативного втручання (відсоток органозберігаючих операцій); вивчити вплив застосування ЛГ на лікувальний патоморфоз.

Робота виконана в рамках відкритого рандомізованого контрольованого дослідження. У дисертаційній роботі викладені результати лікування 176 хворих. Хворі, включені в дослідження, пройшли подвійну сліпу рандомізацію в співвідношенні один до двох методом «конвертів». Порівняльні групи були стратифіковані за віком, стадії захворювання, гістологіческіму типу РМЗ, ступеня диференціювання пухлини, кількості метастатичних змінених лімфатичних вузлів, розташуванню пухлини в молочній залозі, протоколам стандартного протипухлинного лікування.

Хворі були рандомізірованни на 2 групи: контрольна група хворих отримала два курси НПХТ за схемою FАС, а основна - аналогічні два курси НПХТна тлі ЛГ, проведеної на пухлину і зони реґіонарного лімфовідтоку одночасно з введенням хіміопрепаратів. Схема НПХТ включала препарати: доксорубіцин 30 мг / м 2, флуороурацил 400 мг / м 2, циклофосфамід 300 мг / м 2 або 400 мг / м 2 в залежності від дня введення хіміопрепаратів. Курси НПХТ проводили внутрішньовенно в 1, 4 і 8 день з інтервалами 3 тижні. Хворі основної групи отримали шість сеансів ЛГ по 60 хвилин, яка була проведена на гипертермической установці Теrmotron RF-8 (YamamotoVinitaCo. Ltd., Японія). Температура в пухлинному вогнищі становила 42-43˚С.

Встановлено, що застосування ЛГ в комплексному лікуванні хворих на РМЗ є високоефективні методом лікування і значно покращує його результати.Розроблений метод застосування ЛГ в комплексній терапії хворих на РМЗ не викликає негативних змін клініко-лабораторних показників, не супроводжується розвитком ускладнень, які суттєво впливають на загальний стан хворого і термін перебування в стаціонарі. Включення ЛГ в стандартну схему лікування хворих на РМЗ (Т 1-2 N 1 М 0) поліпшило об'єктивний позитивний ефект на 29,3 ± 6,0% в порівнянні з контрольною, групою, призвело до зменшення розміру первинної пухлини, вираженість якого була на 24 , 2 ± 7,9% краще, ніж у "контролі"; Збільшення показника загальної трирічної виживаності на 6,4 ± 3,4%, подовжило тривалість безрецидивного періоду на 5,1 ± 2,2 місяця. Застосування ЛГ збільшило відсоток виконаних органозберігаючих операцій на 19,2 ± 5,2% і скоротило термін перебування хворих в стаціонарі на 1,6 ± 0,8 дня, поліпшило якість життя больних.Результатом модифицирующего впливу ЛГ на НПХТ стало збільшення лікувального патоморфозу ІІІ- й і ІV-го ступеня на 32,8 ± 6,2%.

Ключові слова: рак молочної залози, локальна гіпертермія, поліхіміотерапія, лікувальний патоморфоз, виживаність.

АNNOTATION

Мotuzyuk IN The application of local hyperthermia in the combined treatment of patients with breast cancer. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in speciality 14.01.07 - oncology. - RE Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology of the NAS of Ukraine, Kyiv - 2008.

Dissertation is devoted to the enhancement of the efficacy of combined treatment of patients with breast cancer by means of application of local hyperthermia. It was elaborated, investigated and tested the method of local hyperthermia in the combined therapy of breast cancer.

It was shown that application of neoadjuvant chemotherapy supplemented with local hyperthermia in the treatment of breast cancer patients resulted in the enhancement of therapy results, in particularly both of tumor response and survival. This method has not influenced the number and duration of early postoperative complications. It was obtained that application of combined method allows to increase the number of organpreserved operations, to improve the quality of life, to decrease the number of recidives and metastases, to prolonge the duration of disease-free period, as well as to improve three- year overall and disease-free survival.

It was summarized that the method of neoadjuvant chemotherapy supplemented with local hyperthermia demonstrates the most positive effect by the treatment of patients with stage II locally advanced breast cancer (Т 1-2 N 1 М 0).

Key words: breast cancer, local hyperthermia, polychemotherapy, therapeutic pathomorphosis, survival.


  • Київ-2008

  • Скачати 51.35 Kb.